'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВС: відповідальність «Дніпроводоканал» за своєчасну повірку засобу обліку води  (Прочитано 1005 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

Постанова

Іменем України

11 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 200/15271/15-ц

провадження № 61-36060св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Карпенко С. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач -  ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року в складі судді                Женеску Е. В. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від               22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради (далі - КП «Дніпроводоканал»), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій неправомірними, порушення прав споживача та зобов`язання вчинити дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 20 серпня 2009 року у її квартирі АДРЕСА_1 відповідач встановив засіб обліку - лічильник холодної води, про що було складено акт допуску до експлуатації квартирного лічильника холодної води. З того часу вона сплачує за водопостачання, яке здійснює КП «Дніпроводоканал», за показниками лічильника.

У травні 2015 року на адресу позивача надійшло повідомлення КП «Дніпроводоканал» про те, що станом на 01 травня 2015 року у неї є заборгованість у сумі 659,23 грн. Крім того, у повідомленні зазначалось, що у випадку несплати заборгованості КП «Дніпроводоканал» відключить квартиру позивача від водопостачання.

В подальшому позивачем з`ясовано, що відповідач нараховував оплату за водопостачання і водовідведення без урахування показників лічильника, своєчасну повірку якого відповідач не здійснив. Неодноразові вимоги позивача здійснити повірку лічильника, зокрема: розпломбувати лічильник, демонтувати його, повірити, змонтувати та опломбувати відповідач не виконав. В наступних місяцях КП «Дніпроводоканал» продовжувало нараховувати плату за холодне водопостачання та водовідведення без врахування показників приладу обліку.

Такі дії КП «Дніпроводоканал» позивач вважає протиправними, а вказівку на те, що повірка засобу обліку повинна проводить за рахунок позивача                        є неправомірною.

ОСОБА_1 зазначала, що з вини відповідача між нею та позивачем не укладено договір у письмовій формі, оскільки в порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «Дніпроводоканал» не підготувало і не надало позивачу для укладання відповідний договір.

Крім того, на думку позивача, неправомірними діями КП «Дніпроводоканал» їй завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях особисто позивача та члена її сім`ї - чоловіка позивача ОСОБА_2 , яку позивач оцінила у 5 000,00 грн.

Враховуючи викладене з урахуванням зміни та доповнення позовних вимог позивач просила суд визнати неправомірними і такими, що порушують права споживача, такі дії відповідача: а) невиконання обов`язку своєчасної повірки засобу обліку - квартирного лічильника холодної води; б) вимоги виконати повірку засобу обліку (роботи з демонтажу лічильника холодної води, а також його транспортування, перевірки і монтажу) за рахунок споживача; в) погрози відключення квартири позивача від водопостачання і каналізації;                              г) нарахування оплати за спожиті послуги водопостачання і водовідведення без урахування показників засобу обліку.

Також просила суд зобов`язати відповідача: здійснити повірку засобу обліку (демонтаж, транспортування, перевірку, монтаж, опломбування та взяття на облік квартирного лічильника холодної води) за власний рахунок (за рахунок виконавця послуг); підготувати і укласти з позивачем письмовий договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення; заборонити відповідачу здійснювати відключення квартири позивача від водопостачання і водовідведення повністю або частково, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами; заборонити здійснювати нарахування оплати за спожиті послуги без урахування показників засобу обліку; зобов`язати відповідача скасувати нарахований позивачу борг за спожиті послуги водопостачання і водовідведення у розмірі 875,31 грн та видати письмову довідку про відсутність заборгованості за спожиті послуги станом на 01 січня 2016 року.

Крім того, просила стягнути з КП «Дніпроводоканал»на її користь моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від                   01 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року, у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними і такими, що порушують права споживача, дій відповідача щодо невиконання обов`язку своєчасної повірки засобу обліку - квартирного лічильника холодної води; вимоги виконати повірку засобу обліку (роботи з демонтажу лічильника холодної води, а також його транспортування, перевірки і монтажу) за рахунок споживача; нарахування оплати за спожиті послуги водопостачання і водовідведення без урахування показників засобу обліку; зобов`язання здійснити повірку засобу обліку (демонтаж, транспортування, перевірку, монтаж, опломбування та взяття на облік квартирного лічильника холодної води) за власний рахунок (за рахунок виконавця послуг), зобов`язання відповідача скасувати нарахований борг за спожиті послуги водопостачання і водовідведення є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню. Позивач не надав доказів на підтвердження того, що відповідач відмовився укласти з ним типовий договір, або ж пропонував укласти договір, який не відповідає положенням типового договору, тому у задоволенні позову в цій частині також відмовив у зв`язку з недоведеністю порушення прав позивача. Крім того, суд вказав, що оскільки відповідач не здійснював відключення квартири позивача від водопостачання та каналізації, то її права не порушено. Вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від основних, в задоволенні яких відмовлено, тому такі задоволенню також не підлягають.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У червні 2018 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про визнання неправомірними дій КП «Дніпроводоканал» щодо: невиконання обов`язку своєчасної повірки засобу обліку - квартирного лічильника холодної води; вимоги виконати повірку засобу обліку (роботи з демонтажу лічильника холодної води, а також його транспортування, перевірки та монтажу) за рахунок споживача; стягнення моральної шкоди.

