тобто умова "у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі" діє у разі, коли є і лічильник для холодної води і лічильник для гарячої водиУмова, що облік гарячої води і холодної води здійснюється за показами лічильників діє тільки за умови , що лічильники є і на ГВП і на ХВП, причому на кожному вводі, які є.
13. У випадках часткового обліку води у квартирі споживач сплачує:ПКМУ № 630 не виправила цю дурість.
у разі встановлення тільки квартирного лічильника холодної води (гаряча вода споживається без обліку); при відсутності побудинкового обліку гарячої води - за холодну і гарячу воду - за встановленими нормами; при наявності побудинкового обліку гарячої
води - за холодну воду - за показаннями лічильника холодної води, за гарячу воду - відповідно до пункту 11 цих Правил;
у разі встановлення тільки квартирного лічильника гарячої води (холодна вода споживається без обліку) при відсутності побудинкового обліку холодної води: за підігрівання води - за показаннями квартирного лічильника гарячої води, а за всю
використану воду - за встановленими нормами; при наявності побудинкового обліку холодної води: за підігрівання води і використану гарячу воду - за показаннями квартирного лічильника гарячої води, а за холодну воду - відповідно до пункту 11 цих
Правил.
18. За послуги з водовідведення, у разі встановлення засобів обліку холодної та гарячої води, споживач сплачує за загальний обсяг витрат холодної та гарячої води, визначений згідно з
пунктами 11-14 цих Правил, а у разі часткового обліку води (тільки холодної або гарячої) - за встановленими нормативами.
19. Справляння плати за нормами при наявності засобів побудинкового чи поквартирного обліку (без урахування показань засобів обліку) не допускається, за винятком випадків,
передбачених пунктами 13 і 18 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовитися від врахування показань засобів обліку.
Тепломережі нема різниці, чи є лічильник на холодну воду, тому її задовільняє наявність лічильника тільки на її "товар" - ГВП. Водоканалу потрібно ще водовідведення порахувати, яке рахується як сума показів лічильників ГВП + ХВП ( або сума норм з ГВП та ХВП)...Можливо у ПКМУ № 1497- 1997р так і було, як Ви кажете, але у ПКМУ № 630 в редакції постанови КМУ від 03.09.2009р. № 933 такого немає:
ПКМУ № 630 не виправила цю дурість.
Тепломережі нема різниці, чи є лічильник на холодну воду, тому її задовільняє наявність лічильника тільки на її "товар" - ГВП. Водоканалу потрібно ще водовідведення порахувати, яке рахується як сума показів лічильників ГВП + ХВП ( або сума норм з ГВП та ХВП)...Можливо у ПКМУ № 1497- 1997р так і було, як Ви кажете, але у ПКМУ № 630 в редакції постанови КМУ від 03.09.2009р. № 933 такого немає:
ПКМУ № 630 не виправила цю дурість.
[url]http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF[/url] ([url]http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF[/url]),
а наприклад РКМДА від 20.06.2002р. № 1245, зареєстрованим в КМУЮ 27.10.2002р. за № 46/429 із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженнями КМДА від 14.10.2003р. № 1907, від 10.12.2004р. № 2249, від 31.03.2005р. № 499:
[url]http://www.gioc-kmda.kiev.ua/files/File/1245_2002.htm[/url] ([url]http://www.gioc-kmda.kiev.ua/files/File/1245_2002.htm[/url])
встановлює окремий облік водовідведення як холодної, так і гарячої води.
Немає ніяких проблем! :o
І бути їх не повинно, бо якщо відомий обсяг використаної, наприклад, гарячої води, то логічно вважати, що саме цей обсяг гарячої води і виливається у каналізацію квартири. А холодну (якщо вона не обліковується лічильником) - немає проблем окремо рахувати по нормам споживання (і її водовідведення - також окремо, тільки по нормам споживання).
10. Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права
відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
водовідведення в будинках з центральним гарячим водопостачанням, в тому числі:
холодної води :1-65 ( з особи)
гарячої води :1-05 ( з особи)
... це вигідно водоканалу, тому він від цього не відмовиться. А формально абзац 1 п. 10 "Правил..." в редакції постанови КМУ від 03.09.2009р. № 933 :Постанова КМУ від 03.09.2009р. № 933 не редагувала абзац 1 п. 10 "Правил...":Цитувати10. Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права
відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Водоканалу таке право дає. Бо абзац 2 п. 10 не відміняє абзац 1, і діє абзац 2 за умов дотримання застережень визначених абзацем 1 ( тобто за умов що лічильники є в усіх "точках розбору").Це все зрозуміло, але у цьому п.10 - двозначність, бо там написано: "за показаннями квартирних засобів обліку", тобто умова "у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі" діє у разі, коли є обидва лічильника. Але нічого не сказано, як бути у випадку, коли лічильник тільки один! ???
РКМДА не діє на тій території, де мешкає дописувач.Я навів РКМДА тільки як приклад окремого обліку водовідведення холодної і гарячої води.
РКМДА теж відзначено дурістю:Те, чому вони встановили різну ціну - це питання до них. Але я не погоджуюсь з цією фразою:Цитувативодовідведення в будинках з центральним гарячим водопостачанням, в тому числі:
холодної води :1-65 ( з особи)
гарячої води :1-05 ( з особи)
Яка різниця яку саме воду Ви виливаєте у каналізацію? ;D
Формально водоканал правийтим більше, що Ви ж самі й пишете:
...хоча за логікою можна б було водовідведення порахувати як суму показів лічильника ГВП та норми з ХВП.Бо п.10 для випадку встановлення тільки одного лічильника (наприклад, для гарячої води) можна прочитати так:
Оплата послуг за показаннями квартирного засобу обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору гарячої води у квартиріІ тоді водоканал - не правий!
Постанова КМУ від 03.09.2009р. № 933 не редагувала абзац 1 п. 10 "Правил...":Я написав " ... "Правил..." в редакції Постанови КМУ від 03.09.2009р. № 933", а не п. 10 в редакції ПКМУ № 933. І написав саме як відповідь на Ваші слова:
але у ПКМУ № 630 в редакції постанови КМУ від 03.09.2009р. № 933 такого немає:Таке формулювання є помилкою. І я теж, з Вашої подачі, її припустився.
2. Типовий договір про надання послуг з централізованого, а не зазначала змін окремих пунктів договору.
опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджений зазначеною постановою ( 630-2005-п ), викласти в редакції, що додається.
10. Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права
відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Водоканалу потрібно ще водовідведення порахувати, яке рахується як сума показів лічильників ГВП + ХВП ( або сума норм з ГВП та ХВП)...і тому Водоканал не правий.
але у цьому п.10 - двозначність, бо там написано: "за показаннями квартирних засобів обліку", тобто умова "у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі" діє у разі, коли є обидва лічильника. Але нічого не сказано, як бути у випадку, коли лічильник тільки один!Сказано
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартиріТобто, якщо хоч в одній точці розбору відсутній лічильник ( не має значення у якій чи ХВП, чи ГВП; не має значення кількість точок хоть дві, хоть чотири....хоть десять) покази інших лічильників до уваги на законних підставах можуть не братися.
