'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник
Судові справи => Кримінальне судочинство => Запити до правоохоронних органів з відповідями => Тема розпочата: Перо від 15 Грудня 2010, 23:08:20
-
ОСКАРЖЕННЯ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ / МІЛІЦІЇ
Надзвичайно цікава тема. Трохи була мною зачеплена в цьому топіку:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=4459.msg16581.html#msg16581 (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=4459.msg16581.html#msg16581)
Оскільки тема дуже актуальна, то у цій гілці буду публікувати як матеріали по темі, так і судові рішення. Точніше не рішення, а ухвали, оскільки рішень по суті мені бачити не доводилося. :'(
-
Підставою для заснування теми послугував запис у блозі адвоката Голованя на Українській правді (раджу усім маючим справу з бездіяльністю вказаних органів знайти у ЄДРСР і вивчити судові рішення, що вказані в якості додатків):
14.12.2010 11:01 _ Ігор Головань
Судовий експеримент...
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/e/eedd9-golovan112.jpg)
У нас в усі часи вищим пілотажем, справжнім мистецтвом чиновника було вміння місяцями й роками уникати прийняття будь-яких рішень. Резон тут простий. Немає рішення – начебто і нема чого оскаржувати. Хіба що бездіяльність. А оскаржити бездіяльність не завжди просто.
Ось наприклад, проблема розгляду органами прокуратури заяв і повідомлень про злочин.
Начебто все має бути просто. Є стаття 97 Кримінально-процесуального кодексу України. Там сказано, що по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Про порушення кримінальної справи, як і про відмову в такому порушенні має бути винесено постанову. А постанову може бути оскаржено.
Але українські прокурори не були б українськими прокурорами, якби просто чинили по закону. Вони не можуть не проявити свою чиновницьку винахідливість. Тому, отримавши заяву чи повідомлення про злочин, вони... нічого не роблять. Тобто, не виносять жодної постанови, сподіваючись (і небезпідставно) на відсутність чітко врегульованого порядку оскарження такої їх протиправної бездіяльності.
Адже адміністративні суди вважають, що бездіяльність стосовно винесення постанов про порушення кримінальної справи або відмову в такому порушенні не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу. А якраз таких норм у КПК і немає.
Тому і радіють так часто українські прокурори тому, що винайшли хитрий трюк і можуть безкарно ухилятися від виконання своїх прямих обов'язків.
Але ж все ще діє Конституція! Стаття 55 Конституції гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Тому ми починаємо експеримент, направивши до судів скарги, аналогічні наведеній нижче.
Результати експерименту опублікуємо.
Печерський районний суд м. Києва
Скаржник (заявник):
Адвокат АФ "Головань і Партнери"
Никифоров Олександр Валерійович,
Зацікавлена особа:
Генеральна прокуратура України
01601, м. Київ, вул. Різницька 13/15
тел. 044 280-10-20
Скарга
На виконанні органів державної виконавчої служби знаходяться накази Господарського суду Донецької області від 08.07.2010 року у трьох справах. Я за родом своєї професійної діяльності є адвокатом, представником стягувачів у означених виконавчих провадженнях, де боржником є одна й та сама юридична особа.
На певному етапі виконавчих дій, означені провадження опинилися на виконанні у Департаменті виконавчої служби Міністерства юстиції України
Затягування процесу виконання, зокрема абсолютна відсутність будь-яких виконавчих дій дозволяє припускати наявність ознак злочину у діях співробітників Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Я як представник стягувачів звернувся до Прокурора із заявою (повідомленням) у порядку статті 95 КПК України,у якій припускав можливу наявність ознак злочину у діях співробітників (службових осіб) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а саме злочину, передбаченого ст. 382 КК України ("Невиконання судового рішення"). Прокурором означену заяву було отримано 29.11.2010 року (копія заяви, фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення додається).
Відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК України "По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю".
Відповідно до ч.2 ст.991 КПК України: "Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 2361 цього Кодексу".
Відповідно до ст.2361 КПК України: "Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови".
Таким чином, статті 95 та 97 КПК України визначають абсолютно чіткий спеціальний статус заяви про злочин, що звичайно ж відрізняється як за формою, так і за строками реагування від звернення громадянина відповідно до Закону України "Про звернення громадян" або від будь-яких інших заяв чи повідомлень.
За наслідками розгляду повідомлення у порядку ст. 95 КПК України нами до цього часу не отримано копії відповідної постанови. Таким чином, можна констатувати бездіяльність Прокурора при розгляді заяви у порядку статті 95 КПК України, порушення ним вимог статті 97 КПК України.
Вважаємо, що бездіяльність Прокурора з розгляду заяви про можливу наявність ознак злочину є незаконною, а заявник має право на отримання за результатами розгляду відповідної постанови у порядку ст. 97 КПК України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 року "Кримінальне судочинство – це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу – підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному главою 31-А ЦПК України".
Верховний Суд України у своїй ухвалі від 22.05.2003 року зазначив таке: "Відповідно до ст. 1 Кримінально-процесуального кодексу України діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах регламентується цим Кодексом. Кримінальне судочинство – це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу – підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності".
Відповідно до Ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 року скарги на акти та дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури в частині провадження у кримінальній справі розглядаються судом у порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
Таку позицію підтримав ВАС України у ухвалі від 05.03.2008 року.
У своїй Ухвалі від 07.10.2009 року ВАС України зазначає таке: "Повноваження прокурора при отриманні заяви про злочин регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства".
Означену вище позицію було підтримано ВАС України у 2010 році (ухвала від 20.07.2010 Nк-30807/09).
Відповідно до статті 55 Конституції України "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб".
Відповідно до Резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 року "Частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Такі скарги підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що прийнятим раніше законом міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до органу, посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової особи, що прийняли рішення, вчинили дії або допустили бездіяльність).
Подання скарги до органу, посадової особи вищого рівня не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду".
Донецький апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 13 травня 2010 року зазначив таке: "Положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій, бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватися його права і свободи".
Конституційний Суд України у Рішенні від 23 травня 2001 року N 6-рп/2001 у справі щодо конституційності статті 248 прим. 3 ЦПК України заклав правову позицію, за якою недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури (абзац шостий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини)
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 55 Конституції України, статтями 1,2 КПК України,
Просимо:
1) визнати незаконною бездіяльність Прокурора щодо неприйняття рішення у порядку та у строк, передбачений ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, при розгляді заяви про можливу наявність ознак злочину;
2) зобов'язати Прокурора прийняти рішення у порядку та у строк, передбачений статтею 97 КПК України, за результатами розгляду заяви про можливу наявність ознак злочину, копію рішення направити заявнику.
Додатки.
1. Копія заяви до Генеральної прокуратури України від 24.11.2010 року, копія фіскального чеку, копія повідомлення про вручення поштового відправлення.
2. Роздруківка Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 року.
3. Роздруківка Ухвали Верховного Суду України від 22.05.2003 року.
4. Роздруківка Ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 року.
5. Роздруківка Ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.03.2008 року.
6. Роздруківка Ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.10.2009 року.
7. Роздруківка Ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року.
8. Роздруківка Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 року.
9. Копія Ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду України від 13 травня 2010 року.
13 грудня 2010 року О. В. Никифоров
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/
-
06.01.2011 10:46 _ Ігор Головань
Креатив
Надходять перші результати судового експерименту.
Нагадаю, ми звернулися до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність прокуратури, що на порушення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України не виносить постанов про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи.
До Печерського суду ми звернулися не просто так, а відповідно до правових позицій Вищого адміністративного суду України. Адміністративні суди відмовляються розглядати вищенаведені скарги на бездіяльність прокурорів, оскільки вважають, що такі скарги мають розглядатися загальними судами порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
Але ж не дарма я писав, що мистецтво місяцями й роками уникати прийняття будь-яких рішень було і є найважливішим хистом чиновництва!
І судді загальних судів цим мистецтвом володіють не гірше за прокурорів. Нижче можна ознайомитися з яскравим зразком.
Як бачимо, суддя своєю постановою спрямував нашу скаргу у Генеральну прокуратуру, посилаючись на все ту ж статтю 97 КПК. Ще й написав (невідомо з яких підстав), що ця постанова не оскаржується.
Так, стаття 97 КПК регулює порядок прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду.
Так, стаття 55 Конституції гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Але, як бачимо, бажання позбутися незручної справи часто сильніше закону.
Та "нет худа без добра".
Суддя Печерського суду спрямував нашу скаргу до Генеральної прокуратури "за належністю" на підставі статті 97 КПК.
А прокурори (цілком можливо в результаті нашого експерименту) змушені були вчинити по закону і винесли постанову. Правда, про відмову у порушенні кримінальної справи. Але порядок оскарження такої постанови у КПК є.
Однак "неоскаржувану" постанову Печерського суду, ми все ж спробуємо оскаржити.
Експеримент продовжується.
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/9/b/9b48a-postan.jpg)
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4d25814a32529/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4d25814a32529/)
-
Варварство або Ігри в наперстки українських прокурорів
Нічого нового пропонована альтернатива не передбачає.
Суть її лежить на поверхні та доступна кожному. Потрібно лише набратися сміливості і назвати прокурорський вердикт "прокуратура не вбачає..." – наслідком зловживання службовим становищем, вчиненим працівником правоохоронного органу. Тобто злочином, передбаченим частиною третьою 364-ї статті Кримінального кодексу України.
Отримавши повідомлення про злочин, прокурор чи слідчий повинні максимально в десятиденний строк прийняти одне з рішень, строго передбачене діючим кримінально-процесуальним законодавством України – порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, чи відправити її належному адресату.
Перелік – вичерпний.
http://www.pravda.com.ua/articles/2011/01/10/5730062/ (http://www.pravda.com.ua/articles/2011/01/10/5730062/)
-
Уважаемый ПЕРО и ФОРУМЧАНЕ известны ли кому-либо реквизиты разъяснений Верховного суда по разрешению судами споров о долгах за ЖКУ в случае если стороны не пришли к согласию по заключению договора в течение срока предоставленного судом на заключение такового договора. У судов якобы появилась такая "заморочка", не смотря на то, что разъяснения судов в принципе не являются НПА и не имеют юридической силы .
-
Ще одна ілюстрація "в тему". Втретє оскаржую до прокуратури Солом`янського району постанову Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи. Двічі така постанова скасовувалась. Гра в перекидування м`ячика починає набридати.
Прокурору Солом’янського району міста Києва Шуляковій Вірі Федорівні вул. Героїв Севастополя, 3-А, м. Київ, 03124
Кікоть Тетяни Іванівни Адреса
13_____ 01_________________ 2011___ року
ВТРЕТЄ ОСКАРЖЕННЯ постанови Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи
В вересні 2009 року заявник звернулась до прокуратури м. Києва зі скаргою на протиправні дії представника КП УЖГ Солом’янського району м. Києва Загоруйко М.І. Протягом тривалого часу з 01.01.2009 по 04.08.2009 року ця особа виступала представником КП УЖГ в цивільній справі №2-119/09 (номер при відкритті провадження 2-4060/08) в Солом’янському райсуді м. Києва, не надаючи суду довіреності на підтвердження повноважень представника КП УЖГ. В судовому засіданні 04.08.2009 року у Загоруйко М.І. так само не було при собі довіреності представника КП УЖГ.
Внаслідок протиправних дій судді Солом’янського райсуду м. Києва Калініченко О.Б. 04.08.2009 року після оголошеної 2,5 – годинної перерви Загоруйко М.І. надала суду «Довіреність № 72, видана Загоруйко М.І. для представництва КП УЖГ в усіх державних органах, підприємствах, установах, організаціях, в усіх судових органах з усіма правами сторони у справі, в державних виконавчих службах з усіма правами і обов`язками сторони виконавчого провадження».
З урахуванням викладеного вище у заявника є всі підстави вважати, що оформлена Загоруйко М.І. та в.о. директора КП УЖГ Ніколаєвим І.В. Довіреність № 72 була підроблена, тобто виготовлена «заднім числом», 04.08.2009 року. Підроблена довіреність була використана Загоруйко М.І. для підтвердження повноважень представника позивача КП УЖГ в цивільній справі №2-119/09.
Для організації перевірки та прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України звернення було направлене до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
На жаль перевірка викладених в заяві фактів Солом'янським РУ ГУ МВС України в м. Києві практично не проводилась, документальна експертиза Довіреності № 72 та журналів обліку КП УЖГ до цього часу не здійснені.
Прокуратурою Солом’янського району м. Києва через неповноту перевірки вже були скасовані:
- ПОСТАНОВА ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенант міліції Гунько А.О. 26.09.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.358 КК України (лист від 19.11.2009 року № 3651-09);
- ПОСТАНОВА ст. ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітан міліції Скомороха І.В. 09.11.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.358 КК України (лист від 08.12.2010 року №3651-09).
Заявник оскаржує постанову старшого ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції Скоморохи І.В. від 24.12.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 358 КК України (Додаток 1).
Копія постанови Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 24.12.2010 року була направлена заявнику 05.01.2011 року згідно поштового штемпеля на конверті (Додаток 2) і отримана у поштовій скриньці 07.01.2011 року, тому термін на оскарження, 7 днів з дня отримання копії постанови, слід вважати не пропущеним.
Заявник вважає, що додаткова перевірка фактів, викладених в заяві, фактично не проводилась. Дії ст. ДІМ Скоморохи І.В. по перевірці матеріалів слід визнати несумлінними і формальними. Текст винесеної 24.12.2010 року постанови фактично дублює тексти попередніх постанов:
- виправлені лише деякі граматичні помилки;
- залишилось невиправленим неправильне визначення використаного Загоруйко М.І. підробленого документу;
- додана інформація про місце перебування Загоруйко М.І. та опитування Ніколаєва І.В.
Винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є необґрунтованою, оскільки прийнята без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, тому вона повинна бути скасована. Підстави для необхідності скасувати постанову ст. ДІМ Скоморохи І.В. від 24.12.2010 року наступні:
1. Солом'янським РУ ГУ МВС України в м. Києві не проведена документальна експертиза підробленого документу і журналів реєстрації для встановлення суттєвої обставини: якою є дата фактичного підписання Довіреності № 72 Ніколаєвим І.В. та Загоруйко М.І. і якою є дата фактичної реєстрації Довіреності № 72 в журнадах обліку КП УЖГ?
