Державний герб України
Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 233/6570/15-ц
провадження № 61-27837св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господаства,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня
2017 року у складі судді Наумик О. О. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Мірути О. А.,
Осипчук О. В., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - КП «Компанія «Вода Донбасу») про захист прав споживачів.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_4 є споживачем послуг з водопостачання, що надає КП «Компанія «Вода Донбасу».
06 серпня 2015 року позивача повідомили про планову перевірку лічильника з гарантуванням оплати за розпломбування лічильника та опломбування лічильника після його повірки. 02 вересня 2015 року до його місця проживання прибули робітники відповідача, з їх слів, для перевірки технічного стану приладу обліку води, після чого було складено акт обстеження, де вказано, що лічильник справний, у робочому стані, пломба не порушена, при цьому зазначено, що споживач відмовився від його розпломбування.
ОСОБА_4 вважав, що такий факт не відповідає дійсності, оскільки він пояснив співробітникам відповідача, що згоден надати свій лічильник на планову повірку, однак за рахунок водопостачальника в повному обсязі.
08 грудня 2015 року контролером служби реалізації Костянтинівського ВУВКГ за його місцем проживання складено акт інвентаризації, яким фактично його переведено на нормативне водоспоживання з розрахунку 245 л води на людину на добу з централізованим водовідведенням, виключивши з комерційних розрахунків за водопостачання належний позивачу лічильник холодної води, що знаходиться у справному стані.
10 грудня 2015 року він отримав офіційне повідомлення від відповідача
від 03 грудня 2015 року, вих. № 1860/11 про переведення його на нормативне водоспоживання з 02 грудня 2015 року у зв'язку зі спливом міжповірочного інтервалу приладу обліку, при цьому лічильник позивача на підставі даних технічного паспорта підлягав плановій повірці ще 15 квітня 2015 року, яка була ініційована представниками відповідача лише 06 серпня 2015 року.
Крім того, на заяві, яку писала його дружина, від 06 серпня 2015 року представником відповідача здійснено напис про наявність станом на 01 серпня 2015 року боргу у сумі 5 грн 35 коп., а в акті інвентаризації від 08 грудня 2015 року вже зазначено відомості про наявність станом на 23 листопада 2015 року боргу у сумі 160 грн 52 коп., що, на його думку, свідчить про недотримання вимог фінансової дисципліни представниками відповідача при здійсненні розрахунків зі споживачами.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив скасувати як незаконний акт обстеження приладу обліку води від 02 вересня 2015 року, що фактично є актом виведення з експлуатації приладу обліку холодної води та забороняє позивачеві використання лічильника для розрахунків за водоспоживання; зобов'язати відповідача забезпечити проведення чергової планової повірки належного йому лічильника за рахунок відповідача як виконавця послуг з відновленням лічильника на абонентському рахунку та перерахунком оплати за водопостачання з 01 вересня 2015 року з урахуванням показань лічильника холодної води; визнати за позивачем право як сторони укладеного письмового договору про надання послуг водопостачання та водовідведення бути особисто присутнім при проведенні повірки належного йому лічильника, про що зобов'язати відповідача; визнати протизаконними пункти укладеного між сторонами договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення із внесенням змін щодо іменування Костянинівського ВУВКГ лише виконавцем, - у пункті 14 уточнити строк продовження перерахунку у випадку надання послуг не в повному обсязі, - у підпункті 5 пункту 15 встановити строк усунення виконавцем недоліків у наданні послуг, - підпункт 9 пункту 15 скасувати як такий, що суперечить закону, виклавши його у редакції, яка зобов'язує виконавця послуг за свій рахунок проводити періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі, розпломбування, демонтаж, опломбування, транспортування, монтаж та опломбування) засобів обліку води, - підпункт 2 пункту 17 договору доповнити обов'язком виконавця послуг при ініціюванні ним змін тарифів з оплати послуг водопостачання та водовідведення у бік збільшення інформувати споживачів через засоби масової інформації про економічну обґрунтованість таких дій; визнати письмове повідомлення відповідача
від 03 грудня 2015 року, вих. № 1860/11 про переведення позивача на нормативне водоспоживання з 02 грудня 2015 року за наявності лічильника холодної води незаконним та таким, що підлягає скасуванню; скасувати як протизаконний акт інвентаризації від 08 грудня 2015 року про переведення позивача на нормативне водоспоживання за наявності лічильника холодної води з розрахунку 245 л води на людину на добу з урахуванням централізованого водовідведення; постановити окрему ухвалу на адресу Донецької обласної державної адміністрації про причини та умови вчинення масового обману населення, проведення нечесної підприємницької практики з боку відповідача при здійсненні планової періодичної повірки лічильників холодної води, належних позивачу та іншим споживачам; стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 04 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано акт інвентаризації споживачів - мешканців багатоквартирного житлового будинку від 08 грудня 2015 року, складений контролером служби реалізації Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», в якому зазначено про переведення нарахування оплати послуг водопостачання та водовідведення за особовим рахунком ОСОБА_4 за затвердженими нормами водоспоживання та виведення приладу обліку споживання холодної води з експлуатації.
