Повідомлення в цій темі
Автор: слава2
« : 20 Жовтня 2022, 14:47:19 »
Доброго дня! Відзив здано вчасно Відзив 8 лютого 2022 року Шевченківським районним судом міста Львова, було ухвалено рішення справа № 466/993/22, - Ухвалу про відкриття провадження у справі та про розгляд справи у спрощеному провадженні , , за позовом ЛМКП «Львівтеплоенерго» про стягнення з ---------------. на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» 56608,54 гривні заборгованості за послуги з централізованого опалення. З позовом не погоджуюсь оскільки вимоги стягувача ЛМКП «Львівтеплоенерго» (надалі – позивач ) до --------------. а твердження позивача щодо порушення його прав є безпідставними та такими , що не підлягають задоволенню . Заперечення щодо правових підстав позову . Стягувач , з тими самими вимогами вже звертався до суду , справа №466/6708/16-ц. Постановою Апеляційного суду Львівської області від 03 липня 2018 року (інформацію щодо, даної справи можна отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://reyestr.court.gov.ua/Review/75309387, (додаток 1) , йому відмовлено в стягненні заборгованості -- із-за безпідставності позовних вимог . Дана Постанова набрала законної сили. Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, «Обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено Законом». Заперечення щодо обставин, викладених у позові. Позовна заява з додатками позивача вводить суд у оману. Оскільки рішенням, що набрало законної сили, вже встановлено наступне: «Однак, слід вказати, що, незважаючи на наведені вище вимоги закону, між сторонами договірних стосунків і після отримання договору та не підписання його після спливу місяця наданого законом для його підписання споживачем, не виникло та позов про стягнення заборгованості і з травня 2016 року є безпідставним. Так, як вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорювалось та не спростовано у квартиру відповідачів у спірний період теплопостачання не постачалось, тобто послуги, про стягнення суми за надання яких подано позов не надавались. Причиною цього є від'єднання квартири відповідачів від загальнобудинкової мережі теплопостачання. Вказане мало місце задовго до 2014 року Зважаючи на наведене, а саме те, що послуги з теплопостачання у квартиру відповідачів у спірний період не надавались та надання таких, за наявності факту від'єднання квартири відповідачів від мережі централізованого теплопостачання відповідно надані бути і у майбутньому не можуть, - підстав укладення договору приєднання про надання таких послуг, про який вказує позивач, у них не було, як не було і підстав оплати послуг з теплопостачання, які їм у спірний період не надавались. Питання самовільності від'єднання, на що посилається позивач та оспорюють відповідачі (вказуючи, що таке мало місце коли вони фактично квартирою не користувались) фактично значення не має, оскільки особа не може бути змушена до оплати послуг, які вона фактично не отримувала та без наявності між сторонами договірних стосунків.» Судом встановлено, що: 1) договір 2014 року не є укладеним; 2) квартира від'єднана від мереж ЦО і послуга не надається. Обставини не змінилися і в подальшому, документів підтверджуючих приєднання до умов договору про приєднання, як і документів підтверджуючі фактичне використання відповідачами теплової енергії,- відсутні. Тому розрахунки вартості послуг надані позивачем - є нікчемними. Позивач листом № 08-215 від 31.08.2020 р. (додаток 2 ) повідомив про намір списати заборгованість , однак цього не зробив. Щодо додатку до позову «розрахунок для суду за надану послугу»(надалі розрахунок): даний доказ створений в незаконний спосіб, всупереч обставинам які встановленні в рішенні суду (справа № 466/6708/16-ц), без договору та фактичного споживання послуг позивач нараховував та виставляв рахунки за комунальні послуги на порталі Львівської міської ради (надалі -ЛМР) . Чим позивач в результаті позбавив мене соціального захисту гарантованого та нарахованого згідно законів. Пільга «дитина війни» від УПСЗН ЛМР (надалі – УПСЗН) відображена в «розрахунку» до жовтня 2019 р., в зв’язку з монетизацією пільг , УПСЗН та Ощадбанк створили для утримувачів пільг «кабінет пільговика» в Інтернеті, УПСЗН розраховував суму пільги та передавав в «кабінет пільговика», ощадбанком в автоматичному режимі за умочанням, згідно пріоритетів проводилась оплата рахунків за комунальні послуги ЛМР. В результаті на розрахунковий рахунок позивача (який теж підпорядковується ЛМР) було перераховано пільгу в розмірі 162.76 грн. в жовтні 2019 р. та 706.47 грн. в червні 2020 року, про що довідалась під час візиту в УПСЗН 10.12.2020 року , де мені надали на підтвердження (додаток 3-повідомлення,додаток 4-фотокопія скріншоту з УПСЗН) , що ці проплати є пільгою. Яку позивач в «розрахунку» відобразило в графі «оплачено» а не у графі «пільги» . Ці проплати банк зі мною не погоджував, а списував в автоматичному режимі згідно пріоритетів «кабінету пільговика» які я теж не вибирала, мною жодних оплат не проводилось. Більше того, в розрахунку з’явились суми в графі «сума оплати зарахована з інших періодів» за 2014 р., які в розрахунку (додаток 5) з попереднього позову справа № 466/6708/16-ц не фігурували , тому поданий до суду позивачем для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим , неналежним доказом. Відповідно,- Ухвали суду,- «визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву». Ухвалу суду, мною було отримано поштою 14 лютого 2022 року, що підтверджується даними відстеження поштового відправлення з ідентифікатором №7900731910673 з офіційного сайту Укрпошти. А також, квитанціями поштового відправлення які відділення зв’язку повертає до суду. На підставі викладеного та відповідно, ч. 4 ст. 82, ст. 178 ЦПК України, П Р О Ш У: 1. Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ЛМКП «Львівтеплоенерго» по справі № 466/993/22, про стягнення з ------. на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості -- грн. за послуги з централізованого опалення за безпідставністю позовних вимог. Перелік документів, що додаються до відзиву: 1.Роздруківка з ЄДРСР Постанови Апеляційного суду Львівської області від 03 липня 2018 року справа №466/6708/16-ц ( 9 аркушів) 2.Копія лист № 08-215 від 31.08.2020 р. (1 аркуш). 3.Копія повідомлення про надання пільг. (1 аркуш) 4.Копія роздруківки з УПСЗН.(1 аркуш) 5.Копія розрахунків позивача в справі №466/6708/16-ц . (1 аркуш) Докази надсилання відзиву іншим учасникам справи , позивач заперечень не надав . Додано клопотання про застосування позовної давності. Засідання переносяться. Питання; - як просити суд закрити справу- в зв`язку з тим що їхні позовні тотожні (ідентичні)? Ст..186 ,255 ЦПК ? позовні 2016р. ,2022р. тотожні , однак позивач в позові 2022 запевняє суд, що згідно п.10 ст.175 ЦПК інших позовів не подано – це є введеня суду в оману п. 4 ст..43 ЦПК, та ст..44 ЦПК Неприпустимість зловживання процесуальними правами 1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;» ? Яка форма звернення (клопотання ,заява)? Чи подавати клопотання про витребування справи 2016 року з архіву суду? Як просити суд встановити тотожність позовів? Який перебіг процесуальних строків під час воєнного стану? Як просити суд відкласти слухання до закінчення воєнного стану ?
