Ні. До ЄСПЛ з позовом до Держави слід звертатися після вичерпання усіх національних засобів захисту, тобто після касаційної інстанції (протягом 6 міс. після отримання "відмовної" ухвали). І тільки з підстав порушення Конвенції. Я десь викладав документи на форумі.На цей раз ви стовідсотково помиляєтесь. З даного приводу я маю практику. Єдина перепона "клерки русской секции". Про це я писав. Хто знає як їх "обійти"? Прошу розказати.
На форумі ставилось питання відкриття гілки по роботі з ЄСПЛ. Вважаю потрібним виділити останній Ваш допис в окрему тему і перенести тему ЄСПЛ в розділ Судових справ. Там можна буде викладати корисні посилання і таке інше.
Обговорення первинного питання, якщо все всім зрозуміло, можна завершити.
Рішення вступає в законну силу після проголошення його апеляційною інстанцією.
Не погоджуєтесь, не обовязково чекати вичерпання усіх засобів захисту - скаргу повинні прийняти.
Між набранням рішенням законної сили і вичерпанням усіх засобів захисту є різниця. Добре -відкривайте гілку по ЄСПЛ.
Европейский суд по правам человека не считает надзор в России эффективным средством защиты.
Сволочи!
Конвенція
про захист прав людини і основоположних свобод
Стаття 6
Право на справедливий суд
1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його
справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,
встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та
обов'язків цивільного характеру
Стаття 13
Право на ефективний засіб юридичного захисту
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було
порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в
національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене
особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
[url]http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004[/url] ([url]http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004[/url])
Интересно - можно ли обьединить все явно не правосудные решения и подать по ним один иск в Европейский суд, о нарушении статей Конвенции:
Все окремо подавайте до ЄСПЛ: там теж "фільтрують", щоб очевидне свавілля до суддів ЄСПЛ на очі не потрапило.Чи є на форумі хтось, хто має практичний досвід оскарження рішень українських судів до ЄСПЛ?
Все окремо подавайте до ЄСПЛ: там теж "фільтрують", щоб очевидне свавілля до суддів ЄСПЛ на очі не потрапило.Згідно ст.45 Європейської конвенції з прав людини:
Чи є на форумі хтось, хто має практичний досвід оскарження рішень українських судів до ЄСПЛ?
Шановні колеги! Я звертався до ЄС три рази. Але це було у 2001-2003 роках.Чи можете Ви - викласти на форумі зразки скарг, прийнятих ЄСПЛ?
Всі три скарги прийняті до розгляду судом.
Згідно ст.45 Європейської конвенції з прав людини:Решение ВССУ о допуске к пересмотру решения тоже должно быть мотивировано. А как на самом деле? Посмотрите реестр. Європейский суд безусловно не наш ВССУ или ВСУ. Только клерки русской секции Евросуда - направляются туда нашим МинЮстом. Это отборные коррупционеры. Самого решения суда Вы скорее всего не увидите. К Вам придет только уведомление Секретариата Суда, о том что "не вбачається порушень Конвенції....".
п.1 Рішення у справі, а також ухвали про прийнятність або неприйнятність заяв мають бути вмотивовані.
Чи є на форумі хтось, хто має практичний досвід оскарження рішень українських судів до ЄСПЛ?Я имею опыт обращения в Європейский суд. Мин Юст. поставил там "надежный щит". Поэтому в судах творится такая беспредельная наглость.
Європейский суд безусловно не наш ВССУ или ВСУ. Только клерки русской секции Евросуда - направляются туда нашим МинЮстом. Это отборные коррупционеры.
[url]http://www.echr.coe.int/NR/rdonlyres/1E8613F1-F04B-4D8C-B3D1-D7E6F6A26DEC/0/FAQ_COUL_UKR_A5_DEC2010.pdf[/url] ([url]http://www.echr.coe.int/NR/rdonlyres/1E8613F1-F04B-4D8C-B3D1-D7E6F6A26DEC/0/FAQ_COUL_UKR_A5_DEC2010.pdf[/url])
FAQ
Яка різниця між палатою та
секцією?
Секція – це адміністративна одиниця,
тоді як палата – це суддівський склад
Суду в рамках відповідної секції. У
Суді є п’ять секцій, в яких сформовано
палати. Кожна секція має свого
Президента, Віце-президента й певну
кількість інших суддів
Якими є етапи розгляду справи в
Суді?
Існують два основні етапи розгляду справ
Судом: вирішення питання прийнятності
заяви та її розгляд по суті (тобто,
безпосередньо розгляд скарг). Робота із
заявою здійснюється в декілька етапів.
Заява визнається неприйнятною суддею
одноособово, якщо її неприйнятність
є очевидною з самого початку; такі
ухвали є остаточними й не можуть бути
оскаржені.
У справах, що порушують питання
усталеної практики Суду, ухвали щодо
прийнятності або рішення по суті
виносяться комітетом у складі трьох
суддів.
Палата сповіщає уряд держави-
відповідача про заяву й запрошує його
надати свої зауваження. Письмові
зауваження надаються обома сторонами
"п.3 Коли суддя засідає одноособово, він не розглядає жодної заяви проти Високої Договірної Сторони(тобто проти України (прим.)), від якої цього суддю було обрано"
Вибачте, кого Ви називаєте "клерками русской секции Евросуда", які направляються туди "нашим МинЮстом"?Степан! СНИМИТЕ РОЗОВЫЕ ОЧКИ!
Хіба там є секція складена з россійських, або українських представників?
Ось наприклад склад секцій(разделов) Європейського суду з їхнього сайту:
Да нет у меня "розовых очков".ЦитуватиВибачте, кого Ви називаєте "клерками русской секции Евросуда", які направляються туди "нашим МинЮстом"?Степан! СНИМИТЕ РОЗОВЫЕ ОЧКИ!
Хіба там є секція складена з россійських, або українських представників?
Ось наприклад склад секцій(разделов) Європейського суду з їхнього сайту:
На каком языке Вы напишете свою жалобу? Кто будет ее переводить, вести с Вами переписку? Судьи? Нет, клерки, секретари. Может быть судья, направленный Минюстом в Евросуд, резко изменит свою сущность, или, может быть, туда направляют судей- девственников. которые не платили по 100 тис. ам. рублей за утверждение на должность судьи и не платили за то чтобы попасть в Евросуд?
