Справа № 2-1750
2012 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого -судді Лазаренко В.В.
при секретарі Подобєді О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», Комунального підприємства «Батиївське», Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про визнання дій протиправними, визнання правочину недійсним, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправними дії відповідачів по нарахуванню житлово-комунальних послуг у період з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. по квартирі АДРЕСА_1; визнати недійсними правочини з перерахування коштів за житлово- комунальні послуги на розподільчий рахунок 260300001806 у банку «Хрещатик»з рахунками Комунального підприємства «Головний інформаційно - обчислювальний центр»(код ЄДРПОУ 04013755); стягнути з Комунального підприємства «Головний інформаційно - обчислювальний центр»на його користь безпідставно нараховану і стягнуту грошову суму у розмірі 26,20 грн.; спонукати ВСП «Батиївський»КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», КП «Батиївське»здійснити на підставі чинних, відповідно до законодавства України, нормативних актів помісячний перерахунок квартирної оплати та плати за комунальні послуги, за період часу з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. по квартирі АДРЕСА_1; зобов'язати ВСП «Батиївський», КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», КП «Батиївське»надати позивачу один примірник помісячного перерахунку квартирної оплати та плати за комунальні послуги за період часу з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. по квартирі АДРЕСА_1; стягнути з ВСП «Батиївський», КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», КП «Батиївське», КП «Головний інформаційно - обчислювальний центр»на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. і покласти на відповідачів усі витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Під час розгляду справи позивач подав заяву про зміну предмету позову відповідно до якої просив суд визнати протиправними дії ВСП «Батиївський»КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»по нарахуванню житлово-комунальних послуг у період з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. по квартирі АДРЕСА_1; визнати недійсними правочини між ним, як власником особового рахунку НОМЕР_1, і КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», оформлені квитанціями оплати за житлово-комунальні послуги на розподільчий рахунок 2603000018106 у банку «Хрещатик»з 01 грудня 2006 р. по 31 жовтня 2008 р. на загальну суму 4051,90 грн.; стягнути з КП «Головний інформаційно- обчислювальний центр»на його користь безпідставно нараховану і стягнуту грошову суму у розмірі 26,20 грн.; зобов'язати ВСП «Батиївський»КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», КП «Батиївське»здійснити на підставі чинних, відповідно до законодавства України, нормативних актів помісячний перерахунок квартирної оплати та плати за комунальні послуги, за період часу з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1), мешканцем якої є ОСОБА_1); зобов'язати ВСП «Батиївський»Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», Комунальне підприємство «Батиївське»надати позивачу один примірник помісячного перерахунку квартирної оплати та плати за комунальні послуги за період часу з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р. по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1); стягнути в солідарному порядку з ВСП «Батиївський»Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», Комунального підприємства «Батиївське», Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»на користь позивача завдану моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. і покласти на відповідачів усі витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 липня 2007 р. У квартирі ніхто не зареєстрований і з недавнього часу він у ній мешкає.
Позивач посилається на те, що щомісяця за зазначеною вище адресою надходять рахунки на сплату житлово- комунальних послуг, якими пропонується ці послуги, а також «борг»сплачувати на р/рахунок 2603000018106 у банку «Хрещатик», який належить КП ГІОЦ. З вказаних рахунків вбачається, що станом на травень 2011 р. «заборгованість»за квартплату і комунальні послуги за інформацією ВСП «Батиївський»складає 7227,26 грн.. Позивач зазначив, що цей «борг»він не визнає.
Вважає, що ВСП «Батиївський», КП «Дирекція», КП «Батиївське»здійснювали нарахування вартості житлово-комунальних послуг для позивача по недійсним тарифам, які не пройшли процедури державної реєстрації у територіальному органі юстиції, а тому просить суд зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок вартості житлово-комунальних послуг за період часу 01.12.06р. по 31.05.11р. по дійсним тарифам, які були прийняті до 01.12.2006 року.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідачів - Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Батиївське»КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали і просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником і проживає в квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 липня 2007 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 1299 ЦК України, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована в БТІ м. Києва 27.07.2007 р.
Таким чином, право власності у позивача на квартиру АДРЕСА_1 виникло лише 27.07.2007 р.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що право власності у позивача на зазначену вище квартиру виникло лише з 27.07.2007 року його права до цієї дати жодним чином порушені бути не могли.
