'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВССУ: залиття житла з поверху будинку (з'ясування відповідача, погодження та ін)  (Прочитано 3277 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
  ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ   

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ   

    УХ В А Л А   

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И   

7 грудня 2011 року      
                               м. Київ   

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах   

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:   

головуючого           Луспеника Д.Д.,                           

суддів:                      Гулька Б.І.,          Лесько А.О.,   
                                  Хопти С.Ф.,          Червинської М.Є.,       

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Ставищенського житлово-комунального підприємства, Ставищенської селищної ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за позовом ОСОБА_4 до Ставищенського житлово-комунального підприємства, Ставищенської селищної ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою Ставищенської селищної ради на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 18 травня 2009 року та рішення апеляційного суду Київської області від 22 жовтня 2009 року,                 

  в с т а н о в и л а:   
 
             У липні 2008 року ОСОБА_3 та у серпні 2008 року                   ОСОБА_4 звернулись до суду з зазначеними позовами. Посилалися на те, що їм на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, яка розміщена на останньому поверсі будинку і над якою знаходиться технічний поверх з комунікаціями систем опалювання, гарячого та холодного водопостачання та водовідведення. Будинок № 13/1 знаходиться на балансі Ставищенського ЖКП, яке неякісно здійснює його обслуговування, внаслідок чого їм неодноразово спричинювалась матеріальна шкода. У ніч з 8 на 9 серпня 2007 року під час дощу їх квартира була залита. Ставищенським ЖКП не було вжито жодних заходів з метою недопущення у подальшому таких випадків. 13 червня            2008 року близько 21 год. 45 хв. під час дощу їх квартира була залита, внаслідок чого змокли стеля, стіни, меблі, килими, двері, віконні відкоси, плінтуси, пороги, багети, всі речі домашнього вжитку, замкнулась та пошкодилась електропроводка. Квартира прийшла у повну непридатність для проживання через запах плісняви, сирість та жахливий вигляд. Просили стягнути з Ставищенського ЖКП на користь кожного з них матеріальну шкоду в сумі 10 695 грн. 79 коп. та моральну шкоду в сумі 7 500 грн., а також судові витрати.   

              Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від        18 травня 2009 року позови    ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Ставищенської селищної ради на користь                  ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 10 695 грн. 74 коп., моральну шкоду в сумі 4 тис. грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн.; стягнуто з Ставищенської селищної ради на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 10 695 грн. 74 коп., моральну шкоду в сумі                3 500 грн.; у решті позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.   

    Рішенням апеляційного суду Київської області від 22 жовтня         2009 року рішення суду першої інстанції у частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_4 скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди відмовлено; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.   

    У касаційній скарзі Ставищенська селищна рада просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.   

    13 листопада 2011 року набрав чинності Закон України від 20 жовтня                2011 року № 3932-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розгляду справи Верховним Судом України».   

    Відповідно до пункту 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» касаційна скарга Ставищенської селищної ради підлягає розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.   

    Ухвалою Верховного Суду України від 16 листопада 2011 року зазначену цивільну справу передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.   

    Касаційна скарга Ставищенської селищної ради підлягає частковому  задоволенню з таких підстав.   

    Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи суми на відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Ставищенська селищна рада як засновник Ставищенського житлово-комунального підприємства, на балансі якого знаходиться багатоквартирний будинок, повинна нести відповідальність за заподіяну позивачам шкоду, оскільки не вжила заходів до своєчасного ремонту даху будинку.   

    Проте з таким висновком погодитись не можна.   

    Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.   

    Згідно із ч. 1 ст. 118 ЦПК позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, ч. 1 ст. 119 ЦПК установлено, що позовна заява подається у письмовій формі.   

    З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про відшкодування шкоди пред’явлені позивачами до Ставищенського житлово-комунального підприємства, будь-яких вимог до Ставищенської селищної ради позивачі у встановленому порядку не пред’являли.   

    Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час вирішення спору судом, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред’явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.   

    Вирішуючи спір, суд першої інстанції притягнув до участі у справі раду, при цьому у порушення зазначених вимог процесуального закону не мав клопотання позивачів щодо цього, суд не постановив ухвалу про притягнення ради до участі у справі, не з’ясував чи згодні позивачі на заміну відповідача.   

    Судом встановлено, що квартира позивачів, яка знаходиться на останньому поверсі п’ятиповерхового будинку двічі була залити водою, внаслідок чого було пошкоджене майно позивачів. Будинок, в якому розташована квартири, знаходиться на балансі Ставищенського житлово-комунального підприємства, яке відповідно до статуту здійснює виконання будівельних та ремонтно-будівельних робіт, ремонт водопровідної мережі, ремонтних робіт в системах тепло- та водопостачання тощо. 23 листопада 2001 року між відповідачем та позивачкою ОСОБА_3 був укладений договір про надання послуг з водопостачання, теплопостачання та водовідведення, відповідно до якого комунальне підприємство взяло на себе обов’язок виконувати роботи з технічного обслуговування і ремонту санітарно-технічних систем житлового будинку.   

