'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник
Форум => Запитання по судовому розгляду => Тема розпочата: фенікс від 09 Березня 2011, 16:05:19
-
В вересні 2010 року я звернувся до районного суду з позовом про повернення вкладу з Кредитної спілки в зв’язку з закінченням строку договору. Вже відбулося чотири судових засідання. З поведінки судді видно, що він навмисно затягує прийняття рішення по справі. Завтра відбудеться 5-е судове засідання.
В зв’язку з тим, що в ЦПК передбачена можливість крім позовного провадження звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу прошу пояснити чи можна звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу якщо справа вже знаходиться в позовному провадженні?
-
Напевно ні. Позовне провадження - це спір про право. Наявність спору про право - є підставою відміни судового наказу. На сайті раніше обговорювався такий метод скасування судового наказу, коли треба було довести наявність спору про право. Начебто так.
-
Так так..цікаво і мені почути думку з цього приводу...наприклад, коли жео спочатку подав позов про стягнення заборгованості, суд почав розглядати, але позивач поняв, що результату не буде, двічі не прийшов на судове засідання, суд виніс узвалу про залишення заяви без розгляду.Однак ту ухвалу оскаржено в апеляційному порядку(та ухвала вступила у законну силу), срок поновлено, триває розгляд. Через місяць жео звернувся у наказному провадженні, винесено судовий наказ. Ясна річ, суд не знав, що йде провадження в апеляції.
Що скажете з цього приводу? Чи не хибна думка, Що є вже спір про право, оскільки позивач у позовному провадженні недовів свої вимоги?
Дайте ссилку, якщо це вже десь обговорювалося..
-
Дайте ссилку, якщо це вже десь обговорювалося..
Начебто, тут (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5694.45.html). Чи не так?
-
В вересні 2010 року я звернувся до районного суду з позовом про повернення вкладу з Кредитної спілки в зв’язку з закінченням строку договору. Вже відбулося чотири судових засідання. З поведінки судді видно, що він навмисно затягує прийняття рішення по справі. Завтра відбудеться 5-е судове засідання.
В зв’язку з тим, що в ЦПК передбачена можливість крім позовного провадження звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу прошу пояснити чи можна звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу якщо справа вже знаходиться в позовному провадженні?
Наказ може бути видано тільки за такими вимогами:
Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ
1. Судовий наказ може бути видано, у разі якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
{ Стаття 96 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }
Перелік вичерпний. Вашого випадку у ньому нема.
-
...коли жео спочатку подав позов про стягнення заборгованості, суд почав розглядати, але позивач поняв, що результату не буде, двічі не прийшов на судове засідання, суд виніс узвалу про залишення заяви без розгляду.Однак ту ухвалу оскаржено в апеляційному порядку(та ухвала вступила у законну силу), срок поновлено, триває розгляд. Через місяць жео звернувся у наказному провадженні, винесено судовий наказ. Ясна річ, суд не знав, що йде провадження в апеляції.
Що скажете з цього приводу? Чи не хибна думка, Що є вже спір про право, оскільки позивач у позовному провадженні недовів свої вимоги?
Дайте ссилку, якщо це вже десь обговорювалося..
Так , давайте по порядку: решение в исковом производстве ВЫНЕСЕНО?
-
у справі (позов про стягнення боргу) винесено ухвалу про залишення позову без розгляду, вступила у законну силу. Позивач двічі не прийшов в суд.
Цю ухвалу оскаржено відповідачами у апеляційному порядку. Строк на апеляційне оскарження поновлено. Розгляду справи в апеляції ще не було. дана справа в апеляційній інстанції . Чекаємо.
Жео, тим часом, побігло в наказне провадження. Видано судовий наказ. Подано близько місяця заяву про скасування даного наказу. Розгляду судом даної заяви ще не було. Принаймі ніяких судових документів (звичайних і рекомендованих) з цього приводу на мою пошту не було.
-
Цю ухвалу оскаржено відповідачами у апеляційному порядку. Строк на апеляційне оскарження поновлено. ....
А смысл?
ПС: Сейчас нельзя подать иск, не подав заявление на приказ. Возможно поэтому они решили оставить ИСК без рассмотрения!
-
...
В зв’язку з тим, що в ЦПК передбачена можливість крім позовного провадження звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу прошу пояснити чи можна звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу якщо справа вже знаходиться в позовному провадженні?
Прочтите ЦПК еще раз.
В суд можно подать иск. Если иск по пунктам ст. 96 - то ТОЛЬКО можно подать заявление на приказ.
Если суд откажет - тогда можно подать ИСК.
ПС: повыкидываейте старые редакции КАСУ, ЦПК, ГПК и т.д.
-
Питання спірне, на мою думку, з огляду на наступне..
Стаття 207. Залишення заяви без розгляду
1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:
3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд
справи за його відсутності;
2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду
повторно.
Стаття 130. Попереднє судове засідання
3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов
відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.
6. Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд:
1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;
.....
8) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового розгляду;
9) визначає час і місце судового розгляду.
10. Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу.
Стаття 31.
4. Кожна із сторін має право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони.
Тобто у попередньому засіданні винесено ухвалу, якою встановлено, що спір між сторонами не врегульовано.
Цивільну справу призначено до розгляду в судовому засіданні,Викликано в судове засідання сторони.
Виходить жео, як сторона, спочатку подала позов, а потім вирішила не судитися у позовному провадженні, вирішила чомусь, що треба бігти у наказному провадженні.
Я, вважаю, що якщо жео бажає зі мною судитися, то воно повинно судитися в позовному провадженні. Адже цивільну справу за позовом жео призначено до розгляду в судовому засіданні, викликано сторони, встановлено, що спір не врегульовано, а жео двічі не явилося на судові засідання. я маю право на підставі Статті 31 цпк вимагати виконання судового рішення, що стосується мене як сторону відповідача, а саме розгляд справи у позовному провадженні.
Я помиляюся?
-
...
Я, вважаю, що якщо жео бажає зі мною судитися, то воно повинно судитися в позовному провадженні.
По закону только после судебного приказа!
Адже цивільну справу за позовом жео призначено до розгляду в судовому засіданні, викликано сторони, встановлено, що спір не врегульовано,
Да, но производство то закончено! а жео двічі не явилося на судові засідання. я маю право на підставі Статті 31 цпк вимагати виконання судового рішення, що стосується мене як сторону відповідача,
Какое решение? Решение о том что оставить иск без рассмотрения? 100% можешь! Больше того, ты сам его обжалуешь!
а саме розгляд справи у позовному провадженні.
Производство закончено. Теперь нужно все с начала! (приказ - отмена - иск).
ПС: большая сумма долга?
-
Шановний Фенікс! Юрій Васильович Вам правильно вказав на ст. 96. Я не знайшов там Вашого випадку. Буду читати той зразок заяви, на який Ви вказали. Але як її можна подати, якщо законом встановлено вичерпний перелік випадків коли, це можна зробити?
-
Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України,
ухвалою у попередньому засіданні, справу призначено до судового розгляду(вирішили судити по суті). Викликано на певне число сторони. Ухвала попереднього судового засідання на данний час чинна, діє, не скасована. Позивач двічі не прийшов, шо стало підставою для залишення заяви без розгляду. От і я вимагаю, виконання даного судового рішення позивачем(ухвали попереднього судового засідання), що стосується мене як сторону відповідача, а саме= розгляд позовної заяви позивача у судовому засіданні,
апеляція подана, але чогось полізли у наказне провадження, але суть не в цьому
На підставі ч.2 ст 207 ЦПК позивач хай усовує умови, що були підставою для залишення заяви без розгляду, і звертається до суду повторно. Ну по суті ці твердження( і тверження які містяться трішки вище), на мою думку, у наказному провадженні, свідчать про те, що існує у спір про право.
Але те як заходити в суд, безперечно вирішує позивач (стягувач), тобто та особа яка звертається в суд за захистом своїх прав.
А метою таких дій я стягнення коштів. Не важно у якому порядку.
-
На підставі ч.2 ст 207 ЦПК позивач хай усовує умови, що були підставою для залишення заяви без розгляду, і звертається до суду повторно. Ну по суті ці твердження( і тверження які містяться трішки вище), на мою думку, у наказному провадженні, свідчать про те, що існує у спір про право.
Але те як заходити в суд, безперечно вирішує позивач (стягувач), тобто та особа яка звертається в суд за захистом своїх прав.
Дело в том, что я перечитав еще раз ЦПК - не нашел в нем слов про СПОР ПРО ПРАВО (в прошлой редакции вроде были).
В данный момент: никого не видалено есть спор, или его нет.
Пришел взыскатель в суд - получил ПРИКАЗ.
Проспал должник время обжалования приказа - ППЦ, плати деньги!
Судебное производство имеет четкие границы: от: определения про открытие производства, до ... (в т.ч. определения про оставление иска без рассмотрения).
Вот только интересно поведение суда в том случае, если после отмены суденого приказа иск оставлен без рассмотрения.... Нужно ли опять обращаться с судбным приказом :) (вроде в законе нет такого уточнения, но ведь ответчик может сказать: что поскольку иск оставлен без рассмотрения, то истец "использовал свою попытку").
ПС: как заходить в суд - решила ВРУ через ЦПК.
