'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник
Судові справи => Цивільні справи => Тема розпочата: Дятел від 07 Серпня 2012, 15:47:06
-
По закону это может сделать ТОЛЬКО балансодержатель!
Ни КП "Грушківське", ни "Індустріальне" не есть балансодержателями!
Другой вопрос о легитимности БАЛАНСОДЕРЖАТЕЛЯ! (КП "Дирекция...")
-
По закону это может сделать ТОЛЬКО балансодержатель!
Я не була б настільки категоричною. Наведіть будь ласка правову норму, яка підтверджує Ваші слова.
На мою думку, чинним законодавством не передбачено, що стягувати борг має право ТІЛЬКИ балансоутримувач.
Спеціальний ЗУ "Про ЖКП"
Стаття 26. Істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем
1. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
1) найменування сторін;
2) предмет договору;
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;
...
Стаття 29. Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку
1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
...
Стаття 32. Плата за житлово-комунальні послуги
1. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
...
ЦК України
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
...
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Стаття 901. Договір про надання послуг
1. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
2. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Стаття 902. Виконання договору про надання послуг
1. Виконавець повинен надати послугу особисто.
2. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
-
По закону это может сделать ТОЛЬКО балансодержатель!
Я не була б настільки категоричною. Наведіть будь ласка правову норму, яка підтверджує Ваші слова.
На мою думку, чинним законодавством не передбачено, що стягувати борг має право ТІЛЬКИ балансоутримувач.
Спеціальний ЗУ "Про ЖКП"
Стаття 26. Істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем
1. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
1) найменування сторін;
2) предмет договору;
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;
...
Стаття 29. Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку
1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
...
Стаття 32. Плата за житлово-комунальні послуги
1. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
...
Вы через строчку законы читаете?
Прочтите выделенное красным!
Стаття 20. Права та обов'язки споживача
1. Споживач має право:
1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні
послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання
житлово-комунальних послуг;
2) одержувати в установленому законодавством порядку
необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх
вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру
ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних
послуг, їх споживчі властивості тощо;
3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або
приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок
неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
4) на усунення протягом строку, встановленого договором або
законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних
послуг;
5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх
ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в
порядку, визначеному договором або законодавством;
6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період
тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при
відповідному документальному оформленні, а також за період
фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених
договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі,
визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за
перевищення нормативних термінів на проведення
аварійно-відновлювальних робіт;
8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних
послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Споживач має право на укладення договору з виконавцем
відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або
ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та
засобів обліку, що вийшли з ладу.
3. Споживач зобов'язаний:
1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг,
підготовлений виконавцем на основі типового договору;
2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених
неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що
виникли з власної вини;
3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг
та не втручатися в їх роботу;
4) за власний рахунок ремонтувати та міняти
санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з
ладу з його вини;
5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки,
встановлені договором або законом;
6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки,
санітарних норм;
7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників
виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором,
для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та
інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення
технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів
обліку;
8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного
законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень
або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів
інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання
(в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та
його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий
період;
10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за
житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом
чи договором розмірах.
Стаття 21. Права та обов'язки виконавця
1. Виконавець має право:
1) розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо
рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої
групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в
порядку, встановленому законодавством;
2) пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на
житлово-комунальні послуги третьої групи (пункт 3 частини першої
статті 14 цього Закону);
3) брати участь у конкурсах на набуття права виконувати
житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього
Закону;
4) вимагати від споживача дотримання вимог правил
експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території,
санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших
нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
5) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо
усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням
житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або
відшкодування вартості цих робіт;
6) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону
окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати
житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких
послуг чи пільг;
7) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним
органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру
економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;
8) доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації
аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного
обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та
профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в
порядку, визначеному законом і договором.
2. Виконавець зобов'язаний:
1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість
житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами
договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю
відповідно до національних або міжнародних стандартів; { Пункт 1
частини другої статті 21 в редакції Закону N 882-VI ( 882-17 ) від
15.01.2009 }
2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного
обладнання будинків, квартир, приміщень;
3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання
житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за
дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну
інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість,
загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми
споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі
властивості тощо;
5) своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його
технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та
скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати
за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в
повному обсязі, зниження їх якості;
7) утримувати в належному технічному стані, здійснювати
технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж,
вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення
порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або
законодавством;
8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення
встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у
розмірі, визначеному договором або законодавством;
9) вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з
порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх
споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення
аварійно-відновлювальних робіт;
10) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення
виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних
послуг, що виникли з його вини.
