Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

У Х В А Л А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року                                                                      м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Олійник А.С., розглянувши касаційну скаргу Львівського комунального підприємства «Каменяр-Центр» на рішення апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Каменяр-Центр» про перерахунок плати за житлово-комунальні послуги, визнання права на відмову від надання неякісних послуг та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Рішенням Галицького районного суду Львівської області від 21 червня 2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано Львівське комунальне підприємство «Каменяр-Центр» зарахувати в майбутні платежі ОСОБА_2 зайво сплачені за комунальні послуги кошти в розмірі 22 грн. 10 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2012 року рішення Галицького районного суду Львівської області від 21 червня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Львівського комунального підприємства «Каменяр-Центр» зарахувати в майбутні платежі ОСОБА_2 зайво сплачені за комунальні послуги кошти за квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 22 грн. 10 коп. змінено. Зобов'язано Львівське комунальне підприємство «Каменяр-Центр» зарахувати в майбутні платежі ОСОБА_2 зайво спалені ним за комунальні кошти за квартиру АДРЕСА_1 в розмірі 1 345 грн. 54 коп., провівши перерахунок нарахованої позивачу плати за обслуговування будинку та прибудинкової території за період з 1 жовтня 2005 року по 15 березня 2008 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі Львівське комунальне підприємство «Каменяр-Центр» просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Доводи касаційної скарги, додані до неї матеріали, зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права при його ухваленні.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити Львівському комунальному підприємстві «Каменяр-Центр» у відкритті касаційного провадження на апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Каменяр-Центр» про перерахунок плати за житлово-комунальні послуги, визнання права на відмову від надання неякісних послуг та стягнення моральної шкоди.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя   

Вищого спеціалізованого суду України                             А.С. Олійник
з розгляду цивільних і кримінальних справ                               

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25236566

[Перо]

Справа № 22-ц-504/12Головуючий у 1 інстанції: Юрків О. Р.

Категорія: 57 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Крайник Н.П.

суддів: Каблака П.І., Шеремети Н. О.

при секретарі: Винарчик О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ЛКП „Каменяр-Ценр” про перерахунок плати за житлово-комунальні послуги,визнання права на відмову від надання неякісних послуг та стягнення моральної шкоди ,-

встановила:

09.09.2010 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив зобов»язати ЛКП „Каменяр-Ценр” повернути незаконно стягнуті з нього 1345 грн.54 коп. або зарахувати їх як плату за послуги на майбутній період; визнати його його право на відмову від неякісних послуг та не вносити плату за такі з 01.05.2010 р.; стягнути з ЛКП „Каменяр-Ценр” в його користь 1000 грн. моральної шкоди.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Зобовязано ЛКП „Каменяр-Ценр” зарахувати в майбутні платежі ОСОБА_2 зайво сплачені за комунальні послуги кошти в сумі 22 грн.10 коп. В задоволенні решти вимог відмовлено за безпідставністю.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду прийняте при неповному зясуванні усіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначає, що суд не врахував, що про рішення міськвиконкому від 30.09.2005 р. № 1032 він довідався випадково і відразу став вимагати повернення зайво сплачених ним коштів за обслуговування будинку та прибудинкової території за період з 2005-2008 років. Він є інвалідом другої групи, людиною похилого віку, має особливі заслуги перед Україною, має статус ветерана війни та ветерана праці. Суд не врахував, що наданням послуг неналежної якості порушуються його законні права.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково з наступних мотивів.

Відповідно до ч.2 ст. 32 ЗУ „Про житлово-комунальні послуги” розмір плати за утримання житла повинен відповідати затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі ЛКП „Каменяр-Ценр”, яке надає мешканцям будинку послуги з обслуговуванню будинку та прибудинкової території.

Позивач зареєстрований та проживає в квартирі № 2 зазначеного будинку та є співвласником квартири разом із іншими членами сім»ї - дружиною ОСОБА_3, донькою ОСОБА_4 та внуком ОСОБА_5

Квартира складається з 4 кімнат, з усіма вигодами, житлова площа квартири становить 80,9 кв.м, загальна  125,4 кв.м.

