'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник
Судові справи => Адміністративні справи => Тема розпочата: Перо від 09 Листопада 2015, 12:19:44
-
Ухвала ОАСК від 27.05.2015 р. про відкриття провадження (ПНКРЕКП № 583 від 03.03.2015 р.):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/44432475 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/44432475)
08.07.2015 13:30 Кротюк О.В. 826/9907/15 Позивач (заявник): Перепилиця Євген Іванович, відповідач (боржник): Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 3-я особа: Президент України, 3-я особа: Міністерство юстиції України визнання незаконною та скасування постанови вул. Велика Васильківська, 81а, м. Київ, 03150
12.08.2015 15:00 Кротюк О.В. 826/9907/15 Позивач (заявник): Перепилиця Євген Іванович, відповідач (боржник): Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 3-я особа: Президент України, 3-я особа: Міністерство юстиції України визнання незаконною та скасування постанови вул. Велика Васильківська, 81а, м. Київ, 03150
Ухвалою ОАСК від 08.07.2015 р. з цією справою об'єднані справи №№ 826/9909/15, №826/9912/15
07.10.2015 16:00 Кротюк О.В. 826/9907/15 Позивач (заявник): Перепилиця Євген Іванович, відповідач (боржник): Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 3-я особа: Президент України, 3-я особа: Міністерство юстиції України визнання незаконною та скасування постанови вул. Велика Васильківська, 81а, м. Київ, 03150
Постанова ОАСК від 03.11.2015 р. про задоволення позову
http://reyestr.court.gov.ua/Review/53112377 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/53112377)
Ухвала ОАСК від 28.05.2015 р. про відкриття провадження (ПНКРЕКП від 03.03.2015 №583):
2. Закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду о 09 год. 15 хв. 25.06.2015.
3. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а, зал. №124.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/44443612 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/44443612)
28.07.2015 10:30 Мазур А.С. 826/9909/15 Позивач (заявник): Вороновський Анатолій Миколайович, відповідач (боржник): Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 3-я особа: Президент України, 3-я особа: Міністерство юстиції України визнання незаконною та скасування постанови вул. Велика Васильківська, 81а, м. Київ, 03150
Ухвалою ОАСК від 08.07.2015 р. об'єднана зі справою № 826/9907/15
826/9912/15
2. Закінчити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду о 09 год. 00 хв. 25.06.2015.
3. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а, зал. №124.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/44443628 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/44443628)
28.07.2015 10:20 Мазур А.С. 826/9912/15 Позивач (заявник): Сіряк Андрій Олександрович, відповідач (боржник): Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 3-я особа: Президент України, 3-я особа: Міністерство юстиції України визнання незаконною та скасування постанови вул. Велика Васильківська, 81а, м. Київ, 03150
Ухвалою ОАСК від 08.07.2015 р. об'єднана зі справою № 826/9907/15
-
Постанова ОАСК від 03.11.2015 р. про задоволення позову
Державний герб України
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 листопада 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/9907/15
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до треті особи: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Президент України Кабінет Міністрів України ОСОБА_4 Міністерство юстиції України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" ОСОБА_7 про визнання незаконною та скасування постанови Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) про визнання постанови № 583 від 03.03.2015 року «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» незаконної та скасування; визнання відсутнєю компетенції у НКРЕКП та ОСОБА_6, призначеного на підставі Указу Президента України № 969/2014 від 30.12.2014.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2015 року було об'єднано до спільного розгляду і вирішення адміністративні справи № 826/9909/15 (позивач ОСОБА_2.), 826/9912/15 (за позовом ОСОБА_3.), присвоєно об'єднаним справам загальний номер 826/9907/15.
Судом залучено третіх осіб: Президента України (свого відношення до позову не висловив, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності), Кабінет Міністрів України (проти позову заперечував), Міністерство юстиції України (проти позову заперечувало), НАК «Нафтогаз України» (проти позову заперечувало), ОСОБА_4, ОСОБА_7 в особі представника (позов підтримували).
Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.
В порядку ч.6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 583 від 03.03.2015 року «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» (далі - Постанова).
Позивачі просять суд визнати незаконною та скасувати Постанову, оскільки повноваження на її прийняття у відповідача були відсутні, що порушує їх права та інтереси як споживачів, зокрема, не виконувати незаконні рішення.
