'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник
Форум => Новини => Тема розпочата: alexalex від 13 Вересня 2013, 20:33:16
-
Последнее слово за судом
Следует отметить, что рекомендации АМКУ - далеко не единственный повод для того, чтобы ГМС всерьез задумалась о своем поведении. Совсем недавно Высший административный суд поставил окончательную точку в деле, связанном с иском гражданина Украины Игоря Блюменталя к управлению Государственной миграционной службы Украины в Запорожской области, в котором он просил признать незаконным взимание за оформление и выдачу загранпаспортов дополнительных средств сверх предусмотренной законом госпошлины в сумме 170 грн. "Судебно-юридическая газета" подробно описывали детали этого процесса в №9 за 2013 г. Вкратце напомним его основные моменты.
Существует постановление КМУ №231 от 31.03.1995, которым утверждены правила оформления и выдачи паспорта гражданина Украины для выезда за границу и проездного документа ребенка, их временного задержания и изъятия. В п. 9 этого документа сказано, что за выдачу паспорта взимается государственная пошлина. О ее размерах можно узнать из пп. б п. 6 ст. 3 декрета КМУ "О государственной пошлине", где сказано, что ставка пошлины за выдачу паспорта гражданина Украины для выезда за границу составляет 10 необлагаемых налогом минимумов доходов граждан, т. е. 170 грн.
Таким образом, у человека, не имеющего опыта общения с Государственной миграционной службой, может сложиться впечатление, что процедура оформления загранпаспорта обойдется ему всего в 170 грн. Но стоит переступить порог этого учреждения, как вам объяснят, что кроме названных выше правил, существует еще и порядок предоставления подразделениями Министерства внутренних дел и Государственной миграционной службы платных услуг. Он утвержден постановлением КМУ №1098 от 26.10.2011 и, кроме прочего, гласит, что оформление и выдача паспорта гражданина Украины для выезда за границу стоит 87,15 грн (п. 27 перечня платных услуг).
Но это еще не все. Названный выше порядок содержит очень интересный п. 5, в котором сказано, что в случае предоставления услуги, предусматривающей выдачу бланка, размер платы за ее предоставление определяется с учетом расходов, связанных с приобретением соответствующей продукции. Проще говоря, человек, желающий получить загранпаспорт, кроме 170 грн госпошлины и 87,15 грн за услуги ГМС должен заплатить еще какую-то сумму за изготовление бланка этого паспорта. Ее размер не указан ни в одном нормативном акте, но из материалов судебного дела мы узнаем, что с истца в данном случае запросили 120 грн. Если сложить все, получится, что выдача загранпаспорта обошлась ему в 377,15 грн.
Вердикт Днепропетровского апелляционного админсуда, куда обратился истец, был основан на глубоком правовом анализе постановления КМУ №1098-11 и гласил, что предусмотренные им платные услуги могут быть предоставлены по заявлению лица, т. е. при наличии желания получить такую услугу. Т. е. заказ такой услуги для получения загранпаспорта не обязателен - он является делом сугубо добровольным. На этом основании суд обязал управление ГМС в Запорожской области оформить и выдать гражданину Блюменталю И. М. загранпаспорт, не требуя от него квитанции об оплате лишних услуг и стоимости изготовления бланка этого паспорта.
Высший административный суд также признал правоту истца, и теперь не только запорожскому подразделению, но и центральному офису ГМС следует хорошо подумать над тем, как избавить граждан от незаконных паспортных накруток.
http://smi.liga.net/articles/2013-09-13/10759773-pasportnye_nakrutki_otvetnyy_shag_amku.htm (http://smi.liga.net/articles/2013-09-13/10759773-pasportnye_nakrutki_otvetnyy_shag_amku.htm)
-
Постановление суда: загранпаспорт должен стоить не 170, а 400 грн.
Высший административный суд Украины признал, что за изготовление загранпаспорта нужно оплатить не только госпошлину в размере 170 гривен, но и госуслугу, а также стоимость бланка паспорта.
Об этом сообщили в пресс-службе Государственной миграционной службы.
Согласно сообщению, 17 сентября Высший административный суд Украины принял решение, которым полностью удовлетворил кассационную жалобу Управления Государственной миграционной службы в Запорожской области. Было отменено постановление Днепропетровского апелляционного административного суда от 19.02.2013 по иску жителя Запорожской области по оплате услуги по оформлению и выдаче паспорта гражданина Украины для выезда за границу.