Автор: Юрій Васильович
« : 23 Лютого 2022, 20:10:04 »
1. Потрібно і у відзові вказати, і клопотання додати.
2. Інфляційні втрати не є окремими вимогами. Не буде визнання судом наявності боргу - не буде і інфляційних...
3. Цитувати всю постанову не треба. Цитуєте потрібні частини. Але роздруківку додаєте в повному обсязі.
Автор: слава2
« : 23 Лютого 2022, 19:45:21 »
Дякую! 1. Щодо позовної давності. чи потрібно окреме клопотання,чи після слова "прошу" просити застосувати , чи просто в тексті відзиву.? 2. чи заперечувати проти інфляційних ? 3. Думаю чи варто про від'єднання цитувати постанову? думаю обмежитись лише цими абзацами Зважаючи на наведене, а саме те, що послуги з теплопостачання у квартиру відповідачів у спірний період не надавались та надання таких, за наявності факту від'єднання квартири відповідачів від мережі централізованого теплопостачання відповідно надані бути і у майбутньому не можуть, - підстав укладення договору приєднання про надання таких послуг, про який вказує позивач, у них не було, як не було і підстав оплати послуг з теплопостачання, які їм у спірний період не надавались.
Питання самовільності від'єднання, на що посилається позивач та оспорюють відповідачі (вказуючи, що таке мало місце коли вони фактично квартирою не користувались) фактично значення не має, оскільки особа не може бути змушена до оплати послуг, які вона фактично не отримувала та без наявності між сторонами договірних стосунків
Автор: Юрій Васильович
« : 23 Лютого 2022, 19:04:32 »
Звертались мабуть раніше... Навіть якщо пільгу "Дитина війни" оформлювали в УПСЗН без Вашої участі, то Вам потрібно було уточнити перелік отримуваних послуг... Коли відбувалася монетизація пільг, Вам потрібно було подати заяву на отримання пільг у спосіб виплат їх від УПСЗН напряму на особистий Ваш рахунок у банку. Отримували б суму пільг на свою картку, а за жкп сплачували б самі по 100% нарахованих сум без участі банку, який має вказівку в першу чергу сплачувати тепловикам. Як цього не зробили, то треба було уточнити з банком і УПСЗН перелік отримуваних послуг. І не було б помилки банку. Тепер для повернення коштів треба позиватися до банку та ЛКП (2019р. -- тобто скоро спливе строк позовної давності). Ніякого "заволодіння державними коштами в сумі пільг" з боку ЛКП не було. То кошти вже Ваші були. Держава (в особі УПСЗН) не постраждала. Постраждали Ви.
Автор: слава2
« : 23 Лютого 2022, 17:48:53 »
За пільгами та субсидіями не звертались,це пільга «дитина війни» на 1 особу на комунальні платежі, до 2019 року цю пільгу бачили в платіжках за електроенергію потім прийшло смс «сплачено пільгу» та посилання в інтернет, не звернули уваги . Через пів року знову смс, того разу перейшли за посиланням, і відкрилась сторінка ощадбанку з кабінетом пільговика там дійсно є вибір першочерговості , стояла галочка «цент. Опалення» змінили на «електроенергію» занесли постанову в соц.. захист , - тепер в тому кабінеті зазначено « немає опалення» і більше не відбувалось проплат на Теплоенерго.
В розрахунках заборгованості в цьому позові ця пільга проставленна до 10.2019 року дальше не заповненно. В 11.2019 р. з’являється оплата і в 06.2020р. знов , дальше і графи "оплата" і "пільга" пусті.
Автор: Юрій Васильович
« : 22 Лютого 2022, 19:07:14 »
1. Можна додати копію постанови, отриману у суді. Можно подати роздруківку з ЄДРСР з посиланням на відповідну сторінку у ЄДРСР. 2. Рішення суду нічого не зобов'язувало ЛКП. ЛКП отримало відмову у задоволенні вимог на підставі встановлених судом обставин. Доводьте те, що ті обставини залишилися. 3. 38. Велика Палата Верховного Суду вважає, що подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 640/2704/16-ц і Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 травня 2018 року у справі № 903/509/17).Новий перебіг позовної давності (після його переривання) починається наступного дня після пред`явлення позову (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц).
39. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України, висловленого у постановах від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14 і від 13 січня 2016 року у справі № 6-931цс15, та від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленого у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 216/5756/15-ц, про те, що подання кредитором (зокрема виконавцем послуг) в порядку, передбаченому ЦПК України, заяви про видачу судового наказу перериває перебіг позовної давності. http://reyestr.court.gov.ua/Review/91460925 https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10641.04. Зробіть відзив за підписом усіх відповідачів і копію треба буде надіслати лише позивачу. 5. Перелік жкп вказує відділу соцзахисту для отримання пільг сам пільговик. То навіщо Ви вказали опалення?
Автор: слава2
« : 22 Лютого 2022, 15:52:02 »
Дуже дякую !
Ще є питання :
1. Чи потрібно додавати копію постанови, чи можна написати посилання на Єдрср?
2. Як написати що ЛКП проігнуровало рішення суду та обставини встановлені цим рішенням?
3. щодо позовної давності : після постанови 2018 ,-був судовий наказ 04.2020, який перериває строк позовної давності?
4. чи можна взяти розписку в родичів (відповідачів) що вони отримали відзив , щоб не надсилати самому собі 2 листи?
5. Думаю написати так; щось такого по суті але іншими словами - поміняти порядок слів в реченях або самі речення, або видалити частину.
