Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року                        м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого  Барбари В.П.,

суддів: Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
   Колесника П.І., Потильчака О.І., Фесенка Л.І. та Шицького І.Б.,

за участю представників:

публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго") - Жекової Г.І. та Пархоменко І.С.,

житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" - Рудницької Т.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 22 травня 2012 року у справі № 22/313 за позовом ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" про стягнення заборгованості,

      в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва із позовом до житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що в порушення умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 8 квітня 1999 року № 24-0233, укладеного між сторонами, за відповідачем рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 1 липня 2011 року становила 114 424 грн 58 коп. і частково була сплачена на час розгляду справи судом. Посилаючись на положення договору та законодавства, враховуючи допущене прострочення оплати, позивач просив стягнути в судовому порядку суму боргу, пеню, 3 % річних та інфляційні збитки (а.с. 2-4).

Рішенням господарського суду м. Києва від 11 листопада 2011 року позов задоволено частково. Припинено провадження у частині розгляду вимог про стягнення боргу в сумі 70 003 грн 76 коп. Стягнуто з відповідача на користь ПАТ "Київенерго" 25 654 грн 19 коп. боргу за спожиту теплову енергію,         11 776 грн 95 грн. інфляційних збитків, 3 229 грн 57 коп. - 3% річних та            1 276 грн 32 коп. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 152-156). 

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2012 року вказане рішення суду в частині припинення провадження у справі в сумі 34 032 грн 54 коп. боргу та відмови у задоволенні позову в частині стягнення 3 642 грн 95 коп. пені, 8 325 грн 88 коп. інфляційних та  1 992 грн   82 коп. - 3 % річних скасовано. У цій частині прийнято нове рішення суду, яким позов про стягнення 34 032 грн 54 коп. боргу, 3 642 грн 95 коп. пені,         8 325 грн 88 коп. інфляційних та 1 992 грн 82 коп. - 3 % річних задоволено. У решті рішення суду залишено без змін. Резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції: "1. Позов задовольнити частково.                       2. Провадження у справі в частині стягнення 35 971 грн 22 коп. боргу припинити. 3. Стягнути з відповідача на користь ПАТ "Київенерго" 59 686 грн 75 коп. боргу, 3 642 грн 95 коп. пені, 8 325 грн 88 коп. інфляційних, 1 992 грн 82 коп. - 3 % річних, 1 096 грн 24 коп. державного мита за подання позову,   479 грн 92 коп. судового збору за подання апеляційної скарги і 179 грн 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 4. В іншій частині позову відмовити" (а.с. 210-216).

Постановою Вищого господарського суду України від  22 травня        2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2012 року залишено без змін.

В основу постанови касаційного суду покладено висновок суду про те, що відповідач, як виконавець комунальних послуг, під час розрахунку вартості наданих послуг у січні 2011 року був зобов'язаний керуватись розпорядженням Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) від 29 грудня        2010 року № 1222 та застосовувати для населення тариф з теплопостачання, встановлений розпорядженням КМДА від 31 травня 2010 року № 392 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення". Оскільки комунальні послуги з теплопостачання відповідачеві в основному оплачує населення, внаслідок неодночасного введення в дію нового тарифу для виконавців комунальних послуг (відповідача) та для населення, заборгованість відповідача у сумі 7 742 грн 54 коп. є різницею в тарифах (а.с. 234-238).

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від

22 травня 2012 року ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" посилається на неоднакове застосування Вищим господарським судом України положень постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ України) від     14 грудня 2010 року, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування неоднаковості застосування касаційним судом норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 24 травня 2012 року у справі № 9/361, у якій висловлено протилежну правову позицію.

Ухвалою від 20 липня 2012 року Вищий господарський суд України допустив до провадження справу № 22/313 для перегляду Верховним Судом України оскаржуваної постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 8 квітня 1999 року між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є ПАТ "Київенерго" (енергопостачальна організація) та житлово-будівельним кооперативом "Промбудівельник-3" (абонент) було укладено договір № 240233 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір). За умовами цього договору позивач зобов'язався постачати відповідачеві теплову енергію у виді гарячої води для опалення та вентиляції - у період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року у кількостях та обсягах згідно з додатком № 1 до договору, а відповідач - своєчасно оплачувати її вартість      (а.с. 15-28).

У результаті часткової сплати відповідачем вартості поставленої позивачем теплової енергії за період із 1 грудня 2008 року до 1 липня          2011 року судами попередніх інстанцій було частково задоволено позов і стягнуто з відповідача на користь ПАТ "Київенерго" суму боргу з урахуванням пені, встановленого індексу інфляції за час прострочення та 3 % річних від простроченої суми. Судові рішення у цій частині заявником не оскаржуються.

Водночас Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у стягненні з відповідача           7 742 грн 54 коп. заборгованості за договором за поставлену теплову енергію у січні 2011 року.

