2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами;
В мене була думка надати зараз суду копії платіжок за частину спірного періоду, які надходили до мене від імені КП "Залізничне", а не від КП, що подало позов, а також надати копії угод між виробниками послуг Київенерго, Водоканалом та виконавцем послуг КП "Залізничне", а не з КП "Керуюча".
Чому справи не має? Номер справи був мені відомий на час написання мого посту 14.02.19 р. з сайту "Судова влада".В мене була думка надати зараз суду копії платіжок за частину спірного періоду, які надходили до мене від імені КП "Залізничне", а не від КП, що подало позов, а також надати копії угод між виробниками послуг Київенерго, Водоканалом та виконавцем послуг КП "Залізничне", а не з КП "Керуюча".
Куди надати і в якості кого? Ані самої справи, ані Вашого процесуального статусу у справі немає до відкриття провадження у справі. Ще буряк не кинули а вже борщ пробуєте. :)
Чому справи не має? Номер справи був мені відомий на час написання мого посту 14.02.19 р. з сайту "Судова влада".
Справа №760/3946/19, позивач - КП, позов до мене.
Суддя визначений авторозподілом.
Хіба ЦПК забороняє суду розглядати при відкритті провадження заяви особи, проти якої подано позов до суду?
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Така відповідність (позову вимогам Кодексу) встановлюється судом по ст. 187 ЦПК, а не фактом подачі позову.
Стаття 53. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета споруЯкби суд, відкривши провадження по цій справі, залучив би за власною ініціативою у якості третьої особи КП "Залізничне", то я вважаю це було б корисно мені для подальшого захисту проти вимог позову.
3. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15
Якщо я встиг би до відкриття провадження в цій справі подати до суду документи, про які я написав в першому пості, ......Перший пост:
.....А ще, крім подання до суду документів, про які я написав, можна було надати ще й роздруківку ухвали судді Кицюк В.С....
Дізнався про новий позов КП Керуючої компанії до мене.Які тут ще зазначені документи, окрім ухвал суддів Українця В.В. та Кицюк В.С.?
Справа №: 760/3946/19 від 08.02.2019
На сьогодні стадія - призначено склад суду.
Суддя - Українець Віталій Васильович
Цей суддя вже розглядав позов цього КП з тих самих підстав, та ухвалою в справі [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/48185599[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/48185599[/url]) ухвалив повернути позовну заяву позивачу.
Також суддя Кицюк В.С. ухвалою [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/45085694[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/45085694[/url]) ухвалила визнати позов неподаним та повернути позивачу.
Питання - чи можу я зараз вчинити якісь дії, які можливо також призвели б до ухвали про повернення позовної заяви позивачу?
В мене була думка надати зараз суду копії платіжок за частину спірного періоду, які надходили до мене від імені КП "Залізничне", а не від КП, що подало позов, а також надати копії угод між виробниками послуг Київенерго, Водоканалом та виконавцем послуг КП "Залізничне", а не з КП "Керуюча".? Тільки ж то "інша історія"...
Якби суд, відкривши провадження по цій справі, залучив би за власною ініціативою у якості третьої особи КП "Залізничне", то я вважаю це було б корисно мені для подальшого захисту проти вимог позову.Суд міг би залучити у якості третьої особи КП "Залізничне" під час відкриття провадження, якщо б цю потребу було "видно" зі складу документів, наданих позивачем. Зараз вже Ви маєте можливість надати з відзивом потрібні документи, щоб суд "при підготовці справи до розгляду встановив" наявність потреби залучити у якості третьої особи КП "Залізничне". В чому проблема?
Можливо, Ви мали на увазі оце:Так, я помилився, вибачте.В мене була думка надати зараз суду копії платіжок за частину спірного періоду, які надходили до мене від імені КП "Залізничне", а не від КП, що подало позов, а також надати копії угод між виробниками послуг Київенерго, Водоканалом та виконавцем послуг КП "Залізничне", а не з КП "Керуюча".? Тільки ж то "інша історія"...
То зрозуміло.Якби суд, відкривши провадження по цій справі, залучив би за власною ініціативою у якості третьої особи КП "Залізничне", то я вважаю це було б корисно мені для подальшого захисту проти вимог позову.Суд міг би залучити у якості третьої особи КП "Залізничне" під час відкриття провадження, якщо б цю потребу було "видно" зі складу документів, наданих позивачем.
Проблема в тому, що я не встиг використати можливість спробувати вплинути на рішення суду про відкриття провадження у справі.Якби суд, відкривши провадження по цій справі, залучив би за власною ініціативою у якості третьої особи КП "Залізничне", то я вважаю це було б корисно мені для подальшого захисту проти вимог позову.Суд міг би залучити у якості третьої особи КП "Залізничне" під час відкриття провадження, якщо б цю потребу було "видно" зі складу документів, наданих позивачем. Зараз вже Ви маєте можливість надати з відзивом потрібні документи, щоб суд "при підготовці справи до розгляду встановив" наявність потреби залучити у якості третьої особи КП "Залізничне". В чому проблема?
Якщо я встиг би до відкриття провадження в цій справі подати до суду документи, про які я написав в першому пості, то ...То це ні як не вплинуло б на рішення суду про відкриття провадження...
Так, я помилився, вибачте.
Я мав на увазі документи вказані мною у другому пості, в тому, що Ви процитували.
А з наданих мною копій платіжок, та копій господарських угод (якби я встиг іх подати), де вказано не КП "Керуюча", а КП "Залізничне" виконавець послуг, було б суду "видно", що треба залучати третю (або третіх) осіб?
Проблема в тому, що я не встиг використати можливість спробувати вплинути на рішення суду про відкриття провадження у справі.Для того, щоб суд розглянув
документи вказані мною у другому пості,, треба їх долучити до матеріалів срави... Тобто треба ухвала суду. Як суд може постановити ухвалу про долучення доказів до матеріалів срави, якщо провадження ще не відкрито? Тобто ще справи нема...
