'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Судові справи => Адміністративні справи => Судові рішення => Тема розпочата: Перо від 30 Жовтня 2015, 21:20:32

Назва: ВАСУ: щодо неодержання висновку Держцінінспекції про економічну обгрунтованість
Відправлено: Перо від 30 Жовтня 2015, 21:20:32

Ухвала ВАСУ від 15.10.2015 р.

Цитувати

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2015 р.                               м. Київ                              К/800/68665/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 пред'явив позов до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 300 від 26 червня 2014 року.

Постановою Зарічнянського районного суду м. Сум від 19 вересня 2014 року позов задоволено.

Визнано незаконним та нечинним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 23 червня 2014 року № 300 в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій стосовно житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Зобов'язано виконавчий комітет Сумської міської ради невідкладно після набрання постановою законної сили опублікувати резолютивну частину постанови Зарічного районного суду м. Суми від 09 вересня 2014 року у виданні, в якому офіційно було оприлюднено рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 23 червня 2014 року № 300.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Сумської міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано.

Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить  рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що рішенням Сумської міської ради від 04 травня 2011 року «Про організацію ведення конкурсу по визначенню суб'єктів господарювання - виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми» визначено, що право на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми виборюється на конкурсних засадах.

21 червня 2011 року був проведений конкурс по визначенню суб'єктів господарювання - виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади м Суми, переможцем якого стало КП «Сумижитло».

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 300 від 23 червня 2014 року «Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради» встановлено тимчасові тарифи терміном до 31 грудня 2014 року на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються КП «Сумижитло» Сумської міської ради в тому числі по будинку по АДРЕСА_1.

Пунктом 709 Додатку до вказаного рішення встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КП «Сумижитло» по АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приймаючи рішення № 300 від 23 червня 2014року «Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради» по будинку по АДРЕСА_1 відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, не на підставі чинного законодавства України.

Також суд першої інстанції зазначив, що прийняттю органом місцевого самоврядування рішення про встановлення тарифів на послуги передує наявність розрахунків економічно обґрунтованих витрат на надання таких послуг. Висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надається Держцінінспекцією.

Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції не погодився та зазначив, що відповідачем дотримана процедура прийняття     оскаржуваного рішення, при прийнятті рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому права позивача останнім не порушені.

Крім того суд апеляційної інстанції вказав, що жоден нормативно-правовий акт не містить в собі обов`язкових вимог до форми надання економічного обґрунтування витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, в зв'язку із чим доводи позивача стосовно того, що третьою особою відповідачеві не надане належне економічне обґрунтування тарифів є помилковими.

Незгода окремого громадянина, що мешкає в будинку з розміром тарифів на житлово-комунальні послуги, які затверджені для значного числа будинків, не може бути підставою для визнання в цілому рішення суб`єкту владних повноважень про затвердження цих тарифів нечинним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є житлово-комунальними послугами.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги. При цьому положення частини шостої статті 59 вищезазначеного Закону передбачають, що виконавчі комітети міських рад приймають рішення у межах своїх повноважень.

Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг відноситься встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону.

Частиною 3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначає Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 (далі - Порядок формування тарифів ).

Тариф на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - це вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планових і нормативних витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

Частинами 2, 3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Відповідно до пункту 32 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надається Держцінінспекцією у порядку, затвердженому Мінекономрозвитку.

Здійснивши системний аналіз вказаних норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняттю органом місцевого самоврядування рішення про встановлення тарифів на послуги передує наявність розрахунків економічно обґрунтованих витрат на надання таких послуг. Висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надається Держцінінспекцією.

Оскільки виконавчим комітетом Сумської міської ради прийнято рішення № 300 від 26 червня 2014 року про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій стосовно житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 без необхідних висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про визнання незаконним та нечинним рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 23 червня 2014 року № 300 в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій стосовно житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.

Разом з цим судом апеляційної інстанції помилково було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Фактичні обставини справи судами першої та другої інстанції встановлено повно і правильно, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями ст. ст. 220, 221, 226, 230, 232 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року скасувати, а постанову Зарічнянського районного суду м. Суми від 19 вересня 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/52523229 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/52523229)

Назва: Re: ВАСУ: щодо неодержання висновку Держцінінспекції про економічну обгрунтованість
Відправлено: Перо від 30 Жовтня 2015, 21:23:22

Постанова ХААС від 01.12.2014 р. у справі № 591/6028/14 (скасована):

(click to show/hide)

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 р. Справа № 591/6028/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. ,  Водолажської Н.С.

