Куди: До дарницького районного суду м. Києва
Суддя: Трусова Т.О.
Справа: №753/5619/16-ц
Заперечення проти позову
Позивачем на підтвердження своїх вимог надано «Договір про відшкодування витрат за надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території».
Даний договір був укладений мною з Позивачем під тиском з боку забудовника ТОВ «Девелопер». Позивач є афільованою структурою з ТОВ «Девелопер» і змусив мене укласти даний договір. В разі не укладання даного договору я міг був бути позбавлений своєї про інвестованої квартири, як це вже неодноразово траплялося з іншими інвесторами в Україні.
Позивач в своєму позові посилається на закон України «Про житлово-комунальні послуги». Але відповідно до ч.2 ст.322 ЦК України – саме на власника майна покладено тягар його утримування. Але з наданого самим же Позивачем витягу з реєстру прав на нерухоме майно чітко видно, що я став власником квартири №132 за адресою вул. Е. Чавдар 14 06.11.2013р. А договір був укладений 30.11.2012р. Тобто майже за рік до набуття мною власності.
Крім того, даний договір суперечить чинному законодавству, а тому з самого початку є нікчемним і не потребує додаткового визнання цього в судовому порядку.
Але враховуючи недосконалість судового поля в Україні у сфері ЖКХ, мною було подано заяву про розірвання даного договору 04.02.2014р. в той же день як я отримав у забудовника правовстановлюючі документи на свою квартиру №132 по вул. Е. Чавдар 14(Додаток 1). Дана дія була передбачена пунктом договору 7.1
Також додаю копію довідки ТОВ «Фірма «Девелорпер»», що я отримав правовстановлюючі документи саме 04.02.2014р.(Додаток 2)
Разом з заявою про розірвання вищезгаданого договору, мною Позивачу була надана оферта договорів підписана з моєї сторони «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» та «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»(це підтверджує Додаток 1).
Тобто, я як сумлінний власник хотів привести наші відносини до законного поля і мати законні підстави отримувати житлово-комунальні послуги і сплачувати їх вартість. Але моя ініціатива на жаль була проігнорована Позивачем і зараз ми змушені з’ясовувати наші питання в судовому порядку.
Як доказ права своєї вимоги Позивач стверджує, що він є балансоутримувачем будинку за адресою вул. Е. Чавдар 14. На підтвердження цього він надав «Акт приймання житлового багатоповерхового будинку з балансу на баланс» від афільованої з ним структури ТОВ «Фірма «Девелопер»». Але ніхто з співвласників нашого будинку ніколи не приймав рішення про передачу нашого будинку на баланс ТОВ «Фірма «Девелопер»». Тобто даний доказ є нікчемним, тому що ТОВ «Фірма «Девелопер»» розпорядилася неналежним їй майном. Якщо це є не так, то прошу суд витребувати у ТОВ «Фірма «Девелопер»» документ, що підтверджує її право власності на будинок за адресою вул. Е. Чавдар 14.
Також нагадаю, що відповідно до чинного законодавства та рішення Конституційного суду України всі нежитлові, технічні та інші приміщення належать співвласникам даного будинку. Співвласники нашого будинку ніколи не приймали рішення про передачу на баланс нашого будинку ТОВ «Фірма «Девелопер»» і не укладали відповідні договори.
Перейдемо до доказів щодо суми, котру як вважає позивач я йому винен.
Відповідно до чинного законодавства тариф на утримання будинку повинен бути затверджений органом державної влади. Як доказ Позивач наводить витяг з розпорядження КМДА №715 від 24.05.2013р.у розмірі 3.23 за 1 кв. метр котрий він почав застосовувати з серпня 2013р. До цього незатверджений ніким тариф в нього плаває від 1,73 до 3.05 за 1 кв. метр.
Як доказ своєї вимоги Позивач наводить Розпорядження КМДА №858 31.05.2011р. Але дане розпорядження було скасоване рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2014р. справа №2-а-118/11(Додаток 3). Дане рішення залишене без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду України від 10 липня 2014 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 року залишено без змін постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року.
