Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Вслід позитивного рішення за справою Устінова Є. А.:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9592.0.html
викладаю друге рішення про зобов'язання здійснити перерахунок за житлово-комунальні послуги, відповідно тарифів, що діяли у м. Києві до 01.12.2006 р. Оскільки  в частині періоду, який не охоплювався даним позовом, ТОВ "Новобудова" було відмовлено у стягненні "боргу:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9113.0.html
тому в цій частині позов про перерахунок не заявлявся.

Рішення Голосіївського райсуду м. Києва від 30.05.2016 р.:

(click to show/hide)

Державний герб України

                                                                                                                                                                                      Справа №752/14341/15-ц

Провадження № 2/752/547/16 

  Р І Ш Е Н Н Я

    Іменем   України

            30.05.2016   року  Голосіївський районний суд міста Києва  в складі:

головуючого судді                               -                                   Колдіної  О.О.

з участю секретаря                                 -                                      Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова», третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Київенерго» про зобов»язання вчинити дії,

                                                    в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Новобудова» і відповідно до заяви про зміну предмету позову просив суд зобов»язати відповідача здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м.Києві», зобов»язати ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003 р., зобов»язати ТОВ «Новобудова» зарахувати у рахунок майбутніх платежів, починаючи з 01 липня 2014 року суму в розмірі 20671,53 гривні і надати позивачу примірник помісячного перерахунку за комунальні послуги утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і  водовідведення за період з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно.

              В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Між сторонами у спорі був укладений Договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, відповідно до умов якого він щомісячно вносить платежі в рахунок оплати за надані житлово-комунальні послуги у розмірах, встановлених договором, відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

             Однак, відповідач, починаючи з 01 грудня 2006 р. нараховує до сплати суми за надані житлово-комунальні послуги за завищеними тарифами, які в судовому порядку визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття.

             В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що за спірний період, виходячи із показників лічильників спожитих ним послуг та тарифів на зазначені послуги, які діяли, до прийняття тих, що в подальшому були скасовані в судовому порядку, ним повинно було бути сплачено кошти в розмірі 8536,90 гривень, хоча фактично за даний період ним сплачено 29208,43 гривні.

             Однак, на думку відповідача, у позивача наявна заборгованість за квартплату та житлово-комунальні послуги в сумі 27559,39 гривень.

              Зазначені дії відповідача порушують права позивача, як споживача послуг з утримання будинку і прибудинкової території, а також житлово-комунальних послуг, оскільки інформація про наявність заборгованості, яка фактично відсутня, постійно доводиться відповідачем до відома всіх мешканців будинку.

             Позивач, посилаючись на положення ч.2 ст.393 ЦК України та ст.601 ЦК України просить захистити його порушене право в судовому порядку, зобов»язавши відповідача здійснити перерахунок плати за утримання будинку та житлово-комунальні послуги за період з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно, надати йому помісячний розрахунок та зарахувати суму переплати в розмірі 20691,53 гривні в рахунок майбутніх платежів за надані послуги.

             В ході судового розгляду позивач та його представник підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просили суд його задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві, посилаючись на те, що відповідач у спірний період з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно при нарахуванні плати за послуги з утримання будинку і прибудинкової території на житлово-комунальні послуги не дотримувався умов укладеного між сторонами Договору та нараховував плату, виходячи з тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які в судовому порядку визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття, а тому зазначені нарахування та внесена оплата підлягає перерахунку.

             Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що плата мешканцям будинку АДРЕСА_1 за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території та житлово-комунальні послуги нараховувалась відповідно до встановлених уповноваженим органом - Київською міською державною адміністрацією, тарифами, і зазначені кошти, в подальшому, на підставі укладених договорів перераховувались на рахунок виробників - ПАТ «Київенерго» та ПАТ АК «Київводоканал». Плата за надані послуги за період з 01.12.2006 р. по 31.05.2011 р. в розмірі 8516,61 гривень була стягнута з позивача на підставі рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 16.07.2012 р., яке не скасовано у встановленому законом порядку, а тому підстави для здійснення перерахунку відсутні. Вимоги позивача про зарахування в рахунок майбутніх платежів коштів в розмірі 20671,53 гривні за період з 01.07.2014 р. представник відповідача вважає необґрунтованими і недоведеними належними доказами, в зв»язку з чим у їх задоволенні просила відмовити. Крім того, представник відповідача подала заяву про застосування судом наслідків пропуску позивачем строків позовної давності.

              Представник третьої особи в ході судового розгляду зазначив, що АТ «Київенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 лише з 01.01.2015 р. До зазначеного періоду послуги надавались ТОВ «Новобудова», яке і здійснювало нарахування плати за надані послуги.

              Вислухавши сторони та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

              Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на квартиру, виданого 28.03.2002 р. Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.

             Експлуатацію та обслуговування будинку АДРЕСА_1 здійснює ТОВ «Новобудова».

             Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

В силу ст.20 зазначеного Закону споживач зобов»язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору,  оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

             Як вбачається з матеріалів справи 01.02.2006 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Новобудова» укладено Договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

             Відповідно до укладених Договорів сторони погодили, що позивач здійснює оплату за надані послуги за діючими розцінками і тарифами відповідно до умов, передбачених діючими нормативними документами в м.Києві та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

           Також сторони узгодили, що невід»ємною частиною договорів є перелік затверджених відповідними рішеннями Київської міської державної адміністрації тарифів, а саме: за послуги з утримання будинку і прибудинкової території ОСОБА_1 зобов»язався сплачувати за тарифом 0,58 гривень за 1 кв.м., встановленим розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.02.2000 р., та за послуги з центрального опалення, постачання холодної води і гарячого водопостачання і водовідведення за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245 гривень.

              Саме виходячи із узгоджених сторонами тарифів позивач, починаючи з 01.02.2006 р. здійснює оплату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також послуг з централізованого опалення, водопостачання гарячої і холодної води і водовідведення.

              Судом встановлено, що ТОВ «Новобудова» з грудня 2006 р. без внесення відповідних змін до умов укладених між сторонами Договорів, здійснює нарахування оплати в наступному порядку: відповідно до укладеного Договору про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 01 лютого 2006 року тариф за утримання будинку та прибудинкової території складав 0,58 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири з урахуванням площі балконів та лоджій відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року № 748.

           Даний тариф застосовувався з лютого 2006 року по грудень 2006 року.

           З 01 грудня 2006 року введено коефіцієнт підвищення розмірів тарифів в розмірі 1,9 (1,10 грн.) (на будинки більше 12 поверхів), у відповідності до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року № 748, зокрема за формулою: 0,58 х 1,9 = 1,10 грн.

        Нарахування за даним тарифом здійснювалось до 01 червня 2009 року.       

        Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року № 518 з 01 червня 2009 року розрахований тариф погоджено на рівні -2,22 грн./кв.м., що діяв у червні-липні 2009 року.

     З 01 серпня 2009 року згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 31.08.2009 року тариф на послуги з утримання будинку і прибудинкової території було зменшено та погоджено на рівні -2,11 грн./кв.м. площі квартири, який діяв у серпні-вересні 2009 року. Тариф у розмірі 2,11 грн./кв.м. діяв з серпня 2009 року по січень 2011 року включно і застосовувався при нарахування позивачу плати з надані послуги.

              Після продовження дії розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 31.08.2009 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а саме: № 1141 від 30.09.2009 року дія тарифу подовжена на жовтень 2009 року; № 1193 від 15.10.2009 року дія тарифу подовжена на жовтень -грудень 2009 року; № 1335 від 30.11.2009 року дія тарифу подовжена на січень -березень 2010 року; розпорядженням № 191 від 30.03.2010 року подовжено дію розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 31.08.2009 року на квітень-грудень 2010 року. З 01 лютого 2011 року тариф затверджений розпорядженням КМДА № 1164 від 24.12.2010 року складає 3,85 грн./кв.м.