«Высший админсуд оставил в силе решение суда первой инстанции, которым заявителю было отказано в удовлетворении иска», — говорится в сообщении ВАСУ.
Основным требованием истца было оформление паспорта гражданина Украины для выезда за границу с уплатой только 170 гривен (государственная пошлина), тогда как постановлениями Кабинета Министров Украины предусмотрена уплата, кроме государственной пошлины, стоимости государственной услуги и стоимости бланка паспорта.
Читайте: Несговорчивым депутатам подали сигнал
Как известно, на сегодняшний день стоимость оформления загранпаспорта составляет 377 грн. В эту сумму входит государственная пошлина (170 грн.), стоимость бланка (120 грн.), а также услуга миграционной службы (87 грн.).
Как сообщалось, в августе житель Житомира Иван Фурлет приковал себя цепью к батарее в паспортном столе, требуя выдать ему загранпаспорт за 170 гривен.
Читать полностью на http://news.eizvestia.com/news-markets/full/postanovlenie-suda-zagranpasport-dolzhen-stoit-ne-170-a-400-grn (http://news.eizvestia.com/news-markets/full/postanovlenie-suda-zagranpasport-dolzhen-stoit-ne-170-a-400-grn)
-
Никаких дополнительных платежей за загранпаспорт, кроме госпошлины, отныне не требуется
Верховный суд постановил: загранпаспорт стоит 170 гривен (ДОКУМЕНТ)
Верховный суд Украины свои решением окончательно определил стоимость загранпаспорта в 170 гривен
Об этом «Комментариям» сообщили в пресс-службе партии «Демократический альянс».
«Все, что превышает 170 гривен за оформление паспорта - незаконные поборы Государственной миграционной службы Украины. С 3 декабря каждый служащий ГМС, обязывающий гражданина платить дополнительные средства, совершает уголовное преступление согласно ст. 364 УК - злоупотребление властью или служебным положением, и ст. 382 - невыполнение решения суда», - заявили в партии.
Так, для получения загранпаспорта нужно подать только квитанцию об уплате госпошлины или документ, подтверждающий право на освобождение от его уплаты, заявление-анкету, паспорт гражданина Украины, копию справки о присвоении идентификационного номера и две фотографии размером 3,5 х 4,5 см.
http://comments.ua/money/444128-verhovniy-sud-postanovil-zagranpasport.html (http://comments.ua/money/444128-verhovniy-sud-postanovil-zagranpasport.html)
-
Верховный суд постановил: загранпаспорт стоит 170 гривен
Верховный суд Украины свои решением окончательно определил стоимость загранпаспорта в 170 гривен ([url]http://s.rimg.info/5fb3a46694f99dcc97ccdfbbaef72ec8.gif[/url]) ([url]http://smayliki.ru/smilie-51556359.html[/url])
Этот факт установлен только в этом, определенном случае. И так как в Украине отсутствует прецедентное право, ГМС будет продолжать гнуть свою линию. :(
-
Текст судового рішення: http://www.slideshare.net/ztda/ss-29455977 (http://www.slideshare.net/ztda/ss-29455977)
-
Команда Демократичного Альянсу вимагає притягнути до відповідальності винних у перетворенн і реалізації конституційного права українців на багатомільйонний чиновницький бізнес. (http://www.dem-alliance.org/news/cud-ogolosiv-zdirnictvo-u-pasportnih-stolah-poza-zakonom.html)
Кожен громадянин, який бажає отримати закордонний паспорт, повинен подати лише наступні документи (п. 10 Правил затв. ПКМУ №231 ([url]http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/231-95-[/url]п/parao14#o14)).
Усі, хто стикається із відмовою у прийнятті документів службовцями ДМС та примушуванням до сплати додаткових платежів, можуть подати відповідну заяву про вчинення злочину, зразок якої доступний тут:https://docs.google.com/document/d/1VZJ7DSuZy3vwR-p3rWm4mc_DcPFZxEWIjyLytK9IVjA/edit ([url]http://:https://docs.google.com/document/d/1VZJ7DSuZy3vwR-p3rWm4mc_DcPFZxEWIjyLytK9IVjA/edit[/url])
Звернення щодо оформлення закордонного паспорта (http://www.youtube.com/watch?v=U-4Sh-U-ZD0#)
-
" Вищим адміністративним судом України було винесено два протилежних за змістом рішення щодо платежів при оформленні закордонного паспорту. Така ситуація пов'язана з тим, що платежі при оформленні паспортів регулюють одразу кілька документів - дві постанови і один декрет Кабінету Міністрів України, тому міграційна служба звернулася до Верховного Суду, який постановив повторно розглянути документи громадянина..." (http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247002756)
-
25.03.2014 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду задоволено позов активіста кампанії «стоп свавілля в паспортних столах» Олександра Гашпара.
