Форум > Запитання по судовому розгляду
Малозначні справи за новим ЦПКУ
Перо:
Цивільна справа немайнового характеру, що віднесена до малозначної.
--- Цитувати ---визнати незаконними дії щодо невиконання процедури доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальної громади; скасувати запроваджений виконавцем послуг тарифу на оплату послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, введений в дію 01 липня 2017 року; зобов'язати подати відповідні розрахунку до органу, уповноваженого встановлювати тарифи; зобов'язати провести процедуру доведення до відома споживачів інформації
про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад відповідно до Наказу Мінрегіону України від 30 липня 2012 року №390 «Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад»; зобов'язати зробити перерахунок тарифів, встановлених розпорядженням КМДА
від 06 червня 2017 року № 668 відповідно до тарифів, що діяли до моменту встановлення нових тарифів, починаючи з 01 липня 2017 року.
--- End quote ---
Ухвала ВС від 11.09.2018 р. про відмову у відкритті к/п:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/76349926
Перо:
Майже на кожній нараді судді КЦС ВС обговорюють питання критеріїв віднесення справ до категорії малозначних
(click to show/hide)Про це зазначила суддя, секретар Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Марина Червинська на конференції «Малозначні спори: європейський та український досвід вирішення», що проходила 23–24 листопада в приміщенні музею Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Із доповіддю на заході також виступив суддя КЦС ВС Василь Крат. Крім того, у конференції взяли участь судді КЦС ВС Ольга Ступак, Сергій Погрібний, Віктор Пророк, Євген Синельников, суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Юрій Чумак і начальник правового управління (ІV) ВС Михайло Шумило.
Марина Червинська зазначила, що за майже рік роботи КЦС ВС напрацював певні підходи щодо віднесення тих чи інших справ до категорії малозначних, підготував узагальнення практики, яке доопрацьовується.
Доповідач згадала, що потреба у запровадженні на законодавчому рівні інституту малозначних справ назріла давно, вона безпосередньо стосується розумних строків судового розгляду і є особливо відчутною для КЦС ВС, у якому здійснює судочинство 26 суддів, та для сторін у понад 28 тис. нерозглянутих процесуальних звернень та справ, які знаходяться в провадженні суду.
Так, станом на 21 листопада 2018 р. до КЦС ВС надійшло 27187 процесуальних звернень та 23925 цивільних справ (переданих з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховного Суду України), разом – 51112.
З цієї кількості було розглянуто 22305 (з яких: процесуальних звернень (відмовлено у відкритті, повернуто, залишено без розгляду, направлено для визначення підсудності або відновлення втраченого судового провадження) – 9121; справ при попередньому розгляді – 4372; справ по суті – 8812).
Із 22305 процесуальних рішень, ухвалених КЦС ВС, частка щодо малозначних справ становила 3236, або 14,5 %.
«Є очевидним, що Верховний Суд, як суд права, а не факту, не повинен розглядати спори, наприклад, про відновлення у проході між могилами на цвинтарі демонтованої лавки (ухвала від 12 липня 2018 р. у справі № 446/246/17, провадження № 61-25098ск18), усунення перешкод в користуванні підвалом (ухвала від 25 липня 2018 р. у справі № 448/1644/16 провадження № 61-39094ск18), відновлення огорожі між земельними ділянками (ухвала від 22 червня 2018 р. у справі № 444/1590/17, провадження № 61-35590ск18) чи про зобов’язання усунути пошкодження телекомунікаційної мережі АТС та відновити телефонний зв’язок (ухвала від 07 червня 2018 р. у справі № 750/13820/17, провадження № 61-25646ск18). Таких прикладів дуже багато», – розповіла доповідач.
Також Марина Червинська зазначила, що з початку діяльності Верховного Суду станом на 21 листопада 2018 р. з підстави малозначності справи КЦС було постановлено 3236 ухвал, з яких: 2777 ухвал про відмову у відкритті провадження; 77 ухвал про закриття провадження; 382 ухвали про відкриття провадження (виняткове значення для сторони, значення для формування єдиної правозастосовчої практики, значний суспільний інтерес), що становить 12 % від загальної кількості касаційних скарг у малозначних справах, що надійшли до КЦС ВС. Таким чином, статистичні показники вказують на те, що попри малозначність, кожна десята малозначна справа призначалася до розгляду з різних процесуальних підстав.
Також вона звернула увагу, що запровадження інституту малозначних справ повністю узгоджується з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, який гарантує право на апеляційний перегляд справи «та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення». Тобто право на касаційний перегляд є обмеженим і реалізується лише у разі, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.