“щодо розрахунку заборгованості: даний доказ створений в незаконний спосіб, всупереч обставинам які встановленні в рішенні суду-постанові, без договору та фактичного споживання послуг. В результаті ігнорування рішення суду ЛКП здійснював нарахування ,що призвело до заволодіння державними коштами в сумі пільг та позбавило мене соціального захисту гарантованого та нарахованого згідно законів. В результаті крім пільги дитина війни(4044 грн. ) в зв’язку з монетизацією пільг у 2019 р., соц. захистом на розрахунковий рахунок ЛКП було перераховано пільгу в розмірі 162.76грн.в 10.2019 р. та 706.47 грн.в 06. 2020 року(додаток 2-довідка,додаток 3-фотокопія з соц..захисту), яку ЛКП в розрахунку заборгованості відобразило в графі «оплачено» , більше того, в розрахунку з’явились суми в графі «сума оплати зарахована з інших періодів» за 2014 р. які в розрахунку(додаток 4) з попереднього позову справа № не фігурували , тому поданий до суду ЛКП для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим , неналежним доказом та вводить суд в оману. Жодних оплат мною не проводилось.
Також ЛКП проводячи нарахування неіснуючого боргу здійснює викривлення фінансової , статистичної, галузевої та податкової звітності , маніпулюючи сплатою податків та створює ілюзію, щодо заборгованості населення перед ЛКП.
Більше того , згідно постанови суду мені відшкодовано судові витрати , таким чином ЛКП повторно витрачає власні кошти та позиваючись з тих самих підстав та обставин чим зловживає правом звернення до суду.”
Автор: Юрій Васильович
« : 20 Лютого 2022, 14:51:56 »
3. Проаналізувати, які обставини, з встановлених рішенням, що набрало законної сили, можна застосувати до періоду - після 03.11.2016 р. І просити застосувати їх на підставі ч.4 ст. 82 ЦПКУ. З позову З 01 липня 2014 року вважається укладеним Договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго», що є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг постачання гарячої води у м. Львові для населення, відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Виконавець) та Споживачами (власником/співвласником/балансоутримувачем будинку, квартири, житлових приміщень у багатоквартирних будинках, спорудах, які приєднані до теплових мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго» і в яких послуги з централізованого постачання гарячої води надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго», а також користувачами вищевказаних приміщень, квартир, або особами, зареєстрованими (прописаними) у таких приміщеннях, квартирах, будинках). Вказуєте, що позивач вводить суд у оману. Оскільки рішенням, що набрало законної сили, вже встановлено наступне: Однак, слід вказати, що, незважаючи на наведені вище вимоги закону, між сторонами договірних стосунків і після отримання договору та не підписання його після спливу місяця наданого законом для його підписання споживачем, не виникло та позов про стягнення заборгованості і з травня 2016 року є безпідставним. як вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорювалось та не спростовано у квартиру відповідачів у спірний період теплопостачання не постачалось, тобто послуги, про стягнення суми за надання яких подано позов не надавались. Причиною цього є від'єднання квартири відповідачів від загальнобудинкової мережі теплопостачання. Вказане мало місце задовго до 2014 року Зважаючи на наведене, а саме те, що послуги з теплопостачання у квартиру відповідачів у спірний період не надавались та надання таких, за наявності факту від'єднання квартири відповідачів від мережі централізованого теплопостачання відповідно надані бути і у майбутньому не можуть, - підстав укладення договору приєднання про надання таких послуг, про який вказує позивач, у них не було, як не було і підстав оплати послуг з теплопостачання, які їм у спірний період не надавались.
Питання самовільності від'єднання, на що посилається позивач та оспорюють відповідачі (вказуючи, що таке мало місце коли вони фактично квартирою не користувались) фактично значення не має, оскільки особа не може бути змушена до оплати послуг, які вона фактично не отримувала та без наявності між сторонами договірних стосунків.
Неправомірність відключення відповідачами чи іншими особами їх квартири від мережі теплопостачання, яка перебуває у власності ЛКП «Тополя-406», предметом жодного розгляду не було.
Жодних даних про те, що таке визнано незаконним; що відповідачів чи інших осіб було притягнуто за таке пошкодження неналежного їм майна до відповідальності; про те, що відповідачів було зобов'язано відновити систему теплопостачання, тощо у матеріалах справи немає. Тобто вже встановлено, що: 1) договір 2014 року не є укладеним; 2) квартира від'єднана від мереж ЦО і послуга не надається; 3) неправомірність від'єднання незаконним визнане не було, позивач не оскаржував таке від'єднання і в новому позові не наводить посилань на судові рішення, якими б це від'єднання визнавалось незаконним. В новому позові не наведено доказів щодо спроб позивача укласти інший договір (посилання лише на договір 2014 року, який судом визнано неукладеним). В новому позові не наведено доказів щодо спроб позивача оскаржити від'єднання квартири від мереж ЦО. Тобто позивач не здійснював ніяких дій, які могли б змінити обставини, які вже встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Таким чином слід вважати що ці обставини не змінилися і в подальшому ( в період після 03 липня 2018 року). Тому слід просити відхилити позов в повному обсязі.
Автор: Юрій Васильович
« : 18 Лютого 2022, 22:10:59 »
однак її неоднаразово уточнювали,збільшували позовні вимоги та заперечували апеляціїну
1. Чи можливо скасувати Ухвалу про відкриття провадження ? В чинному рішенні суду фігурує сума боргу 10.103,11 грн. за період з 01.07.2014 р. по 03.11.2016 р. Стаття 186. Відмова у відкритті провадження у справі
1. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами; В новому позові інший період і інша сума. Тому скасувати ухвалу не вийде. Але відмовити у стягненні сум (і нарахувань на них) за період з 01.07.2014 р. по 03.11.2016 р. суд повинен. І це треба вимагати. 2. Що просити в відзиві,- відхилити в повному обсязі? 1. Відмовити у стягненні частини заявлених вимог, які вже розглядалися у справі по якій є рішення, що набрало законної сили. 2. Просити застосувати строк позовної давності. З періоду від 01.07.2014 року по 30.11.2021 року треба виключити орієнтовно період з 01.07.2014 року по 31.12.2018 року (Ви не вказали дату подання позову - тому орієнтовно). 3. Проаналізувати, які обставини, з встановлених рішенням, що набрало законної сили, можна застосувати до періоду - після 03.11.2016 р. І просити застосувати їх на підставі ч.4 ст. 82 ЦПКУ. 3.Як правильніше написати що в розрахунках- не оплата ,а пільга ?і визнати цей доказ неналежним.
4.Є довідка с соцзахисту з мокрою печаткою що це пільга ,до суду надати її чи можна копію? Через одну суму, проставлену не в тій колонці, малоймовірне визнання судом всього розрахунку боргу неналежним доказом. Тимпаче, що на суму боргу то не впливає. Суду надавати копію, завірену своїм підписом.