Тобто апріорі Позивач посилається на недостовірні докази і вводить суд в оману.
Всі інші рішення КМДА і НКРЕ на котрі посилається позивач також визнані незаконними або перебувають у стадії розгляду судами різних інстанцій про визнання їх незаконними.
Крім того, я просив надати Позивача докази що саме він є постачальником послуг з горячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення і централізованого опалення. Оскільки це є види діяльності котрі потребують спеціальної ліцензії, я прохав його надати суду докази, що він має дані ліцензії і є постачальником даних послуг. На жаль він не зробив цього і так і не надав відповідні достовірні докази, що він має право вимоги за даними статтями.
Перейдемо до доказів щодо кількості спожитих мною житлово-комунальних послуг згідно доказів наданих Позивачем. Нескладний аналіз даних доказів показує, що вони взяті зі стелі.
Опалення.
У березні і квітні 2013р. Позивач рахує опалення за невідомим тарифом за метр квадратний. Хоча в нашому будинку встановлені індивідуальні лічильники теплової енергії і згідно діючого законодавства плата за опалення має справлятися саме згідно даних лічильників. У жовтні 2013р. Позивач малює цифру 1.0736 Гкал, а за листопад 2013р. в нього – виходить 0,2669 Гкал.
Я вважаю, що для винесення законного і обгрунтованого рішення по нашій справі, Позивач має надати докази того, скільки було спожито будинком теплової енергії помісячно в опалювальний період з розбивкою скільки спожили всі квартири і скільки пішло на опалення місць загального користування. А також надати на що він спирався при розрахунку спожитої теплової енергії моєю квартирою.
Гаряче і холодне водопостачання та водовідведення.
У цьому розділі бурна фантазія позивача вийшла за будь-які рамки. Особливо показові надані ним показники, щодо споживання мною води за листопад 2014р. – 216 кубів холодної та 203 куба гарячої води. Цікаво було б порахувати, чи можливо взагалі спожити таку кількість води з цілодобово відкритими кранами на протязі місяця.
Але ми маємо спиратися на факти, а не фантазії. Тому мною разом з Позивачем була проведена звірка показників лічильників гарячого та холодного водопостачання 17 травня 2016р.(Додаток 4). У ньому зафіксовано обома сторонами що станом на 17 травня 2016р. показники водомірів по гарячій воді становлять 47 і 233 кубометри(разом 280), а холодної – 210 і 132 кубометри(разом 342). Після цього мною були замінені лічильники гарячої води на нові.(надаю суду фото показників лічильників станом на 19 травня 2016р.)
Натомість позивач у своїх так званих доказах малює цифри у розмірі 97 і 299 кубів гарячої води(разом 396) і 319 і 394 кубів холодної води(разом 713) станом на вересень 2015р.
Тобто замість 280 кубів гарячої води намальовано 396, а замість 342 кубів холодної намальовано 713. А з того часу минув вже майже рік, тобто справжні показання водомірів на вересень 2015р. були ще нижчі.
Тому хотілось би дуже дізнатися на що спирався Позивач малюючи дані цифри і вводячи в оману суд недостовірними доказами.
Як зазначав вище, Позивач не навів доказів того, що саме він має право вимоги на оплату за спожиті послуги ГВП, ХВП, водовідведення та централізованого опалення. Але якщо суд вирішить, що саме Позивач має право даної вимоги, то прошу перерахувати суму відповідно до дійсно спожитого об’єму даних послуг за період позову.
Виходячи з усього вищевикладеного і враховуючи, що Позивачем не надано належних та достовірних доказів існування у мене перед ним боргу, а все ґрунтується на його припущеннях і хибних і недостовірних доказах,
Прошу суд відмовити Позивачу у задоволенні позивних вимог у повному обсязі.
06 червня 2016р. _______________ Осовик О.М.
[\spoiler]