Разом з тим, розповіла Марина Червинська, майже на кожній нараді суддів КЦС ВС порушується питання щодо критеріїв, за якими справу можна віднести до категорії малозначних. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України спрощене позовне провадження передбачено як для розгляду малозначних справ, так і справ, що виникають з трудових відносин. Тож постало питання, чи можуть бути справи у трудових спорах малозначними. КЦС ВС дійшов висновку, що не можуть. Отже, такі справи хоч і розглядаються у спрощеному провадженні, однак підлягають касаційному перегляду. І касаційна інстанція мусить розглядати такі справи навіть про стягнення 500 грн, якщо йдеться про виплату зарплатні. Натомість кредитний спір з ціною позову до 100 мінімальних зарплат, касаційному перегляду не підлягає.
Доповідач привернула увагу до того, що такі поняття як «значний суспільний інтерес», «питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «виняткове значення для її учасника, який подає касаційну скаргу» є оціночними.
Чинний ЦПК України не містить ні визначення цих понять, ні критеріїв їх визначення, що потребує від КЦС ВС додаткових зусиль для забезпечення єдності судової практики.
У зв’язку з цим Марина Червинська наголосила на актуальності потреби у наукових дослідженнях цієї проблематики, що було б дуже корисними для суддів.
На конференції іноземні експерти розповіли про досвід щодо спрощеного розгляду дрібних спорів у країнах Європейського Союзу. Ольга Ступак поцікавилася в них, як у різних країнах застосовують немайнові критерії віднесення справ до таких, що повинні розглядатися за спрощеною процедурою. «Питання саме щодо віднесення до малозначних справ, які містять немайнові вимоги. Наприклад, про усунення перешкод у користуванні майном, спростування недостовірної інформації тощо. Чи можливо окреслити якісь критерії віднесення справ немайнового характеру до категорії малозначних?» – запитала суддя КЦС ВС.
Завідувач кафедри цивільного процесу Ягеллонського університету (Польща) Радослав Флейшар розповів, що в Польщі для віднесення справ до таких, що розглядаються у спрощеному провадженні, передусім застосовується саме майновий критерій. Професор кафедри права університету Павії (Італія) Елізабетта Сільвестрі повідомила, що в Італії головним критерієм внесення справ до малозначних є ціна позову. Крім того, в цій країні визначено справи, які не можуть бути віднесені до малозначних, наприклад, трудові спори.
Схожа ситуація у Франції та Іспанії. Разом з тим, Елізабетта Сільвестрі погодилася з Ольгою Ступак, що ціновий критерій не завжди може бути головним. А завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Університету Загреба професор Алан Узелац звернув увагу, що коли процедура визначення, чи є справа малозначною, буде занадто складною, то втрачатиметься час і буде важко забезпечити ефективний розгляд справи. Тому критерії малозначності мають бути простими й зрозумілими.
Василь Крат у своїй доповіді, зокрема, торкнувся питання можливості оскарження в касаційному порядку рішень у малозначних справах. На його думку, актуальність цієї проблематики зумовлена необхідністю того, щоб ВС став судом права, а не факту.
Суддя акцентував увагу на різних проблемних аспектах застосування конструкції «малозначні справи», зокрема: чи оскаржуються до касаційного суду процесуальні (не по суті) рішення, які ухвалені в малозначній справі (наприклад, ухвала про відкриття провадження у справі); чи може бути визнана справа малозначною, якщо позивач заявив тільки немайнові вимоги (наприклад, визнання договору недійсним); чи можуть бути малозначними справи в сфері трудових відносин (наприклад, визнання незаконним наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності); чи можуть бути малозначними справи в сфері «житлових» відносин (наприклад, визначення порядку користування житлом).
Окремо Василь Крат зупинився на критеріях, які використовуються для обґрунтування необхідності відкриття касаційного провадження у малозначній справі касаційним судом. Зокрема, він зазначив, що коли особа вважає, що подана нею касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, вона повинна обґрунтувати, в чому саме це значення полягає, а не просто навести суперечливі, на її думку, рішення.
Ще більш оціночний критерій – «справа становить значний суспільний інтерес». «Учасник справи має обґрунтувати, в чому, на його думку, полягає значний суспільний інтерес», – сказав суддя. Менш оціночним є критерій – «справа має виняткове значення для учасника, що подав касаційну скаргу». Коли сторона подає скаргу і зазначає, що справа для неї важлива, бо вона програла в попередній інстанції, то це не можна вважати підставою для відкриття касаційного провадження.