И почему Вы например считаете, что жалобу из Украины будет рассматривать единолично именно судья от Украины, когда в Конвенции это запрещено?Где то место, где я ТАК СКАЗАЛ? ВАША ЖАЛОБА, скорее всего НЕ ПОПАДЕТ К СУДЬЕ ВООБЩЕ. Ее выбросят в мусорку еще в канцелярии суда, а Вам напишут ответ от имени Секретаря суда Пупкина, что в изложенной Вами жалобе нет нарушений Конвенции. Такова реальность. Украина и Россия (их клерки-коррупционеры) в одной секции.
Стаття 22 - Вибори суддів
1 Суддi обираються Парламентською Асамблеєю вiд кожної Високої Договiрної Сторони бiльшiстю поданих голосiв із трьох кандидатiв, представлених Високою Договiрною Стороною
Як відомо, депутати шляхом таємного голосування у вівторок проголосували за обрання Валерії Лутковської уповноваженою з прав людини. Заступник голови лічильної комісії ВР, "нашоукраїнець" Володимир В'язівський вважає, що Лутковську обрали неправовим чином.
Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", до бюлетеню для голосування внесено одну кандидатуру - урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Валерії Лутковської.
За її словами, такий показник щодо заяв з Україною є дуже високим.
«Це означає, що в даному випадку якість підготовлених заяв настільки низька, що Європейський суд з прав людини сам визначає, що або не було порушення, або не дотримані вимоги прийнятності цих заяв до розгляду, і відповідно сам повертає ці заяви заявнику, не розглядаєдалі», — сказала Лутковська.
Намечающаяся в скором времени реформа Европейского суда по правам человека будет сопровождаться предоставлением новых для украинских судей возможностей. Напомним, увеличение нагрузки дел с одной стороны, и сложная финансовая ситуация – с другой, привели к тому, что Евросуд начал искать помощи за пределами своего бюджета.
Именно поэтому в последние годы, отдельные правительства государств-участников Конвенции предложили свою помощь в работе суда путем откомандирования своих юристов для работы в Суд. С одной стороны это будет способствовать обеспечению Европейского суда помощью опытными национальными юристами с всесторонними знаниями правовой системы своей страны, а с другой – повышению эффективности имплементации норм Конвенции и совершенствованию знаний судей.
Стоит сказать, что на Брайтонской конференции, посвященной реформе ЕСПЧ, которая состоялась недавно, 20 апреля с.г. в Великобритании, государства-члены Совета Европы поддержали идею привлечения судей национальных судов и высококвалифицированных независимых юристов для стажировки в Секретариате. ЕСПЧ также отметил положительные результаты такой практики как для его деятельности, так для внутренней правовой системы государств. Такие страны, как Эстония, Ирландия, Королевство Нидерланды, Германия, Польша, Российская Федерация, Турция, Франция, Швеция и другие уже активно используют ее и направляют опытных юристов на стажировку в Европейский суд. Например, в РФ практика откомандирования судей в ЕСПЧ существует уже 6-7 лет – там работает сейчас 20 человек. Пришел черед и Украины.
Так, парламентский Комитет по вопросам правосудия 4 июля с.г. рекомендовал Верховной Раде принять за основу законопроект народных депутатов Сергея Кивалова и Дмитрия Шпенова (р. № 10689), предусматривающий гарантии сохранения прав судей, откомандированных для стажировки в ЕСПЧ. В частности, предлагается дополнить ст. 53 Закона Украины «О судоустройстве и статусе судей» положениями о том, что судья по его заявлению может быть отправлен для стажировки в ЕСПЧ, с сохранением за ним должности, судейского вознаграждения, гарантий независимости судьи и льгот.
Украина входит в десятку стран, из которых поступает наибольшее количество жалоб в ЕСПЧ. Сегодня стоит вопрос о том, чтобы несколько судей от Украины работали в
Секретариате Евросуда. Предварительно, от Украины будут направлены 5 человек на срок три года. И, очевидно, что те, кто поедет, не хотят потерять за это время статус судьи.
В то же время, идея г-на Шпенова рекомендовать к принятию закон сразу в целом «не прошла». Так, Правительственный уполномоченный по делам ЕСПЧ Назар Кульчицкий подчеркнул, что Евросуд говорит не столько о стажировке, сколько о работе непосредственно в Секретариате Суда.
Если же исходить из данного законопроекта, то выходит, что он сохраняет льготы только тех судей, которые были направлены на стажировку. Что же касается судей, которые будут избраны ЕСПЧ для работы в Секретариате ЕСПЧ на три года, нужно также предусмотреть, чтобы за ними сохранились гарантии.
Если даже не заработная плата (поскольку она будет выплачиваться им согласно стандартам, по которым выплачивается другим работникам Евросуда), то хотя бы место работы и судейский стаж.
Еще один вопрос – кто будет отбирать представителей Фемиды на стажировку? Если это будет делать Министерство юстиции, то, возникает дилемма: не вмешивается ли орган исполнительной власти в деятельность власти судебной. Таким образом, планируется, что законопроект доработают ко второму чтению, но это будет уже осенью.
Отметим, что все идет к тому, что реформа ЕСПЧ все же состоится – его судьи просто не справляются с огромной нагрузкой. Так, согласно статистическим данным ЕСПЧ, по состоянию на 31 мая с.г. на его рассмотрении находится 144 560 жалоб, что, безусловно, значительно усложняет его работу.
Вполне вероятно, что он преобразуется в институцию наподобие Верховного Суда США, который сам отбирает большинство рассмат¬ри¬ва¬е¬мых дел посредством приказа об их истребовании.
Отказ в истребовании может обуславливаться множеством факторов, в т. ч. и тем, что дело связано с уже решенным правовым вопросом. Как поясняет Правительственный уполномоченный по делам ЕСПЧ, сейчас рассматривается также вопрос о дополнительной возможности отбора судей, которые уже будут иметь право единолично принимать решение относительно приемлемости или неприемлемости жалоб, поступивших в Евросуд.
Выходит, далеко не все жалобы украинских граждан будут заслушаны на коллегиальном заседании Евросуда. Конечно, с точки зрения задекларированного принципа доступа к правосудию, это несколько сужает возможности защитить свои права. Но что поделать – возрастающая нагрузка не позволяет удовлетворить все запросы.
Європейський суд з прав людини представив російськомовну версію практичного посібника з критеріїв прийнятності - інструкції з написання скарги, адресованого, в першу чергу, правозахисникам, які складають заяви до Страсбурзького суду.
Таким чином Євросуд має намір боротися з надмірним навантаженням, яке викликано великою кількістю скарг, що не відповідають критеріям прийнятності. За даними суду, в минулому році 90% з 51188 заяв, які надійшли до установи, були визнані такими, що очевидно не відповідають критеріям прийнятності.