Встановлено, що відповідач - ЛКП „Каменяр-Центр” у період з 01 з жовтня 2005 р. по 15 березня 2008 р. проводив нарахування плати за утримання житла позивача відповідно до тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1032 від 30 вересня 2005 р. „Про впорядкування тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкової території для населення м.Львова”, яке постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 р. визнано незаконним та скасовано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач безпідставно проводив нарахування плати позивачу за послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території протягом жовтня 2005 р. - березня 2008 р. на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1032 від 30 вересня 2005 р. та повинен був нараховувати плату за утримання житла за цей період згідно тарифів, які були встановлені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 484 від 06.06.2003 р. „Про оплату за користування житлом (квартирну плату) та утримання житла для населення у м. Львові”.

За розрахунками позивача сума надміру сплачених ним коштів за надані послуги за період за період з 01 жовтня 2005 р. по 15 березня 2008 р. становить 1345 грн.54 коп. Відповідач зазначену суму не спростував, в судове засідання апеляційної інстанції не з»явився, хоча суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав справу у зв»язку з неявкою представника ЛКП „Каменяр-Центр”, тому суд виходить лише із наявних у справі доказів.

Крім того, районний суд покликаючись на те, що позивач не зазначив поважність причин пропуску звернення до суду, застосував строк позовної давності до вимог позивача за період з 01.10.2005 р. до 01.09.2007 р. та зобов»язав ЛКП „Каменяр-Ценр” зарахувати в майбутні платежі ОСОБА_2 зайво сплачені ним за комунальні послуги кошти лише на суму 22 грн.10 коп.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою похилого віку, 1930 року народження, пенсіонер, інвалід ІІ групи, має особливі заслуги перед Україною, неодноразово звертався протягом спірного періоду в ЛКП „Каменяр-Ценр” з заявами та скаргами про надання послуг неналежної якості та про відмову від надання послуг силами ЛКП.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов»язання ЛКП „Каменяр-Ценр” зарахувати в майбутні платежі ОСОБА_2 зайво сплачені ним за комунальні послуги кошти в сумі 22 грн.10 коп. слід змінити, зобов»язавши відповідача - ЛКП „Каменяр-Центр” зарахувати в майбутні платежі ОСОБА_2 зайво сплачені ним за комунальні послуги кошти в сумі 1345 грн.54 коп. за квартиру АДРЕСА_1, провівши перерахунок нарахованої позивачу плати за обслуговування будинку та прибудинкової території за період 01 з жовтня 2005 р. по 15 березня 2008 р.

В решті рішення районного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Тому, в решті рішення суду слід залишити без змін.

 Керуючись ст. ст. 307,309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 червня 2011 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов»язання ЛКП „Каменяр-Ценр” зарахувати в майбутні платежі ОСОБА_2 зайво сплачені ним кошти за квартиру АДРЕСА_1 в сумі 22 грн.10 коп. змінити.

Зобов»язати ЛКП „Каменяр-Центр” зарахувати в майбутні платежі ОСОБА_2 зайво сплачені ним за комунальні послуги кошти за квартиру АДРЕСА_1 в сумі 1345 грн.54 коп., провівши перерахунок нарахованої позивачу плати за обслуговування будинку та прибудинкової території за період 01 з жовтня 2005 р. по 15 березня 2008 р.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :
Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22369655

Рішення суду 1-ої інстанції від 21.06.2011 р. у справі № 2-1662/11 (скасоване):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/17203588

[Перо]

У х в а л а
іменем   україни

03 жовтня 2012 р.             м. Київ  Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: суддів: Гвоздика П.О. Горелкіної Н.А., Іваненко Ю.Г.,  Євграфової Є.П., Ситнік О.М.,розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від        31 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

