Тим часом, сьогодні мені прийшла відповідь з Мінсоцполітики на моє попереднє звернення на "Урядову гарячу лінію", де я скаржився на бездіяльність мого "Управління праці та соціального захисту населення" (УПСЗН):
. Виявляється, Мінсоцполітики вже давно надіслало всім УПСЗН оновлене програмне забезпечення! То що - знов винуватий "стрілочник Вася", який не натиснув на потрібні кнопки і не оновив програму розрахунку субсидій? Поскаржився їх начальству в райадміністрації і до Департаменту соціальної політики КМДА
Ось що відповіли чиновники Міністерства соціальної політики на моє електронне звернення:
Цитувати
Повідомляємо, що відповідно до статті 5 Закону України "Про звернення громадян", зокрема, письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками). Оскільки зазначена вимога не дотримана, надіслане вами звернення повертається.
А ось що у них на сайті:
Цитувати
Міністерство соціальної політики України, звертає увагу на те, що листи, надіслані на електронну адресу Мінсоцполітики України в електронній формі, не є офіційними зверненнями та не підпадають під дію норм Закону України “Про звернення громадян”, зокрема щодо реєстрації та надання відповіді у місячний термін. Інформація, надіслана в електронному вигляді, може бути прийнята до відома.
Вони що, вважають, що треба друкувати, підписувати, сканувати, і тільки потім відправляти звернення інтернетом? Я зареєстрував УСНЕ звернення на "Урядовій гарячій лінії" до них, щоб вони виконували ЗУ "Про звернення громадян" в частині електронних звернень і виправили застарілу інформацію на своєму сайті.
Ось так - думав поскаржитись до Мінсоцполітики про те, що наше Управління праці та соціального захисту населення користується застарілою версією постанови КМУ про субсидії (вони кажуть, що вже третій місяць чекають від Мінсоцполітики оновлення методики і програми розрахунку субсидій з урахуванням Постанови КМУ № 842 від 28.10.2015 (!)), а, виявляється, проблема у самому Мінсоцполітики - вони самі відстали від життя!
Стаття 17. Контроль за забезпеченням доступу до публічної інформації
1. Парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України.
2. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.
3. Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону. Стаття 19. Оформлення запитів на інформацію
1. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
4. Письмовий запит подається в довільній формі.
5. Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
6. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо. Стаття 23. Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації
1. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
2. Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Можете подати скаргу
Цитувати
Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.