Саме "смішне", що тепер, що б не постановили в ап.суді, касаційну скаргу ВС не прийме... Бо визначить справу малозначною... >:(Сюди перенесено дискусію щодо критеріїв визначення справ малозначними з теми КП "Керуюча компанія..." подала позов після скасування судового наказу Див. https://gro-za.org/forum/index.php?topic=9347.msg53095#msg53095
Це мого цього провадження стосується?
Навіть при наявності мого зустрічного позову?
Стаття 389. Право касаційного оскарженняВи доведете, що Ваша справа відноситься до а), б), в), г)?
1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
2. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
3. Не підлягають касаційному оскарженню:
1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ви доведете, що Ваша справа відноситься до а), б), в), г)?Так по моїй справі провадження почалось у 2015 р., коли ще не було поняття "малозначимі справи".
Я також вважаю, що Ви маєте право на касаційне оскарження, але за правилами чинного ЦПК.Ви доведете, що Ваша справа відноситься до а), б), в), г)?Так по моїй справі провадження почалось у 2015 р., коли ще не було поняття "малозначимі справи".
Чи це вже не має значення сьогодні, все одно вона вважається малозначима?
Я також вважаю, що Ви маєте право на касаційне оскарження, але за правилами чинного ЦПК.Звісно, в принципі має. І, звісно, за нормами нового ЦПКУ. Більше того, навіть провадження в першій інстанції повинне було з 15.12.2017р. відбуватися за нормами нового ЦПКУ.
Так само, якщо Ви згодом подасте позов по перерахунку за ЖКП, ви також будете мати право на касаційне оскарження.
9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;Тільки справа з ціною позову менше 100 х 1762 грн. (у 2018р. з 01.01.2019р. буде більше (не менше 1921грн.)) є малозначною...
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:От і треба довести що Ваша справа відноситься до а), б), в), г) з ч. 3 ст. 389!
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так за словами судді, на с.з. починаючи з 2018 р. так і відбувалось, він казав, що тепер діють норми нового ЦПК, і відмовляв мені в клопотаннях залучити до матеріалів справи рішення судів, за позовними заявами позивача між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.Я також вважаю, що Ви маєте право на касаційне оскарження, але за правилами чинного ЦПК.Звісно, в принципі має. І, звісно, за нормами нового ЦПКУ. Більше того, навіть провадження в першій інстанції повинне було з 15.12.2017р. відбуватися за нормами нового ЦПКУ.
Так само, якщо Ви згодом подасте позов по перерахунку за ЖКП, ви також будете мати право на касаційне оскарження.
Так немає ж ухвали, що ця справа є малозначною. І розпочалась вона ще до нового ЦПК. А справа про перерахунок (якщо вона буде подана) взагалі немайнова.Я також вважаю, що Ви маєте право на касаційне оскарження, але за правилами чинного ЦПК.Звісно, в принципі має. І, звісно, за нормами нового ЦПКУ. Більше того, навіть провадження в першій інстанції повинне було з 15.12.2017р. відбуватися за нормами нового ЦПКУ.
Так само, якщо Ви згодом подасте позов по перерахунку за ЖКП, ви також будете мати право на касаційне оскарження.
Так немає ж ухвали, що ця справа є малозначною. І розпочалась вона ще до нового ЦПК. А справа про перерахунок (якщо вона буде подана) взагалі немайнова.А що така окрема ухвала повинна бути?
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:Те, що підпадає під дію п. 1) , не потребує окремого визнання судом, бо вже визначено законом... Про майбутній позов про перерахунок поки мову вести рано... Тільки слід мати на увазі, що категорія "немайновий" може підпадати під дію п. 2) "незначної складності" (а що складного замість тарифу "А", вже скасованого судом, застосувати тариф "Б"?) і тут уже суд, під час відкриття провадження, визнає справу малозначною...
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;
тоді нехай щодо зустрічного позову також розглядають, отже можна до ВС скаргу потім подавати (у випадку залишення рішення без змін), бо при зустрічному позові немає спрощеного провадження.Мається на увазі, що АСК розгляне у спрощеному провадженні?
тоді нехай щодо зустрічного позову також розглядають, отже можна до ВС скаргу потім подавати (у випадку залишення рішення без змін), бо при зустрічному позові немає спрощеного провадження.Мається на увазі, що АСК розгляне у спрощеному провадженні?
