Судові справи > СУДОВІ РІШЕННЯ
Правильные судебные решения в разных сферах жизнедеятельности.
ВАВАНчик:
Вот Юзькова не может не радовать иногда :)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8897618
(click to show/hide)Справа № 2-3970/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарях Борисенко А.Ю., Ремішевській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.08.2007 р. приблизно о 16 год. 35 хв. Він здійснив паркування належного йому автомобіля ТОЙОТА д/н НОМЕР_3 на узбіччі вул. Ш. Руставелі в м. Києві. В цей же день о 16 год. 40 хв. Авто було переміщено транспортний засіб, на підставі протоколу складеного працівника ІДПС та евакуйовано до штрафного майданчика за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 9. За повернення свого автомобіля позивач сплатив працівникам відповідача, що здійснили переміщення транспортного засобу суму у розмірі 600 грн. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки постановою Окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.02.2008 р. дії працівника ДАІ визнані протиправними а протокол, складений ним не чинним. Просить суд стягнути з відповідача на його користь суму у розмірі 600 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн., витрати на правову допомогу та судові витрати.
В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги просив стягнути з відповідача суму у розмірі 80 000 грн. в якості компенсації моральної шкоди, в інші частині вимоги залишив без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що КП «Київпарктранссервіс» діяв на підставі вимог чинного законодавства.
Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено, що 28.08.2007 року працівниками відповідача, на підставі протоколу № 000190 від 28.08.2007 р. огляду та переміщення транспортного засобу, автомобіль ТАЙОТА д/н НОМЕР_3, належний позивачу, було переміщено до штрафного майданчика за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 9.
Автомобіль було повернуто після сплати позивачем 28.08.2007 р. послуг відповідача у розмірі 600 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.
Постановою Окружного Адміністративного суду м. Києва від 26.02.2008 р. визнано протиправними дії суб'єкта владних повноважень працівника Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві лейтенанта ОСОБА_2 щодо складання протоколу № 000190 огляду та переміщення транспортного засобу від 28.08.2007 р. автомобіля марки «Тойота» д/н НОМЕР_3, який належить на праві особистої власності ОСОБА_1 та визнано нечинним вказаний протокол. Постанова суду набрала чинності.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Окружним Адміністративним судом м. Києва встановлено, що отримавши від працівників КП «Київпарктранссервіс» бланк протоколу № 000190 огляду та переміщення транспортного засобу, лейтенант міліції ОСОБА_2 склав останній протокол та грубо порушуючи права громадянина ОСОБА_1 незаконно передав належний ОСОБА_1 транспортний засіб невстановленим особам, які доставили автомобіль на штраф майданчик. Внаслідок незаконних дій працівника міліції та невстановлених осіб, яким було передано автомобіль, позивач змушений був оплатити комерційній структурі вартість переміщення транспортного засобу в розмірі 600 грн.
Оскільки постановою суду протокол, що став підставою дій працівників відповідача, визнано нечинним, дії суб'єкта владних повноважень протиправними, витрати понесені позивачем по сплаті послуг КП «Київпарктранссервіс» у розмірі 600 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При вирішенні питання щодо наявності моральної шкоди та її стягнення з відповідача, суд бере до уваги неправомірність дій відповідача, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), стан здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до судових витрат належать, зокрема, витрати на правову допомогу. Тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу підлягає задоволенню. Розподіляючи судові витрати суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України. Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 15, 30, 60, 61, 71, 88, 209, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 600 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн.
Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» на користь держави судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Шевченківського районного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або якщо його не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом.
И еще одно "веселенькое" решение :)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/11586024
(click to show/hide)Справа № 2-2571-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі
головуючого судді Трубнікова А.В.
при секретарі Айріян К.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Сегодня Мультимедиа», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування розповсюдженої інформації та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування розповсюдженої інформації та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у газеті «Сегодня» було опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2, автором якої є відповідач ОСОБА_2 У даній статті йшла мова про розгляд у Апеляційному суді Дніпропетровської області кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у якій позивач приймав участь у якості адвоката ОСОБА_4Також в межах даної статті було надруковано фотографію, на якій зображено позивача та іншого захисника підсудного. Під даною фотографією було розміщено текст, на якому зазначено: «Не мог смотреть. Отец маньяка ОСОБА_7 (на фото слева) закрывал глаза, чтобы не видеть фото и видео». Позивач посилається на те, що даною неправдивою інформацією було принижено його честь та гідність та завдано шкоди його діловій репутації, оскільки багато його колег у сфері професійної діяльності та клієнтів звертались за роз»ясненнями до позивача. Позивач просить спростувати дану недостовірну інформацію.