Для достовірного встановлення дати фактичного підписання та оформлення Довіреності
№ 72 необхідно провести документальну експертизу оригіналу Довіреності № 72 та журналів реєстрації КП УЖГ. Перелік питань для експертизи наступний:
- по “Довіреності № 72” (зареєстрована 30.12.2008 року, №3583/38):
а) чи підпис Ніколаєва І.В. на “Довіреності № 72” зроблений власноруч в. о. директора КПУЖГ Ніколаєвим І.В.?
б) коли фактично був поставлений підпис Ніколаєва І.В. на “Довіреності № 72”?
в) коли фактично був поставлений підпис Загоруйко М.І. на “Довіреності № 72”?
г) коли фактично були заповнені дата і номер реєстрації на “Довіреності № 72”?
- по журналам реєстрацій КПУЖГ:
а) чи існує журнал реєстрацій КПУЖГ, в якому “Довіреність № 72” була зареєстрована?
б) коли фактично були занесені дані про “Довіреність № 72” до журналу реєстрації?
в) чи є в журналі реєстрації записи з датою до 01.01.2009 року після реєстрації “Довіреності № 72”? Коли фактично були здійснені ці записи?
2. ВТРЕТЄ наголошую, що керівник КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Мартиняк О.М. з 01.04.2008 року не має ніякого відношення до КП УЖГ, тому її пояснення, що в. о. директора КП УЖГ Ніколаєв І. В. дійсно видав громадянці Загоруйко М.І. довіреність № 72 від 30.12.2008 року є юридично нікчемними, не підтверджені жодними доказами і не повинні прийматися до уваги.
3. ВТРЕТЄ наголошую, що результати опитування Загоруйко М.І. та Ніколаєва І.В. не можуть підтвердити чи спростувати факти, викладені в заяві (підробка Довіреності № 72, тобто видача її заднім числом, влітку 2009 року, а не 30.12.2008 року). Підробка документу була ймовірно виконана саме Загоруйко М.І. та Ніколаєвим І.В. Для встановлення дійсної дати видачі документа необхідно провести документальну експертизу Довіреності № 72 та журналів обліку КПУЖГ.
4. В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначено, що було долучено копію запису про видачу довіреності № 72 від 30.12.2008 року Загоруйко М.І. Однак долучення копії запису в журналі є недостатнім для всебічної перевірки матеріалів заяви.
5. Пояснення в. о. директора КП УЖГ Ніколаєва І. В. про те, що він 30.12.2008 року підписував довіреність № 72 на представництво інтересів КП УЖГ Солом'янського району м. Києва гр. Загоруйко Марині Ігорівні 22.06.1985 року народження, не підтверджені жодними доказами, тому не повинні прийматися до уваги.
На підставі викладеного вище прошу СКАСУВАТИ постанову ст. ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції Скоморохи І.В. від 24.12.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.358 КК України.
Додатки:
1. Копія ПОСТАНОВИ ст. ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції Скоморохи І.В. від 24.12.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.358 КК України.
2. Копія конверта (дата відправлення згідно поштового штемпеля - 05.01.2011 року).
Заявник Кікоть Т.І.
-
Уважаемая, Татьяна ,может быть пора уже выходить за пределы районного уровня и подавать жалобы в вышестоящие инстанции проверить "на православность" например президента или городские инстанции?
-
Не зрозуміла, якщо чесно. А президент яким чином до цього неподобства? Підкажіть напрямок (підстави, НПА) - то можна буде розширити коло.
-
А якщо подивитияся на питання з такого боку:
У кожної прокуратури є свій керівник - прокурор, що очолює відповідну прокуратуру (ЗУ "Про прокуратуру). Керівник - керує. Це управлінська діяльність, а не процесуальна. Так само в суді. І на мою думку, норми КПК у сфері управління своїми підлеглими, слідчими. помічниками, заступниками тут ні до чого. все залежить від того яким боком поставити питання.
Адмін суди повинні розглядати скарги щодо оскарженння дій прокурорів, тільки ті що стосуються управління. Не зобовязав підлеглого виконати норми Закону (КПК) - порушив, підлягаєш відповідальності.
Так, що справа не в Рішенні ВАСУ, а в корупції.
-
Адмін суди повинні розглядати скарги щодо оскарженння дій прокурорів, тільки ті що стосуються управління. Не зобовязав підлеглого виконати норми Закону (КПК) - порушив, підлягаєш відповідальності.
Так, що справа не в Рішенні ВАСУ, а в корупції.
Так, прокуратура приймає рішення не тільки в порядку КПК, але й вносить подання, протести і дає приписи згідно положень Закону "Про прокуратуру". Що стосується зобов'язань підлеглих -то виникає питання щодо того, чи є це публічно-правовим спором. ???
-
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року м. Київ
№ 21-713сво10
Аналіз наведених норм процесуального права не дає підстав для висновку про виключення з компетенції адміністративних судів спорів про бездіяльність чи незаконні дії органів влади, їх посадових чи службових осіб з огляду на наявність кількох стадій при прийнятті кінцевого рішення. Помилковим є судження, що такі дії, бездіяльність знаходяться за межами публічно-правових відносин. Колегія суддів зазначає, що такий висновок суду касаційної інстанції суперечить ч. 2 ст. 124 Основного Закону, згідно з якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/A5F30D247E560801C22578060039EA53?OpenDocument (http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/A5F30D247E560801C22578060039EA53?OpenDocument)
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10528523 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10528523)
-
Так, прокуратура приймає рішення не тільки в порядку КПК, але й вносить подання, протести і дає приписи згідно положень Закону "Про прокуратуру". Що стосується зобов'язань підлеглих -то виникає питання щодо того, чи є це публічно-правовим спором
Найшов у реєстрі цікаве рішення ВСУ на цю тему. Застосовую його у своїй апеляційній скарзі.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Кримінально-процесуальний кодекс України встановлює можливість оскарження до суду в порядку кримінального судочинства постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (ст. 236-1), постанови про закриття справи (ст. 236-5), постанови про порушення справи (ст. 236-7).
За змістом статей 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Оскільки Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає можливості розгляду в порядку кримінального судочинства спорів про бездіяльність суб'єктів владних повноважень, то такі спори належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Подібний висновок (з урахуванням того, що на момент прийняття постанови такі справи розглядалися у порядку цивільного судочинства) зроблено Військовою колегією Верховного Суду України у наданій скаржником постанові від 17 квітня 2001 року.
Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановлено, що за заявою ОСОБА_1 від 9 лютого 2005 року ніякої постанови згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України прийнято не було.
Отже, така бездіяльність суб'єктів владних повноважень і може оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2006 року про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та закриття провадження в адміністративній справі прийнята з порушенням ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно зі ст. 243 цього Кодексу підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/659419 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/659419)
-
Аналогичный совет по обжалованию действий,бездействия органов власти в порядке ст.2КАС и др.я давал не однократно Татьяне. в т.ч. и на последней встрече, а нормы Конституции как известно -нормы прямого действия.
-
Вашу відповідь не зрозумів. Яку пораду? Тут цитуються рішення ВСУ. Дайте посилання на пораду про яку Ви говорите.
-
Віктор Андрійович згадав відповідь на мої запитання, які задавались при особистих зустрічах (існує не вирішене питання притягнення посадової особи комунального підприємства до кримінальної відповідальності за підробку довіреності представника в суді).
Міліція розслідувати справу не хоче, штампує відписки - постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. А прокуратура за моїми скаргами ці постанови скасовує. Ось такий пінг-понг.
-
Віктор Андрійович згадав відповідь на мої запитання, які задавались при особистих зустрічах (існує не вирішене питання притягнення посадової особи комунального підприємства до кримінальної відповідальності за підробку довіреності представника в суді).
Міліція розслідувати справу не хоче, штампує відписки - постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. А прокуратура за моїми скаргами ці постанови скасовує. Ось такий пінг-понг.
Вот один вопрос можно ;)
Зачем КП подделывать доверенности, а???
Любую доверенность представитель КП может получить за 30 мин. и от самого КП и от КП УЖГ, а также от КП Дирекция.
Проблема вроде напечатать один шаблон и пройтись за подписями и печатью ::)
-
Відповідей буде дві.
1. "Рассуждай токмо о том, о чем понятия твои тебе сие дозволяют. Так: не зная законов языка ирокезского, можешь ли ты делать такое суждение по сему предмету, которое не было бы неосновательно и глупо?" Козьма Прутков.
2. Частина допису відвідувача форуму Cold Bloode видалена через порушення пунктів 5,6,7,8 правил форуму. http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5758.msg20996.html#msg20996 (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5758.msg20996.html#msg20996)
-
Тетяна Academia, не спорю, не спорю :P
Ладно, а что касается фальшивых доверенностей откуда такая информация????
-
Вивчайте матеріали форуму.
-
Пані Тетяно! Саме такий пінг-понг, але в справі розслідування ДТП, що триває більше ніж пять років, я оскаржую в адмінсуді. Відповідачі - керівники обласної міліції і прокуратури. В суді першої інстанції - прямі корупційні дії судді на користь відповідачів. В апеляції застосовую судові рішення з даної теми. Як там не є, але справа "зрушила з місця".
Якщо хочете припинити пінг-понг, я думаю останні два судових рішення Вам стануть в пригоді, щоб розтлумачити адмінсуду норми статей 2 та 17 КАСУ.
-
Дякую за матеріали. Протестуємо ще цей спосіб. ;)
-
08.04.2011 15:21 _ Юрій Свірко
До уваги блогера Голованя. Солодка сенсація для генпрокурора Пшонки
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/4/7/47c64-svirko112.jpg)
Сьогодні в Печерському суді мені дали копію ухвали апеляційного суду міста Києва від 29 березня 2011 року.
Тоді, 29 березня, прокурор ГПУ пані Солодка була майже шокована, тому що раніше такі апеляції, як моя, завжди відхилялися, а бездіяльність генпрокурора залишалася непокараною.
На цю тему багато писав і інший блогер УП Ігор Головань – див. http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4d073280a9696/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4d073280a9696/)
Але він так і не написав, чим закінчився його "Судовий експеримент".
А результати мого – ось:
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/b/1/b188f-apcourt11.jpg)
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/4/3/43ff3-apcourt21.jpg)
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/3/a/3a955-apcourt31.jpg)
http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4d9efde488dcc/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4d9efde488dcc/)
:)
-
Судьи ВССУ готовят предложения относительно внесения изменений в Уголовно-процессуальный кодекс Украины
19 апреля 2011 года
Источник:Юридическая Практика
Заместитель Председателя Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел Станислав Мищенко и судья ВССУ Наталия Квасневская вошли в состав рабочей группы по подготовке предложений относительно внесения изменений в Уголовно-процессуальный кодекс Украины, сообщает пресс-служба ВССУ.
Рабочая группа, в частности, планирует предоставить законодателю свои предложения относительно определения юрисдикции дел, предметом обжалования в которых является решение, действия или бездеятельность органов дознания, следствия и прокуратуры.
Актуальность проблемы решения споров относительно судебной юрисдикции подтверждена и решением Европейского суда по правам человека от 9 декабря 2010 года по делу «Буланов и Купчик против Украины», которым установлено нарушение п. 1 ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод.
В связи с тем, что сейчас судами Украины рассматривается ряд аналогичных дел, 7 апреля 2011 года коллегия судей судебной палаты по уголовным делам ВССУ по одному из дел постановила обратиться к субъекту конституционного представления на предмет обращения в Конституционный Суд Украины об официальном толковании норм УПК по вопросам определения юрисдикции дел по жалобам на действия или бездеятельность органов дознания, следствия и прокуратуры.
http://www.yurpractika.com/news.php?id=25782#news_15643 (http://www.yurpractika.com/news.php?id=25782#news_15643)
P. S. Нарешті дочекалися звернення до КСУ.
-
Буланов и Купчик (Bulanov and Kupchik) против Украины, № 7714/06 и 23654/08, 9 декабря 2010 года
13.01.11
Дело касается двух заявителей, которые в разное время по не связанным между собой делам обжаловали решения апелляционных судов в Верховный Суд Украины (далее - ВСУ).
В обоих случая ВСУ отказался рассматривать дело по существу, указав, что оно подлежит рассмотрению в Высшем административном суде Украины (далее - ВАСУ). В своих решениях ВСУ указал, что эти решения являются окончательными и обжалованию не подлежат.
Однако ВАСУ также отказался рассматривать кассационные жалобы заявителей по существу и указал в своих решениях, что эти жалобы подлежат рассмотрению в ВСУ. Кроме того, ВАСУ указал, что его решения являются окончательными и обжалованию не подлежат.
Европейский суд отметил, что отказы ВСУ и ВАСУ рассматривать дело по существу не только лишили заявителей права на доступ к суду, но также подорвали авторитет судебной власти. Получив решения ВСУ, который является высшим судебным органом и может осуществлять толкование законодательства, заявители имели законные ожидания, что указанные решения являются окончательными. В этом контексте, Суд отметил, что статья 6 Конвенции требует от государства обеспечить процессуальные средства для эффективного и надлежащего решения конфликтов, которые касаются юрисдикции
Суд пришел к выводу, что имело место нарушение статьи 6 § 1 Конвенции в части отсутствия доступа к суду.
http://hr-lawyers.org/index.php?id=1294921615 (http://hr-lawyers.org/index.php?id=1294921615)
http://www.minjust.gov.ua/0/34537 (http://www.minjust.gov.ua/0/34537)
-
Інформаційний лист від 12.03.2011 № 334/8/13-11
Інформаційний лист від 12.03.2011 № 334/8/13-11
Вищий адміністративний суд
України
вул. Московська, 8, корп. 5, м. Київ, 01029
Вищий спеціалізований суд
України з розгляду цивільних і
кримінальних справ
вул. П. Орлика, 4 а, м. Київ, 01043
12.03.2011 № 334/8/13-11
11.03.2011 № 259/0/4-11
Головам апеляційних
адміністративних судів,
апеляційних судів областей,
міст Києва та Севастополя,
Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим
На сьогодні судова практика свідчить про неоднозначність підходів до розв’язання проблем, які виникають під час визначення судової юрисдикції щодо вирішення справ, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури, вчинені під час розгляду заяв чи повідомлень про злочини, зокрема заяв про порушення кримінальної справи: одні суди вважають, що такі справи потрібно розглядати в порядку кримінального судочинства, а інші їх відносять до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
З урахуванням викладеного, для забезпечення однакового і правильного застосування норм чинного законодавства стосовно визначення судової юрисдикції щодо вирішення цієї категорії справ вважаємо за необхідне надати судам такі роз’яснення.