1. Так, окремої ухвали не мусить бути, але суд першої інстанції мусить визначитись у цьому питанні.Так немає ж ухвали, що ця справа є малозначною. І розпочалась вона ще до нового ЦПК. А справа про перерахунок (якщо вона буде подана) взагалі немайнова.А що така окрема ухвала повинна бути?Цитувати6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:Те, що підпадає під дію п. 1) , не потребує окремого визнання судом, бо вже визначено законом... Про майбутній позов про перерахунок поки мову вести рано... Тільки слід мати на увазі, що категорія "немайновий" може підпадати під дію п. 2) "незначної складності" (а що складного замість тарифу "А", вже скасованого судом, застосувати тариф "Б"?) і тут уже суд, під час відкриття провадження, визнає справу малозначною...
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
По цій справі провадження відкривалося, зустрічний позов приймався до розгляду ще за старим ЦПК і, звісно, у тих ухвалах суду і не могло бути зазначено про малозначимість справи. Але далі діє пункт "Перехідних..."Цитувати9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;
Ні, АСК й так розгляне у спрощеному провадженні (ч. 1 ст. 368 ЦПК), навіть через те, що справа не є малозначною. Я мав на увазі, що ця справа не є малозначною і не може по першій інстанції розглядатися у спрощеному провадженні, оскільки подано зустрічний позов (ч. 4 ст. 193 ЦПК). А відтак загальне позовне провадження, хоча про призначення такого ухвали Коробенка немає, відкриває шлях справи до ВС (у випадку негативного для stepan рішення АСК). Відкриває, оскільки справа не підпадає під п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК (малозначну справу, що мала розглядатися у спрощеному провадженні). Тобто зустрічний позов є таким собі тактичним запобіжником від неможливості оскаржити негативне рішення АСК в касаційному порядку через чинник малозначної справи.Я Вас зрозумів... Але, думаю, не все так однозначно... Справа у першій інстанції вже НЕ розглядалася у спрощеному провадженні. Якщо справа розглядалася б у спрощеному провадженні, то це повинно було б бути зазначеним у судовому рішенні (на початку ).
04.06.2018 Справа № 756/3496/18http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74597472 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74597472)
Справа № 756/3496/18
Провадження № 2/756/3441/18
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 червня 2018 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Пересунько Я.В., при секретарі Шецкіній О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Справа № 760/16111/15-цhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/76076623 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76076623)
№2/760/736/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
І . Вступна частина
10 серпня 2018 року
Солом'янський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Коробенка С.В.
за участю секретаря Семененко А.Д.
розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Приватного акціонерного товариства АК «Київводоканал», про зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості.
Стаття 19. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судівЯкщо подано позов з ціною до 100 "мінімалок", справа за п. 1) ч. 6 ст. 19
....
4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
{Абзац перший частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}
1) малозначних справ;
{Абзац частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:є малозначною. За п. 1) ч. 4 ст. 19 відкривається спрощене позовне провадження. Потім, якщо подається зустрічний позов за ч. 4 ст. 193 ЦПК
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
4. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.суд переходить до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Але ж не спростовується малозначимість справи... Принаймні ніде в ЦПК про зміну значимості справи після переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження не йдеться...
1. Так, окремої ухвали не мусить бути, але суд першої інстанції мусить визначитись у цьому питанні.1. Провадження за первісним і зустрічним позовом вже відбувалось за правилами загального позовного провадження. Тому в цій справі визначатися вже не було потреби. В майбутній справі про перерахунок визначаться...
2. Суд не має права визнати справу малозначною тільки на тій підставі, що вона незначної складності.
3. Справи незначної складності можна подавати на касаційну інстанцію.
4. Не дивлячись на те, що ціна позову цієї справи менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і тому її можна віднести до малозначних справ згідно чинного ЦПК, я вважаю, що це буде порушенням права відповідача, оскільки він мав право на касаційне оскарження, коли було відкрите провадження по справі, а права не можна звужувати, згідно Конституції України.
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:Ви знаєте інші критерії, встановлені в ЦПК?
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
23. Суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати,Якщо Ви слідкуєте за справами, в яких бере участь Перо, то вже мали б бачити відмову у відкритті касаціного провадження по "старій" адмінсправі за новим КАСУ... https://gro-za.org/forum/index.php?topic=4897.msg61803#msg61803
які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
[url]http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025[/url] ([url]http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025[/url])
Так немає ж ухвали, що ця справа є малозначною.2. З Вашої цитати не випливає, що якщо справа є незначної складності, то суд мусить визнати її малозначною. Він може визнати її малозначною, а може й не визнати.
Думаю суперечки з цих питань будуть...