Зобов'язано КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства як виконавця житлово-комунальних послуг забезпечити за власний рахунок проведення планової повірки належного ОСОБА_4 лічильника холодної води № 1108153 за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язано КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснити ОСОБА_4 перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з 02 грудня 2015 року з урахуванням показань лічильника холодної води № 1108153, який поновити на абонентському обліку.
Стягнуто з КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь ОСОБА_4 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
У решті позову відмовлено.
Стягнуто з із КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства в дохід держави судовий збір в розмірі 974,40 грн.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2016 року апеляційну скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства задоволено частково.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 04 лютого 2016 року в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано, в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2016 року в частині судового збору змінено.
Стягнуто із КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства в дохід держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року касаційну скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства задоволено частково.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 04 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2016 року в частині:
- скасування акта інвентаризації споживачів-мешканців багатоквартирного житлового будинку від 08 грудня 2015 року, складеного контролером служби реалізації Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», в якому зазначено про переведення нарахування оплати послуг водопостачання та водовідведення за особовим рахунком ОСОБА_4 за затвердженими нормами водоспоживання та виведення приладу обліку споживання холодної води з експлуатації;
- зобов'язання КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, як виконавця житлово-комунальних послуг забезпечити за власний рахунок проведення планової повірки належного ОСОБА_4 лічильника холодної води № 1108153 за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язання КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснити ОСОБА_4 перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з 02 грудня 2015 року з урахуванням показань лічильника холодної води № 1108153, який поновити на абонентському обліку;
- стягнення судового збору, скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У частині відмови в позові про відшкодування моральної шкоди рішення апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2016 року залишено без змін.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 21 червня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що послуги з надання водопостачання позивачу надає відповідач. Витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на оформлення обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води включаються до складу тарифу на послуги з центрального постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), тому у спірний період часу КП «Компанія «Вода Донбасу» не має нести перед позивачем відповідальність щодо повірки лічильника холодної води.
Додатково щодо вимог про зобов'язання КП «Компанія «Вода Донбасу», як виконавця житлово-комунальних послуг, забезпечити за власний рахунок проведення планової перевірки належного ОСОБА_4 лічильника холодної води № 1108153 за адресою: АДРЕСА_1 та здійснити ОСОБА_4 перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з
02 грудня 2015 року з урахуванням показань лічильника холодної води
№ 1108153, який поновити на абонентському обліку, суд першої інстанції дійшов наступного висновку. На час ухвалення судового рішення за рахунок відповідача було проведено планову повірку належного ОСОБА_4 лічильника холодної води № 1108153 за адресою: АДРЕСА_1 та здійснений перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з
02 грудня 2015 року з урахуванням показань лічильника холодної води
№ 1108153, який поновлений на абонентському обліку.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 21 червня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
11 серпня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить дослідити всі документи, наявні в матеріалах справи та ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що обов'язок щодо повірки лічильника покладено на відповідача на підставі Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), тому суди дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. Невключення до тарифу вартості повірки лічильника не є підставною для проведення повірки за рахунок споживача. Оскільки повірка лічильника не проведена з вини відповідача, тому відсутні підстави для обліку води не за показниками лічильника, а за нормою водоспоживання. Відповідач протиправно не включив у тарифи повірку лічильника.
Крім того, заявник зазначає, що відповідач добровільно, за свій рахунок здійснив в повному обсязі 13 січня 2017 року повірку та обслуговування належного позивачу лічильника холодної води. А 16 січня 2017 року вказаний лічильник відповідачем було введено в експлуатацію, поновлено на абонентському обліку, проведено перерахунок коштів по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення з урахуванням показників лічильника холодної води.
У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ електронною поштою від КП «Компанія «Вода Донбасу» надійшло заперечення, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 липня 2017 року залишити без змін.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
Частиною третьою статті 28 зазначеного Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами № 630.
Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та пунктом 8 Правил № 630 передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.
Пунктами 9, 30, 32 цих Правил № 630, змістом Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (у тому числі в редакції на момент укладення договору) передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) має здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, відшкодовуються не інакше, як шляхом їх включення у тариф на послуги з постачання холодної води та водовідведення та сплати споживачем щомісячно у складі цих послуг.
Установивши, що до складу тарифів відповідача послуги з періодичної повірки приладів обліку води не включено, суди надали належну оцінку поданим сторонами доказам і правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, тому дійшли обґрунтованого висновку, що повірка засобів обліку повинна здійснюватися за рахунок споживача.
Вимогами статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Згідно зі статтею 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Тобто нарахування заборгованості за спожиті послуги згідно з показниками лічильника, якщо такий лічильник не повірений у визначеному порядку, є неможливим в силу вимог закону.
Згідно з пунктом 21 Правил № 630 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Заперечення споживача щодо суми заборгованості, нарахованої за відповідними нормами споживання можуть бути визнані обґрунтованими виключно у випадку, коли споживач доведе, що за період нарахування спірної заборгованості облік спожитих послуг відбувався квартирним засобом обліку, який згідно із законом дозволяється застосовувати, тобто який пройшов повірку, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про повірку.