Автор: слава2
« : 18 Лютого 2022, 19:21:51 »
Дякую за відповідь! Позовна Теплоенерго 2022 Позовна заява про стягнення заборгованості 2022
ЛМКП «Львівтеплоенерго» користуючись своїм правом, звертається до суду з позовом до Відповідачів, які зареєстровані та проживають у приміщенні за адресою: м. Львів,…….
Відповідно до ст. 634 ЦК України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З 01 липня 2014 року вважається укладеним Договір приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго», що є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг постачання гарячої води у м. Львові для населення, відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Виконавець) та Споживачами (власником/співвласником/балансоутримувачем будинку, квартири, житлових приміщень у багатоквартирних будинках, спорудах, які приєднані до теплових мереж ЛМКП «Львівтеплоенерго» і в яких послуги з централізованого постачання
гарячої води надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго», а також користувачами вищевказаних приміщень, квартир, або особами, зареєстрованими (прописаними) у таких приміщеннях, квартирах, будинках).
Відповідно до п. 1.1. Договору приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» від 01.07.2014р.,Виконавець
зобов'язується своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги
централізованого опалення та послуг централізованого постачання гарячої води (якщо конкретний будинок/приміщення фактично приєднані до мереж центрального опалення та мереж гарячого водопостачання Виконавця), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги з централізованого постачання гарячої води за встановленими відповідними уповноваженими органами тарифами для відповідних категорій споживачів, у
строки і на умовах, що передбачені цим Договором приєднання.
Відповідно до п. 2.1 згаданого договору розраховувалась плата, за послуги з
централізованого опалення боржнику(ам).
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім’ї і реєстрації в даній квартирі Відповідачі зареєстровані і проживають
Заборгованість підтверджується розрахунком заборгованості, який додається до позовної заяви.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлового комунальні послуги» від 09.11.2017р. (№ 2189-III), індивідуальний споживач зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. (№ 2189-VIII), споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до
укладення відповідного договору.
Те, що між позивачем і відповідачами виникли зобов’язання підтверджують такі норми законодавства, як ст. 509 ЦК України, де зазначено «зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор вимагати від боржника виконання його обов’язку». Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК країни, згідно з якою цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Таким чином між сторонами виникли відносини, в яких позивач надає послуги, а відповідач ними користується.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунків заборгованості за період з 01.07.2014 року по 30.11.2021 року Відповідач заборгував за надані житлово-комунальні послуги в сумі - грн. заборгованості за централізоване опалення, інфляційних втрат в сумі - ….. грн., 1 % річних в сум……і - …… грн. разом - . грн.
Отже. неправомірні дії Відповідача призвели до порушення майнових прав позивача та законних інтересів Позивача. Через несвоєчасність проведення розрахунків Відповідача за надані послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго», не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, виплату заробітної плати працівникам, а також має заборгованість перед іншими підприємствами.
Згідно зі ст.ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і гарячу воду а у разі відмови споживачів оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
ЛМКП «Львівтеплоенерго» оплатило судовий збір у розмірі ……, 00 грн. та вважає що ця сума становить судові витрати, які понесе позивач в зв’язку з розглядом справи в суді.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа мас право в порядку, встановленому цим Цивільно процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Крім того, відповідно до вимог п. 10 ч. З ст. 175 ЦПК України, ЛМКП «Львівтеплоенерго» повідомляє, що ним не подано іншого позову (позовів) до Відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10. 12, 19, 23, ч. 1 ст. 26, ч. 1, ст. 27, ч.9 ст.28. ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 81, ч.І ст. 89, ч. 2 ст. 164, ст.ст.175-177, 184, 187, 209-211, 258, 263, 265, 268, 272, ч.І ст.276 ЦПК України, ст. ст.4, 11, 16, ч. 2 ст. 264, 360, 431, 509, 526, 530, 625, 634 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 162 Житлового кодексу України, п. З, 4 ч. 2 ст. 6, п. 5
ч. 2 ст. 7, ч.І, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р., ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження:ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
2. Стягнути з ….., …… заборгованість за період з 01.07.2014 року по 30.11.2021 року за централізоване опалення в сумі - …….. грн.,
3. Стягнути інфляційних втрат в сумі - … грн., З % річних в сумі - …. грн. а також стягнути з відповідачів на користь позивача ………. грн. судового збору
Додатки:
1. Позовна заяви з додатками для Відповідача;
2. Довідка з місця проживання про склад сім’ї і реєстрації;
3. Розрахунок заборгованості за послуги централізованого опалення;
4. Розрахунок 3% річних, розрахунок інфляційних процесів;
5. Копія договору приєднання ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 01.07.2014р.;
,попередня в процесі сканування ,( майже ідентична), однак її неоднаразово уточнювали,збільшували позовні вимоги та заперечували апеляціїну 1. Чи можливо скасувати Ухвалу про відкриття провадження ? 2. Що просити в відзиві,- відхилити в повному обсязі? 3.Як правильніше написати що в розрахунках- не оплата ,а пільга ?і визнати цей доказ неналежним. 4.Є довідка с соцзахисту з мокрою печаткою що це пільга ,до суду надати її чи можна копію?
Автор: Юрій Васильович
« : 15 Лютого 2022, 22:19:04 »
Питання:
1.Чи потрібно ширше заперечення(відзив), чи достатньо посилання на ч.4 ст..82 Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Посилання на те рішення можливе за період з 01.07.2014 р. по 3.11.2016 р. За інший період потрібні окремі заперечення... Для більш повної відповіді треба бачити обидві позовні заяви. Ухвала про відкриття провадження не містить усіх обставин. 2.Доцільності зустрічного позову про зобов’язання списання заборгованості? та чи потрібно сплачувати судовий збір за зустрічний позов? Зобов'язання списати заборгованість не задовільнять. Судовий збір за зустрічний позов потрібно сплачувати, якщо не застосувати ЗУ "Про захист прав позивачів". 3.У відзиві потрібно надати підтвердження надсилання відзиву іншим учасникам процесу , питання в тому чи потрібно надсилати іншим відповідачам (своїм), ? та якими доказами підтвердити надсилання позивачу? Так потрібно. Усім учасникам справи. Докази - копії чеків поштових відправлень. 4.Також в новому позові Теплоенерго як доказ додано «розрахунок заборгованості» в якому пільга яку сплатив соцзахист (без нашого відому) ( В нас є роздруківка з соцзахисту з якої видно що оплату зроблено одноразово ними і це пільга ) в сумі 700 грн. – проставлена в графі оплата – хоч поряд є графа пільги , субсидії . Як правильніше написати що це - підробка документів? введення суду в оману ? що докази неналежні? Вкажіть на неточність. Додайте копію документу з соцзахисту . 5.Також у нас є лист Теплоенерго від 2020 року в якому вони просять надати номера паспортів для списання заборгованості. Чи потрібно його долучити до відзиву? Так. Долучіть.