Натомість суддя розповів про справу, в якій з багатодітної сім’ї стягнули суму, що в кілька разів перевищувала річний дохід її членів, і в якій він відкрив касаційне провадження. «Було враховано, що батьки ніде не працюють, стягнута сума для них є значною, вони є багатодітною родиною, тож дійсно для них ця справа може мати виняткове значення», – пояснив Василь Крат.https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/609212
Перо:
Ухвала ВС від 11.03.2019 р. у справі № 752/5568/14-ц:
(click to show/hide)Державний герб України
Ухвала
11 березня 2019 року
м. Київ
справа № 752/5568/14-ц
провадження № 61-31241св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
третя особа - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Гаращенка Д. Р., Левенця Б. Б. від 26 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва» (далі - КП «ЖЕО-105 Голосіївського району м. Києва»), про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 20 серпня та 04 вересня 2013 року з вини одного із співвласників квартири № 18 на вул. Л. Толстого, 5 у м. Києві - ОСОБА_5 сталося залиття належної їй квартири № 9 в указаному будинку, про що комісією в складі КП «ЖЕО-105 Голосіївського району м. Києва» складено акти про залиття.
Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 47 074 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири; 15 000 грн у рахунок компенсування моральної шкоди; 5 000 грн у рахунок відшкодування витрат на проведення оцінки вартості ремонтно-відновлювальних робіт та визначення розміру шкоди.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 39 228,00 грн у відшкодування майнової шкоди та 5 000 грн у рахунок компенсування моральної шкоди, а всього - 44 228,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У травні 2018 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати судове рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Касаційного цивільного суду складі Верховного Суду від 31 травня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції з метою перевірки доводів касаційної скарги.
Отримавши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, суддею-доповідачем було виявлено, що провадження за касаційною скаргою було відкрито помилково, оскільки вона подана на судове рішення
у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову ОСОБА_4 є відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, у сумі 62 074 грн, у зв'язку з чим ціна позову в указаній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн х 100 = 176 200 грн).
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (Zubac v. Croatia (Зубак проти Хорватії), від 05 квітня 2018 року).
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Судом касаційної інстанції досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services
v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Таким чином, оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, статтями 19, 260, 389 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація-105 Голосіївського району м. Києва», про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Гаращенка Д. Р., Левенця Б. Б. від 26 квітня 2018 року, закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
В. М.Коротун
В. П.Курилоhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/80487432
Перо:
Дуже корисна стаття. Рекомендую прочитати.
Безмежна малозначність. КЦС уможливив формальні відмови в оскарженні для зменшення свого навантаження
https://zib.com.ua/ua/144554-kcs_umozhliviv_formalni_vidmovi_v_oskarzhenni_dlya_zmenshenn.html
Перо:
Верховний Суд завжди звертає увагу на обґрунтування необхідності перегляду малозначної справи – Наталія Сакара
--- Цитувати ---Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду к. ю. н., доцент Наталія Сакара сказала на лекції в рамках онлайн-навчання для правників «Касаційні фільтри: забезпечення сталості та єдності судової практики у справах спрощеного позовного провадження». Захід відбувся 4 листопада 2021 року, його організаторами виступили Координаційний центр з надання правової допомоги, мережа правових клубів «PRAVOKATOR» та Національна школа суддів України.
Наталія Сакара прочитала лекцію на тему «Аналіз помилок, які виникають при розгляді цивільних справ у порядку спрощеного позовного провадження».
Передусім лекторка розповіла про поняття «малозначна справа», оскільки такі справи розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Вони поділяються на дві категорії. Перша – справи, що є малозначними в силу закону та не залежать від розсуду суду. Наталія Сакара звернула увагу, що такі справи розглядаються в порядку спрощеного провадження незалежно від бажання сторін і без постановлення ухвали судом про визнання справи малозначною.
Наприклад, подаються касаційні скарги про стягнення аліментів у сумі понад 100 розмірів прожиткового мінімуму. Однак, пояснила лекторка, в таких ситуаціях ціна позову не має значення, а визначальною є саме категорія справи. Спори про стягнення аліментів, збільшення їх розміру віднесені до малозначних нормою закону. Водночас Наталія Сакара додала, що вимоги позовів про зменшення аліментів – не на користь дитини, тому прямої вказівки в законі про їх малозначність немає, і вони не є автоматично малозначними.
Також доповідачка звернула увагу на п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, який до малозначних відносить справи про захист прав споживачів та справи, ціна позову в яких не перевищує 250 прожиткових мінімумів. Але якщо в позові заявлено одночасно майнові та немайнові вимоги, наприклад про визнання недійсним кредитного договору та захист прав споживачів, і немає ціни позову, то справа не є малозначною в силу закону.
Друга категорія – справи, які можуть визнаватися малозначними судом (справи незначної складності, п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Наталія Сакара зауважила, що національне законодавство не визначає критеріїв незначної складності справи, але вони визначені в рішеннях Європейського суду з прав людини (див. слайд 3 презентації).