Суд повторно константував, що сплата установленого Декретом державного мита у розмір 170,00 грн. покриває вартість витрат, пов’язаних із учиненням ДМС дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Отже, вимога повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта є протиправною.
Постанова суду, яка прийнята відносно Державної міграційної служби України має загальнообов’язковий характер, поширюється на всю територію України та набула законної сили 25.03.2014 р., пише uzpravda.org, повідомляють «Конфлікти і закони».
http://k-z.com.ua/pravovoi-aktsent/30198-za-rishennyam-sudu-zakordonnij-pasport-koshtue-lishe-sto-simdesyat-griven (http://k-z.com.ua/pravovoi-aktsent/30198-za-rishennyam-sudu-zakordonnij-pasport-koshtue-lishe-sto-simdesyat-griven)
-
Справа: № 826/14785/13-а ПОСТАНОВА
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/14785/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Мамчура Я.С.
суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
при секретарі Гімарі Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України, Голови Державної міграційної служби України Ковальчука Миколи Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору ОСОБА_4, про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
визнати відсутність компетенції (повноважень) Державної міграційної служби України щодо визначення, як обов'язкової плати за послуги Державної міграційної служби України з оформлення і видачі «паспорта громадянина України для виїзду за кордон» з розміром плати за надання послуги 87,15 гривень, "паспорта громадянина України для виїзду за кордон на заміну втраченого" з розміром плати за надання послуги 73,32 гривень, "проїзного документу дитини для виїзду за кордон" з розміром плати за надання послуги 30,35 гривень, можливість надання котрих передбачена пунктом 27 Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №795 від 04 червня 2007р. (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг»);
визнати відсутність компетенції (повноважень) Державної міграційної служби України щодо визначення, як обов'язкової оплати вартості бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон та бланку проїзного документу дитини для виїзду за кордон та оплати вартості їх персоналізації;
визнати протиправними дії відповідача, щодо розповсюдження недостовірної інформації про порядок реалізації громадянами конституційного права на вільне залишення території України, шляхом її оприлюднення через засоби масової інформації, публікації в друкованих виданнях, розміщення на офіційному веб - сайті Державної міграційної служби України в мережі Інтернет, і в котрій йдеться про обов'язковість оплати послуг Державної міграційної служби України і про обов'язковості оплати вартості бланків документів, в тому числі і їх персоналізації, при оформленні і видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон та проїзного документу дитини;
визнати відсутність компетенції (повноважень) у відповідача, щодо самостійного визначення Державної міграційної служби України суб'єктом надання адміністративних послуг.
визнати відсутність компетенції (повноважень) у відповідача самостійного визначення і віднесення дій, що вчиняються Державною міграційною службою України і полягають в оформленні і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, в тому числі дострокового (до десяти робочих днів), а також в оформленні і видачі проїзного документу дитини до адміністративних послуг;
визнати незаконним та скасувати наказ Державної міграційної служби №48 від 11 березня 2013 року «Про затвердження інформаційних і технологічних карток надання адміністративних послуг ДМС»;
визнати неоприлюднення відповідачем на офіційному веб - сайті Державної міграційної служби України в мережі Інтернет зразків заяви - анкети на оформлення паспорта громадянина країни для виїзду за кордон і проїзного документу дитини з прикладом їх заповнення, а також інформації про фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх втрачання тощо), обов'язок оприлюднення котрої передбачений пунктом 1 та пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» - протиправною бездіяльністю;
зобов'язати відповідача розмістити на офіційному веб - сайті Державної міграційної служби України в мережі Інтернет достовірну, точну та повну інформацію про умови Оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, проїзного документу дитини, зразки заяв - анкет на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини з прикладом їх заповнення, а також інформацію про фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про часткове задоволення адміністративного позову.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову, зокрема, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Державної міграційної служби України від 11 березня 2013 року №48 затверджено інформаційні та технологічні картки надання адміністративних послуг ДПМ, пов'язані з оформленням та видачею документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянсько України чи спеціальний статус особи, що додаються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098 затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державною міграційною службою платних послуг, якою внесено зміни постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ».