Автор: слава2
« : 15 Лютого 2022, 20:50:56 »
Пройшло чотири роки з моменту ухвалення рішення по цій справі (попередне повідомлення) (Reply #40) – і знову позов з тих самих обставин і між тими самими сторонами. Ухвала - https://reyestr.court.gov.ua/Review/103065322Питання: 1.Чи потрібно ширше заперечення(відзив), чи достатньо посилання на ч.4 ст..82 Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 2.Доцільності зустрічного позову про зобов’язання списання заборгованості? та чи потрібно сплачувати судовий збір за зустрічний позов? 3.У відзиві потрібно надати підтвердження надсилання відзиву іншим учасникам процесу , питання в тому чи потрібно надсилати іншим відповідачам (своїм), ? та якими доказами підтвердити надсилання позивачу? 4.Також в новому позові Теплоенерго як доказ додано «розрахунок заборгованості» в якому пільга яку сплатив соцзахист (без нашого відому) ( В нас є роздруківка з соцзахисту з якої видно що оплату зроблено одноразово ними і це пільга ) в сумі 700 грн. – проставлена в графі оплата – хоч поряд є графа пільги , субсидії . Як правильніше написати що це - підробка документів? введення суду в оману ? що докази неналежні? 5.Також у нас є лист Теплоенерго від 2020 року в якому вони просять надати номера паспортів для списання заборгованості. Чи потрібно його долучити до відзиву?
Автор: слава2
« : 31 Липня 2018, 16:56:31 »
Дякую учасникам форуму за допомогу! рішення 2-ої інстанції в цій справі http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75309387Справа № 466/6708/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Білінська Г.Б.
Провадження № 22-ц/783/4972/17
Категорія:24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,
секретар: Бадівська О.О.,
за участі в судовому засіданні представника позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» - Джуса Б.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Білінської Г.Б. від 13 червня 2017 року у справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
рішеннямШевченківського районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» 11374 (одинадцять тисяч триста сімдесят чотири) гривні 99 (дев'яносто дев'ять) коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» судовий збір в розмірі 1378 (тисячу триста сімдесят вісім) гривень.
Дане рішення оскаржила ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4
В своїй апеляційній скарзі просять рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ЛМКП «Львівтеплоенерго» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважають рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалено без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та без належного дослідження в судовому засіданні тих доказів, на які відповідач посилався, як на підставу своїх заперечень та з порушенням суддею норм процесуального права та із неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначають, що договір про приєднання датований 01.07.2014 року надісланий відповідачу лише в 2016 році, тобто фактично лише в 2016 році відповідачу запропоновано приєднатись до послуг, які надає ЛМКП «Львівтеплоенерго». Відповідачі не підписали договір, отже не приєднались, тому договірні відносини між сторонами відсутні. Також, зазначають, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують факт надання послуг відповідачу, відтак будь-які нарахування зі сторони позивача є незаконними. Крім цього, вказують на те, що позивачем не доведено факту самовільного відключення відповідачів від централізованого опалення, відсутні документи, що підтверджують факт вчинення відповідачами адміністративного правопорушення, відсутні документи про накладення на відповідачів штрафу за вчинення вказаного вище правопорушення.
В судове засідання, окрім представника позивача решта учасників справи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України та те, що від відповідачки ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності, а також заперечення на відзив на апеляційну скаргу позивача із додатковим обґрунтуванням правової позиції по суті спору.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача в заперечення апеляційної скарги, що аналогічні доводам відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, а також справи №1328/7835/12 за позовом Львівського комунального підприємства "Тополя-406" до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, зустрічним позовом ОСОБА_3 до Львівського комунального підприємства "Тополя-406" про визнання зобов"язання по оплаті за житлово-комунальні послуги недійсними, визнання зобов"язальних правовідносин в сфері надання житлово-комунальних послуг такими, що не склалися та зустрічним позовом ОСОБА_6 до Львівського комунального підприємства "Тополя-406" про визнання дій незаконними та визнання боргу недійсним, оцінивши доводи осіб, що беруть участь у справі в межах мотивів, позову, письмових та усних пояснень учасників справи, апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.3 ст.10, ч.1 ст.60, ст. 57 ЦПК України, Закону України «Про теплопостачання», п.4 ст.19, п.б ст.2 Прикінцевих положень, ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 625 205 ЦК України, позицію Верховного Суду України, висловлену у справі №6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої вони і водовідведення, що затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 р. №630 та задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачі є співвласниками квартири на вул. Лінкольна 45/69 у м. Львові, про що свідчить довідка ЛКП «Тополя 406». З розрахунку заборгованості по оплаті послуг з центрального опалення за період 01.07.2014 р. - 30.11.2016 р., наданої ЛМКП «Львівтеплоенерго», така становить 10103,11грн. Що стосується доводів відповідачів про відсутність з позивачем укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг, суд враховує наступне. Щодо доводів відповідачів про відсутність надання позивачем послуг з центрального опалення, судом встановлено, що у квартирі відповідачів від'єднані батареї центрального опалення. Таке вбачається із заяви самої відповідачки ОСОБА_3 на ім'я директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 22.10.2015 р. та відповіді ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 25.12.2015р. про те, що при обстеженні квартири встановлено факт самовільного від'єднання квартири від загальнобудинкової системи центрального опалення. При цьому відповідачів зобов'язано було надати дозвільні документи на відключення квартири від системи центрального опалення та вирішення питання щодо припинення нарахування оплати. Однак, як встановлено у судовому засіданні, відповідачі таких документів не надали. ОСОБА_3 пояснила, що батареї відрізані від центрального опалення в період, коли квартира була під заставою, невідомими особами з банку, який був заставодержателем, однак після скасування застави вона в квартирі фактично не проживала і до системи в подальшому не приєднувалась. Такі пояснення відповідачки не стверджені у судовому засіданні жодними доказами, навпаки такі спростовані заявою ОСОБА_3 на ім»я відповідача, де вона зазначає, що вона відключила батареї в своїй квартирі від загальної мережі теплопостачання \заява датована 22.10.2015 р.\ Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої вони і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 р. №630, які, з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж центрального опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих будинків з ініціативи споживачів. Оскільки відключення від централізованого опалення відповідачами здійснено самовільно, рішення про відключення такого в законному порядку не прийнято, позивачем правомірно нараховано плату за послуги з централізованого опалення. Таку ж правову позицію з цього питання зайняв Верховний Суд України у винесених постановах від 11.11.2015 р. та 25.11.2015 р., де зазначається, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання. Відтак, обов'язок оплачувати послуги з центрального опалення, які надавались позивачем , лежить на відповідачах. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що заборгованість за надані послуги з централізованого опалення підлягає стягненню з відповідачів солідарно як споживачів даних послуг, а тому позовні вимоги суд вважає підставними та такими, що підлягають до задоволення.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду обставинам, які мають значення для справи та вимогам закону не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими - не доведені.
Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернувся в суд із позововм до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, у якому, з врахуванням збільшених позовних вимог, - просили: стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 10103,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 1105,55 грн., 3% річних у розмірі 166,33 грн., всього - 11374,99грн.
В обґрунтування своїх вимог покликалися на те, що за період з 01.07.2014 р. по 3.11.2016 р. з вини відповідачів - співвласників кв.69 на вул. Лінкольна,45 виникла заборгованість по оплаті послуг з центрального опалення в розмірі 10103,11 грн., яку просили стягнути з відповідачів. Окрім цього, просили стягнути інфляційні втрати в розмірі 1 105,55 грн., 3% річних у розмірі 166,33 грн., що виникли за цей період, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції на час спірних правовідносин» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
аварія - пошкодження інженерних мереж, обладнання або конструктивних елементів споруд, що виникло з техногенних або природних причин, які перешкоджають їх подальшій експлуатації відповідно до технічних умов;
балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;
власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку;
внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди;
засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики;
кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством;
комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;
непереборна сила - дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору;
норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;
точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання;
управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору;
утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;
якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 2 цього ж Закону державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах:
1) забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів;
2) створення та підтримання конкурентного середовища при виробленні та наданні житлово-комунальних послуг, забезпечення контролю у сфері діяльності природних монополій;
3) забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;
4) регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей;
5) забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо;
6) дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг;
7) забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.
Стаття 13 цього ж Закону вказує, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);
4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
За ст. 16 Закону: порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
2. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).
3. Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на:
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;
2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;
3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
4. У разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов'язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніш як за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг.
Виконавець/виробник зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
5. У разі перевищення нормативно встановлених термінів, за винятком настання форс-мажорних обставин, виконавець/виробник несе відповідальність згідно із законом.
6. Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають право тимчасово визначати інші норми споживання, якості та режими надання житлово-комунальних послуг з урахуванням технічних можливостей підприємств, кліматичних та інших місцевих умов.
7. Термін дії рішення щодо обмеження інших параметрів та нормативів споживчих властивостей, режимів надання житлово-комунальних послуг не може перевищувати один рік.
Відповідно до ст. 19 цього Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
За ст. 20. Закону, споживач має право:
1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.
Споживач зобов'язаний:
1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;
8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
За ст. 21 Закону, виконавець має право:
1) розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством;
2) пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи (пункт 3 частини першої статті 14 цього Закону);
3) брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
4) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
5) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
6) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
7) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;
8) доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.
Виконавець зобов'язаний:
1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
5) своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
7) утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
9) вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
10) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Відповідно до ст. 26 Закону, істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
1) найменування сторін;
2) предмет договору;
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;
5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
6) права та обов'язки сторін;
7) порядок контролю та звіту сторін;
8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;
10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);
11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;
12) порядок здійснення ремонту;
13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;
14) порядок вирішення спорів;
15) перелік форс-мажорних обставин;
16) строк дії договору;
17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;
18) дата і місце укладення договору.
Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення. У разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті. Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін. У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом. Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Згідно ст. 29 Закону, договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) з іншим виконавцем. Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також відповідно до ст. 630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Також, згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Також відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно ж ст.ст. 640-646 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань. Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо вона негайно повідомила особу, якій було направлено пропозицію, про одержання відповіді із запізненням. Відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.
Також відповідно до ст. 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Також постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року затверджено ТИПОВИЙ ДОГОВІР про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Аналізуючи вказані норми закону у контексті спірних правовідносин слід вказати, що надання послуг з теплопостачання у спірний період передбачено виключно на договірній основі. Проте договори про надання та отримання таких послуг укладаються відповідно до згаданих вимог закону не на індивідуальній основі з кожним споживачем з індивідуальними умовами, довільної форми, свобода ж договору у вказаних відносинах до певної міри врегульована законом та не є безмежною.
Так, відповідно до згаданих вимог закону виконавець зобов'язаний підготувати для кожного із споживачів індивідуальний договір (фактично договір приєднання) на основі типового договору та надіслати примірник такого договору споживачу для підписання. Споживач же зобов'язаний такий договір (на основі типового, який відповідає умовам типового та вимогам закону) підписати. Все таки законодавець надає певну свободу вибору для споживача з метою захисту його прав та інтересів надаючи споживачеві можливість не погоджуватися із надісланим договором, у випадку якщо такий не відповідає умовам типового. Надає можливість подавати свої заперечення, зауваження, тощо з цього приводу. Для цього споживачу надано місячний термін з дня внесення проекту договору.
Отримання ж пропозиції укласти договір (його проекту); ненадання жодних заперечень з приводу отриманого проекту договору у визначений законом строк; обов'язок споживача щодо укладення договору на основі типового; відсутність претензій, заперечень з приводу отримання послуг з теплопостачання, - відповідно до вказаних вище вимог закону, зокрема, ст. 642 ЦК України, слід вважати бездіяльністю, що свідчить про бажання та прийняття пропозиції укласти договір. Та вказане слід вважати виникненням між сторонами фактичних договірних стосунків на основі умов типового договору про надання послуг з централізованого опалення (теплопостачання) зі всіма наслідками договірних стосунків між сторонами, про які йшлося у вказаних нормах закону та йдеться в умовах надісланого договору на основі типового.
Відповідно до наведеного, у період відсутності договірних стосунків (зобов'язань) між сторонами, обов'язок доведення надання послуг з теплопостачання (централізованого опалення), надання таких відповідної кількості та якості, правильності нарахування заборгованості за надану послугу покладається на виконавця.