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
У відповідності до положень статті 11 Закону України "Про природні монополії" (№ 1682-III від 20.04.2000, далі - Закон № 1682, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваної Постанови) Національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України. Комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України. Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.
Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону (ч.1. ст.. 4 Закону № 1682 ).
Законодавство України про природні монополії складається з цього Закону, Повітряного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про транспорт", "Про трубопровідний транспорт", "Про залізничний транспорт", "Про електроенергетику", "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про засади функціонування ринку природного газу", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про теплопостачання", інших законів України, що встановлюють особливості здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій (стаття 3 Закону № 1682).
У відповідності до положень ч.4 ст. 5 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" (№ 1875-IV від 24.06.2004) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію і природний газ, тарифів на їх транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню.
В той же час, згідно ч.1 ст. 4 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" (№2467-VI від 08.07.2010, в редакції станом на день прийняття Постанови) встановлено, що державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.
Окрім того встановлено, що до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, належать, зокрема, затвердження порядку встановлення роздрібних цін на природний газ для населення.
Такий порядок було встановлено рішенням (постановою) Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.03.2011 № N 466 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 травня 2011 р. за N 637/19375, станом на час прийняття оскаржуваної Постанови) згідно п.2.5. якого рішення щодо встановлення роздрібних цін приймається НКРЕ на відкритих засіданнях у порядку, визначеному Регламентом НКРЕ, шляхом всебічного та повного з'ясування позицій усіх зацікавлених учасників відкритих засідань, які проводяться після розгляду та аналізу документів і матеріалів відповідними підрозділами НКРЕ.
Як встановлено судом з відомостей загальнодоступної електронної версії Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ([url]https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch[/url] ([url]https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch[/url])) НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ(НКРЕ) (Ідентифікаційний код юридичної особи 38022261) є такою що віднесена до категорії органу державної влади, створена на підставі указу Президента України №1059/2011 від 23.11.2011, з 03.09.2014 знаходиться в стані в стані припинення.
Окрім того, встановлено також, що НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ (Ідентифікаційний код юридичної особи 39369133) віднесено до категорії органи державної влади, створена на підставі указу Президента України №694/2014 від 27.08.2014.
Згідно Указу Президента України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (№ 694/2014 від 27.08.2014) встановлено утворити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. При цьому будь-які положення щодо правонаступництва вказаної особи в указі відсутні.
В силу положень ч.3 ст. 81 ЦКУ порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Закон № 1682, як і Конституція України, не передбачає умов та порядку правонаступництва відповідних національних комісій.
Вказане свідчить про обґрунтованість тверджень позивачів про неможливість особою, яка не є правонаступником попереднього органу, змінювати, скасовувати акти такого органу, який знаходиться в процесі ліквідації чи який ліквідовано. Це порушує зальні засади правових принципів, зокрема, юридичної визначеності.
У відповідності до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд з огляду на редакції Законів та підзаконних нормативно-правових актів та дату прийняття Постанови, дійшов висновку про її незаконність, оскільки станом на дату прийняття Постанови (03.03.2015р.) виключні повноваження щодо встановлення тарифів на електроенергію були лише у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ).
При цьому такі повноваження були надані Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг лише Законом "Про ринок природного газу" (329-VIII від 09.04.2015), який набув юридичної сили з 1 жовтня 2015 року.
Також суд відзначить, що владні повноваження надані суб'єкту саме законом, можуть бути змінені в бік зменшення або можуть бути надані іншій особі лише законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Відтак оскаржувана Постанова прийнята з перевищенням владних повноважень, встановлених законами, а саме: Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", Закону України "Про житлово-комунальні послуги". За таких обставин, позовні вимоги в части ні визнання незаконною та скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення з зазначенням судом коректного способу захисту порушених прав та інтересів.
Окрім того, суд погодиться з тим, що Постанова підписана не уповноваженою на це особою.
У відповідності до положень частини 2 ст.11 Закону № 1682 комісія як колегіальний орган утворюється у складі Голови комісії та шести членів комісії. Голова, члени комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу. Комісія є правомочною з моменту призначення більше половини її загального кількісного складу.