Тобто, якщо є зустрічний позов -це однозначно загальне провадження.100%
А справа загального провадження не може бути малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК).В посилаєтесь на
крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження,Але втому то й річ, що спочатку справа може бути визначеною малозначною через ціну позову, а вже потім з'являється зустрічний позов, через який суд вже потім переходить до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. А останній абзац ч. 4 ст. 19 визначає
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.Так зустрічний позов і є інші обставини для вже визначеної малозначною справи...
1. Так мова не про складність справи, а про малозначність. Я писав:Так я теж писав:ЦитуватиТак немає ж ухвали, що ця справа є малозначною.2. З Вашої цитати не випливає, що якщо справа є незначної складності, то суд мусить визнати її малозначною. Він може визнати її малозначною, а може й не визнати.
3. Значить Ви визнаєте, що незначна складність не дорівнює автоматично малозначності?
Цитувати6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:Те, що підпадає під дію п. 1) , не потребує окремого визнання судом, бо вже визначено законом...
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Я писав:Як це робиться зараз В ухвалі про відкриття провадження суд суд констатує факт що справа малозначна і відкриває провадження за правилами спрощеного позовного провадження.ЦитуватиТак немає ж ухвали, що ця справа є малозначною.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 19 ЦПК України позовне провадження складається із загального або спрощеного позовного провадження.http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74298810 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74298810)
Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Керуючись статтями 19, 175, 177, 187, 274, 277 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін.
Так немає ж ухвали, що ця справа є малозначною. І розпочалась вона ще до нового ЦПК.
1. Так, окремої ухвали не мусить бути, але суд першої інстанції мусить визначитись у цьому питанні.
2. Суд не має права визнати справу малозначною тільки на тій підставі, що вона незначної складності.
3. Справи незначної складності можна подавати на касаційну інстанцію.
4. Не дивлячись на те, що ціна позову цієї справи менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і тому її можна віднести до малозначних справ згідно чинного ЦПК, я вважаю, що це буде порушенням права відповідача, оскільки він мав право на касаційне оскарження, коли було відкрите провадження по справі, а права не можна звужувати, згідно Конституції України.
ЦитуватиТак немає ж ухвали, що ця справа є малозначною.
розпочалась вона ще до нового ЦПК
УХВАЛАhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69377796 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69377796) Справу розглянуто у порядку загального позовного провадження
про відкриття провадження у справі
05.10.2017 року. м. Костянтинівка
Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до "Міське комунальне підприємство "Комунтранс" Костянтинівської міської ради" про захист прав споживачів,-
УХВАЛИЛА:
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до "Міське комунальне підприємство "Комунтранс" Костянтинівської міської ради" про захист прав споживачів та призначити до судового розгляду в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області на 10 годину 30 хвилин 09 жовтня 2017 року.
28 грудня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71411973 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71411973) Позов задоволено частково, позивач подає апеляцію. Ап.суд не визначався щодо малозначна срава чи ні... Скаргу відхилив, але зазначив можливість касаційного оскарження
головуючого судді Мартиненко В. С.
за участі секретаря судового засідання Вареніченко В. А., Мішиної А.А.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Стещенка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до «Міське комунальне підприємство «Комунтранс» Костянтинівської міської ради» про захист прав споживачів, -
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73343177 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73343177) Касаціну скаргу подано. ВС відмовив у відкритті провадження
оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74809163# (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74809163#) Підстави - справа малозначна.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Комунтранс» Костянтинівської міської ради про захист прав споживачів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.В ухвалі ВС є, навіть, відповідь на Ваше зауваження щодо звуження прав
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Донецької області від 12 квітня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалене у малозначній справі.
Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
У Х В А Л Аhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45664941 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45664941)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відкриття провадження у справі
22 червня 2015 р. суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Срокіна І.І., розглянувши позовну заяву КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/51234127 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/51234127)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
16 жовтня 2015 року м. Харківhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52421082 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52421082)
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Срокіна І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення,-Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення прийняти до провадження
ухвалив:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55037314 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/55037314)
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - задовольнити.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 вересня 2015 року ухваленого по цивільній справі за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 - скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку на 11 годину 00 хвилин 11 лютого 2016 року у приміщенні суду.
УХВАЛИВ:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62068727 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62068727)
Цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення прийняти до провадження судді Жовтневого районного суду м. Харкова Іванової І.В.
Призначити до розгляду в судове засідання на 19.12.2016 року о 13-30 годині в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова, кабінет 7.
В судове засідання викликати сторони.
Ухвалив:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64669255 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64669255)
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про усунення порушень прав споживача , відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Ухвалив:http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65664141 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65664141)
Зустрічний позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про усунення порушень прав споживача, відшкодування моральної шкоди, суд- залишити без розгляду.