У випадку ж виникнення, наявності договірних стосунків між сторонами обов'язок доведення неотримання послуг, отримання послуг неналежної якості чи кількості, не у відповідності із умовами договору покладається на споживача, який наділений для цього відповідними засобами, а саме вправі повідомляти про це виконавця, у різних формах, складати відповідні акти-претензії, тощо.
Вказане також слід вважати відповідає та не суперечить змісту правових позицій, викладених у Постановах Верховного Суду України за наслідками розгляду справ №6-110цс12 від 10.10.2012 року та 6-2951цс15 від 20.04.2016 року.
Як вбачається із матеріалів справи та визнано сторонами до квітня 2016 року договору між сторонами про надання послуг з централізованого опалення (теплопостачання) укладено не було та до квітня 2016 року проект такого (пропозиція укладення такого) складений на основі типового позивачем відповідачам не надсилався та ними отриманий не був.
Більше того, як вбачається рішення Господарського суду Львівської області від 31.05.2016 року справа №9154/926/16, ЛМКП «Львівтеплоенерго» у розробленому ним проекті договору з централізованого теплопостачання, який ним був запропонований для укладення споживачам у 2014 році із розміщенням на сайті, у засобах масової інформації, - звузив обсяг прав та обов'язків сторін порівняно з Типовим договором, встановив умови, які не відповідають умовам Типового.
Крім цього, Рішенням Господарського суду Львівської області від 2.04.2014 року у справі №914/408/14, яке набрало законної сили, зокрема, зобов'язано ЛМКП "Львівтеплоенерго» внести зміни в договори на постачання теплової енергії відповідно до істотних умов, що вказані у ст. 26 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом року. Також вказаним рішенням суду встановлено, що у договорах на постачання теплової енергії відсутня така істотна умова, як порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження якості, що передбачена ст. 26 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Крім цього, як вбачається із матеріалів справи (копія проекту договору та докази надіслання та отримання такого проекту відповідачами Т.1 а.с.10-14, 33-36) та сторонами не оспорено та не спростовано, - отримавши проект договору приєднання, про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, що був розроблений на основі Типового договору (протилежного не доведено та жодних мотивованих заперечень з цього приводу відповідачами не надано), відповідачі такий не підписали, незважаючи на вказаний вище такий їх обов'язок згідно вимог закону.
Однак, слід вказати, що, незважаючи на наведені вище вимоги закону, між сторонами договірних стосунків і після отримання договору та не підписання його після спливу місяця наданого законом для його підписання споживачем, не виникло та позов про стягнення заборгованості і з травня 2016 року є безпідставним.
Так, як вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорювалось та не спростовано у квартиру відповідачів у спірний період теплопостачання не постачалось, тобто послуги, про стягнення суми за надання яких подано позов не надавались. Причиною цього є від'єднання квартири відповідачів від загальнобудинкової мережі теплопостачання. Вказане мало місце задовго до 2014 року - часу нарахування відповідачем заборгованості за надання послуг теплопостачання.
Зважаючи на наведене, а саме те, що послуги з теплопостачання у квартиру відповідачів у спірний період не надавались та надання таких, за наявності факту від'єднання квартири відповідачів від мережі централізованого теплопостачання відповідно надані бути і у майбутньому не можуть, - підстав укладення договору приєднання про надання таких послуг, про який вказує позивач, у них не було, як не було і підстав оплати послуг з теплопостачання, які їм у спірний період не надавались.
Питання самовільності від'єднання, на що посилається позивач та оспорюють відповідачі (вказуючи, що таке мало місце коли вони фактично квартирою не користувались) фактично значення не має, оскільки особа не може бути змушена до оплати послуг, які вона фактично не отримувала та без наявності між сторонами договірних стосунків.
Неправомірність відключення відповідачами чи іншими особами їх квартири від мережі теплопостачання, яка перебуває у власності ЛКП «Тополя-406», предметом жодного розгляду не було.
Жодних даних про те, що таке визнано незаконним; що відповідачів чи інших осіб було притягнуто за таке пошкодження неналежного їм майна до відповідальності; про те, що відповідачів було зобов'язано відновити систему теплопостачання, тощо у матеріалах справи немає.
Фактично ні позивач, ні згадане ЛКП, яким здійснюється обслуговування будинку, у якому розташована квартира відповідачів протягом тривалого часу вказаного питання, питання відновлення пошкодженої частини централізованої мережі постачання, відшкодування шкоди у зв'язку з цим, тощо, - не вирішували.
Відповідно відшкодування збитків, стягнення штрафних санкцій, понесення будь-яких інших витрат винною у пошкодженні мережі особою не може бути замінене на зобов'язання сплати відповідачами послуг, яких ними отримано не було, як санкції за самовільне відключення від мережі теплопостачання.
Зважаючи на наведене позовні вимоги слід вважати безпідставними та такі до задоволення не підлягали.
Суперечність у правових позиціях Верховного Суду України у вказаних вище (№6-110цс12 від 10.10.2012 року та 6-2951цс15 від 20.04.2016 року), а також у постанові №6-582цс15 від 18.11.2015 року, на яку також посилалися відповідачі, у яких йдеться про необхідність стягнення заборгованості, що виникла внаслідок отримання комунальних послуг незважаючи навіть на відсутність договірних стосунків і у постановах № 6-1192 цс15 від 11 листопада 2015року та №6-1706цс15 від 11.11.2015 року, у яких йдеться про необхідність сплати навіть за неотримані послуги з теплопостачання у випадку самовільного відключення від мережі теплопостачання колегія суддів вважає слід вирішити на користь перших, які є більш відповідними згаданим вище нормам закону, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
Зважаючи на вказане при безпідставності вимог про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання безпідставними є і вимоги про стягнення коштів за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке не виникло.
Враховуючи вказане рішення суду, яким позов був задоволений слід скасувати з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до задоволених вимог скарги слід вирішити питання стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 13 червня 2017 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на користь ОСОБА_3 1515,8 грн. сплаченого нею судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 13 липня 2018 року.