Варто відзначити, що посібник було складено в 2009 році англійською і французькою мовами, а останні зміни була внесені в 2011 році. Російський варіант інструкції містить всі ці поправки. Крім того, інструкція були переведена ще на 13 європейських мов.
Ознайомитися з документом можна тут.
[url]http://pravo.ru/doc/view/271/[/url] ([url]http://pravo.ru/doc/view/271/[/url])
ЮРЛИГА адаптировала на украинский язык фильм о Европейском суде по правам человека.
Проект ЮРЛИГА компании «ЛІГА:ЗАКОН» в рамках социальной ответственности и корпоративного волонтерства презентует фильм на украинском языке о Европейском суде по правам человека (далее – ЕСПЧ). Фильм, созданный компанией Itineris, впервые увидел свет недавно на французском канале TV5 Monde, оригинал фильма на английском и французском языках размещен на официальном сайте ЕСПЧ.
Проект ЮРЛИГА получил официальное разрешение ЕСПЧ на адаптацию и трансляцию украинской версии фильма. Украинскую версию фильма можно посмотреть на ЮРTV, а также в скором времени он будет размещен на официальном сайте ЕСПЧ.
Стаття присвячена діяльності Європейського Суду з прав людини та вступу в дію
Протоколу № 14 до Конвенції з прав людини. У статті наведено статистичну та аналітичну
інформацію стосовно практики Європейського Суду з прав людини по відношенню до справ щодо
України. Розглядаються подальші перспективи та очікувані від вступу цього Протоколу в дію
результати щодо справ, які стосуються України та її правової системи.
Ключові слова: Європейський Суд з прав людини, практика Європейського Суду з прав
людини, Протокол № 14, судова практика, субсидіарна роль, статистичні дані, процесуальні зміни.
А скажіть будь ласка з якої дати починається відлік шестимісячного терміну для звернення до ЄСПЛ: з дати апеляційного рішення чи касаційного? А чи можна цей термін відліковувати від апеляції за нововиявленими обставинами?
Але, можливо, можна знайти й інше обгрунтування. Якщо можна, підкажіть, яким воно може бути (з власного досвіду чи досвіду інших).
[Melis v. Greece]
(Жалоба No. 30604/07)
Заявитель, гражданин Соединенных Штатов, ссылаясь на то, что заявление
о пересмотре гражданского дела, которое по его мнению было
сфабриковано на основании лживых показаний (данных свидетелем, который
был осужден по факту лжесвидетельствования) было отклонено с
нарушением сроков.
Нарушение Статьи 6 S: 1 (принцип справедливости)
Справедливая компенсация: решение вопроса оставлено на более позднюю
дату.
Згідно практики Суду зустрічаються виняткові випадки, коли розгляд, позначене у внутрішньому праві як процедура перегляду справи, єдиним внутрішнім юридичним механізмом, за допомогою якого можна спробувати отримати відшкодування у зв'язку з порушенням громадянських інтересів і чий результат був визнаний визначальним для «цивільних прав і свобод» заявника (Melis проти Греції, § § 19-20).
Найактуальнішою є проблема величезного потоку скарг до ЄСПЛ. І кроком до зменшення кількості справ, які необхідно розглянути, за словами А.Федорової, стали зміни в структурі Суду, які частково вже відбулися: надання можливості суддям одноособово приймати рішення та розглядати питання щодо неприйнятності індивідуальних справ.
Однак судді, які розглядають справи одноособово, не володіють мовою, якою написано заяву. «Кілька тижнів тому на львівському форумі, присвяченому саме практиці Євросуду з прав людини, суддя від Словенії Боштян Зупанчич говорив, що за 3 місяці він розглянув понад 750 заяв. Тож, якщо підрахувати й відокремити вихідні, — він приймав більше 10 рішень щодня. Крім того, він мав ще виконувати й інші обов’язки. Яким чином, не розуміючи «материнської мови» позивачів, він може виносити щодня мінімум 10 умотивованих, аргументованих рішень?» — поставила риторичне запитання А.Федорова. Виявляється, що суддя приймає рішення щодо неприйнятності заяв на основі зробленого юристами з цього департаменту перекладу, який складається з 4—5 речень. А чи задумувалися коли-небудь учасники розгляду заяв над якістю перекладів?
Виходить, що отримати правильне рішення можливо тільки в разі подання заяви англійською мовою та наявності в судді бажання ознайомитися зі справою від початку до кінця.
Мною подавалися формуляри в ЄСПЛ після проходження стадії нововиявлених обставин
І ще підкажіть, будь ласка, яку форму має заява про намір подавати скаргу до ЄСПЛ (щоб скаргу до ЄСПЛ подати тоді, коли ЄСПЛ надішле формуляр)?
якою мовою Ви зверталися до ЄСПЛ?Я три рази звертався до ЄСПЛ з заявами українською мовою.
ЦитуватиМною подавалися формуляри в ЄСПЛ після проходження стадії нововиявлених обставин
А якою мовою Ви зверталися до ЄСПЛ?
От я і подумав, що можливо вони побачили, що на моїй третій заяві не має їхньої наклейки, та не розглядали взагалі цю мою заяву?
Але ж я не міг наклеїти на третю свою заяву, наклейку з номером першої, або другої справи?
І зовсім не зрозуміло, як бути в даному випадку, коли хочеш за короткий термін надіслати їм декілька заяв?
Неприйнятною може бути визнана лише заява, складена на формулярі. Щодо усіх інших заяв, поданих протягом 6 міс. після отримання остаточного рішення, ЄСПЛ вважає їх намірами подати формуляр.Невже мені ЕСПЛ не надіслав формуляр тому, що мій лист з намірами подати формуляр десь загубився?
По данным Кульчицкого, в Европейском суде находятся 10,4 тыс. дел против Украины. Всего с 2001 года Украина проиграла в данном суде 896 дел.
Проблема легітимності діяльності ВАСУ не лише стосується "справи О.Волкова", а має глобальний характер. ЄСПЛ фактично визнав нелегітимність судочинства, здійснюваного впродовж тривалого часу ВАСУ. Це означає, що постановлені за таких обставин ВАСУ рішення у справах (яких десятки тисяч) не можуть вважатися судовими рішеннями.
В даний час через фільтраційну секцію проходить 100 % всіх новонадходженних скарг. Починалося все з фільтрації 2/3 поданих скарг.
Про це повідомляється у прес-релізі Європейського суду з прав людини.
Зараз до фільтраційної секції відносяться 36 суддів, де трудяться також доповідачі - працівники Секретаріату ЄСПЛ, призначені Головою ЄСПЛ. Також буде призначена посада секретаря фільтраційної секції.