Вважаючи, що у Державної міграційної служби України відсутня компетенція щодо визначення обов'язкової плати за надані нею адміністративні послуги, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовивши в задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції вказав на його безпідставність та правомірність дій Державної міграційної служби України щодо встановлення плати за надані нею адміністративні послуги.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядоку розв'язання спорів у цій сфері визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Так, відповідно до положень ст. 7 Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
На виконання положень Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1995 року № 231 затвердив Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (далі - «Правила»).
Пунктом 10 Правил затверджено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
До об'єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10х17 грн. (статті 2, 3 Декрету).
Разом з цим у пункті 27 розділу Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 р. № 795 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. №1098 визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн. 15 коп.
Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Отже, вимога повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта є протиправною.
Така ж позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року №21-416а13.
З аналізу наведеного вбачається, що умови, які є обов'язковими для виконання при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон встановлюються виключно положеннями Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231.
Що стосується прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 26 жовтня 2011 року, якою затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг (далі - «Порядок») то слід зазначити наступне.
Відповідно до п.2 Порядку послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги, а також за постановою (ухвалою) суду в цивільних та господарських справах (далі - замовники).
Відповідно до п.3 Порядку оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування замовником коштів через банки, відділення поштового зв'язку або програмно-технічні комплекси самообслуговування.
З аналізу наведених положень Порядку можна зробити висновок про те, що послуги, які надаються органами Державної міграційної служби не мають обов'язкового характеру та надаються лише за бажанням особи, на підставі поданої неї письмової заяви.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у Державної митної служби України з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098 відсутня компетенція по визначенню та встановленню обов'язкової плати за адміністративні послуги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Державної міграційної служби України від 11 березня 2013 року №48 слід визнати протиправним та скасувати.
Також, слід зазначити, що огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у Державної міграційної служби України компетенції на встановлення обов'язкової плати за бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон та бланку проїзного документу дитини для виїзду за кордон, вартості їх персоналізації, оскільки вартість бланка та вказаних послуг персоналізації покривається за рахунок сплаченого особою коштів відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито».
Отже, оскаржувана постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення адміністративного позову.
Визнати відсутність у Державної міграційної служби України компетенції щодо встановлення обов'язкової плати за надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, паспорта громадянина України для виїзду за кордон на заміну втраченого, проїзного документу дитини для виїзду за кордон, які передбачені п.27 Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04 червня 2007 р. № 795 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098).
Визнати відсутність у Державної міграційної служби України компетенції щодо встановлення обов'язкової оплати вартості бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон та бланку проїзного документу дитини для виїзду закордон та оплати вартості їх персоналізації.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 11 березня 2013 року №48.
В задоволенні адміністративного позову в іншій частині слід відмовити, оскільки ці вимоги адміністративного позову не є належним способом захисту порушених прав.
Керуючись статтями 162, 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову - Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову.
Визнати відсутність у Державної міграційної служби України компетенції щодо встановлення обов'язкової плати за надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, паспорта громадянина України для виїзду за кордон на заміну втраченого, проїзного документу дитини для виїзду за кордон, які передбачені п.27 Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04 червня 2007 р. № 795 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098).
Визнати відсутність у Державної міграційної служби України компетенції щодо встановлення обов'язкової оплати вартості бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон та бланку проїзного документу дитини для виїзду закордон та оплати вартості їх персоналізації.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 11 березня 2013 року №48.
В іншій частині адміністративний позов залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Мамчур Я.С.
Судді Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
Повний текст виготовлено 31.03.14 року.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Горяйнов А.М.
Желтобрюх І.Л.
-
Согласно постановлению Верховного Суда Украины единственным обязательным платежом для оформления и выдачи загранпаспорта является государственная пошлина в размере 170 гривен.
Как передает пресс-служба Госкомпредпринимательства, такая сумма выплачивается, если оформление загранпаспорта длится 30 календарных дней.
Прежде постановление Верховного Суда Украины (№ 21-416а13, № 21-441а13) не было размещено на официальном веб-сайте Единого государственного реестра судебных решений.
Отметим, что решением признана неправомерность требований Государственной миграционной службы об уплате дополнительных к госпошлине платежей (оплата услуг по оформлению и выдаче паспорта гражданина для выезда за границу, оплата стоимости бланка) за оформление загранпаспорта.
