Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[focus]

Так судами встановлено, що між сторонами виник спір стосовно виконання укладеного ними 4 вересня 2008 року договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

згоден, що до 7 липня 10 року діяла інша ст.96 цпк, яка передбачала наявність письмового договору.
зара це прибрали, -то виникає питання правомірності стягнення коштів і пені і тд за відсутності укладеного договору

[Дятел]

А при чем тут вообще норма из ЦПК к материальному праву?
Когда в ВССУ (ВАСУ) подаешь на пересмотр дела ВСУ, то тебе придумывают 1000 и 1 причину чтобы отказать (например что это не материальное право неодинаково использовано, а процесуальное).
А ВСУ все наоборот крутит , ну что за страна

[focus]

Правові наслідки прострочення боржника виконання грошового зобов’язання, сплата пені та - на вимогу виконавця – суми втрат від інфляції та трьох процентів річних, з урахуванням зазначених норм матеріального права, визначені сторонами і в укладеному ними договорі.     

читайте постанову всу- там є договірні відносини, відповідно до яких передбачена відповідальність за невиконання умов договору-пеня, штраф і тд
тому ст 625 цк- норма мат права, що можна розповсюджити на ці відносини. а от якщо немає укладеного договору-письмогвого, то як тоді бути?
 
 і як ви колись сказали- все перемішалося, ноги та копита  і роги.-ручка у вссу і всу

все таки не дає постанова всу відповідь на питання- чи стягується штраф пеня і тд за відсутності укладеного договору (ст.19,26 зу про жкп , 638 цк)?

[Перо]

читайте постанову всу- там є договірні відносини, відповідно до яких передбачена відповідальність за невиконання умов договору-пеня, штраф і тд

Договір укладено 04.09.2008 р.

У січні 2010 року комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.
Зазначало, що надає ОСОБА_1, який є наймачем квартири АДРЕСА_1, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з укладеним ними 4 вересня 2008 року договором.
Посилаючись на те, що за період з вересня 2005 року по листопад         2009 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість з оплати за надані послуги,   просило стягнути з нього 2 965 грн. 83 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 727 грн. 79 коп. інфляційних та 125 грн. – 3 % річних від простроченої суми.

А пеню і штраф збираються стягнути:

За період з вересня 2005 року по листопад 2009 року

[Дятел]

У січні 2010 року ...
Посилаючись на те, що за період з вересня 2005 року по листопад         2009 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість ...

А пеню і штраф збираються стягнути:

За період з вересня 2005 року по листопад 2009 року

А как жеж срок исковой давности?

[focus]

А как жеж срок исковой давности?

якщо вірити всу то вже давно строк звернення до суду пропущено - а саме у січні 08 року, однак всі сплять....

видно що написали договірні відносини і стягули борг. - ст 73 цпк спить мертво, і розбудити її важко. чому позивач спав 5 років, а потім побіг у суд-  не відомо

[Перо]

А как жеж срок исковой давности?

Про його застосування позивач не заявляв, отже його не застосовано правомірно. Крім того, у ВСУ є чітко окреслені повноваження при перегляді судових рішень.

[focus]

стягуються
http://reyestr.court.gov.ua/Review/21870893
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24236923

[Юрій Васильович]

стягуються
http://reyestr.court.gov.ua/Review/21870893
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24236923

Звісно, що деякими суддями стягується, унас багато чого стягується незаконно. І такі рішення навіть вступають у силу, бо недосвідчені відповідачі їх не оскаржують, а покірно потім сплачують.
А тема ця про те, що стягнення 3% річних та інфляційних втрат у справах по боргам за ЖКП не маї правових підстав, бо не передбачене нормами матеріального права. (Інша річ, якщо споживач підписав договір, в якому такі санкції передбачені за домовленостю сторін. Тоді діє присказка: "Бачили очі  що купували....").
Автором теми в першому пості було наведено Ухвалу ВССУ, вякій зазначено:

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідачів на користь позивача 2922 грн. 20 коп. індексу інфляції та 584 грн.13 коп. процентів річних, оскільки правовідносини між сторонами щодо надання комунальних послуг регулюються нормами житлового законодавства, а також Законом України «Про житлово-комунальні послуги», пунктом            10 частини 3 статті 20 якою передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово - комунальні послуги, споживач зобов’язаний сплачувати пеню у встановленому законом чи договором розмірі. Застосування інших фінансових санкцій цим законом не передбачено.   

  Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів на підставі ст.625 ЦК України інфляційних нарахувань та процентів річних не підлягають  задоволенню за їх безпідставністю.   

  Апеляційним судом  не були порушені норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права.   

  Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.   

  Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права  безпідставні.   

    Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ     

  у х в а л и л а :   

  Касаційну скаргу    Державного комунального підприємства «Луцьктепло» відхилити.   

Будь ласка, користуйтеся цією Ухвалою. Викладайте цю аргументацію в запереченнях, апеляційних та касаційних скаргах.

Доречі, наведені автором попереднього посту приклади не спростовують, а навпаки підтверджують позицію автора теми.
З рішення апеляційної інстанції:

Отже, враховуючи наведені обставини та норми права, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість за період з 1 вересня 2008 року по 1 жовтня 2011 року в межах трьохрічного строку позовної давності та за один місяць після переривання її перебігу, а саме в сумі (5194,63 - 1797,58) = 3397 грн. 05 коп. згідно наданого позивачем розрахунку щодо збільшення позовних вимог від 4 листопада 2011 року №1403 (а.с. 79-80).

3397 грн.05 коп. - це сума основного боргу. Запам`ятаєм.

Пунктом 10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені у встановлених законом чи договором розмірах.

Така ж відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлена у п.15 Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №560, положення якого мають юридично обовязковий характер і підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні.

Так як зазначеними нормативними актами передбачена інша відповідальність сторін у правовідносинах з надання послуг з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій, застосування судом відповідальності, передбаченої ст.625 ЦК України, у даній справі не можна визнати обгрунтованим.

Отже, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, а неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне змінити дане судове рішення в частині розміру стягнутої з відповідача загальної суми заборгованості за надані послуги і ухвалити в цій частині нове рішення.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 23 грудня 2011 року в частині визначення розміру заборгованості за надані послуги по утриманню будинку, споруд та прибудинкової території, відшкодування понесених позивачем судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь житлово-комунального підприємства №7 м.Луцька заборгованість за надані послуги в розмірі 3397 грн. 05 коп. та 81 грн. понесених судових витрат.[/b]

Стягнуто 3397 грн. 05 коп. , пам`ятаєте - це розмір основного боргу в межах строку позовної давності.  3% річних та іфляційні втрати апеляційний суд залишив "за бортом".
Позивач подав касаційну скаргу.
ВССУ її відхилив.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області від 15 лютого 2012 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості та судових витрат змінено: стягнуто з відповідача на користь позивача 3 397 гривень 05 копійок заборгованість за надані послуги та 81 гривню судових витрат.

У касаційній скарзі Житлово-комунальне підприємство № 7 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції й залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.           

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Доводи касаційної скарги Житлово-комунального підприємства № 7, спростовуються висновками судового рішення, скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом                    Житлово-комунального підприємства № 7 до ОСОБА_2

[focus]

. Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов’язань.   
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов’язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов’язанням.
Отже, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов’язанням, у якому, серед інших прав і обов’язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов’язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) – вимагати сплату грошей за надані послуги.
Правові наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов’язання, сплата пені та, на вимогу виконавця, суми втрат від інфляції та трьох процентів річних, з урахуванням зазначених норм матеріального права, визначені сторонами і в укладеному ними договорі.     
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов’язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов’язання.       
Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України (постанова від 20 червня 2012 р.    № 6-68 цс 12).

http://sc.gov.ua/uploads/tinymce/files/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%2010-1390%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2027.09.2012..doc

[Юрій Васильович]

Ключова фраза:

Правові наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов’язання, сплата пені та, на вимогу виконавця, суми втрат від інфляції та трьох процентів річних, з урахуванням зазначених норм матеріального права, визначені сторонами і в укладеному ними договорі.    

