Державний герб України
Справа № 466/9634/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«24» липня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.
за участі секретаря Івасюти А.М.
з участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шльосера А.Р.
представника третьої особи Мачічки О.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В :
у грудні 2017 року ОСОБА_4 пред'явив в суд позов до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі - відповідач, ПАТ «Львівгаз»), третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» (далі - третя особа, ТОВ «Львівгаз збут»), в якому просить постановити рішення, яким:
- зобов'язати відповідача припинити нарахування фактичного об'єму спожитого газу побутових споживачів по АДРЕСА_1 за показниками будинкового вузла обліку (лічильника);
- зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок фактичного об'єму спожитого газу та послуг газопостачання згідно з нормами споживання природного газу, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» з 01 грудня 2016 року з розрахунку із 4,4 куб. метрів на людину за календарний місяць.
В обгрунтування позовних вимог зазначав про те, що він, ОСОБА_4, разом із своєю родиною: дружина - ОСОБА_5, донька - ОСОБА_6, онук - ОСОБА_7, проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.
Він є побутовим споживачем природного газу, який використовує газ лише для приготування їжі, та який постачається до квартири не обладнаної індивідуальним приладом обліку.
Враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі - Постанова №203), він сплачує за отримані газ та послуги з газопостачання за календарний місяць у розрахунку із 4,4 кубічних метрів за людину, в даному випадку із розрахунку на чотирьох людей, що проживають у вище вказаній квартирі - 17,60 кубічних метрів.
Починаючи із січня 2017 року він отримує розрахунки за газ та послуги з газопостачання, що ґрунтуються на показниках загальнобудинкового лічильника газу, а саме - за січень 2017 року - 26,872 кубічних метрів (показники загальнобудинкового лічильника - 1917 кубічних метрів), що складає 6,718 кубічних метрів на людину; за лютий 2017 року - 18,821 кубічних метрів (показники загальнобудинкового лічильника - 2325 кубічних метрів), що складає 4,71 кубічних метрів на людину.
ПАТ «Львівгаз» є оператором газорозподільної системи на території смт Добротвір Львівської області та здійснює функції розподілу природного газу.
У відповідь на його скаргу щодо незаконного збільшення розрахунку спожитого газу та зобов'язання здійснити перерахунок об'єму природного газу відповідно до Постанови №203 ПАТ «Львівгаз» листом повідомив йому, що з грудня 2016 року по АДРЕСА_1 нарахування за спожитий природний газ проводиться згідно з показів будинкового газового лічильника на підставі Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року №620. Даним листом відповідач повідомив, що загальний обсяг спожитого природного газу за розрахунковий період розподіляється пропорційно до кількості зареєстрованих осіб в будинку.
Він, ОСОБА_4, вважає наведене рішення ПАТ «Львівгаз» щодо застосування до нього норм Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року №620, незаконним.
Так, Постановою № 203 визначено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, за якими встановлено норму споживання у разі використання плити газової за наявності централізованого гарячого водопостачання з розрахунку 4,4 кубічних метри на людино-місце.
Оскільки в його квартирі відповідний прилад для обліку спожитого позивачем газу не встановлено, то облік повинен здійснюватися відповідно до норм встановлених Постановою №203.
За приписами норм чинного законодавства комерційний облік природного газу до 1 січня 2018 року для побутових споживачів, що проживають у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі, здійснюється лише за умови наявності вузла обліку природного газу (лічильників газу). В разі ж відсутності такого приладового обліку природного газу застосовуються норми споживання, встановлені Постановою №203.
При цьому, забезпечення встановлення лічильників газу покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, в даному випадку на відповідача, а споживач, в свою чергу, не має права відмовитись від встановлення такого лічильника. В разі ж відмови споживача від встановлення лічильника газу суб'єкт господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язаний припинити розподіл природного газу для такого споживача.
Йому, ОСОБА_4, не забезпечено встановлення приладу обліку природного газу, як для побутових споживачів. Крім того, він жодних перешкод щодо встановлення такого приладу у своїй квартирі (об'єкт споживача) не вчиняв.
Разом з тим, на переконання відповідача, він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.
Враховуючи вищенаведене, він, ОСОБА_4, вирішив звернутися до суду із даним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, покликаючись на обставини, які викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ПАТ «Львівгаз» Турчиняк Я.І. в судовому засіданні, яке відбулося 25 квітня 2018 року, позов заперечив з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи ТОВ «Львівгаз збут» Мачічка О.О. у судовому засіданні позов заперечила та просила відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Турчиняка Я.І., представника третьої особи Мачічку О.О., з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є багатоквартирним.
Позивач є мешканцем квартири АДРЕСА_1 та проживає там разом із родиною, що вбачається із довідки №837, яка видана виконкомом Добротвірської селищної ради від 09 листопада 2017 року.
За адресою проживання позивача було встановлено загально будинковий лічильник газу.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» по відношенню до побутового споживача ТОВ «Львівгаз Збут» є постачальником, а публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» - розподільником, оператором газорозподільної мережі.