Я навів РКМДА тільки як приклад окремого обліку водовідведення холодної і гарячої води.
встановлює окремий облік водовідведення як холодної, так і гарячої води.Не має такого в цьому РКМДА:
9. Підприємствам та організаціям, які проводять розрахунки за послуги з водо-, теплопостачання з населенням, проводити їх відповідно до Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 N 1497, за фактичними показниками лічильників холодної і гарячої води та теплової енергії, встановлених в будинках (або на групу будинків), а при їхній відсутності - за діючими нормами.Пам`ятаєте я цитував ПКМУ № 1497 там ще гірше було ніж у № 630. (зрозуміло, що це РКМДА ще з часів дії ПКМУ № 1497).
Все вірно.Ви сумніваєтесь, що водоканал має порахувати сумму витоків ГВП та ХВП? Має, бо ж він є виконавцем послуги не тільки з ХВП, а і з водовідведення. А у водовідведення іде і ГВП і ХВП.
Крім того, що з п.10 "Правил..." в редакції ПКМУ № 630 не випливає, щоВодоканалу потрібно ще водовідведення порахувати, яке рахується як сума показів лічильників ГВП + ХВП ( або сума норм з ГВП та ХВП)...і тому Водоканал не правий.
17. Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.З п. 17 "випливає", що треба для водовідведення брати ХВП + ГВП.
Бо п.10 для випадку встановлення тільки одного лічильника (наприклад, для гарячої води) можна прочитати так:НЕ МОЖНА!
Цитувати
Оплата послуг за показаннями квартирного засобу обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору гарячої води у квартирі
І тоді водоканал - не правий!
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі ЗДІЙСНЕННЯ ОБЛІКУ В УСІХ ТОЧКАХ РОЗБОРУ ХОЛОДНОЇ ТА ГАРЯЧОЇ води у квартирі
Автор: Олександр:Цитуватиале у цьому п.10 - двозначність, бо там написано: "за показаннями квартирних засобів обліку", тобто умова "у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі" діє у разі, коли є обидва лічильника. Але нічого не сказано, як бути у випадку, коли лічильник тільки один!
СказаноЦитуватиОплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартиріТобто, якщо хоч в одній точці розбору відсутній лічильник ( не має значення у якій чи ХВП, чи ГВП; не має значення кількість точок хоть дві, хоть чотири....хоть десять) покази інших лічильників до уваги на законних підставах можуть не братися.
Оплата послуг за показаннями будь-якого квартирного засобу обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі
9. У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку)
Автор: Олександр:Звісно, що у п.9 РКМДА:ЦитуватиЯ навів РКМДА тільки як приклад окремого обліку водовідведення холодної і гарячої води.Цитувативстановлює окремий облік водовідведення як холодної, так і гарячої води.
Не має такого в цьому РКМДА:Цитувати9. Підприємствам та організаціям, які проводять розрахунки за послуги з водо-, теплопостачання з населенням, проводити їх відповідно до Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 N 1497, за фактичними показниками лічильників холодної і гарячої води та теплової енергії, встановлених в будинках (або на групу будинків), а при їхній відсутності - за діючими нормами.
тарифах в редакції розпоряджень КиївськоїДив. п.6 та п.9.
міської державної адміністрації від 10.12.2004 р. N 2249,
від 31.03.2005 р. N 499)
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Київської міської державної адміністрації
від 20 червня 2002 р. N 1245
(в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації
від 14 жовтня 2003 р. N 1907)
Зареєстровано
в Київському міському управлінні юстиції
27 червня 2002 р. за N 46/429
Автор: MaxF:Але ще є у ЗУ "Про ЖКП": Стаття 15. Мінімальні норми житлово-комунальних послуг.ЦитуватиЯ видел, на форуме Постановление суда по г.Киеву, в котором было отменено аналогичное Решение Киевского Горсовета.Якщо питання про рішення 2007 року, яким визначені виконавці, то вже пропушено строки позовної давності.
Юрий Васильевич, может стоит и у нас в городе попробовать его отменить, чтобы жители Одессы могли в полном объёме получать ЖКУ?
Автор: MaxF:ЦитуватиПо теплоснабжению я договор заключил, а вот с Водоканалом не хочу, поскольку в их договоре, в отличии от требований НПА в обязанностях Исполнителя нет ничего по-поводу обслуживания и ремонта внутридомовых сетей,А в договорі з тепломережею, що є такі обов`язки?
Але ще є у ЗУ "Про ЖКП": Стаття 15. Мінімальні норми житлово-комунальних послуг.Це тут взагалі ні до чого.
Тому я й кажу, що перший абзац п.10 можна трактувати двояко (однозначності тут немає). Але я вважаю, що тільки моє трактування не суперечить здоровому глузду.Ніякої двозначності там НЕМА!
Через це Ваша трактовка є хибна, тому що вона одразу призводить до того, що якщо немає одного чи обох лічильників води, то "покази інших лічильників (а значить і теплолічильника!) до уваги на законних підставах можуть не братися"Теплолічильник тут ні до чого.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витокиЯкщо за Вашою логікою до засобів обліку і вцьому випадку додати теплолічильник, то отримаєм що за наявності у квартирі хоча б теплолічильника, то оплата за ХВП, ГВП та водовідведення неможливе за нормативами ( бо не підпадає ж під категорію " які не мають квартирних засобів обліку"). Але ж і квартирних лічильників ГВП та ХВП немає і будинкові неможливо застосувати.
виявлено.
Як це ні до чого? ???ЦитуватиАле ще є у ЗУ "Про ЖКП": Стаття 15. Мінімальні норми житлово-комунальних послуг.Це тут взагалі ні до чого.
... обязанностях Исполнителя нет ничего по-поводу обслуживания и ремонта внутридомовых сетей
Стаття 15. Мінімальні норми житлово-комунальних послуг
1. Мінімальні норми житлово-комунальних послуг встановлюються
з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей
та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до
експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності
конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових
мереж і систем.
нічого не сказано про "окремий облік водовідведення як холодної, так і гарячої води" - там говориться тільки про те, що не можна ігнорувати лічильники.Взагалі- то там йдеться тільки про загальнобудинкові лічильники.
Про це йдеться далі, у
9. Підприємствам та організаціям, які проводять розрахунки за послуги з водо-, теплопостачання з населенням, проводити їх відповідно до Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.97 N 1497, за фактичними показниками лічильників холодної і гарячої води та теплової енергії, встановлених в будинках (або на групу будинків), а при їхній відсутності - за діючими нормами.Про квартирні лічильники там йдеться лише в п.11
11. Районним у м. Києві державним адміністраціям забезпечити жорсткий контроль за прийняттям в експлуатацію квартир (після їх реконструкції та ремонту, з поліпшеним благоустроєм і встановленням непередбачених попереднім проектом приладів (басейнів, саун, гідромасажу тощо) тільки з лічильниками холодної та гарячої води та погодження проектів з теплопостачальними підприємствами, Відкритим акціонерним товариством "АК "Київводоканал" та власниками будинків.А те що в " Про це йдеться далі, у..." то я про це вже казав:
Наведена в РКМДА "сітка" тарифів не встановлює, а змушує вести окремий облік водовідведення холодної і гарячої води за умов споживання без лічильника бо тариф на їх водовідведення РІЗНИЙ ( чому? :o ).