Стаття 22. Права та обов'язки виробника
1. Виробник має право:
1) розробляти і подавати на затвердження уповноваженим
органам ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги першої та другої
груп (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону);
2) пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на
житлово-комунальні послуги третьої групи (пункт 3 частини першої
статті 14 цього Закону);
3) укладати договори з органами місцевого самоврядування на
виробництво та створення житлово-комунальних послуг;
4) вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих
послуг від виконавців;
5) брати участь у конкурсах на набуття права виробництва
житлово-комунальних послуг на певній території;
6) видавати дозволи і технічні умови на підключення
споживачів до відповідних централізованих інженерних мереж у
встановленому законодавством порядку;
7) отримувати інформацію про місцеві програми розвитку
житлово-комунального господарства та інші галузеві програми для
відповідних територій;
8) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним
органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру
економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
2. Виробник зобов'язаний:
1) укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови
надання житлово-комунальних послуг;
2) виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов
договору, стандартів, нормативів, норм і правил;
3) проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України, відповідні перерахунки розміру плати за
житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в
повному обсязі, зниження їх якості;
4) впроваджувати ресурсозберігаючі та новітні технології
виробництва житлово-комунальних послуг;
5) здійснювати технологічний облік матеріальних та
енергетичних ресурсів;
6) надавати в установленому порядку необхідну інформацію про
перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість
місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим
надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
Стаття 23. Права власника
1. Власник має право тримати на балансі та управляти належним
йому майном.
2. Власник має право доручати повністю або частково
розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до
закону та договору балансоутримувачу або управителю.
3. У разі спільної власності кількох співвласників рішення
щодо утримання на балансі та/або управління майном приймається
відповідно до закону.
Стаття 24. Права та обов'язки балансоутримувача
1. Балансоутримувач має право:
1) здійснювати функції утримання на балансі переданого йому
за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за
договором повністю або частково функції управління управителю;
2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту
майна;
3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг;
4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання
капітального та поточного ремонтів;
5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному
законом;
6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
2. Балансоутримувач зобов'язаний:
1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання
на балансі відповідного майна;
2) утримувати на балансі майно, визначене договором з
власником (співвласниками);
3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену
законодавством, звітність відповідно до законодавства;
4) забезпечувати управління майном власними силами або
укладати договір з юридичною особою на управління майном;
5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального
і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів,
нормативів, норм та правил;
6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що
перебуває на його балансі.
Стаття 25. Права та обов'язки управителя
1. Управитель має право:
1) здійснювати управління будинком, спорудою, житловим
комплексом або комплексом будинків і споруд та забезпечувати їх
належну експлуатацію;
2) укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами
в порядку, встановленому законом;
3) контролювати виконання умов договорів на надання
житлово-комунальних послуг;
4) отримувати плату за виконання власних функцій;
5) доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації
аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного
обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та
профілактичних оглядів тощо в порядку, визначеному законом і
договором;
6) звертатися до органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування та до суду в межах повноважень, визначених законом
та договором, для забезпечення належного виконання умов договору
виробниками, виконавцями та споживачами.
2. Управитель зобов'язаний:
1) забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового
комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою,
розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами
укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і
правилами;
2) дотримуватись умов договорів з учасниками відносин у сфері
житлово-комунальних послуг;
3) вимагати беззастережного виконання умов договору,
стандартів, нормативів, норм і правил від виконавців послуг;
4) вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих
житлово-комунальних послуг від споживачів;
5) надавати необхідну інформацію споживачам та реєструвати
звернення споживачів у встановленому законодавством порядку в разі
виникнення аварій або тимчасового припинення виконання будь-якої
послуги, передбаченої договором;
6) контролювати стан забезпечення споживачів
житлово-комунальними послугами, проведення перерахунків розміру
плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або
надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
7) здійснювати огляд основних конструктивних елементів,
огороджуючих конструкцій будинків і споруд, інженерних мереж,
об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях
(зовнішніх та внутрішньобудинкових систем, під'їзних шляхів і
тротуарів), і складати відповідні акти;
8) забезпечувати здійснення профілактичних, поточних,
капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених
стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків
та регламентів;
9) надавати в установленому законодавством порядку необхідну
інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість,
загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми
споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо.
Технічне редагування. Повний зміст статей 20-25 ЗУ "Про ЖКП" винесено під спойлер.
-
to Дятел
1. Дійсно, п.6 ч.1 ст.24 ЗУ "Про ЖКП" теж цілком має право на застосування. Я про неї якось забула. Її зазвичай ЖЕО не використовують, а педалюють на "фактично договірні відносини". Тепер Ви і юристів ЖЕО просвітили, позови вони будуть подавати більш грамотні ;)
2. Одночасно. Процитована Вами норма не надає балансоутримувачу ВИКЛЮЧНОГО права стягувати "борги за ЖКП".