При вирішенні питання про визначення судової юрисдикції щодо вирішення справ за скаргами (позовними заявами) на рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури слід виходити з такого.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Варто зазначити, що при визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас судам слід звернути увагу на те, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство – це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу – підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв’язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Крім того, захист прав заявників, з урахуванням обов’язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містить звернення викладені ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам статті 95 Кримінально-процесуального кодексу України, дотримання відповідачем інших приписів, установлених Кримінально-процесуальним кодексом України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
За таких обставин вимоги заявника про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Цей лист пропонуємо довести до відома суддів апеляційних та окружних адміністративних судів, а також суддів апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим для врахування при здійсненні правосуддя.
Голова Вищого адміністративного
суду України
О.М. Пасенюк
Голова Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ
Л.І. Фесенко
http://www.vasu.gov.ua/ua/generalization_court_practice.html?_m=publications&_t=rec&id=1762 (http://www.vasu.gov.ua/ua/generalization_court_practice.html?_m=publications&_t=rec&id=1762)
-
Триває робота з підготовки пропозицій щодо удосконалення Кримінально-процесуального кодексу України
12.05.2011 14:40
11 травня 2011 року у приміщенні Вищого адміністративного суду України відбулося чергове засідання робочої групи з підготовки пропозицій щодо внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України.
Нагадаємо, що робоча група, до складу якої увійшли заступник Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) Станіслав Міщенко та суддя ВССУ Наталя Квасневська, готує пропозиції стосовно визначення юрисдикції справ, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури.
Учасники засідання обговорили основні положення підготовленого проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень до Кримінально-процесуального кодексу України» (щодо розгляду деяких категорій справ) та розглянули нові пропозиції для його удосконалення.
Необхідність прийняття цього Закону пов’язана з відсутністю чітко визначеного порядку судового вирішення справ, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури.
Остаточний варіант проекту буде розглянуто на черговому засіданні 16 травня 2011 року.
http://sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/trivaje_robota_z_pidgotovki_propozicij_cshodo_udoskonalennja_kriminalnoprocesualnogo_kodeksu_ukrajin.html (http://sc.gov.ua/ua/golovna_storinka/trivaje_robota_z_pidgotovki_propozicij_cshodo_udoskonalennja_kriminalnoprocesualnogo_kodeksu_ukrajin.html)
-
Вирок Пушкіну та дешевим клоунам-казнокрадам
Продовження історії:
12.05.2011 18:38 _ Юрій Свірко
Д.Табачник – нахабний брехун!
http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4dcbff0a68e40/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4dcbff0a68e40/)
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/a/e/ae313-pushkin11.jpg) (http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/7/9/79504-pushkin21.jpg)
http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4dd139037f24a/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4dd139037f24a/)
-
21.06.2011 11:59 _ Ігор Головань
Креатив 2...
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/e/eedd9-golovan112.jpg)
Українські судді вигадують все нові і нові "фортелі" аби уникнути розгляду по суті скарг на ігнорування прокурорами вимог статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України.
Нагадаю суть проблеми. Відповідно до статті 97 КПК прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Як про порушення справи, так і про відмова в порушенні має бути винесено постанову. Постанову може бути оскаржено, порядок такого оскарження детально врегульовано.
Що ж роблять прокурори? Тільки наївний вважатиме, що український прокурор за кожною отриманою заявою "тупо по закону" виноситиме постанови, а потім захищатиме свою позицію в суді під час їх оскарження.
Тому українські прокурори часто просто не впізнають заяви про злочин. Дивляться на документ, що містить повідомлення про злочин, і переконують себе в тому, що це просто папірець. А тому постанов не виносять і надсилають заявникам відписки.
Робиться це з розрахунку на те, що детального порядку оскарження такої прокурорської бездіяльності законодавство України не містить.
Адміністративні суди відмовляються розглядати скарги на бездіяльність прокурорів, оскільки вважають, що такі скарги мають розглядатися загальними судами порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.
А загальні суди показують чудеса письмової суддівської творчості, спрямованої на уникнення розгляду скарг на невиконання вимог статті 97 КПК України по суті.
Не так давно я писав про те, як суддя Печерського районного суду м. Києва К.Е.Тарасюк спрямувала скаргу на бездіяльність Генерального прокурора за належністю тому ж таки Генеральному прокурору, оскільки та скарга "не є предметом оскарження в порядку статті 236 КПК України до суду загальної юрисдикції".
Але життя не стоїть на місці, як не стоїть на місці юридична думка Печерського суду.
Постановою від 14 червня 2011р. та ж суддя вирішила повернути аналогічну скаргу тому, що скарга не містить посилання на ту саму статтю 236 КПК.
Аби по суті не розглядати.
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/8/5/85547-000000000.jpg)
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4e005d8f661f0/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4e005d8f661f0/)
-
Проект Кримінального процесуального Кодексу України (з порівняльними таблицями)
РОЗРОБЛЕНИЙ РОБОЧОЮ ГРУПОЮ
З ПИТАНЬ РЕФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА,
створеною відповідно до Указу Президента України
від 17 серпня 2010 року № 820/2010
http://zib.com.ua/files/zakon.pdf (http://zib.com.ua/files/zakon.pdf)
-
ВССУ
Інформаційний лист щодо практики розгляду справ з оскарження бездіяльності органів дізнання, слідчого, прокурора
http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html (http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html)
-
Якщо прокурор, орган дізнання чи слідчий не приймає рішення по заяві чи повідомленню про злочин протягом встановленого законом часу та за зверненням заінтересованої особи (краще в письмовій формі) не надає копії постанови (повідомлення), остання має право оскаржити такі дії посадових осіб до суду, керуючись ст.ст. 110, 234, 236 КПК України.
Отже, запропоновано шлях оскарження дій прокуратури, якщо не надається постанова про відмову в порушенні кримінальної справи. І є на чому протестувати.
Дякую!
-
Легким порухом руки...
02.08.2011 15:02 _ Ігор Головань
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/e/eedd9-golovan112.jpg)
Я вже неодноразово звертався до теми ігнорування українськими прокурорами вимог закону щодо розгляду заяв про злочин.
Відповідно до статті 97 КПК рішення у заяві про злочин має прийматися у триденний термін.
Але хто хоче напружуватися?
І тому в затвердженій Наказом Генеральної прокуратури України 24.06.2004 N66/13-ок Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини і з'явився пункт 3.2, відповідно до якого реєстрація заяв і повідомлень про злочини провадиться негайно,
АЛЕ
після прийняття керівником прокуратури рішення про порядок перевірки.
А вже керівник прокуратури легким порухом руки перетворює заяву про злочин у, скажімо, звернення громадянина, порядок розгляду якого зовсім інший.
Тому ми вирішили оскаржити зазначено Інструкцію в суді.
Текст позовної заяви тут.
Текст Інструкції:
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.37091.0 (http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.37091.0)
-
Як ми з блогером Голованем змінюємо Кримінально-процесуальний кодекс
02.08.2011 22:08 _ Юрій Свірко
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/4/7/47c64-svirko112.jpg)
Якщо ви думаєте, що закони в цій країні змінює Верховна Рада, то помиляєтеся. Закони (навіть кодекси) змінюємо тут ми – блогер УП Ігор Головань і я. Щоправда, дещо в цьому допомагають нам київські суди, але то таке.
Поки блогер Головань бореться з прокурорами в адмінсуді – див. http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4e37e76f17940/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4e37e76f17940/) я перемагаю їх в апеляційному суді м. Києва.
Цієї середи, 3 серпня 2011 року, відбудеться чергове історичне рішення апеляційного суду – щодо цієї постанови печерського судді Підпалого: http://reyestr.court.gov.ua/Review/16397882 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/16397882)
Він 7 червня цього року направив мою скаргу на дії генпрокурора... самому генпрокурору. У найкращих радянських традиціях! Майже як сам генпрокурор Пшонка, від якого адресовану йому мою заяву про злочини його заступника (прокурора м. Києва) – за статтями Кримінального кодексу про халатність та невиконання судових рішень – нещодавно переслали... правильно, до прокуратури м. Києва!
Мабуть, ще й дописали щось таке: "Дорогі товариші злочинці! Поруште, будь ласка, проти СЕБЕ кримінальну справу".
Чому я знаю, що цю постанову судді Підпалого після обіду 3 серпня скасують?
А ось чому – про це свідчить кримінальна справа щодо посадових осіб ТОВ-ЗАТ-ПрАТ "Комерсант-Україна", де аналогічну постанову того ж Підпалого скасовано як незаконну:
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/2/3/238c7-apsud0krym1.jpg)
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/8/4/84056-apsud0krym2.jpg)
Зверніть увагу: київські прокурори вже підтримують у судах мої апеляції!
А ось фінальний акт прокурорської саги про київську гімназію імені Пушкіна та її підпільну платну школу "Умнічка":
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/c/2/c2739-apsud0krym3.jpg) (http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/d/3/d3d53-apsud0krym4.jpg)
Так, ця ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає!
Вперше в Україні остаточно визнано незаконною бездіяльність заступника генерального прокурора (він же прокурор міста Києва)!!!
Дякую Ігореві Голованю за юридичне натхнення стосовно постанови цієї ж судді Печерського суду Тарасюк від 24 грудня 2010 року, про яку він раніше писав у своєму блозі.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4e384b406291a/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4e384b406291a/)
-
Ігор Головань
Адвокат, керуючий партнер Адвокатської фірми "Головань і партнери"
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/0/e04ec-golovan60.jpg)
Стукайте і відкриють (можливо)...
31 серпня 2011, 13:55
Нарешті з'явилися серйозні шанси поставити крапки над "і" у багаторічному спорі з хитрозробленими українськими правоохоронцями, що надто часто всіляко ухиляються від виконання обов'язку розглядати заяви про злочин в порядку, передбаченому законом, а саме статтею 97 КПК України.
Я про проблему писав неодноразово.
Судовий експеримент...
Звичаєве право
Прокурорські понятія...
Легким порухом руки...
Менше двох відсотків...
13 липня 2011 року Конституційний Суд України відкрив конституційне провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Осетрова Сергія Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України.
Цікаво, що ухвалою колегії суддів у відкритті конституційного провадження було відмовлено, але КСУ колегію не підтримав і вирішив розглянути поставлені питання по суті.
Як бачимо, конституційне звернення – привілей не стільки для обраних, скільки для наполегливих.
Чекаємо рішення.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4e5e130ecb2c5/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4e5e130ecb2c5/)
-
Вчора ВПЕРШЕ через Печерський райсуд визнав протиправною бездіяльність прокуратури. Постанови на руках поки що не маю і питання не стосується ЖКП, але тепер шлях до цього уторовано. Але очевидно, що попереду також апеляція прокуратури. 8-)
-
Ігор Головань
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/e/0/e04ec-golovan60.jpg)
Адвокат, керуючий партнер Адвокатської фірми "Головань і партнери"
І рибку з'їсти...
Іноді просто вражає, яких зусиль доклдають українські судді, щоб, визнавши очевидну незаконність дій прокуратури, уникнути визнання тих дій незконними.
Нижче публікую одне з таких рішень.
Зауважте, суд прийшов до висновку, що
"... прокуратурою м. Києва не забезпечено право скаржника на перевірку його заяви про злочин згідно вимог ст. 97 КПК України".
Але в той же час суд розписується у власній безпорадності, мовляв, не має суд права визнавати дії чи бездіяльність незаконними та зобов'язувати прокуора вчиняти певні дії. А тому у задоволенні скарги відмовляє.
Натомість суд срямовує копію (!?) моєї заяви про злочин до проуратури, пояснюючи курсивом (!) для прийнятя рішення в порядку статті 97 КПК України.
Тобто суд начебто пальчиком прокуратурі погрожує. Не бєзобразнічай! Чини по закону!
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/a/6/a678e-111.jpg)
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/7/8/78a39-222.jpg)
(http://img.blogs.pravda.com.ua/images/doc/2/3/2386b-333.jpg)
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4e8ee4d9ed903/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4e8ee4d9ed903/)
-
ПОСТАНОВА № 9
ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 30 вересня 2011 року
Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України та статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в контексті положень статті 55 Конституції України (щодо судової юрисдикції справ про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури, яке полягає у неприйнятті належного процесуального рішення за заявами та повідомленнями про злочини)
Обговоривши внесений Головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ проект відповідного конституційного подання, керуючись пунктом другим частини першої статті 150 Конституції України, пунктом 4 частини першої статті 13, статтею 39 і пунктом 4 частини першої статті 41 та частиною першою статті 93 Закону України «Про Конституційний Суд України», пунктом 9 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
постановляє :
Звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України та статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в контексті положень статті 55 Конституції України (щодо судової юрисдикції справ про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури,яке полягає у неприйнятті належного процесуального рішення за заявами та повідомленнями про злочини).
Голова Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Л.І. Фесенко
Секретар пленуму Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Д.Д. Луспеник
Конституційний Суд України
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПОДАННЯ
щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України та статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в контексті положень статті 55 Конституції України (щодо судової юрисдикції справ про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури, яке полягало у неприйнятті належного процесуального рішення за заявами та повідомленнями про злочини)
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 Конституції України, пункту 4 частини першої статті 13, статті 39 і пункту 4 частини першої статті 41 та частини першої статті 93 Закону України «Про Конституційний Суд України», пункту 9 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» звертаємося до Конституційного Суду України з проханням дати офіційне тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року № 1001-05 (далі − КПК України) (опубліковано: Відомості Верховної Ради України, 1961, № 2, ст. 15; зі змінами) та статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-ІV (далі – КАС України) (опубліковано: Відомості Верховної Ради України, 2005, № 35‑36, № 37, ст. 446; зі змінами) у контексті положень статті 55 Конституції України з метою з’ясування, до суду якої юрисдикції (кримінальної чи адміністративної) належить розгляд і вирішення справ про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства й прокуратури, яке полягало у неприйнятті належного процесуального рішення за заявами та повідомленнями про злочини, а також просимо роз’яснити, у порядку якого процесуального закону має здійснюватися судочинство в таких справах.