ЄСПЛ зазначає, що його зусилля дозволили скоротити загальну кількість скарг, що очікують розгляду, до 111350 од. (станом на 1 жовтня).
З 107,6 тис. скарг, які чекають розгляду в Європейському суді з прав людини, 13,4 тис. (12,5%) - щодо України, як держави відповідача. На першому місці - Росія.
ЄСПЛ опублікував основні статистичні дані про свою діяльність за 10 місяців 2013 року, передає сайт Олега Аніщіка.
Майже 19 тис. нерозглянутих скарг припадає на Росію, і трохи більше 14,5 тис. - на Італію.
Европейский суд по правам человека в Страсбурге ужесточает требования к поступающим жалобам, начиная с 1 января 2014 года, в рамках дальнейшего улучшения своей работы, говорится в обнародованном в среду сообщении суда.
С Нового года в силу вступит новое положение свода правил суда, в котором будут закреплены два качественных изменения. Первое касается материалов и документов, которые должны быть переданы в суд наряду с жалобой для ее дальнейшего рассмотрения. В случае, если переданный комплект документов будет неполным, жалоба будет отклонена, говорится в сообщении.
Второе изменение касается срока подачи жалобы в Евросуд. В настоящее время в соответствии с правилами суда жалоба может быть подана в течение шести месяцев с момента вынесения решения высшим национальным судом государства. При этом предусмотрена возможность прерывания этого срока. Изменение будет касаться этого пункта и распространяться лишь на те жалобы, которые будут поданы в соответствии с новыми правилами, в сопровождении необходимого комплекта документов.
Разъяснения по новым требованиям, предъявляемым к направляемым в Евросуд жалобам, будут даны не только на официальных языках Совета Европы (английском и французском), но и на официальных языках государств-участниц Европейской конвенции о защите прав человека и основоположных свобод. С января 2014 года на сайте суда в Интернете будет представлена новая, упрощенная форма по подаче жалоб, говорится в сообщении.
С 1 января 2014 г. будут применяться более жесткие требования для подачи жалобы в Европейский суд по правам человека. Сообщили в пресс-службе Омбудсмана.
Как сообщает Секретарь Европейского суда, с вступлением в силу с 1 января 2014 года новой редакции правила 47 Регламента Европейского суда по правам человека будут применяться более жесткие требования для подачи жалобы в Европейский суд. Внесены в Регламент Суда поправки, направленные на повышение эффективности его работы и ускорения рассмотрения жалоб, внедряют два важных изменения, которые будут определять, будет ли заявление передано в Суд или отклонено без рассмотрения.
Первое изменение касается информации и документов, которые подаются в Европейский суд и дают ему возможность рассматривать заявления и осуществлять свою деятельность настолько эффективно, насколько это возможно. Итак, с 1 января 2014 года любое заявление, отправляемое в Суд, должно быть подготовлено в соответствии с требованиями формуляра (с предоставлением информации по делу в полном объеме по всем пунктам формуляра заявления) и сопровождаться копиями соответствующих подтверждающих документов. Все неполные жалобы (без всей информации, требуемой по формуляру и копий документов) рассматриваться не будут и будут отклонены Судом.
Вторая поправка касается приостановления течения срока, в течение которого заявление должно быть подано в Суд, то есть в течение шести месяцев с даты вынесения окончательного решения высшей судебной инстанцией на национальном уровне. В течение указанного срока должно быть подано заявление, отвечающее требованиям, изложенным в правиле 47 Регламента Суда: заполнен надлежащим образом формуляр заявления и подтверждающие документы. Представление неполного заявления не приведет к остановке течения указанного шестимесячного срока и это заявление подлежит отклонению, в отличие от того, что на сегодня можно в течение этих шести месяцев направить заявление, в котором кратко изложить обстоятельства дела, а уже потом, даже после завершения шестимесячного срока, Заполнить формуляр и копии документов.
Новый упрощенный формуляр, а также список необходимых сопроводительных документов в соответствии с новыми правилами, будут доступны на официальном сайте Европейского суда ([url=http://www.echr.coe.int]www.echr.coe.int[/url] ([url]http://www.echr.coe.int[/url])) с 1 января 2014 года.
Полный текст поправок в Регламент Европейского суда по правам человека будет опубликован после 1 января 2014 на официальном сайте Уполномоченного в разделе "Как обратиться в Европейский суд по правам человека".
Станом на 31 березня 2014 року Україна посідає 1 місце за кількістю скарг, які чекають розгляду Європейським судом з прав людини серед усіх держав-відповідачів.
Про це свідчить офіційна статистика, оприлюднена на сайті ЄСПЛ.
З трохи більше 96 тисяч скарг, 15,5 тис (16,1%) - скарги проти України.
Друге і третє місце дісталися Італії та Росії - 14750 і 14000 скарг відповідно.
Варто зауважити, що 11 березня 2014 року Європейський суд з прав людини (V Секція) ухвалив рішення призупинити на наступні шість місяців розгляд справ проти України щодо невиконання рішень національних судів, подібних до справи Юрій Миколайович Іванов проти України (рішення від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04), та повернутися до цього питання після завершення вищезгаданого строку.
До речі ще недавно перше місце в такому «антирейтингу» займала Росія.
Її «сповзання» на третє місце експерт Олег Аніщік пояснює не зменшенням числа звернень до ЄСПЛ зі скаргами проти Росії, а велиою швидкістю визнання «російських» скарг неприйнятними в порівнянні зі швидкістю реєстрації нових звернень.
Він також звертає увагу, що ЄСПЛ не публікує протягом року жодного інформацію про те,
скільки скарг подано проти кожної держави-відповідача, ні відомості про те, скільки скарг проти кожної з них оголошено неприйнятними. Публікуються лише загальні цифри щодо всіх країн в цілому.
Украина полностью выполнила только 5 решений Европейского суда по правам человека (ЕСПЧ) из 962. Об этом заявил заместитель руководителя департамента по вопросам исполнения решений Европейского суда по правам человека Фредрик Сундберг.
"С 1997 г. комитет министров получил 962 решения относительно Украины. В настоящее время 957 решений в процессе выполнения", - заявил Сундберг.
Также Фредерик Сунберг отметил, что еще 11 тыс. обращений граждан Украины ожидают рассмотрения в ЕСПЧ.
Борг України за рішеннями ЄСПЛ та національних судів, рішення яких підтверджені в Страсбурзі, досяг 1 млрд грн.