Тому підтвердження і судова практика. І раніше процитовані і мною, і Вами норми законів.
Звертаю увагу. В ЗУ "Про ЖКП" права та обов`язки учасників правовідносин встановлюються "згідно із законодавством та умовами договору". Норми закону застосовуємо в комплексі, а не висмикуємо окремі фрази. На це зверталась увага учасників форуму неодноразово.
3. Щодо можливостей застосувати Ухвалу ВССУ у справі Бреничів для захисту прав та законних інтересів інтересів інших споживачів ЖКП. Тут вже кожен розпоряджається своїм правом на власний розсуд. "Юриспруденція - мистецтво. Можливого."
4. Технічний момент. В подальшому, при цитуванні великих обсягів тексту, дуже прошу Вас використовувати механізм "спойлеру" (кнопка поряд з кнопкою цитування Така організація повідомлення більш зручна для читання та розуміння теми.
5. Додатково.
Я здійснюю технічне редагування Вашого попереднього повідомлення (виношу під спойлер зміст статей 20-25 ЗУ "Про ЖКП"). Також дискусія щодо виключного права у КП Дирекція стягувати "борг" з споживачів виноситься в окреме обговорення. Як така, що не має прямого відношення до справи Бреничів.
-
НУ и добавлю
балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору;
споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;
-
Шановний дописувач.
Ви вважаєте, що зі змісту статей 20-25 ЗУ Про ЖКП випливає ВИКЛЮЧНЕ право балансоутримувача звертатись до суду за стягненням боргу за ЖКП.
Вважаю таку позицію не відповідною нормам чинного законодавства. На підставі, щонайменше, наступного.
1. ЗУ "Про ЖКП". Ст.1, ч.1 ст.16, ч.1 ст.19, п.5 ч.3 ст.20, ч.3 п.2 ст.21, п.2 ст.23, ч.3,п.1 ст.25, ч.6 п.1 ст.25, ч.1 ст.26, ч.2 ст.26, п.1 ст.29, п.1 ст.32
2. ЦКУ. Ст.11, 509, 901, 092.
3. Додатково. Право на звернення до суду передбачено у:
оособи, уповноваженої балансоутримувачем згідно п. 18 Типового договору по ПКМУ 529.
виконавця послуг з газопостачання згідно п.39 Типового договору по ПКМУ 938
виконавця послуги по постачанню електроенергії згідно п. 29 Типового договору по ПКМУ 1357.
Цей перелік норм, звичайно, не є вичерпним.
Далі.
З Ваших повідомлень вбачається, що Вам не потрібна допомога для вирішення якоїсь конкретної проблеми. Ви маєте певне переконання щодо застосування норм ЗУ "Про ЖКП". Цілком маєте право на таку позицію.
Подальше обговорення вважаю недоцільним. Сперечатись не бачу сенсу. Суперечки не є метою існування цього форуму. Як неодноразово говорив Віктор Іванович: "Переконливість своїх агруменів Ви будете доводити судді під час судового спору в своїх справах". Так само, як і я в своїх справах. :)
На цьому обговорення питання закриваю.
-
Сперечатись нема про що.
Спеціальний ЗУ "Про ЖКП" не має норм, які б забороняли Виконавцю звертатися до суду для стягнення заборгованості за надані споживачу послуги. Тому Виконавець може звернутися до суду на підставі норм загального законодавства.
ЦК У:
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав
...
3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
...
ЦПК У:
Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Норми спеціального закону мають перевагу над нормами закону загального у разі якщо однакові норми законів спеціального і загального розходяться за змістом ( має місце колізія).
В даному випадку колізії не існує.
Додатково:
КАС У:
Стаття 6. Право на судовий захист
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
2. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
3. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України.
4. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
5. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.{ Положення частини п'ятої статті 6, в якій зазначено, що відмова від права на звернення до суду є недійсною, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2011 ( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }
6. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни та юридичні особи України.
{ Текст статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3550-IV ( 3550-15 ) від 16.03.2006; в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
Для довідки: ЗУ "Про захист прав споживачів" теж є спеціальним.
Автор: Дятел:Звертаю увагу. В ЗУ "Про ЖКП" права та обов`язки учасників правовідносин встановлюються "згідно із законодавством та умовами договору".
Это где Вы такое прочли?
Стаття 20. Права та обов'язки споживача
1. Споживач має право:
1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
2. Виконавець зобов'язаний:
1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору,
2. Управитель зобов'язаний:
1) забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і
правилами;