У справі, яка переглядається, позивач не надав доказів того, що у період нарахування спірної заборгованості у даній справі лічильник води встановлений в її квартирі пройшов повірку та згідно з вимогами закону міг бути застосований для визначення суми оплати за спожиті відповідачем послуги.
На підставі викладеного, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що обов'язок щодо повірки лічильника покладено на відповідача, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 3 та підпункту 7 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, основними завданнями НКРЕКП є, зокрема, забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. Саме НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань установлює, зокрема, тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
Також не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що повірку лічильника покладено на відповідача, оскільки до складу тарифів послуги з періодичної повірки квартирних приладів обліку води, які належать споживачам, не включено, тобто витрати за періодичну повірку засобів обліку не відшкодовуються через діючі тарифи на комунальні послуги, а КП «Компанія «Вода Донбасу» не може здійснювати повірку належного позивачу лічильника за власний рахунок і це не передбачено ні договором, ні законом.
Доводи касаційної скарги, що повірка лічильника не проведена з вини відповідача, тому облік води повинен бути проведений за показниками лічильника, не заслуговують на увагу, оскільки прилади обліку, як засіб вимірювальної техніки для обліку спожитої води можна використовувати тільки в тому випадку, якщо вони повірені, а у разі виведення їх з експлуатації з абонентської бази відповідача у зв'язку із закінченням терміну повірки, нарахування проводилося за нормою водоспоживання.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 21 червня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 25 липня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
В. М.Коротун
М. Є.Червинська
Відповідно до Закону України № 2454-VIII «Про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання та до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо уточнення порядку введення в дію Закону»:
2. У розділі VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 1, ст. 1):
…3) пункт 3 викласти в такій редакції:
"3. Договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
При цьому, Типовий договір затверджений чинною постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., відповідно до пункту 9 якого: Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
За пунктом 11.2.1. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995 р. № 30 (зареєстр. в Мін’юсті 21.07.1995 р. за № 231/767), періодична повірка, обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильників води (що перебувають у власності фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності), результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду, здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання (пункт 11.2.1 в редакції наказу Держжитлокомунгоспу від 04.01.2005 р. № 2).
Поверку счетчиков воды в ГП "УКРМЕТРТЕСТСТАДАРТ" можно осуществить в лаборатории ГП "УКРМЕТРТЕСТСТАДАРТ" на стационарных проливных установках по адресу: г. Киев, ул. Метрологическая, 4, тел. +38 (044) 526-53-89. Срок поверки составляет 2-5 дней. Стоимость поверки по состоянию на 01.01.2019 г. составляет 81,00 грн. Для оплаты услуги при себе необходимо иметь копию идентификационного кода.
График приема счетчиков:
ПН - ПТ - 9:00-16:00
ПТ - 9:00-15:00
Обеденный перерыв 12:30-13:00
[url]http://metrology.kiev.ua/ru/poverka-sit/poverka-schetchikov-vody/784-kak-poverit-kvartirnye-schetchiki-vody[/url] ([url]http://metrology.kiev.ua/ru/poverka-sit/poverka-schetchikov-vody/784-kak-poverit-kvartirnye-schetchiki-vody[/url])
УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТДивно, але факт.
Державний герб України
Ухвала
20 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 229/1539/17
провадження № 61-27909св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В.В.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року у складі судді Рагозіної С. О. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від
15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Корчистої О. І., Мірути О. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У квітні 2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - КП «Компанія «Вода Донбасу») про захист прав споживачів послуг з централізованого водопостачання і водовідведення.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є споживачем послуг у сфері водопостачання та водовідведення, а виконавцем цих послуг є відповідач КП «Компанія «Вода Донбасу». Позивач сплачує послуги з водопостачання холодної води за показниками лічильника, що йому належить, встановленого в його квартирі та прийнятого в експлуатацію 15 грудня 2011 року. У вересні 2016 року ОСОБА_4 отримав письмове повідомлення про те, що міжповірочний інтервал планової повірки лічильника холодної води сплинув, і з 01 серпня 2016 року оплата за послуги водопостачання та водовідведення буде переведена на розрахунок за нормативне водоспоживання, борг за отримані послуги складає 90,13 грн. Позивач не погоджується з вказаними діями відповідача та вважає їх незаконними, оскільки такі дії не відповідають вимогам частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», згідно якої відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з водопостачання. Вказує, що аналогічні положення містяться в Правилах № 630 у розділі «Права і обов'язки споживача», де вказано, що споживач має право на: періодичну повірку, обслуговування квартирних засобів обліку (підпункт 6
пункт 29) та зобов'язаний забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення; забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу (підпункти 2 та 4 пункту 30). Також зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 32 Правил виконавець зобов'язаний узгодити зі споживачем не пізніше ніж за три робочих дні до проведення планових робіт всередині житлового приміщення час доступу до такого приміщення з наданням йому відповідного письмового повідомлення, однак відповідач ні усно, ні письмово не попереджав позивача стосовно того, що збігає термін повірки його лічильника. Отже, законодавство в сфері житлово-комунальних послуг не передбачає відповідальності споживача за прострочення проведення повірки засобів вимірювальної техніки. Вказане свідчить про порушення відповідачем вимог законодавства у сфері житлово-комунальних послуг.