Про це у вівторок 16 вересня заявила журналістам урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Наталія Севостьянова, яку цитує "Інтерфакс-Україна".
"Сума сягає 1 млрд грн. Це – борг за рішеннями європейського суду та національних судів. Тому що у більшості справ ми повинні не тільки сплатити компенсацію, але і виконати рішення національного суду - сплатити ту суму, яка визначена у (вихідному) рішення", - повідомила Севостьянова.
Як відомо, левова частка позовів проти України в ЄСПЛ пов'язана з тим, що держава, державні органи, а також держкомпанії не виконують рішення національних судів і не сплачують борги громадянам України.
За словами урядового уповноваженого, існує спеціальна програма виконання рішень міжнародних судів, за якою здійснюються виплати. "На поточний рік у нас виділено 170 млн грн", - уточнила вона.
Наталія Севостьянова зазначила, що нові рішення різко збільшують суму заборгованості.
"Були винесені декілька рішень проти України, цього року на велику суму - 5 млн євро. Тому (загальна) сума дуже значна", - сказала уповноважена.
У 2014 році Україна лідирувала за кількістю позовів, поданих до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Про це йдеться в щорічному звіті суду, пише Deutsche Welle.
Так, українці скерували до ЄСПЛ 13,6 тис. скарг, або 19,5 % від усіх скарг до суду.
На другому місці перебуває Італія, від громадян якої надійшло 10,1 тисячі позовів (14,4%), а на третьому - Росія з приблизно 10 тисячами позовів (14,3%%).
9,5 (13,6%) надійшло від Туреччини, 3,4 тис. – від Румунії (4,9%). Далі йдуть Сербія, Грузія, Угорщина, Польща, Словенія.
Більшість позивачів із цих країн скаржаться на дві проблеми - надзвичайно затягнуті процедури розглядів і несправедливі судові рішення.
У 2014-му, як і попереднього року, найбільше обвинувальних рішень суд виніс стосовно Росії. Її визнали винною в 129 випадках. Значна частина позовів подана жителями Чечні і пов'язана з викраденнями людей. На другому місці Туреччина з 101 обвинувальним рішенням.
Водночас кількість скарг, поданих до ЄСПЛ у 2014-му, вперше знизилась у порівнянні з попереднім роком - приблизно на 15 % до близько 56,2 тис. випадків. Окрім того, в порівнянні з 2013 роком на 30 %зменшилась кількість справ, які перебувають на розгляді в Страсбурзі - зараз їх нараховується близько 69 тис..
Цю позитивну динаміку в самій інституції пояснюють, з одного боку, реформою суду щодо прискорення розгляду. З іншого боку, багато країн вживають заходів для зменшення кількості скарг до ЄСПЛ. Зокрема, це стосується Італії, де помітно зменшилась кількість надто затягнутих судових розглядів, а також Росії, де покращились умови щодо утримання під вартою.
Нині в ЄСПЛ працюють 700 юристів, а його щорічний бюджет становить близько 67 мільйонів євро.
С 30 января с.г. на официальном сайте Европейского суда по правам человека в разделе Documents доступна украинская версия руководства по статье 6 Конвенции - право на справедливый суд (гражданский аспект) в формате PDF.
Это Руководство систематизирует многочисленные решения Суда по статье 6 Конвенции, отражает подход и толкование положений этой статьи. В Руководстве изложены понятия «гражданские права и обязанности», раскрыты вопросы права на суд и доступ к суду, институциональные и процессуальные требования и др. В тексте документа присутствуют гипер-ссылки на соответствующие решения Европейского суда по правам человека.
Руководство, несомненно, станет важным советником не только для украинских юристов, судей, сотрудников правоохранительных органов, которые смогут использовать его в повседневной практике, но и для граждан Украины, которые не имеют юридического образования.
Отметим, что украинскую версию указанной статьи подготовили юридическая фирма ILF совместно с Ugspl по договоренности с Советом Европы и Евросудом.
Рада Європи підготувала зведену статистику виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) країнами-членами організації.
"Європейська правда" ознайомилася із відповідним документом, що був підготовлений Комітетом міністрів (виконавчим органом) РЄ.
Статистика Ради Європи свідчить, що у 2014 році Київ суттєво зменшив виплати у справах, в яких Україна програла позивачам в ЄСПЛ, накопичивши через це значну заборгованість.
Протягом 2014 року бюджет зміг вчасно здійснити виплати лише 5 українцям, які довели в ЄС порушення своїх прав з боку держави, ще 15 людей отримали компенсації із запізненням.
Водночас, на кінець року 160 справ перебували в "списку очікування", ще по 30 уряд сплатив тіло заборгованості, але затримував оплату штрафів, що призначаються через затримку виплат. Це означає, що по частині справ штрафи не сплачувалися протягом більше ніж року
У 141 справі період заборгованості складав більше ніж 6 місяців. Для порівняння, рік тому в Страсбурзі налічувалося 104 справи, по яких заборгованість України перевищує півроку.
Таким чином, кожне п'яте рішення ЄСПЛ, в якому виникло тривала прострочення виплат, є українським (всього на обліку ЄСПЛ - 765 справ, в яких виникло тривале прострочення платежу).
Протягом 2013 року Україна програла за позовами в ЄСПЛ майже 33 млн євро, у 2014 році – маже 7,7 млн євро. Нині на контролі КМ РЄ перебуває ще близько тисячі скарг українців на порушення Європейської конвенції з прав людини, по яких держава програла позивачам.
21 сентября 2015 года Источник:РБК-Украина
Согласно постановлению от 16 сентября 2015 года №703, опубликованному сегодня на правительственном сайте, Кабинет Министров Украины (Кабмин) выпустит векселя со сроком оборота до 7 лет для погашения задолженности по решениям Европейского суда по правам человека (Евросуд).
По данным постановления, Кабмин принял решение реструктуризировать фактическую задолженность, которая возникла по состоянию на 1 января 2015 г., по решению судов, выполнение которых гарантировано государством, а также решениями Евросуда, путем частичного погашения в размере до 10% сумм по упомянутым решениям. На остаток суммы будут выданы финансовые казначейские векселя сроком оборота до 7 лет с отсрочкой платежей по этой задолженности на 2 года и процентной ставкой 3% годовых.
Главным агентом, который будет в согласованном постановлением порядке совершать выплаты деньгами и передачу взыскателям полученных от Государственной казначейской службы финансовых векселей, а также оплату по ним, определен «Ощадбанк».
В свою очередь, Министерство финансов Украины (Минфин) должен предусматривать ежегодно в государственном бюджете деньги для компенсации «Ощадбанку» затрат, связанных с выполнением пунктов данного постановления.
