Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Справа № 2-а-93/11

П О С Т А Н О В А 
іменем України

04 квітня 2012 року     
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді:                    Волошина В.О.
при секретарях:                    Горошку О.О., Паламарчук А.О., Пелеху В.В., Цапко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців», Акціонерного товариства відкритого типу «Марс», Державного підприємства «Готель «Україна»до Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, треті особи: Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго», Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», Національна комісія регулювання електроенергетики України, Приватне підприємство «Компанія «ФАХ»про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -

в с т а н о в и в:

В лютому 2012р. позивачі: ВГО «Український союз промисловців і підприємців»(далі по тексту позивач 1), АТВТ «Марс»(далі по тексту позивач 2), ДП «Готель «Україна» (далі по тексту позивач 3), ТОВ «Рент - Альянс»(далі по тексту позивач 4) звернулися до суду з вказаним адміністративним позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), в якому просили суд визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття Розпорядження відповідача за: № 1780 від 25 грудня 2008р. «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 1780/1 від 25 грудня 2008р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 33 від 16 січня 2009р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих субєктів господарювання».

Судом до участі у справі, в якості третіх осіб було притягнуто: АЕК «Київенерго»(далі по тексту третя особа 1), ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»(далі по тексту третя особа 2), ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»(далі по тексту третя особа 3), Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі по тексту третя особа 4), ПП «Компанія «ФАХ»(далі по тексту третя особа 5).

09 листопада 2011р. ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва було прийнято до спільного розгляду з первісним адміністративним позовом, адміністративний позов третьої особи з самостійними вимогами ПП «Компанія «ФАХ», в якому останнє просило суд визнати ненабувшими чинності Розпорядження відповідача за: № 1780 від 25 грудня 2008р. «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 1780/1 від 25 грудня 2008р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2012р. первісний адміністративний позов в частині вимог позивача 4 було залишено без розгляду на підставі ч. 3 ст. 128, п. 4) ч. 1 ст. 155 КАС України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2012р. позов третьої особи з самостійними вимогами (третьої особи 5) залишено без розгляду на підставі ст. ст. 99, 100, п. 9) ч. 1 ст. 155 КАС України.

Свої позовні вимоги позивачі 1-3 обґрунтовували тим, що оскаржувані Розпорядження прийняті відповідачем із порушенням норм ГК України, Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 4, 7, 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ст. 32 Закону України «Про житлово комунальні послуги».

В судовому засіданні представники позивачів 1-3 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, викладених в позові просили суд позов задовольнити.

Представники: відповідача, третіх осіб 1, 3, 5 проти позову заперечували, вважали його безпідставним та необґрунтованим.

Треті особи 2, 4, про час та місце розгляду справи оповіщалися в установленому законом порядку, поважності причин неявки суду повідомлено не було.

В подальшому представниками позивачів 1-3, представниками: відповідача третьої особи 3 було подано клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, сторона позивачів 1-3 просила суд визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття Розпорядження відповідача за: № 1780 від 25 грудня 2008р. «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 1780/1 від 25 грудня 2008р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 33 від 16 січня 2009р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих субєктів господарювання».

Разом з тим, як вбачається з наданих стороною відповідача постанов Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня, 04 жовтня 2010р., які набрали законної сили в справах за адміністративними позовами ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик»до КМДА, третя особа: ВАТ «АК «Київводоканал»про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття розпоряджень; ТОВ «Готельний комплекс «Русь», третя особа: АЕК «Київенерго»про визнання протиправним та скасування з моменту прийняття розпоряджень було визнано незаконними та нечинними з моменту прийняття Розпорядження відповідача за: № 1780 від 25 грудня 2008р. «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів», № 1780/1 від 25 грудня 2008р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів».

Таким чином, на час розгляду даного позову в суді, вищезазначені Розпорядження відповідача за №№ 1780, 1780/1 від 25 грудня 2008р. були нечинними, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог про визнання цих Розпоряджень протиправним та скасування їх.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. ст. 57, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»кожний має право оскаржити в суді неправомірні рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Згідно ч. 2 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вирішуючи спір, суд приймає до уваги, що підставами для визнання акту або дій незаконними відповідно до ст. 2 КАС України є невідповідність їх вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення порядку його прийняття. Крім того, відповідно до ст. 104 КАС України обовязковою умовою визнання неправомірним рішення є порушення у звязку з його прийняттям прав, свобод та охоронюваних інтересів позивача у справі у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. ст. 57, 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»кожний має право оскаржити в суді неправомірні рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Згідно ч. 2 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вирішуючи спір, суд приймає до уваги, що підставами для визнання акту або дій незаконними відповідно до ст. 2 КАС України є невідповідність їх вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення порядку його прийняття. Крім того, відповідно до ст. 104 КАС України обовязковою умовою визнання неправомірним рішення є порушення у звязку з його прийняттям прав, свобод та охоронюваних інтересів позивача у справі у сфері публічно-правових відносин.