за наявності всіх лічильників окремий облік не має сенсу, бо тариф на водовідведення і ГВП і ХВП за умов обліку лічильниками однаковий - 0,30 грн. Але ж "платіжки" потрібно всім однакові надсилати. От і ведуть облік окремо для всіх.
Якщо в Києві вважають за можливе нарахування робити за одну воду по лічильнику , а за іншу по нормативам ( через відсутність лічильника), то я за Вас радий. ;) В інших містах ( принаймні в багатьох з них) "водоканали" на поступки не йдуть.
...Якщо за Вашою логікою до засобів обліку і вцьому випадку додати теплолічильник, то отримаєм...Це не "моя логіка", а просто логіка на підставі визначення квартирних засобів обліку у п.9 ПКМУ № 630 та Вашого трактування "ХВП+ГВП" для п.10 (насправді це різні ЖКП), яка послідовно й призводить до абсурду. Тут я з Вами погоджуюсь.
... але не треба це доводити до абсурда.
Кількість води не зменшують, дають не мінімальні норми, а затверджені норми споживання.Як це ні до чого? ???ЦитуватиАле ще є у ЗУ "Про ЖКП": Стаття 15. Мінімальні норми житлово-комунальних послуг.Це тут взагалі ні до чого.
MaxF пише:Цитувати... обязанностях Исполнителя нет ничего по-поводу обслуживания и ремонта внутридомовых сетей
Ст. 15 ЗУ Про "ЖКП" каже:ЦитуватиСтаття 15. Мінімальні норми житлово-комунальних послуг
1. Мінімальні норми житлово-комунальних послуг встановлюються
з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей
та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до
експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності
конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових
мереж і систем.
- з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, в тому числі внутрішньобудинкових мереж водо-, теплопостачання та водовідведення підприємства, незалежно від форм власності, що надають послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій;Виконавець послуги з утримання будинку ще й відповідно до договору (ПКМУ № 529) зобов`язаний:
3) утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг
в установлені законодавством строки;
А що - РКМДА... "встановлює" і "змушує" - це не одне й те саме? :)Дивіться п. 6. та п. 10 "Тарифи на житлово-комунальні послуги для населення " і там, і там тариф однаковий : 0,30 грн. Тобто ніякого роздільного рахування не потрібно. І не змушує, і не встановлює роздільного обліку.
Звісно, що воно не пропонує, а зобов'язує - на то воно й розпорядження.
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИЯк бачите є просто водовідведення нема водовідведення ГВП чи водовідведення ХВП.
ПОСТАНОВА
від 20 січня 2011 року N 43
м. Київ
Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Жовтоводський водоканал» ДОР»
Відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України», Указу Президента України від 14.03.95 N 213/95 «Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України» Національна комісія регулювання електроенергетики України постановляє:
1. Установити Комунальному підприємству «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» тарифи:
а) на послуги з централізованого водопостачання для населення:
вода питна — 3,82 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);
вода технічна — 0,75 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);
б) на послуги з централізованого водовідведення для населення — 3,80 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).
2. Ця постанова набирає чинності з 1 лютого 2011 року.
Голова Комісії С. Тітенко
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 20 січня 2011 року N 69
м. Київ
Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення МКП "Хмельницькводоканал"
Відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", Указу Президента України від 14.03.95 N 213/95 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України" Національна комісія регулювання електроенергетики України постановляє:
1. Установити Міському комунальному підприємству "Хмельницькводоканал" тарифи:
на послуги з централізованого водопостачання для населення - 1,93 грн. за 1 куб. м (без ПДВ);
на послуги з централізованого водовідведення для населення - 1,77 грн. за 1 куб. м (без ПДВ).
2. Ця постанова набирає чинності з 1 лютого 2011 року.
Голова Комісії
С. Тітенко
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А20.01.2011 N 50
Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП "Водоканал" ММР ЗО
Відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", Указу Президента України від 14.03.95 N 213/95 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України" Національна комісія регулювання електроенергетики України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Установити Комунальному підприємству "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області тарифи:
на послуги з централізованого водопостачання для населення - 3,11 грн за 1 куб.м (без ПДВ);
на послуги з централізованого водовідведення для населення - 3,60 грн за 1 куб.м (без ПДВ).
2. Ця постанова набирає чинності з 1 лютого 2011 року.Голова Комісії С.Тітенко
...Насправді послуга ВОДОВІДВЕДЕННЯ - ОДНА. І тариф в інших містах на водовідведення один, без поділу на ГВП та ХВП...В Києві в платіжках це розділено - окремо ГВП та водовідведення зі спільним тарифом, окремо - ХВП водовідведення зі спільним тарифом. Це все умовності. Головне - що це не заважає порахувати окремо ГВП і ХВП для випадку, коли є тільки один лічильник (одна послуга рахується по лічильнику, інша - по нормам). Прямих заборон це робити немає і для цього немає ніяких підстав.
Підстава абзац 1 п. 10 "Правил..."....Насправді послуга ВОДОВІДВЕДЕННЯ - ОДНА. І тариф в інших містах на водовідведення один, без поділу на ГВП та ХВП...В Києві в платіжках це розділено - окремо ГВП та водовідведення зі спільним тарифом, окремо - ХВП водовідведення зі спільним тарифом. Це все умовності. Головне - що це не заважає порахувати окремо ГВП і ХВП для випадку, коли є тільки один лічильник (одна послуга рахується по лічильнику, інша - по нормам). Прямих заборон це робити немає і для цього немає ніяких підстав.
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А20.01.2011 N 58
Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення ВАТ "АК "Київводоканал"
Відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", Указу Президента України від 14.03.95 N 213/95 "Про заходи щодо забезпечення діяльності Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України" Національна комісія регулювання електроенергетики України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Установити Відкритому акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Київводоканал" тарифи:
на послуги з централізованого водопостачання для потреб населення - 1,41 грн за 1 куб.м (без ПДВ);
на послуги з централізованого водовідведення для потреб населення - 1,09 грн за 1 куб.м (без ПДВ).
2. Ця постанова набирає чинності з 1 лютого 2011 року.Голова Комісії С.Тітенко
В Києві в платіжках це розділено - окремо ГВП та водовідведення зі спільним тарифом, окремо - ХВП водовідведення зі спільним тарифом.В Києві платіжка єдина ( ГІОЦ). Тому для тих хто не має лічильників так рахувати простіше, бо норми споживання ГВП та ХВТ різні. Спільний тариф ( якщо я правильно зрозумів цей Ваш вислів), це очевидно середньоарифметична величина між тарифом на постачання та на відведення ( окремо для ГВП та ХВП). а тим у кого є лічильники, теж застосовують таку методу, бо платіжки стандартні - універсальні і, знову таки, "єдині" ( ГІОЦ). А в великій кількості міст платять окремо за ЦО та ГВП "тепломережам", а за ХВП та ВОДОВІДВІД (і ГВП і ХВП) "водоканалам".
