Державний герб України
Справа №:755/4936/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" червня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П.розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» з ОСОБА_1 18 305,6 гривень за надані послуги з централізованого опалення, 21 454,72 гривень за постачання гарячої води, 7 784,36 гривень 3% річних та інфляційну складову боргу, 1 762, 00 гривень судового збору.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України № 1198-VII від 10 квітня 2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01 липня 2014 року. ОСОБА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає ПАТ «Київенерго». За результатами аналізу оплат з'ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Свої зобов'язання відповідач виконує неналежно внаслідок чого заборгованість за: централізоване опалення - 18305,6 гривень; постачання гарячої води - 21454,72 гривень. Загальна сума заборгованості станом на 01 січня 2018 року становить 39760,32 гривень. Сума боргу за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 47544,68 гривень.
19 квітня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.
Копію вказаної ухвали позивачем було отримано 25 травня 2018 року, відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано а конверт із доданими документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України № 1198-VII від 10 квітня 2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01 липня 2014 року.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Так, відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовано Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (далі - Правила).
Відповідно до п. 12 даних Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
Таким чином, законодавцем передбачено різну структуру оплати послуг постачання теплової енергії у разі обладнання тепловими лічильниками багатоквартирного будинку або квартири.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01 січня 2015 року по 01 січня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по наданню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, при цьому станом 01 січня 2018 року за даною адресою наявна заборгованість у розмірі 39760,32 гривень, з якої: централізоване опалення - 18305,6 гривень; постачання гарячої води - 21454,72 гривень.
Відповідно до наданих суду з боку позивача відомостей позовної заяви вбачається, що в період часу з 01 липня 2014 року по 20 листопада 2014 року тариф на централізоване опалення для абонентів житлових будинків встановлено на рівні 375,3 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та 9,22 гривень за 1 кв.м. без будинкових та квартирних приладів обліку, за період з 21 листопада 2014 року по 07 травня 2015 року - 374,6 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та 9,2 гривень за 1 кв.м. без будинкових та квартирних приладів обліку, за період з 08 травня 2015 року по 30 червня 2016 року - 657,24 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та 16,14 гривень за 1 кв.м. без будинкових та квартирних приладів обліку, за період з 01 липня 2016 року по 24 липня 2017 року - 1416,96 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та 32,97 гривень за 1 кв.м. без будинкових та квартирних приладів обліку, за період з 25 липня 2017 року по 29 грудня 2017 року - 1414,45 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та 32,91 гривень за 1 кв.м. без будинкових та квартирних приладів обліку, з 30 грудня 2017 року - до тепер 1355,83 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії та 31,55 гривень за 1 кв.м. без будинкових та квартирних приладів обліку.
В той же час, згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем в період часу з січня 2015 року по квітень 2015 року нараховувався тариф за послуги з централізованого опалення та постачання на рівні 9,2 гривень за 1 кв.м. без будинкових та квартирних приладів обліку, в період часу жовтня 2015 року по квітень 2016 року на рівні 657,24 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, в період часу з жовтня 2016 року про січень 2017 року на рівні 1416,96 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, в період часу з лютого 22017 року по березень 21017 року на рівні 32,97 за 1 кв.м. без будинкових та квартирних приладів обліку, за період з жовтня 2017 року по листопад 2017 року на рівні 1414,45 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, а в період грудня 2017 року на рівні 1414,45/1355,83 гривень за 1 Гкал з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії, що свідчить про спірність нарахування даного тарифу в частині його нарахування як тарифів з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії або без таких, враховуючи те, що згідно наданого розрахунку ні будинок, ні квартира, по якій нараховувалася заборгованість не обладнана лічильниками центрального опалення, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановлення дійсного тарифу нарахування за послуги з центрального опалення з боку позивача та виникнення відповідної заборгованості. Щодо нарахування позивачем до сплати відповідачу суми заборгованості за постачання гарячої води, наведеної у відповідному розрахунку заборгованості, то вказана сума заборгованості також не підтверджена належними та допустимими доказами в частині надання суду відомостей по встановленню тарифу на постачання гарячої води.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО», відшкодування судових витрат не здійснюється.
Враховуючи наведене та керуючись ст.с. 1, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
В позові Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: