Доведеться повторити ще раз. ВАВАНчик, отримане Вами судове рішення вважаю законним і обгрунтованим.
ЖЕО-112 як балансоутримувач та виконавець ЖКП не має повноважень встановлювати площу прибудинкової території. Це виходить за межі його компетенції.
ЗУ Про ЖКП, ст 21, права та обов`язки виконавця ЖКП.
1. Виконавець має право:
1) розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством;
2) пропонувати при укладенні договору ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги третьої групи (пункт 3 частини першої статті 14 цього Закону);
3) брати участь у конкурсах на набуття права виконувати житлово-комунальні послуги на певній території відповідно до цього Закону;
4) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
5) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт;
6) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати житлово-комунальних послуг і повертати їх у разі ненадання таких послуг чи пільг;
7) на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво;
8) доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором.
2. Виконавець зобов'язаний:
1) забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;
2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень;
3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
5) своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
6) розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
7) утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
8) сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством;
9) вести облік вимог (претензій) споживачів у зв'язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
10) своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
1. Балансоутримувач має право:
1) здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю;
2) визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна;
3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг;
4) приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів;
5) здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом;
6) звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
2. Балансоутримувач зобов'язаний:
1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна;
2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);
3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства;
4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;
5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил;
6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Далі. В спорах з ЖЕО щодо суми оплат за ЖКП для встановлення певних обставин слід використовувати належні та допустимі докази. Досяжність цієї мети залежить від рівня кваліфікації та досвіду учасників процесу, законності або незаконності дій судді (незаконні дії фіксуються належним чином і оскаржуються), низки інших чинників об`єктивного та суб`єктивного плану.
Ст.59 ЦПК
Стаття 59. Допустимість доказів
1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Розглядаючи питання стягнення боргу за ЖКП в місті Києві слід врахувати наступне. В структурі тарифу по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій одна з складових - вартість прибирання прибудинкової території. Однак для переважної більшості багатоквартирних будинків в місті Києві, в тому числі для будинку № ХХХХХХ по вулиці Вулиця-1, не визначена прибудинкова територія, не встановлені її площа та межі. Земля під будинком та навколо нього не передана у власність чи постійне користування відповідно до вимог статей 42 та 116 Земельного кодексу України. Відсутні Державні акти, які б посвідчили право власності чи постійного користування земельною ділянкою відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України. За таких умов плата за обслуговування прибудинкової території не повинна справлятись.
Щодо визначення права власності на земельну ділянку - не бачу колізій в законодавстві.
ЦК України, ст.181 та 182.
Стаття 181. Нерухомі та рухомі речі
1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
2. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Стаття 182. Державна реєстрація прав на нерухомість
1. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
2. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
3. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
4. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Стаття 42. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків
1. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
2. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
3. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
4. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Стаття 116. Підстави набуття права на землю
1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
3. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
4. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
5. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 125. Виникнення права на земельну ділянку
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку
1. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
2. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
б) свідоцтвом про право на спадщину.
3. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
4. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.
5. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
6. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.
На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.
У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки.
7. Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.
8. У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок.
9. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.
Право постійного користування на декілька земельних ділянок, наданих під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів (доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку), може посвідчуватися одним державним актом.
прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку".
Отже, ніякі рішення райрад про встановлення площ прибирання не можуть замінити державний акт на право володіння чи постійного користування земельною ділянкою. Ніякі плани-схеми від ЖЕО чи малюнки дяді Васі, чи написи на парканах не є підставами для визнання наявності прибудинкової території.
Належний та допустимий доказ відсутності державного акту Ви отримали http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6160.15.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6160.15.html) . Прибудинкової території немає. Крапка.
Знову посилаюсь на судове рішення у справі Бреничів "вимоги позивачів в частині визнання безпідставними нарахувань плати за утримання будинку та прибудинкової території в умовах відсутності державного акту на прибудинкову територію та сформованого виконавцем послуг та затвердженого ОМС тарифу згідно з порядком, затвердженим ПКМУ 529, є обгрунтованим".
Якщо рішенням ОМС для будинку, для якого не виданий державний акт на прибудинкову територію, встановлюється тариф на оплату прибирання території - це є підставою оскаржити рішення ОМС в порядку адміністративного судочинства.
Однак, незаконні рішення ОМС не є підставою зобов`язувати балансоутримувача чи виконавця послуг робити те, що не передбачено законом.
Така моя думка в рамках аналізу законності отриманого Вами судового рішення.