У зв'язку з викладеним та з урахуванням уточнених позовних вимог просив зобов'язати відповідача забезпечити за свій рахунок проведення планової періодичної повірки належного йому лічильника холодної води; скасувати рішення наради Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 01 вересня 2016 року в частині виключення з експлуатації лічильника холодної води; забезпечити за рахунок відповідача проведення планової періодичної перевірки, обслуговування та ремонт лічильника холодної води, встановленого в квартирі позивача; зобов'язати відповідача як виконавця комунальних послуг в сфері водопостачання та водовідведення при відсутності інших водопостачальних підприємств, укласти з ним як споживачем вказаних послуг письмовий договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення; скасувати вигадану заборгованість за період з 01 червня 2016 року по теперішній час; скасувати як протизаконну вказівку директора ІОЦ КП «Компанія «Вода Донбасу» ОСОБА_5 директорам виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про виведення з 01 серпня 2016 року приладів обліку води з експлуатації у зв'язку із закінченням міжповірочного інтервалу і зміну порядку нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення, викладену в телефонограмі
№ 25-60 від 28 липня 2016 року; скасувати як протизаконну інформацію Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про наявність заборгованості за надання послуг водопостачання та водовідведення, а копію ухвали суду направити до управління соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради для вирішення питання про призначення позивачеві субсидії; стягнути з відповідача на користь позивача 100 000,00 грн відшкодування моральної шкоди; зобов'язати відповідача провести перерахунок оплати позивача за водопостачання та водовідведення з 01 травня 2016 року по теперішній час з урахуванням показань встановленого в квартирі позивача технічно справного і опломбованого лічильника холодної води; стягнути з відповідача судові витрати.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня
2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року, позов задоволено частково.
Зобов'язано КП «Компанія «Вода Донбасу» поновити на абонентському обліку лічильник холодної води КВ-1,5 заводський № 385830, який встановлений в квартирі за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язано КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, лічильника холодної води КВ-1,5 заводський № 385830, який встановлений в квартирі за адресою : АДРЕСА_1.
Зобов'язано КП «Компанія «Вода Донбасу» провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку НОМЕР_1, відкритий на ім'я ОСОБА_4 з 01 вересня 2016 року з урахуванням показань лічильника холодної води КВ-1,5 заводський № 385830, який встановлений в квартирі за адресою: АДРЕСА_1.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що спірні правовідносини між сторонами виникли з 01 вересня 2016 року та регулюються Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин. Позивач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку квартирного засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Витрати, понесені відповідачем включені у тариф на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 березня
2016 року № 303. Відповідачем не доведено несправності засобу обліку холодної води, встановленого в квартирі позивача, що стало підставою для нарахування оплати за водопостачання і водовідведення за нормами споживання за кількістю осіб, зареєстрованих в квартирі.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У грудні 2017 року КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Дружківського управління водопровідно-каналізаційного господарстваподало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 судові рішення не були оскаржені, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України касаційному перегляду в цій частині не підлягають.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправильного висновку стосовно того, що відповідач зобов'язаний за власний рахунок провести планову повірку належного ОСОБА_4 лічильнику холодної води, оскільки витрати на її проведення не були включені до тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води. Також вказують, що висновок судів обох інстанцій суперечить правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року № 6-60цс15, та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року у справі № 233/6570/15-ц. Також вказують на те, що вони є неналежним відповідачем у справі, оскільки згідно рішення Дружківської міської ради від 28 серпня 2013 року № 6/36-16 виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення визначено комунальне підприємство «Комсервіс», а КП «Компанія «Вода Донбасу» подає вказані послуги лише до точки розподілу, а саме: до місця передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштованого засобами обліку та регулювання, тобто до обрізу багатоповерхової будівлі. Також зазначають, що позивачем при поданні позовної заяви до суду не було сплачено судовий збір.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У справі, яка переглядається, судами установлено, що позивач є споживачем послуг з постачання холодної води та водовідведенню, які надає відповідач у квартиру АДРЕСА_1.
У цій квартирі згідно з актом від 15 грудня 2011 року був введений в експлуатацію вузол обліку холодної води - лічильник КВ-1,5 заводський
№ 385830 (а. с. 40-41 том 1).
01 вересня 2016 року на нараді Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства було вирішено питання виключення приладів обліку, які втратили статус комерційних для розрахунку з населенням, з реєстру програми по обліку фізичних осіб, було розглянуто питання переводу на нормативний розрахунок споживачів, строк повірки приладів обліку води яких сплив станом на 01 серпня 2016 року. Вирішено виключити з реєстрів приладів обліку, які не пройшли державну повірку, станом на 01 серпня 2016 року, і зняти з обліку з 01 вересня 2016 року з переведенням на нормативний розрахунок, зокрема, прилад обліку води КВ-1,5 за адресою: АДРЕСА_1, особовий рахунок НОМЕР_1, відкритий на ім'я ОСОБА_4
(а. с. 24-25 том 1).
Відповідно до повідомлення ОСОБА_4 від адміністрації Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, по його особовому рахунку сплив строк повірки приладів обліку води до 01 серпня
2016 року і нарахування за послуги водопостачання з 01 серпня здійснюється за нормами водоспоживання, що складає на 1 людину 148,71 грн. в держсекторі (за нормою споживання 260 л/доба) та 88,25 грн. в приватному секторі (за нормою споживання 290 л/доба). Станом на 01 вересня 2016 року борг складає 90,13 грн (а. с. 39 том 1).
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»у вказаній редакції, засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
Частиною третьою статті 28 зазначеного Закону в цій редакції, встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від
21 липня 2005 року № 630.
Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та пунктом 8 Правил № 630 передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.
Пунктами 9, 30, 32 цих Правил № 630, змістом Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) має здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, відшкодовуються не інакше, як шляхом їх включення у тариф на послуги з постачання холодної води та водовідведення та сплати споживачем щомісячно у складі цих послуг.
Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.
КП «Компанія «Вода Донбасу» вказує на те, що судами неправильно було встановлено, що до складу тарифів сплати за холодну воду були включені послуги з періодичної повірки приладів обліку води, оскільки вказані послуги на той час не входили до складу тарифу за оплату послуг з постачання холодної води, тому у задоволенні позову необхідно було відмовити в повному обсязі.
Отже в даному випадку судам необхідно було встановити чи входили до тарифів за оплату послуг з постачання холодної води послуги щодо проведення періодичної повірки приладів обліку води, оскільки позивач не надав доказів того, що до складу тарифів за оплату послуг з постачання холодної води, які він сплачував, входили послуги з проведення періодичної повірки приладів обліку холодної води.
Отже, якщо до тарифів не було включено тариф плати за повірку приладів обліку води, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, то позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Вказаний висновок відповідає правовому висновку викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року справа № 233/4620/17 (провадження
№ 61-12053св18).
Таким чином, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень дійшли помилкового висновку, щодо задоволення позовних вимог, оскільки позивачем належними доказами не доведено, що в оплату послуг за постачання холодної води також було включено тариф плати за повірку приладів обліку води, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_7 -
ОСОБА_8, на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 21 липня 2017 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від
17 серпня 2017 рокуу справі за позовом ОСОБА_7 до КП «Компанія «Вода Донбасу» про зобов'язання здійснення демонтажу, транспортування, повірки та монтажу приладу обліку холодної води, скасування боргу за споживання води, зобов'язання здійснити перерахунок нарахувань за водопостачання відповідно до приладу обліку та внести зміни до договору про надання послуг, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, не залежить від дій позивачки, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу», як виконавця послуг, та органів державної влади й місцевого самоврядування, а суду необхідно надавати оцінку тому, що позивач згідно із законом має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води(справа № 226/606/17-ц, провадження № 61-29391св18).
Виходячи із такого правового висновку, включення вартості періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки до тарифів передбачено статтею 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а невиконання цієї норми Закону підприємствами та організаціями, які надають послуги з водопостачання,не позбавляє позивача права на безоплатну повірку приладів обліку холодної води.
Зазначене свідчить про існування різного підходу до розуміння та тлумачення положень статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»між судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що вирішення цих правових питань з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що підлягає вирішенню Обєднаною Палатою Касаційного цивільного суду.
Однакове застосування закону забезпечуватиме реалізацію верховенства права, рівність перед законом та правову визначеність у державі. Єдність у практиці застосування одних й тих самих норм права поліпшуватиме громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також сприятиме утвердженню довіри до судової влади в цілому.
Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Згідно з частиною другою статті 403 ЦПК України та з урахуванням наведеного наявні підстави для передачі справи на розгляд Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Передати на розгляд Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 229/1539/17(провадження № 61-27909св18) за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства за касаційною скаргою комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді В. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик
ПостановаКак это получается. ВС в мотировочной части указывает на обязательство потребителя в поверке счетчика и в тоже время оставляет решение судов о поверке счетчика за счет исполнителя.
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 233/6570/15-ц
провадження № 61-27837св18
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 04 лютого 2016 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2016 року в частині:
- зобов'язання КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, як виконавця житлово-комунальних послуг забезпечити за власний рахунок проведення планової повірки належного ОСОБА_4 лічильника холодної води № 1108153 за адресою: АДРЕСА_1;
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Установивши, що до складу тарифів відповідача послуги з періодичної повірки приладів обліку води не включено, суди надали належну оцінку поданим сторонами доказам і правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, тому дійшли обґрунтованого висновку, що повірка засобів обліку повинна здійснюватися за рахунок споживача.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 21 червня 2017 року, ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 25 липня 2017 року залишити без змін.
Как это получается. ВС в мотировочной части указывает на обязательство потребителя в поверке счетчика и в тоже время оставляет решение судов о поверке счетчика за счет исполнителя.