Голова комісії, зокрема: очолює систему комісії та керує її діяльністю; 2) скликає і проводить засідання комісії, вносить питання до розгляду на її засіданнях, підписує протоколи засідань та рішення комісії, затверджує порядок денний засідання комісії; 3) здійснює в установленому порядку представницькі функції щодо діяльності комісії; 4) на посади та звільнення з посад членів комісії; 5) видає накази, розпорядження та доручення з питань, що належать до його компетенції; 6) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Повноваження Голови, члена комісії припиняються у разі його смерті, визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим. Не можуть бути підставами для звільнення Голови, члена комісії набуття повноважень новообраним Президентом України.
Після закінчення строку повноважень Голова або член комісії продовжує виконувати свої обов'язки до призначення нового відповідно Голови або члена комісії (ч.4 ст.11 Закону № 1682).
Отже зазначена норма закону не передбачає такої посадової особи як «Виконуючий обов'язки Голови» та відповідних його повноважень, а, відтак, повноваження на підписання відповідного рішення НКРЕКП належить виключно Голові, а не виконуючому обов'язку Голови.
Вказана позиція є аналогічній позицій, яка висловлена Вищим адміністративним судом в однорідному питанні також змісту від 01 липня 2015 року справа номер П/800/167/15 ([url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46563828[/url] ([url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46563828[/url])).
Щодо інших вимог, заявлених позивачами через призму спроможності отримання даних, документів, погоджень та інше, суд відхиляє, оскільки вони є оціночними та не обґрунтованими належними і допустимими доказами.
Вимогу про визнання відсутності у НКРЕКП компетенції, суд відхиляє, як неналежний спосіб захисту порушених прав та інтересів, оскільки, по-перше, вказана категорія розглядається у спорах між суб'єктами владних повноважень в силу положень п.3.ч.2 ст. 17 КАС України, по-друге, виключається предметом розгляду справи щодо оскарження нормативно-правового акта.
Вимогу про визнання відсутності компетенції (повноважень) у ОСОБА_6 суд відхиляє, оскільки останній не є відповідачем (стороною) у справі.
З огляду на вказане, позов підлягає задоволенню частково.
Інші доводи і заперечення сторін не спростовують встановленого вище судом.
Окрім того, за наслідком розгляду цієї судової справи, суд вважає необхідним звернути увагу Президента України, як гаранта додержання, зокрема, Конституції України, та особи, яка має право законодавчої ініціативи та статус суб'єкта конституційного звернення в порядку ст. 150 Конституції України, на тези, викладені у рішенні Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців першого, другого частини першої, частини другої статті 11 Закону України "Про природні монополії" (справа про національні комісії регулювання природних монополій)" 14-рп/2008 від 08.07.2008 (п.2. мотивувальної частини рішення), згідно яких Президент України може унормовувати діяльність лише тих органів, щодо утворення яких і керування якими він має конституційні повноваження, передбачені статтею 106 Конституції України. Також суд, в цьому розрізі зазначить, що згідно з пунктом 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (затверджено Указом Президента України від 10 вересня 2014 року N 715/2014) НКРЕКП є державним колегіальним органом. Відповідно до положень Стаття 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Відтак є сумнівним взагалі легітимність оскаржуваного рішення, яке має статус нормативно-правового акту, оскільки виданий колегіальним державним органом (не віднесено до жодної з гілок влади), який у статті 6, 19 Конституції України відсутній. Суд відзначить, що у відповідності до положення статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Згідно підпункту 10.2. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" № 7 від 20.05.2013, ухваливши рішення про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його з цих підстав нечинним, суд у порядку, визначеному частиною одинадцятою статті 171 КАС України, повинен зобов'язати орган, який видав оскаржуваний акт, невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому такий акт було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163, 171 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати Постанову Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 583 від 03.03.2015 року «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» незаконною та нечинною з моменту її прийняття.
Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснити невідкладне (від дня набрання цією постановою законної сили) опублікування резолютивної частини цього судового рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднене оскаржуване рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/53112377[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/53112377[/url])
-
на это постановление подана апелляция .В админ апел. суде( Московская 8)заседание назначено на 16.12.2015г. на 15.30 коллегия судей кобаль,Епель,корпушова.