документи вказані мною у другому пості,до матеріалів срави до відкриття провадження? Ви ж не мали статусу ні сторони, ні третьої особи...
Ще буряк не кинули а вже борщ пробуєте. :)
Провадження № 2/760/4213/19http://reyestr.court.gov.ua/Review/79951685 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/79951685)
Справа № 760/3946/19
У Х В А Л И В:
Відкрити спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» (м. Київ, вул. Соціалістична, 6) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості.
В якості кого Ви б подавали клопотання долучитиПозивач до відкриття провадження по справі який має статус?Цитуватидокументи вказані мною у другому пості,до матеріалів срави до відкриття провадження? Ви ж не мали статусу ні сторони, ні третьої особи...
То чому суд не може разом з позовом розглянути матеріали, які я прошу суд розглянути, вирішуючи питання відкриття провадження?Тому, що є ПРОЦЕДУРА...
Стаття 174. Види та зміст заяв по суті справи
1. При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
2. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
3. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
4. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов’язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).
5. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне.
§ 2. Заяви з процесуальних питань
Стаття 182. Заяви, клопотання і заперечення
1. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Для того, щоб суд розглянувЦитуватидокументи вказані мною у другому пості,, треба їх долучити до матеріалів срави... Тобто треба ухвала суду. Як суд може постановити ухвалу про долучення доказів до матеріалів срави, якщо провадження ще не відкрито? Тобто ще справи нема...
В якості кого Ви б подавали клопотання долучитиЦитуватидокументи вказані мною у другому пості,до матеріалів срави до відкриття провадження? Ви ж не мали статусу ні сторони, ні третьої особи...Ще буряк не кинули а вже борщ пробуєте. :)
А також додати роздруківки ухвал судів, які цьому позивачу вже повертали позов.
То це ні як не вплинуло б на рішення суду про відкриття провадження...
Ухвала суду [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/48185599[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/48185599[/url]) , взагалі, про відсутність доказів про наявність повноважень на підписання позовної заяви... Як це стосується нового позову? Це питання вирішується по кожній позовній заяві окремо...
Ухвала суду [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/45085694[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/45085694[/url]) про повернення через не виправлення недоліків... Як це стосуєтся позову за інший період? (Це могло стосуватися нового позову за той самий період. Але ця справа у Вас уже в касації...)
Ось наприклад цю ухвалу - [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/74629080#[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/74629080#[/url])Ця ухвала могла б зацікавити суд, якби позов 2019р. був повторно поданим позовом від квітня 2018р. Тобто суд повинен був би встановити чи усунуто недоліки позовної заяви, через які її залишили без розгляду...
Позивач до відкриття провадження по справі який має статус?Ні не так...
Мабуть - позивач.
А який у нього інший може бути статус? Заявник, чи що?
Бо справа вже зареєстрована в канцелярії суду, їй присвоєн унікальний номер, та визначено суддю авторозподілом, і інформація хто позивач, і до кого позов внесена до бази даних.
При реєстрації позовної заяви в канцелярії суду, вказується до кого позов?
Мабуть що вказується.
І статус того, до кого позов - це мабуть відповідач.
А як може бути по іншому?Особа, до якої подано позов?А це не одне і теж?
І матеріали справи(позовну заяву, та додані до неї документи) суд розглядає ще до того, як відкрито провадження.
2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Які саме заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі?Визначаєтеся яку саме заяву чи клопотання Вам є потреба подати, дивитеся у ЦПК як її/його подають.
То як суд дізнається чи я отримав ухвалу, чи ні? І взагалі як суд буде діяти, якщо я взагалі не отримаю ухвалу надіслану таким чином?
І ще дивно, що не надходила копія позовної заяви від позивача....
Так, дійсно, я таки дізнався на пошті, що суд вносить в свою базу даних, що рекомендований лист (без об"явлення його ціни), що зберігався у відділенні місяць, надіслано на адресу відправника, в звязку з закінченням терміну зберігання.То як суд дізнається чи я отримав ухвалу, чи ні? І взагалі як суд буде діяти, якщо я взагалі не отримаю ухвалу надіслану таким чином?
І ще дивно, що не надходила копія позовної заяви від позивача....
Дізнається з сервісу "Укрпошти" по переліку згрупованих поштових відправлень. Якщо не отримаєте ухвалу на адресу своєї реєстрації -це Ваші проблеми, а не суду. Буде діяти за наявними доказами.
Можна...Дякую!
Якщо в КП не дурні і не втратили зацікавленості, чекайте на апеляцію...Так, мабуть буде апеляція.
Спрацювала моя заява про застосування наслідків спливу позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц).;)
Ну, як кажуть: "что написано пером [ВС] - не вырубить топором"...Спрацювала моя заява про застосування наслідків спливу позовної давності.
Особливо приємно, що суддя послався у рішенні на контраверсійний розрахунок перебігу позовної давності з цієї ПВС:
https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10010.0ЦитуватиАналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц).;)
Намагаюсь для себе зрозуміти значення "контраверсійності розрахунку" перебігу позовної давності з цієї ПВС.(click to show/hide)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року (справа № 6-214 цс14) [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269072[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269072[/url])2) В постанові по справі № 6-214 цс14, ВСУ було здійснено розширювальне тлумачення положень статті 264 ЦК, яка містить підстави для переривання перебігу позовної давності.
Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності. https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-214cs14 (https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-214cs14)Як вказано в окремій думці судді Крата В. І. по справі № 552/1529/16-ц,
причиною для такого розширювального тлумачення Верховним Судом України положень статті 264 ЦК, вочевидь, стала неузгодженість матеріальних та процесуальних норм. Оскільки на момент прийняття ЦК в процесуальному законодавстві були відсутні правила про наказне провадження. І звісно, що норми ЦК не могли містити як підставу для переривання перебігу позовної давності подання кредитором заяви про видачу судового наказу. При прийнятті в 2004 році Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) і запровадженні наказного провадження зміни до статті 264 ЦК внесені не були. [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269072[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269072[/url])3)Далі, у постанові ВС (знайденої Фокусом) від 01 серпня 2019 р. у справі № 712/8916/17-ц http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138) вказано, що з 2011 р.