Державний герб України
Постанова
Іменем України
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 229/1539/17
провадження № 61-27909сво18
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року у складі судді Рагозіної С. О. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Корчистої О. І., Мірути О. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі - КП «Компанія «Вода Донбасу») про захист прав споживачів послуг з централізованого водопостачання і водовідведення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є споживачем послуг у сфері водопостачання та водовідведення, а виконавцем цих послуг є КП «Компанія «Вода Донбасу». Він оплачує вказані послуги за показниками належного йому лічильника, встановленого в його квартирі та прийнятого в експлуатацію 15 грудня 2011 року. У вересні 2016 року він отримав письмове повідомлення від адміністрації Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» про те, що міжповірочний інтервал лічильника сплив і з 01 серпня 2016 року оплата за послуги з водопостачання та водовідведення буде здійснюватися за нормами споживання, борг за отримані послуги становить 90,13 грн. Він не погоджується з указаними діями відповідача та вважає їх незаконними. Законодавство у сфері житлово-комунальних послуг не передбачає відповідальності споживача за прострочення проведення повірки засобів вимірювальної техніки. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив: зобов'язати відповідача за свій рахунок забезпечити проведення планової періодичної повірки належного йому лічильника холодної води; скасувати рішення наради Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 01 вересня 2016 року в частині виведення з експлуатації лічильника холодної води; забезпечити проведення за рахунок відповідача планової періодичної перевірки, обслуговування та ремонту лічильника холодної води, встановленого в його квартирі; зобов'язати відповідача як виконавця комунальних послуг у сфері водопостачання та водовідведення за відсутності інших водопостачальних підприємств укласти з ним як споживачем письмовий договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення; скасувати вигадану заборгованість за період з 01 червня 2016 року; скасувати як протизаконну вказівку директора інформаційно-обчислювального центру КП «Компанія «Вода Донбасу» ОСОБА_2 про виведення з 01 серпня 2016 року приладів обліку води з експлуатації у зв'язку із закінченням міжповірочного інтервалу і зміну порядку нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення, викладену в телефонограмі від 28 липня 2016 року № 25-60; скасувати як протизаконну інформацію Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про наявність заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, а копію ухвали суду направити до управління соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради для вирішення питання про призначення йому субсидії; стягнути з відповідача на його користь 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди; зобов'язати відповідача провести перерахунок оплати за водопостачання та водовідведення з 01 травня 2016 року з урахуванням показань встановленого в його квартирі технічно справного і опломбованого лічильника холодної води.
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня
2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано КП «Компанія «Вода Донбасу» поновити на абонентському обліку лічильник холодної води КВ-1,5, заводський № 385830, який встановлений у квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж лічильника холодної води КВ-1,5, заводський № 385830, встановлений у квартирі за вищевказаною адресою. Зобов'язано КП «Компанія «Вода Донбасу» провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку № 208813, відкритому на ім'я ОСОБА_1, з 01 вересня 2016 року з урахуванням показань лічильника холодної води КВ-1,5, заводський № 385830, який встановлений у зазначеній квартирі. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що правовідносини між сторонами виникли з 01 вересня 2016 року та регулюються Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції, чинній на час їх виникнення. Позивач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку приладу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 березня 2016 року № 303 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), згідно з яким витрати, понесені відповідачем, включені в тариф на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення. Відповідачем не доведено несправності приладу обліку холодної води, встановленого у квартирі позивача, що стало підставою для нарахування оплати за водопостачання і водовідведення за нормами споживання.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» відхилено, а рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
У грудні 2017 року КП «Компанія «Вода Донбасу» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволенні.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередній інстанцій дійшли неправильного висновку стосовно того, що відповідач зобов'язаний за власний рахунок провести планову повірку належного ОСОБА_1 лічильника холодної води, оскільки витрати на її проведення не були включені до тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води. Висновки судів суперечать правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, а тому переглядаються Верховним Судом лише в цій частині.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Дружківського міського суду Донецької області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
27 грудня 2017 року справа № 229/1539/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року справу № 229/1539/17 передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року справу № 229/1539/17 прийнято до розгляду Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання холодної води та водовідведення, які надає КП «Компанія «Вода Донбасу» у квартиру АДРЕСА_1.
Згідно з актом прийому в експлуатацію засобів обліку холодної води від 15 грудня 2011 року прилад обліку холодної воли - лічильник типу КВ-1,5, заводський номер 385830, встановлений у квартирі позивача, було введено в експлуатацію.