Отже, вимоги позивача про порушення його прав з 01 грудня 2006 року до 27.07.2007 року є безпідставними, оскільки до вказаної дати ОСОБА_1 не мав жодних майнових прав на зазначену вище квартиру, а тому його права порушені не були.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями та споживачами, а також їх права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 вказаного Закону, учасниками відносин у сфері житлово- комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Пунктом 4.1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законом звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію.
З 01.04.2008 року балансоутримувачем будинків комунальної власності в Солом'янському районі м. Києва, зокрема і будинку № 57 по проспекту Червонозоряному в м. Києві є Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Виробником послуг з централізованого опалення, холодного водопостачання та водовідведення в будинку № 57 по проспекту Червонозоряному в місті Києві є ВАТ Акціонерна компанія «Київводоканал»та АЕК «Київенерго».
Виконавцем послуг з холодного водопостачання та водовідведення, централізованого опалення, утримання будинків та при будинкової території на конкурсних засадах визначено Комунальне підприємство «Батиївське».
Управителем будинку № 57 по проспекту Червонозоряному є КП «Дирекція…».
Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.
Відокремлений структурний підрозділ «Батиївський»є суб'єктом господарювання, що здійснює свою діяльність від імені КП «Дирекція…»та діє на підставі положення. Начальник ВСП «Батиївський»уповноважений укладати зі споживачами договори про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (затверджений постановою Кабінету міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529).
Комунальне підприємство «Батиївське»Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації на конкурсних засадах визначено виконавцем житлово- комунальних послуг в буд. № 57 по проспекту Червонозоряному в м. Києві та зобов'язане укласти із споживачами типові договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення ( затверджені постановою Кабінетів Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630).
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про удосконалення і впорядкування системи розрахунків за житлово-комунальні та інші послуги»від 25.07.2008 р. № 1029, Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр»Київської міської адміністрації доручено автоматизацію технологічного процесу нарахування платежів за житлово-комунальні послуги, розщеплення та облік сплати за житлово-комунальні послуги та нарахування і сплати за житлово-комунальні послуги.
Забезпечує виконання робіт по розщепленню платежів населенню за житлово- комунальні послуги та забезпечує своєчасне нарахування коштів підприємствам житлово-комунальних послуг.
Між КП «Дирекція»та КП ГІОЦ укладені договори про надання послуг по розщепленню платежів населення за житлово-комунальні послуги та забезпеченню своєчасного перерахування коштів підприємствам житлово-комунальних послуг.
Рахунки на сплату житлово-комунальних послуг КП ГІОЦ не розповсюджує а надає їх до ЖЕО, яка використовує отримані рахунки у своїй господарській діяльності - надає споживачам послуги для оплати. Відповідні особові рахунки відкрито бухгалтерією ЖЕО та ними ведеться. КП ГІОЦ надає у користування ЖЕО програмне забезпечення.
З вищевикладеного вбачається, що ВСП «Батиївський»при здійсненні нарахувань за житлово-комунальних послуг діяло відповідно до норм чинного законодавства, а тому вимоги позивача про визнання дій ВСП «Батиївський»протиправними є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, як вбачається з довідки ВСП «Батиївський», без номера, заборгованості про квартирній платі та комунальним послугам по квартирі АДРЕСА_1 станом на 01.10.2008 року немає (а.с.50).
Зазначене свідчить про те, що позивачем перелік житлово-комунальних послуг наданих відповідачем станом на 01.10.2008 року, їх обсяг, якість і вартість не оспорювалися і були в повному обсязі оплачені позивачем.
Виходячи з цього, судом встановлено, що відповідачем були надані послуги позивач, а позивач їх оплатив в повному розмірі відповідно до квитанцій, які надходили на його адресу і будь-яких заперечень з його боку щодо вартості спожитих послуг не було.
Крім того, як вже зазначено вище, КП «Дирекція…»та КП «Батиївське»є новоствореними підприємствами, які здійснюють свою діяльність лише з 01.04.2008 року. КП «Дирекція…»та КП «Батиївське»не є правонаступниками Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва яке здійснювало свою діяльність до 31.03.2008 року і було балансоутримувачем всіх будинків, які перебували у власності територіальноїх громади Солом`янського району м. Києва.
За таких обставин, вимоги позивача до відплавідачів за період з 2006 року по 31.03.2008 року є безпідставними та необгрунтованими.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії КП ГІОЦ по нарахуванню вартості житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 є безпідставними, оскільки КП ГІОЦ не проводить нарахування вартості житлово- комунальних послуг ні по вказаній квартирі ні по іншим квартирам, що слідує із умов Договору №1847 від 02.01.10р. «Про надання послуг» (додаток №1).