-
У зв'язку із тим, що один із позивачів Перепелиця повідомлений телефонограмою про апеляційний розгляд, проте не отримав апеляційні скарги по цій справі, провадження зупинено до 27.01.2016 р. о 15-45.
-
У зв'язку із перебуванням на лікарняному судді Кобаля, справу прийняла до свого провадження суддя Губська. Розгляд справи призначено на 22 лютого 2016 р. о 11:30 годин.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/55610073 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/55610073)
-
14.03.2016 13:00 Губська Л.В., Беспалов О.О., Файдюк В.В. 826/9907/15 Позивач (заявник): Перепилиця Євген Іванович, відповідач (боржник): Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, орган або особа, яка подала апеляційну скаргу: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", орган або особа, яка подала апеляційну скаргу: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 3-я особа: Міністерство юстиції України, 3-я особа: Президент України, 3-я особа: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 3-я особа: Блащук Володимир Юрійович, 3-я особа: Блащук Жаннета Григорівна про визнання незаконною та скасування по
-
21.03.2016 11:30 Губська Л.В., Оксененко О.М., Файдюк В.В. 826/9907/15 Позивач (заявник): Перепилиця Євген Іванович, відповідач (боржник): Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, орган або особа, яка подала апеляційну скаргу: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", орган або особа, яка подала апеляційну скаргу: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 3-я особа: Міністерство юстиції України, 3-я особа: Президент України, 3-я особа: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 3-я особа: Блащук Володимир Юрійович, 3-я особа: Блащук Жаннета Григорівна про визнання незаконною та скасування постанови
-
Постанову суду 1-ої інстанції скасовано. На жаль не маю процесуальних можливостей нову постанову оскаржувати до ВАСУ "завдяки" ВАВАНчику (Блащуку В. Ю.), який єдиний сьогодні заперечував проти вступу у справу третіх осіб (навіть відповідачі і треті особи на їх стороні поклалися на розсуд суду). >:(
-
От Блащука - не ожидала
Но Ваше выражение о невозможности оспорить к ВАСУ - удивляет, т.к это оспаривание нормативно-правового акта (ст 171 КАСУ) который касается всей страны, и кассацию подать может каждый пользователь газом. Вопрос в том что на сегодняшний день это "удовольствие" (кассация) - не из дешевых и рука не поднимается вытянуть из бюджета семьи порядка 800 грн (приблизительно)
Но для этого есть льготная категория граждан (по судовому сбору), интерес которых можно представлять в суде (доверенность на ведение суд. дел)
ВОПРОС в том, как из такого гражданина выбить страх раба и уговорить на косвенное участие в таком споре :-[
-
Так судді не вважають ПНКРЕКП по тарифам на ЖКП НПА.
-
Так судді не вважають ПНКРЕКП по тарифам на ЖКП НПА.
прямая норма ст 171 КАСУ
http://reyestr.court.gov.ua/Review/44432475 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/44432475)
6. Зобов"язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі №826/9907/15 за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи Президент України, Кабінет Міністрів України про визнання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №583 від 03.03.2015 "Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення" незаконною та її скасування, у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
7. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надати суду докази опублікування оголошення.
-
кассацию подать может каждый пользователь газом...
ст 171 КАСУ:
6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
-
Так судді не вважають ПНКРЕКП по тарифам на ЖКП НПА.
прямая норма ст 171 КАСУ
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/44432475[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/44432475[/url])
Не узагальнюйте. ПНКРЕКП є різними: як нормативно-правовими актами (НПА), так й актами індивідуальної дії. Кваліфікація кожному правовому акту надається у відповідній справі. У даній справі судом першої інстанцій встановлено, що предметом оскарження є НПА. А публікацію суд може зобов'язати зробити навіть й щодо оскарження акту індивідуальної дії, бо це відбувається до вирішення справи по суті.