    Звернувшись до суду з позовами, позивачі наполягали на тому, що саме житлово-комунальне підприємство не виконало взяті на себе обов’язки за договором, що потягло за собою заподіяння ним матеріальної та моральної шкоди.   

    Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, на підставі якої суди вирішили спір, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв’язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Аналогічна відповідальність наступає й за завдану моральну шкоду, крім випадків, установлених                       ч. 2 ст. 1167 ЦК України.   

        Усупереч вимогам ст. ст. 212-214 ЦПК України рішення судів узагалі не містять висновку щодо вини, протиправності дій ради у заподіянні шкоди позивачам, а також судами не спростовані доводи ради щодо відсутності її вини та відсутності причинного зв’язку між шкодою, яка заподіяна позивачам та її діями або бездіяльністю. Суди виходили лише з того, що рада не виділила кошти на здійснення капітального ремонту даху багатоквартирного будинку.   

    Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обстави, що мають значення для правильного вирішення справи.   

    Оскільки судом порушені норми процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, а апеляційний суд зазначені порушення не помітив, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.   

    Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   

у х в а л и л а:   

  Касаційну скаргу Ставищенської селищної ради    задовольнити частково.   

    Рішення Ставищенського районного суду Київської області від                        18 травня 2009 року та рішення апеляційного суду Київської області від                    22 жовтня 2009 року    скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.   

    Ухвала оскарженню не підлягає.   
 
Головуючий      
Д.Д. Луспеник     

Судді:      
Б.І. Гулько   
    А.О. Лесько   
  С.Ф. Хопта     
М.Є. Червинська
 
http://reyestr.court.gov.ua/Review/20209599
« Останнє редагування: 15 Лютого 2012, 23:24:02 від Перо »
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
У Х В А Л А  

іменем  україни   

    14 грудня 2011  року      
м. Київ   

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі   

  головуючого               Луспеника Д.Д.,   

суддів:                     Гулька Б.І., Лесько А.О.,   

                        Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,   

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «ЖЕД-6» (далі – ПП «ЖЕД-6»), дочірнього підприємства «Корунд-Х» (далі – ДП «Корунд-Х»), Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Миколаївської міської ради про відшкодування шкоди за касаційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі – Департамент ЖКГ) на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2011 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 травня 2011 року,   

  в с т а н о в и л а:   

У січні 2009 року ОСОБА_3 пред’явила позов до ПП «ЖЕД-6» про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що вона є власником квартири                АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі ПП «ЖЕД-6». Покрівля вказаного будинку балансоутримувачем не ремонтувалася та знаходилась у незадовільному стані. У 2008 році внаслідок затяжних дощів її квартиру через покрівлю залило та пошкоджено майно.             З метою усунення подальшого залиття вона за власні кошти зробила ремонт покрівлі будинку, вартість робіт яких становить 7 244 грн. У зв’язку із цим на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України позивачка просила стягнути з відповідача на її користь вартість ремонту покрівлі вказаного будинку у сумі 7 244 грн. та 78 тис. для відшкодування збитків, заподіяних залиттям квартири.   

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва до участі у справі залучено співвідповідачів - Департамент ЖКГ та ДП «Корунд-Х». У зв’язку із цим позивачка просила про задоволення позову за рахунок всіх відповідачів.   

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 лютого                2011 року позов задоволено частково: з ДП «Корунд-Х» та Департаменту ЖКГ на користь ОСОБА_3 стягнуто з кожного по 3 049 грн. 50 коп. збитків, з кожного по 2 365 грн. для відшкодування майнової шкоди; розподілено судові витрати. У задоволенні позовних вимог до ПП «ЖЕД-6» відмовлено.   

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 25 травня              2011 року рішення суду першої інстанції в частині відшкодування збитків та судових витрат змінено: стягнуто з Департаменту ЖКГ на користь              ОСОБА_3 10 829 грн. для відшкодування збитків та 1 813 грн. судових витрат. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ДП «Корунд-Х» про стягнення збитків відмовлено. У решті рішення суду залишено без змін.   

      У касаційній скарзі Департамент ЖКГ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову до департаменту відмовити.   

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.   

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.   