          В подальшому розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 607 від 26.04.2011 року затверджений тариф: до 20 числа місяця -3,64 грн., після -20 числа місяця -3,85 грн.

            Нарахування оплати за централізоване опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення також здійснювалось відповідачем відповідно до тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації і з 01 грудня 2006 року діяв тариф на холодне водопостачання - 1,48 грн. за 1 куб.м;  постачання гарячої води -7,38 грн. за 1 куб.м., затверджений розпорядженнями № № 86, 141,142, 143, 144.

         З 01 червня 2009 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року № 516,518, 520 були впроваджено нові тарифи на житлово-комунальні послуги, а саме: холодне водопостачання та водовідведення -3,02 грн. за 1 куб. м.; гаряче водопостачання та водовідведення -13,69 грн. за 1 куб. м; централізоване опалення -194,12 грн. за 1 Гкал.

          З 01.08.2009 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 31.08.2009 році №№ 978, 980, 981 встановлено 5% знижку на тарифи по житлово-комунальних послугах: холодне водопостачання та водовідведення -2,87 грн. за 1 куб. м.; гаряче водопостачання та водовідведення -13,00 грн. за 1 куб. м; централізоване опалення -184,41 грн. за 1 Гкал.

         З 01 жовтня 2009 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 15.10.2009 року №№ 1192, 1193 подовжено зміну тарифів на холодну воду і водовідведення та затверджено тарифи, які діяли в жовтні-грудні, а саме:  на опалення в розмірі -130,60 грн. за Гкал.;  гаряче водопостачання -10,05 грн. за 1 куб.м.; холодне водопостачання -2, 87 грн. за 1 куб.м.

          З 01 липня 2010 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.05.2010 року № 392 встановлено тарифи на холодне водопостачання -2,87 грн. за 1 куб.м.; водопостачання гарячої води -13,00 грн. за 1 куб. м.

         З 01 лютого 2011 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.01.2011 року № 101, № 1222 від 29.12.2010 року встановлено тарифи на:  холодне водопостачання -2,87 грн. за 1 куб.м.; гаряче водопостачання -до 20 числа місяця 15,93 грн. за 1 куб.м., після 20 числа місяця -16,78 грн. за 1 куб.м.

        З 01 березня 2011 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 29.12.2010 року № 1222, №№ 99, 101 від 27.01.2011 року встановлено тарифи на: холодне водопостачання -до 20 числа місяця 3,18 грн. за 1 куб.м., після 20 числа місяця -3,50 грн. за 1 куб.м.  гаряче водопостачання -до 20 числа місяця 16,24 грн. за 1 куб.м., після 20 числа місяця -17,41 грн. за 1 куб.м.

            Нарахування позивачу оплати за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, а також за централізоване опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення відповідно до зазначених розпоряджень встановлено рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 16.07.2012 р. у справі за позовом ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Новобудова» про зобов»язання здійснити перерахунок оплати за надані послуги за чинними тарифами, а тому в силу положень ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню у даній справі.

             Як встановлено судом, і зазначене підтверджується копіями судових рішень, які містяться в матеріалах справи згідно з постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 30.09.2014 р. у справі № 761\8760\14-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 р., визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 640 від 30 травня 2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; № 641 від 30 травня 2007 року «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій  та  внесення  змін  до  розпорядження  Київської міської держави адміністрації від 19.05.2000 № 748»; № 642 від 30 травня 2007 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення постачання гарячої води»; № 643 від 30 травня 2007 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію».

     Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2014 р. у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 р. визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 978 від 31 серпня 2009 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 979 від 31 серпня 2009 р. «Про погодження тарифів на послуги утримання будинків і споруд та при будинкових територій»; № 980 від 31 серпня 200 року  «Про  встановлення  та  погодження  тарифів  на  комунальні послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення, холодної та гарячої води для населення»; № 981 від 31 серпня 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію,   встановлення  та  погодження  тарифів  на  комунальні  послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1141 від 30 вересня 2009 року «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 978, № 979, N 980 та №981»; № 1192 від 15 жовтня 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1193 від 15 жовтня 2009 року «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 978, № 979, № 980»; № 1292 від 17 листопада 2009 року «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 1332 від 30 листопада 2009 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; № 1333 від 30 листопада 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1334 від 30 листопада 2009 року «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 1335 від 30 листопада 2009 року «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 978, № 979»; № 191 від 30 березня 2009р. «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 N 978, N 979»; № 392 від 31 травня 2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1164 від 24 грудня 2010 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 №978, № 979, від 14.08.2009 №902, від 02.03.2010 №114»; № 1221 від 29 грудня 2010 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»; № 1222 від 29 грудня 2010 р.  «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»; № 1241 від ЗО грудня 2010 р. «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 №978 та від 31.08.2009 №979»; № 75 від 25 січня 2011 р. «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 № 1221»; № 80 від 25 січня 2011 р. «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2009 №758 та від 29.12.2010 №1220»; № 99 від 27 січня 2011 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; № 101 від 27 січня 2011 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); № 857 від 31.05.2011 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; № 858 від 31 травня 2011 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»; № 859 від 31 травня 2011 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами».

     Постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 10.12.2010 р. у справі № 2а -1888/10, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 р. визнано неправомірними дії Київського міського голови щодо прийняття розпоряджень № 1332 від 30.11.2009 року про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, N 1333 від 30.11.2009 року (далі - Розпорядження № 1333) щодо затвердження тарифів н теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, № 1335 від 30.11.2009 року «Про подовження дії розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 та № 979 від 31.08.2009 року про встановлення тарифі на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, № 191 від 30.03.2010 року щодо продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 та N 979 від 31.08.2009 року, № 392 від 31.05.2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», а зазначені розпорядження визнані незаконними та нечинними з момент прийняття.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2007 р. у справі N 2а-1бб/07, що залишена без змін відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.13.2008 р. скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 641 від 30.05.2007 р.

Постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 06.03.2007 р. справі № 2а-412/07, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2008 р., скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1574 від 30.10.2006 р.

     Також судом встановлено, що дію розпоряджень голови Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 р. № 516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», № 518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», № 520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 842-р від 17.07.2009 р., а Київській міській державній адміністрації відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.08.2009 р. у справі № 2а-9705/09/2670, заборонено здійснювати розрахунки з урахуванням та посиланням на тарифи, що запроваджені цим розпорядженням.

              Згідно з ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

              Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

             В ході судового розгляду знайшло своє підтвердження, що внаслідок прийняття Київською міською державною адміністрацією актів щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які в подальшому були скасовані у встановлений законом спосіб, були порушені права позивача, як власника квартири АДРЕСА_1 і споживача цих послуг, оскільки йому нараховувалась і стягувалась плата у розмірах встановлених цими розпорядженнями, а тому, на думку суду, він має право на відновлення свого права, яке існувало до його порушення, тобто до прийняття розпоряджень Київської міської державної адміністрації у сфері житлово-комунальних послуг, які визнані незаконними з моменту їх прийняття.

      Обраний позивачем спосіб захисту про зобов»язання відповідача здійснити перерахунок плати за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території, а також послуг з централізованого опалення, постачання гарячої і холодної води та водовідведення відповідає способам захисту, визначеним ст.16 ЦК України та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

            Однак, позивач просить здійснити перерахунок оплати за надані послуги за період з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно.

        Відповідно до положень ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

       Пропуск строку позовної давності при зверненні до суду є підставою для відмови у задоволенні позову.