у х в а л и в :http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66324030 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66324030)
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 березня 2017 року скасувати.
Передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
7 липня 2017 2017 року Жовтневий районний суд м. Харковаhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67611537 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67611537)
Первісний та зустрічний позови взаємоповязані і спільний їх розгляд є доцільним, також вони виникають з одних правовідносин.
Керуючись ст. 31,123 ЦПК України, суд-
УХВАЛИВ:
Обєднати вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до КП «Харківводаканал» про усунення порушень прав споживача, відшкодування моральної шкоди в одне провадження з первісним позовом Комунального підприємства «Харковводоканал» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуг з централізованого водопостачання та водовідведення
8 листопада 2017 року Жовтневий районний суд м. Харковаhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70291082 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/70291082)
ВИРIШИВ:
Позов КП «Харківводоканал» задовольнити частково.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити.
16 липня 2018 рокуhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75316827 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75316827)
м. Харків
Апеляційний суд Харківської області
п о с т а н о в и в:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
10 вересня 2018 рокуhttp://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76381484# (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76381484#)
місто Київ
справа № 639/3611/15
провадження № 61-43397ск18
Верховний Суд
...
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 07 липня 2017 року від 08 листопада 2017 року позов КП «Харківводоканал» задоволено частково, стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання у розмірі 986, 04 грн. В іншій частині позовних вимог відмолено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 16 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У червні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій вони, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
...
Ціна позову у цій справі щодо відшкодування заборгованості становить 1 384, 37 грн, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762, 00 грн х 100 = 176 200, 00 грн). За зустрічним позовом ОСОБА_1 звертається із вимогами про зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
У касаційній скарзі не містяться посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом дано оцінку та враховано: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства в цілому й не встановлено наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі: «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктами 1, 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1. ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про вчинення певних дій за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 08 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 липня 2018 року відмовити.
визнати незаконними дії щодо невиконання процедури доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальної громади; скасувати запроваджений виконавцем послуг тарифу на оплату послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, введений в дію 01 липня 2017 року; зобов'язати подати відповідні розрахунку до органу, уповноваженого встановлювати тарифи; зобов'язати провести процедуру доведення до відома споживачів інформації
про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад відповідно до Наказу Мінрегіону України від 30 липня 2012 року №390 «Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад»; зобов'язати зробити перерахунок тарифів, встановлених розпорядженням КМДА
від 06 червня 2017 року № 668 відповідно до тарифів, що діяли до моменту встановлення нових тарифів, починаючи з 01 липня 2017 року.
Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду к. ю. н., доцент Наталія Сакара сказала на лекції в рамках онлайн-навчання для правників «Касаційні фільтри: забезпечення сталості та єдності судової практики у справах спрощеного позовного провадження». Захід відбувся 4 листопада 2021 року, його організаторами виступили Координаційний центр з надання правової допомоги, мережа правових клубів «PRAVOKATOR» та Національна школа суддів України.
Наталія Сакара прочитала лекцію на тему «Аналіз помилок, які виникають при розгляді цивільних справ у порядку спрощеного позовного провадження».
Передусім лекторка розповіла про поняття «малозначна справа», оскільки такі справи розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження. Вони поділяються на дві категорії. Перша – справи, що є малозначними в силу закону та не залежать від розсуду суду. Наталія Сакара звернула увагу, що такі справи розглядаються в порядку спрощеного провадження незалежно від бажання сторін і без постановлення ухвали судом про визнання справи малозначною.
Наприклад, подаються касаційні скарги про стягнення аліментів у сумі понад 100 розмірів прожиткового мінімуму. Однак, пояснила лекторка, в таких ситуаціях ціна позову не має значення, а визначальною є саме категорія справи. Спори про стягнення аліментів, збільшення їх розміру віднесені до малозначних нормою закону. Водночас Наталія Сакара додала, що вимоги позовів про зменшення аліментів – не на користь дитини, тому прямої вказівки в законі про їх малозначність немає, і вони не є автоматично малозначними.
Також доповідачка звернула увагу на п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, який до малозначних відносить справи про захист прав споживачів та справи, ціна позову в яких не перевищує 250 прожиткових мінімумів. Але якщо в позові заявлено одночасно майнові та немайнові вимоги, наприклад про визнання недійсним кредитного договору та захист прав споживачів, і немає ціни позову, то справа не є малозначною в силу закону.
Друга категорія – справи, які можуть визнаватися малозначними судом (справи незначної складності, п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України). Наталія Сакара зауважила, що національне законодавство не визначає критеріїв незначної складності справи, але вони визначені в рішеннях Європейського суду з прав людини (див. слайд 3 презентації).