існували дві позиції щодо застосування позовної давності в наказному провадженні:І тому колегія суддів ВС ухвалила, що вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України (постанови від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14 та від 13 січня 2016 року у справі № 6-931цс15)
(а) позовна давність свідчить про наявність спору про право і виключає прийняття заяви про видачу судового наказу;
(б) позовна давність не повинна враховуватись судом без заяви особи, а тому вістуні підстави відмовляти у прийнятті заяви про видачу судового наказу з підстав спливу позовної давності.
Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 712/8916/17-ц за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію…( [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138[/url]) )То виникає питання - якщо Велика Палата Верховного Суду вирішить, що необхідно відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, то в даному випадку це означатиме, що позовна давність свідчитиме про наявність спору про право і це виключатиме прийняття судом заяви про видачу судового наказу?
то в даному випадку це означатиме, що позовна давність свідчитиме про наявність спору про право і це виключатиме прийняття судом заяви про видачу судового наказу?Позовною давністю зокрема погашується право на звернення з вимогою про прийняття рішення про захист. Таким чином у Вашому випадку у наказному провадженні у звязку з закінченням позовної давності право на звернення з вимогою про прийняття рішення про захист є погашеним(припиненим), внаслідок чого матеріальне право стає незахищеним. А отже і наявний спір про право.
є погашеним(припиненим), внаслідок чого матеріальне право стає незахищеним.
Отже, не виключене одночасне існування рішення суду про повне/часткове задоволення позову внаслідок застосування позовної давності (рішення суду № 1) та рішення суду № 2 про задоволення позову й щодо тієї частини, у задоволенні якої раніше будо відмовлено!Це як зрозуміти? В першому випадку матеріальне право незахищене у звязку з спливом позовної давності, а в другому є матеріальне право захищеним?
Це як зрозуміти?
Як я розумію, "право на звернення, з вимогою про прийняття рішення" (заява про видання судового наказу) буде припинено у разі, якщо Велика Палата Верховного Суду вирішить, що необхідно відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, а саме у постанові ВСУ від 21 січня 2015 року у справі 6-214цс14 (подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-214cs14)Цитуватито в даному випадку це означатиме, що позовна давність свідчитиме про наявність спору про право і це виключатиме прийняття судом заяви про видачу судового наказу?Позовною давністю зокрема погашується право на звернення з вимогою про прийняття рішення про захист. Таким чином у Вашому випадку у наказному провадженні у звязку з закінченням позовної давності право на звернення з вимогою про прийняття рішення про захист є погашеним(припиненим), внаслідок чого матеріальне право стає незахищеним. А отже і наявний спір про право.
Не згоден.ЦитуватиОскільки закінчилася позовна давність, то погашається право на захист, внаслідок матеріальне право стає незахищеним. Зі спливом позовної давності суб'єктивне право припиняє своє існування.
По-перше, Ви обгрунтовуєте свою позицію діями, подіями, які можуть і не наступити, тобто це припущення, а не юридичний факт.є погашеним(припиненим), внаслідок чого матеріальне право стає незахищеним.
Не зовсім так. Після застосування судом позовної давності у рішенні за першим позовом можуть наслідувати другий, третій... позови, де предметом є той самий період про стягнення боргу (чи частина цього періоду).
По-перше, Ви обгрунтовуєте свою позицію діями, подіями, які можуть і не наступити, тобто це припущення, а не
можуть наслідувати другий, третій... позови
Із закінченням позовної давності погашається право на захист, внаслідок матеріальне право стає незахищеним. Зі спливом позовної давності суб'єктивне право припиняє своє існуванняє погашеним(припиненим), внаслідок чого матеріальне право стає незахищеним.
Не зовсім так. Після застосування судом позовної давності у рішенні за першим позовом можуть наслідувати другий, третій... позови, де предметом є той самий період про стягнення боргу (чи частина цього періоду).
І хоча втрата права на захист після закінчення позовної давності загалом не викликає сумнівів у юридичній літературі, питання про долю самого суб”єктивного матеріального права, що його супроводжує право на захист, залишається спірним. Суть спору зводиться до того, чи припиняється зі спливом позовної давності суб”єктивне матеріальне право, чи воно продовжує існувати незалежно від погашення права на захист.Джерело: "Правові наслідки спливу позовної давності." В.Цікало Асистент кафедри цивільного права і процесу, Львівський національний університет імені Івана Франка,Юридичний факультет.
Причиною такої невизначеності,на мій погляд,є відсутність у законі положення,яке б безпосередньо стосувалося долі суб”єктивного матеріального права після спливу позовної давності. Існуючі правові норми дають підстави вченим робити протилежні висновки щодо одного і того ж питання.Такий стан цивільного законодавства України прямо відображається і на судовій практиці.
Причиною такої невизначеності,на мій погляд,є відсутність у законі положення,яке б безпосередньо стосувалося долі суб”єктивного матеріального права після спливу позовної давності.
Синім цитування того ж таки В.Цікало без означення меж цитування і без посилання на джерело. Тобто плагіат.ЦитуватиПричиною такої невизначеності,на мій погляд,є відсутність у законі положення,яке б безпосередньо стосувалося долі суб”єктивного матеріального права після спливу позовної давності.
Річ у тім, що закінчення позовної давності це юридичний правоприпиняючий факт.
Давність – це, передусім, юридичний факт, який спрямований на встановлення або припинення цивільних правовідносин, а не самі правові наслідки, що їх причиною і є давність.
"Позовна давність це час, після закінчення якого погашається право на позов [2, с.4]. "Якщо закінчення певного проміжку часу (строку) призводить до втрати можливості позовного захисту порушеного права, вплив часу на цивільні правовідносини опосередковується інститутом позовної давності" [3, с.5].