         Згідно з ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

           В силу ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

         Представник відповідача заявила про застосування судом наслідків пропуску позивачем строків позовної давності за даними позовними вимогами, про що подала відповідну заяву.

             Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 31.08.2015 р.

             Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звертався до суду в липні 2011 р. з позовом до ТОВ «Новобудова» про визнання дій відповідача щодо нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території та плати за комунальні послуги за період з 01.08.2008 р. по 01.11.2011 р. незаконними та зобов»язання провести щомісячний перерахунок квартирної плати та лати за житлово-комунальні послуги за вказаний період відповідно до чинних нормативно-правових актів, у задоволенні якого судом було відмовлено відповідно до рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 16.07.2012 р., яке залишено без змін згідно з ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.09.2012 р.

           В серпні 2014 р. ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з заявою про перегляд рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 16.07.2012 р. за нововиявленими обставинами в зв»язку з визнанням незаконними розпоряджень Київської міської державної адміністрації у сфері житлово-комунальних послуг, на підставі яких позивачу нараховувалась плата за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території та житлово-комунальні послуги.

         У задоволенні зазначеної заяви ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки скасування зазначених розпоряджень не є нововиявленими обставинами, в силу того, що вони виникли після ухвалення судового рішення і не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, однак вони є новими обставинами і можуть бути підставою для пред»явлення новим вимог, у т.ч. про здійснення перерахунку вартості житлово-комунальних послуг за період з серпня 2008 р. по вересень 2011 року.

        З врахуванням викладених обставин, суд вважає, що, в даному випадку, строк позовної давності повинен відраховуватись з липня 2008 року (три роки з моменту звернення ОСОБА_1 до суду з позовом в липні 2011 р.), а тому підлягають задоволенню вимоги про зобов»язання ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м.Києві» та зобов»язання відповідача здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003 р.

        За період з 01 грудня 2006 р. по липень 2008 р. зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню в зв»язку з пропуском позивачем строків звернення до суду.

         Також, на думку суду, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов»язання ТОВ «Новобудова» зарахувати у рахунок майбутніх платежів, починаючи з 01 липня 2014 року суму в розмірі 20671,53 гривні і надати позивачу примірник помісячного перерахунку за комунальні послуги - утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і  водовідведення за період з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно, оскільки сума, яка підлягає зарахування в рахунок плати за надані послуги може бути визначена лише після здійснення перерахунку внесеної оплати, з врахування показників спожитих послуг, інформація про які за спірний період не міститься в матеріалах справи, в зв»язку з чим суд позбавлений можливості зробити висновок про правильність проведеного позивачем розрахунку.

         А вимоги щодо зобов»язання надати позивачу помісячний перерахунок є передбаченими, оскільки, на момент розгляду справи право позивача на отримання інформації про проведений перерахунок не є порушеним, в зв»язку з чим не підлягає захисту в судовому порядку.

        З врахуванням викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

        Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.88 ЦПК України і вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати у справі, пропорційно до задоволених вимог.

              Керуючись ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

                                                        в и р і ш и в:      

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова», третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство «Київенерго» про зобов»язання вчинити дії задовольнити частково.

          Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м.Києві».

           Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003 р.

         В іншій частині позовних вимог відмовити. 

         Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58136821

[Перо]

У зв'язку з начебто пропуском строку позовної давності апеляційною інстанцією відмовлено у позові в частині періоду з липня 2008 року по травень 2011 року:

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 31.01.2017 р.:

(click to show/hide)

Державний герб України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА

03680  м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Справа  №752/14341/15                           Головуючий у 1-ій інстанції - Колдіна О.О.

Апеляційне провадження    № 22-ц/796/1155/2017             Доповідач - Музичко С.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

             

31  січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва   в складі :

                       

                         Головуючого    - Музичко С.Г.

                         Суддів             -  Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

                         при секретарі -   Чумаченко А.П.

розглянула  у відкритому судовому засіданні в м. Києві   цивільну  справу  за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3   та за апеляційною скаргою представника Товариства з  обмеженою відповідальністю «Новобудова» Ковальчук Юлії Валеріївни  на рішення Голосіївського  районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з  обмеженою відповідальністю «Новобудова», третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство  «Київенерго» про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з  обмеженою відповідальністю «Новобудова», третя особа без самостійних вимог: Публічне акціонерне товариство  «Київенерго» про зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач в порушення умов договору, з 01.12.2006 року, нараховує до сплати суму за надані житлово-комунальні послуги за завищеними тарифами.  Вказує на те, що сплачував у відповідності до показників лічильників спожитих ним послуг  та тарифів на зазначені послуги, які діяли в цей період.

Рішенням Голосіївського  районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року позов ОСОБА_2 до ТОВ «Новобудова», третя особа без самостійних вимог: ПАТ  «Київенерго» про зобов'язання вчинити дії, задоволено частково. 

Зобов'язано ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві».

Зобов'язано ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 р. по 31 травня 2011 р. включно і з 01 листопада 2013 р. по 30 червня 2014 р. включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003 р.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. 

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення, доповнивши його реченням «Як встановлено рішеннями у справах адміністративної юрисдикції  № 2а-118/11 (2а/761/4/14) і № 2а-1888/10 Київрадою V1 скликання не утворено власного Виконавчого органу на базі КМДА. Отже, з червня 2008 року по червень 2014 року (протягом каденції Київради V1 скликання)  усі нормативні акти з питань встановлення тарифів для населення в порушення вимог  ст. 28 Закону України № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» приймалися не уповноваженим на це органом місцевого самоврядування (Виконавчим органом Київради на базі КМДА), а місцевим органом виконавчої влади (КМДА), внаслідок чого вони (тарифи) є незаконними навіть через наявність їхньої державної реєстрації. Крім того, постановою ВАСУ від 10.03.2016 року у справі 2а-7498/12/2670  визнано нечинним розпорядження КМДА №140  від 03.02.2011 року «Про впорядкування нарахування плати за житлово-комунальні послуги в м. Києві. У частині відмови у задоволенні позову, просив скасувати оскаржуване рішення, ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, судом не правомірно застосовано строк  позовної давності. Вважає, необгрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині зарахувань у рахунок в майбутніх платежів починаючи з 01.07.2014 року, оскільки позивачем були надані квитанції про сплату цих послуг  протягом спірного періоду.

В апеляційній скарзі представник Товариства з  обмеженою відповідальністю «Новобудова» Ковальчук Ю.В. просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у позові.  Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом було невірно застосовано строк позовної давності. Вважає незаконним рішення в частині перерахунку платежів за період з липня 2008 року  по травень 2011 року, оскільки  цей період охоплений рішенням суду від 2012 року, яке набрало законної сили  і кошти за яким були сплачені.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, у задоволенні апеляційної скарги відповідачів відмовити.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував, свою апеляційну скаргу просив задовольнити.

          Заслухавши доповідь судді обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до  наступних висновків.

          Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги в частині здійснення перерахунку в період  01.12.2006 року по липень 2008 року не ґрунтуються на законі, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної даності. За висновком суду, сума, яка підлягає зарахуванню в рахунок плати за надані послуги за період з 01.07.2014 року може бути визначена лише після здійснення перерахунку внесеної  оплати, з врахуванням показників спожитих послуг, інформація про які матеріали справи не містять. Відтак у задоволенні позову у частині зарахувати у рахунок майбутніх платежів суми 20671,53 гривень, починаючи з 01.07.2014 року відмовлено. 

Колегія суддів частково погоджується  з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2  є власником АДРЕСА_1.