Несоблюдение ЦПК - это прямое указание на дверь!
-
Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов’язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.
Необхідність захисту права. Спір про право частіше всього виникає у зв’язку з правопорушенням, але може виникнути і при відсутності такого, наприклад, тоді, коли позивач претендує на яке-небудь право внаслідок умислу або необережності. З другої сторони, не будь-яке правопорушення породжує спір, який підлягає розгляду у суді. Якщо за правопорушенням порушник добровільно усуває допущене порушення не набуває характеру спірного відношення. Правопорушення переростає у спір, коли порушник добровільно не поновлює порушене право, а уповноважена особа приймає заходи щодо поновлення порушеного права.
У судовій практиці нерідко зустрічаються справи, за якими порушення або доведення процесу до кінця було б безцільним, оскільки процес не здатен виявити який-небудь вплив на правове положення сторін. Прикладом таких можуть бути позови про поновлення на роботі, якщо наказ про звільнення скасований, про виключення майна з-під арешту, якщо арешт знятий, і т.п.
Слід визнати правильною судову практику, яка вважає наявність названих обставин перешкодою для судового розгляду справи у зв’язку з тим, що спір між сторонами вже ліквідований. Дійсно у даному випадку відпав сам предмет спору, однак заявник (заінтересована особа) не позбавлені можливості захистити свої порушені права у зв’язку із заподіянням майнової чи моральної шкоди внаслідок таких протиправних дій.
http://radnuk.info/pidrychnuku/tsuvil-pro/267-biloysov/4103-s-3---.html (http://radnuk.info/pidrychnuku/tsuvil-pro/267-biloysov/4103-s-3---.html)
Да...бачте, більшості ЖЕО обгруновують свої заяви неналежним виконаням обовязків споживачами...Хоча вони самі неналежно і виконуєть ці обовязки, а це є спір про право
-
Еще раз: НАЛИЧИЕ спора НЕ ЕСТЬ ОСНОВАНИЕМ для обращения в суд в исковом производстве!
ПС: скачай с лиги последнюю редакцию ЦПК, и перечитай соответственные статьи! (найдешь слова про наличие спора как основание для отмены судебного приказа - продолжим наш спор)
-
Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення
1. Суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо:
1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;
2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;
3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.
2. Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу.
3. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;
2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право;
3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 цього Кодексу.
4. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.
5. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового
наказу. ........
-
Хотілося б почути відповідь на таке питання...Де у законодавстві записано поняття спору про право... :(
-
ЦК
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого
особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Якщо є спір, і жео знає про цей спір, то ніщо йому не мішає звернутися в суд у позовному провадженні, минуючи наказне провадження. Тільки треба надати докази того що є спір.
Якщо суд не прийме таку позовну заяву, то це є порушенням ст55 Конситуції
Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ N 9-зп 25 грудня 1997 року
1. Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти
так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому
порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин
України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і
свободи порушені або порушуються, створено або створюються
перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та
свобод.
2. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг,
оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права
на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не
може бути обмежене.
-
Стаття 118. Пред'явлення позову
1. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
2. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.
3. Позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Таким чином, щоб позовне провадження було відкрито, потрібно надати копію ухвали про відмову у видачі наказу, ябо копію ухвали про скасування судового наказу.
Така судова реХВорма. Що недолуга, згоден.
-
Хотілося б почути відповідь на таке питання...Де у законодавстві записано поняття спору про право... :(
Ст. 15 ЦПК
-
3. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо: ...
2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право; .....
А кто определяет: есть спор или его нет? (риторический вопрос)
;)
-
Дійсно риторичний. Є суддя і заява з додатками. Звісно додатки підібрано так, що ЖЕК - "ангел во плоти", а споживач ну як мінімум "ВРАГ народа". Сторін нема. Все Глобу турбувати сенсу нема.
Я погоджуюся з Вами що по іншим пунктам ч. 1 ст. 96 питань нема.
А по послугам....
-
Ясна річ, що заявник (жео) скриває у своїй заяві про видачу судового наказу , що у нього є спір про право, а тому він неналежно виконує свої обовязки, визначені ст 27 ЦПК. Жео знає, що у нього є спір про право, однак у своїй заяві нічого не каже, тобто зложиває своїми правами і обовязками.
Стаття 3. Право на звернення до суду за захистом
1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених,
невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право ...... подавати докази, брати участь у дослідженні доказів....,користуватися іншими
процесуальними правами, встановленими законом.
3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Звернувшись до суд за захистом свого права, заявник, зловживаючи своїми прцесуальними правами і обовязками, не повідомив суд, що унього є спір про право з боржником..(це мій випадок)
-
Закон его не обязывает ЭТО делать! :(