Також позивач просить спростувати неправдиву інформацію, яка містилась у самому тексті статті, та зачіпає честь, гідність та ділову репутацію позивача, а саме у статті стверджувалося, що:
1.«ІНФОРМАЦІЯ_2 - заголовок статті.
2.«Возле суда дежурили четыре «скорых». И не зря. Хотя родственников погибших из зала удалили заблаговременно, после просмотра первых кадров отснятого маньяками видео у многих журналистов не на шутку разболелось сердце. Жестокость фото шокировала всех. Убитые, растерзанные животные и разможженные головы жертв молотобойцев заставляли присутствующих, рыдая, выбегать на улицу» - другий абзац статті.
3. «На части кадров есть и сами молодчики. Маньяки ходили на похороны убитых ими людей и снимали страшные кадры прямо возле могил. Особенно ужаснуло фото, на котором ОСОБА_4 стоит возле гроба одной из жертв и улыбается, а на его лице нарисованы кровью усы «под Гитлера». Зная, что ОСОБА_4 родился в день рождения Гитлера, кто-то из зала крикнул: «Действительно похож!» - третій абзац статті.
4. «Уголовное дело состоит из 19 томов»- друге речення п»ятого абзацу статті.
Вищевказану недостовірну інформацію позивач просить зобов’язати відповідача ЗАТ «Сегодня Мультимедиа» спростувати у той же самий спосіб в який вона була розповсюджена, тобто опублікувати у номері газети «Сегодня» після набрання рішенням суду законної сили, текст рішення суду та вибачення за опублікування недостовірної інформації тим самим шрифтом на тій же сторінці, де було розміщено статтю.
На відшкодування завданої відповідачами моральної шкоди просить стягнути з відповідача ЗАТ «Сегодня Мультимедиа» 80 000 грн., а з відповідача ОСОБА_2-20 000 грн.
Ухвалою суду від 18.03.2010 р. було проведено заміну неналежного відповідача ОСОБА_6 на належного відповідача ОСОБА_2.
Позивач у судове засідання не з»явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив спростувати зазначену у первісній позовній заяві інформацію, стягнути з відповідача ЗАТ «Сегодня Мультимедиа» 95 000 грн. моральної шкоди та 2200 грн. матеріальної шкоди, з відповідача ОСОБА_2- 5000 грн. моральної шкоди, а також стягнути з відповідачів суму судових витрат.
Представник відповідача ЗАТ «Сегодня Мультимедиа» у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, свої заперечення виклав у письмовому вигляді (а.с. 141-145).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у газеті «Сегодня» було опубліковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2, автором якої є відповідач ОСОБА_2 У даній статті йде мова про розгляд у Апеляційному суді Дніпропетровської області кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у якій позивач приймав участь у якості адвоката ОСОБА_4Також в межах даної статті надруковано фотографію, на якій зображено позивача та іншого захисника підсудного. Під даною фотографією розміщено текст, на якому зазначено: «Не мог смотреть. Отец маньяка ОСОБА_7 (на фото слева) закрывал глаза, чтобы не видеть фото и видео».
Також у вищевказаній статті опубліковано дану інформацію:
1.«ІНФОРМАЦІЯ_2 - заголовок статті.
2.«Возле суда дежурили четыре «скорых». И не зря. Хотя родственников погибших из зала удалили заблаговременно, после просмотра первых кадров отснятого маньяками видео у многих журналистов не на шутку разболелось сердце. Жестокость фото шокировала всех. Убитые, растерзанные животные и разможженные головы жертв молотобойцев заставляли присутствующих, рыдая, выбегать на улицу» - другий абзац статті.
