'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: Постанова Вищого господарського суду України від 28 січня 2009 р. у справі № 37/399.  (Прочитано 1871 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю

 

Постанова Вищого господарського суду України від 28 січня 2009 р. у справі № 37/399.

За позовом ВАТ АК "Київводоканал" до ЖБК "Лепсе-4". Рішення http://io.ua/s73749 ГС міста Києва від 26.10.2007р. залишено без змін.



ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 року Справа № 37/399

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. — головуючого, Воліка І.М., Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2008 року у справі № 37/399 Господарського суду міста Києва за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту, м. Київ, до Житлово-будівельного кооперативу "Лепсе-4", м. Київ, про стягнення 25 259,44 грн.,

за участю представників сторін:
позивача - ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" - Омельченко А.А. (дов. № 317 від 29.12.2008 р.); відповідача - не з\'явилися,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року позивач - Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія ."Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту пред\'явив у господарському суді позов до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Лепсе-4" про стягнення 25 259,44 грн.
Вказував, що на підставі укладеного між ним (постачальником) та Житлово-будівельним кооперативом "Лепсе-4" (абонентом) договору № 02525/4-08 від 3 червня 2003 року на поставку питної води та приймання каналізаційних стоків позивачем, протягом 1 червня 2005 року по 1 липня 2007 року, надано послуги з постачання питної води та приймання каналізаційних стоків на суму 21 509,59 грн.
Посилаючись на неналежне виконання своїх зобов\'язань в частиш оплати за отриманні послуги, позивач просив стягнути з відповідача 23 659,59 грн. заборгованості-, 1 599,85 грн. інфляційних та судові витрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 жовтня 2007 року (суддя Кондратова І.Д.), залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2008 року (колегія суддів у складі: Дикунської СЯ. - головуючого, Дзюбко П.О., Іваненко Я.Л.), позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 527,49 грн. основного боргу, 15,65 грн. інфляційних витрат, 5,43 грн. державного мита та 2,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові рішення мотивовані посиланнями наявністю підстав до часткового задоволення позовних вимог на підставі ст.ст. 525, 526 ЦК України, розпорядження КМДА "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення" від 28 серпня 2002 року № 1680, оскільки відповідачем не виконано в повному обсязі свої зобов\'язання в частині оплати за отримані послуги та відсутністю підстав до нарахування вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення на підставі тарифів встановлених розпорядженнями КМДА від 30.10.2006 р. № 1576 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМДА №1786 від 15.12.2006 р., в редакції розпорядження КМДА № 143 від 12.02.2007 р., оскільки зазначені розпорядження не зареєстровані у встановленому законом порядку та не набрали чинності.
В частині відмови у стягненні упущеної вигоди рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів та завдання йому збитків у вигляді втраченої вигоди внаслідок невиконання відповідачем зобов\'язань за договором на поставку товару.
Рішення мотивоване посиланнями на ст. 651 ЦК України, якою передбачено розірвання договору на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, а також посиланнями на порушення відповідачем вимоги п. 4.3 договору щодо зміни орендної плати у зв\'язку з чим порушено права позивача, як орендодавця, на отримання орендної плати що відповідає ринковій.
У касаційній скарзі ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", в особі Розрахункового департаменту посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ст.ст. 19, 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до роз\'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення місцевого та постанова апеляційного судів відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об\'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 3 червня 2003 року між ВАТ "Київводоканал", в особі Розрахункового департаменту (постачальником) та житлово-будівельним кооперативом "Лепсе-4" (абонентом) укладено договір № 02525/4-08 на послуги водопостачання та водовідведення, згідно умов якого постачальник зобов\'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент -розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 року.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов\'язався забезпечити постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин.
На виконання умов договору позивачем надано послуги з постачання питної води та водовідведення за період з жовтня 2006 року по липень 2007 року в об\'ємі 28 578 м3 на загальну суму 23 319,65 грн.
Зобов\'язання з оплати отриманих послуг відповідачем виконано частково на суму 21 509,58 грн. у зв\'язку з чим заборгованість відповідача становить 527,49 грн.
Під час розгляду справи судами встановлено, що позивач при нарахуванні вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з 1 грудня 2006 року по 1 червня 2007 року керувався Тарифами, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" від 30.10.2006 р. № 1576 із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМДА №1786 від 15.12.2006 р., в редакції розпорядження КМДА №143 від 12.02.2007 р. - зміни діють з 01.12.2006 р.
Приймаючи рішення у даній справі про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до розрахунку позивача застосовано тарифи встановлені вказаними розпорядженнями КМДА, які не зареєстровані в установленому законом порядку, а тому не набрали чинності та не відповідають законодавству України.

При цьому господарські суди виходили з того, що порядок набрання чинності нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, до яких віднесені місцеві державні адміністрації, регулюється Указом Президента України від 3 жовтня 1992 року №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й інтереси громадян або мають міжвідомчий характер", відповідно до яких вказані нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Господарськими судами встановлено, що всупереч даним імперативним правовим нормам, на час прийняття рішення спірні розпорядження не пройшли державної реєстрації.
Окрім того, як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1576 від 30.10.2006 року постановою Господарського суду міста Києва по справі №21/43-А від 13.02.2007 року визнано недійсним та скасовано. Розпорядження КМДА від 30.05.2007 р. № 640 скасовано постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 року у справі № 8/131. Вказані судові рішення мотивовані тим, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації підлягають державній реєстрації, без здійснення якої вони вважаються нечинними і не можуть застосовуватися.
З огляду на викладене, господарський суд, перевіривши розрахунок позивача, правомірно не застосовував тарифи, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 р. № 1576 в редакції від 15.12.2007 р. №1786, № 86 від 31.01.2007 р., № 143 від 12.02.2007 р. та № 640 від 30.05.2007 р., № 1127 від 28.08.2008 р., як такі що не набрали чинності та не відповідають законодавству України.
Встановивши, що між сторонами по справі відсутні розбіжності щодо обсягів поставленої за договором питної води, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про те, що розрахунок вартості наданих позивачем послуг необхідно здійснювати згідно тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації "Про встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення" від 28.08.2002 р. № 1680, чинним на зазначений період.
Вказаним розпорядженням передбачено тариф для житлово-експлуатаційних організацій в розмірі 0,68 грн. (без ПДВ) за 1 м наданих послуг з водопостачання та водовідведення, що мали застосовуватися у розрахунках сторін.
За таких обставин, висновки про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 527,49 грн. основного боргу, 15,65 грн. інфляційних витрат та судові витрати у зв\'язку з невиконанням відповідачем зобов\'язання по оплаті отриманих послуг у повному обсязі слід вважати правильними.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об\'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Матеріали справи свідчать про те, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.Доводи касаційної скарги зводяться до намагань позивача оцінювати
докази, тлумачити законодавство виключно на свою користь, тому до уваги судом не беруться. Окрім того, ці твердження спростовуються встановленими судами обставинами справи.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов\'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями ІІІ5, ІІІ7, ІІІ9, III11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Розрахункового департаменту залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2008 року у справі № 37/399 залишити без змін.

Головуючий: Н. Дунаєвська
Судді І.Волік, Л. Ковтонюк



2009-05-26
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email