КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

22.06.2005 р. 

N 23/391 


Колегія суддів у складі: Григоровича О. М. - головуючого, Рябухи В. І., Гольцової Л. А. - доповідач, за участю секретаря судового засідання Дорофій І. Г., розглянувши апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2005 N 23/391 за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Автобусник" до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", Київської міської державної адміністрації про визнання недійсним акту, за участю представників: від позивача: Пляшечник О. Г. дов. ВСВ N 914932 від 17.05.2005; від відповідача 1: Мороз С. А. дов. N Д07/5747 від 10.08.2004; від відповідача 2: не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, встановила:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2005 р. у справі N 23/391 позов задоволено. Визнано недійсним підпункт 1.3 пункту 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 р. N 1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення". Визнано недійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.03.2005 р. N 499 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської адміністрації від 20 червня 2002 року N 1245". Стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Автобусник" 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по оплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з будівельного кооперативу "Автобусник" 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрати по оплаті державного мита та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", частково не погоджуючись з рішенням суду, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині покладання на неї судових витрат.

Свою скаргу заявник мотивує тим, що згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Відповідач зазначає, що позов було пред'явлено до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго", але в зв'язку з тим, що оспорюване рішення приймалося Київською міською державною адміністрацією, судом першої інстанції, на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України та клопотань сторін, залучено до участі у справі відповідача - Київську міську державну адміністрацію, по відношенню до якої були задоволені позовні вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив "Автобусник" заперечує проти неї та вважає, що вона с необгрунтованою та безпідставною.

Київська міська державна адміністрація в судове засідання не з'явилась, відзив на апеляційну скаргу не надала. Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, неявка сторін не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача 2.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і враховуючи, що:

31 березня 2005 року Київська міська державна адміністрація видала розпорядження N 499 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 N 1245". Цим розпорядженням були внесені зміни, в тому числі до підпункту 1.3 пункту 1 розпорядження N 1245, який було викладено у наступній редакції: "Тарифи на послуги з гарячого водопостачання для розрахунків житлово-експлуатаційних організацій з виробниками гарячої води - власниками теплових пунктів та іншими юридичними особами, за умови передач цих теплових пунктів їм в управління, певне господарське відання, користування, концесію в розмірі 3,42 грн. за 1 куб. м гарячої води при наявності побудинкового (або на групу будинків) приладу обліку гарячої води, а при його відсутності - в розмірі 12 грн. на 1 особу".

Не погоджуючись з цим розпорядженням, Житлово-будівельний кооператив "Автобусник" звернувся з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" про визнання недійсним підпункту 1.3 пункту 1 розпорядження від 20.06.2002 N 1245.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2005 у справі N 23/391 порушено провадження у справі.

В процесі розгляду справи Житлово-будівельний кооператив "Автобусник" на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі іншого відповідача.

16 травня 2005 року Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" також звернулось з аналогічним клопотанням про залучення іншого відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2005 вищезазначені клопотання судом першої інстанції задоволені та залучено до участі у справі N 23/391 відповідача 2 - Київську міську державну адміністрацію.

Аналізуючи матеріали справи та заперечення, які викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів прийшла до висновку, що вони є слушними та підлягають задоволенню виходячи з наступного:

статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд мас право покласти на неї державне мито. На підставі частини 4 вищезазначеної статті стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Домінуючий критерій, який законодавцем покладено в основу підходів до розподілу судових витрат, - принцип покладення витрат на сторону, з вини якої виник спір.

Також слід зазначити, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляється сторонами за правилами частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, що при виданні спірних розпоряджень N 1245 та N 499 Київська міська державна адміністрація перевищила встановлені повноваження у сфері житлово-комунальних послуг.

Отже, даний спір виник з вини Київської міської державної адміністрації.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції повинен був покласти судові витрати на особу, дії якої спричинили потребу в судовому вирішенні господарського спору, тобто на відповідача 2.

Також слід зазначити, що частиною 7 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне, якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується як вирішено спір щодо кожного з них.

При прийнятті рішення, судом першої інстанції в резолютивній  частині рішення не вказано, яке саме рішення суд прийняв по відношенню до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго".

За таких обставин, колегія суддів вважає за доцільне доповнити резолютивну частину рішення.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив:

1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2005 у справі N 23/391 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним підпункт 1.3 пункту 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 N 1245 "Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення".

3. Визнати недійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.03.2005 р. N 499 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20 червня 2002 року N 1245".

4. Стягнути з Київської міської державної адміністрації (01004, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Автобусник" (04128, м. Київ, вул. Туполєва 15-д, кв. 7, код ЄДРПОУ 2873272, п/р 26008200005100 у Радянській філії АКБ "Укрсоцбанк" в м. Києві, МФО 322238) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В позові до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" відмовити".

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Автобусник" (04128, м. Київ, вул. Туполєва 15-д, кв. 7, код ЄДРПОУ 2873272, п/р 26008200005100 у Радянській філії АКБ "Укрсоцбанк" в м. Києві, МФО 322238) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26007301300005 у Старокиївському відділенні ПІБ в м. Києві, МФО 322227) 42 грн. 50 коп. державного мита по апеляційній скарзі.

4. Зобов'язати господарський суд міста Києва видати накази у відповідності до резолютивної частини даної постанови.

 

Колегія суддів: 

  

Головуючий 

О. М. Григорович 

Судді 

В. І. Рябуха 

 

Л. А. Гольцова


 
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2009
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2007 - 2009