Крім того, лекторка зауважила, що не можна ототожнювати поняття «малозначна справа» і «спрощене провадження», та розповіла, як вони співвідносяться. По-перше, у спрощеному провадженні можуть розглядатися не тільки малозначні справи. По-друге, малозначна справа не обов’язково має розглядатися в порядку спрощеного провадження. «Якщо суд дійде висновку, що справа хоча й малозначна в силу закону, але складна, він може її розглянути в порядку загального позовного провадження», – сказала Наталія Сакара.
Важливим є питання, в якій інстанції суд може визнавати справу малозначною через її незначну складність. Доповідачка звернула увагу, що ЦПК України безпосередньо не встановлює стадії розгляду справи, на яких суд може визнати її малозначною через незначну складність. Лише зі змісту підпункту «г» п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України випливає, що це має робити суд першої інстанції (касаційне оскарження можливе, якщо суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково). Наталія Сакара зазначила також, що про це говорить і практика ЄСПЛ. Зокрема, він указав, що з метою уникнення «непередбачуваності обмеження права на доступ до суду» справа повинна визнаватися малозначною судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження.
Суддя КЦС ВС зауважила, що іноді лунає критика на адресу суду, коли він відмовляє у відкритті касаційного провадження через малозначність справи. Але в таких випадках ідеться про застосування касаційних фільтрів, запроваджених законодавцем. Це і обмеження за ціною позову, і категорії справ, віднесені до малозначних прямою вказівною закону. Тут у суду першої інстанції немає дискреції, він зобов’язаний визнати справу малозначною, але цього не зробив.
«У нас є пряма вказівка в законі. Якщо особа вважає, що її справа має виняткове, фундаментальне значення або наявні інші обставини для її касаційного перегляду, то Верховний Суд завжди звертає увагу, яким чином особа обґрунтувала необхідність відкриття касаційного провадження», – сказала Наталія Сакара.
Вона навела приклад нещодавно розглянутої справи про розірвання шлюбу, яка є малозначною в силу прямої вказівки закону. Після того, як вступило в силу заочне рішення суду першої інстанції, яким розірвано шлюб, чоловік одружився з іншою жінкою, у них народилася дитина. Через три роки після ухвалення заочного рішення його скасував апеляційний суд з підстав порушення норм процесуального права і прийняв тотожне рішення. До касаційного суду звернулася нова дружина чоловіка, оскільки рішення апеляційного суду поставило під сумнів законність їхнього шлюбу, впливало на права дитини. Незважаючи на те, що справа малозначна, касаційний суд відкрив провадження у справі. «Якщо подається касаційна скарга у малозначній справі, то просто потрібно обґрунтовувати наявність підстав для відкриття провадження у справі», – резюмувала лекторка.
Також вона навела судову практику розгляду справ, які не є малозначними, в порядку спрощеного позовного провадження (див. презентацію).
В одній зі справ суд першої інстанції розглянув справу у спрощеному провадженні, оскільки йшлося про розірвання шлюбу і поділ майна подружжя. Однак він не звернув уваги, що вартість майна, яке ділилося, перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму. «Якщо у справі поєднуються вимоги як про розірвання шлюбу, так і поділ майна подружжя, такі справи не є малозначними в силу прямої вказівки закону», – сказала Наталія Сакара.
Інша справа, про яку говорила суддя, хоч і стосувалася аліментів, але в ній порушувалося питання про визначення місця проживання дитини, тож КЦС ВС визнав, що справа не є малозначною. Не є малозначними і справи, які стосуються спадкування: зокрема, вона навела як приклад справу про стягнення боргу зі спадкоємця боржника.
Крім того, лекторка на прикладах судових рішень розповіла про строки подання клопотання щодо розгляду справи у спрощеному провадженні та заперечення проти цього і коли можна перейти зі спрощеного у загальне провадження, коли справа може розглядатися без повідомлення сторін (акцентувала, що малозначність справи не пов’язана з викликом сторін) тощо.
Після лекції Наталія Сакара відповіла на запитання слухачів. Зокрема, запитали, чи тільки адвокат може бути представником сторони, якщо малозначна справа розглядається в загальному позовному провадженні. Суддя звернула увагу на п. 2 ст. 60 ЦПК України, який визначає, що, в тому числі, у малозначних справах представником може бути особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу. «У цій нормі не сказано про те, чи в загальному, чи у спрощеному провадженні розглядається малозначна справа. Тому в разі малозначності справи представником може бути не тільки адвокат», – відповіла лекторка.
Презентація Наталії Сакари тут.