3. «На части кадров есть и сами молодчики. Маньяки ходили на похороны убитых ими людей и снимали страшные кадры прямо возле могил. Особенно ужаснуло фото, на котором ОСОБА_4 стоит возле гроба одной из жертв и улыбается, а на его лице нарисованы кровью усы «под Гитлера». Зная, что ОСОБА_4 родился в день рождения Гитлера, кто-то из зала крикнул: «Действительно похож!» - третій абзац статті.
4. «Уголовное дело состоит из 19 томов»-друге речення п»ятого абзацу статті.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1має право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується відповідним свідоцтвом, також є директором Приватного підприємства «Адвокатське бюро «ДІФА».
У судовому засіданні досліджено свідоцтво про народження ОСОБА_3, відповідно у якому батьком зазначено ОСОБА_7.
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_3.
Відповідно до ч. З ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Відповідно до ст. 227 ЦК України, ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація з достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року , ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Ст. 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що інформація, розміщена під фотографією із зображенням позивача до статті, а саме «Не мог смотреть. Отец маньяка ОСОБА_7 (на фото слева) закрывал глаза, чтобы не видеть фото и видео» є недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Щодо інформації розміщеної у тексті статті та яку просить визнати недостовірною позивач, судом зазначається наступне.
Позивач просить визнати недостовірною таку інформацію:
1.«ІНФОРМАЦІЯ_2 - заголовок статті.
2.«Возле суда дежурили четыре «скорых». И не зря. Хотя родственников погибших из зала удалили заблаговременно, после просмотра первых кадров отснятого маньяками видео у многих журналистов не на шутку разболелось сердце. Жестокость фото шокировала всех. Убитые, растерзанные животные и разможженные головы жертв молотобойцев заставляли присутствующих, рыдая, выбегать на улицу» - другий абзац статті.
3. «На части кадров есть и сами молодчики. Маньяки ходили на похороны убитых ими людей и снимали страшные кадры прямо возле могил. Особенно ужаснуло фото, на котором ОСОБА_4 стоит возле гроба одной из жертв и улыбается, а на его лице нарисованы кровью усы «под Гитлера». Зная, что ОСОБА_4 родился в день рождения Гитлера, кто-то из зала крикнул: «Действительно похож!» - третій абзац статті.
4. «Уголовное дело состоит из 19 томов»-друге речення п»ятого абзацу статті.
Судом при дослідженні вищевикладеної інформації не було встановлено жодного посилання на особу позивача, як на батька підсудного ОСОБА_3 або як на його захисника, у зв»язку із чим судом не було встановлено причинно-наслідковий зв»язок між розповсюдженням даної інформації та приниженням честі, гідності та ділової репутації позивача, зазначені у статті твердження є оціночними твердженнями автора статті та спростуванню не підлягають.
У разі, якщо позивач вбачає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують його гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, то він не прзбавляється права скористатися наданим йому ч.1 статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону України «Про пресу», стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку
Також позивач просить стягнути з відповідача ЗАТ «Сегодня Мультимедиа» моральну шкоду у розмірі 95000 грн., а з відповідача ОСОБА_2- 5000 грн. моральної шкоди.
Позивач обгрунтовує розмір моральної шкоди тим, що неправдивою інформацією, розміщеною у газеті «Сегодня» від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. було принижено його честь та гідність та завдано шкоди його діловій репутації, оскільки багато його колег у сфері професійної діяльності та клієнтів звертались за роз»ясненнями до позивача з приводу викладених у статті фактів.
Також заподіяння моральної шкоди позивач обгрунтовує висновком спеціаліста №27 в галузі судово-психологічної експертизи від 10.02.2009 р., виконаним Центром правовї допомоги «Правозахист».
Так, відповідно до вищевказаного висновку судом встановлено, що внаслідок поширення недостовірної інформації у газеті «Сегодня» від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. позивачу ОСОБА_1 було спричинено психологічні (моральні) страждання та визначено орієнтовний розмір матеральної компенсації завданої моральної шкоди. який може становити 108 мінімальних заробітних плат в Україні на день винесення рішення суду.
Згідно з ч.4 ст. 277 ЦК України, поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов»язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Також ст. 280 ЦК України визначено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, при визначенні розміру моральної шкоди враховуються стан здоров’я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Крім того при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховується те, що висновком спеціаліста №27 від 10.02.2009 року розмір матеріальної компенсації завданої моральної шкоди було визначено виходячи із повного обсягу спростовуємої позивачем інформації (п.1 позовної заяви), однак, оскільки судом дана позовна вимога задоволена частково, то і розмір матеріальної компенсації за заподіяну моральну шкоду також підлягає частковому відшкодуванню.
Враховуючи вищевикладені обставини та те, що розповсюдження відповідачами щодо позивача недостовірної інформації призвело до негативних змін його життєвого ритму, потягло за собою необхідність витрачання життєвого часу на правове вирішення проблеми, негативно вплинуло на його професійну діяльність, суд приходить до висновку, що діями відповідачів позивачу заподіяно моральну шкоду, яку суд оцінює у розмірі 7000 грн.
Моральна шкода підлягає стягненню з відповідача ЗАТ «Сегодня Мультимедиа», оскільки відповідачем було опубліковано статтю відповідача ОСОБА_2, яка станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 р. перебувала з відповідачем ЗАТ «Сегодня Мультимедиа» у трудових відносинах.
Відповідно до ст. 22 ЦПК України, з відповідача ЗАТ «Сегодня Мультимедиа» на короисть позивача підлягає стягненню 2200 грн. матеріальних збитків, які становлять вартість складання висновку спеціаліста та підтверджуються відповідною квитанцією
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ЗАТ «Сегодня Мультимедиа» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 408 грн. 50 коп, які складаються з 350 грн. судового збору за стягнення моральної шкоди, 51 грн. судового збору за стягнення матеріальних збитків та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 88, 213-215, 223, 224-228, 294 ЦПК України, ст. 269, 271, 275, 277 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року « Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» , Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» , Європейською конвенцією з прав людини, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Сегодня Мультимедиа», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування розповсюдженої інформації та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Визнати недостовірною інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 р. на шостій сторінці у газеті «Сегодня» в межах статті «ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, визнати недостовірною інформацію, розміщену під фотографією із зображенням ОСОБА_1 під якою зазначено: «Не мог смотреть. Отец маньяка ОСОБА_7 (на фото слева) закрывал глаза, чтобы не видеть фото и видео».
Зобов»язати Закрите акціонерне товариство «Сегодня Мультимедиа» після набрання рішенням суду законної сили у місячний термін опублікувати повний текст рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 04.10.2010 року по справі №2-2571-1/10 на шостій сторінці газети «Сегодня» та вибачення за опублікування недостовірної інформації, яка порочить, честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 тим самим шрифтом, що було розповсюджено недостовірну інформацію.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сегодня Мультимедиа» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 7000 грн., матеріальні збитки у розмірі 2200 грн, а також судові витрати у розмірі 408 грн. 50 коп, а всього стягнути 9608 (дев»ять тисяч шістост вісім )гривень 50 копійок.
У решті заявлених вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення .
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом’янський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Справа № 2-2571-1/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі головуючого судді Трубнікова А.В.
при секретарі Айріян К.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Сегодня Мультимедиа», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування розповсюдженої інформації та стягнення моральної шкоди,
Керуючись ст. ст.208, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Сегодня Мультимедиа», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування розповсюдженої інформації та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.
Визнати недостовірною інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 р. на шостій сторінці у газеті «Сегодня» в межах статті «ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме, визнати недостовірною інформацію, розміщену під фотографією із зображенням ОСОБА_1 під якою зазначено: «Не мог смотреть. Отец маньяка ОСОБА_7 (на фото слева) закрывал глаза, чтобы не видеть фото и видео».
Зобов»язати Закрите акціонерне товариство «Сегодня Мультимедиа» після набрання рішенням суду законної сили у місячний термін опублікувати повний текст рішення Солом»янського районного суду м.Києва від 04.10.2010 року по справі №2-2571-1/10 на шостій сторінці газети «Сегодня» та вибачення за опублікування недостовірної інформації, яка порочить, честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 тим самим шрифтом, що було розповсюджено недостовірну інформацію.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Сегодня Мультимедиа» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 7000 грн., матеріальні збитки у розмірі 2200 грн, а також судові витрати у розмірі 408 грн. 50 коп, а всього стягнути 9608 (дев»ять тисяч шістост вісім )гривень 50 копійок.
У решті заявлених вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення .
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Солом’янський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
ВАВАНчик:
А мне понравилось :)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14848072
(click to show/hide)КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-10101/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Музиченко А.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" квітня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Костюк Л.О., Сорочко Є.О.,
при секретарі: Пшегарницькій І.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області, Головного управління Державного казначейства України в Київській області, Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про стягнення примусово сплачених коштів та моральної шкоди, –
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до УПФУ у Васильківському районі Київської області, Головного управління ДКУ в Київській області, Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області про визнання протиправними дій Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області; стягнення з УПФУ у Васильківському районі Київської області та з Головного управління Державного казначейства в Київській області 4560 грн. 10 коп. примусово сплачених коштів; стягнення з Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області 1000 грн. моральної шкоди.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Довідки-рахунку серії КІМ № 385275, позивач придбав легковий автомобіль марки Toyota Camry (номер кузова НОМЕР_1) 2008 року випуску 12 листопада 2010 року за 1000 грн. 00 коп., що підтверджується вказаною довідкою та отримав тимчасовий реєстраційний талон серії НОМЕР_2 від 12 листопада 2010 року.
При реєстрації цього автомобіля у Васильківському МРЕВ ДАІ Київської області, згідно квитанції позивач сплатив до управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області обов'язковий збір при відчуженні легкового автомобіля в розмірі 3%, що відповідає сумі в 4560 грн. 10 коп.
Для реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ позивач сплатив пенсійний збір на відповідний рахунок в УПФУ у Васильківському районі Київської області в розмірі 4560,10 грн., що складає 3% від вартості автомобіля, яка становить 152002,83 грн.
Позивач вважаючи, що стягнення зазначеного збору є незаконним, звернувся до суду з даним позовом.
Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Апеляційна інстанція не може повністю погодитися з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»визначено виключний перелік осіб –платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів , крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Отже, відповідно до цього Закону обов’язок зі сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року, суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАСУ у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз’ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Суд першої інстанції не звернув увагу на зазначену суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання і не дав оцінки та не зробив правильних висновків, виходячи з вимог ч. 4 ст. 9 КАСУ та вказаного роз’яснення Пленуму Верховного Суду України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 20.03.2010 року по справі № К-22354/07.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля (п. 15 Порядку).
Отже, дії Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Київській області щодо зобов’язання позивача сплатити обов'язковий збір при відчуженні легкового автомобіля до Пенсійного фонду є неправомірними.
Враховуючи вище викладене, апеляційна інстанція прийшла до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Державного казначейства в Київській області 4560 грн. 10 коп. сплачених коштів.
Що ж стосується вимоги щодо стягнення на користь апелянта моральної шкоди в сумі 1000 грн., то в цій частині позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:
Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року N 4 (далі по тексту –Постанова № 4) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктом 6 Постанови № 4 встановлено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В п. 10-1 вищезгаданої Постанови Пленуму ВСУ зазначено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не надано докази на підтвердження завдання йому шкоди саме в сумі 1000,00 грн., однак враховуючи те, що з нього було незаконно стягнуто відповідні кошти, колегія суддів прийшла до висновку про стягнення моральної шкоди в сумі 200,00 грн.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, –
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2011 року –скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо зобов’язання ОСОБА_1 сплатити обов'язковий збір при відчуженні легкового автомобіля.
Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного розрахункового рахунку № 31212224700176 на користь ОСОБА_1 4560,10 грн. сплачених коштів.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області моральну шкоду в сумі 200,00 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 06.04.2011 року.
alexalex:
поверка счётчиков воды за счёт водоканала
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13723018
alexalex:
--- Цитувати ---Із змісту ч. 6 ст. 10 Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду " слідує, що заборгованість власників квартир по оплаті комунальних послуг стягується в судовому порядку виключно за наявності укладеної угоди.У задоволенні позову ЖКП "Західне" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги на суму 1566, 44 грн. - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
--- End quote ---
Як перевірити чи була апеляція на рішення?
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1717118
Юрій Васильович:
За запитом
--- Цитувати --- за позовом ЖКП "Західне" заборгованість в розмірі 1566,44 грн.
--- End quote ---
реєстр видає тільки першу інстанцію.
А Вам навіщо?
Навігація
Go to full version