[url]http://ru.osvita.ua/vnz/reports/law/9216/[/url] ([url]http://ru.osvita.ua/vnz/reports/law/9216/[/url])
А далі читаємо ч.2 ст 20 ЦК України.
І ще.....
Наявність права на вимогу після спливу позовної давності, це переслідування боржника (позиція Европейського суду)
Існуючі правові норми дають підстави вченим робити протилежні висновки щодо одного і того ж питання.Джерело: "Правові наслідки спливу позовної давності." В.Цікало
Надійшла до суду апеляційна скарга позивача по цій справі.З"явилась у реєстрі ухвала від 6 вересня про відкриття апеляційного провадження http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120098 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120098)
Встановити учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 369 ЦПК України апеляційну скаргу розглядати без повідомлення учасників справи.
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120098[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120098[/url])
Вважаємо, що комунальним підприємством не пропущено строку позовної давності, оскільки перебіг строку позовної давності був перерваний 13.04.2016 р., так як до Солом’янського районного суду було подано заяву на видачу судового наказу за період з 01.11.2012 по 31.12.2015 в сумі 27837,90 грн. (11574,97 грн. - заборгованість, індекс інфляції в сумі 14399, 60 грн. та 3% річних в сумі 1863,33 грн.)Ухвала по праві ВССУ № 6-18668 СВ 15 від 23 вересня 2015 року доступна за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua/Review/50973182# (http://reyestr.court.gov.ua/Review/50973182#)
Враховуючи, що заява комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» про видачу судового наказу була задоволена, 13.05.2016 судом було видано судовий наказ про стягнення заборгованості за оплата житлово-комунальних послуг з ##########, позивач вважав свої права захищеними і підстав для звернення з позовом до суду на той час не було.
Це право виникло після скасування судового наказу ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 13.03.2017 № 760/6957/16-ц. Відповідно до ч. З ст. 264 ЦК України після переривання, перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
До такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-18668 СВ 15 про стягнення заборгованості.
Таким чином, слід вважати, що є всі підстави відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, для стягнення боргу в повному обсязі за період з 01.11.2012 по 31.12.2015 р.
Так, позивач просив стягнути заборгованість з теплопостачання за період з 1 січня 2009 року по 1 жовтня 2014 року, пред'явивши позов у грудні 2014 року. При цьому заява КП теплових мереж про видачу судового наказу до суду датована 30 січня 2012 року (а.с. 5), а суду, крім того, слід встановити, коли вона була пред'явлена до суду у встановленому законом порядку. Разом з тим, позивач просив про стягнення заборгованості за період, починаючи з 1 січня 2009 року, що у будь-якому випадку знаходиться поза межами трирічного строку подання до суду заяви про видачу судового наказу.Тобто в справі № 6-18668 СВ 15 заяву на видання с.н. було подано 30 січня 2012 року, а стягнути борг позивач просив за період з 1 січня 2009 року, тобто строк позовної давності за спірний період сплив 30 січня 2009 р., і ВССУ скасував рішення суду першої інстанції, та направив справу до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
За таких обставин, коли фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не може вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/50973182#[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/50973182#[/url])
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц).Тобто суд першої інстанції вважає, що перебіг строку позовної давності почався заново 13 квітня 2016 року, а апелянт посилається на ухвалу ВССУ, в надії на те, що КАС ухвалить нове рішення, і стягне заборгованість за період з 13.04.2013 р., чи за весь спірний період? Не зрозуміло, що хотів довести апелянт, посиланням на ухвалу ВССУ...
У лютому 2018 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року становить 27837 гривень 90 копійок. При цьому 13 квітня 2016 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу.
У такому випадку, перебіг позовної давності переривався 13 квітня 2016 року у зв`язку із зверненням позивача до суду із заявою про видачу судового наказу, строк позовної давності починається заново з 13 квітня 2016 року.
Разом з тим, позивач просить стягнути заборгованість за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року.
Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності. Стороною позивача до суду не подавалось будь-яких заяв щодо поважності причин пропуску строку позовної давності.
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/82965464[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/82965464[/url])
focus, якщо Вам цікаве питання позовної давності, раджу придбати монографію: П. Д. Гуйван "Позовна давність", Харків, видавництво "Право", 2012 рік (300 примірників). Там 448 сторінок, які я прочитав свого часу.Дякую, мені достатньо було прочитати § 8 навчального підручника Зорислава Ромовська, Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підручник,- К.: Атіка, 2005.- 560 с
Річ у тім, що закінчення позовної давності це юридичний правоприпиняючий факт.
В цій постанові ВС вказано -Річ у тім, що закінчення позовної давності це юридичний правоприпиняючий факт.
ПВС від 11.09.2019 р. у справі № 201/13602/16-ц:
https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10408.0
....позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10408.0Хіба "втрата права на позов" - не є правоприпиняючим фактом?
Річ у тім, що закінчення позовної давності це юридичний правоприпиняючий факт.Закінчення позовної давності це правоприпиняючий юридичний факт, який позбавляє кредитора на судовий захист і припиняє цивільне право.
ЦитуватиРіч у тім, що закінчення позовної давності це юридичний правоприпиняючий факт.Закінчення позовної давності це правоприпиняючий юридичний факт, який позбавляє кредитора на судовий захист і припиняє цивільне право.
Посилання на ПВС мною надане
Вам не потрібно з'ясовувати в КАС, як саме має відлічуватися позовна давність. Посилання на правовий висновок ВС передбачено ч. 4 ст. 263 ЦПК
Саме до цього зводиться правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 21 січня 2015року у справі № 6-214цс14 та Верховного Суду у справі № 16-13753св18 у постанові від 23 травня 2018 року
......
Судом апеляційної інстанції не враховано, що для застосування до спірних правовідносин переривання позовної давності внаслідок видачі судового наказу у березні 2014 року необхідно встановити, з якого часу таке переривання відбулося, а саме коли КП «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до суду за видачою відповідного судового наказу, а для належного її обрахування необхідно встановити за якими саме платежами відбулося переривання в межах позовної давності.