...До речі те РКМДА вже теж застаріле і Києву вже теж тариф встановлено було НКРЕ в 2011р. Знайдіть Постанову НКРЕ чи там збережено водовідведення роздільно по ГВП та ХВП?...
ЗАТВЕРДЖЕНОhttp://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/869-2011-%D0%BF/page2 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/869-2011-%D0%BF/page2)
постановою Кабінету Міністрів України
від 1 червня 2011 р. N 869
ПОРЯДОК
формування тарифів на централізоване
водопостачання та водовідведення
Я вже Вам продемонстрував, що з точки зору логіки та визначень "Правил" абзац 1 п. 10 "Правил..." - абсурд (якщо не розрізняти "засоби обліку").Прямих заборон це робити немає і для цього немає ніяких підстав.Підстава абзац 1 п. 10 "Правил...".
То, що Ви цього не розумієте, то Ваша проблема. На щастя Вам, очевидно, з цього приводу судитися не доведеться.
А ось і Київ:Я так розумію, що це вже застаріла інформація.ЦитуватиНАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А20.01.2011 N 58
...
Автор: Олександр1) Не розумію - що "простіше"? КМДА встановив всі тарифи роздільно, а КП ГІОЦ все перегрупував - ("окремий сумарний" тариф для ГВП та водовідведення та "окремий сумарний" тариф для ХВП та водовідведення). Для чого? Щоб потім їх "розщепляти" та брати за це 0,5%? А може так "простіше" грабувати киян? :oЦитуватиВ Києві в платіжках це розділено - окремо ГВП та водовідведення зі спільним тарифом, окремо - ХВП водовідведення зі спільним тарифом.В Києві платіжка єдина ( ГІОЦ). Тому для тих хто не має лічильників так рахувати простіше, бо норми споживання ГВП та ХВТ різні. Спільний тариф ( якщо я правильно зрозумів цей Ваш вислів), це очевидно середньоарифметична величина між тарифом на постачання та на відведення ( окремо для ГВП та ХВП). а тим у кого є лічильники, теж застосовують таку методу, бо платіжки стандартні - універсальні і, знову таки, "єдині" ( ГІОЦ). А в великій кількості міст платять окремо за ЦО та ГВП "тепломережам", а за ХВП та ВОДОВІДВІД (і ГВП і ХВП) "водоканалам".
А що - цей "ПОРЯДОК":НКРЕ встановлювала тимчасово, поки не почала діяти Нац.ком. рег.ЖКП
визначено для НКРЕ ?
Все - окремо.Але вже не зовсім так як було. Вже ХВП і Водовідведення в одному РКМДА, а ЦО і ГВП в іншому.
Ці РКМДА оскаржуються у суді, а от то, про яке Ви сказали - "застаріле" - це "останнє законне" РКМДА.Це мені відомо. Спостерігаю зі сторони.
Я вже Вам продемонстрував, що з точки зору логіки та визначень "Правил" абзац 1 п. 10 "Правил..." - абсурд (якщо не розрізняти "засоби обліку").Єдина "некоректність" у ньому тільки те, що не написали "засобів обліку води", але ця некоректність присутня і в інших пунктах і стосовно інших лічильників.
Але якщо їх розрізняти (окремо для ГВП, окремо для ХВП) - то протиріч зі здоровим глуздом немає. Тобто, цей абзац написано некоректно, що й призводить до двозначностей у трактуванні...
1) Не розумію - що "простіше"? КМДА встановив всі тарифи роздільно, а КП ГІОЦ все перегрупував - ("окремий сумарний" тариф для ГВП та водовідведення та "окремий сумарний" тариф для ХВП та водовідведення). Для чого? Щоб потім їх "розщепляти" та брати за це 0,5%? А може так "простіше" грабувати киян?Я не бачив Ваших платіжок. Тому спробував якось представити що таке "спільний" тариф. Насправді спільний , чи сумарний тариф, це маячня.
2) Спільний - це сумарний, ні в якому разі не "середньоарифметичний"!
Я так розумію, що це вже застаріла інформація.Вже є інформація про підвищення тарифу від нацкомрегулюванняжкп. Я не шукав. Нашого "водоканалу" це не стосується.
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку <води> провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води <, відповідно,> у квартирі, то тоді немає різниці - скільки встановлено лічильників на воду - два (для ХВП та ГВП) чи один (для ХВП чи ГВП).
2) Якщо лічильник без повірки і не вийшов заводський строк його експлуатації, то це не привід для ігнорувань його показників. От якщо провели повірку і виявилось, що його показники відхиляються від норми більше, ніж це допустимо, і він не підлягає ремонту - от тоді повинні перейти на норми споживання.По цьму питанню я вже багато раз писав з посиланням на норми законодавства. Лічильник не може експлуатуватись після закінчення міжповірочного інтервалу.
2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічнуІнша річ, що слідкувати за строками повинен виконавець послуги. Тобто якщо він сам прогавив, то за попередній час хай спробує тільки перерахувати на норми. А от з моменту як він зафіксував відсутність чергової повірки, переведе на норми споживання законно.
атестацію.
то тоді немає різниці - скільки встановлено лічильників на воду - два (для ХВП та ГВП) чи один (для ХВП чи ГВП).А як є дві точки ГВП та дві точки ХВП? Або більше?
11. У разі встановлення побудинкових (або на групу будинків) засобів обліку холодної і гарячої води споживач сплачує за холодну і гарячу воду згідно з показаннями засобів обліку, за вирахуванням витрат виконавця послуг та орендарів - юридичних осіб, що знаходяться в даному будинку (будинках). Різниця розподіляється серед споживачів-власників або наймачів квартир пропорційно кількості мешканців у квартирі (виконавець послуг визначає питомі
витрати води на одного мешканця будинку і перемножує їх на кількість мешканців у квартирі).
12. У разі встановлення квартирних лічильників холодної та гарячої води споживач сплачує за воду за показаннями цих лічильників.
13. У випадках часткового обліку води у квартирі споживач сплачує:
у разі встановлення тільки квартирного(них) лічильника(ків) холодної
води (гаряча вода споживається без обліку); при відсутності побудинкового обліку гарячої води :
- за холодну воду за показами квартирного лічільника (ів)
- за гарячу воду - за встановленими нормами;
при наявності побудинкового обліку гарячої води :
- за холодну воду - за показами лічильника(ів) холодної води,
за гарячу воду - відповідно до пункту 11 цих Правил;
у разі встановлення тільки квартирного(их) лічильника(ів) гарячої води (холодна вода споживається без обліку) при відсутності побудинкового обліку холодної води:
за гарячу воду - за показами квартирного(их) лічильника(ів) гарячої води,
за холодну воду - за встановленими нормами;
при наявності побудинкового обліку холодної води:
за гарячу воду - за показами квартирного(их) лічильника(ів) гарячої води,
а за холодну воду - відповідно до пункту 11 цих Правил.