ВАТ «Облтеплокомуненерго» звернулося до суду із позовом до відповідача та просило ухвалити рішення, яким стягнути із відповідача заборгованість у сумі 2 945 грн. 92 коп. за період з 01 січня 2009 року по      31 грудня 2011 року, посилаючись на те, що згідно договору про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання, укладеного з відповідачем 12 грудня 2006 року, та рішення виконавчого комітету Куликівської селищної ради № 64 від 25 червня 2007 року, позивач є виконавцем послуг у сфері теплопостачання, а відповідач повинен оплачувати надані послуги з теплопостачання щомісяця до 20 числа, що настає за розрахунковим. Всупереч вимогам договору та законодавства, відповідач лише частково сплачує у строк належні платежі, мотивуючи свої дії незгодою із встановленими тарифами на оплату послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від       25 квітня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від       31 травня 2012 року, позов відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» задоволено, стягнуто із ОСОБА_6 на користь позивача заборгованість за послуги по теплопостачанню за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року у сумі 2 945 грн. 92 коп, вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просив скасувати рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2012 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Перевіривши доводи викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що     ОСОБА_6 є споживачем послуг ВАТ «Облтеплокомуненерго» і відповідно до умов договору про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання, укладеного між сторонами 12 грудня 2006 року, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 18 Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення має оплачувати надані послуги з теплопостачання.

Рішеннями Куликівської селищної ради від 26 березня 2009 року «Про встановлення та затвердження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води по ВАТ «Облтеплокомуненерго», та від 29 грудня 2010 року „Про встановлення тарифу на послуги у сфері теплопостачання» було встановлено двоставкові тарифи для ВАТ „Облтеплокомуненерго» на надання послуг з централізованого опалення в смт. Куликівка, та визначено, що абонентська плата на послуги з централізованого опалення оплачується всіма споживачами незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку, у зв'язку з чим відбулось фактичне збільшення тарифів за надані ВАТ «Облтеплокомуненерго» послуги.

Судами встановлено, що за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, виходячи з наведених обставин, позивачем було надано відповідачеві послуги централізованого опалення квартири АДРЕСА_1, за зазначеними нормативами (нормами) на суму 2 656 грн. 97 коп., що підтверджується листом-розрахунком заборгованості.

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що скасування  постановою Куликівського районного суду від 03 грудня 2010 року рішення Куликівської селищної ради від 26 березня 2009 року про встановлення  двоставкових тарифів, яка набрала законної сили лише 21 березня              2012 року, не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, згідно з приписом ч. 2 ст. 14 КАС, обов'язковою до виконання на всій території України є постанова суду в адміністративній справі, що набрала законної сили.

Відповідно до ст. 213 ЦПК, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Проте зазначеним вимогам рішення та ухвала судів не відповідають.

Відповідно до ст. 68 ЖК наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно із ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;

Статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець зобов'язаний: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; підготувати та  укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з  визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Разом з тим, суди належним чином не перевірили доводи, які мають значення для правильного вирішення справи та не врахували того, що постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від             03 грудня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного  суду від 21 березня 2012 року, визнано протиправним та скасовано рішення  19 сесії 5 скликання Куликівської селищної ради «Про встановлення та затвердження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з центрального опалення і постачання гарячої води по ВАТ «Облтеплокомуненерго» від 26 березня 2009 року, у якій зокрема зазначено, що згідно дослідження судово-економічної експертизи, планові витрати на виробництво житлово-комунальних послуг центрального опалення і централізованого постачання гарячої води для населення смт. Куликівка по ВАТ «Облтеплокомуненерго» станом на             03 жовтня 2008 року було економічно обґрунтованим, однак станом на дату затвердження тарифів сесією Куликівської селищної ради дані з вказаного питання належним чином не з'ясовано. Таким чином, послуги ВАТ «Облтеплокомуненерго» за надавалися з порушенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оплата наданих послуг нараховувалася за подвійним тарифом, встановлення якого визнано протиправним.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, прийшла до висновку, що судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від          25 квітня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: П.О. Гвоздик Судді:Н.А. Горелкіна  Є.П. Євграфова  Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік

http://reyestr.court.gov.ua/Review/26478714