Підставою для цього конституційного подання стала існуюча практика неоднакового застосування зазначених положень КПК України та КАС України під час здійснення судочинства судами кримінальної та адміністративної юрисдикції в Україні щодо вирішення питання про прийняття до розгляду скарг громадян, а також інших осіб, на бездіяльність органів дізнання, слідства і прокуратури, коли останніми за відповідними заявами чи повідомленнями про злочини не приймається жодного передбаченого статтею 97 КПК України процесуального рішення. Внаслідок цього унеможливлюється реалізація громадянами чи іншими особами свого гарантованого частиною другою статті 55 Конституції України основоположного права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Слід зазначити, що на сьогодні суди кримінальної та адміністративної юрисдикції приймають різні за змістом судові рішення, вважаючи в одних випадках, що справи про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури, яка полягала у неприйнятті належного процесуального рішення, за заявами чи повідомленнями про злочини, мають розглядатись у порядку кримінально-процесуального закону, а в інших – у порядку, передбаченому КАС України.
Керуючись пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) 7 квітня 2011 року винесла ухвалу, якою до вирішення питання щодо офіційного тлумачення зазначених положень КПК України та КАС України зупинила розгляд справи за касаційною скаргою громадянина Палька Є.Л. на бездіяльність посадових осіб Генеральної прокуратури України, які не прийняли визначеного статтею 97 КПК України рішення за його заявою про вчинення злочину, а надали йому відповіді у вигляді звичайних повідомлень (ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ від 7 квітня 2011 року у справі № 5-680км11 додається).
При цьому колегія суддів, зупиняючи розгляд справи, врахувала й те, що громадянин Палько Є.Л. у своїй касаційній скарзі й доповненнях до неї просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій (ці рішення були мотивовані тим, що за відсутності постанови прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи відповідна скарга заявника щодо оскарження дій прокурора може розглядатися лише в порядку, передбаченому частиною другою статті 2 КАС України), та направити справу на новий судовий розгляд по суті у зв’язку з тим, що суди адміністративної юрисдикції при розгляді справ за аналогічними скаргами роблять протилежні висновки, вказуючи, що означені скарги підсудні судам загальної юрисдикції, а отже, розглядати їх варто в порядку, передбаченому КПК України.
Аналогічні зазначеному висновки (щодо належності справ про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури, яка полягала у неприйнятті належного процесуального рішення за заявами чи повідомленнями про злочини, до компетенції загальних судів, що мають розглядатись у порядку, встановленому КПК України) зробили колегії судів Вищого адміністративного суду України (далі − ВАСУ) і в інших справах: ухвали від 15 вересня 2010 року № К-49495/09 за позовом ОСОБИ_6 до прокурора Ленінського району м. Севастополя, прокурора м. Севастополя про визнання бездіяльності та дій неправомірними, а також зобов’язання вчинити дії; від 8 вересня 2010 року № К-1375/10 за позовом ОСОБИ_6 до прокурора м. Свердловська Луганської області про визнання протиправною бездіяльності прокурора міста при проведенні дослідчої перевірки тощо (ухвали колегії суддів ВАСУ від 24 лютого 2010 року у справі № К-16478/08, від 15 вересня 2010 року у справі № К-49495/09, від 8 вересня 2010 року у справі № К-1375/10 додаються).
Разом із тим, у судовій практиці ВАСУ мали місце й випадки ухвалення протилежних за змістом судових рішень, де вказувалося, що справи про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури, яка полягала у неприйнятті належного процесуального рішення за заявами чи повідомленнями про злочини, належать до компетенції адміністративних судів та потребують розгляду в порядку КАС України, сформулювали колегії судів ВАСУ і в інших справах (ухвали колегій суддів ВАСУ від 4 лютого 2009 року у справі № К-3416/07, від 25 лютого 2009 року у справі № К-16426/07,від 19 січня 2011 року у справі № К-28143, від 22 січня 2009 року у справі № К-6028/07 додаються).
Такої ж думки дотримуються й деякі суди загальної юрисдикції, мотивуючи це тим, що в КПК України не передбачено процесуального порядку розгляду таких спорів (Рішенням Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рн/2003 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 КПК України, які унеможливлюють розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на бездіяльність органів дізнання, слідства й прокуратури щодо неприйняття ними належного процесуального рішення за заявами та повідомленнями про злочини) (ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2010 року у справі № 11а-2363 та ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 19 серпня 2010 року у справі № 10-383/10 додаються).
Інші ж суди загальної юрисдикції, незважаючи на відсутність предмета оскарження − постанови про відмову в порушенні справи, розглядають аналогічні скарги в порядку, передбаченому статтею 236-1 КПК України (лист Апеляційного суду Харківської області до ВССУ від 28 березня 2011 року № 1-7 додається).
Крім того, слід зауважити, що немає одностайності з цього питання й у судовій практиці Верховного Суду України (далі – ВСУ). Зокрема, 21 лютого 2007 року колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ прийняла постанову у справі за скаргою ОСОБИ_1 на бездіяльність прокурора Київського району м. Харкова, якою скаргу задовольнила, ухвалу ВАСУ від 27 червня 2006 року скасувала, а справу направила на новий судовий розгляд (постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ від 21 лютого 2007 року у справі № 07-10 додається).
Аналогічні правові позиції з приводу того, що справи про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури, яка полягала у неприйнятті належного процесуального рішення за заявами чи повідомленнями про злочини, належать до компетенції адміністративних судів і потребують розгляду в порядку КАС України, сформульовано колегіями суддів ВСУ і в інших справах (ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 14 жовтня 2008 року у справі № 5-2566км 08 додається).
Разом із тим, у судовій практиці ВСУ мали місце й випадки ухвалення протилежних за змістом судових рішень (ухвала колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ від 23 грудня 2009 року у справі № 21-2177во09 додається).
Беручи до уваги наявність неоднозначного застосування судами України положень Конституції України та законів України, пленум ВССУ 24 червня 2011 року постановив звернутися до Верховного Суду України про направлення до Конституційного Суду України конституційного подання щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 КПК України та статей 3, 4, 17 КАС України в контексті та поєднанні зі статтею 55 Конституції України (постанова пленуму ВССУ від 24 червня 2011 року №4 додається).
Незважаючи на практичну необхідність вирішення зазначеного питання, Пленум ВСУ на засіданні, яке відбулося 16 вересня 2011 року, розглядаючи звернення пленуму ВССУ, не підтримав пропозицію останнього щодо звернення із зазначеним конституційним поданням до Конституційного Суду України (повідомлення Верховного Суду України від 21 вересня 2011 року № 201-2706/0/8-11 додається).
Разом із тим, Конституція України (частина друга статті 55) гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Стаття 8 Загальної декларації прав людини проголосила право кожної людини на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом. Ці положення, як слушно зазначав суддя Конституційного Суду України Скомороха В.Є. в Окремій думці у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Г.П. щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України, мають застосовуватись системно, оскільки гарантується судовий захист як національними, так і міжнародними судовими установами.
Конституційний Суд України в пункті 4.2 мотивувальної частини Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рн/2001 зазначив, що «захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, слідства, прокуратури і суду … Положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватись його права і свободи. Недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб зазначених органів».
Разом із тим, статтями 110, 234 та 236 КПК України врегульовано лише порядок оскарження дій органів дізнання, слідчого та прокурора під час кримінального провадження, зокрема у формі постанов. Так, відповідно до частин першої та другої статті 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювальні злочини, в тому числі й у справах, які не підлягають їх віданню. За заявою чи повідомленням про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняте одне із таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю.
Згідно з частиною першою статті 98 КПК України за наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, органи дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування. Відповідно до частини першої статті 99 КПК України за відсутності підстав для порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи.
Постанову слідчого й органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, відповідно до статті 99-1 КПК України, може бути оскаржено відповідному прокуророві, а згідно зі статтею 236-1 КПК України − до суду. Слід зазначити, що для оскарження постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у порядку, передбаченому статтею 236-2 КПК України, до такої скарги повинна бути додана постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, яка є предметом такого оскарження, а отже, необхідною умовою для прийняття рішення, передбаченого цією статтею.
Статтями 110, 234 та 236 КПК України врегульовано порядок оскарження дій і постанов органів дізнання, слідчого та прокурора. Наприклад, дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві або до суду (стаття 110 КПК України); дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві безпосередньо, так і через слідчого до суду (стаття 234 КПК України); скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається прокуророві вищого рівня або до суду (стаття 236 КПК України).
Іншими словами, кримінально-процесуальним законом передбачено можливість оскарження виключно дій органів дізнання, слідчого та прокурора під час розгляду заяв чи повідомлень про злочини, натомість порядок оскарження бездіяльності цих органів невизначено.
Водночас відповідно до частин першої, другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Реалізація положень статті 2 КАС України вимагає від адміністративного суду, до якого надійшла позовна заява про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства чи прокуратури, що полягало у неприйнятті належного процесуального рішення за заявами чи повідомленнями про злочини, перевірити, чи містить викладене у зверненні ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам статті 95 КПК України, дотримання відповідачем інших положень, встановлених КПК України. Адміністративний суд України не наділений повноваженнями на здійснення такої перевірки.
Отже, при оскарженні бездіяльності органів дізнання, слідства чи прокуратури існує процесуальна невизначеність стосовно юрисдикції суду, до якого може звернутись особа, що суперечить принципу, закріпленому встатті 57 Конституції України. Принцип правової визначеності, як зазначає Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рн/2010, є одним із елементів верховенства права, який стверджує, що обмеження основних прав людини і громадянина та втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
Право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина, що повністю відповідає статті 8 Загальної декларації прав людини, за якою кожен, у разі порушення його основних прав, наданих конституцією і законом, має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами.
Конституція України, закріпивши право людини і громадянина на судовий захист своїх прав і свобод, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, що у свою чергу, як зазначав суддя Конституційного Суду України В.Є. Скомороха в Окремій думці у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Г.П. щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України, втілює верховенство права і є традиційним для Конституції України.
Виходячи із наведеного та беручи до уваги наявну судову практику неоднакового застосування зазначених положень КПК України та КАС України під час здійснення судочинства судами кримінальної і адміністративної юрисдикції в Україні щодо вирішення питання прийняття до розгляду скарг громадян на бездіяльність органів дізнання, слідства та прокуратури, коли останніми за відповідними заявами чи повідомленнями про злочини не приймається жодного передбаченого статтею 97 КПК України процесуального рішення (неоднозначність застосування положень Конституції України та законів України як в судовій практиці судів кримінальної та адміністративної юрисдикції, так і ВСУ), що унеможливлює реалізацію громадянами гарантованого статтею 55 Конституції України права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності зазначених органів, що у свою чергу, порушує право заявника на справедливий судовий розгляд належним судом (параграф 1 статті 6 Конвенції Ради Європи «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 4 листопада 1950 року ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР).
Ураховуючи вищевикладене, а також те, що затягування вирішення зазначеного питання може призвести до порушення розумних строків розгляду зазначених скарг, що вказує на практичну необхідність з’ясування та офіційної інтерпретації положень Конституції України і законів України, керуючись пунктом 2 частини першої статті 150 Конституції України, пунктом4частини першої статті 13, статті 39 і пунктом 4 частини першої статті 41 та частиною першої статті 93 Закону України «Про Конституційний Суд України», пунктом 9 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,
просимо:
Дати офіційне тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року № 1001-05 (опубліковано: Відомості Верховної Ради України, 1961, № 2, ст. 15; зі змінами) та статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-ІV (опубліковано: Відомості Верховної Ради України, 2005, № 35‑36, № 37, ст. 446; зі змінами) в контексті положень статті 55 Конституції України з метою отримання відповідей на питання:
1. За правилами якого виду судової юрисдикції (кримінальної чи адміністративної) належить здійснювати розгляд і вирішення справ про оскарження бездіяльності органів дізнання, слідства й прокуратури, яке полягало у неприйнятті належного процесуального рішення за заявами та повідомленнями про злочини?
2. Який порядок розгляду судами відповідної категорії справ, якщо така процедура безпосередньо не передбачена у процесуальному законі, зокрема Кримінально-процесуальному кодексі України?
Для участі в конституційному провадженні за цим поданням уповноважуються:
1. Сердюк Валентин Васильович – заступник керівника апарату ВССУ;
вул. П. Орлика, 4а, м. Київ, 01043, тел.: 253-34-75;
2. Слуцька Тетяна Іванівна – науковий консультант ВССУ;
вул. П. Орлика, 4а, м. Київ, 01043, тел.: 363-41-82.
Додатки:
1. Постанова пленуму ВССУ від 24 червня 2011 року № 4;
2. Повідомлення Верховного Суду України від 21 вересня 2011 року № 201-2706/0/8-11;
3. Ухвала ВССУ від 7 квітня 2011 року у справі № 680км11;
4.Ухвали ВАСУ від 24 лютого 2010 року у справі № К-16478/08; від 8 вересня 2010 року у справі № К-1375/10; від 15 вересня 2010 року у справі К-49495/09;
5. Ухвали ВАСУ від 25 лютого 2009 року у справі № К-16426/07; від 4 лютого 2009 року у справі № К-3416/07; від 19 січня 2011 року у справі № К-28143; від 22 січня 2009 року у справі № К-6028/07;
6.Ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2010 року у справі № 11а-2363;
7. Ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області від 19 серпня 2010 року у справі № 10-383/10;
8. Лист Апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2011 року № 1-7;
9. Постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ від 21 лютого 2007 року у справі № 07-10; від 23грудня 2009 року у справі № 21-2177во09.
10.Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах ВСУ від 14 жовтня 2008 року у справі № 5-2566км 08.