01.02.2006 р. між позивачем та ТОВ «Новобудова» укладено Договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Також сторони узгодили, що невід'ємною частиною договорів є перелік затверджених відповідними рішеннями Київської міської державної адміністрації тарифів, а саме: за послуги з утримання будинку і прибудинкової території ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати за тарифом 0,58 гривень за 1 кв.м., встановленим розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.02.2000 р., та за послуги з центрального опалення, постачання холодної води і гарячого водопостачання і водовідведення за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. № 1245 гривень.

Саме виходячи із узгоджених сторонами тарифів позивач, починаючи з 01.02.2006 р. здійснює оплату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також послуг з централізованого опалення, водопостачання гарячої і холодної води і водовідведення.

Судом встановлено, що ТОВ «Новобудова» з грудня 2006 року без внесення відповідних змін до умов укладених між сторонами Договорів, здійснює нарахування оплати в наступному порядку: відповідно до укладеного Договору про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 01 лютого 2006 року тариф за утримання будинку та прибудинкової території складав 0,58 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири з урахуванням площі балконів та лоджій відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року № 748.

Даний тариф застосовувався з лютого 2006 року по грудень 2006 року.

  З 01 грудня 2006 року введено коефіцієнт підвищення розмірів тарифів в розмірі 1,9 (1,10 грн.) (на будинки більше 12 поверхів), у відповідності до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року № 748, зокрема за формулою: 0,58 х 1,9 = 1,10 грн.

  Нарахування за даним тарифом здійснювалось до 01 червня 2009 року.       

  Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року № 518 з 01 червня 2009 року розрахований тариф погоджено на рівні -2,22 грн./кв.м., що діяв у червні-липні 2009 року.

Дія розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 31.08.2009 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а саме: № 1141 від 30.09.2009 року дія тарифу подовжена на жовтень 2009 року; № 1193 від 15.10.2009 року дія тарифу подовжена на жовтень - грудень 2009 року; № 1335 від 30.11.2009 року дія тарифу подовжена на січень - березень 2010 року; розпорядженням № 191 від 30.03.2010 року подовжено дію розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 31.08.2009ку на квітень-грудень 2010 року.

З 01 лютого 2011 року тариф затверджений розпорядженням КМДА № 1164 від 24.12.2010 року складає 3,85 грн./кв.м.

В подальшому розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 07 від 26.04.2011 року затверджений тариф: до 20 числа місяця -3,64 грн., після -20 числа місяця-3,85 грн.

Нарахування оплати за централізоване опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення також здійснювалось відповідачем відповідно до тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації і з 01 грудня 2006 року діяв тариф на холодне водопостачання - 1,48 грн. за 1 куб.м; постачання гарячої води -7,38 грн. за 1 куб.м., затверджений розпорядженнями №№86, 141,142, 143, 144.

З 01 червня 2009 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року № 516,518, 520 були впроваджено нові тарифи на житлово-комунальні послуги, а саме: холодне водопостачання та водовідведення - 3,02 грн. за 1 куб. м.; гаряче водопостачання та водовідведення -13,69 грн. за 1 куб.м., централізоване опалення -194,12 грн. за 1 Гкал.

З 01.08.2009 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 31.08.2009 році №№ 978,, 980, 981 встановлено 5% знижку.

З 01 жовтня 2009 року розпорядженнями Київської міської державної            адміністрації від 15.10.2009 року №№ 1192, 1193 подовжено зміну тарифів на холодну воду і водовідведення та затверджено тарифи, які діяли в жовтні-грудні, а саме: на опалення в розмірі -130,60 грн. за Гкал.; гаряче водопостачання -10,05 грн. ш 1 куб.м.; холодне водопостачання -2, 87 грн. за 1 куб.м.

З 01 липня 2010 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.05.2010 року № 392 встановлено тарифи на холодне водопостачання -2,87 грн. за 1 куб.м.; водопостачання гарячої води -13,00 грн. за 1 куб.м.

З 01 лютого 2011 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.01.2011 року № 101, № 1222 від 29.12.2010 року встановлено грифи на: холодне водопостачання -2,87 грн. за 1 куб.м.; гаряче водопостачання - : 20 числа місяця 15,93 грн. за 1 куб.м., після 20 числа місяця -16,78 грн. за 1куб.м.

З 01 березня 2011 року розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 29.12.2010 року № 1222, №№ 99, 101 від 27.01.2011 року встановлено тарифи на: холодне водопостачання - до 20 числа місяця 3,18 грн. за 1 куб.м., після 20 числа місяця -3,50 грн. за 1 куб.м. гаряче водопостачання -до 20 гасла місяця 16,24 грн. за 1 куб.м., після 20 числа місяця -17,41 грн. за 1 куб.м.

Нарахування позивачу оплати за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, за опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, встановлено рішенням Голосіївського районного суду м. Києві від 16.07.2012 року  про стягнення з позивача заборгованості за наданні послуги, а тому в силу ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Як встановлено судом,  постановою Шевченківського районного руду м.Києва від 30.09.2014 р. у справі № 761\8760\14-а, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2015 р., визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 640 від 30 травня 2007 року «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; № 641 від ЗО травня 2007 року «Про з порядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської держави адміністрації від 19.05.2000 № 748»; № 642 від 30 травня 2007 року «Про становлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого : палення постачання гарячої води»; № 643 від 30 травня 2007 року «Про ствердження тарифів на теплову енергію».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2014 р. у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 р. визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації: № 978 від 31 серпня 2009 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 979 від 31 серпня 2009 р. «Про погодження тарифів на послуги утримання будинків і споруд та при будинкових територій»; № 980 від 31 серпня 2009 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення, холодної та гарячої води для населення»; № 981 від 31 серпня 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1141 від ЗО вересня 2009 року «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 978, № 979, №980 та №981»; № 1192 від 15 жовтня 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1193 від 15 жовтня 2009 року «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 978, № 979, № 980»; № 1292 від 17 листопада 2009 року «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 1332 від 30 листопада 2009 року «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; № 1333 від 30 листопада 2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № .334 від 30 листопада 2009 року «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; № 1335 від 30 листопада 2009 року «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 № 978, № 979»; № 191 від 30 березня 2009р. «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 N 978, N 379»; № 392 від 31 травня 2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; № 1164 від 24 грудня 2010 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 №978, № 979, від 14.08.2009 №902, від 32.03.20 1 0 №114»; № 1221 від 29 грудня 2010 р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»; № 1222 від 29 грудня 2010 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»; № 1241 від 30 грудня 2010 р. Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2009 №978 та від 31.08.2009  року  № 979, № 75 від 25.01.2011 року « Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради» від 29.12.2010 № 1221»; № 80 від 25 січня 2011 р. «Про внесення змін доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) від 30.06.2009 №758 та від 29.12.2010 . 21220»; № 99 від 27 січня 2011 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з заселенням»; № 101 від 27 січня 2011 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованоговодопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно- експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); № 857 від 31.05.2011 «Про і становлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх норм власності для здійснення розрахунків з населенням»; № 858 від 31 травня 2011року. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання - холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»; № 859 від 31 травня 2011 р. «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими  споживачами».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010 р. у справі № 1а -1888/10, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду країни від 19.06.2014 р. визнано неправомірними дії Київського міського голови щодо прийняття розпоряджень № 1332 від 30.11.2009 року про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, № 1333 від 30.11.2009 року щодо затвердження тарифів на теплову енергію, встановлено та погоджено тарифи на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, № 1335 від 30.11.2009 року «Про  подовження дії розпорядження виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) № 978 та № 979 від 31.08.2009 року про встановлення тарифі на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, І* 191 від 30.03.2010 року щодо продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 та 979 від 31.08.2009 року, № 392 від 31.05.2010 року .

Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2007 р. залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.13.2008 р. скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 641 від 30.05.2007 року.

Постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 06.03.2007 р. залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2008 p., скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1574 від 30.10.2006 р.