В цій постанові ВС вказано -Ні. Не зрозуміли. Боржнику відмовлено у визнанні договору застави припиненим. Банк має право звернутися з позовом до суду. І тоді суд: 1-й варіант, стягне борг, якщо боржник не заявить про застосування позовної давності;Цитувати....позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10408.0Хіба "втрата права на позов" - не є правоприпиняючим фактом?
А те, що в цій справі ВС залишив без змін рішення суду першої інстанції, та ухвалу Апеляційного суду, які відмовили у вимозі позивача припинити договір застави, то хоч договір застави залишився діючим, і авто залишилось у заставі банку, але ж і право подати позов про повернення кредиту банк втратив, наскільки я зрозумів.
ПОВТОРЮЮ:ЦитуватиРіч у тім, що закінчення позовної давності це юридичний правоприпиняючий факт.Закінчення позовної давності це правоприпиняючий юридичний факт, який позбавляє кредитора на судовий захист і припиняє цивільне право.
Тобто зобовязання припинене у звязку з давністю.
Правом (у Вашому випадку зобовязання) не може вважатися благом, яке втратило примусовість свого здійснення. Втрата права на судовий захист, тобто можливості на примусове виконання зобов"язання тотожне припиненню зобовязання. Цивільне право втратило можливість до судового захисту у звязку з позовною давністю
Ви нав'язуєте дискусію з теорії права, що не є завданням цього ресурсу. Див. "Реєстраційну угоду". Тим паче з питань, в якихПриклади "протилежних висновків" не подинокі... Ви свою думку висловили... Всі з нею ознайомилися... І цього досить. Якщо Вона не співпала з іншою, то це не означає, що Ви маєте право на відкриття, тим паче, нав'язування дискусії з цього питання на сторінках цього ресурсу. Якщо Вам дуже кортить, створіть свій ресурс і дискутуйте там зі "світилами", праці яких використовують у дисертаціях:ЦитуватиІснуючі правові норми дають підстави вченим робити протилежні висновки щодо одного і того ж питання.Джерело: "Правові наслідки спливу позовної давності." В.Цікало
У дисертації охарактеризовано чотири концепції розуміння позовної давності: 1)строк для здійснення особою правомочності для захисту свого права (О.П. Сєргеєв, С.Н. Абрамов, П.Д. Гуйван, О.С. Польова, К.Ю. Лєбєдєвата ін.); 2)втрата права на позов, тобто через правові наслідки спливу строку позовної давності (І.Б. Новіцький, О.С. Іоффе, Г.Ф. Шершенєвіч, В.С. Сінайський та ін.); 3)право особи на захист порушених прав (М.Я. Кіріллова, П.В. Крашенінніков); 4)сплив визначеного строку (В.І. Цікало).(перелік не повний, звісно). Якщо вони підтримають Ваші започаткування, звісно.
Ви ще й вказувати будете?!ЦитуватиПосилання на ПВС мною наданеВи на ПВС не посилайтеся.
Строк на апеляційне оскарження було поновлено: [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120098[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120098[/url])Так, я про це вже повідомляв в цій гілці.
Цитата: stepan від 13 Вересень 2019, 03:26:21
« Reply #54 : 13 Вересень 2019, 03:26:21 » [url]https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10249.45[/url] ([url]https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10249.45[/url])ЦитуватиЗ"явилась у реєстрі ухвала від 6 вересня про відкриття апеляційного провадження [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120098[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120098[/url])
Доповідач: Шебуєва В.А.
Так, я про це вже повідомляв в цій гілці.Я лише уточнив для тих, хто в саму ухвалу не зазирнув...
Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.КАС у цій постанові жодним чином не вказав на те, що я і у запереченнях до позовної заяви, і у відзиві на апеляційну скаргу посилався на постанову ВС від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц) http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269062 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269062) , на яку в свою чергу посилався і суд першої інстанції http://reyestr.court.gov.ua/Review/82965464, (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82965464,) прийняв рішення про відмову у позові, на підставі спливу строку позовної давності.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м.Києва»заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг за період з 13 квітня 2013 року по 31 грудня 2015 року в сумі 25 564,56 грн., з яких: 9421,85 грн. - сума боргу, 14 346,82 грн. - інфляційна складова, 1795,89 грн. - три проценти річних.
В іншій частині позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» 1767,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 2650,98 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а всього 4418,30 грн. судового збору.
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84845230[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84845230[/url])
З"явилась постанова КАС в цій справі від 08.10.19 р. ... ... КАС у цій постанові жодним чином не вказав на те, що я і у запереченнях до позовної заяви, і у відзиві на апеляційну скаргу посилався на постанову ВС від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц) [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269062[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269062[/url]) , на яку в свою чергу посилався і суд першої інстанції [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/82965464,[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/82965464,[/url]) прийняв рішення про відмову у позові, на підставі спливу строку позовної давності.Стосується. Тільки в темі https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10010.0 в якій повідомлялося про ту постанову ВС, було звернуто увагу форумчан на неточності у визначеності періоду до якого було потрібно застосовувати строк позовної давності.
Суддів КАС правова позиція, що міститься в постановах ВС не стосуються, і її можна ігнорувати?
P. S. Дуже цікаво, що суд не зарахував трирічний строк, що передував заяві від 22.04.2014 р. про видачу судового наказу (з 22.04.2011 р. по 22.04.2014 р.) до загального строку, за який позивач просив стягнути заборгованість (з 01.07.2007 р. по 01.02.2016 р., а після уточнення - з 01.05.2007 р. по 01.06.2016 р.); навіть частково не стягнув заборгованість у межах трирічного строку, що передував подачі позову (з березня 2013 р. по 22.04.2014 р.)
Дійсно, ДУЖЕ ЦІКАВО...А потім у пості « Reply #6 : 25 Січень 2019, 16:03:49 » наводилась правова позиція, що міститься в іншій, пізнішій (від 18 квітня 2018р.) постанові ВС.