Хотя решение ВСУ и является обязательным для всех субъектов властных полномочий, некоторые миграционные службы за услуги по оформлению загранпаспорта продолжают требовать от граждан уплаты не только госпошлины (170 грн.), но и оплаты стоимости бланка.
ВАСУ указал, что установленная Декретом «О государственной пошлине» уплата госпошлины покрывает стоимость загранпаспорта (в т.ч. и стоимость бланка), поэтому Государственная миграционная служба не имеет права требовать повторной оплаты тех же услуг на основании другого нормативно-правового акта.
Согласно Правилам оформления и выдачи паспорта гражданина Украины для выезда за границу и проездного документа ребенка, их временного задержания и изъятия для оформления загранпаспорта достаточно предоставить:
1) квитанцию об уплате госпошлины в размере 170 грн;
2) заявление-анкету установленного образца;
3) паспорт гражданина Украины;
4) копию справки о присвоении идентификационного номера;
5) две фотографии 3,5х4,5 см.
http://soc-in.com/component/content/article/4-news/7126-za-poluchenie-zagranpasporta-nuzhno-platit-vsego-170-grn..html (http://soc-in.com/component/content/article/4-news/7126-za-poluchenie-zagranpasporta-nuzhno-platit-vsego-170-grn..html)
-
Постанова ВСУ № 21-416а13:
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Терлецького О.О., суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Тітова Ю.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом
ОСОБА_9 до служби громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - служба громадянства) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У липні 2012 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон та зобов'язати відповідача оформити йому такий паспорт.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_9 зазначив, що при зверненні до служби громадянства він надав усі документи, передбачені Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 (далі - Правила), для оформлення паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон. Вважає вимоги відповідача щодо обов'язку замовлення платних послуг, надання квитанції про сплату таких послуг, а також надання додаткових квитанцій про сплату вартості бланка такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 1 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 5 лютого 2013 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: визнав неправомірними дії служби громадянства щодо відмови ОСОБА_9 в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон; зобов'язав відповідача оформити та видати ОСОБА_9 паспорт громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів.
Вищий адміністративний суд України постановою від 5 червня 2013 року змінив рішення суду апеляційної інстанції, виклавши абзац четвертий його резолютивної частини в такій редакції: «Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_9 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів». В іншій частині постанову апеляційного суду залишив без змін.
Не погоджуючись із постановою Вищого адміністративного суду України, правонаступник відповідача - Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі - Управління міграційної служби) - звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2013 року (справа № К/800/12944/13, К/800/14187/13), яка, на думку Управління міграційної служби, підтверджує неоднакове правозастосування.
Ухвалою від 3 жовтня 2013 року Вищий адміністративний суд України допустив цю справу до провадження Верховного Суду України з підстави неоднакового застосування касаційним судом Закону України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України»
далі - Закон № 3857-XII) та Правил у подібних правовідносинах.
У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, зобов'язуючи управління міграційної служби повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_9 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів, виходив із того, що порядок оформлення та видачі паспортів визначений Законом № 3857-XII та Правилами, а тому відповідач не мав права вимагати від ОСОБА_9 подання не передбачених вказаними нормативно-правовими актами документів і платежів.
У рішенні, наданому на підтвердження неоднакового правозастосування, суд касаційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність дій Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області щодо відмови позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з огляду на те, що останній не надав платіжних документів про оплату послуг за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартості його бланку, передбачених Порядком надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 (далі - Порядок) та Переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року № 795 (далі - Перелік).
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Законом № 3857-XII врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок.
Статтею 7 цього Закону передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію вищезазначеного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1995 року № 231 прийняв Правила, пунктом 10 яких затверджено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років) (після прийняття документів повертається); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром
3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
До об'єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 10х17 грн (статті 2, 3 Декрету).
Разом з цим у пункті 27 розділу І Переліку визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що становить 87 грн 15 коп.
Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому він не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.
Крім того, колегія суддів погоджується з думкою касаційного суду щодо неправомірності дій відповідача стосовно його вимог зі сплати вартості бланка паспорта у зв'язку з тим, що в Порядку, на який він посилався на обґрунтування їх правомірності, не встановлено розмір такого відшкодування, не передбачають його й Правила. При цьому надати докази, які б підтвердили вартість бланка паспорта, відповідач відмовився, пославшись на конфіденційність інформації.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів вважає, що правильним є висновок касаційного суду про безпідставність вимог відповідача надати документи та сплатити платежі за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон не передбачені Законом № 3857-XII та Правилами - спеціальними правовими актами, що врегульовують ці правовідносини.