Пунктом 5.4. Договору №1847 передбачено, що саме КП «Дирекція»несе відповідальність за нарахування вартості житлово-комунальних послуг власникам та наймачам житла.
Позивач вважає, що ВСП «Батиївський», КП «Дирекція», КП «Батиївське»здійснювали нарахування вартості житлово-комунальних послуг для позивача по недійсним тарифам, а тому просить суд зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок вартості житлово-комунальних послуг за період часу 01.12.06р. по 31.05.11р. по дійсним тарифам.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій часині, позивач посилається на те, що на початку 2009 року йому стало відомо, що відповідачі протягом тривалого часу вводили його в оману відносно вартості ЖКП, порядку розрахунків за них. Позивач посилається на те, що за вказаний період з 01.12.2006 року по 31.05.2011 року за проведення розрахунків за ЖКП відповідачами використовувалися не чинні нормативно-правові акти: розпорядження Київської міської державної адміністрації, які не пройшли процедури державної реєстрації у територіальному органа юстиції.
Суд вважає безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу посилання позивача на не чинність розпоряджень Київської міської державної адміністрації на підставі яких проводилося нарахування вартості житлово - комунальних послуг з причин відсутності їх реєстрації у Головному управлінні юстиції м. Києва, враховуючи наступне.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації/виконавчого органу Київської міської ради/ щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, прийняті в межах повноважень виконавчого органу, державній реєстрації в органах юстиції - не підлягають.
Розпорядження органу влади є нормативно-правовими актами, тому їх дія поширюється на невизначене коло осіб та породжує для них правові наслідки, проте вони не є регуляторними актами, що підлягають реєстрації, остільки не спрямовані на регулювання господарських відносин.
Отже, твердження позивача про нарахування плати за житлово-комунальні послуги протягом оскаржуваного періоду на підставі, на думку позивача, не чинних розпоряджень, є безпідставними та необгрунтованими.
З наведених вище підстав не ґрунтуються на законі та не містять відповідних мотивів й посилання позивача про необхідність проведення перерахунку за сплачені житлово-комунальні послуги на підставі відповідних розпоряджень органу влади, які були прийняті до 01.12.2006 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про визнання протиправними дії ВСП «Батиївський», КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»та КП «Головний інформаційно - обчислювальний центр»по нарахуванню житлово-комунальних послуг у період з грудня 2006 року по 31 травня 2011року по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1), задоволенню не підлягає.
Безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню є вимога про визнання недійсними правочини з перерахування коштів за житлово-комунальні послуги на розподільчий рахунок №260300001806 у банк «Хрещатик»з рахунками КП ГІОЦ.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в цій частині позивач посилається на незаконність діяльності КП ГІОЦ; здійснення КП ГІОЦ діяльності без ліцензії; порушення КП ГІОЦ-ем прав позивача на визначення позивачем порядку оплати житлово-комунальних послуг; на наявність рішення суду яким встановлено, що рахунки КП ГІОЦ оплаті не підлягають; тощо.
Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПУ України обставини які встановлені судовим рішенням при розгляді інших страв стосовно особи яка бере участь у даній справі, доказуванню не підлягають.
Законність діяльності КП ГІОЦ у сфері житлово-комунальних послуг при виконанні договірних зобов'язань перед КП «Дирекція»по Договору №1847 від 02.01.10 р. «Про надання послуг»доказуванню не підлягає, оскільки встановлена судовими рішеннями.
Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 19.11.10р. у справі № 2- 3386/1/10, ухвали апеляційного суду від 17.01.2011р №22-ц/2690/2764/11 та ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 31.05.11р. встановлено, що діяльність КП ГІОЦ по наданню послуг з прийманню платежів споживачів житлово-комунальних послуг на розподільчий рахунок КП ГІОЦ з подальшим їх розщепленням по видам житлово-комунальних послуг не протирічить чинному законодавству.
З Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.11.10р. у справі № 2- 5386/1/10 та ухвали апеляційного суду від 21.02.2011р №22-ц/2690/2336/11 вбачається, що по відношенню до КП ГІОЦ та КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» стогони правомірно уклали між собою господарський Договір №1847 від 02.01.10р. «Про надання послуг» за яким КП ГІОЦ друкує на замовлення КП «Дирекції …»рахунки на сплату житлово-комунальних-послуг, які підлягають оплаті споживачами послуг.