На форумі є рішення ВС з нормальним, юридично виваженим висновком. [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url])Тому я Вас попереджав:
Тема: [url]https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10098.msg62191#msg62191[/url] ([url]https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10098.msg62191#msg62191[/url])
Якщо в КП не дурні і не втратили зацікавленості, чекайте на апеляцію...КАС з періодами розібрався...
Але ж КАС не послався в своїй постанові на іншу правову позицію ВС в іншій постанові.КАС з періодами розібрався...(click to show/hide)
Стаття 367. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
КАС в постанові по цій справі знехтував вимогами п.4 ст. 263ЦПК, на які посилався відповідач, а отже судове рішення незаконне і не обгрунотоване.КАС з періодами розібрався...(click to show/hide)
Стаття 263. Законність і обґрунтованість судового рішенняА КАС не врахував висновків ВС. І не тільки з приводу спливу позовної даності, але і з інших питань, в яких відповідач посилався на висновки ВС, викладені в його постановах.
4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.Чому постанова КАС оскарженню не підлягає на думку суду? Адже -
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84845230[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84845230[/url])
Стаття 389. Право касаційного оскарженняЗвідки така впевненість КАС, що ВС не визнає справу такою, що має виняткове значення для учасника справи наприклад?
3. Не підлягають касаційному оскарженню:
2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -Згідно ст. 376 ЦП -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» задовольнити частково.[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84845230[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/84845230[/url])
Стаття 376. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішенняА в чому, в якій частині рішення, суд першої інстанції неправильно протлумачив закон?
1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
2. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15
КАС в постанові по цій справі знехтував вимогами п.4 ст. 263ЦПК, на які посилався відповідач, а отже судове рішення незаконне і не обгрунотоване.Ні, не знехтував.
4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.Рішення враховує висновки ВС, викладені в постанові http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408) щодо застосування норм матеріального права щодо строків позовної давності. І, хоча КАС і не посилається на сам текст постанови, у мотивувальній частині рішення досить добре викладено аргументи щодо застосування норм матеріального права і щодо помилки суду першої інстанції під час їх застосування. Що є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення (ст. 376 ).
1.Чому постанова КАС оскарженню не підлягає на думку суду?1. Тому що справа малозначна. І не "на думку суду", а відповідно до ЦПКУ.
2. Звідки така впевненість КАС, що ВС не визнає справу такою, що має виняткове значення для учасника справи наприклад?
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;- це Ваш обов'язок. Доведете - відкриють.
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
А в чому, в якій частині рішення, суд першої інстанції неправильно протлумачив закон?Суд помилився під час застосування ч. 2 ст. 264 ЦК. Не застосував цю норму матеріального права до боргу за період з 13.04.2013р. по 13.04.2016р., хоча вона підлягала застосуванню.
Суд першої інстанції закон не тлумачив, він послався на висновки ВС, що і мав зробити згідно п. 4 ст. 263ЦПК
Який закон суд першої інстанції застосував, який не підлягав застосуванню?
Або який закон суд першої інстанції незастосував?
У такому випадку, перебіг позовної давності переривався 13 квітня 2016 року у зв`язку із зверненням позивача до суду із заявою про видачу судового наказу, строк позовної давності починається заново з 13 квітня 2016 року.13 квітня 2016р. було перервано і розпочато спочатку строк для платежу за період 13 - 30 квітня 2013р. ( і всіх наступних). Тобто для цих платежів строк став тепер (як мінімум, бо законно буде рахувати, навіть, не від 13 квітня 2016р,. а від дати скасування того СН) аж ДО 13 квітня 2019р. Не було перервано (бо вже було пропущено ) строк для платежів за період ДО 13 квітня 2013р. (з 13.04.2013р. до 13.04.2016р. минуло три роки).
Разом з тим, позивач просить стягнути заборгованість за період з 01 листопада 2012 року по 31 грудня 2015 року.
Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності. Стороною позивача до суду не подавалось будь-яких заяв щодо поважності причин пропуску строку позовної давності.
З огляду на наведене в задоволенні позову слід відмовити.
В постанові ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 463/1625/16-ц http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408) вказано, цитую:КАС в постанові по цій справі знехтував вимогами п.4 ст. 263ЦПК, на які посилався відповідач, а отже судове рішення незаконне і не обгрунотоване.Ні, не знехтував.Цитувати4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.Рішення враховує висновки ВС, викладені в постанові [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url]) щодо застосування норм матеріального права щодо строків позовної давності. І, хоча КАС і не посилається на сам текст постанови, у мотивувальній частині рішення досить добре викладено аргументи щодо застосування норм матеріального права і щодо помилки суду першої інстанції під час їх застосування. Що є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення (ст. 376 ).
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-214цс14.В постанові ВС від 01 серпня 2019 року по справі № 712/8916/17-ц http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138) вказано, цитую:
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url])
Крім того, аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14, а саме: «судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг позовної давності». Тобто Верховним Судом України було здійснено розширювальне тлумачення положень статті 264 ЦК, яка містить підстави для переривання перебігу позовної давності.То чи не повинен був КАС згідно ст.252ЦПК за власною ініціативою, або за заявою учасника справи (надати мені таку можливість), зупинити провадження у справі з огляду ухвалення ВС рішення про передачу до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) для розгляду Великою Палатою Верховного Суду?
У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України (постанови від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14 та від 13 січня 2016 року у справі № 6-931цс15).
У Х В А Л И В :
Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 712/8916/17-ц
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138[/url])
Статті 252. Право суду зупинити провадження у справі
1. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:
10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15)
В постанові ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 463/1625/16-ц [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url]) вказано, цитую:Річ у тім, що ПВСУ від 21 січня 2015 року № 6-214цс14 визначено, що подача заяви на СН перериває перебіг строку позововної давності. І ВСЕ. А ПВС від 18 лютого 2018 року у справі № 552/1529/16-ц, посилаючись на неї, на словах підтверджує тезу, що подача заяви на СН перериває перебіг строку позововної давностіЦитуватиВказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-214цс14. [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url])
Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.А на ділі не застосовує ч. 2 ст. 264 до частини боргу, що виник до заяви на СН, бо відкидає його.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року (справа № 6-214 цс14).