Якщо в договорі, окрім пені, вказані і інші штрафні санкції, то їх застосування буде правомірним. Бачили очі, що підписували...

[ВасьОК]

А в наказному провадженні, якщо навіть немає договору, можно стягувати 3% та інфляцію?

[Перо]

А в наказному провадженні, якщо навіть немає договору, можно стягувати 3% та інфляцію?

Теоретично -так, бо таке стягнення передбачено процесуальним законом (ЦПК). Але нормами матеріального права цього не передбачено.

[Перо]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року                          м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах                                             Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А. суддів:  Леванчука А.О. Писаної Т.О.,Мазур Л.М.Юровської Г.В. розглянувши у судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення  Замостянського районного суду м. Вінниці від 2 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 1 серпня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2010 року комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.

В обґрунтування позову зазначало, що надає ОСОБА_6, який є наймачем квартири АДРЕСА_1, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з укладеним ними 4 вересня 2008 року договором.

Посилаючись на те, що за період з вересня 2005 року по листопад           2009 року у ОСОБА_6 виникла заборгованість з оплати за надані послуги,   просили стягнути з нього 2 965 грн. 83 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 727 грн. 79 коп. інфляційних та 125 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від                2 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 1 серпня 2011 року, позовні вимоги КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» задоволено: стягнуто з ОСОБА_6  на користь цього комунального підприємства 3 818 грн. 62 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції й трьох процентів річних від простроченої суми; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2011 року заочне рішення Замостянського районного суду            м. Вінниці від 2 березня  2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 1 серпня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_6 727 грн.      79 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 125 грн. - трьох процентів річних від простроченої суми скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено; у решті - судові рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 20 червня 2012 року заяву комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» задоволено частково. Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2011 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

У касаційній скарзі ОСОБА_6  порушує питання про скасування рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 2 березня 2010 року та ухвали апеляційного суду Вінницької області від 1 серпня 2011 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог КП Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго».

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Так судами встановлено, що між сторонами виник спір стосовно виконання укладеного ними 4 вересня 2008 року договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до умов указаного договору комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» зобов'язувалось надавати споживачу, - наймачу квартири №33 в будинку №60 по 1-му Київському провулку у м. Вінниця, послуги з водо- теплопостачання, а споживач зобов'язувався своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.

Згідно з п. 7 укладеного сторонами договору споживач зобов'язаний вносити плату за надані послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. 

Пунктом 13.1 вказаного договору передбачений обов'язок споживача у разі прострочення платежів сплатити пеню, а на вимогу виконавця - суму втрат від інфляції та три проценти річних.     

За період з вересня 2005 року по листопад 2009 року у ОСОБА_6 виникла заборгованість з оплати за надані комунальні послуги в розмірі  2 965 грн. 83 коп.   

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що за нормами    ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, та, установивши факт наявності заборгованості по оплаті наданих послуг, дійшов вірного висновку про покладення на нього відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.     

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.   

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення  Замостянського районного суду м. Вінниці від              2 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від          1 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.А. МакарчукСудді:            А.О. Леванчук Л.М. Мазур Т.О. Писана Г.В. Юровська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25635844

[Перо]

Крапку у питанні стягнення інфляційних і 3% річних ставити рано. Червоним кольором я виокремив умови, за яких інфляційні і 3% річних підлягають стягненню. Але немає жодних підстав вважати, що стягнення поширюється також на випадки, коли договору немає взагалі, або ж він є, але в ньому не прописано посилання на вимоги виконавця.