У разі відсутності лічильника хоча б у одній з точок розбору холодної чи гарячої води за той вид води де відсутній лічильник:
при відсутності побудинкового обліку холодної води за нормою споживання,
при наявності побудинкового обліку гарячої води відповідно до п. 11 цих Правил.
18. За послуги з водовідведення споживач сплачує за загальний обсяг витрат холодної та гарячої води, визначений згідно з пунктами 11 -13 цих Правил.
Автор: Олександр:"Без повірки" і "не пройшов повірку" - це фрази з різним змістом.Цитувати2) Якщо лічильник без повірки і не вийшов заводський строк його експлуатації, то це не привід для ігнорувань його показників. От якщо провели повірку і виявилось, що його показники відхиляються від норми більше, ніж це допустимо, і він не підлягає ремонту - от тоді повинні перейти на норми споживання.По цьму питанню я вже багато раз писав з посиланням на норми законодавства. Лічильник не може експлуатуватись після закінчення міжповірочного інтервалу.Цитувати2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну
атестацію.
Інша річ, що слідкувати за строками повинен виконавець послуги. Тобто якщо він сам прогавив, то за попередній час хай спробує тільки перерахувати на норми. А от з моменту як він зафіксував відсутність чергової повірки, переведе на норми споживання законно.Для переведення на норми споживання "заднім числом" взагалі немає ніяких підстав. Так само (хоч це не і так очевидно) - немає законних підстав для переведення на норми споживання, якщо не доведено, що лічильник вийшов за допустимі межі. (Для цього спочатку його треба здати на повірку.)
А як є дві точки ГВП та дві точки ХВП? Або більше?Звісно, що більш детальне регламентування - краще, але наявність декількох точок розбору холодної води та декількох точок розбору гарячої води фраза:
На мою думку потрібно було б розділити ГВП та ХВП. розписати окремо, як в 1497 ( тільки з виправленнями. Приблизно так:...
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку <води> провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води <, відповідно,> у квартиріякраз враховує.
А что, если посмотреть на данную проблему не с точки зрения п. 10 "Правил", которые являются подзаконным актом, а с точки зрения общего гражданского законодательства. Получается, что Водоканал требует оплатить услугу неоказанную в начисленном им размере, я же в свою очередь могу доказать в каком объёме я воспользовался услугой, составив акт о показаниях счётчика горячей воды. Но это, если решать в судебном порядке, поскольку как было сказано выше Водоканал никогда не откажется от возможности начислять больше руководствуясь некорректно написанными Правилами.Тільки в судовому порядку. А не простіше встановити лічильник.
Я не собираюсь оплачивать их начисления. Прошу высказать мнения о судебноых перспективах данного вопроса, с точки зрения общего гражданского законодательства и законодательства о защите прав потребителей.
але наявність декількох точок розбору холодної води та декількох точок розбору гарячої води фраза:Декілька точок враховує, але не дозволяє окремий облік ГВП та ХВП. Тобто залищилось те що й було, тільки уточненощо це про лічильники води.
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку <води> провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води <, відповідно,> у квартирі
якраз враховує.
Слово "відповідно" - я вставив не дарма після "холодної" та "гарячої" води. Тобто, у випадку лічильника холодної води оплату за його показаннями можна проводити лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної води. Якщо ж це лічильник гарячої води, то відповідно, - оплату за його показаннями можна проводити лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору гарячої води.Цитуватиале наявність декількох точок розбору холодної води та декількох точок розбору гарячої води фраза:Декілька точок враховує, але не дозволяє окремий облік ГВП та ХВП. Тобто залищилось те що й було, тільки уточненощо це про лічильники води.
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку <води> провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води <, відповідно,> у квартирі
якраз враховує.
Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку <води> провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та <усіх точках розбору> гарячої води <, відповідно,> у квартиріале зміст залишається той самий.
"Без повірки" і "не пройшов повірку" - це фрази з різним змістом.
"Без повірки" - це лічильник, який не здавали на повірку у належний строк. Для такого лічильника немає підстав говорити, що він не відповідає метрологічним стандартам, а значить, немає підстав для ігнорувань його показників ("Правила" це забороняють).
"Не пройшов повірку" - це лічильник, який здавали на повірку, але він її не пройшов, тобто, в результаті повірки виявилось, що його показники вийшли за допустимі межі. У разі, якщо такий лічильник не підлягає ремонту і не встановлено інший, то відповідну послугу рахують за нормами споживання.
Стаття 28. Повірка засобів вимірювальної техніки
1. Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці.
2. Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
9. Повірка та оформлення її результатів проводяться у порядку, встановленому нормативними документами з метрології ЦОВМ.
Стаття 1. Основні терміни та їх визначення
повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик;
Стаття 11. Застосування, ввезення, виробництво, ремонт, продаж і прокат засобів вимірювальної техніки
1. Засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації.
2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат ]лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
ст. 28 2. Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.
Автор: Олександр:Фраза "не пройшов..." означає: був у процесі "проходження", але в результаті не пройшов (тобто, це - доконаний вид дієслова).Цитувати"Без повірки" і "не пройшов повірку" - це фрази з різним змістом.Це Ваші особисті домисли. Спробуйте їх застосувати в суді. ;)
"Без повірки" - це лічильник, який не здавали на повірку у належний строк. Для такого лічильника немає підстав говорити, що він не відповідає метрологічним стандартам, а значить, немає підстав для ігнорувань його показників ("Правила" це забороняють).
"Не пройшов повірку" - це лічильник, який здавали на повірку, але він її не пройшов, тобто, в результаті повірки виявилось, що його показники вийшли за допустимі межі. У разі, якщо такий лічильник не підлягає ремонту і не встановлено інший, то відповідну послугу рахують за нормами споживання.
...
Фраза "не пройшов..." означає: був у процесі "проходження", але в результаті не пройшов (тобто, це - доконаний вид дієслова).Ще раз: Це Ваші особисті домисли. Спробуйте їх застосувати в суді. ;)
Натомість Ви пропонуєте фразу "не пройшов" вживати у розумінні "не проходив" (це некоректна інтерпретація, бо це вже недоконаний вид дієслова).
Так що - ніяких "домислів", а тільки здоровий глузд та коректне користування мовою.
А все, що Ви зацитували - не суперечить тому, що написав.
...Саме тому що "не проходив", він і є таким, що "не пройшов". Бо не можна "пройти" ( дія завершена), якщо навіть не почато процес проходження ( дія навіть не розпочата ).
Першу Повірку лічильник проходить відразу після того як його зібрали. Повірку проводить виробник. Якщо лічильник ПРОЙШОВ повірку ( тобто експериментально встановлено його відповідність нормативам і придатність до вимірювань), виробник ставить відмітку у паспорті лічильника. Строк, на який ця повірка дійсна, обмежено і визначено сертифікатом, який видає Держстандарт. На наступний день після спливу цього строку лічильник є таким, що не проходив повірку.