-
Постанова КААС від 21.03.2016 р.:
(http://thumbnails113.imagebam.com/47378/57428f473773241.jpg) (http://www.imagebam.com/image/57428f473773241) (http://thumbnails114.imagebam.com/47378/30d1c9473773242.jpg) (http://www.imagebam.com/image/30d1c9473773242) (http://thumbnails114.imagebam.com/47378/cfb4f8473773245.jpg) (http://www.imagebam.com/image/cfb4f8473773245) (http://thumbnails113.imagebam.com/47378/7d7511473773249.jpg) (http://www.imagebam.com/image/7d7511473773249) (http://thumbnails114.imagebam.com/47378/7e6715473773251.jpg) (http://www.imagebam.com/image/7e6715473773251) (http://thumbnails114.imagebam.com/47378/97cda8473773252.jpg) (http://www.imagebam.com/image/97cda8473773252) (http://thumbnails114.imagebam.com/47378/ed8583473773254.jpg) (http://www.imagebam.com/image/ed8583473773254) (http://thumbnails113.imagebam.com/47378/79c88a473773255.jpg) (http://www.imagebam.com/image/79c88a473773255) (http://thumbnails114.imagebam.com/47378/2de478473773256.jpg) (http://www.imagebam.com/image/2de478473773256) (http://thumbnails113.imagebam.com/47378/7adda1473773258.jpg) (http://www.imagebam.com/image/7adda1473773258)
Підстав для її скасування більше ніж достатьньо.
P. S. У заголовку теми правильно зазначено прізвище одного з позивачів.
-
Постанова КААС від 21.03.2016 р. у ЄДРСР:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/56675321 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/56675321)
-
Ухвала ВАСУ від 13.04.2016 р. про відкриття к/п:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/57254827 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/57254827)
-
Знайомтеся з ідіотами (або консервами Порошенка) Верховного Суду: Берназюк Ян Олександрович, Желєзний Ігор Вікторович, Коваленко Наталія Володимирівна.
(https://chesnosud.org/wp-content/uploads/2017/01/Bernaziuk-Oleksandr.jpg) (https://chesnosud.org/wp-content/uploads/zhelieznyi_ihor.jpg) (https://chesnosud.org/wp-content/uploads/2017/01/Kovalenko_Nataliia.jpg)
У той час, як ухвалою КСУ № 7-уп/2018 від 19.09.2018 р. (https://gro-za.org/forum/index.php?topic=9731.0) чітко визначено Юридичну позицію:
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" від 23 лютого 2014 року № 763-VII визнано таким, що втратив чинність, Закон № 2592.
а постановою ВП ВС № 9901/988/18 від 20.11.2019 р. (https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10455.0) має бути встановлено, що ст. 11 ЗУ "Про природні монополії" викладено на сайті ВРУ в редакції, яка у 2014 р. втратила чинність, ось шо верзе колегія Берназюк-Желєзний-Коваленко постановою ВС від 21.12.2019 р.:
Державний герб України
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 грудня 2019 року
Київ
справа №826/9907/15
адміністративне провадження №К/9901/14787/18, К/9901/14784/18, К/9901/14786/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В. та судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, - Президент України, Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 583 від 03 березня 2015 року «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» незаконною та її скасування за касаційними скаргами ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Губської Л.В., Оксененка О.М. та Файдюка В.В. від 21 березня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), треті особи: Президент України, Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - треті особи), в яких просили:
- визнати постанову НКРЕКП № 583 від 03 березня 2015 року незаконною;
- скасувати постанову НКРЕКП № 583 від 03 березня 2015 року;
- визнати відсутність компетенції (повноважень) НКРЕКП щодо прийняття рішень про встановлення (зміну) тарифів/цін на природний газ, що використовується для потреб населення;
- визнати відсутність компетенції (повноважень) ОСОБА_8. , призначеного на підставі Указу Президента України № 969/2014 від 30 грудня 2014 року «Про тимчасове виконання обов`язків Голови НКРЕКП» щодо підписання рішень НКРЕКП.
