'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник
Форум => Запитання по судовому розгляду => Тема розпочата: Тетяна Academia від 23 Липня 2012, 14:14:12
-
Отримала запитання від учасника форуму в особистих повідомленнях..
на основании чего суд должен руководствоваться решениями ВСУ, КСУ?
Также интересует, существует норма согласно которой суд должен руководствоваться законными решениями своих коллег?
Відповідь. В рамках цивільного процесу.
Відповідно до ст. 360-7 ЦПК рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Стаття 14. Обов'язковість судових рішень
1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
Стаття 61. Підстави звільнення від доказування
1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Щодо ст. 61 ЦПК. Заявнику треба обгрунтовувати, що законні рішення суддів встановили певні обставини не тільки стосовно учасників спору, а і стосовно заявника.
В інших видах судочинства існують аналогічні норми. Можна за потреби самостійно їх знайти.
Додатково прошу відвідувачів форуму ставити подібні питання у відповідних розділах форуму.
-
Стаття не 260-7 а 360-7 ЦПК України, це просто описка.
Зазначене Татьяною все дуже слушне.
-
Валентино, дякую! Виправила "очєпятку".