01 вересня 2016 року на нараді Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу»було вирішено питання виключення приладів обліку, які втратили статус комерційних для розрахунку з населенням, з реєстру програми по обліку фізичних осіб. Також було розглянуто питання переведення на нормативний розрахунок споживачів, строк повірки приладів обліку води яких сплив станом на 01 серпня 2016 року. Вирішено виключити з реєстрів приладів обліку, які не пройшли державну повірку станом на 01 серпня 2016 року, і зняти з обліку з 01 вересня 2016 року з переведенням на нормативний розрахунок, зокрема прилад обліку води КВ-1,5 за адресою: АДРЕСА_1, особовий рахунок № 208813, відкритий на ім'я ОСОБА_1
Згідно з повідомленням Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», надісланим на адресу ОСОБА_1, за його особовим рахунком сплив строк повірки приладу обліку води і нарахування за послуги з водопостачання з 01 серпня здійснюється за нормами водоспоживання, що складає на 1 людину 148 грн 71 коп. в держсекторі (за нормою споживання 260 л/доба) та 88 грн 25 коп. - у приватному секторі (за нормою споживання 290 л/доба). Станом на 01 вересня 2016 року борг складає 90 грн 13 коп.
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року про передачу цієї справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів. При вирішенні справи судам попередніх інстанцій необхідно було встановити, чи входили до тарифів на оплату послуг з постачання холодної води послуги щодо проведення періодичної повірки приладів обліку води, оскільки позивач таких доказів не надав. Отже, якщо до тарифів не було включено плату за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Вказаний висновок відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 233/4620/17 (провадження № 61-12053св18).
Разом з тим у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 226/606/17-ц (провадження № 61-29391св18) колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води. Виходячи з такого правового висновку, включення вартості періодичної повірки, обслуговування та ремонту (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки до тарифів передбачено статтею 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», а невиконання цієї норми Закону підприємствами та організаціями, які надають послуги з водопостачання, не позбавляє позивача права на безоплатну повірку приладів обліку холодної води.
Зазначене свідчить про різне тлумачення положень статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, судовими колегіями різних судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Враховуючи викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що вирішення цих правових питань з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики, що має бути здійснено Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Усуваючи розбіжності в застосуванні норм матеріального права у подібних правовідносинах, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду виходить з такого.
Відповідно до частин другої, третьої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року № 113/98-ВР (в редакції, чинній на час прийняття в експлуатацію приладу обліку холодної води, встановленого у квартирі позивача - 2011 рік) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII, який набрав чинності 01 січня 2016 року, в редакції, чинній до 01 серпня 2017 року, тобто на час повідомлення позивача про сплив строку повірки його приладу обліку і нарахування йому за послуги з водопостачання за нормами споживання (вересень 2016 року) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII в редакції, чинній на час вирішення справи судами, відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).
Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
З урахуванням вищенаведеного та відступаючи від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі № 233/4620/17 (провадження № 61-12053св18), Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.
За таких обставин правильним є висновок місцевого суду, з яким погодився апеляційний суд, про зобов'язання відповідача поновити на абонентському обліку лічильник холодної води КВ-1,5, встановлений у квартирі позивача, здійснити за власний рахунок періодичну повірку, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж зазначеного лічильника і провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1, з 01 вересня 2016 року.
Доводи касаційної скарги про те, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовому висновку, наведеному у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15, не заслуговують на увагу, оскільки за обставинами справи, яку переглядав Верховний Суд України, споживач здійснив повірку лічильника води за власні кошти і просив стягнути їх з відповідача, який не був виконавцем послуг з періодичної повірки квартирних приладів обліку води, а тому не повинен нести відповідальність з відшкодування понесених споживачем витрат на вказані цілі. Тобто у справі, яку переглядав Верховний Суд України, та у цій справі встановлені різні фактичні обставини.
Посилання у касаційні скарзі на те, що до 27 квітня 2016 року виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення було Комунальне підприємство «Комсервіс», а не КП «Компанія «Вода Донбасу», також не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Спірні правовідносини виникли між сторонами після 27 квітня 2016 року, тобто тоді, коли виконавцем вказаних послуг був відповідач. Оскаржувані позивачем дії, зокрема щодо нарахування заборгованості за водопостачання станом на 01 вересня 2016 року, вчинені саме КП «Компанія «Вода Донбасу».
Згідно з частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Судами встановлено та не заперечувалося сторонами, що суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення до квартири позивача, є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме це комунальне підприємство було виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення, до складу тарифів якого включено послугу з періодичної повірки квартирних приладів обліку води.
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій на підставі оцінки зібраних доказів, проведеної з дотриманням вимог процесуального закону. Тобто суди дотрималися встановленого статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, принципу оцінки доказів, згідно з яким суди на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду справи аналізують і оцінюють докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог вищезгаданої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судами порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення в оскарженій частині - без змін.
Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції було зупинено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року. Тому у зв'язку із залишенням касаційної скарги без задоволення необхідно поновити його виконання.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» залишити без задоволення.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про захист прав споживачів послуг з централізованого водопостачання і водовідведення залишити без змін.