Голова Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Л.І. Фесенко
-
Цікава інформація у блозі адвоката Голованя (листування з ЄСПЛ). Варто звернути увагу на кількість скасованих постанов про відмову в порушенні к/с.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4ede23a72e7c6/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4ede23a72e7c6/)
:o :o :o
-
РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
(справа про оскарження бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо заяв про злочини)
м. К и ї в Справа № 1-29/2011
14 грудня 2011 року
№ 19-рп/2011
...у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=165571 (http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=165571)
-
РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
(справа про оскарження бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо заяв про злочини)
м. К и ї в Справа № 1-29/2011
14 грудня 2011 року
№ 19-рп/2011
...у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
[url]http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=165571[/url] ([url]http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=165571[/url])
Але, на жаль, в процесуальному законі (КПК) відсутні відповідні статті. Не думаю, що це рішення швидко приведе до реального судового захисту від бездіяльності зазначених органів
-
Але, на жаль, в процесуальному законі (КПК) відсутні відповідні статті. Не думаю, що це рішення швидко приведе до реального судового захисту від бездіяльності зазначених органів
Подивимось. У мене в роботі 5 подібних скарг на бездіяльність. 1 ще не розглянута. 2 відмови суду скасовані АСК і справи на новому розгляді. 2 відмови не скасовані, проте оскаржені мною до ВССУ. На черзі ще 3 скарги. Крім того -весною 2012 р. буде новий КПК.
-
Але, на жаль, в процесуальному законі (КПК) відсутні відповідні статті. Не думаю, що це рішення швидко приведе до реального судового захисту від бездіяльності зазначених органів
Подивимось. У мене в роботі 5 подібних скарг на бездіяльність. 1 ще не розглянута. 2 відмови суду скасовані АСК і справи на новому розгляді. 2 відмови не скасовані, проте оскаржені мною до ВССУ. На черзі ще 3 скарги. Крім того -весною 2012 р. буде новий КПК.
Ви, шановний Перо, оптиміст. Я не бачу покращень (змін на краще, для людей) у жодному з прийнятих Нових Кодексів. Сподіваєтесь, що це буде у новому КПК? Хто його прийматиме, Ви добре знаєте...
-
Янукович підписав проект нового КПК (текст)
Як стало відомо "ЗіБ", Президент Віктор Янукович підписав проект Кримінального процесуального кодексу України.
Сьогодні, 12 січня, документ буде внесений до Верховної Ради України.
Текст проекту Кримінального процесуального кодексу, а також порівняльні таблиці до нього можна переглянути тут.
http://www.zib.com.ua/ua/7320-yanukovich_pidpisav_proekt_kriminalnogo_procesualnogo_kodeks.html (http://www.zib.com.ua/ua/7320-yanukovich_pidpisav_proekt_kriminalnogo_procesualnogo_kodeks.html)
-
ДЕПУТАТИ СХВАЛИЛИ "КРИМІНАЛ" ВНОЧІ
rada KPK (http://www.youtube.com/watch?v=-_qXFWvRQZI#)
http://www.pravda.com.ua/news/2012/04/13/6962680/ (http://www.pravda.com.ua/news/2012/04/13/6962680/)
-
Дуже життєвий коментар людини, який знає ситуацію зсередини:
Не плутайте боротьбу з корупцією зі зведенням політичних рахунків – Геннадій Москаль
http://www.nso.org.ua/ua/mass-media/10096 (http://www.nso.org.ua/ua/mass-media/10096)
-
Одна з перших ухвал ВССУ у вказаних правовідносинах:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/23929033 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/23929033)
Днями маю отримати ухвалу ВССУ за моєю скаргою, яку також задоволено.
-
Ухвала ВССУ від 24.04.2012 р. за моєю скаргою:
(http://thumbnails76.imagebam.com/19213/c9d867192126704.jpg) (http://www.imagebam.com/image/c9d867192126704) (http://thumbnails43.imagebam.com/19213/62369b192126710.jpg) (http://www.imagebam.com/image/62369b192126710) (http://thumbnails73.imagebam.com/19213/dc9e2b192126722.jpg) (http://www.imagebam.com/image/dc9e2b192126722) (http://thumbnails58.imagebam.com/19213/bf6ea0192126734.jpg) (http://www.imagebam.com/image/bf6ea0192126734)
Справу направлено до АСК. Чекаю вже рішення по суті після касації. ::)
-
Прокуратор поддержал кассационную жалобу?!
-
Прокуратор поддержал кассационную жалобу?!
Ну так написано...
У ЄДРСР:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24236817 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/24236817)
-
Цікава інформація у блозі адвоката Голованя (листування з ЄСПЛ). Варто звернути увагу на кількість скасованих постанов про відмову в порушенні к/с.
[url]http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4ede23a72e7c6/[/url] ([url]http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4ede23a72e7c6/[/url])
:o :o :o
Є рішення ЄСПЛ!
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7771.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7771.0.html)
-
Правоохранители больше не смогут скрывать преступления, – Генпрокурор Украины
http://www.yurpractika.com/news.php?id=0032757 (http://www.yurpractika.com/news.php?id=0032757)
Надав свій коментар стану справ і перспективам. :-\
-
Документи з питань організації та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7875.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7875.0.html)
-
Як за новим КПК оскаржити рішення керівника органу досудового розслідування
Напевно, відомо й першокурсникам, які вивчають теорію права в юридичному виші: принципи процесуального права — це основи, фундаментальні засади порядку кримінального провадження. І від реалізації цих принципів безпосередньо залежить якість кримінального процесу.
Управа на керівника
Як і попередній, новий КПК встановлює такий важливий принцип, як «забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності» (п.17 ч.1 ст.7), адже це є дієвим механізмом виправлення помилок та недопущення зловживань, що дає можливість зберегти та реалізовувати весь обсяг прав та свобод учасників кримінального провадження. За змістом ч.1 ст.24 КПК, «кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом». Водночас перелік службових осіб, задіяних у кримінальному провадженні, є ширшим, ніж той, що наводиться в ст.24. Так, серед посадовців почесне місце посідає така процесуальна фігура, як керівник органу досудового розслідування. Саме він організовує досудове розслідування та має значний обсяг повноважень, зокрема визначати слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; відсторонювати його від проведення досудового розслідування; давати слідчому письмові вказівки; погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення тощо (ч.2 ст.39 КПК).
Отже, як видно з аналізу цих норм, принцип оскарження на таку службову особу не поширюється. Мабуть тому, що він начальник. Над принципами. Проте не варто опускати руки, необхідно вирішити питання: які винайти шляхи оскарження рішення, дії чи бездіяльність керівника органу досудового розслідування, якщо має місце порушення законодавства?
Рекомендуємо такі варіанти, що можуть застосовуватись як окремо, так і разом, залежно від конкретних обставин.
Варіант перший. Скарга «в законі»
Він припускає використання закону «Про звернення громадян». Це опосередкований метод оскарження. Оскільки відповідно до ст.12 цього акта його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством. Хоча все одно є сенс використовувати цей закон для звернення уваги на порушення. У даному випадку не такою принциповою є відповідь, як доведення до відома певних осіб інформації про вчинені порушення.
Слід також звернути увагу, що порядок розгляду скарг на керівника органу досудового розслідування кримінальним процесуальним законодавством не встановлений, тому є формальні підстави застосувати інші правові акти.
Правильно буде звертатися зі скаргою до керівника начальника, але не безпосереднього, а того, який займає найвищу сходинку у відповідній ієрархії. Наприклад, на керівника слідчого підрозділу районного відділу МВС слід скаржитися не в міське управління МВС, а відразу в Міністерство внутрішніх справ або до Генеральної прокуратури. Таку скаргу високе керівництво, швидше за все, візьме на замітку й направить керівнику начальника з відповідними вказівками, який обов’язково відмітить «заслуги» професійної діяльності свого підлеглого.
Варіант другий. Злочин у сфері службової діяльності
У цьому випадку використовуємо Кримінальний кодекс. Маємо на увазі ситуацію, коли є всі підстави вважати, що керівник органу досудового розслідування при виконанні своїх службових обов’язків учиняє діяння, яке має ознаки передбаченого КК злочину. Наприклад, може йтися про зловживання владою або службовим становищем чи перевищення влади або службових повноважень. При цьому, за змістом ст.214 КПК, достатньо подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення, щоб почалося досудове розслідування.
Варіант третій. Зброя — КПК
Відповідно до ст.55 Конституції як норм прямої дії «кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
При цьому слід узяти до уваги рішення КС №19-рп/2011 від 14.12.2011 (справа про оскарження бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо заяв про злочини), відповідно до якого право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина та відповідно до ч.2 ст.64 Конституції не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, а недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади.
Системний аналіз положень КПК, зокрема тих, які визначають його завдання та унормовують порядок оскарження рішень чи дій суб’єктів повноважень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, дає підстави для висновку про можливість оскарження до суду не тільки рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, а і їхньої бездіяльності. Утвердження правової держави відповідно до приписів ст.55 Основного Закону полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Таким чином, Конституційний Суд уважає, що з метою реалізації положень ст.55 акта найвищої юридичної сили та недопущення обмеження прав і свобод людини і громадянина в разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про скоєні або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до встановленого КПК порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання.
Показовий урок для порушника?
КС у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень ст.55 Конституції щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови в правосудді (п.1 резолютивної частини рішення від 25.11.97 №6-зп, п.1 резолютивної частини рішення від 25.12.97 №9-зп).
Отже, Суд визначив (хоча й дещо за іншим предметом справи) очевидне спрямування тлумачення подібних правовідносин у бік забезпечення реального оскарження будь-якої категорії порушень (за логікою, і будь-якого суб’єкта). Навіть якщо відсутні конкретні законодавчі правила їх вирішення. За позицією КС, це має відбуватися за аналогією норм, що регламентують порядок вирішення подібних спорів.
В іншому випадку держава в особі судових органів змушена буде визнати, що на керівника органу досудового розслідування як сторону кримінального провадження не поширюються норми Конституції та правова позиція КС. Хоча здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої полягає саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді.
І навіть якщо відповідна скарга на керівника органу досудового розслідування не знайде правового відгуку, все одно вона відіб’ється на кар’єрі порушника, що може стати показовим уроком, та змусить виправити наявні порушення чи не допускати їх у майбутньому. При цьому потрібно зауважити: не слід зловживати своїми правами та повноваженнями адвоката, адже серед начальників теж трапляються добросовісні та порядні люди, які просто виконують свою роботу.
http://www.zib.com.ua/ua/12089-yak_oskarzhiti_rishennya_kerivnika_organu_dosudovogo_rozslid.html (http://www.zib.com.ua/ua/12089-yak_oskarzhiti_rishennya_kerivnika_organu_dosudovogo_rozslid.html)
-
Новий КПК набере чинності 20 листопада в 00.00
http://www.zib.com.ua/ua/12317-noviy_kpk_nabere_chinnosti_20_listopada_v_0000_-_rada_suddiv.html (http://www.zib.com.ua/ua/12317-noviy_kpk_nabere_chinnosti_20_listopada_v_0000_-_rada_suddiv.html)
-
Підкажіть, а коли впроваджується реєстр?
6.1. Відомості про кримінальні правопорушення за заявами і повідомленнями, що надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України і в яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи чи про відмову в порушенні кримінальної справи вносяться до Реєстру органами досудового розслідування протягом десяти днів з моменту його впровадження.
-
ЄРДР вже утворено:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7875.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7875.0.html)
-
Якось Ви мабудь не зрозуміли мене. Я надав витяг саме з Вашого посилання! "Nakaz___69_v_d_17.08.12_-_Polojennja_pro_Re_str_DR.doc"
-
У Генпрокуратурі презентували пробну версію єдиного реєстру досудових розслідувань
http://video.bigmir.net/show/337535/ (http://video.bigmir.net/show/337535/)
(новина від 18.08.2012 р.)
-
Ви не надвали прямої відповіді на моє запитання, проте все одно дякую, оскільки у відео зазначено, що "... його запровадять у листопаді, разом із новим КПКУ ...", очевидно що це буде о 00:00 20.11.2012р.
-
Справу направлено до АСК. Чекаю вже рішення по суті після касації. ::)
Проміжні підсумки. Справу було направлено до 1-ої інстанції. Новою постановою знову відмовлено у скарзі (знову оскаржив):
Суд вимушений виконати свій процесуальний обов'язок щодо неможливості дій не на підставі та не у спосіб, передбачений Конституцією України чи її законом, навіть за наявності порушеного права скаржника, а тому скаргу залишає без задоволення.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/25559748 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/25559748)
Сьогодні стало відомо, що цю постанову скасовано АСК. В листопаді розпочинається вже третє коло оскарження. :P
-
Ви не надвали прямої відповіді на моє запитання, проте все одно дякую, оскільки у відео зазначено, що "... його запровадять у листопаді, разом із новим КПКУ ...", очевидно що це буде о 00:00 20.11.2012р.
Ось ще новини:
В.Фаринник відзначив, що до 5 листопада прокуратура видасть кожному слідчому електронний ключ доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інструкцію з його використання. Крім того, з цієї ж дати почнеться експериментальне випробування системи ЄРДР. «До кінця жовтня ви повинні не лише забезпечити в себе на місцях 100%-у готовність технічного забезпечення й доступ до мережі Інтернет, а й перевірити її готовність руками», — звернувся до присутніх голова ГСУ.
http://www.zib.com.ua/ua/12325-mvs_gotove_do_nabuttya_chinnosti_novogo_kpk.html (http://www.zib.com.ua/ua/12325-mvs_gotove_do_nabuttya_chinnosti_novogo_kpk.html)
-
Дело И.Голованя о привлечении к ответственности прокуроров рассмотрят заново
http://www.yurpractika.com/news.php?id=0033858 (http://www.yurpractika.com/news.php?id=0033858)
-
Сотрудникам МВД презентовали возможности Единого реестра досудебных расследований
Система Единого реестра досудебных расследований, ее возможности, порядок функционирования, а также новые взаимоотношения, возникающие между представителями различных правоохранительных структур с введением в действие нового Уголовного процессуального кодекса Украины – об этом шла речь на совещаниях с участием работников подразделений центрального аппарата МВД, представителей Генеральной прокуратуры Украины и компании-разработчика системы. Об этом сообщила пресс-служба МВД.