           

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м. Суми від      19.09.2014р. по справі     №     591/6028/14-а

за позовом        ОСОБА_1       

до       Виконавчого комітету Сумської міської ради       

третя особа       Комунальне підприємство "Сумижитло" Сумської міської ради                   

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, 3-тя особа: Комунальне підприємство "Сумижитло" Сумської міської ради, в якому просив суд скасувати Рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №300 від 26.06.2014р.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2014 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з  постановою суду  першої інстанції, відповідачем  подано апеляційну скаргу, в якій він просить  скасувати оскаржувану  постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В  обґрунтування    вимог    апеляційної     скарги   відповідач  посилається   на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального  права, а саме: ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.п. 31. 35 Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №31, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач та третя особа подали заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. 

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія  суддів,  заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали  справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Рішенням Сумської міської ради від 04.05.2011 року «Про організацію ведення конкурсу по визначенню суб'єктів господарювання - виконавців послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми» визначено, що право на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми виборюється на конкурсних засадах.

21.06.2011 року був проведений конкурс по визначенню суб'єктів господарювання - виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади м Суми, переможцем якого стало КП «Сумижитло».

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради №300 від 23.06.2014 року "Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради" встановлено тимчасові тарифи терміном до 31.12.2014 року на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються КП "Сумижитло" Сумської міської ради в т.ч. по будинку за адресою: АДРЕСА_1.

п.709 Додатку до вказаного рішення встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КП "Сумижитло" по АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приймаючи рішення №300 від 23.06.2014року "Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради" по будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, не на підставі чинного законодавства України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Повноваження органів місцевого самоврядування встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до ч.6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської,  селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної  у місті ради.

Враховуючи викладене,  колегія суддів  приходить до висновку, що рішення №300 від 23.06.2014року "Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради" є офіційним письмовим документом, прийнятим ним у визначеній законодавством  формі і за встановленою  законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, які поширюють свою дію на невизначене коло осіб, і призначений для неодноразового застосування, тобто за своїми ознаками є нормативно - правовим актом.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в т.ч. встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом ( ч.2 ст.14 Закону України "Про житлово - комунальні послуги").

Частинами 2,3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавці/ виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно ст.  36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Будь-яких доводів стосовно порушення відповідачем порядку прийняття оспорюваного рішення, встановленого нормами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» позивачем не зазначено.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг згідно з установленим переліком для об'єктів державної або комунальної власності здійснюється за результатами конкурсу. Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого самоврядування.

Згідно ч. 7 ст. 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок підготовки та проведення конкурсів, типові договори на надання житлово- комунальних послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

На виконання вказаної норми закону Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 31 затверджено Порядок проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пунктів 31, 35 вказаного Порядку рішення про результати проведення конкурсу приймається конкурсною комісією на закритому засіданні у присутності не менш як половини її складу відкритим голосуванням простою більшістю голосів. Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується усіма членами комісії, що брали участь у голосуванні. З переможцем конкурсу укладається протягом п'яти календарних днів після прийняття конкурсною комісією рішення договір на надання послуг.

За результатами проведеного 21.06.2011 року конкурсу з визначення виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади м. Суми відповідним протоколом від 21.06.2011 року №1 конкурсною комісією переможцем визначено КП «Сумижитло» Сумської міської ради.

Комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради здійснило формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до Порядку формування тарифів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».

Висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих втрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Державною інспекцією України з контролю за цінами у порядку, затвердженому Мінекономрозвитку на момент прийняття рішення від 26.06.2014 № 300 не отриманий КП «Сумижитло» СМР, що передбачалось Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 № 602 «Деякі питання формування та встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги».

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2014 № 269 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» у Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженому постановою від 01.06.2011 № 869, розділ «Надання висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з виробництвом теплової енергії, її транспортуванням та постачанням, а також наданням послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води» виключений.

Тарифи та загальні розміри тарифів з переліком послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, періодичністю і строками надання послуг, встановлені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.2014 № 300, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.09.2013 № 476 «Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради».