Встановлення загальнобудинкових вузлів обліку передбачено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а порядок проведення розрахунків встановлений Постановою Кабінету Міністрів від 27.012016 р. №46.
Відповідно до пп.4, 5 Глави 1 Розділу X Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, розподіл природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року.
Відповідно до пп.2 ч.1 ст. 1 ст.2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» комерційний (приладовий) облік природного газу (далі - облік природного газу) - визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та/або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» передбачено, що вузол обліку природного газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму природного газу, зведеного до стандартних умов, що складається з одного або кількох вимірювальних комплексів та/або: лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу; лічильника газу, вимоги до якого встановлюються нормативно-правовими і нормативно-технічними документами.
Згідно з пп.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму газу, що проходить через нього.
Відповідно до п. 1 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620 це Тимчасове положення визначає порядок проведення розрахунків між постачальниками, операторами газорозподільних систем та споживачами природного газу у разі використання загальнобудинкових вузлів обліку природного газу, які складаються, зокрема, з лічильника природного газу та засобу дистанційної передачі даних (далі - будинковий вузол обліку) на будинок (групу будинків). Зазначені будинкові вузли обліку встановлюються на ввідних газопроводах на будинки, групу будинків. Вимоги до облаштування та експлуатації будинкового вузла обліку встановлюються Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Мінпаливенерго від 27 грудня 2005 р. № 618, та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 р. № 2494.
Пунктом 2 Тимчасового положення передбачено, що дія порядку проведення розрахунків, передбаченого цим Тимчасовим положенням, поширюється на всіх суб'єктів (учасників) ринку природного газу.
Отже, нормами даного положення регулюється порядок проведення розрахунків газу між оператором газорозподільних систем ПАТ «Львівгаз» та споживачем природного газу, оскільки за адресою проживання позивача встановлено загальнобудинковий ВОГ.
Відповідно до ч.1 ст. 6 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані: 1) забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.
Відповідно до ч.1 Глави 5 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.
Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.
Відповідно до ч.2 Глави 5 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, у разі наявності ВОГ природного газу, встановленого для ведення такого обліку в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків або гуртожитків, визначення об'єму спожитого природного газу мешканцями зазначених об'єктів здійснюється відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620. (далі Положення)
Ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем.
Встановлення будинкового вузла обліку, в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за кошти сторони, яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.
У разі незгоди власника квартири (будинку) розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити квартирний лічильник газу (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за власні кошти.
Згідно з п.4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабміну від 16.05.2002 р. №620, власник будинку, особа, відповідальна за експлуатацію будинку, балансоутримувач будинку, тощо, та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених в квартирі ( за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.
Згідно з п. 2 ч. 1 розділу VI цього ж Кодексу, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498.
Для побутових споживачів форма Типового договору постачання природного газу затверджена постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500. В загальних положеннях цього Типового договору визначено, що споживач - це фізична особа, об'єкт якої фізично підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Згідно з Додатком 1 до Типового договору має складатися заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, і в ній же визначаються персоніфіковані дані споживача, зокрема вид об'єкта (приватний будинок, квартира, комунальна квартира, літня кухня тощо) та адреса об'єкта. Згідно з п. 5 ч. З розділу VI того же Кодексу ГРС, для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) Оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом сформовану заяву-приєднання до умов договору з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта.
У пункті 2 тієї ж частини зазначається, що на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ забезпечує формування та передачу даних про об'єми та обсяги фактичного споживання природного газу споживачем до Оператора ГТС.
Згідно з п. 1 тієї ж частини, Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами.
Відповідно до п.п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.
Встановлення загальнобудинкового приладу обліку без погодження із мешканцями конкретних квартир ставить останніх у гірші умови для споживачів порівняно із індивідуальним лічильниками газу.
При цьому відповідачем порушено вимоги Кодексу газорозподільних систем, зокрема п.3 гл.4 «Порядок комерційного обліку газу по об'єктах побутових споживачів (населення)», яким передбачено, що якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого\поставленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання. У випадку, якщо побутовий споживач, а це споживач, який споживає газ у своєму помешканні, який не забезпечений лічильником газу,відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ, фактичний об'єм спожитого природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу.
Як зазначив представник позивача, ОСОБА_4 не відмовлявся від встановлення лічильника газу у квартирі та з відповідачем не погоджувалось встановлення загальнобудинкового лічильника.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст.12,13,76,80,81, 141,259,263,264,265ЦПК України, ст.ст. 626,627 ЦК України, ст. 4,22 Закону України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», суд
В И Р І Ш И В :
позов задовольнити частково.
Зобов'язати публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (м. Львів, вул. Золота,42, ЄДРПОУ 03349039) здійснити перерахунок абоненту ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) фактичного об'єму спожитого газу та послуг газопостачання згідно з нормами споживання природного газу, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» з 01 грудня 2016 року з розрахунку із 4,4 куб. метрів на людину за календарний місяць.
В решті вимог відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (м. Львів, вул. Золота,42, ЄДРПОУ 03349039) судовий збір в доход держави в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 25 липня 2018 року.
Суддя Д. Б. Глинська