Приглашенные специалисты ознакомили сотрудников Главного следственного управления, Главного штаба, Департамента кадрового обеспечения, Департамента уголовного розыска, Департамента Государственной службы борьбы с экономической преступностью и Департамента информационно-аналитического обеспечения с необходимыми техническими требованиями, предъявляемыми оборудованию, а также с порядком функционирования Единого реестра досудебных расследований. Кроме того, специалисты продемонстрировали возможности системы с помощью интерактивного курса.
Благодаря этой системе каждый пользователь системы сможет ознакомиться с порядком ввода сведений в реестр, возможностями редактирования и внесения информации в Единый реестр досудебных расследований. Некоторое время возможности системы можно будет опробовать в режиме обучения.
Впрочем, вносить информацию в Реестр смогут лишь те лица, которые в установленном порядке получат индивидуальные электронные «ключи» для доступа к системе. Круг этих лиц определен Положением о Едином реестре досудебных расследований, которым закрепляются права и обязанности держателей, регистраторов и пользователей системы. Указанные лица имеют право доступа к Реестру с помощью уникального электронного «ключа».
Доступ к информации об уголовных производствах будет жестко ограничен. Это связано с необходимостью защиты базы данных путем запрета несанкционированного доступа. Движение уголовного производства и все решения по нему будут шаг за шагом фиксироваться системой, чтобы в любой момент можно было получить полную информацию о ходе досудебного расследования.
http://www.yurpractika.com/news.php?id=0033900 (http://www.yurpractika.com/news.php?id=0033900)
-
Ода новому КПК от Портнова:
Новый УПК вступит в силу в полночь 20 ноября
В ночь с 19 на 20 ноября в Украине вступит в силу новый Уголовно-процессуальный Кодекс. Ровно в полночь отделения милиции начнут применять новый УПК и регистрировать заявления о преступлениях и звонки граждан по новой процедуре, заявил руководитель группы по разработке УПК, советник президента—руководитель Главного управления по вопросам судоустройства администрации президента Андрей Портнов.
Новый УПК опубликован в официальной прессе
"Могу твердо сказать — 99% проблем, связанных с имплементацией УПК, уже решены. Сегодня не остается ни одного вопроса, который ставил бы под угрозу начало применения УПК либо эффективность его реализации",
– заявил г-н Портнов в интервью изданию "КоммерсантЪ-Украина".
Также он рассказал, что с принятием кодекса уже внесены изменения в десятки законов. Приняты сотни приказов самых разных ведомств.
Так, во всех судах страны избраны следственные судьи и определен судья, специализирующийся на делах несовершеннолетних; создан единый реестр досудебных расследований, в котором регистрируются заявления о преступлениях – каждый следователь получил персональный электронный ключ для входа в систему; районные отделения внутренних дел оборудованы интернетом.
В то же время, по словам г—на Портнова, еще есть "небольшие недоделки", но они не должны помешать работе Кодекса. Например, правительство не успело утвердить новый порядок хранения вещественных доказательств, еще не везде внедрена возможность осуществления процессуальных действий в режиме видеоконференции, слабо финансируется замена металлических ограждений в судах на прозрачные.
Также он заявил, что благодаря новому УПК следственные изоляторы разгрузятся уже в период с 20 ноября по 20 января.
"И разгрузятся очень серьезно — на десятки процентов. 20 ноября многие лица, которые будут доставлены в суд для избрания меры пресечения, не будут арестованы. А те, кто был арестован ранее, подлежат обязательному судебному контролю каждые два месяца. И если у кого-то двухмесячный срок припадет на 21 ноября, он в тот же день сможет выйти, заплатив залог. И так — каждый день в течение двух месяцев", – пояснил г-н Портнов.
Кроме того советник президента рассказал, что в УПК введено понятие "уголовные проступки[/b]", но соответствующий раздел пока не вступает в силу – он начнет действовать автоматически после принятия законодательства об уголовных проступках.
"То же касается создания Государственного бюро расследований (ГБР) — нового органа, которому перейдет расследование преступлений, совершенных высокопоставленными чиновниками, сотрудниками правоохранительных органов и судьями. К слову, после принятия закона о ГБР прокуратура автоматически потеряет все следственные функции", – добавил Андрей Портнов.
Работу над этими законопроектами планируется завершить в I полугодии 2013 года, после чего из сразу подадут в Верховную Раду.
В тюрьму по-новым правилам
Напомним, в апреле Верховная Рада Украины приняла новый Уголовно-процессуальный кодекс. Принципиальной новацией в УПК стало предоставление права фигурантам дел и их защитникам самостоятельно собирать доказательства. Также в новом УПК не предусмотрено функционирование органов дознания, проведения доследственных проверок и дополнительных расследований. Следователь должен начинать расследование не позднее 24 часов после получения заявления или сообщения об уголовном правонарушении.
Источник: Коммерсантъ-Украина
-
Ода новому КПК от Портнова:
Лінки на повний текст:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7970.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7970.0.html)
http://www.kommersant.ua/doc/2065136 (http://www.kommersant.ua/doc/2065136)
Новий КПК -насправді подія фундаментальна в законодавстві. Як завжди постає питання його виконання... :-X
-
Государственного бюро расследований (ГБР) — нового органа,
Цікаво, хто його очолив і де вони знаходяться ????
-
Госбюро расследований планируется создать в течение 5 лет, – В.Пшонка
http://www.yurpractika.com/news.php?id=0034078 (http://www.yurpractika.com/news.php?id=0034078)
-
Вчера в новостях они же утверждали, что создадут максимум через три...(жалкие попытки скопировать всё у России).
-
Реєстр заяв замість порушень
З 20 листопада кримінальних справ не стане, а слідчим для роботи знадобляться ключі
З 20 листопада українська правова система починає жити в новій системі координат — із цієї дати набуває чинності КПК. Звичайні громадяни навіть не підозрюють, як ця подія змінить їхнє життя. Наприклад, міліція тепер просто не зможе відмовити жодній людині в порушенні кримінальної справи. Хочаб тому, що порушення справи більше не буде в принципі. Відтепер кожне звернення про скоєння правопорушення повинне буде реєструватися в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Що ж являє собою цей загадковий ЄРДР і як узагалі функціонуватиме нова система?
http://www.zib.com.ua/ua/12626-z_20_listopada_kriminalnih_sprav_bilshe_ne_bude_a_slidchim_d.html (http://www.zib.com.ua/ua/12626-z_20_listopada_kriminalnih_sprav_bilshe_ne_bude_a_slidchim_d.html)
-
Звертаю увагу, що через лічені години набирає чинності КПК України, ст. 304 якого передбачено оскарження бездіяльності слідчого (прокурора) протягом 10 днів з моменту бездіяльності. Виходячи з положень п. 3 Перехідних положень КПК початок бездіяльності слід відлічувати з 20.11.2012 р., як моменту коли мають бути переданими заяви та повідомлення про злочини для проведення досудового розслідування.
Див. новини ВССУ:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5411.15.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5411.15.html)
-
Є питання щодо 3 пункту "Перехідних положень"?
3. Заяви та повідомлення про злочини, які надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності цим Кодексом і по яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи або про відмову у порушенні кримінальної справи, передаються органам досудового розслідування згідно з цим Кодексом для початку досудового розслідування в порядку, встановленому цим Кодексом.
[url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651%D0%B6-17/paran16#n16[/url] ([url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651%D0%B6-17/paran16#n16[/url])
За який період часу заяви будуть передаватись органам досудового розслідування?
В Положенні про Реєстр вказано, що відомості про кримінальні правопорушення за заявами і повідомленнями і в яких не прийнято рішення, будуть вноситись у Реєстр.
Але не вказано за який період будуть вноситись ці відомості.
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань
6. Облік кримінальних правопорушень минулих років та таких, які рахуються в органах досудового розслідуванняудуть вноситись у Реєстр.
6.1. Відомості про кримінальні правопорушення за заявами і повідомленнями, що надійшли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України і в яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи чи про відмову в порушенні кримінальної справи вносяться до Реєстру органами досудового розслідування протягом десяти днів з моменту його впровадження.
У мене є не менше 4 заяв, по яким не було ні рішення, ні відмови.
Але серед тих заяв є і від 2008 р.
То що по ним робити?
Подавати нові заяви?
Чи оскаржувати, якщо відомості по ним не будуть внесені в Реєстр?
Але на внесення відомостей їм надано 10 днів, і на оскарження є 10 днів.
-
У мене є не менше 4 заяв, по яким не було ні рішення, ні відмови.
Але серед тих заяв є і від 2008 р.
То що по ним робити?
Подавати нові заяви?
Чи оскаржувати, якщо відомості по ним не будуть внесені в Реєстр?
Але на внесення відомостей їм надано 10 днів, і на оскарження є 10 днів.
stepan, викладаю шаблон клопотання, яке мною підготовлено і сьогодні подано. Використовуйте при зверненні до тих органів, до яких раніше подавали заяви про злочин і по яким не прийнято процесуального рішення. З іншого боку, можете подати нові повідомлення про злочини.
*№ 69 від 17.08.2012 р.
-
stepan, викладаю шаблон клопотання, яке мною підготовлено і сьогодні подано. Використовуйте при зверненні до тих органів, до яких раніше подавали заяви про злочин і по яким не прийнято процесуального рішення. З іншого боку, можете подати нові повідомлення про злочини.
Дякую!
-
Як на практиці. Cьогодні у мене відбулася процедура реєстрації клопотань, зазначених у
« Reply #71 : 20 Листопада 2012, 18:36:34 »
Спочатку з дежурним: зам. прокурора Печерського р-ну Києва з'ясовували, чи надавалися мені на попередні звернення відповіді. На що я вказав, що відповіді були, але не було процесуальних рішень в порядку КПК. Також повідомив, що не бажаю подавати нові заяви про злочин для реєстрації в ЄРДР (аналогічні поданим до набрання чинності новим КПК), а хочу отримати відповіді щодо руху "старих". Далі процедура виглядала наступним чином: прокурор заповнював бланк протоколу: мої анкетні дані (ПІБ, адреса, телефон, дані паспорту), коли подана "стара" заява про злочин, коротка фабула кримінального правопорушення і попередня кваліфікація за статтею КК. Тобто -вимоги ч. 5 ст. 214 КПК. Далі я на протоколі розписувався, що попереджений про кримінальну відповідальність. Прокурор ставить дату, свою резолюцію і передає протокол з двома примірниками клопотання до канцелярії. Там мені проставили штампи на моїх примірниках. Протягом 24 годин мають внести "старі" заяви про злочин до ЄРДР.
-
Як на практиці. Cьогодні у мене відбулася процедура реєстрації клопотань, зазначених у
« Reply #71 : 20 Листопада 2012, 18:36:34 »
Спочатку з дежурним: зам. прокурора Печерського р-ну Києва з'ясовували, чи надавалися мені на попередні звернення відповіді. На що я вказав, що відповіді були, але не було процесуальних рішень в порядку КПК. Також повідомив, що не бажаю подавати нові заяви про злочин для реєстрації в ЄРДР (аналогічні поданим до набрання чинності новим КПК), а хочу отримати відповіді щодо руху "старих". Далі процедура виглядала наступним чином: прокурор заповнював бланк протоколу: мої анкетні дані (ПІБ, адреса, телефон, дані паспорту), коли подана "стара" заява про злочин, коротка фабула кримінального правопорушення і попередня кваліфікація за статтею КК. Тобто -вимоги ч. 5 ст. 214 КПК. Далі я на протоколі розписувався, що попереджений про кримінальну відповідальність. Прокурор ставить дату, свою резолюцію і передає протокол з двома примірниками клопотання до канцелярії. Там мені проставили штампи на моїх примірниках. Протягом 24 годин мають внести "старі" заяви про злочин до ЄРДР.
А як діяти, якщо по моїм заявам були постанови про відмову в порушенні кримінальної справи(по одній справі постанова МВС, а по другій постанова районного прокурора), і ці постанови я не оскаржував до суду, а оскаржив до прокуратури м. Києва, та до генеральної прокуратури, і потім отримав відповідь від районної прокуратури, про те, що вони не вбачають за потрібне порушувати кримінальну справу?
І ще питання - мене МВС повідомило(простим листом, ще до набрання чинності новим КПК) про те, що прийнята ще одна постанова про відмову в порушенні крим. справи(по третій справі), але я саму постанову ще не отримав.
То цю останню постанову в будь якому разі потрібно оскаржувати до суду?
-
А як діяти, якщо по моїм заявам були постанови про відмову в порушенні кримінальної справи(по одній справі постанова МВС, а по другій постанова районного прокурора), і ці постанови я не оскаржував до суду, а оскаржив до прокуратури м. Києва, та до генеральної прокуратури, і потім отримав відповідь від районної прокуратури, про те, що вони не вбачають за потрібне порушувати кримінальну справу?
І ще питання - мене МВС повідомило(простим листом, ще до набрання чинності новим КПК) про те, що прийнята ще одна постанова про відмову в порушенні крим. справи(по третій справі), але я саму постанову ще не отримав.
То цю останню постанову в будь якому разі потрібно оскаржувати до суду?
1) Якщо немає відповідей від міської прокуратури і ГПУ (на скарги щодо постанови райпрокуратури) -слід оскаржувати бездіяльність прокуратури м. Києва і ГПУ. Яки чином її оскаржувати -зараз слід міркувати, оскільки фактично одночасно діє 2 КПК.
2) Слід цю постанову міліції отримати, а потім вирішити питання оскарження в "старому" порядку. Оскаржувати чи ні -це Вам вирішувати.
-
викладаю шаблон клопотання, яке мною підготовлено і сьогодні подано.
ГПУ, як і раніше, нічого не робить. Замість вирішення клопотання (за поданою за "старим" КПК заявою про злочин до ГПУ), воно передано до міської прокуратури, а останньою -до районної. Але тепер є, що оскаржувати до суду. ;)
Крім того, нова "фішка" по внесенню "старих" заяв про злочин до ЄРДР. Якщо stepan, наприклад, раніше подав 4 заяви про злочин (по яким за дії "старого" КПК не було винесено процесуального рішення), то зараз можуть внести в ЄРДР не всі 4 заяви, а одну (тобто за усіма заявами про злочини, що подані однією особою). Хоча, відповідно до ст. 217 КПК об'єднання матеріалів можливо лише на стадії досудового розслідування, яке починається з моменту внесення в ЄРДР.
