'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник
Матеріали сайтів gro-za.io.ua та viki1234.io.ua => Форум gro-za => Тема розпочата: gro-za від 20 Травня 2008, 15:46:09
-
ОГОЛОШУЮ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТРАУР ПРИНАЙМІ ДО 25 травня 2008 р.
Сьогодні відбулася подія, яка остаточно ставить хрест на вітчизняному правосудді. Всупереч усім очікуванням та сподіванням, у справі за позовом Віталія Кличка проти Київської міської ради та її секретаря Олеся Довгого суддя Шевченківського районного суду м. Києва Ігнатченко Н.В. сьогодні поставила крапку. Провівши дебати протягом трьох хвилин (виступав представник одного з відповідачів), видалилася в нарадчу кімнату, а через кілька хвилин повернулася з уже готовим, явно замовним судовим рішенням у формі постанови. На все про все вистачило 10 хвилин. І це стосується доленосного рішення для всієї київської громади. Не всі свідки були допитані, тому що не з\\\'являлися. Не всі обставини були з\\\'ясовані, тому, що КМР не надала фонограму сесії. Не всі рішення були надані відповідачем, а тому не всі вони досліджені у суді. Весь відеоматеріал був заздалегідь знищений підконтрольною Черновецькому телекомпанією. І раптом Віталію Кличку повністю відмовлено у позовних вимогах. Нагадую, що справа почала розглядатися ще в березні. Позовні вимоги стосувалися визнання незаконними рішень сесії Київради від 01 жовтня 2007 р. про виділення близько 740 земельних ділянок загальною площею понад 1500 гектарів. Ця подія свого часу отримала широкий розголос під назвою "дерибан" Київської землі. Уявіть собі, як протягом 3 годин можна було розглянути, обговорити і проголосувати 740 рішень? Тобто одне рішення кожних 15 секунд! З космічною швидкістю, характерною для "Льоні-космоса" і його васала Олеся Довгого, який цим займався навіть у відсутності кворуму.
Спочатку суддя вела засідання з перервами, без явних порушень норм права, принаймі - процесуального. А от сьогодні її поведінка не знаходить розумного пояснення.
Учасники і свідки цього засідання вважають, що на суддю натиснули "зверху" і попередили, що цей процес для неї може стати останнім. І тоді суддя пішла по лінії найменшого спротиву, тобто задовольнила ультитиматум "космічних" сил. На жаль, київські олігархи, незалежно від партійної орієнтації, не були зацікавлені у законному вирішенні спору, бо у самих рильце в пушку. Я вже не кажу про "гаранта".
Отже, кінець правосуддя в Україні! Представники Віталія Кличка мають намір подати апеляцію, але які перспективи? Адміністративне судочинство влаштоване так, що на апеляційну інстанцію покладати надію можна, як на торішній сніг. Апеляційний суд обслуговує 6 областей України, у тому числі Київську область та місто Київ. Накопичилося близько 15 тисяч нерозглянутих справ. Серед них і моя особиста. Тобто, можна чекати ще років зо два, або більше.
Я маю намір опублікувати на цьому сайті первісну позовну заяву, уточнення, пояснення сторони позивача, а також повний текст відмовної постанови суду, який наразі ще не виготовлений. Цікаво буде познайомитися з мотивами відмови у позові. А також познайомити усіх небайдужих до цієї проблеми.
-
Я глибоко вражений та засмучений. Адміністративне судочинство народилося мертвим та лишається таким. Це рішення цьому ще одне гірке підтвердження. Якщо Віталій Кличко з усім його арсеналом знань та ресурсів (не особистих а займаних) не зміг переконати суд, то чого можна чекати людині звичайній Homo sapiens sapiens.
Пропоную до діючою редакції ч. 1 ст. 2 КАС України:
Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства
1. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб\\\'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
внести наступні зміни:
Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства
1. Завданням адміністративного судочинства є захист тих, хто порушує права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.