То чи не повинен був КАС згідно ст.252ЦПК за власною ініціативою, або за заявою учасника справи (надати мені таку можливість), зупинити провадження у справі з огляду ухвалення ВС рішення про передачу до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) для розгляду Великою Палатою Верховного Суду?За Вашою заявою - можливо... Самостійно - наврядчи... Можуть і не знати про таке провадження.
І чи не порушив цим КАС норми процесуального права?
Статті 252. Право суду зупинити провадження у справі
1. Суд може ...
Зокрема, чи врахував КАС те, що ВС вирішив відійти від правової позиції ВСУ, та передати для розгляду іншу справу стосовно спливу позовної давності, до Великої Палати Верховного Суду, і чому КАС з цієї причини не зупинив провадження по цій справі?А звідки він про це знає?
Також можна запитати - чому КАС не врахував той факт, що позивач не сплатив у повному обсязі судовий збір за подання позовної заяви?Що значить "не сплатив в повному обсязі"?
Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.Питання - якщо я в касаційній скарзі, та заяві про зупинення виконання постанови КАС по цій справі, процитую та зроблю посилання на ухвалу ВС по справі № 760/16111/15-ц , то чи буде це вагомим аргументом, для ВС, що б прийняти аналогічне рішення по цій справі? Адже завдання ВС - сприяти єдності судової практики....
Разом з тим, у касаційній скарзі заявник посилається на те, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа має виняткове значення для заявника, оскільки стосується його житлових прав та становить значний суспільний інтерес, з огляду на стрімкий ріст тарифів на житлово-комунальні послуги.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Крім того, заявник просить зупинити виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року до закінчення касаційного провадження.
Оскільки наведені у клопотанні заявника доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення касаційного провадження, клопотання слід задовольнити. [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854512[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854512[/url])
Питання - чи можна по цій справі використовувати для захисту (для подання "Відзиву" на "Позов", та інших дій відповідача) ті ж аргументи, що є на форумі у справах про позови до КП про перерахунок сплати за ЖКП, або невірно нарахованого боргу за ЖКП?але не використовувати це як аргумент у відзиві (звісно, якщо такий подавався). :-\
Тобто, той факт, що рішеннями судів РКМДА, які КП в цій справі використовувало для розрахунку заборгованості, визнані рішеннями судів незаконними та нечинними з моменту їх прийняття...
Тепер в касації, якщо будете подавати, вказуйте на неправильне застосування колегією КАС норм матеріального права щодо відліку позовної давності, яке не відповідає позиції ВС, наведеної судом першої інстанції. Слід просити зупинити дію рішення суду, скасувати постанову КАС, залишити в силі рішення 1-ої інстанції. Якщо, звісно, пройдете фільтр для малозначної справи.Дякую!
Крім того, з Вас стягнули за незаконними тарифами (по УБПТ до червня 2015 р., по інших (невідомо яких) послугах до липня 2014 р.).
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.Ця справа, у разі відкриття касаційного провадження саме могла розвивати право або сприяти однаковому тлумаченню закону, та питання права в цій справі могли мати значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року.
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836287[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836287[/url])
Ухвала ВС від 22 листопада 2019 рокуТак я ж надав до ВС копію ухвали ВС що стосується мене, та того самого позивача, в якій ВС визнав іншу справу, в подібних правовідносинах такою, що становить значний суспільний інтерес (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України)
Не заслуговують на увагу і твердження про те, що справа становить значний суспільний інтерес.
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836287#[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836287#[/url])
Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що справа становить значний суспільний інтерес (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.То що, ВС свідомо сам руйнує єдність правозастосовчої практики, та нівелює фундаментальне значення цього поняття?
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854512[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854512[/url])
Так я ж надав до ВС копію ухвали ВС що стосується мене, та того самого позивача, в якій ВС визнав іншу справу, в подібних правовідносинах такою, що становить значний суспільний інтерес (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України)
Крім посилання і цитування, ще треба гарне обгрунтування...
Заявник послався на наявність у провадженні судів аналогічних справ, проте не обґрунтував в чому саме виявилася суперечність у застосуванні судами норм права в оскарженому судовому рішенні та у рішеннях, які він наводить як приклад, яке питання права має значення для правозастосовчої практики.Касаційна скарга в темі відсутня...
У касаційній скарзі йдеться про різні підходи судів у вирішенні спорів про зобов`язання надавачів послуг здійснити перерахунок нарахованих до сплати платежів. Проте предмет спору у цій справі є іншим.
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанціїМожливо "411" - описка?
....
Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.
В ухвалі не описка, я в скарзі дійсно послався на ч.3 ст.411 ЦПК.ЦитуватиУ листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанціїМожливо "411" - описка?
....
Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судових рішень, що оскаржуються, у касаційній скарзі не зазначені.
А Ви яку ст. зазначали (касаційна скарга в темі відсутня...) ?
ПРОШУ:Загалом, з урахуванням того, що в прохальній частині вимогу вказано правильно, а посилання на ст.411ЦПК, що перелічені перед прохальною частиною є не правильним, то це суттєва помилка скарги, чи ні?
1) Ухвалити, що справа №760/3946/19 має значний суспільний інтерес, та має виняткове значення для «Касатора», а тому судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню, та відкрити касаційне провадження по цій справі;
2) Зупинити виконання рішення суду апеляційної інстанції до закінчення касаційного провадження;
3) Скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю та залишити в силі, та незмінним, рішення суду першої інстанції;
4) Звільнити «Касатора» від сплати судового збору;
Загалом, з урахуванням того, що в прохальній частині вимогу вказано правильно, а посилання на ст.411ЦПК, що перелічені перед прохальною частиною є не правильним, то це суттєва помилка скарги, чи ні?Суттєва. Ви ж перед "Прошу" писали "на підставі ст. 411 ..." чи "керуюючись ст. 411 ..." А вона з подальшим текстом не корелюється...