Ось, що відбувається на місцях:
А руки-то помнят!
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50b8b95ae7527/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50b8b95ae7527/)
-
-"По его словам, «реестр предназначен, прежде всего, для того, чтобы рядовой гражданин не ходил за милиционером или прокурором, или другими правоохранительными, прося их помощи и защиты от преступников».
Правоохранители больше не смогут скрывать преступления. «Каждое заявление будет основанием для полноценного досудебного расследования, а тот, кто его подаст, немедленно получит действенный механизм защиты своих законных прав. Раньше такого не было», – заверил г-н Пшонка."
Этот пшонка, брешет, как дышит. Простой гражданин и близко не имеет доступ к этому реестру. Все как было шито-крыто так и осталось. Еще бы! Менты никогда не работали, а сейчас, с каким-то реестром, так и разогнались. Тьфу. противно.
-
А мне пришло пару писем из райпрокуратуры с номерами уголовных производств :)
Правда в КПК столько оснований для закрытия УП (от "встановлена відсутність події кримінального правопорушення;" до "не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;") что с трудом верится что станет лучше... Но хотябы не стало хуже!
-
Мифы единого реестра
По сути дела, разница небольшая: если раньше «фильтр» стоял на входе, то теперь он будет стоять на выходе. В течение последних 5 лет правоохранительные органы Украины ежегодно регистрировали приблизительно 3 млн заявлений и сообщений о преступлениях, и все они вносились в специальный электронный реестр (автоматизированная информационно-поисковая система «Факт»), держателем которого было МВД. Однако только по 500 тыс. из них возбуждались уголовные дела, а по остальным выносились либо отказные, либо аналогичные им по смыслу постановления. Теперь, помимо «Факта», заявления и сообщения будут вноситься и в ЕРДР, но в течение 7 дней большая их часть отсеется постановлениями о закрытии уголовных производств за отсутствием события или состава уголовного правонарушения.
http://sud.ua/news/2012/12/03/45039-mifi-edinogo-reestra (http://sud.ua/news/2012/12/03/45039-mifi-edinogo-reestra)
-
За час роботи ЄРДР відкрито 95 тис кримінальних проваджень
За минулі два тижні, протягом яких в Україні діє новий Кримінальний процесуальний кодекс, до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено майже 95 тисяч заяв про кримінальні правопорушення і за усіма відкрито кримінальні провадження.
Як повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України, за два тижні роботи реєстру, станом на 8.00 год. 04.12.2012, до ЄРДР внесено 94931 заяви про кримінальні правопорушення. За усіма заявами відкрито кримінальні провадження.
За останню добу, зокрема, відкрито 5252 кримінальних проваджень, з них 4896 – органами внутрішніх справ.
http://www.zib.com.ua/ua/13012-za_chas_roboti_erdr_vidkrito_95_tis_kriminalnih_provadzhen_.html (http://www.zib.com.ua/ua/13012-za_chas_roboti_erdr_vidkrito_95_tis_kriminalnih_provadzhen_.html)
-
Генпрокуратура звітує, що органи слідства завалені справами
За два тижні роботи Єдиного реєстру досудових розслідувань відкрито понад 100 тисяч кримінальних проваджень.
Про це свідчать дані реєстру, які оприлюднила прес-служба Генпрокуратури.
Зокрема, станом на 5 грудня до ЄРДР було внесено 101491 заяву про кримінальні правопорушення. За усіма заявами відкрито кримінальні провадження.
За останню добу, зокрема, відкрито 6560 кримінальних проваджень, з них 5958 - органами внутрішніх справ.
Раніше міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, коментуючи набуття чинності нового Кримінально-процесуального кодексу, заявив, що міліція більше не може не відреагувати на будь-яку заяву громадянина про правопорушення.
http://www.pravda.com.ua/news/2012/12/5/6978838/ (http://www.pravda.com.ua/news/2012/12/5/6978838/)
-
викладаю шаблон клопотання, яке мною підготовлено і сьогодні подано.
ГПУ, як і раніше, нічого не робить. Замість вирішення клопотання (за поданою за "старим" КПК заявою про злочин до ГПУ), воно передано до міської прокуратури, а останньою -до районної. Але тепер є, що оскаржувати до суду.
Отримав сьогодні також 4 повідомлення на 4 мої клопотання до Генпрокуратури.
ГП передало мої клопотання до прокуратури м. Києва "для організації перевірки та прийняття рішення".
Як правильно оскаржувати дії прокуратури в даному випадку?
Оскаржувати бездіяльність ГП до Печерського районного суду?
Додати до скарги своє "Клопотання" до ГП та повідомлення від неї?
-
Як правильно оскаржувати дії прокуратури в даному випадку?
Якщо оскаржується бездіяльність стосовно повідомлень про злочини, що скоєні суддями, то слід звертатися до ВССУ для визначення підсудності. Щодо інших злочинів -до райсуду. Викладаю тексти поданих мною скарг. Завтра у мене розгляд перших скарг (протягом 72 годин після подання).
-
Якщо оскаржується бездіяльність стосовно повідомлень про злочини, що скоєні суддями, то слід звертатися до ВССУ для визначення підсудності.
Олийнык Д.В., я с Вами не согласен!
Не нужно в ВССУ подавать! Нужно подавать прямо в райсуд!
-
Як правильно оскаржувати дії прокуратури в даному випадку?
Якщо оскаржується бездіяльність стосовно повідомлень про злочини, що скоєні суддями, то слід звертатися до ВССУ для визначення підсудності. Щодо інших злочинів - до райсуду. Викладаю тексти поданих мною скарг. Завтра у мене розгляд перших скарг (протягом 72 годин після подання).
Я подавав заяви про злочин до районної прокуратури(Святошинської) з 2008 по 2011 роки і процесуальні рішення по деяким з них не були прийняті.
Потім я оскаржував цю бездіяльність до Міської та Генеральної прокуратур, і рішення також не були прийняті.
А 29.11.12 р. я подав клопотання до Генеральної прокуратури, щоб мої повідомлення про злочин внесли до Реєстру, але Ген.прокуратура 30.12.12 р. передала мої клопотання до Міської прокуратури.
То мені оскаржувати бездіяльність Генеральної прокуратури до Печерського райсуду, чи бездіяльність районної прокуратури до Святошинського суду?
-
Завтра у мене розгляд перших скарг (протягом 72 годин після подання).
Ось як, відмовляючи у відкритті провадження, тлумачиться суддями зміст поданого клопотання:
Посилання ОСОБА_1 на п. 3 Перехідних положень КПК України 2012р. є безпідставним з огляду на наступне.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852916 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852916)
Поряд з цим, порядок вирішення заяв та повідомлень про злочини, які надішли до органів дізнання, слідчих, прокурорів до набрання чинності КПК України від 13.04.2012 і по яких не прийнято рішення про порушення кримінальної справи чи про відмову у порушенні кримінальної справи, регламентовано пунктом 3 Перехідних положень КПК України.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852918 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852918)
По іншим скаргам відкриті провадження; почався, але безпідставно відкладений розгляд (неявка представника органу досудового розслідування, або явка без-будь якого уявлення про предмет розгляду).
-
Не нужно в ВССУ подавать! Нужно подавать прямо в райсуд!
Подавайте. Бажано з посиланням на прийняту в подальшому ухвалу.
-
То мені оскаржувати бездіяльність Генеральної прокуратури до Печерського райсуду, чи бездіяльність районної прокуратури до Святошинського суду?
Оскаржувати бездіяльність райпрокуратури до райсуду (якщо до прокуратури подавалося повідомлення про злочин, скоєний не суддями).
-
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852918[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852918[/url])
З урахуванням вищевикладеного, стосовно вимоги скарги в частині зобов'язання слідчого чи прокурора вирішити клопотання про визнання потерпілим, також слід зазначити, що такі вимоги не можуть бути предметом судового розгляду у зв'язку з тим, що предметом оскарження за п.1 ч.1 ст.303 КПК України в частині оскарження бездіяльності, що полягала у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, є бездіяльність слідчого, вчинена при здійсненні досудового розслідування.
Разом з цим, слід звернути увагу, що КПК України не регламентує процедури вирішення слідчим клопотання чи заяви про визнання потерпілим і відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні оскарженню підлягає лише рішення про відмову у визнанні потерпілим.
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852918[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852918[/url])
Якщо суди відмовляють, визнати скаржника потерпілим, то може мені не варто оскаржувати бездіяльність прокуратури, не маючи принятого рішення про відмову у визнанні потерпілим?
А чи не може вважатись "відмовою у визнанні мене потерпілим" - повідомлення від ГП про те, що моє клопотання про визнання мене потерпілим було направлено до прокуратури м. Києва для організації перевірки?
Адже воно було відправлене 30.11.12 р., тобто коли вже сплинув термін 10 днів для внесення в Реєстр повідомлень про злочини, по яким не було прийнято рішення.
-
По іншим скаргам відкриті провадження; почався, але безпідставно відкладений розгляд (неявка представника органу досудового розслідування, або явка без-будь якого уявлення про предмет розгляду).
А завдяки чому Вам вдалось досягнути відкриття провадження?
Було рішення про відмову у визнанні потерпілим?
-
Посилання ОСОБА_1 на п. 3 Перехідних положень КПК України 2012р. є безпідставним з огляду на наступне.....
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852916[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/27852916[/url])
Круто, особенно это:
Таким чином, п. 3 Перехідних положень КПК України стосується внесення до ЄРДР лише тих заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, по яким визначений ст. 97 КПК України 1960р. десятиденний строк дослідчої перевірки на момент набрання чинності КПК України 2012р не закінчився, а рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи в межах цього строку не прийнято. Заяви та повідомлення, що подані за межами десятиденного строку дослідчої перевірки, не охоплюються п. 3 Перехідних положень КПК України, оскільки могли бути розглянуті в іншому порядку, як такі, що не містили достатніх даних про наявність ознак злочину. (в іншому разі до ЄРДР мали бути внесені всі заяви та повідомлення подані з початку набрання чинності КПК України 1960р, по яким не було прийнято рішення про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи)
А вот еще один отличился: http://reyestr.court.gov.ua/Review/27875211 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/27875211)
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.303 КПК України 2012 р., просить зобов'язати слідчого чи прокурора зареєструвати в Єдиному реєстрі досудових розслідувань його заяву про злочин
...
Аналіз положень ст.ст.214,303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має бути подана після створення Єдиного реєстру досудових розслідувань, містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння .
Интересно, а где Волкова такое прочла?
Вот Портнов что пишет: http://www.president.gov.ua/ru/news/26050.html (http://www.president.gov.ua/ru/news/26050.html) Но наша четкая, железобетонная позиция такова: если гражданин нарисует дерево и напишет, что это - заявление о преступлении, то это тоже на общих основаниях должно попасть в госреестр заявлений.
И вот: http://reyestr.court.gov.ua/Review/27872233 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/27872233)
Разом з цим, слід звернути увагу, що КПК України не регламентує процедури вирішення слідчим клопотання чи заяви про визнання потерпілим і відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні оскарженню підлягає лише рішення про відмову у визнанні потерпілим.
ПС: я как раз и считаю, что все с 1960 г. и должны быть внесены!
-
Якщо суди відмовляють, визнати скаржника потерпілим, то може мені не варто оскаржувати бездіяльність прокуратури, не маючи принятого рішення про відмову у визнанні потерпілим?
До суду мною було подано скаргу (див. шаблон вище) через невирішення клопотання, тобто оскаржувалася бездіяльність. Я не оскаржував відмову визнати мене потерпілим.
А чи не може вважатись "відмовою у визнанні мене потерпілим" - повідомлення від ГП про те, що моє клопотання про визнання мене потерпілим було направлено до прокуратури м. Києва для організації перевірки?
Адже воно було відправлене 30.11.12 р., тобто коли вже сплинув термін 10 днів для внесення в Реєстр повідомлень про злочини, по яким не було прийнято рішення.
До ГПУ потрібно було звертатися з клопотанням, якщо раніше туди подавалося повідомлення про злочин. Якщо таке повідомлення подавалося до іншого органу -відповідно до цього органу і слід було направляти клопотання. В Вашому випадку не було сенсу щось направляти до ГПУ і тому не має законних підстав оскаржувати їх дії щодо скерування клопотання до нижчестоящої прокуратури (оскільки раніше ГПУ не отримувало Вашого повідомлення про злочин). Відмова у визнанні потерпілим оформлюється постановою (ст. 110 КПК). Саме таке рішення можна оскаржити.
Щодо строків. ЄРДР запроваджено з 19.11.2012 р., десятиденний строк для внесення "старого" повідомлення про злочин закінчився 29.11.2012 р. (але будемо рахувати 30.11.2012 р., з моменту набрання чинності КПК). Клопотання від 30.11.2012 р. має бути вирішеним протягом 3-ох днів (ст. 220 КПК). В Вашому випадку воно було подано не до того органу, куди подавалося повідомлення про злочин, тому терміни зсуваються до часу, поки воно не потрапить за належністю. Після того, як немає відповіді на 3-й день -починається перебіг 10-денного строку на оскарження бездіяльності щодо нездійснення слідчим (прокурором) інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
-
А завдяки чому Вам вдалось досягнути відкриття провадження?
Було рішення про відмову у визнанні потерпілим?
Рішення про відмову у визнанні потерпілим не було. Я оскаржував бездіяльність щодо невирішення мого клопотання. Чому одні судді проводять судові засідання, а інші відмовляють у відкритті провадження (причому, вказуючи в одних випадках на п. 3 Перехідних положень КПК, а в інших -на безпідставність посилання на цей пункт) - зрозуміти неможливо. Можливо, що одні виходять із загальних засад судочинства, а інші, за своєю ментальною звичкою, шукають приводи відмовити у захисті прав та інтересів. Викладаю зразок апеляційної скарги на ухвалу, якою відмовлено у відкритті провадження (там, де застосовано п. 3 Перехідних положень КПК). Скаргу на ухвалу, де вказано на безпідставність посилання на цей пункт буде викладено після отримання останньої.
* в тексті скарги йдеться про ст. 5 КПК (але вказано ст. 6 КПК, як в ухвалі).