В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що орган, який не є правонаступником попереднього органу, не має повноважень щодо зміни, скасовування актів такого органу, який знаходиться в процесі ліквідації чи який ліквідовано, оскільки це порушує загальні засади правових принципів, зокрема, юридичної визначеності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано постанову Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 583 від 03 березня 2015 року «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» незаконною та нечинною з моменту її прийняття; зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснити невідкладне (від дня набрання цією постановою законної сили) опублікування резолютивної частини цього судового рішення у виданні, в якому було офіційно оприлюднене оскаржуване рішення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час прийняття постанови № 583 НКРЕКП не мала повноважень на встановлення тарифів на природний газ, оскільки вона не є правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), крім того, ця постанова підписана неповноважною особою.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року апеляційні скарги НКРЕКП та НАК «Нафтогаз України» задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що хоча формально НКРЕКП не визначена правонаступником НКРЕ, проте, виходячи з покладених на неї завдань та функцій, до неї перейшли всі повноваження НКРЕ, а тому НКРЕКП, з огляду на принцип безперервності здійснення державної влади та її стабільності, є функціональним правонаступником ліквідованої НКРЕ. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що діюче законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не містить заборони щодо тимчасового призначення особи виконуючим обов`язки за посадою або обмежень повноважень посадовця при такому призначенні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року, посилаючись на судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційні скарги подані 11, 13, та18 квітня 2016 року.
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 13 та 26 квітня та 18 травня 2016 року відкрито касаційні провадження у справі № 826/9907/15, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не було закінчено
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 826/9907/15 за касаційними скаргами ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Разом із касаційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та разом із запереченням на касаційні скарги представником НКРЕКП подані клопотання про розгляд справи у касаційному порядку за їх участі, у задоволенні яких відмовлено ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову № 583 від 03 березня 2015 року «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення», якою встановлено:
1. Встановити роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення (з урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом), у разі використання природного газу:
1) для приготування їжі та/або підігріву води - 7,188 грн за 1 м3;
2) для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води):
у період з 01 травня по 30 вересня (включно) - 7,188 грн за 1 м3;
у період з 01 жовтня по 30 квітня (включно):
за обсяг, спожитий до 200 м3 природного газу на місяць (включно), - 3,600 грн за 1 м3;
за обсяг, спожитий понад 200 м3 природного газу на місяць, - 7,188 грн за 1 м3.
2. Для потреб населення смт Солотвине Закарпатської області, яке використовує природний газ безпосередньо із Солотвинського родовища, роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення, встановлені згідно з пунктом 1 цієї постанови, за вирахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом, застосовуються з урахуванням коефіцієнта 0,8.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційні скарзі ОСОБА_4 зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки тому, що НКРЕКП не є органом державної влади, відтак її акти не можуть носити нормативно-правовий характер і бути обов`язковими для всіх, відтак, комісія не мала повноважень приймати оскаржувану постанову.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального, внаслідок чого, вважає, що суд не надав належної правової оцінки тому, що повноваження НКРЕКП на встановлення тарифів на газ для населення не передбачені у новому Законі України «Про ринок природного газу», тому зазначає, що непослідовним та протизаконним з точки зору правонаступництва є створення в 2014 році НКРЕКП указом Президента України з наданням повноважень встановлювати тарифи на газ для населення.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 посилається на неповноцінність та юридичну неспроможність висновків суду апеляційної інстанції, оскільки, вважає, що укази Президента України щодо утворення НКРЕКП і Положення про його діяльність є неконституційними і незаконними, оскільки видані на підставі законодавчого акта (частина перша статті 11 Закону України «Про природні монополії» в редакції від 30 липня 2010 року, чинній станом на 7 жовтня 2010 року), положення якого щодо відповідних повноважень Президента України визнані неконституційними у справі про національні комісії регулювання природних монополій, тому НКРЕКП є не конституційно утвореним органом.
Від представника НАК «Нафтогаз України» надійшло заперечення на касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , в якому вказує на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить відмовити у задоволенні касаційних скарг, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року залишити без змін.
Від представника НКРЕКП надійшло заперечення на касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та окремо ОСОБА_6 , в якій просить касаційні скарги залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження НКРЕКП у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про засади функціонування ринку природнього газу» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» тарифи на комунальні послуги - це тарифи на теплову енергію (крім тарифів на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, а також тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, а також тарифи на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) для суб`єктів, які є виконавцями цих послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» передбачено, що державне регулювання діяльності суб`єктів ринку природного газу, в тому числі суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, належить, зокрема, забезпечення проведення тарифної та цінової політики на ринку природного газу.