Ви не розібрались у питанні.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про метрологію та метрологічну діяльність
[url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/113/98-%D0%B2%D1%80[/url] ([url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/113/98-%D0%B2%D1%80[/url])
Стаття 26. Державні випробування засобів вимірювальної
техніки і затвердження їх типів
1. Засоби вимірювальної техніки, призначені для серійного
виробництва в Україні або для ввезення на територію України
партіями, підлягають державним приймальним та контрольним
випробуванням з метою затвердження типів цих засобів або контролю
їх відповідності затвердженим типам і обов'язковим вимогам
нормативних документів з метрології.
3. Державні приймальні випробування засобів вимірювальної
техніки проводяться метрологічними центрами і територіальними
органами, уповноваженими на проведення цих випробувань.
Державні контрольні випробування засобів вимірювальної
техніки, призначених для серійного виробництва в Україні,
проводяться територіальними органами, уповноваженими на проведення
цих випробувань.
Державні контрольні випробування засобів вимірювальної
техніки, призначених для ввезення на територію України партіями,
проводяться метрологічними центрами та територіальними органами,
уповноваженими на проведення державних приймальних випробувань цих
засобів.
Стаття 28. Повірка засобів вимірювальної техніки
1. Засоби вимірювальної техніки, що перебувають в
експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у
продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний
метрологічний нагляд, підлягають повірці.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 квітня 2009 р. N 332
ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки
Загальна частина
1. Цей Технічний регламент визначає суттєві вимоги до засобів
вимірювальної техніки та проведення оцінки відповідності
зазначених засобів та їх складових частин.
Цей Технічний регламент розроблений відповідно до Директиви
2004/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу на
вимірювальні прилади від 31 березня 2004 р. і додатків 1, B, F, G
і МІ-001 - МІ-010 до неї.
2. Вимоги, встановлені цим Технічним регламентом, обов'язкові
для виконання:
підприємствами, організаціями та фізичними особами -
суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять господарську
діяльність з розроблення, виробництва, ремонту, продажу і прокату
засобів вимірювальної техніки;
уповноваженими закордонними виробниками, особами -
резидентами або уповноваженими особами, які відповідають за
введення засобів вимірювальної техніки в обіг;
органами, що мають документальне підтвердження необхідного
рівня компетентності (отримали уповноваження у державній
метрологічній системі проводити державні випробування і повірку
засобів вимірювальної техніки) та призначені відповідно до вимог
законодавства;
державними інспекторами з метрологічного нагляду.
3. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:
лічильники води;
[url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/332-2009-%D0%BF[/url] ([url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/332-2009-%D0%BF[/url])
Я мав на увазі, що на виробництві проводиться випробування лічильників, а повірці підлягають лічильники, що знаходились в експлуатації.Повірка лічильників - це і є їх експериментальне випробування на відповідність нормативам. Питання зовсім не в тому (бачу, що Ви неуважно читали мій перший пост).
Тому й виникла ця тема, бо для лічильників, яких не здавали на повірку (а вже повинні були здати) не можна стверджувати, що вони не відповідають нормативам (для того їх і здають на повірку).Цитувати2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
бо для лічильників, яких не здавали на повірку (а вже повинні були здати) не можна стверджувати, що вони не відповідають нормативам (для того їх і здають на повірку).Тобто пан Олександр робить висновок, що лічильник що "зійщов з конвеєра", але не був повірений виробником, теж можно застосовувати для вимірювань, бо він теоретично повинен відповідати нормативам ( його ж виробляли відповідно до нормативної документації ), а лабораторією він ще не був забракований, тобто не є таким "що не пройшов повірку". :o
якщо контролювати міжповірочні інтервали повинна ЖЕО і вона не зробила цього, то вона не має права "автоматично" переводити споживача з таким лічильником на "норми споживання", не здавши лічильник на повірку, бо:А це вже інше питання! Це питання невиконання ЖЕО своїх обов`язків, що призвело до нанесення збитків споживачу. З цього приводу вже є судова практика з рішеннями на користь споживачів. Правда в більшості цих справ фігурантами є не ЖЕО, а Водоканали (які визначені виконавцями послуги і які беруть лічильники на облік ( як у випадку дописувача з Одеси )).
а) не доведено, що лічильник не відповідає нормативам;
б) споживач ЖКП не має розплачуватись за нехтування ЖЕО своїми обов'язками (добре ж вони "влаштуються" - будуть переводити на нормативи безпідставно всіх підряд через те, що... самі не здадуть лічильник на повірку!
Повірка лічильників - це і є їх експериментальне випробування на відповідність нормативам. Питання зовсім не в тому (бачу, що Ви неуважно читали мій перший пост).
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про метрологію та метрологічну діяльність
Стаття 11.
2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний
метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з
виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за
умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну
атестацію.
Стаття 21. Види державного метрологічного контролю і нагляду
1. До державного метрологічного контролю належать:
уповноваження та атестація у державній метрологічній системі;
державні випробування засобів вимірювальної техніки і
затвердження їх типів;
державна метрологічна атестація засобів вимірювальної
техніки;
повірка засобів вимірювальної техніки.
[url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/113/98-%D0%B2%D1%80[/url] ([url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/113/98-%D0%B2%D1%80[/url])
А от якщо лічильник був в експлуатації певний час, то він повинен був пройти "повірку" однозначно.Навіть якщо він не був в експлуатації жодного дня ( пролежав на складі, наприклад), а строк міжповірочного інтервалу, який рахується від дати атестації ( повірки) вказаної в паспорті лічильника, скінчився, потрібно проводити чергову повірку.
В соответствии с пунктом 5.5 ДСТУ 2708:2006 "Поверка средств измерительной техники. Организация и порядок проведения", внеочередная поверка производится в случаях:
- при необходимости заявителю удостовериться в пригодности средств измерительной техники к применению;
- при повреждении оттиска поверительного клейма или утраты свидетельства о поверке;
- при применении средств измерительной техники как комплектующих, если время, прошедшее после последней поверки, превышает половину межповерочного интервала;
- при продаже (отправке) потребителю средств измерительной техники в том случае, если время, прошедшее после последней поверки, превышает половину межповерочного интервала;
- при вводе в эксплуатацию средств измерительной техники, прошедших первичную поверку (в случае необходимости).
Міжповірочний інтервал, наскільки я розумію, може бути наприклад між "повіркою №1" та "повіркою №2".Такої ситуації не може бути, бо:
А якщо "повірки №1" не було, то з якої дати рахувати міжповірочний інтервал?
2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.А от якщо не було другої повірки, то звісно, що міжповірочний інтервал треба рахувати з попередньої, тобто першої повірки.
А що означає фраза "повірку або або державну метрологічну атестацію"?Міжповірочний інтервал, наскільки я розумію, може бути наприклад між "повіркою №1" та "повіркою №2".Такої ситуації не може бути, бо:
А якщо "повірки №1" не було, то з якої дати рахувати міжповірочний інтервал?Цитувати2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.А от якщо не було другої повірки, то звісно, що міжповірочний інтервал треба рахувати з попередньої, тобто першої повірки.
П.С. Державна метрологічна атестація - рахуй "перша повірка".Де в законодавстві про це сказано?