Починаючи з 2016 року заявники та їхні представники повинні використовувати нову версію формуляра заяви при зверненні до Європейського суду з прав людини щодо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Старі формуляри заяви не прийматимуться до розгляду.
Як повідомили "ЗіБ" у омбудсмана, з 1 січня 2016 року набула чинності нова редакція правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, в якому викладено умови, яких слід дотримуватися при зверненні до ЄСПЛ з повною і дійсною заявою.
Із внесенням цих змін були оновлені відповідні документи:
- формуляр заяви;
- «Нотатка для заповнення формуляру заяви»;
- форма довіреності на представлення інтересів заявника у суді.
При цьому останню слід використовувати лише у тому разі, якщо заявник не мав представника на момент заповнення формуляра заяви або якщо заявник бажає змінити представника, якого він вказав при заповненні формуляра заяви, вже надісланого до ЄСПЛ.
Якщо заявник має представника на момент подання заяви, йому не потрібно направляти окрему довіреність, а слід заповнити розділ C або D у формулярі заяви. Зокрема, заявник має поставити свій підпис для підтвердження того, що він уповноважує конкретну особу діяти від його імені. Уповноважений заявником представник також повинен поставити свій підпис з метою підтвердження своєї згоди представляти інтереси заявника у ЄСПЛ.
Якщо заявник є юридичною особою, з 1 січня 2016 р. його повинна представляти особа, уповноважена діяти від його імені (це може бути директор, голова, співробітник). Тому необхідне подання відповідного документального підтвердження того, що ця особа наділена, зокрема, повноваженнями подавати заяву до Суду від імені заявника – юридичної особи згідно зі статутом/положенням/наказом або у відповідності до вимог національного законодавства. У формулярі заяви вказується ім’я та прізвище представника юридичної особи, інша інформація, що дає змогу його ідентифікувати, а також контактні дані.
У формулярі заяви також обов’язково має бути вказане місце народження заявника. Крім цього, відтепер для обґрунтування порушень статей Конвенції і протоколів до неї заявникові надається дві сторінки замість однієї.
Також з 1 січня 2016 року заява, надіслана факсом, не перериває перебіг шестимісячного строку, що надається для подання заяви до ЄСПЛ після винесення остаточного рішення у справі на національному рівні, оскільки ЄСПЛ вимагає подання заяви з оригіналами підписів. Тобто направляти заяву потрібно виключно поштою на адресу: The Registrar, European Court of Human Rights, Council of Europe, F-67075 Strasbourg cedex.
Формуляр тільки в мене відкривається з браком (рядки "наїздять" , сторінки обрізані праворуч)?
Понад 21% від загальної кількості справ, що перебувають на розгляді в Європейському суді з прав людини, припадає на Україну. Про це повідомив під час щорічної прес-конференції голова суду Гвідо Раймонді.
За його словами, 14,2% справ було відкрито за заявами проти РФ. На третьому місці Туреччина — 13%, за нею йде Італія з 11,6%.
При цьому за кількістю справ, що розглядаються в пріоритетному порядку, лідирують Угорщина й Росія. Так, минулого року ЄСПЛ виніс 109 рішень, в яких визнав Росію винною в порушеннях Конвенції про захисту прав людини і основоположних свобод. На другому місці опинилася Туреччина з 79 обвинувальними вердиктами, за нею — Румунія (72) та Україна (50).
Всього за минулий рік ЄСПЛ виніс 823 рішення, 692 з яких стосувалися щонайменше одного порушення конвенції. Найчастіше не дотримувалися норм щодо права на свободу та особисту недоторканність (181 випадок), заборони на нелюдяне й таке, що принижує гідність, поводження (157), а також права на справедливий судовий розгляд (130).
В цілому обсяг справ, що перебувають на розгляді в суді, зменшився за рік на 7%, і нині в картотеці ЄСПЛ налічується 64850 відкритих справ.
Прикметно, що на кінець листопада 2014-го суд зареєстрував більш як 160 приватних скарг у зв’язку з подіями довкола Криму і проведенням антитерористичної операції в східних регіонах України. Крім того, в Страсбурзі перебувають три міждержавні скарги України, подані проти РФ.
Україна опинилася на четвертому місці серед 47 країн-членів Ради Європи за кількістю справ, за якими Європейський суду з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення, але виконання яких досі не визнане Комітетом міністрів Ради Європи (КМ РЄ)
Про це свідчить річний звіт КМ РЄ, з яким ознайомилася "Європейська правда".
Так, зокрема, відповідно до документа наприкінці 2015 року 1052 рішень ЄСПЛ перебували у стані виконання.
Варто зауважити, що йдеться не про рішення, що потребують грошового відшкодування, а про вердикти Страсбурзького суду, які вимагають внесення змін до нормативної бази країни-відповідача або ж вирішення системних проблем з дотриманням прав людини.
Лише три країни Ради Європи мають більшу кількість проблемних рішень – Італія (2 421), Туреччина (1 591) та Росія (1 549).
В України на контролі КМ РЄ протягом року з’явилося 57 нових справ, знято з контролю через остаточне виконання – 14 справ (минулого року знято з контролю лише 7). В Росії за рік з’явилося 120 нових системних рішень, знято з контролю – 44 (значно більше, ніж минулого року, коли з контролю були зняті лише 3 справи).
Згідно з документами РЄ, на контролі перебуває виконання рішень ЄСПЛ щодо України у таких сферах (перераховано найбільші групи):
– 419 щодо невиконання державними органами та України рішень національних судів (переважно йдеться про рішення, за якими держава має виплатити певну компенсацію);
– 268 щодо невиправданої тривалості кримінального переслідування;
– 39 щодо умов тримання під вартою, включно з ненаданням медичної допомоги;
– 37 щодо жорстокого поводження з боку міліції та відсутності ефективного розслідування;
– 33 щодо порушень під час попереднього ув’язнення.
11.04.2016 16:58
НАТАЛІЯ ШНИР
Станом на кінець лютого цього року в Європейському суді з прав людини назбиралось стільки справ, які стосуються України, що вони вже становлять 1/5 всіх справ Суду. Більшість заяв стосуються невиконання судових рішень — більше 8 тис. справ з 14,5 тис. заяв. Ці справи належать до так званої сталої прецедентної практики ЄСПЛ, на розгляд кожної з яких Суду потрібно 1,5 — 2 роки, хоча окремі юристи відзначають, що на це треба набагато більше часу. Розглядаючи ці справи Суд намагається “розчистити шлях” до більш складних справ. Однак через обмежений ресурс ЄСПЛ частина питань зависла у повітрі.