В зв'язку з чим відсутня була необхідність в процедурі доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 30.07.2012 № 390 «Про затвердження Порядку доведення до споживачів та про врахування відповідної позиції територіальних громад».

Рішенням Сумської міської ради від 25.05.2011 №516-МР «Про передачу об'єктів житлового фонду комунальної власності територіальної громади міста Суми в господарське відання та на баланс комунальному підприємству «Сумижитло» Сумської міської ради» КП «Сумижитло» СМР вказано балансоутримувачем будинків, яке і здійснює управління будинками. Містобудівна та землевпорядна документація щодо детального плану територій в даний час знаходиться в стадії розробки і тому, на момент прийняття рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.14 №300 прибудинкова територія визначена виконавцем послуг самостійно.

Необхідно відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 970 затверджений Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі.

Головна мета порядку - забезпечити реалізацію права споживачів на зменшення розміру плати за такі послуги за настання умов, визначених Порядком.

Порядок зобов'язує виконавця вести облік доходів і витрат, кількісних та якісних показників надання послуг по кожному будинку та кожній складовій тарифу окремо та обов'язок інформувати споживачів про структуру, склад фактично понесених витрат, обсяг виконаних, запланованих робіт, а також про здійснення перерахунку; установлює, яким чином проводити перерахунок за умови отримання від споживачів актів-претензій, визначає умови, за яких перерахунок не проводиться.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011 р. № 869, тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

З наведеного вбачається, що вказаний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для надавача таких послуг є рекомендованим, а не обов'язковим.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 № 390 «Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово- комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад» інформація щодо обґрунтування причин зміни тарифу та загального розміру тарифу з переліком послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, періодичністю і строками надання послуг була доведена КП «Сумижитло» Сумської міської ради до мешканців будинків 22 та 23 серпня 2013 року шляхом розміщення об'яв на під'їздах будинків, 28 серпня 2013 року - розміщена на офіційному сайті Сумської міської ради.

За запитами окремих мешканців пройшли обговорення розрахункових тарифів по будинкам за участю КП «Сумижитло» Сумської міської ради.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 № 390 всі зауваження і пропозиції, які були отримані виконавчим комітетом Сумської міської ради, були направлені для розгляду КП «Сумижитло» Сумської міської ради.

КП «Сумижитло» Сумської міської ради листом від 23.09.2013 № 1360/15.01-05 повідомило, що відповідно до пункту 2.8. наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 № 390 пропозиції від мешканців будинків щодо розрахункових тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій були відхилені.

Виконавчим комітетом Сумської міської ради 27 вересня 2013 року прийнято рішення № 476 «Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради», яким зобов'язав КП «Сумижитло» Сумської міської ради отримати висновок Держцінінспекції щодо розрахунків економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внести у грудні 2013 року на розгляд виконавчого комітету Сумської міської ради відповідний проект рішення.

Тарифи та загальні розміри тарифів з переліком послуг, що входять до складу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, періодичністю і строками надання послуг, встановлені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 26.06.2014 № 300, залишились на рівні тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.09.2013 №476.

Перед затвердженням тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо кожного будинку КП «Сумижитло» Сумської міської ради здійснювало розрахунок тарифу по технічному обслуговуванню внутрішньо-будинкових мереж за вихідними даними окремо по кожній системі (гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, опалення), що підтверджується відповідним розрахунком стосовно буд. №165/126 по АДРЕСА_1.

При розрахунку КП «Сумижитло» Сумської міської ради за надані послуги з субпідрядними організаціями, сумарна загальна площа житлового будинку в розмірі 1806,9 кв.м. суттєво зменшує розмір тарифу на послуги з утримання будинку.

Судова колегія зазначає, що жоден нормативно-правовий акт не містить в собі обов`язкових вимог до форми надання економічного обґрунтування витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, а тому доводи позивача стосовно того, що третьою особою відповідачеві не надане належне економічне обґрунтування тарифів, та ці тарифи затверджені безпідставно, є помилковими.

Незгода окремого громадянина, що мешкає в будинку з розміром тарифів на житлово-комунальні послуги, які затверджені для значного числа будинків, не може бути підставою для визнання в цілому рішення суб`єкту владних повноважень про затвердження цих тарифів нечинним.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем  дотримана процедура прийняття   оскаржуваного  рішення, при прийнятті  рішення відповідач діяв  на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а  тому права позивача останнім  не порушені.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог. 

