'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник
Форум => Запитання по судовому розгляду => Тема розпочата: Nimfa від 03 Липня 2013, 02:10:25
-
Переглядати слід рішення 1-ої інстанціїї за н/о, якщо було невідомо про наявність лічильнику на момент розгляду справи. Або подати новий позов про перерахунок за неопалювальний період.
Мені здається, що слово "перерахунок" взагалі у позовних вимогах вже не слід вживати, бо судді зразу ж хапаються за нього, щоб відмовити на підставі ст.16 ЦК.
З цього приводу виникає 3 питання:
1. Які з способів захисту із цієї статті краще вибрати у даному випадку:
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування
майнової шкоди;
2. Чи можна вважати порушення ПКМУ порушенням закону?
3. Чи можна вважати відмову суду у перерахунку порушенням Статті 15 ЦК (Право на захист цивільних прав та інтересів)?
-
Навіщо ці абстрактні питання?
1) Зобов'язання вчинити певні дії і є способом відновлення становища, що існувало до порушення.
2) ПКМУ є не законом, а актом цивільного законодавства (ч. 4 ст. 4 ЦК).
3) Можна, то й що?
-
1) Зобов'язання вчинити певні дії і є способом відновлення становища, що існувало до порушення.
Діяльність в принципі і почалася з порушення. Тобто до порушення ніякого становища не було.
Якщо 80% акцій ХК КМБ належить територіальній громаді міста Києва, то чи можна вважати дії чи бездіяльність посадовців її дочірнього підприємства (яке не є КП) діями і бездіяльністю посадових та службових осіб ОМС?
-
Якщо 80% акцій ХК КМБ належить територіальній громаді міста Києва, то чи можна вважати дії чи бездіяльність посадовців її дочірнього підприємства (яке не є КП) діями і бездіяльністю посадових та службових осіб ОМС?
Див. ст. ст. 167-176 ЦК.
-
Якщо 80% акцій ХК КМБ належить територіальній громаді міста Києва, то чи можна вважати дії чи бездіяльність посадовців її дочірнього підприємства (яке не є КП) діями і бездіяльністю посадових та службових осіб ОМС?
Див. ст. ст. 167-176 ЦК.
Виходить, що ні, адже вони АТ, тобто не створені державою.