Відповідно 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звертався до суду в липні 2011 р. з позовом до ТОВ «Новобудова» про визнання дій відповідача щодо нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території та плати за комунальні послуги за період з 01.08.2008 р. по 01.11.2011 р. незаконними та зобов'язання провести щомісячний перерахунок квартирної плати за житлово-комунальні послуги за вказаний період відповідно до чинних нормативно-правових актів, у задоволенні якого судом було відмовлено відповідно до рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 16.07.2012 p., яке залишено без змін  ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.09.2012 р.

В серпні 2014 р. ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з заявою про перегляд рішення Голосіївського районного суду м.Києва від '6.07.2012 р. за нововиявленими обставинами в зв'язку з визнанням незаконними розпоряджень Київської міської державної адміністрації у сфері житлово- комунальних послуг, на підставі яких позивачу нараховувалась плата за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території та житлово-комунальні послуги.

У задоволенні зазначеної заяви ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки скасування зазначених розпоряджень не є нововиявленими обставинами, в силу того, що вони виникли після ухвалення судового рішення і не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, однак вони є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення новим вимог, у т.ч. про здійснення перерахунку вартості житлово-комунальних послуг за період з серпня 2008 р. по вересень 2011 року.

          Про порушення свого права позивачу було відомо ще в 2006 році, оскільки він здійснював оплату у цей час за тарифами, ніж нараховував відповідачем, у зв'язку з чим  просив здійснити перерахунок з  грудня 2006 року по  травень 2011 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи з позовом до ТОВ «Новобудова», ОСОБА_2 звернувся в серпні 2015 року, то в силу ст. 257 ЦК України, позовну даність слід рахувати саме з 2006 року, а тому висновок суду про застосування строку позовної давності  з 2008 року  є помилковим.

Зважаючи на викладене, рішення суду в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок  вартості житлово-комунальних послуг за період з серпня 2008 р. по вересень 2011 року не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

          Вірним є висновок суду про відмову у позові в частині зарахування у рахунок майбутніх платежів суми 20671,53 гривень, починаючи з 01.07.2014 року, оскільки сума, яка підлягає зарахуванню в рахунок плати за надані послуги за період з 01.07.2014 року може бути визначена лише після здійснення перерахунку внесеної  оплати, з врахуванням показників спожитих послуг, інформація про які матеріали справи не містять.

          Згідно з ч. 1 п.3 ст.215 ЦПК України рішення суду складається з мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин; мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, якими обгрунтовувалися вимоги чи заперечення, бере до уваги або відхиляє докази, застосовує зазначені в рішенні нормативно правові акти;

           З цього слідує, що застосування в рішенні суду нормативно правових актів  є правом суду. Стороною апелянта може бути оскаржене рішення в частині порушення чи неправильного застосування норм права (ст.. 309 ЦПК України). Отже, обставини щодо додаткового обґрунтування нормативно правовими актами не можуть бути підставою для зміни рішення, оскільки це порушення не призвело до до неправильного вирішення справи. 

Керуючись ст.ст.  303,304,307,309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

                  вирішила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3   відхилити.

Апеляційну скаргу представника Товариства з  обмеженою відповідальністю «Новобудова» Ковальчук Юлії Валеріївни задовольнити частково.

Рішення Голосіївського  районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року скасувати в частині зобов'язання Товариства з  обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 року по травень 2011 року за послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 року за послуги з  централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003 року.

В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту  проголошення, але може бути оскаржено  протягом  двадцяти днів до  Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

   

Головуючий   

                           

Судді

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64831391

[Перо]

Ухвалами ВССУ від 24.02.2017 р. і від 03.03.2017 р. відкриті к/п:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65513747
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65513740
Питання неправильного, на моє переконання, застосування інституту позовної давності в цій категорії справ буде скоріше за все вирішуватися вже новим Верховним Судом.
Матеріали справи будуть викладені пізніше.

[Игорь Сан]

Питання неправильного, на моє переконання, застосування інституту позовної давності в цій категорії справ буде скоріше за все вирішуватися вже новим Верховним Судом.
Матеріали справи будуть викладені пізніше.

Мені дуже цікаво дізнатися Вашу точку зору, чому Ви вважаєте неправильним застосування інституту позовної давності в цій категорії справ?

[Перо]

Тому, що позовна давність має відлічуватися з інших моментів, про які я вже повідомляв: 1) для осіб, що брали участь в адмін. справах про визнання незаконними/нечинними тарифів -з моменту набрання законної силою цих судових рішень (10.07.2014 р., 15.01.2015 р.), чи отримання їх поштою; для осіб, що не приймали участь у цих справах -з моменту оприлюднення, згідно ч. 11 ст. 171 КАС резолютивних частин цих рішень (для Києва -це публікація 22.04.2016 р. в "Хрещатику"); 2) оскільки позови до відповідачів, що нараховували і приймали кошти споживачів (ГІОЦ, ЖЕО) за нечинними тарифами пред'являються на підставі ч. 2 ст. 393 ЦК, то такі відповідачі є субсидіарними боржниками, а КМДА -основним боржником, до якого вже було пред'явлено позови раніше (ч. 2 ст. 619 ЦК), -отже пред'явленням вимоги в порядку КАС відбулося переривання строку позовної давності (ч. 2 ст. 264 ЦК).
Крім того, навіть якщо виходити з іншої логіки (пропущення строків), то строки розгляду адмін. справ у Києві об'єктивно складали 4-8 років, а цивільний чи господарський позов заявити можна було тільки після визнання незаконним правового акту, що є поважною причиною для судового захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК). Це в узагальненому вигляді моя правова позиція в касаційних скаргах -подивимось як її сприйме новий ВС.
Див. також:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5850.75.html

Це обговорення буде перенесено з цієї теми.

[Перо]

У ВС ухвалою від 28.01.2019 р. призначено справу до розгляду:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/79516647

[Перо]

Постанова ВС від 13.02.2019 р. у цій справі:

Державний герб України

Постанова

Іменем України                                                         

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 752/14341/15-ц

провадження № 61-24428св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова»,

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Київенерго», 

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у складі судді Колдінової О. О. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (далі - ТОВ «Новобудова») про зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Між сторонами укладений договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, відповідно до умов якого він щомісячно вносить платежі у рахунок оплати за надані житлово-комунальні послуги у розмірах, встановлених договором, відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Однак починаючи із 01 грудня 2006 року відповідач нараховує до сплати суми за надані житлово-комунальні послуги за завищеними тарифами, які у судовому порядку визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття. У період із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року, а також із 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року, виходячи із показників лічильників спожитих ним послуг та тарифів на зазначені послуги, які діяли до прийняття тих, що у подальшому скасовані у судовому порядку, він повинен був сплатити кошти у розмірі 8 536,90 грн, хоча фактично за цей період ним сплачено 29 208,43 грн. Дії відповідача порушують права позивача як споживача послуг з утримання будинку і прибудинкової території, а також житлово-комунальних послуг, оскільки інформація про наявність заборгованості, яка фактично відсутня, постійно доводиться відповідачем до відома всіх мешканців будинку.