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197,  п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради задовольнити.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 19.09.2014р. по справі     №     591/6028/14-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис)  (підпис) Бенедик А.П.   Водолажська Н.С.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/41802557 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/41802557)

Назва: Re: ВАСУ: щодо неодержання висновку Держцінінспекції про економічну обгрунтованість
Відправлено: Перо від 30 Жовтня 2015, 21:26:20

Постанова Зарічного райсуду м. Суми від 19.09.2014 р. у справі № 591/6028/14-а

Цитувати

Державний герб України

Справа № 591/6028/14-а Провадження № 2-а/591/387/14   

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     19 вересня 2014 року                                                            м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Міліціанова Р.В., при секретарі - Бузовій Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство «Сумижитло» про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому ставить питання про незаконність встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території стосовно житлового будинку по АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим, що формування та затвердження цін та тарифів на послуги з утримання   будинків і споруд та прибудинкових територій регулюється нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та цілим рядом підзаконних нормативних актів. Зазначає, що тарифи повинні розраховуватися виконавцем послуг окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг. Перелік послуг, включених у розрахунок тарифів, повинен відповідати рівню облаштування житлового будинку, його прибудинкової території.. Тому, просить скасувати Рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради №300 від 26.06.2014р.

          В письмовій заяві представник позивача вимоги підтримав.

          Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

          Суд, дослідивши докази  та матеріали справи, встановив наступне.

Рішенням Сумської міської ради від 04.05.2011 року «Про організацію ведення конкурсу по визначенню суб'єктів господарювання - виконавців послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми» визначено, що право на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми виборюється на конкурсних засадах.

21.06.2011 року був проведений конкурс по визначенню суб'єктів господарювання - виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади м Суми, переможцем якого стало КП «Сумижитло».

Незважаючи на проведений конкурс відповідач не ухвалив рішення про затвердження результатів конкурсу і не визначив цим рішенням виконавця послуг.

Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради №300 від 23.06.2014 року "Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради" встановлено тимчасові тарифи терміном до 31.12.2014 року на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються КП "Сумижитло" Сумської міської ради в т.ч. по будинку за адресою: АДРЕСА_1.

п.709 Додатку до вказаного рішення встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КП "Сумижитло" по АДРЕСА_1.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є житлово-комунальними послугами.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні » до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги. При цьому положення частини шостої статті 59 вищезазначеного Закону передбачають, що виконавчі комітети міських рад приймають рішення у межах своїх повноважень.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг відноситься встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону.

Тобто, органами, уповноваженими здійснювати встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, є органи місцевого самоврядування, які і встановлюють ціни/тарифи на ці послуги.

Згідно з ч.3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначає Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 (далі - Порядок формування тарифів ).

Тариф на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - це вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планових і нормативних витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

Положення частин другої статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Відповідно до п.32 вказаного Порядку, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення (останні зміни внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014р. №269) висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надається Держцінінспекцією у порядку, затвердженому Мінекономрозвитку.

З аналізу вказаного законодавства вбачається, що прийняттю органом місцевого самоврядування рішення про встановлення тарифів на послуги передує наявність розрахунків економічно обґрунтованих витрат на надання таких послуг. Висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням   послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надається Держцінінспекцією.

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не виконано обов'язок та не надано доказів наявності на час встановлення оскаржуваним рішенням тарифів на послуги розрахунків економічно обґрунтованих витрат у відповідності до встановленого тарифу на послуги та висновків Держцінспекції України щодо їх економічної обґрунтованості, хоча обов'язок щодо встановлення тарифів на послуги на підставі висновку Держцінспекції є законодавчо встановленим.

Крім того, відповідно до п. 2 Порядку формування тарифів тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг   згідно з додатком до цього Порядку.

Згідно п.25 вказаного Порядку вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, установлення і утримання пристроїв замково-переговорного зв'язку тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків (гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Отже, з аналізу вказаної норми випливає, що вартість інших послуг (тобто, не передбачені Переліком послуг) сплачується понад розмір плати за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, таким чином не включається до складу тарифу на вказані послуги.