Касаційна скарга мотивована тим, що частиною третьою статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», пунктами 9, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, передбачено обов`язок саме відповідача як суб`єкта господарювання, який надає послугу з водопостачання, за власний рахунок здійснювати повірку засобів обліку, контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Доводи і вимоги касаційної скарги стосується оскарження ухвалених у справі судових рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій КП «Дніпроводоканал» щодо: невиконання обов`язку своєчасної повірки засобу обліку - квартирного лічильника холодної води; вимоги виконати повірку засобу обліку (роботи з демонтажу лічильника холодної води, а також його транспортування, перевірки та монтажу) за рахунок споживача; стягнення моральної шкоди, а тому перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється в межах цих вимог.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив                                               КП «Дніпроводоканал» на касаційну скаргу. У відзиві вказано про необґрунтованість доводів касаційної скарги ОСОБА_1

КП «Дніпроводоканал»вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення                           з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 згідно з договором дарування від 05 листопада 2009 року є власником квартири АДРЕСА_1 , у якій встановлено прилад обліку холодної води.

Після реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 позивач змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

У ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання у квартирі за вказаною адресою в складі сім`ї одна особа.

Позивач є споживачем водопостачання, яке здійснює КП «Дніпроводоканал».

Згідно з актом допуску в експлуатацію квартирного лічильника холодної води засіб обліку допущено в експлуатацію з 20 серпня 2009 року.

Відповідно до повідомлення КП «Дніпроводоканал», яке надіслано на адресу позивача, внаслідок несплати наданого підприємством водопостачання та водовідведення станом на 01 травня 2015 року у позивача наявна заборгованість в сумі 659,23 грн. КП «Дніпроводоканал» буде змушений вдатися до крайніх заходів - відключення квартири від водопостачання і каналізації системою типу «Спрут».

Згідно з частиною другою статті 28 Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Частиною третьою статті 28 зазначеного Закону встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому я демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Оскільки ОСОБА_1 є споживачем централізованого водопостачання та водовідведення, яке здійснює КП «Дніпроводоканал», саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Суди попередніх інстанцій вказаного не врахували та дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог про визнання неправомірними дій КП «Дніпроводоканал» щодо невиконання обов`язку своєчасної повірки засобу обліку - квартирного лічильника холодної води. Тому рішення судів попередніх інстанцій в цій частині позовних вимог необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про їх задоволення.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 заявила вимоги про стягнення моральної шкоди. Вказала, що неправомірними діями КП «Дніпроводоканал» їй завдано моральну шкоду, яка виразилася в душевних стражданнях особисто позивача та її чоловіка ОСОБА_2 , який за її дорученням оплачує комунальні платежі. Емоційний стрес, спровокований неправомірними діями відповідача, призвів до розладу здоров`я ОСОБА_2 , внаслідок чого 21 травня 2016 року він двічі звертався за медичною допомогою та в той же день він був госпіталізований до медичного закладу. Розмір моральної шкоди позивач визначила у розмірі 5 000,00 грн.

Аналіз положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Позивач не довела факту завдання їй моральної шкоди внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку щодо своєчасної повірки засобу обліку - квартирного лічильника холодної води, а тому у задоволенні цієї вимоги належить відмовити з підстав її необґрунтованості, а не через відсутність порушень її прав з боку відповідача, як це помилково вважали суди першої і апеляційної інстанцій. У зв`язку з цим оскаржені судові рішення в частині мотивів відмови у відшкодуванні моральної шкоди належить змінити.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права (інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року                       у справі № 905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».

Вимога ОСОБА_2 визнати неправомірною вимогуКП «Дніпроводоканал» про здійсненню нею всіх необхідних заходів з повірки засобу обліку (робіт з демонтажу лічильника холодної води, а також його транспортування, перевірки та монтажу) у її квартирі не є ефективним способом захисту її прав, оскільки не призводить до їх поновлення. У зв`язку цим оскаржені судові рішення щодо мотивів відмови у задоволенні зазначеної вимоги належить змінити, відмовивши у ній через неефективність обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача про невиконання обов`язку щодо своєчасної повірки засобу обліку - квартирного лічильника холодної води належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення цієї частини позову. В частині мотивів відмови у позовіпро визнання неправомірною вимоги КП «Дніпроводоканал» та відшкодування моральної шкоди оскаржені судові рішення належить змінити, виклавши їх мотивувальну частину щодо цієї частини вимог у редакції постанови суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 410, 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого                    2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від                       01 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської радипро визнання неправомірними дій відповідача про невиконання обов`язку щодо своєчасної повірки засобу обліку - квартирного лічильника холодної води скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення.

Визнати неправомірними дії Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради щодо невиконання обов`язку своєчасної повірки засобу обліку - лічильника холодної води у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від                       01 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання неправомірною вимоги про виконання ОСОБА_1 повірки засобу обліку (роботи з демонтажу лічильника холодної води, а також його транспортування, перевірки та монтажу), встановленого у її квартирі та відшкодування моральної шкоди змінити, виклавши їх мотивувальну частину щодо вказаних вимог в редакції цієї постанови суду касаційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 01 листопада 2016 року та ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області від                         22 серпня 2017 року у скасованій частині втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат  Судді:І. О. Дундар   С. О. Карпенко Є. В. Краснощоков   М. М. Русинчук
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93053253

Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email