Враховуючи наведене, позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, (особовий рахунок 209734) помісячний перерахунок за період із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послугу із утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року № 748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві», зобов'язати ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, (особовий рахунок 209734) помісячний перерахунок за період із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послуги із централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 жовтня 2003 року № 1907, зобов'язати ТОВ «Новобудова» зарахувати у рахунок майбутніх платежів починаючи із 01 липня 2014 року суму в розмірі 20 671,53 грн і надати позивачу примірник помісячного перерахунку за комунальні послуги, утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення за період із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, (особовий рахунок 209734)помісячний перерахунок за період із липня 2008 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року № 748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві». Зобов'язано ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, (особовий рахунок 209734)  помісячний перерахунок за період із липня 2008 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 жовтня 2003 року № 1907. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внаслідок прийняття Київською міською державною адміністрацією розпоряджень щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які у подальшому скасовані у встановлений законом спосіб, були порушені права позивача, як споживача цих послуг, оскільки йому нараховувалась і стягувалась плата у розмірах, встановлених цими розпорядженнями, а він має право на відновлення свого права, яке існувало до його порушення. Враховуючи те, що позивач у липні 2011 року звертався до суду із позовом до ТОВ «Новобудова» про визнання дій відповідача щодо нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території та плати за комунальні послуги незаконними та зобов'язання провести перерахунок за вказані послуги, строк позовної давності повинен відраховуватися із липня 2008 року.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилено. Апеляційну скаргу ТОВ «Новобудова» задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року скасовано у частині зобов'язання ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, помісячний перерахунок за період із липня 2008 року по травень 2011 року за послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року № 748 за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 жовтня 2003 року № 1907. У цій частині прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачу було відомо про порушення свого права ще у 2006 році, і саме із цього часу повинен відраховуватися строк позовної давності. 

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг та позиції інших учасників справи

У лютому 2017 року ТОВ «Новобудова» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанції у частині задоволення позовних вимог про здійснення перерахунку за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно задовольнили позовні вимоги про здійснення перерахунку за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій за період із 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року, оскільки судовим рішенням від 21 березня 2014 року у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14), на яке посилався позивач, розпорядження щодо встановлення тарифів на вказані послуги незаконними не визнавалися.

У березні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанції у частині відмови у задоволені позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не мав підстав вирішувати по сутті апеляційну скаргу, подану відповідачем, оскільки ним пропущений строк на апеляційне оскарження, не сплачено судовий збір. 

У квітні 2017 року від ТОВ «Новобудова» надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, уяких заявник просить відхилити указану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Підстав для залишення без розгляду або повернення апеляційної скарги відповідача немає. Апеляційним судом правильно застосовано статтю 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У квітні 2017 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу ТОВ «Новобудова», уяких заявник просить відхилити указану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вона спрямована на встановлення нових обставин та переоцінку доказів.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого, 03 березня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року вказану справа разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Новобудова» не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1 ? частковому задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, що 01 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Новобудова» укладений договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до укладених договорів сторони погодили, що позивач здійснює оплату за надані послуги за діючими розцінками і тарифами відповідно до умов, передбачених чинними нормативними документами в м. Києві та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Також сторони узгодили, що невід'ємною частиною договорів є перелік затверджених відповідними рішеннями Київської міської державної адміністрації тарифів, а саме: за послуги з утримання будинку і прибудинкової території ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати за тарифом 0,58 гривень за 1 кв. м, встановленим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 лютого 2000 року № 748, та за послуги з центрального опалення, постачання холодної води і гарячого водопостачання і водовідведення за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20 червня 2002 року № 1245.

Нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, за періоди із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року та із 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року здійснювалися відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, чинних на момент відповідних нарахувань, прийнятих розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Нарахування позивачу оплати за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, а також за централізоване опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення встановлено рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2012 року у справі за позовом ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Новобудова» про зобов'язання здійснити перерахунок оплати за надані послуги за чинними тарифами, а тому в силу положень частини третьої статті  61 ЦПК України 2004 року не підлягають доказуванню у цій справі.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року у справі № 761\8760\14-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття такі розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 30 травня 2007 року № 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; від 30 травня 2007 року № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської держави адміністрації від 19 травня 2000 року № 748»; від 30 травня 2007 року № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення постачання гарячої води»; від 30 травня 2007 року № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року визнано незаконними і нечинними із моменту прийняття такі розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 31 серпня 2009 року № 978 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року  № 979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення, холодної та гарячої води для населення»; від 31 серпня 2009 року № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 30 вересня 2009 року № 1141 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 вересня 2009 року № 978, № 979, № 980 та № 981»; від 15 жовтня 2009 року № 1192 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 15 жовтня 2009 року № 1193 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980»; від 17 листопада 2009 року № 1292 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 30 листопада 2009 року № 1332 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1334 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 30 листопада 2009 року № 1335 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979»; від 30 березня 2009 р. № 191 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979»; від 31 травня 2010 року № 392 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 24 грудня 2010 року № 1164 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 № 978, № 979, від 14 серпня 2009 року № 902, від 02 березня 2010 року № 114»; від 29 грудня 2010 року  № 1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»; від 29 грудня 2010 року № 1222 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»; від 30 грудня 2010 року № 1241 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978 та від 31 серпня 2009 року № 979»; від 25 січня 2011 року № 75 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 року № 1221»; від 25 січня 2011 року  № 80 «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 червня 2009 року № 758 та від 29 грудня 2010 року № 1220»; від 27 січня 2011 року № 99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; від 27 січня 2011 року  № 101 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); від 31 травня 2011 року № 857 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; від 31 травня 2011 року № 858  «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»; від 31 травня 2011 року № 859 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-1888/10, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року, визнано неправомірними дії Київського міського голови щодо прийняття розпоряджень від 30 листопада 2009 року № 1332 про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, від 30 листопада 2009 року № 1333 (далі ? Розпорядження № 1333) щодо затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, від 30 листопада 2009 року № 1335 «Про подовження дії розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 та № 979 від 31 серпня 2009 року про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, № 191 від 30 березня 2010 року щодо продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 та № 979 від 31 серпня 2009 року, № 392 від 31 травня 2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», а зазначені розпорядження визнані незаконними та нечинними з моменту прийняття.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року у справі № 2а-1бб/07, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2008 року скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2007 року № 641.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2007 року у справі № 2а-412/07, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2008 року, скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 жовтня 2006 року № 1574.

Дію розпоряджень голови Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 року № 516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», № 518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», № 520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 842-р, а Київській міській державній адміністрації відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-9705/09/2670, заборонено здійснювати розрахунки з урахуванням та посиланням на тарифи, що запроваджені цим розпорядженням.

Нормативно-правове обґрунтування

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції чинній на час виникнення оспорюваних правовідносин) (далі - Закон) визначені права та обов'язки споживача житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону житлово-комунальні послуги ? результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Частиною першою статті 7 Закону визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, у тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що оскільки судовим рішенням визнано незаконними та нечинними з моменту прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації про зміну тарифів, то відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок нарахованих платежів виходячи із тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних незаконними. 

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд не мав підстав вирішувати по суті апеляційну скаргу відповідача, у зв'язку із чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням апеляційної скарги без розгляду, є безпідставним, оскільки стаття 389 ЦПК України не надає учасникам справи право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги ТОВ «Новобудова» є необґрунтованими, оскільки зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Проте із висновками суду у частині застосування до оспорюваних правовідносин строку позовної давності погодитися не можна, оскільки такі висновки є помилковими.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року у справі № 761\8760\14-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими встановлювалися тарифи на житлово-комунальні послуги.

Отже, позивач довідався про порушення своїх прав та набув право на захист порушених прав у спосіб - зобов'язання вчинити дії, а саме провести помісячний перерахунок за надані комунальні послуги у зв'язку із визнанням тарифів незаконними, із моменту набрання чинності судовими рішеннями, якими такі тарифи визнанні незаконними, тобто із 10 липня 2014 року, тому, звернувшись із позовом у серпні 2015 року, позивач не пропустив строк позовної давності.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачу було відомо про порушення своїх прав у 2006 році, у зв'язку із чим безпідставно застосував позовну давність до оспорюваних правовідносин. 

Таким чином, суд апеляційної інстанції не встановив повно усіх обставин справи, у зв'язку із чим дійшов передчасних висновків про часткове задоволення позовних вимог. 

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема для продовження розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга ТОВ «Новобудова» підлягає залишенню без задоволення, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню,тому рішення суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, а справу ? передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук  Судді:В. О. Кузнєцов   А. С. Олійник    С. О. Погрібний   О. В. Ступак

http://reyestr.court.gov.ua/Review/80181212

P. S. Зацікавлені особи знайдуть тут відповідь щодо позовної давності у справах про перерахунок за ЖКП і використати цей правовий висновок.  На жаль, ВС не прийняв у відповідних частинах судове рішення по суті, отже тепер КАС має переглянути справу за апеляційною скаргою позивача в частині застосування судом першої інстанції позовної давності.

[Олександр_2015]

Постанова ВС від 13.02.2019 р. у цій справі:

(click to show/hide)

Державний герб України

Постанова

Іменем України                                                         

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 752/14341/15-ц

провадження № 61-24428св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Ступак О. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова»,

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Київенерго», 

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року у складі судді Колдінової О. О. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (далі - ТОВ «Новобудова») про зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Між сторонами укладений договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, відповідно до умов якого він щомісячно вносить платежі у рахунок оплати за надані житлово-комунальні послуги у розмірах, встановлених договором, відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Однак починаючи із 01 грудня 2006 року відповідач нараховує до сплати суми за надані житлово-комунальні послуги за завищеними тарифами, які у судовому порядку визнані незаконними і нечинними з моменту прийняття. У період із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року, а також із 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року, виходячи із показників лічильників спожитих ним послуг та тарифів на зазначені послуги, які діяли до прийняття тих, що у подальшому скасовані у судовому порядку, він повинен був сплатити кошти у розмірі 8 536,90 грн, хоча фактично за цей період ним сплачено 29 208,43 грн. Дії відповідача порушують права позивача як споживача послуг з утримання будинку і прибудинкової території, а також житлово-комунальних послуг, оскільки інформація про наявність заборгованості, яка фактично відсутня, постійно доводиться відповідачем до відома всіх мешканців будинку.

Враховуючи наведене, позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, (особовий рахунок 209734) помісячний перерахунок за період із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послугу із утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року № 748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві», зобов'язати ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, (особовий рахунок 209734) помісячний перерахунок за період із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послуги із централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 жовтня 2003 року № 1907, зобов'язати ТОВ «Новобудова» зарахувати у рахунок майбутніх платежів починаючи із 01 липня 2014 року суму в розмірі 20 671,53 грн і надати позивачу примірник помісячного перерахунку за комунальні послуги, утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення за період із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, (особовий рахунок 209734)помісячний перерахунок за період із липня 2008 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послугу з утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року № 748 «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві». Зобов'язано ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, (особовий рахунок 209734)  помісячний перерахунок за період із липня 2008 року по 31 травня 2011 року включно і з 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року включно за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 жовтня 2003 року № 1907. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внаслідок прийняття Київською міською державною адміністрацією розпоряджень щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які у подальшому скасовані у встановлений законом спосіб, були порушені права позивача, як споживача цих послуг, оскільки йому нараховувалась і стягувалась плата у розмірах, встановлених цими розпорядженнями, а він має право на відновлення свого права, яке існувало до його порушення. Враховуючи те, що позивач у липні 2011 року звертався до суду із позовом до ТОВ «Новобудова» про визнання дій відповідача щодо нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території та плати за комунальні послуги незаконними та зобов'язання провести перерахунок за вказані послуги, строк позовної давності повинен відраховуватися із липня 2008 року.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилено. Апеляційну скаргу ТОВ «Новобудова» задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року скасовано у частині зобов'язання ТОВ «Новобудова» здійснити по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, помісячний перерахунок за період із липня 2008 року по травень 2011 року за послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року № 748 за послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14 жовтня 2003 року № 1907. У цій частині прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачу було відомо про порушення свого права ще у 2006 році, і саме із цього часу повинен відраховуватися строк позовної давності. 

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг та позиції інших учасників справи

У лютому 2017 року ТОВ «Новобудова» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанції у частині задоволення позовних вимог про здійснення перерахунку за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно задовольнили позовні вимоги про здійснення перерахунку за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій за період із 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року, оскільки судовим рішенням від 21 березня 2014 року у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14), на яке посилався позивач, розпорядження щодо встановлення тарифів на вказані послуги незаконними не визнавалися.

У березні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення судів попередніх інстанції у частині відмови у задоволені позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не мав підстав вирішувати по сутті апеляційну скаргу, подану відповідачем, оскільки ним пропущений строк на апеляційне оскарження, не сплачено судовий збір. 

У квітні 2017 року від ТОВ «Новобудова» надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, уяких заявник просить відхилити указану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню. Підстав для залишення без розгляду або повернення апеляційної скарги відповідача немає. Апеляційним судом правильно застосовано статтю 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У квітні 2017 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу ТОВ «Новобудова», уяких заявник просить відхилити указану касаційну скаргу, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вона спрямована на встановлення нових обставин та переоцінку доказів.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого, 03 березня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року вказану справа разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ «Новобудова» не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1 ? частковому задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, що 01 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Новобудова» укладений договір про надання житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території та договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до укладених договорів сторони погодили, що позивач здійснює оплату за надані послуги за діючими розцінками і тарифами відповідно до умов, передбачених чинними нормативними документами в м. Києві та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Також сторони узгодили, що невід'ємною частиною договорів є перелік затверджених відповідними рішеннями Київської міської державної адміністрації тарифів, а саме: за послуги з утримання будинку і прибудинкової території ОСОБА_1 зобов'язався сплачувати за тарифом 0,58 гривень за 1 кв. м, встановленим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 лютого 2000 року № 748, та за послуги з центрального опалення, постачання холодної води і гарячого водопостачання і водовідведення за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20 червня 2002 року № 1245.

Нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі НОМЕР_1, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, за періоди із 01 грудня 2006 року по 31 травня 2011 року та із 01 листопада 2013 року по 30 червня 2014 року здійснювалися відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, чинних на момент відповідних нарахувань, прийнятих розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Нарахування позивачу оплати за послуги з утримання будинку і прибудинкової території, а також за централізоване опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення встановлено рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2012 року у справі за позовом ТОВ «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Новобудова» про зобов'язання здійснити перерахунок оплати за надані послуги за чинними тарифами, а тому в силу положень частини третьої статті  61 ЦПК України 2004 року не підлягають доказуванню у цій справі.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року у справі № 761\8760\14-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття такі розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 30 травня 2007 року № 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»; від 30 травня 2007 року № 641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської держави адміністрації від 19 травня 2000 року № 748»; від 30 травня 2007 року № 642 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення постачання гарячої води»; від 30 травня 2007 року № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року визнано незаконними і нечинними із моменту прийняття такі розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 31 серпня 2009 року № 978 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року  № 979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 31 серпня 2009 року № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення, холодної та гарячої води для населення»; від 31 серпня 2009 року № 981 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 30 вересня 2009 року № 1141 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 вересня 2009 року № 978, № 979, № 980 та № 981»; від 15 жовтня 2009 року № 1192 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 15 жовтня 2009 року № 1193 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979, № 980»; від 17 листопада 2009 року № 1292 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 30 листопада 2009 року № 1332 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1333 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 30 листопада 2009 року № 1334 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»; від 30 листопада 2009 року № 1335 «Про продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979»; від 30 березня 2009 р. № 191 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978, № 979»; від 31 травня 2010 року № 392 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»; від 24 грудня 2010 року № 1164 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури і внесення змін до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 № 978, № 979, від 14 серпня 2009 року № 902, від 02 березня 2010 року № 114»; від 29 грудня 2010 року  № 1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури»; від 29 грудня 2010 року № 1222 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України»; від 30 грудня 2010 року № 1241 «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31 серпня 2009 року № 978 та від 31 серпня 2009 року № 979»; від 25 січня 2011 року № 75 «Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29 грудня 2010 року № 1221»; від 25 січня 2011 року  № 80 «Про внесення змін та доповнень до розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 червня 2009 року № 758 та від 29 грудня 2010 року № 1220»; від 27 січня 2011 року № 99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; від 27 січня 2011 року  № 101 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються Київським квартирно-експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України» (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22 лютого 2011 року № 234); від 31 травня 2011 року № 857 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням»; від 31 травня 2011 року № 858  «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення та тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»; від 31 травня 2011 року № 859 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усім форм власності для здійснення розрахунків з бюджетними та іншими споживачами».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року у справі № 2а-1888/10, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року, визнано неправомірними дії Київського міського голови щодо прийняття розпоряджень від 30 листопада 2009 року № 1332 про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення, від 30 листопада 2009 року № 1333 (далі ? Розпорядження № 1333) щодо затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого опалення і постачання гарячої води для населення, від 30 листопада 2009 року № 1335 «Про подовження дії розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 та № 979 від 31 серпня 2009 року про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, № 191 від 30 березня 2010 року щодо продовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978 та № 979 від 31 серпня 2009 року, № 392 від 31 травня 2010 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», а зазначені розпорядження визнані незаконними та нечинними з моменту прийняття.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 липня 2007 року у справі № 2а-1бб/07, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2008 року скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2007 року № 641.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 березня 2007 року у справі № 2а-412/07, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2008 року, скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 жовтня 2006 року № 1574.

Дію розпоряджень голови Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009 року № 516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», № 518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», № 520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення» зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 842-р, а Київській міській державній адміністрації відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 серпня 2009 року у справі № 2а-9705/09/2670, заборонено здійснювати розрахунки з урахуванням та посиланням на тарифи, що запроваджені цим розпорядженням.

Нормативно-правове обґрунтування

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції чинній на час виникнення оспорюваних правовідносин) (далі - Закон) визначені права та обов'язки споживача житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону житлово-комунальні послуги ? результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Частиною першою статті 7 Закону визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, у тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили із того, що оскільки судовим рішенням визнано незаконними та нечинними з моменту прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації про зміну тарифів, то відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок нарахованих платежів виходячи із тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних незаконними. 

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд не мав підстав вирішувати по суті апеляційну скаргу відповідача, у зв'язку із чим рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням апеляційної скарги без розгляду, є безпідставним, оскільки стаття 389 ЦПК України не надає учасникам справи право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги ТОВ «Новобудова» є необґрунтованими, оскільки зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Проте із висновками суду у частині застосування до оспорюваних правовідносин строку позовної давності погодитися не можна, оскільки такі висновки є помилковими.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність ? це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року, та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року у справі № 761\8760\14-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року, визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими встановлювалися тарифи на житлово-комунальні послуги.

Отже, позивач довідався про порушення своїх прав та набув право на захист порушених прав у спосіб - зобов'язання вчинити дії, а саме провести помісячний перерахунок за надані комунальні послуги у зв'язку із визнанням тарифів незаконними, із моменту набрання чинності судовими рішеннями, якими такі тарифи визнанні незаконними, тобто із 10 липня 2014 року, тому, звернувшись із позовом у серпні 2015 року, позивач не пропустив строк позовної давності.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачу було відомо про порушення своїх прав у 2006 році, у зв'язку із чим безпідставно застосував позовну давність до оспорюваних правовідносин. 

Таким чином, суд апеляційної інстанції не встановив повно усіх обставин справи, у зв'язку із чим дійшов передчасних висновків про часткове задоволення позовних вимог. 

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема для продовження розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга ТОВ «Новобудова» підлягає залишенню без задоволення, а касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню,тому рішення суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, а справу ? передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 січня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук  Судді:В. О. Кузнєцов   А. С. Олійник    С. О. Погрібний   О. В. Ступак

http://reyestr.court.gov.ua/Review/80181212

P. S. Зацікавлені особи знайдуть тут відповідь щодо позовної давності у справах про перерахунок за ЖКП і використати цей правовий висновок...

позивач довідався про порушення своїх прав та набув право на захист порушених прав у спосіб - зобов'язання вчинити дії, а саме провести помісячний перерахунок за надані комунальні послуги у зв'язку із визнанням тарифів незаконними, із моменту набрання чинності судовими рішеннями, якими такі тарифи визнанні незаконними

Це стосується тільки осіб, що брали участь в адмін. справах про визнання незаконними/нечинними тарифів?
Для решти - з моменту оприлюднення резолютивних частин цих рішень:

Стаття 265. Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним

1. Резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Так?

[Перо]

Для решти - з моменту оприлюднення резолютивних частин цих рішень: Так?

Так, для тих, хто участі в адмін. справах не мав -з моменту оприлюднення в "Хрещатику" 22.04.2016 р. (стор. 15)!

[Перо]

Вчора в КАС, після скасування ВС рішення АСК від 31.01.2017 р., відбулося засідання, на яке не з'явилися відповідач і третя особа. Перерва до 08.07.2019 р. на 10-45.

[Перо]

На догоду відповідачу, начебто у зв'язку із зайнятістю в інших справах перерва до 16.09.2019 о 09-45. Неприховане затягування.

[Перо]

Сьогодні нарешті з'явилася представник ТОВ "Новобудова" і сторони надали пояснення. Колегія КАС відмовила стороні позивача у клопотаннях, заявлених ще у 2016 р. про повернення апеляційної скарги ТОВ "Новобудова" "за відсутності правових підстав". Після стадії дебатів суд несподівано вирішив оголосити перерву аж до 28.10.2019 р. о 09-45.

[Перо]

В понеділок у цій справі суд знову повернувся до питання -чи може розглядатися апеляційна скарга відповідача ТО "Новобудова" по суті. Позиція позивача -ні. Перерва до 09 грудня 2019 р. о 09-45.

[Перо]

суд знову повернувся до питання -чи може розглядатися апеляційна скарга відповідача ТО "Новобудова" по суті.

Сьогодні, нарешті, після скасування постановою ВС від 13.02.2019 р. рішення АСК від 31.01.2017 р. у цій справі, прийнято нову постанову КАС. Апеляційну скаргу ТОВ "Новобудова" відхилено (тобто, її все ж таки розглянуто по суті). Мою апеляційну скаргу, подану ще 18.06.2016 р. в інтересах Позивача задоволено частково: фактично (на слух, оскільки почув про "чинні", а не конкретно зазначені у позові РКМДА) позов задоволено повністю, за виключенням доводів апеляційної скарги про необхідність внесення до мотивувальної частини рішення суду першої інстанції від 30.05.2016 р. певних доповнень. В ЄДРСР буде не раніше наступного тижня і, вірогідно, з дуже цікавою мотивувальною частиною, оскільки в останню частину спірного періоду перерахунок щодо послуг за УБПТ зобов'язано здійснити за наявності не визнаного незаконним в судовому порядку "поповського" РКМДА (який, на переконання Позивача, не підлягає застосуванню, оскільки не є НПА ОМС). Тобто, чекаємо втілення у постанові КАС принципу верховенства права.  

Вітаю Позивача за наполегливість та принциповість! 

[Юрій Васильович]

Вітаю Позивача за наполегливість та принциповість! 

Приєднуюсь до привітання.