Також, вихідні дані щодо технічного стану спірного житлового будинку, зазначені у розрахунку Тарифів на послуги, а саме: загальна площа житлової частини, площа прибудинкової території, загальна площа сходин, площа підвалів тощо, документально не підтверджені, виходячи з наступного.

Так, з Додатку до оскаржуваного рішення виконавчого комітету вбачається, що тарифи встановлені на підставі розрахункових матеріалів, наданих КП "Сумижитло" Сумської міської ради.

Згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001р. за N582/5773 до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать, зокрема, багатоквартирні житлові будинки.

Технічній інвентаризації підлягають будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.

Під час інвентаризації повинні бути обстежені основні конструктивні елементи будинків: фундаменти, стіни, перегородки, надпідвальні, міжповерхові та горищні перекриття, підлога, вікна, двері, покрівля; внутрішнє і зовнішнє опорядження; системи опалення та вентиляції, водопровідно-каналізаційне обладнання, газове і електрообладнання, ліфти, сміттєпроводи тощо

Технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працюють один або більше виконавців робіт з технічної інвентаризації, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України.

На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи (додаток 1) та технічні паспорти (додатки 2 - 8, 18), які скріплюються підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою.

Інвентаризаційна справа формується і ведеться на кожен об'єкт нерухомого майна на весь час його існування та зберігається в органі державної реєстрації прав за місцезнаходженням такого об'єкта.

Тобто, технічний стан житлового будинку визначається технічним паспортом житлового будинку, а не розрахунковими матеріалами, на підставі яких визначено тарифи КП "Сумижило" СМР.

Крім того, з розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій вбачається, що кількість квартир в спірному будинку складає 40 квартир. Їх загальна площа складає 1806,90 м.кв.

Між тим, як вбачається з технічного паспорту на спірний будинок число квартир складає-40, проте їх загальна площа становить 1193,0 м.кв.

Отже, вихідні дані технічного стану спірного будинку, які задіяні в розрахунку тарифу на послуги не співпадають з вихідними даними, визначеними технічним паспортом на спірний житловий будинок.

Статтею 42 Земельного кодексу України встановлено, що розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Проте, як свідчать матеріали справи, містобудівна та землевпорядна документація щодо детального плану території спірного будинку, розміри та конфігурація якої повинна враховуватися при розрахунку тарифів на послуги, на момент прийняття оскаржуваного рішення знаходилась в стадії розробки, тобто на час встановлення тарифів на послуги "прибирання прибудинкової території" були відсутні.

Також, до переліку тарифів по оплаті послуг включено «поливання дворів і газонів». Між тим, доказів наявності на прибудинковій території пристроїв поливання, технічної можливості обліку використаної при цьому води та укладання відповідного договору із КП «Міськводоканал» відповідачем не надано, тобто відповідачем не надано доказів в підтвердження обґрунтованого включення до переліку послуг «поливання дворів і газонів» та прибирання «при будинкової території».

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що приймаючи рішення №300 від 23.06.2014року "Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій Комунального підприємства "Сумижитло" Сумської міської ради" по будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, не на підставі чинного законодавства України.

Також, суд враховує, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем жодним чином не враховано вказівки, викладені в Постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014р. у справі № 591/8741/13-а.

Відповідач та третьою особою жодним чином не спростовані доводи позивача.

Тому, на підставі ст. 171 КАС України, рішення відповідача є незаконним та нечинним.

Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 73,08грн. підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись ст.22, 122, 293 КУпАП, ст.ст. 9,10, 72, 159-163,171-2 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та нечинним рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 23.06.2014 року №300 в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій стосовно житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати Виконавчий комітет Сумської міської ради невідкладно після набрання постанови законної сили опублікувати резолютивну частину Постанови Зарічного районного суду м. Суми від 09 вересня 2014 року у виданні, в якому офіційно було оприлюднено рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 23.06.2014 року №300.

Стягнути з Місцевого бюджету м. Суми на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 73 грн. 08 коп.

          Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. Для осіб, які не приймали участі у судовому засіданні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови суду.

Для суб'єкта владних повноважень десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

                    Суддя                                                                                                        Р.В. Міліціанов

http://reyestr.court.gov.ua/Review/40532547 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/40532547)