За таких обставин та з урахуванням наведеного рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні ним норм матеріального права.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.О. ТерлецькийСудді: М.Б. Гусак О.В. КривендаО.А. Коротких В.Л. МаринченкоП.В. ПанталієнкоО.Б. ПрокопенкоЮ.Г. Тітов
Постанова ВСУ № 21-441а13:
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
У липні 2012 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (замінено на належного відповідача - Запорізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області; правонаступник - Державна міграційна служба України в Запорізькій області; далі - міграційна служба) щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон з підстав ненадання платіжних документів про оплату послуг з оформлення та видачі паспорта і вартості його бланка, скасувати рішення про відмову в оформленні паспорта, викладене у листі відповідача від 22 травня 2012 року № 30/5-9221, та зобов'язати останнього оформити та видати йому такий паспорт.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_10 послався на те, що для оформлення паспорта він подав відповідачу всі необхідні для цього документи згідно з переліком, визначеним Законом України від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3857-ХІІ) та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 (далі - Правила). Мотиви ж відмови в оформленні паспорта, зазначені у вищезгаданому листі відповідача, не віднесені до закріплених у статті 6 Закону № 3857-ХІІ та пункті 22 Правил підстав, за наявності яких громадянинові України може бути відмовлено у його видачі.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 23 липня 2012 року у задоволенні позову відмовив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 лютого 2013 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: скасував рішення відповідача про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду
за кордон та зобов'язав міграційну службу вирішити питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_10 У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 вересня 2013 року постанову суду апеляційної інстанції скасував, постанову суду першої інстанції залишив у силі.
Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд дійшов висновку про правомірність відмови міграційної служби у видачі ОСОБА_10 паспорта громадянина України для виїзду за кордон з підстав ненадання ним платіжних документів про сплату послуг з оформлення та видачі паспорта і вартості його бланка, оплата яких передбачена Переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміром плати за їх надання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року № 795 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Перелік), та Порядком надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 (далі - Порядок).
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_10, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом положень Переліку та Порядку, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2013 року та прийняти постанову про задоволення позову.
На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 5 червня 2013 року (К/800/10107/13), у якій касаційний суд, зобов'язуючи службу громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_11 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів, виходив із того, що порядок оформлення та видачі паспортів визначений Законом № 3857-XII та Правилами, а тому відповідач не мав права вимагати від ОСОБА_11 подання не передбачених вказаними нормативно-правовими актами документів і платежів.
Усуваючи розбіжності в застосуванні судом касаційної інстанції вищезгаданих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із нижченаведеного.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано Законом № 3857-XII.
Статтею 7 цього Закону передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію Закону № 3857-XII Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1995 року № 231 затвердив Правила, у пункті 10 яких наведено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Державне мито справляється, зокрема, за видачу громадянам України паспорта для виїзду за кордон або обміну цього паспорта на території України у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (статті 2, 3 Декрету).
Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням міграційною службою дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому міграційна служба не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про протиправність вимог міграційної служби щодо надання та сплати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон документів і платежів, які не передбачені Законом № 3857-XII та Правилами - спеціальними правовими актами, що врегульовують ці правовідносини.
Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим відповідно до частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2013 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву ОСОБА_10 задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2013 року скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.Б. Гусак О.А. КороткихО.В. Кривенда В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький Ю.Г. Тітов
-
Ігор Капустянський спершу добився рішення в суді про те, що ДМС зобов'язана видати йому паспорт за 170 грн. Коли ж ДМС відмовилася виконати це рішення суду, Ігор знову звернувся до суду з вимогою покарати чиновників.
І отрішення суду: начальник ГУДМС України в Харківській області Гузь В. В. оштрафований на 12 180 грн за невиконання рішення суду щодо видачі закордонного паспорта за 170 гривень А тепер питання до нового генпрокурора, чому мільярдна корупційна схема нелегального заробітку на закордонних паспортах досі існує? Чому досі за цю схему не покарано в кримінальному порядку вже екс-кервіника Державної міграційної служби Радутного? І всіх теперішніх керівників ДМС, що не виконують рішення суду? Чому досі ДП "Документ" – типова прокладка – має щоденні незаконні заробітки на громадянах України?
http://blogs.pravda.com.ua/authors/sokolenko/55af4fb404129/ (http://blogs.pravda.com.ua/authors/sokolenko/55af4fb404129/)