Про це йшла мова на семінарі Асоціації адвокатів України стосовно основних тенденцій у практиці Європейського суду з прав людини, який відбувся в Києві 8 квітня цього року.
Так, в Європейському суді з прав людини зараз перебуває близько 14,5 тисяч заяв, які стосуються України, що становить орієнтовно 20% всіх заяв у Суді. З цими заявами, починаючи з 2013-14 рр. Україна вийшла на перше місце за кількістю заяв, що знаходяться в ЄСПЛ.
14,5 тис. заяв — це досить стала цифра, зазначає Павло Пушкар, юрист секретаріату ЄСПЛ. Що ж стосується нових заяв, то спочатку вони розглядаються на прийнятність протягом 2 — 3 місяців. За словами юриста, неприйнятних заяв досить багато, а тому варто звернути увагу на оформлення своїх звернень до Суду.
Заяви щодо України стосуються наступних питань:
- невиконання судових рішень (8 - 8,5 тис. справ);
- строків розгляду провадження в рамках ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (мова йде про складові права на справедливий суд — ред.) - від 600 - 800 до 1 тис. заяв. Переважна більшість скарг стосуються цивільного та адміністративного процесу, трохи менше — кримінального. А от справ господарського провадження майже немає.
І хоча справ кримінального провадження менше, відзначає П.Пушкар, вони є найбільш проблемними з точки зору порушень тривалості строків розгляду. Адже деякі справи розглядаються по 10 років.
- незаконних методів ведення слідства (такі як катування, нелюдське поводження тощо), а також питання умов тримання в СІЗО - перенаселення камер, умови отримання медичної допомоги тощо. Таких справ у Суді десь близько 100 — 200.
- законності тримання під вартою осіб. Основна проблема цього пласту питань полягає в напівавтоматичному сприйнятті окремими суддями клопотань прокурорів про обрання відповідного запобіжного заходу. Як зауважує юрист, в частині рішень суддів фактично цитуються клопотання прокурора без належної оцінки та обгрунтування.
Ці 4 категорії справ належать до так званої сталої прецедентної практики ЄСПЛ. На їх розгляд, стверджує П.Пушкар, потрібно 1,5 — 2 роки. Однак, обговорюючи це питання в перерві між доповідями юристи відзначають, що насправді цей строк набагато довший. “Розглядаючи такі справи, - коментує юрист, - Суд намагається “розчистити шлях” до більш складних питань. Водночас, через обмежений ресурс ЄСПЛ деякі справи зараз зависли у повітрі”.
Що ж стосується несталої практики Суду, то в першу чергу мова йде про справи, пов'язані з окупацією РФ Криму та окремих районів сходу України. Наразі в Суді є 4 заяви від України до Росії, а також 2 тис. заяв щодо порушення Європейської конвенції з прав людини від заявників з Криму та Донбасу. Скарги стосуються порушення права на життя, вчинення тортур, обмеження свободи пересування. Ці заяви відносяться як до представників українських збройних формувань, так і військослужбовців інших держав та утворень.
Також розгляду в ЄСПЛ чекають питання дискримінації внутрішніх переселенців та захисту права власності (позови стосовно завдання шкоди майну стосуються як України, так і Росії).
Так як П.Пушкар не може давати конкретних порад щодо розгляду справ у ЄСПЛ, він звертає увагу юристів не необхідність дотримання вимог інструкції щодо подачі заяв до Суду. Попри бажання написати більше він радить все-таки не порушувати вимогу щодо 20 сторінок формуляра. “Якщо є бажання подати більше інформації, то це можна зробити за допомогою додаткових матеріалів до заяви”, - відзначає юрист.
Саму ж скаргу слід формулювати стисло з посиланнями на практику ЄСПЛ, особливо ту, що стосується України.
Верховний Суд України опублікував на власному сайті посібники Європейського суду з прав людини щодо застосування окремих статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які доступні українською та російською мовами.
На офіційному сайті Європейського Суду з прав людини почала функціонувати нова пошукова система, за допомогою якої будь-яка особа має можливість дізнатися про поточний стан розгляду її заяви, поданої до Суду.
Пошук здійснюється за реєстраційним номером заяви, який потрібно ввести у пошукове поле. Система надає інформацію щодо тих справ, які передані на розгляд відповідного підрозділу Суду (судді одноособово, комітету з 3-х суддів, Палати або Великої палати) та не є анонімними.
Інформація про хід розгляду заяви стає доступною через два місяці після кожної процесуальної дії.
Наразі пошукова система функціонує англійською, французькою, фінською, угорською, італійською, польською та португальською мовами, проте незабаром переклад буде доступний також на інші 36 мов держав-членів Ради Європи.
Український уряд став одним із лідерів за кількістю порушень Європейської конвенції з прав людини, офіційно визнаних ЄСПЛ у 2016 році та поступився за цим показником лише Італії.
Про це повідомляє зі Страсбурга кореспондент "Європейської правди" з посиланням на статистичні дані ЄСПЛ.
Протягом року Суд виніс 70 рішень, в яких Україна визнається винною у порушенні принаймні однієї зі статей конвенції, що не є найвищим показником (щодо Росії винесено 222 таких рішення, щодо Туреччини – 77, Румунії – 71). В частині з цих рішень об’єднані справи кількох заявників.
Натомість, у значно більшій кількості випадків Україна визнала свою вину і виплатила запитану заявником суму у відповідності до механізму односторонньої декларації. За рік таким чином вирішено 482 скарги, що є вкрай високим показником. Вище за український – показник Італії (811 односторонніх заяв про визнання вини держави). На третьому місці – Росія (215).
Також Україна активно використовувала механізм дружнього вирішення суперечки, в рамках якого Київ узгоджує із заявником іншу суму компенсації, а заявник – знімає претензії до держави. Цей механізм також застосовується лише у випадках, коли держава знає, що порушила конвенцію і точно програє справу, однак юридично – не визнає порушення.
За цим показником Україна стала безумовним лідером (456 скарг). На другому місці – Росія (354 скарг), на третьому – Румунія (352).
Таким чином, виплати від України за скаргами, поданими раніше до ЄСПЛ, у 2016 році мають отримати більше 1000 українських заявників.
Європейський суд з прав людини передав до Комітету міністрів Ради Європи понад 12 тисяч справ, які стосуються невиконання рішень національних судів в Україні. Таким чином ЄСПЛ визнав проблему системною і такою, яка потребує відповідної реформи.