Розпорядженням відповідача за № 33 від 16 січня 2009р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих субєктів господарювання»було визначено Перелік окремих субєктів господарювання - споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення та затверджено тарифи на теплову енергію, що виробляється АК «Київенерго»та ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль», для відпуску окремим субєктам господарювання за відповідним Переліком.

Встановлено тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виробникам та виконавцям цих послуг комунальної форми власності для здійснення розрахунків з окремими суб'єктами господарювання за Переліком і погодити на цьому рівні тарифи на зазначені послуги підприємствам-виробникам комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, в тому числі АК «Київенерго»(в частині теплових пунктів, що знаходяться на її балансі та в зоні теплопостачання АК «Київенерго») і ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»- на теплових пунктах, що знаходяться на балансі АК «Київенерго»та в зоні теплопостачання ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль», і виконавцям цих послуг інших форм власності.

Розпорядженням відповідача за № 230 від 02 березня 2009р. «Про визнання такими, що втратили чинність, окремих розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»визнано таким, що втратило чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16 січня 2009р. за № 33 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб'єктів господарювання»і поновлено у дії з 10 лютого 2009р. попередні розпорядження, якими регулювалися вказані правовідносини.

У відповідності з ч. 2, 8 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Як розяснив Пленум Вищого адміністративного суду України в п. 21 Постанови від 06 березня 2008р. за № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам слід мати на увазі, що за правилами частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи субєкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто, особа (позивач) повинна довести факт застосування до неї оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що вона є субєктом відповідних відносин, на які поширюється дія цього акта. Суд не може давати оцінку таким обставинам при відкритті провадження в адміністративній справі, а тому не має права відмовити у відкритті провадження у справі чи повернути позовну заяву з посиланням на частину другу цієї статті, якщо особа своє звернення обґрунтовує необхідністю захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Приписи зазначеної частини можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, якщо суд встановить, що оскаржуваний акт до особи не застосовувався і вона не перебуває у відносинах, до яких цей акт може бути застосовано. У такому разі суд не проводить перевірку нормативно-правового акта на предмет його протиправності (законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили).

Протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивачів 1-3 не було доведено суду та надано належних і допустимих доказів, на підтвердження факту застосування до них оскаржуваного Розпорядження № 33 від січня 2009р., з урахуванням того, що воно було визнано таким, що втратило чинність, а також мало вичерпний Перелік окремих субєктів господарювання - споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення, і що дія цього Розпорядження поширювалася на позивачів.

Крім того, відповідно до вищенаведених положень ч. 8 ст. 171 КАС України, суд вправі лише визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, а не визнати його протиправним та скасувати з моменту прийняття.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Вимоги сторони відповідача, про стягнення з позивачів 1-3 на свою користь витрат, які були понесенні стороною відповідача субєкта владних повноважень на опублікування оголошення в засобу масової інформації про відкриття провадження у справі, щодо оскарження нормативно  правових актів (ст. 171 КАС України), не підлягають задоволенню, оскільки в розумінні положень ст. ст. 87,93 КАС України не відносяться до судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 17-19, 53, 69, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 171, 185, 186, 254 КАС України; ст. ст. 19, 55 Конституції України; ст. 21 ЦК України; Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008р. за № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову Всеукраїнської громадської організації «Український союз промисловців і підприємців», Акціонерного товариства відкритого типу «Марс», Державного підприємства «Готель «Україна»до Виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, треті особи: Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго», Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», Національна комісія регулювання електроенергетики України, Приватне підприємство «Компанія «ФАХ»про визнання протиправними та скасування розпоряджень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.

На підставі частини 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 06 квітня 2012 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно. Станом на 06.04.2012р. постанова суду не набрала законної сили.

Суддя:                                                                                                    В.О. Волошин
Секретар:                                                                                          В.В. Пелех

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23776736