Крім того, лекторка зауважила, що не можна ототожнювати поняття «малозначна справа» і «спрощене провадження», та розповіла, як вони співвідносяться. По-перше, у спрощеному провадженні можуть розглядатися не тільки малозначні справи. По-друге, малозначна справа не обов’язково має розглядатися в порядку спрощеного провадження. «Якщо суд дійде висновку, що справа хоча й малозначна в силу закону, але складна, він може її розглянути в порядку загального позовного провадження», – сказала Наталія Сакара.
Важливим є питання, в якій інстанції суд може визнавати справу малозначною через її незначну складність. Доповідачка звернула увагу, що ЦПК України безпосередньо не встановлює стадії розгляду справи, на яких суд може визнати її малозначною через незначну складність. Лише зі змісту підпункту «г» п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України випливає, що це має робити суд першої інстанції (касаційне оскарження можливе, якщо суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково). Наталія Сакара зазначила також, що про це говорить і практика ЄСПЛ. Зокрема, він указав, що з метою уникнення «непередбачуваності обмеження права на доступ до суду» справа повинна визнаватися малозначною судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження.
Суддя КЦС ВС зауважила, що іноді лунає критика на адресу суду, коли він відмовляє у відкритті касаційного провадження через малозначність справи. Але в таких випадках ідеться про застосування касаційних фільтрів, запроваджених законодавцем. Це і обмеження за ціною позову, і категорії справ, віднесені до малозначних прямою вказівною закону. Тут у суду першої інстанції немає дискреції, він зобов’язаний визнати справу малозначною, але цього не зробив.
«У нас є пряма вказівка в законі. Якщо особа вважає, що її справа має виняткове, фундаментальне значення або наявні інші обставини для її касаційного перегляду, то Верховний Суд завжди звертає увагу, яким чином особа обґрунтувала необхідність відкриття касаційного провадження», – сказала Наталія Сакара.
Вона навела приклад нещодавно розглянутої справи про розірвання шлюбу, яка є малозначною в силу прямої вказівки закону. Після того, як вступило в силу заочне рішення суду першої інстанції, яким розірвано шлюб, чоловік одружився з іншою жінкою, у них народилася дитина. Через три роки після ухвалення заочного рішення його скасував апеляційний суд з підстав порушення норм процесуального права і прийняв тотожне рішення. До касаційного суду звернулася нова дружина чоловіка, оскільки рішення апеляційного суду поставило під сумнів законність їхнього шлюбу, впливало на права дитини. Незважаючи на те, що справа малозначна, касаційний суд відкрив провадження у справі. «Якщо подається касаційна скарга у малозначній справі, то просто потрібно обґрунтовувати наявність підстав для відкриття провадження у справі», – резюмувала лекторка.
Також вона навела судову практику розгляду справ, які не є малозначними, в порядку спрощеного позовного провадження (див. презентацію).
В одній зі справ суд першої інстанції розглянув справу у спрощеному провадженні, оскільки йшлося про розірвання шлюбу і поділ майна подружжя. Однак він не звернув уваги, що вартість майна, яке ділилося, перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму. «Якщо у справі поєднуються вимоги як про розірвання шлюбу, так і поділ майна подружжя, такі справи не є малозначними в силу прямої вказівки закону», – сказала Наталія Сакара.
Інша справа, про яку говорила суддя, хоч і стосувалася аліментів, але в ній порушувалося питання про визначення місця проживання дитини, тож КЦС ВС визнав, що справа не є малозначною. Не є малозначними і справи, які стосуються спадкування: зокрема, вона навела як приклад справу про стягнення боргу зі спадкоємця боржника.
Крім того, лекторка на прикладах судових рішень розповіла про строки подання клопотання щодо розгляду справи у спрощеному провадженні та заперечення проти цього і коли можна перейти зі спрощеного у загальне провадження, коли справа може розглядатися без повідомлення сторін (акцентувала, що малозначність справи не пов’язана з викликом сторін) тощо.
Після лекції Наталія Сакара відповіла на запитання слухачів. Зокрема, запитали, чи тільки адвокат може бути представником сторони, якщо малозначна справа розглядається в загальному позовному провадженні. Суддя звернула увагу на п. 2 ст. 60 ЦПК України, який визначає, що, в тому числі, у малозначних справах представником може бути особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу. «У цій нормі не сказано про те, чи в загальному, чи у спрощеному провадженні розглядається малозначна справа. Тому в разі малозначності справи представником може бути не тільки адвокат», – відповіла лекторка.
Презентація Наталії Сакари тут.
--- End quote ---
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1206824
Навігація
Go to full version