Задовольняючи позов ОСОБА_3 до ДП «Корунд-Х» та Департаменту ЖКГ, суд першої інстанції виходив із того, що будинок АДРЕСА_1 належить до комунальної власності Миколаївської міської ради, управлінням якого займається Департамент ЖКГ. Згідно із Положенням Департамент ЖКГ виконує функції замовника по реконструкції, капітальному ремонту та газифікації житлового фонду і об’єктів комунального призначення. ДП «Корунд-Х» є балансоутримувачем вказаного будинку за договором від 3 вересня 2007 року, а ПП «ЖЕД-6» є його підпорядкована організація. ДП «Корунд-Х» та Департамент ЖКГ не виконали свої зобов’язання щодо проведення своєчасного капітального ремонту покрівлі даного будинку, існує причинний зв’язок між невиконанням Департаментом ЖКГ та балансоутримувачем своїх обов’язків щодо проведення ремонту покрівлі, внаслідок їх вини позивачці, яка з метою збереження свого житла провела за власні кошти ремонт покрівлі, заподіяні збитки у сумі 6 099 грн., що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, та майнова шкода у сумі 4 730 грн. від залиття квартири. ПП «ЖЕД-6» не несе самостійних зобов’язань перед мешканцями будинку АДРЕСА_1, оскільки виконує поточний ремонт жилих будинків лише в разі їх замовлення балансоутримувачем та при умові укладення відповідних договорів підряду, відтак позовні вимоги до ПП «ЖЕД-6» є безпідставні.   

Змінюючи рішення суду в частині відшкодування збитків та стягуючи їх лише з Департаменту ЖКГ на користь ОСОБА_3 в розмірі 10 829 грн., апеляційний суд виходив із того, що своєчасно капітальний ремонт покрівлі не проведено з вини Департаменту ЖКГ, оскільки перелік послуг, які надає       ДП «Корунд-Х», містить лише послуги з поточного (а не капітального) ремонту покрівлі, тобто такого ремонту, коли здійснюється заміна не більше 10% покрівельних матеріалів, а дане підприємство здійснило частковий ремонт покрівлі цього ж будинку, площею 140 кв.м (що складає 10,6% загальної площі покрівлі), над квартирами № 78 та № 79, тому за збитки, завдані позивачці, має відповідати Департамент ЖКГ.   

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.   

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.     

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.   

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.   

Відповідно до   п. п. 4, 5, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належать: визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому  центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що  перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;    здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг.   

Частиною другою статті 23 Закону визначено, що власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.   

Балансоутримувач будинку зобов’язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном (п. 4 ч. 2 ст. 24 Закону).   

Як убачається із матеріалів справи, за результатами конкурсу між управлінням з використання та розвитку комунальної власності (власник), Департаментом ЖКГ (замовник) та ДП «Корунд-Х» (виконавець) 3 вересня 2007 року був укладений договір про передачу на баланс житлових будинків, у тому числі, будинку АДРЕСА_1 (а.с. 84-95), переможцю конкурсу - ДП «Корунд-Х».   

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).   

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).   

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, на підставі якої суди вирішили спір, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв’язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.   

        У порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України суди не встановили фактичних обставин, від яких залежить правильне вирішення спору за вимогами до Департаменту ЖКГ; не визначились, які між позивачкою та відповідачем виникли правовідносини та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; у чому полягає вина та протиправність їх дій, що призвела до шкоди, та хто саме з відповідачів має нести відповідальність за завдану позивачці шкоду.   

        Посилаючись на положення ст. ст. 19, 20, 33   Закону України «Про житлово-комунальні послуги» як для визначення бездіяльності Департаменту ЖКГ, суди не звернули уваги на те, що він є виконавчим органом Миколаївської міської ради та не з’ясував, чи надає він в силу Положення про Департамент комунальні послуги, за рахунок яких коштів фінансується та хто несе відповідальність у таких випадках.       

        Крім того, вирішуючи вимоги про стягнення збитків за те, що позивачка за власні кошти, уклавши договір з підрядною організацією, провела ремонт покрівлі будинку над своєю квартирою, суди у порушення вимог ст. 214 ЦПК України не з’ясували, чи повинна була вона узгоджувати такі дії із баланспоутримувачем будинку чи його власником; чи була попередня домовленість про компенсацію таких витрат, оскільки ремонт проводився не щодо майна, що їй належить на праві власності. З’ясування таких фактичних обставин та визначення правової норми, яка повинна була застосована до встановлених правовідносин, має важливе значення для правильного вирішення справи.         

  За таких обставин, судові рішення судів не відповідають вимогам           ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що   в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.   

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України   

у х в а л и л а :   

  Касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Миколаївської міської ради задовольнити.   

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 лютого                2011 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 травня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.   

Ухвала оскарженню не підлягає.   

  Головуючий                                       Д.Д. Луспеник                           

Судді:                                             Б.І. Гулько   
                                                  А.О. Лесько   
                                                  С.Ф. Хопта   
                                                  М.Є. Червинська
   
http://reyestr.court.gov.ua/Review/21115453
                                     
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email