Саме про неправомірність такої відмови, на думку заявника, зазначено у заяві ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 22 травня 2012 року. Зокрема, позивач вважає, що касаційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме положення постанови НКРЕ від 14 грудня 2010 року № 1729.

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що такі твердження є обгрунтованими у зв'язку з наступним.

Частинами першою і другою статті 275 та частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник)  відпускає  електричну  енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного  обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Як зазначено вище, 8 квітня 1999 року сторони уклали договір енергопостачання.   

Згідно з пунктом 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України. 

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

За приписами статті 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Законом України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" (набрав чинності з 22 липня 2010 року) внесено зміни до ряду законодавчих актів у сфері теплопостачання.

Зокрема, у підпункті 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачаннятаводовідведення,яківстановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини першої та пунктом 4 частини першої статті 6 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" ця Комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також визначає суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб'єктів господарювання.

ПАТ "Київенерго" є суб'єктом природних монополій у сфері теплопостачання та його включено до відповідного галузевого реєстру.

Таким чином, із 22 липня 2010 року з повноважень органів місцевого самоврядування виключено право встановлювати тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення для суб'єктів природних монополій, яким є позивач у цій справі.

Відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" Національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, що має бути завершено до    1 січня 2011 року. До встановлення Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на теплову енергію, транспортування   теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами,  постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Керуючись наданими цим Законом повноваженнями, НКРЕ 14 грудня 2010 року прийняла постанову № 1729, якою було затверджено тарифи на теплову енергію Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго". Ця постанова набрала чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 13 Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від     21 квітня 1998 року № 335/98, діючого на момент виникнення правовідносин, встановлено, що НКРЕ в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства приймає рішення у вигляді постанов і розпоряджень, які є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.     

Отже, помилковими є висновки Вищого господарського суду України стосовно того, що при розгляді цієї справи для встановлення суми заборгованості відповідача за договором за поставлену теплову енергію у січні 2011 року слід керуватися тарифами, встановленими розпорядженням КМДА від 31 травня 2010 року № 392, оскільки, як зазначено вище, із 22 липня       2010 року КМДА не може встановлювати тарифи на теплову енергію для суб'єктів природних монополій, а НКРЕ в межах повноважень, наданих Законом, 14 грудня 2010 року затвердила тарифи на теплову енергію Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго".     

Розпорядженням КМДА від 29 грудня 2010 року № 1222 було встановлено нові тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення та введено в дію з 1 лютого 2011 року саме на виконання постанови НКРЕ від 14 грудня 2010 року № 1729.

Проте судом касаційної інстанції помилково вказано, що згідно із цим розпорядженням із 1 лютого 2011 року застосовуються нові тарифи з теплопостачання для населення, встановлені постановою НКРЕ від 14 грудня 2010 року № 1729, а не тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення.

Враховуючи наведені вище положення законодавства, суд касаційної інстанції дійшов передчасного висновку про безпідставність позовних вимог у частині стягнення 7 742 грн 54 коп. заборгованості за договором за теплову енергію, поставлену у січні 2011 року.

За таких обставин заява ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 22 травня 2012 року - скасуванню в частині залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 7 742 грн 54 коп. заборгованості за договором за теплову енергію, поставлену у січні 2011 року, із направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Також підлягає задоволенню і вимога ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" щодо покладення судового збору на відповідача, оскільки відповідно до статті 11114 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.     

Керуючись статтями 49, 11114, 11123-11125 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України:

п о с т а н о в и л а:

Заяву публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 22 травня 2012 року у справі № 22/313 скасувати в частині залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 7 742 грн 54 коп. заборгованості за договором за поставлену теплову енергію у січні 2011 року, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 43-б, код 22908496) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ,                       пл. І. Франка 5, код 00131305) 804 грн. 75 коп. судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України у справі № 22/313.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.   

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий                           В.П. Барбара

Судді: М.І. Балюк
І.С. Берднік
В.С. Гуль
А.А. Ємець
Т.Є. Жайворонок
П.І. Колесник
О.І. Потильчак                     
Л.І. Фесенко
І.Б. Шицький

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28107516

[Валентина]

Намудрив ВСУ, оскільки за ст.525,526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
 КМДА не встановлює, а погоджує тарифи на постачання теплової енергії і відповідно до ст.20 Зу "Про теплопостачання" – «У разі якщо тимчасово тариф на  теплову  енергію  встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф ( у даному випадку погоджено), повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в  порядку, встановленому законодавством» тягар компенсації за тимчасово нижче встановлений рівень тарифу  лягає на орган місцевого саоврядування, який погодив тариф а не на "Промбудівельник-3".
  Органи місцевого самоврядування і до липня 2010р не мали право встановлювати тарифи на теплову енергію. а тільки погоджувати. (Виділено модератором).
Редагування: Твердження не відповідає  чинному законодавству. Коментар  виділено у окрему тему:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=8061.msg40821.html#msg40821