Автор: Юрій Васильович
« : 26 Червня 2017, 11:38:02 »
Рішення є прогнозованим... Рішення є вмотивованим... Три посилання на правову позицію ВСУ: При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду України , висловлену у справі №6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року,згідно з якою споживачі зобовязані оплатити житлово-комунальні послуги,якщо вони користуються ними,і відсутність договору про надання послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі. Таку ж правову позицію з цього питання зайняв Верховний Суд України у винесених постановах від 11.11.2015 р. та 25.11.2015 р. ,де зазначається, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобовязання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки за невиконання або неналежне виконання зобовязання \ правовий висновок ВСУ по справі 6-59цс13\. Така ж правова позиція закріплена Верховним Судом України у справі №6-68 кс 12. за умов відсутності "залізних" належних доказів законності від'єднання квартири від системи ЦО, зменшує вірогідність можливості зміни цього рішення на Вашу користь до нульової. Межі строку позовної давності дотримано за період з 01.07.2014 р. по 3.11.2016 р. , Ваші посилання на переходом права власності до нового власника. за період 2003р. не мають ніякого сенсу, бо Ви самі заявили суди тривали до 2009 року. , а позов за період з 01.07.2014 р. Саме за цей період і потрібно з'ясовувати питання права власності. Ви щось заперечували проти солідарного стягнення... Рішення Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Якщо квартира у спільній частковій власності, то можна вимагати зміни рішення на стягнення окремо з кожного співвідповідача тільки його частки.
Автор: слава2
« : 24 Червня 2017, 13:53:03 »
рішення 1ої інстанції в цій справі http://reyestr.court.gov.ua/Review/67164750справа № 466/6708/16-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі : головуючого-судді Білінської Г.Б.
при секретарі Пірко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ЛКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Позивач ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості з оплати за надання послуг з централізованого опалення.
В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що за період з 01.07.2014 р. по 3.11.2016 р.з вини відповідачів - співвласників кв.69 на вул. Лінкольна,45 виникла заборгованість по оплаті послуг з центрального опалення в розмірі 10.103,11 грн. ,яку просить стягнути з відповідачів. Окрім цього, просить стягнути інфляційні витрати в розмірі 1 105,55 грн., 3% річних у розмірі 166,33 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та дав пояснення,аналогічні змісту позову.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги заперечили , пояснили, що співвласники квартири по вул. Лінкольна 45\69 у м. Львові відповідачі по справі не укладали договору з позивачем щодо надання послуг з центрального опалення, окрім цього з 2005 року квартира відєднана від центрального опалення, послуги їм не надавались, а тому від оплати ненаданих відмовляється.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не зявились,хоча були повідомлені про день та час розгляду справи судом.
Заслухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи,суд прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст.57-59 ЦПК України.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ,що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири ,що на вул. Лінкольна 45\69 у м. Львові, що свідчить довідка ЛКП «Тополя 406».
Основні засади організаційних,господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами ,а також їхні права та обовязки , регулюються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ЗУ «Про теплопостачання « ЛМКП «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією субєктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Згідно п.4 ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для обєктів усіх форм власності визначено субєкт господарювання з постачання теплової енергії,якою є ЛМКП «Львівтеплоенерго» У відповідності до п.б ст.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про житлово комунальні послуги» розроблено нові договори та прийняті нарахування за послуги. Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. До комунальних послуг відносяться, зокрема, централізоване опалення.
З розрахунку заборгованості по оплаті послуг з центрального опалення за період 01.07.2014 р. 30.11.2016 р. ,наданої ЛМКП «Львівтеплоенерго», така становить 10103,11грн.
Що стосується доводів відповідачів про відсутність з позивачем укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися в усній чи письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма вважається вчиненим ,якщо поведінка сторін засвідчує їхню Волю до настання відповідних правових наслідків. При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду України , висловлену у справі №6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року,згідно з якою споживачі зобовязані оплатити житлово-комунальні послуги,якщо вони користуються ними,і відсутність договору про надання послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.
Щодо доводів відповідачів про відсутність надання позивачем послуг з центрального опалення ,судом встановлено ,що у квартирі відповідачів від»єднані батареї центрального опалення.. Таке вбачається із заяви самої відповідачки ОСОБА_1 на імя директора ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 22.10.2015 р. та відповіді ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 25.12.2015р. про те, що при обстеженні квартири встановлено факт самовільного відєднання квартири від загальнобудинкової системи центрального опалення. При цьому відповідачів зобоВ2язано було надати дозвільні документи на відключення квартири від системи центрального опалення та вирішення питання щодо припинення нарахування оплати. Однак, як встановлено у судовому засідання, відповідачі таких документів не надали. ОСОБА_1 пояснила, що батареї відрізані від центрального опалення в період,коли квартира була під заставою невідомими особами з банку, який був заставодержателем, однак після скасування застави вона в квартирі фактично не проживала і до системи в-подальшому не приєднувалась. Такі пояснення відповідачки не стверджені у судовому засіданні жодними доказами, навпаки такі спростовані заявою ОСОБА_1 на ім»я відповідача, де вона зазначає, що вона відключила батареї в своїй квартирі від загальної мережі теплопостачання \заява датована 22.10.2015 р.\
Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої вони і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 р. №630 ,які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж центрального опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих будинків з ініціативи споживачів.
Відповідно до п.25 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку,що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Оскільки відключення від централізованого опалення відповідачами здійснено самовільно, рішення про відключення такого в законному порядку не прийнято, позивачем правомірно нараховано плату за послуги з централізованого опалення. Таку ж правову позицію з цього питання зайняв Верховний Суд України у винесених постановах від 11.11.2015 р. та 25.11.2015 р. ,де зазначається, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.
Відтак, обовязок оплачувати послуги з центрального опалення, які надавались позивачем , лежить на відповідачах.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заборгованість за надані послуги з централізованого опалення підлягає стягненню з відповідачів солідарно як споживачів даних послуг,а тому позовні вимоги суд вважає підставними та такими,що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст.625 ЦК України боржники сплачують інфляційні втрати та 3% річних. Закріплена в п.10 ч.3 ст.20 ЗУ України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правих норм,установлених у ч.22 сит.625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобовязання, вираженого в національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки за невиконання або неналежне виконання зобовязання \ правовий висновок ВСУ по справі 6-59цс13\. Така ж правова позиція закріплена Верховним Судом України у справі №6-68 кс 12.
Згідно ст.88 ЦПК України та розяснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»№10 від 17.10.2014 р. з наступними змінами, з відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати, повязані зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 62, 213-215, 218, 209 ЦПК України, ст.ст. 509, 530, 625, 634 ЦК України, ст.ст. 64, 66, 67, 162 ЖК України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» 11374 (одинадцять тисяч триста сімдесят чотири) гривні 99 (девяносто девять) коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» судовий збір в розмірі 1378 (тисячу триста сімдесят вісім) гривень.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_4
|