Це мало просити, це треба добре обгрунтувати.ЦитуватиПРОШУ:
1) Ухвалити, що справа №760/3946/19 має значний суспільний інтерес, та має виняткове значення для «Касатора», а тому судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню, та відкрити касаційне провадження по цій справі;
В питанні обгрунтування того, що справа має виняткове значення для касатора, я на мій погляд обгрунтував краще, ніж в минулій касаційній скарзі, по якій ВС відкрив кас. пров. Надав вичерпні довідки за останній рік з ПФУ та з ДФС, розрахував як співвідносяться мої доходи з сумою судового збору за подання касаційної скарги, послався на ст. 136 ЦПК, та ч. 1 та 2, ст.8 закону України «Про судовий збір», згідно якої суд за такого як у мене співвідношення може звільнити касатора від сплати судового збору. А у питанні значного суспільного інтересу я наполягав на тому, що ВС в іншій моїй справі, у подібних правовідносинах вже визначив, що справа має значний суспільний інтерес. А також, як у першій касаційній скарзі, навів 6 прикладів рішень судів, з яких випливає, що єдності судової практики нема з питання перерахунку за ЖКП.Вважав, що цього буде достатньо.Це мало просити, це треба добре обгрунтувати.ЦитуватиПРОШУ:
1) Ухвалити, що справа №760/3946/19 має значний суспільний інтерес, та має виняткове значення для «Касатора», а тому судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню, та відкрити касаційне провадження по цій справі;
А як ще значний суспільний інтерес можна було обгрунтувати?Вам треба було у касації посилатися на питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. А саме права боржника бути звільненим від відповідальності бути притягненим до відповідальності у звязку з закінченням строків позовної давності. Це право передбачено у Рішенні Європейського суду від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії":«Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду».
Ухвалою від 22 листопада 2019 року у відкритті касаційного провадження по цій справі відмовлено (малозначна справа).
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836287[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836287[/url])(click to show/hide)
Оскільки вимоги кредитора були задоволені, як у наказному так і в позовному проваджені поза строками позовної давності, то було порушене Ваше право, як боржника, бути звільненим від переслідування у звязку з закінченням позовної давності.СН було скасовано. В позовному проваджені поза строками позовної давності (до 13.04.2013р.)вимоги кредитора задоволені не були!
Ви зі stepanОМ не згодні. stepan очікує рішення ВС у іншій справі.З"явилась постанова КАС в цій справі від 08.10.19 р. ... ... КАС у цій постанові жодним чином не вказав на те, що я і у запереченнях до позовної заяви, і у відзиві на апеляційну скаргу посилався на постанову ВС від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц) [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269062[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269062[/url]) , на яку в свою чергу посилався і суд першої інстанції [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/82965464,[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/82965464,[/url]) прийняв рішення про відмову у позові, на підставі спливу строку позовної давності.Стосується. Тільки в темі [url]https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10010.0[/url] ([url]https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10010.0[/url]) в якій повідомлялося про ту постанову ВС, було звернуто увагу форумчан на неточності у визначеності періоду до якого було потрібно застосовувати строк позовної давності.
Суддів КАС правова позиція, що міститься в постановах ВС не стосуються, і її можна ігнорувати?P. S. Дуже цікаво, що суд не зарахував трирічний строк, що передував заяві від 22.04.2014 р. про видачу судового наказу (з 22.04.2011 р. по 22.04.2014 р.) до загального строку, за який позивач просив стягнути заборгованість (з 01.07.2007 р. по 01.02.2016 р., а після уточнення - з 01.05.2007 р. по 01.06.2016 р.); навіть частково не стягнув заборгованість у межах трирічного строку, що передував подачі позову (з березня 2013 р. по 22.04.2014 р.)Дійсно, ДУЖЕ ЦІКАВО...А потім у пості « Reply #6 : 25 Січень 2019, 16:03:49 » наводилась правова позиція, що міститься в іншій, пізнішій (від 18 квітня 2018р.) постанові ВС.На форумі є рішення ВС з нормальним, юридично виваженим висновком. [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727408[/url])Тому я Вас попереджав:
Тема: [url]https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10098.msg62191#msg62191[/url] ([url]https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10098.msg62191#msg62191[/url])Якщо в КП не дурні і не втратили зацікавленості, чекайте на апеляцію...КАС з періодами розібрався...
ПОВТОРЮЮ:Ви нав'язуєте дискусію з теорії права, що не є завданням цього ресурсу. Див. "Реєстраційну угоду". Тим паче з питань, в якихПриклади "протилежних висновків" не подинокі... Ви свою думку висловили... Всі з нею ознайомилися... І цього досить. Якщо Вона не співпала з іншою, то це не означає, що Ви маєте право на відкриття, тим паче, нав'язування дискусії з цього питання на сторінках цього ресурсу. Якщо Вам дуже кортить, створіть свій ресурс і дискутуйте там зі "світилами", праці яких використовують у дисертаціях:ЦитуватиІснуючі правові норми дають підстави вченим робити протилежні висновки щодо одного і того ж питання.Джерело: "Правові наслідки спливу позовної давності." В.ЦікалоЦитуватиУ дисертації охарактеризовано чотири концепції розуміння позовної давності: 1)строк для здійснення особою правомочності для захисту свого права (О.П. Сєргеєв, С.Н. Абрамов, П.Д. Гуйван, О.С. Польова, К.Ю. Лєбєдєвата ін.); 2)втрата права на позов, тобто через правові наслідки спливу строку позовної давності (І.Б. Новіцький, О.С. Іоффе, Г.Ф. Шершенєвіч, В.С. Сінайський та ін.); 3)право особи на захист порушених прав (М.Я. Кіріллова, П.В. Крашенінніков); 4)сплив визначеного строку (В.І. Цікало).(перелік не повний, звісно). Якщо вони підтримають Ваші започаткування, звісно.
Касаційна скарга в темі відсутня...