Також судовими рішеннями встановлено, що КП ГІОЦ правомірно на замовлення КП «Дирекції..»дійснює приймання платежів споживачів житлово-комунальних послуг на розподільчий рахунок КП ГІОЦ з подальшим розщепленням коштів на складові по видам житлово-комунальних послуг.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21.09.2011р., залишеного в силі Ухвалою апеляційного суду від 17.01.2012р. №22-ц/909/12, встановлено, що діяльність КП ГІОЦ по наданню послуг з прийманню платежів споживачів житлово-комунальних послуг на розподільчий рахунок КП ГІОЦ з подальшим їх розщепленням по видам житлово-комунальних послуг не протирічить чинному законодавству, а рахунки на сплату житлово-комунальних послуг підлягають оплаті споживачами послуг.
Виходячи з наведеного вище, вимога позивача про стягнення з КП ГІОЦ на користь позивача безпідставно нараховану і стягнуту суму у розмірі 26,20 грн. задоволенню не пілягає, оскільки наведеними вище доказами встановлено, що діяльність КП ГІОЦ є законною, а при виконання своїх зобов'язань по договором з контрагентами, КП ГІОЦ отримує за свої послуги винагороду до якої позивач не має жодного відношення.
Щодо вимоги позивача про визнання правочинну недійсним.
Зі змісту позовної заяви, вбачається, що позивач обґрунтовує дану вимогу тим, що йому як споживачу надавалась нечітка, незрозуміла інформація щодо умов договору, а саме наданих послуг, а також не укладанням з ним типових договорів, та використанням відповідачем не чинних розпоряджень КМДА.
Дані твердження позивача є безпідставними та необгрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняттям пропозиції (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ст. 641).
Частина 2 ст. 642 ЦК України передбачає, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
З урахуванням даних вимог цивільного законодавства, ВСП «Батиївський»на адресу позивача надсилались рахунки на сплату житлово-комунальних послуг, в яких чітко зазначено найменування послуг, їх кількість, вартість, а також строки оплати. В свою чергу позивачем здійснювалась оплата даних послуг, що свідчить про те, що він був ознайомлений з істотними умовами даного договору та виявив бажання його укласти.
Твердження позивач про те, що йому не надавали для ознайомлення та підпису типові договори на житлово-комунальних послуг є безпідставним та надуманими. Оскільки, при зверненні до ВСП «Батиївський»ОСОБА_2 надався для ознайомлення та підписання типовий договір, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529, але він не був підписаний з позивачем.
Дану обставину не заперечує і сам позивач, що вбачається зі змісту його позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст.632 УК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відокремлений структурний підрозділ «Батиївський»здійснює нарахування за квартирну плату, нарахування за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води.
Зазначені нарахування здійснюються на підставі тарифів, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування»до повноважень міських рад відноситься встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, центральне водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг) транспортні та інші послуги.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»не передбачено, що ЖЕКи мають право самостійно нараховувати плату за житлово-комунальні послуги. Вони мають лише право у випадку ненадання в повному обсязі послуг здійснити їх перерахунок.
Крім того, на даний час рішення компетентного органу, яким встановлено незаконність розпоряджень Виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації), на підставі яких відповідач здійснює нарахування, не прийнято, тому вони є чинними.
Виходячи з обставин наведених вище, відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання відповідачів провести перерахунок вартості житлово-комунальних послуг, що були спожиті позивачем.
Вимога позивача про зобов 'язання ВСП «Батиївський», КП «Дирекція», КП «Батиївське» надати позивачеві один примірник помісячного перерахунку квартирної плати та плати за комунальні послуги, за період часу з 01.12.06р. по 31.05.11р. по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави для проведення перерахунків вартості житлово-комунальних послуг, що були спожиті позивачем, з підстав наведених вище.
Позивач просить стягнути з відповідачів завдану йому моральну шкоду в розмірі 5000 гривень. Між тим, зазначені вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Ч.1 статті 23 ЦК України встановлює, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.
Абзац 2 пункту 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року № 5 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зобов'язує суди з'ясовувати при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ч.2 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.11976 року "Про судове рішення" /з наступним змінами /передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Між тим, позивачем, а ні у позовній заяві, а ні в судовому засіданні не зазначено в чому полягає заподіяна йому моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю кожного з відповідачів її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується кожна обставина на яку він посилається.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди позивачем не обґрунтовані та не доведені, а тому задоволенню не підлягають.
Виходячи з обставин, наведених вище, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову ОСОБА_1 має бути відмовлено в повному обсязі.
Керуючись ст. 67, 68, 150 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10-11, 57-60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», Комунального підприємства «Батиївське», Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про визнання дій протиправними, визнання правочину недійсним, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: