'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВССУ: щодо складання акту-претензії стосовно газопостачання  (Прочитано 1290 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            9 листопада 2016 року                                                                               м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого          Луспеника Д.Д.,

суддів:                      Журавель В.І., Закропивного О.В., 

                                   Хопти С.А.,      ШтеликС.П.,   

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» до ОСОБА_3 про стягнення збитків за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 7 червня             2016 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі - ПАТ «Миколаївгаз») звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1. У вказаній квартирі встановлено газові прилади, а саме: плита газова, опалювальний прилад, газовий лічильник. 21 березня 2011 року між ними укладено договір про надання послуг з газопостачання.

Позивач зазначав, що ОСОБА_3 у порушення підп. 11 п. 28 договору про надання послуг з газопостачання та абз. 13, 17 п. 29 Правил надання послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, у період з 8 жовтня 2012 року до 24 жовтня 2014 року не допускала у своє житлове приміщення, де розташовані газові прилади та пристрої, лічильник газу представників газорозподільного підприємства для проведення звірення показників фактично використаних у попередньому році та першому півріччі поточного року обсягів природного газу, що тягне за собою відповідальність з відшкодування збитків, завданих газопостачальнику.

Ураховуючи викладене, ПАТ «Миколаївгаз» просило суд стягнути на його користь з ОСОБА_3 суму збитків у розмірі 38 137 грн 20 коп.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня                    2016 року у задоволенні позову ПАТ «Миколаївгаз» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 7 червня                 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ПАТ «Миколаївгаз» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Миколаївгаз» завдані збитки у розмірі 38 137 грн 20 коп. та 2 743 грн 70 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Миколаївгаз», суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факту відмови ОСОБА_3 у доступі до її квартири представникам ПАТ «Миколаївгаз» для перевірки показників лічильника.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов ПАТ «Миколаївгаз», апеляційний суд виходив із того, що відповідач не допускає до свого житлового приміщення, де розташовані газові прилади (пристрої) та лічильник газу, представників позивача, газопостачального або газорозподільного підприємства, у зв'язку з чим ПАТ «Миколаївгаз» завдано збитки. При цьому суд керувався нормами ст. 714 ЦК України. 

Проте повністю погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним положенням закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, на її ім'яяк абонента ПАТ «Миколаївгаз» відкрито особовий рахунок, загальна опалювальна площа становить 160,7 кв. м.     

           У належній відповідачу квартирі встановлено газові прилади: плита газова, опалювальний прилад, газовий лічильник «Gallus» G-2.5 № 030303731.

           21 березня 2011 року між ПАТ «Миколаївгаз» та ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг з газопостачання.

Згідно з відомістю останні контрольні зняття показань газового лічильника 9066 куб. м були перевірені 7 жовтня 2012 року (а.с. 12).

Відповідно доактів перевірки від 14 травня 2013 року, 17 грудня 2013 року та 14 липня 2014 року (а.с. 46-48) представником позивача було здійснено вихід за адресою:АДРЕСА_1, проте абонент не впустив його дляконтрольного зняття показань лічильника газу.

3 квітня 2014 року представниками газопостачальної служби за участю головного спеціаліста відділу комунального господарства і благоустрою адміністрації Заводського району складено акт-претензію, зізмісту якого вбачається, що споживач ОСОБА_3 відмовила у доступі до свого приміщення (а.с. 11).Даний акт було розглянуто 18 квітня 2014 року на засіданні комісії по роботі зі зверненнями споживачів природного газу Управління обліку та балансів ПАТ «Миколаївгаз» Заводського району та прийнято рішення про нарахування заподіяного відповідачем збитку (а.с. 13 - 15).

24 жовтня 2014 року в зв'язку з несправністю опалювального приладу відповідачем надано вільний доступ до газового лічильника, покази якого становлять 14802 куб. м, про що внесено до інвентарної відомості запис щодо проведення технічного обслуговування (а.с. 16).

Відносини з постачання населенню природного газу регулюються ст. 714 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (що діяли в оспорюваний період), Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Постачання населенню природного газу здійснюється на підставі договорів про наданні послуг із газопостачання, тобто між сторонами у справі виникли договірні, а не деліктні правовідносини.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626 - 631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства. 

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання розрахунковим періодом для встановлення розміру плати послуг з газопостачання є календарний місяць. Плата за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України  «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника за наявності в них відповідних посвідчень для встановлення і заміни санітарно-технічного і інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, зняття контрольних показників засобів обліку тощо.

Згідно з п. 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання споживач, що користується послугами з постачання природного газу - зобов'язаний безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників газопостачального (газорозподільного) підприємства після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень для перевірки показань лічильників газу.

У п. 7 Правил надання населенню послуг з газопостачання передбачено, що у разі неодноразової відмови споживача у доступі представникам газорозподільного підприємства до свого об'єкта для припинення газопостачання за порушення споживачем строків оплати послуг чи недопущення виникнення аварійних ситуацій, представниками газорозподільного підприємства складається акт-претензія щодо відмови споживача у доступі, яка підписується представником газопостачального/газорозподільного підприємства та однією незаінтересованою особою (представником житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувачем або управителем будинку, виборною особою будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представником органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення їх осіб.   

Відповідно до п. 3.1 Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 29 травня                 2003 року № 475 (що діяв в оспорюваний період), у разі відмови споживача від підписання акту він підписується представниками газопостачальної або газотранспортної організації у кількості не менше трьох осіб та робиться відмітка в ньому про відмову споживача від підпису.

            Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Проте апеляційний суд, взявши за доказ неодноразової відмови                 ОСОБА_3 у доступідо квартири, де розташовані газові прилади, акт-претензію від 3 квітня 2014 року, не звернув уваги на те, що в даному акті не зафіксовано факт неодноразової відмови споживача у доступі та факт відмови споживача у підписанні акта-претензії або наданні зауважень до нього.

При цьому свідок ОСОБА_4 суду показала, що склала акт-претензію,  оскільки вважала, що в квартирі хтось був, але двері не відчинив на підставі того, що глазок вхідної двері затемнявся і на вікні колихалась штора.

Разом з тим ОСОБА_3 посилалась на те, що в день складання акта-претензії вона знаходилась за іншою адресою, а споживачі: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, - за кордоном.

Крім того, апеляційний суд зазначивши, що відповідач порушує строки оплати за послуги з газопостачання, не завжди зазначає у квитанціях теперішні та попередні показники газового лічильника, не врахував, що дані обставини не стосуються предмету позову. 

Отже, ПАТ «Миколаївгаз» достатніх і належних (ст. ст. 57 - 59 ЦПК України) доказів на підтвердження факту неодноразової відмови споживача у доступі до квартири, де розташовані газові прилади, не надало, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Зазначених обставин апеляційний суд у своєму рішенні не навів, тому його висновок про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань ґрунтується на припущеннях.

Таким чином, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 316 ЦПК України на зазначені вище положення закону уваги не звернув, не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та дійшов передчасного висновку про задоволення позову. 

За таких обставин рішення апеляційного суду не відповідає вимогам                  ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 7 червня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                     Д.Д. Луспеник

           

                                                                     

Судді:                                                                                  В.І. Журавель

                                                                                              О.В.Закропивний

                                                                                              С.Ф.Хопта

                                                                                               С.П.Штелик
 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/62662516
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email