Питання зовсім в іншому. Перечитайте мої пости, будь ласка.Повірка лічильників - це і є їх експериментальне випробування на відповідність нормативам. Питання зовсім не в тому (бачу, що Ви неуважно читали мій перший пост).Цитувати
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про метрологію та метрологічну діяльність
Стаття 11.
2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний
метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з
виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за
умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну
атестацію.
Стаття 21. Види державного метрологічного контролю і нагляду
1. До державного метрологічного контролю належать:
уповноваження та атестація у державній метрологічній системі;
державні випробування засобів вимірювальної техніки і
затвердження їх типів;
державна метрологічна атестація засобів вимірювальної
техніки;
повірка засобів вимірювальної техніки.
[url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/113/98-%D0%B2%D1%80[/url] ([url]http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/113/98-%D0%B2%D1%80[/url])
Наскільки я зрозумів, виробник лічильників - не обов"язково повинен робити їх "повірку" після виготовлення.
Йому достатньо мати "уповноваження", або "аттестацію" в державній метрологічній системі, для того, щоб виробляти та продавати свої лічильники.
Тому на мій погляд фраза "не пройшли повірку" - може означати, що виробник мав "уповноваження" або "аттестацію" в державній метрологічній системі, а його продукція пройшла державні випробування, і тому йому не обов"язково було після виготовлення лічильника проводити його "повірку".
А от якщо лічильник був в експлуатації певний час, то він повинен був пройти "повірку" однозначно.
Інше питання - на кого законом покладена відповідальність за те, що "повірка" лічильника у встановленний термін не була проведена.
Ще раз кажу, питання не цьому. Це не стосується питання.П.С. Державна метрологічна атестація - рахуй "перша повірка".Де в законодавстві про це сказано?
ОБЛІК ВОДИ
Проведено перевірки у 10-ти організаціях (житлово-будівельні кооперативи (ЖБК), об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ)).
Основним порушенням метрологічних норм і правил, встановленим у ЖБК та ОСББ, є застосування неповірених ЗВТ – лічильників води, результати вимірювань якими використовуються при розрахунках за спожиту для побутових потреб воду. Із обревізованих 2361 од. лічильників води квартирних 2193 од. (92,8 %) були визнані непридатними до застосування (із закінченим терміном повірки).
Зазначене порушення було встановлено у чотирьох з перевірених житлових організацій, де наявні квартирні лічильники води, які безпосередньо використовуються при розрахунках за спожиту воду, а саме:
- ЖБК «Домобудівник» (106 од. неповірених лічильників води (71,6 %));
- ЖБК «Авіатор» (89 од. (93,7 %));
- ОСББ «Євродім» (530 од. (100 %));
- ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (1468 од. (99,1 %)).
Зазначене порушення може привести до неправильного обліку води та до неправильних розрахунків за спожиту для побутових потреб воду.
Основною причиною виникнення зазначеного порушення є відсутність узгодженості дій між водопостачаючою організацією (ПАТ «АК «Київводоканал») та безпосередньо правлінням житлових організацій.
Згідно з п. 3 ст. 28 Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт ЗВТ, результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб матеріальні та енергетичні ресурси, здійснюється за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з постачання цих ресурсів. Але згідно з діючими нормативно-правовими актами однозначно не визначено яка саме організація є постачальником матеріальних та енергетичних ресурсів, зокрема води.
Добрый день! Подлижат ли проверки счётчики воды установленные в квартире? Если подлежат на основании какого норматива? Заранее спасибо.
В соответствии со статьёй 20 Закона Украины «О метрологии и метрологической деятельности» государственный метрологический контроль и надзор за средствами измерительной техники распространяется на измерения, результаты которых используются при торгово-коммерческих операциях и расчётах между покупателем (потребителем) и продавцом (поставщиком, производителем, исполнителем), в том числе в сферах бытовых и коммунальных услуг.
В соответствии со статьёй 28 указанного выше Закона средства измерительной техники, находящиеся в эксплуатации, выпускающиеся из серийного производства, ремонта и в продажу, выдающиеся напрокат, на которые распространяется государственный метрологический надзор, подлежат поверке.
Приказ Государственного Комитета Украины по вопросам технического регулирования и потребительской политики, Министерства промышленной политики Украины, Государственного Комитета Украины по вопросам жилищно-коммунального хозяйства от 15.06.2005 № 141/212/91 гласит:
1. Установить межповерочный интервал счётчиков холодной и горячей воды крыльчатых номинальных диаметров DN10- DN20, результаты измерений которых используется при расчётах в сфере бытовых и коммунальных услуг, 3 года.
5. Госпотребстандарту Украины и предприятиям-производителям до конца 2007 года провести испытания всех типов счётчиков воды крыльчатых номинальных диаметров DN10- DN20 ускоренным методом для подтверждения возможности дальнейшего увеличения межповерочного интервала счётчиков.
В настоящее время 65 типов средств измерительной техники прошли ускоренные испытания. Результаты испытаний каждого конкретного типа по мере их проведения рассматривались индивидуально на заседаниях Научно-технической комиссии по метрологии Госпотребстандарта Украины и при положительных результатах испытаний присваивался межповерочный интервал 4 года.
В случае, указанном в вопросе, необходимо в паспорте счётчика воды посмотреть дату предыдущей поверки. Узнать межповерочный интервал для типа счётчика воды, установленного у спрашивающего (можно сделать запрос в Укрметртестстандарт). Если срок поверки в соответствии с межповерочным интервалом для этого счётчика еще не истёк, его показания могут использоваться при расчетах за воду и об этом следует сообщить в ЖЭК. Если срок поверки (3 или 4 года с даты предыдущей поверки) истёк, необходимо сдать счётчик на очередную поверку.
Вам помогла эта информация? Да Нет
Процес, або процедура повірки - це технічні маніпуляції з лічильником, на які споживач ЖКП не може вплинути і має цього робити. І це не є питання даної теми.бо споживачів ЖКП не цікавить процес, чи факт проходження повірки лічильником, а цікавить лише її результат.
Як це споживачів не цікавить процесс, чи факт повірки лічильника?
Мене наприклад цікавить, хто платитиме за повірку, цікавить величина міжповірочного інтервалу.
Це хіба не процес, чи не факт?
Тут ще одне питання виникло -В тому-то і справа, що важливо не те "проходив", чи не "проходив" лічильник повірку (бо з того, що він він не був вчасно зданий на повірку, "автоматично" не випливає, що він вийшов за допустимі межі нормативів - це може виявити лише повірка!), а те - чи "пройшов" він повірку, чи ні, тобто, чи відповідає він нормативам, чи ні?ЦитуватиДо уваги споживачів!
У додатку наведено перелік лічильників гарячої та холодної води, а також лічильників теплової енергії, для яких за результатами державних контрольних випробувань установлений міжповірочний інтервал 4 роки.
[url]http://hgcsms.kharkov.ua/ukr/objavl/lichilnyky.pdf[/url] ([url]http://hgcsms.kharkov.ua/ukr/objavl/lichilnyky.pdf[/url])
Напевно, якщо КП подає позов про стягнення заборгованості, то відповідачу бажано дізнатись, а чи проходив вчасно повірку домовий теплолічильник?
