1. Чи варто посилатися на постанову Верховного суду від 26.09.2018 року у справі №826/19311/15 (пр. №К/9901/12110/18)?
http://reyestr.court.gov.ua/Review/76696311 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76696311) про
«31. Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції та вбачається із оскаржуваного розпорядження, в структуру тарифу було включено такі складові як прибирання прибудинкової території та поливання клумб, газонів, (графи 5,17) однак як вбачається із долученої копії Технічного паспорту на будинок площа земельної ділянки (прибудинкова територія) не визначена, що в свою чергу свідчить про неможливість проведення розрахунку вартості послуг з її утримання та безпідставність проведення та включення відповідачем розрахунку структури тарифу в спірне розпорядження».
(пр. № 61-601св18) http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269062 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269062) «Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року (справа № 6-214 цс14).
У березні 2016 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» подало до суду позов та з урахуванням уточнень, поданих у липні 2016 року, просило стягнути з відповідачів заборгованість за послуги із теплопостачання за період з 01 травня 2007 року по 01 червня 2016 року. При цьому 22 квітня 2014 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд першої інстанції з висновком якого в цій частині погодився і апеляційний суд, правильно визначив період стягнення заборгованості, а саме з 22 квітня 2014 року і по дату заявлених позовних вимог».