Про це повідомляється на сайті ЄСПЛ.
Сьогодні Велике журі суду ухвалило відповідне рішення у справі "Бурмич та інші проти України". Водночас воно об'єднало цю справу із 12 143 іншими, які стосуються питання невиконання судових рішень в Україні, і передало їх до КМ Ради Європи.
"Всі вони походять від тієї самої системної проблеми, яку було встановлено в пілотному рішенні у справі Іванов, а саме збоїв у функціонуванні української судової системи, які перешкоджають виконанню остаточних судових рішень та спричиняють таким чином системну проблему невиконання або несвоєчасного виконання рішень національних судів у поєднанні з відсутністю ефективних внутрішніх засобів правового захисту щодо таких недоліків", - йдеться у повідомленні ЄСПЛ.
Рішення у пілотній справі "Іванов проти України" було винесено у жовтні 2009 року. Суд визнав Україну винною у порушенні низки статей Європейської конвенції з прав людини.
"Суд констатував, що незважаючи на значний проміжок часу, що минув після винесення пілотного рішення у справі Іванов 15 жовтня 2009 року, Уряд України досі не вжив необхідних загальних заходів, здатних подолати першопричини системної проблеми, встановленої Судом, і запровадити ефективний засіб захисту, який би міг забезпечити відшкодування на національному рівні усім потерпілим", - йдеться в сьогоднішньому повідомленні ЄСПЛ.
Після рішення у справі "Іванов проти України" суд розглядав подібні справи за скороченою процедурою. Однак постійне визнання України порушником конвенції не покращувало ситуацію із невиконанням судових рішень в державі, констатує ЄСПЛ. Тому суд постановив передати всі подібні справи до Комітету міністрів РЄ, аби той комунікував з цього приводу з українською владою.
В Україні з’явився інформаційний ресурс, де викладаються переклади українською мовою свіжих прес-релізів та повних текстів рішень Європейського суду з прав людини.
Ініціаторами появи інформаційного ресурсу «ЄСПЛ. Український аспект» стали українські адвокати - президент Спілки адвокатів України, голова ВКДКА Олександр Дроздов та директор АБ «Дроздова та партнери» Олена Дроздова, передає «ЗіБ».
«Українські суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права, то ж наш ресурс стане в нагоді усім практикуючим юристам, - пояснив О.Дроздов. – Учасники процесу: судді, адвокати, слідчі, прокурори, - усі вони мають можливість тримати руку на пульсі, адже ми намагаємося максимально оперативно подавати переклади документів, що з’являються на сайті ЄСПЛ».
Знайдуть корисну для себе інформацію і звичайні громадяни. Крім перекладів, на сайті також містяться тематичні огляди, посібники та бюлетені з окремих питань застосування Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики ЄСПЛ, підготовлені секретаріатом Суду, європейськими інституціями, а також авторські дослідження.
Як зауважила О.Дроздова, «кожен, хто стикнувся в Україні з неможливістю відстояти власні права у судах, завдяки тематичним оглядам може оцінити перспективу звернення до ЄСПЛ, порівнявши власну ситуацію із тими справами, що вже розглядалися».
Також ресурс містить новини, пов’язані із діяльністю ЄСПЛ, та авторські аналітичні статті, які можна відслідковувати у Facebook, Twitter та Telegram.
Після тривалого (з 2016 року) тестування на окремих користувачах електронної системи обміну документами, Європейський суд з прав людини нарешті відкрив до неї доступ усім заявникам. Що являє собою новий сервіс eComms?https://court.gov.ua/press/interview/651324/ (https://court.gov.ua/press/interview/651324/)
eComms (ECHR Electronic Communication Service) – це сервіс, впроваджений ЄСПЛ для електронного спілкування з представниками заявників. Він активується лише після комунікації (тобто, прийняття) скарги, коли справа переходить на стадію провадження і уряд держави-відповідача має подати зауваження.
Чому так? Річ у тім, що скаржники у переважній більшості з різних причин невірно оцінюють перспективи звернення до Страсбургу і за статистикою у 95% випадків суд виносить рішення про неприйнятність скарги. То ж інструмент електронної комунікації надається тим скаржникам, які належно обґрунтували звернення, що має підстави для розгляду. Сутність і зручність системи полягає в тому, що через неї можна подавати (завантажувати) свої процесуальні документи: заперечення, вимоги, інші документи, не відправляючи кореспонденцію у паперовій формі.
То ж ключова перевага у цьому – економія часу на пересилання та отримання документації з миттєвим підтвердженням отримання.
eComms підтримується лише в операційних системах Windows і Mac OS X у всіх популярних браузерах. Але у разі виникнення труднощів, або якщо документи повинні бути надіслані терміново, наприклад, для дотримання часових обмежень, їх слід надіслати факсом за номером +33 (0) 3 88 41 27 30. eComms також не повинна використовуватися для листування за правилом 39 (тимчасові заходи) Регламенту Суду до передачі справи.
Всі документи, які надсилатимуться до ЄСПЛ, повинні бути у форматі PDF. У разі необіхності, вони, звісно, мають бути підписані. З технічного боку важливо розуміти, що документи мають бути у текстовому форматі, але ні в якому разі не PDF-файл на основі зображень.
Більше того, ці документи повинні бути максимально оптимізовані, яби вони були якомога меншими за розміром самого файлу, втім, звісно, без шкоди для читання. Максимально дозволений розмір для кожного PDF-документа становить 50 Мб. Якщо файл перевищує цей розмір, документ повинен бути розділений і названий відповідним чином (наприклад, Part 1, Part 2 тощо).
При цьому для позначення найменування файлів, що завантажуються до eComms, треба використовувати лише символи з розширеного коду ASCII. Кирилиця та інші алфавіти не допускаються.
Для користування системою eComms створюється особистий кабінет. Ключом до нього є адреса електронної пошти, надана заявником під час подання скарги. Тому у разі, якщо ви працюєте в юридичній компанії, буде правильним надати загальну електронну адресу (звісно, вона має реально і регулярно переглядатися), щоб до особистого кабінету за необхідності мали доступ кілька користувачів – юристів компанії. Звісно, про зміну адреси електронної пошти особистого кабінету eComms слід інформувати ЄСПЛ.
Комитет министров Совета Европы опубликовал решение по группе дел «Юрий Николаевич Иванов, Группа Жовнер и Бурмич и другие против Украины».https://sud.ua/ru/news/sud-info/137578-pochti-ne-rugali-km-soveta-evropy-otsenil-staraniya-ukrainy-po-vypolneniyu-resheniy-espch-gruppy-burmich-ivanov