Автор: Олександр:Дійсно, досить. Бо ніякого такого "висновку" я не роблю, а з тим, що Ви мені приписали, я звісно не погоджуюсь, бо воно не випливає з моїх слів (звернути увагу на виділене жирним). Ця ситуація не має ніякого відношення до мого твердження, бо я говорю про випадок, коли був пропущений термін чергової повірки.Цитуватибо для лічильників, яких не здавали на повірку (а вже повинні були здати) не можна стверджувати, що вони не відповідають нормативам (для того їх і здають на повірку).
Тобто пан Олександр робить висновок, що лічильник що "зійщов з конвеєра", але не був повірений виробником, теж можно застосовувати для вимірювань, бо він теоретично повинен відповідати нормативам ( його ж виробляли відповідно до нормативної документації ), а лабораторією він ще не був забракований, тобто не є таким "що не пройшов повірку". :o
Досить словоблуддя!
На наступний день після спливу міжповірочного інтервалу лічильник є таким, що не пройшов повірку.Стоп! А от тепер - порівняйте з тим, що Ви написали раніше (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7496.msg35575.html#msg35575):
На наступний день після спливу цього строку лічильник є таким, що не проходив повірку
Автор: Олександр:Це не "інше питання", а центральне питання цієї теми, бо якщо лічильник не проходив повірку, то не доведено, що лічильник не відповідає нормативам (тобто, невідомо, чи пройшов би він повірку, у разі коли його на неї здали б, бо результат повірки - відповідність нормативам - завчасно не може бути відомим без процесу повірки!).Цитуватиякщо контролювати міжповірочні інтервали повинна ЖЕО і вона не зробила цього, то вона не має права "автоматично" переводити споживача з таким лічильником на "норми споживання", не здавши лічильник на повірку, бо:
а) не доведено, що лічильник не відповідає нормативам;
б) споживач ЖКП не має розплачуватись за нехтування ЖЕО своїми обов'язками (добре ж вони "влаштуються" - будуть переводити на нормативи безпідставно всіх підряд через те, що... самі не здадуть лічильник на повірку!
А це вже інше питання! Це питання невиконання ЖЕО своїх обов`язків, що призвело до нанесення збитків споживачу. З цього приводу вже є судова практика з рішеннями на користь споживачів. Правда в більшості цих справ фігурантами є не ЖЕО, а Водоканали (які визначені виконавцями послуги і які беруть лічильники на облік ( як у випадку дописувача з Одеси )).
Але це вже питання практичне. І для його вирішення потрібно в кожному конкретному випадку враховувати конкретні умови: хто є виконавцем, хто є власником лічильника, в кого лічильник на обліку...
До речі саме на невчасній повірці лічильників "пролітали" з штрафами за "пошкодження", "втручання в роботу" лічильників деякі знахабнілі електропостачальники, коли "наривалися" на споживачів, що йшли до суду. Відомо, що електролічильники й по 2 - 3 строки відпрацьовували без повірки. От на такому лічильнику "відкопають" то пошкодження скла, то прослаблення держпломби і давай штрафи виписувати. А суд штраф скасовує, з приблизно таким формулюванням: лічильник, який вчасно не було подано на повірку, вважається вже невідповідним нормативам ( іншим словом НЕСПРАВНИМ ) і його навіть на експертизу направити не можна, бо експертиза може проводитися тільки на предмет втручання в роботу СПРАВНОГО лічільника.По-перше, висновок не компетентний і взагалі хибний (або ну дуже "приблизний"). По-друге, питання "пошкоджень" до цієї теми відношення не має. До речі, всі пошкодження лічильників з вини споживача (а якщо вони у його квартирі, то вина - його!) відшкодовуються за рахунок споживача і обов'язок вчасно їх усунути і сповістити про це ЖЕО лежить також на споживачеві. Електролічильник - то інша справа, бо він, як правило, знаходиться в загальному коридорі, до нього мають доступ робітники енергокомпаній і тому вина може лежати і на них - треба досліджувати, хто винен і чому.
Якщо Ви не розрізняєте "не проходив повірку" і "не пройшов повірку", то мої аргументи для Вас нічого не означають і донести до Вас я нічого не зможу.Якщо Ви не розумієте того, що той, що не проходив повірку ( а повинен був пройти), теж НЕ ПРОЙШОВ! ( Не через поломку і відбраковку, а через те , що ще невідомо справний він чи ні. А якщо відсутнє документальне підтвердження його справності (відповідності), його використання ЗАБОРОНЕНО) До речі за застосування ( тобто використання для розрахунків) таких лічильників навіть відповідальність передбачена (дякувати хоч не громадян):
Стаття 172. Порушення правил застосування засобів вимірювальної технікиТо з Вами дискутувати взагалі не має сенсу. Тільки, підозрюю, в крамниці чи на ринку, чи на автозаправці у Вас позиція міяється кардинально. Бо там не до семантики.
Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Стаття 172 із змінами, внесеними згідно із Законами № 79/95-ВР від 01.03.95, № 55/97-ВР від 07.02.97; в редакції Закону № 898-XIV від 09.07.99}
бо якщо лічильник не проходив повірку, то не доведено, що лічильник не відповідає нормативам (тобто, невідомо, чи пройшов би він повірку, у разі коли його на неї здали б, бо результат повірки - відповідність нормативам - завчасно не може бути відомим без процесу повірки!).Річ у тім, що ДОВОДИТИ потрібно саме ПРИДАТНІСТЬ і ВІДПОВІДНІСТЬ, а не навпаки. Тому, поки не доведоно ПРИДАТНОСТІ та ВІДПОВІДНОСТІ, ескплуатація і НЕ ДОЗВОЛЕНА.
Електролічильник - то інша справа, бо він, як правило, знаходиться в загальному коридорі, до нього мають доступ робітники енергокомпанійСправа не інша. бо мерологія стосується будь-яких лічильників. А щодо розташування, то мова про розташування у середині приватного будинку. А як би суд, за Вашим прикладом, вважав би, що лічильник є придатним, бо ще не доведено його непридатність, то штраф би не відмінив. (може якби споживач виявився лохом, то все так би й пройшло. Але не на того нарвались).
В тому-то і справа, що важливо не те "проходив", чи не "проходив" лічильник повірку (бо з того, що він він не був вчасно зданий на повірку, "автоматично" не випливає, що він вийшов за допустимі межі нормативів - це може виявити лише повірка!), а те - чи "пройшов" він повірку, чи ні, тобто, чи відповідає він нормативам, чи ні?Навпаки! До поки не буде доведено придатність лічильника, доти він апріорі вважається непридатним!
Шановні Гості та Користувачі сайту і Форуму!
Прошу звернути увагу на цільовий характер даного ресурсу. Він створений виключно з метою сприяння захисту прав людини і громадянина юридичними методами. На Форумі забороняється відхилення від цього основоположного принципу. Форум організований не для вільного спілкування на довільну тему, і не для полеміки з Засновником чи Модератором. Сайт не є засобом масової інформації у розумінні законодавства про ЗМІ. Всілякі спроби обійти зазначені принципи будуть припинятися Засновником...