-
Щодо строків. ЄРДР запроваджено з 19.11.2012 р., десятиденний строк для внесення "старого" повідомлення про злочин закінчився 29.11.2012 р. (але будемо рахувати 30.11.2012 р., з моменту набрання чинності КПК). Клопотання від 30.11.2012 р. має бути вирішеним протягом 3-ох днів (ст. 220 КПК). В Вашому випадку воно було подано не до того органу, куди подавалося повідомлення про злочин, тому терміни зсуваються до часу, поки воно не потрапить за належністю. Після того, як немає відповіді на 3-й день -починається перебіг 10-денного строку на оскарження бездіяльності щодо нездійснення слідчим (прокурором) інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).
Я після того, як Святошинська районна, та Прокуратура м. Києва не відреагували на мої скарги на не вмотивовані постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а також на просто не прийняття процесуального рішення по одній заяві про злочин, подав заяву до Генеральної прокуратури у 2011 р., де виклав всі факти, та просив ГП взяти під свій контороль перевірку наведених мною фактів.
То чи можна це розцінювати як повторну мою заяву про злочин, подану вже до ГП?
І тоді моє клопотання до ГП про визнання мене потерпілим вважалось би як подане до того органу, куди подавалась заява про злочин?
А стосовно строків оскарження - я так зрозумів, що мені потрібно перш за все відслідкувати, коли моє клопотання до ГП дійде до районної прокуратури, потім зачекати 3 дні(отримати відмову в визнанні потерпілим, якщо вдасться), і від них відраховувати 10 днів на оскарження цього?
А якщо районна прокуратура знов не прийме постанови про відмову в визнанні мене потерпілим, а напише відписку, що постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по моїм заявам були вже прийняті раніше?
-
stepan,
То чи можна це розцінювати як повторну мою заяву про злочин, подану вже до ГП?
Ні, скарга до ГПУ на дії чи бездіяльність нижчестоящих прокуратур не є повідомленням про злочин (якщо тільки Ви не просили порушити щодо прокурорів кримінальну справу, наприклад за недбалість).
потрібно перш за все відслідкувати, коли моє клопотання до ГП дійде до районної прокуратури, потім зачекати 3 дні
Зараз так. Або подати клопотання безпосередньо.
а напише відписку, що постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по моїм заявам були вже прийняті раніше?
Я вже писав, що якщо такі постанови є, їх слід отримати і протягом 7 днів оскаржувати в порядку КПК 1960 р.
-
stepan,
То чи можна це розцінювати як повторну мою заяву про злочин, подану вже до ГП?
Ні, скарга до ГПУ на дії чи бездіяльність нижчестоящих прокуратур не є повідомленням про злочин (якщо тільки Ви не просили порушити щодо прокурорів кримінальну справу, наприклад за недбалість).
В моїй заяві до ГП було написано так -
Прошу Генеральну прокуратуру України:
взяти під контроль перевірку наведених мною фактів, покарати винних в зволіканні часу та неприпустимій бездіяльності в цій справі посадових осіб, підпорядкованих Вам прокуратур м. Києва, та Святошинського району м. Києва, а також забезпечити правильне застосування Законів для викриття винних посадових осіб садового товариства у вчиненні діянь, які мають ознаки злочинів у сфері службової діяльності.
-
stepan,
а напише відписку, що постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по моїм заявам були вже прийняті раніше?
Я вже писав, що якщо такі постанови є, їх слід отримати і протягом 7 днів оскаржувати в порядку КПК 1960 р.
Я постанови про відмову в свій час отримував, та оскаржував їх до прокуратури м. Києва(а постанову МВС до прокуратури районної), і прокуратура м. Києва їх 4 рази скасовувала, а районна прокуратура 2 рази скасовувала постанову МВС.
Але якщо я не оскаржив в свій час постанови до суду(що мабуть потрібно було зробити, а не оскаржувати до прокуратури) то я втратив можливість оскаржити їх на протязі 7 днів, і нічого не добився через спроби оскарження до прокуратури.
Мене цікавить питання - чи допоможе мені в цій справі сьогодні, якщо я напишу нові заяви про злочини, і що робити, якщо міліція відповість, що постанови про відмову були вже раніше по цим справам?
Хоча по першій справі (садового товариства) постанову видавала прокуратура, а тепер же заяву треба подавати до МВС.
-
Мене цікавить питання - чи допоможе мені в цій справі сьогодні, якщо я напишу нові заяви про злочини, і що робити, якщо міліція відповість, що постанови про відмову були вже раніше по цим справам?
Зараз значення має ухвала (тобто прийнята по новому КПК), а не постанова (по КПК 1960 р.). Пишить нову заяву про злочин, якща "старі" постанови не встигли оскаржити. Іншого не залишається.
-
Чому одні судді проводять судові засідання
Сьогодні з'ясувалося про внесення до ЄРДР усіх повідомлень про злочини (щодо яких я подавав клопотання). Прокурор пояснила, що за кожною заявою про злочин є внесення до ЄРДР, проте своєчасно це підтвердити не можуть внаслідок ускладненої процедури. На прикладі прокуратури Печерського району -це внесення інформації в ЄРДР прокурором, потім підтвердження внесення прокурором району або його заступником (лише вони мають повний доступ до ЄРДР). Після такого підтвердження заява про злочин розписується на конкретну особу -прокурора (який може бути іншою особою, ніж прийняла заяву). Таким чином, той, що прийняв заяву може підтвердити внесення до ЄРДР лише тих заяв, що вносив особисто. Щодо інших -потрібно запитувати прокурора району чи його заступника (оскільки вони мають повний доступ). Ситуація ускладнена тим, що в ЄРДР не було пошуку за моїм прізвищем, як заявника -лише за фабулою. Зараз ці технічні проблеми усувають.
Щодо судів. По окремим скаргам закрито провадження; по іншим -відмовлено у скарзі, оскільки витягами підтверджено внесення у ЄРДР до подачі скарги, тобто безпідставність моїх вимог. Отже рішення суду різні за однакових обставин. Головне -що я отримав потрібну інформацію.
-
Скаргу на ухвалу, де вказано на безпідставність посилання на цей пункт буде викладено після отримання останньої.
Викладаю текст. Але, майже по усім "старим" повідомленням про злочини вже отримав Витяги з ЄРДР, а по деяким -вже і постанови про закриття кримінального провадження, які оскаржую. 8-)
-
Ось, що відбувається на місцях:
А руки-то помнят!
[url]http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50b8b95ae7527/[/url] ([url]http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50b8b95ae7527/[/url])
Вінда був не правий, а...
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50d18dd79d58f/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50d18dd79d58f/)
-
20.12.2012
Упродовж першого місяця дії нового КПК відкрито майже 185 тис кримінальних проваджень
Про це свідчать дані Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Зокрема, станом на 8.00 год. 20.12.2012, до ЄРДР внесено 184301 заяв про кримінальні правопорушення. За усіма заявами відкриті кримінальні провадження.
За останню добу, зокрема, відкрито 5585 кримінальних проваджень, з них 5155 – органами внутрішніх справ.
Відділ зв’язків із засобами масової інформації
Генеральної прокуратури України
http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=114337 (http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=114337)
-
я сильно извиняюсь, а там ссылочки на то сколько из этих 185301 заявы уже закрыто, нет случайно? Сильно надо.
-
ВССУ задовольнив ще дві мої скарги, якими я оскаржував бездіяльність за КПК 1960 р.:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/28177461 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/28177461)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/28179402 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/28179402)
-
Дмитро ! Поздоровляю. 2:0 на пользу громади!
-
На круги своя...
(http://blog.img.pravda.com/images/doc/e/e/eedd9-golovan112.jpg)
Ігор Головань Адвокат, керуючий партнер Адвокатського об'єднання "Головань і партнери"
Більше шести місяців не мав доступу до свого блогу на УП. І ось, кілька днів тому адміністрація надала новий пароль.
Інша країна. Інше життя. Війна. Смерть. Руйнування. Біженці.
Горе тому, кому довелося жити в епоху змін. Китайська, здається, мудрість.
Але на жаль, дещо у нас не міняється. Звички пануючого класу, наприклад.
Зараз сперечаються, чи відбулася в країні антиолігархічна революція. Але ж насправді пануючим класом, класом-гнобителем в Україні є не олігархи, а чиновники. Бюрократичний спрут все ще тримає нас за горло. І жодна революція поки не послабила цю хватку.
У листопаді 2012 року я писав як знущалися українські прокурори з норм процесуального закону, що регулює розгляд заяв і повідомлень про злочини.
[url]http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50b8b95ae7527/[/url] ([url]http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50b8b95ae7527/[/url])
У старому КПК була стаття 97, відповідно до якої по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Що часто-густо робили наші прокурори? Вони заяву та повідомлення про злочин "не впізнавали" і розглядали як звичайне звернення громадянина, не виносячи постанови. Прокурори так все заплутали, що розбиратися з порядком оскарження їх бездіяльності мусив Конституційний Суд.
Відповідно до статті 214 чинного КПК, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Але виявилося, що працівники прокуратури свої навички зберегли. І новий кодекс їм абсолютно не заважає знову "не впізнавати" повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Ще кілька місяців тому на протиправний прокурорський креатив можно було знайти управу в суді.
[url]http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50d18dd79d58f/[/url] ([url]http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/50d18dd79d58f/[/url])
Але чиновники прокурорські і судові швидко знайшли спільну мову.
І судді фактично своїми ухвалами "освятили" право слідчих і прокурорів, без винесення процесуальних рішень на свій розсуд визначати чи підлягає та чи інша заява реєстрації у Єдиному реєстру досудових розслідувань.
Бо бачте, системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Ось приклади таких ухвал
Приклад 1
[url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39640194[/url] ([url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39640194[/url])
Приклад 2
[url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38297053[/url] ([url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38297053[/url])
Все повернулося на круги своя, як було за часів "старого" КПК. Слідчий чи прокурор хоче впізнає в отриманій заяві заяву про злочин, а схоче – не впізнає. І пустить по довгому колу "у порядку розгляду звернень громадян".
Хтось скаже, треба знову удосконалювати КПК.
А я повторю, треба міняти не кодекс, а тих, кому той кодекс не писаний.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/53c4ff6198fee/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/53c4ff6198fee/)
-
Верховний Суд зробив висновок щодо розгляду повідомлень про злочин
Компетентним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг стосовно заяв і повідомлень про скоєні або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на слуханні кримінальних справ. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 16 вересня 2015 року №21-1666а15, текст якої друкує "Закон і Бізнес".
http://zib.com.ua/ua/120539-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_rozglyadu_povidomlen_pr.html (http://zib.com.ua/ua/120539-verhovniy_sud_zrobiv_visnovok_schodo_rozglyadu_povidomlen_pr.html)
Державний герб України
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенди О.В.,
суддів: Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., −
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України (далі - Генпрокуратура) про визнання незаконними дій,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2011 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними дії Генпрокуратури щодо розгляду його скарги на дії працівників прокуратури Оболонського району м. Києва і прокуратури м. Києва та зобов'язати Генпрокуратуру провести перевірку фактів, викладених у його скарзі.
На обґрунтування позову зазначив, що Генпрокуратура його скаргу направила на розгляд до органів, чиї дії він оскаржує, чим порушила вимоги статті 7 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР).
Суди встановили, що ОСОБА_1 5 січня 2011 року через свого представника ОСОБА_2 в порядку, передбаченому положеннями Закону № 393/96-ВР, звернувся до Генпрокуратури зі скаргою на дії працівників прокуратури Оболонського району м. Києва та прокуратури м. Києва.
У скарзі порушувалося питання про вжиття заходів щодо припинення зволікань та неправомірних дій працівників прокуратури м. Києва, притягнення осіб, винних у порушені чинного законодавства, до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України та взяття на особистий контроль розгляду скарги на постанову прокуратури Оболонського району м. Києва від 10 листопада 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи.
Генпрокуратура супровідним листом від 19 січня 2011 року № 19-р вищевказану скаргу надіслала до прокуратури м. Києва для організації перевірки та прийняття рішення.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18 травня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року, позов задовольнив частково: визнав незаконними дії Генпрокуратури щодо розгляду скарги на дії працівників прокуратури Оболонського району м. Києва і прокуратури м. Києва; зобов'язав Генпрокуратуру розглянути скаргу ОСОБА_2 в порядку та строки, передбачені Законом № 393/96-ВР.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 березня 2015 року ці судові рішення залишив без змін.
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), Генпрокуратура зазначає, що в доданих до заяви ухвалах Вищого адміністративного суду України по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-XII); Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України 28 грудня 2005 року № 9гн (чинної на час виникнення спірних відносин; далі - Інструкція); Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України 30 вересня 2005 року № 53 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Регламент). Просить скасувати всі судові рішення у цій справі і відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування заяви додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2011 року, 4 жовтня 2012 року, 16 січня і 13 травня 2014 року, у яких цей суд визнав правомірними дії Генпрокуратури по направленню звернень позивача до підпорядкованої прокуратури для розгляду та вирішення, оскільки вони відповідають пункту 6.4 Регламенту та пункту 3.11 Інструкції, у яких зазначено, що до провадження Генпрокуратури приймаються звернення, по яких прийнято рішення прокурорами обласного рівня.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, наведено в частині третій статті 17 КАС. Це, зокрема, справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Розглядаючи справу, суди всіх інстанцій виходили з того, що спір у ній є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене.
У справі, що розглядається, спір стосується правомірності дій Генпрокуратури при розгляді скарги на дії працівників районної прокуратури та прокуратури міста, які здійснювали перевірку заяви про злочин і винесли постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, що підтверджується наявними у справі матеріалами.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що, здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Конституційний Суд України у цій справі вирішив, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.
Не обговорюючи питання правильності застосування судами норм Закону № 1789-XII, положень Інструкції та Регламенту, колегія суддів вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом».
З урахуванням того, що суди помилково розглянули справу в порядку адміністративного судочинства, всі ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі відповідно до пункту «б» пункту 1 частини другої статті 243 КАС - закриттю.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву Генеральної прокуратури України задовольнити частково.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2011 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2015 року скасувати, провадження в адміністративній справі закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Кривенда
Судді:О.А. Коротких В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький М.І. Гриців В.В. Кривенко П.В. Панталієнко І.Л. Самсін
http://reyestr.court.gov.ua/Review/51751213 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/51751213)