Реалізація природного газу для задоволення потреб населення здійснюється гарантованими постачальниками за роздрібними цінами, встановленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (частина п`ята статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу»).
Частиною першою статті 4 Закону України «Про природні монополії» встановлено, що державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про природні монополії» (з внесеними змінами з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2008 року № 14-рп/2008, у редакції Закону від 07 жовтня 2010 року N 2592-VI), національні комісії регулювання природних монополій (далі - комісії) є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.
Комісії підпорядковуються Президенту України, підзвітні Верховній Раді України та діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.
На виконання, зокрема, законів України «Про природні монополії», «;Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» указом Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 утворено НКРЕКП.
Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - Положення), відповідно до пункту 3 якого, основними завданнями НКРЕКП, зокрема, є державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.
Пунктом 4 Положення передбачено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, установлює роздрібні ціни на природний газ, що використовується для потреб населення.
За пунктом 6 Положення НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій; звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом; складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими для виконання суб`єктами природних монополій; приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання; створювати та ліквідовувати територіальні органи як структурні підрозділи апарату НКРЕКП, що не мають статусу юридичної особи.
Таким чином, НКРЕКП, як національна комісія регулювання природних монополій, що утворена та функціонує відповідно до Закону України «Про природні монополії» наділена повноваженнями по встановленню роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 826/16994/15 та Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 826/15733/15.
Відповідно до підпункту 4 пункту 10 Положення рішення НКРЕКП підписує голова.
Згідно пункту 9 вказаного Положення НКРЕКП як колегіальний орган утворюється у складі голови та шести членів. Голова НКРЕКП призначається на посаду та звільняється з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу. В день створення НКРЕКП Президент України призначив голову та 6 членів комісії відповідними указами.
В силу приписів пункту 1 указу Президента України № 969/2014 від 30 грудня 2014 року «Про тимчасове виконання обов`язків голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Вовка Дмитра Володимировича призначено тимчасово виконуючим обов`язки Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за згодою).
Таким чином, ОСОБА_8 на підставі указу Президента України виконує функції голови Національної комісії до закінчення строку, на який його призначено т.в.о. голови.
Відповідно, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків, що ОСОБА_8 на час прийняття спірної постанови НКРЕКП був наділений, у спосіб, визначений законом, повноваженнями голови Нацкомісії та мав право підписувати таку постанову.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 826/15733/15.
На цій підставі, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що постанова НКРЕКП від 03 березня 2015 року № 583 «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» прийнята повноважним суб`єктом владних повноважень, у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто, є правомірною.
Відповідно до пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
Згідно пункту 27 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого наказом НКРЕКП 17 вересня 2014 року № 3 (далі - Регламент), інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, порядок денний (крім розділу «Різне») оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЕКП не пізніше ніж за три робочих дні до дня проведення засідання Комісії.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що засідання НКРЕКП, на якому розглядалось питання про прийняття спірної постанови, проводилось 03 березня 2015 року у формі відкритого слухання; оголошення про проведення вказаного засідання було опубліковано на офіційному веб-сайті НКРЕКП 28 лютого 2015 року.
Також судами зі змісту копії розширеного витягу з протоколу № 15 від 03 березня 2015 року відкритого засідання НКРЕКП встановлено присутність на засіданні усіх заінтересованих осіб.
Згідно з підпунктами 8, 15, 17 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації; здійснює експертизу проектів нормативно-правових актів та нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації, на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини; забезпечує ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, надання інформації з нього.
Відповідно до пункту 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що листом НКРЕКП від 03 березня 2015 року № 1912/16/61-15 проект постанови «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» було направлено на експертизу до Мін`юсту та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
Висновок Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини до проекту постанови «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» було підготовлено 03 березня 2015 року, яким визначено, що положення проекту і сам проект постанови «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини.
Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5 (далі - Порядок № 34/5).
Пунктом 6.7 Порядку № 34/5 визначено, що після включення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру і присвоєння йому реєстраційного коду Управління систематизації передає нормативно-правовий акт для опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України».
Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 34/5 нормативно-правові акти, що надійшли до Управління державної реєстрації нормативно-правових актів, заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, який ведеться в Управлінні.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 34/5 спеціалісти Управління проводять правову експертизу нормативно-правових актів, а саме: перевіряють їх відповідність Конституції та чинному законодавству України, а також правилам нормопроектувальної техніки. Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб`єкта нормотворення на прийняття цього нормативно-правового акта, забезпечення його відповідності законодавству, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.
Відповідно до підпункту 4.6.1 Порядку № 34/5 за результатами правової експертизи Міністерство юстиції України в межах установленого строку приймає, зокрема, рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта. Таке рішення приймається, якщо нормативно-правовий акт відповідає Конституції, законодавству України, Конвенції, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, антикорупційному законодавству, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, правилам нормопроектувальної техніки та правопису, і оформлюється наказом Міністерства юстиції України.
До наказу додається висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта, який підписується виконавцем та начальником відповідного відділу (згідно з розподілом обов`язків в Управлінні), редактором, погоджується начальником Управління і затверджується директором Департаменту.
Як встановлено судами попередніх інстанцій згідно з висновком нормативно-правовий акт розроблений відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постанов Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», від 28 лютого 2015 року № 66 «Про визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 81, від 17 квітня 2014 року № 106», від 02 березня 2015 року № 74 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання таким, що втратив чинність, Порядку встановлення роздрібних цін на природний газ для населення», розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2015 року № 129-р «Про схвалення проекту Листа про наміри Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду та проекту Меморандуму про економічну та фінансову політику» та з урахуванням листа Міністерства фінансів України (від 28 лютого 2015 року № 31-12240-03/6404) і положень Меморандуму про економічну та фінансову політику (Лист про наміри від 27 лютого 2015 року № 3080/0/2-15 Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду) пункту 3 витягу з протоколу № 27 засідання Кабінету Міністрів України від 02 березня 2015 року «Рішення з окремих питань».
Позицію уповноважених представників профспілок, їх об`єднань викладено в протоколі засідання постійно діючого тристороннього дорадчого органу при Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо зміни роздрібних цін на природний газ для потреб населення від 02 березня 2015 року № 9/0/39-15.
Згідно з висновком Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 03 березня 2015 року зазначений нормативно-правовий акт відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
Крім того, відповідно до пункту 5.1. Порядку № 34/5 після підписання Міністром юстиції України наказу про державну реєстрацію нормативно-правового акта Управління заносить його до Державного реєстру нормативно-правових актів (далі - Державний реєстр).
Згідно з пунктом 6.1 Порядку№ 34/5 не пізніше наступного дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру його копія на паперовому носії подається до Управління систематизації законодавства Департаменту реєстрації та систематизації нормативних актів, правоосвітньої діяльності для включення до Єдиного державного реєстру.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувана постанова НКРЕКП зареєстрована в Мін`юсті 03 березня 2015 року за №242/26687, включена до Єдиного державного реєстру з присвоєнням реєстраційного коду 03 березня 2015 року за № 75896/2015, тобто, з дотриманням Порядку.
Пунктом 6.7 Порядку № 34/5 визначено, що після включення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру і присвоєння йому реєстраційного коду Управління систематизації передає нормативно-правовий акт для опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність порушень встановленого порядку при поданні спірної постанови для реєстрації до Міністерства юстиції, а також, при здійсненні державної реєстрації.
Суд також вважає необґрунтованими доводи скаржника - ОСОБА_6 стосовно того, що НКРЕКП є неповноважним органом у зв`язку з тим, що його утворено указом Президента України з посиланням, зокрема, на статтю 11 Закону України «Про природні монополії», яка визнана Конституційним Судом України неконституційною, оскільки указ Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 прийнято, у тому числі на підставі статті 11 Закону України «Про природні монополії» у редакції Закону від 07 жовтня 2010 року N 2592-VI, прийнятого з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2008 року № 14-рп/2008.
Оскільки судом касаційної інстанції не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні рішення судом апеляційної інстанції, то відповідно до частини першої статті 350 КАС України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Оскільки колегія суддів залишає у силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Я.О. Берназюк
Судді: І.В. Желєзний
Н.В. Коваленко
http://reyestr.court.gov.ua/Review/86552207 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86552207)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/86552195 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86552195)
http://reyestr.court.gov.ua/Review/86551742 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86551742)