Поновити виконання рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.А.Стрільчук Судді:Б.І.Гулько В.І.Крат Д.Д. Луспеник М.Є.Червинська
Доводи касаційної скарги про те, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовому висновку, наведеному у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15, не заслуговують на увагу, оскільки за обставинами справи, яку переглядав Верховний Суд України, споживач здійснив повірку лічильника води за власні кошти і просив стягнути їх з відповідача, який не був виконавцем послуг з періодичної повірки квартирних приладів обліку води, а тому не повинен нести відповідальність з відшкодування понесених споживачем витрат на вказані цілі. Тобто у справі, яку переглядав Верховний Суд України, та у цій справі встановлені різні фактичні обставини.Это хорошо, что "повернули оглобли" в сторону потребителя и вот таким образом признали бесплатную поверку счетчиков. Хотя это утверждение и противоречивое: "який не був виконавцем послуг з періодичної повірки квартирних приладів обліку води, а тому не повинен нести відповідальність з відшкодування понесених споживачем витрат на вказані цілі". Успокаивает то, что это разъяснение не будет оспорено. Не кому. У КП водоканалов "рыльце в пушку" и подвластны местным властям, не осмелятся, а Потребители празднуют.
Наконец, свершилось!....Що тут споживачам святкувати? Я розумію радість юристів. Таки є судді, які не копіпастили вже існуючі рішення, а розбиралися по суті цього позову і цікавилися конкретними обставинами. І відійшли від правового висновку ВСУ, на який посилався касатор, бо
....Потребители празднуют.
у справі, яку переглядав Верховний Суд України, та у цій справі встановлені різні фактичні обставини.Обставина цієї справи
У вересні 2016 року він отримав письмове повідомлення від адміністрації Торецького виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» про те, що міжповірочний інтервал лічильника сплив і з 01 серпня 2016 року оплата за послуги з водопостачання та водовідведення буде здійснюватися за нормами споживання,На той час (з 01.01.2016р. до 02.08.2017р.) діяла ст. 17
4. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.і "Порядок..." від КМУ
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".А
"повернули оглобли"буде через 13 днів. І ніяк не
в сторону потребителяБо
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
{Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017}
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".Так що там "свершилось"?
{Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017}
Так що там "свершилось"?Свершилось правосудие На той час (з 01.01.2016р. до 02.08.2017р.)
Свершилось правосудие На той час (з 01.01.2016р. до 02.08.2017р.)Так то ще 15 листопада 2017 року
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 листопада 2017 року апеляційну скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» відхилено, а рішення Дружківського міського суду Донецької області від 13 вересня 2017 року залишено без змін.
Я взагалі не розумію у чому проблема, бо наприклад, в Києві ціна питання повірки лічильника води силами споживача (включаючи демонтаж-монтаж+опломбування) для одного лічильника - 81 грн.
Повірка квартирних засобів обліку холодної води сервісу ПрАТ «АК «Київводоканал» коштує 457, 73 грн. з ПДВ складається з:https://www.vodokanal.kiev.ua/news/nov%D1%96-pravila-pov%D1%96rki-kvartirnix-zasob%D1%96v-obl%D1%96ku-xolodno%D1%97-vodi.-shho-cze-oznacha%D1%94-dlya-spozhivacha/ (https://www.vodokanal.kiev.ua/news/nov%D1%96-pravila-pov%D1%96rki-kvartirnix-zasob%D1%96v-obl%D1%96ku-xolodno%D1%97-vodi.-shho-cze-oznacha%D1%94-dlya-spozhivacha/)
- демонтажу та монтажу одного водолічильника Ø 15 мм – 380,94 грн. з ПДВ;
- повірки одного водолічильника Ø 15 мм – 76,79 грн. з ПДВ.
Хоча Київводоканал робить повірку дешевше на декілька гривень, ніж Укрметртестстандарт, як я вже писав раніше (https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10272.msg63962#msg63962):Я взагалі не розумію у чому проблема, бо наприклад, в Києві ціна питання повірки лічильника води силами споживача (включаючи демонтаж-монтаж+опломбування) для одного лічильника - 81 грн.ЦитуватиПовірка квартирних засобів обліку холодної води сервісу ПрАТ «АК «Київводоканал» коштує 457, 73 грн. з ПДВ складається з:[url]https://www.vodokanal.kiev.ua/news/nov%D1%96-pravila-pov%D1%96rki-kvartirnix-zasob%D1%96v-obl%D1%96ku-xolodno%D1%97-vodi.-shho-cze-oznacha%D1%94-dlya-spozhivacha/[/url] ([url]https://www.vodokanal.kiev.ua/news/nov%D1%96-pravila-pov%D1%96rki-kvartirnix-zasob%D1%96v-obl%D1%96ku-xolodno%D1%97-vodi.-shho-cze-oznacha%D1%94-dlya-spozhivacha/[/url])
- демонтажу та монтажу одного водолічильника Ø 15 мм – 380,94 грн. з ПДВ;
- повірки одного водолічильника Ø 15 мм – 76,79 грн. з ПДВ.
я не рекомендую робити повірку водомірів у Київводоканалі (вони це роблять під великим тиском і псують лічильники) і також не рекомендую викликати робити повірку на дому, бо вірогідність, що лічильник її не пройде, різко збільшується. Краще самостійно відвозити водоміри до Укртестметрстандарту ([url]http://metrology.kiev.ua/ru/home/408-povirka-zvt/povirka-lichilnikiv-vodi/634-yak-poviriti-kvartirni-lichilniki-vodi[/url]), але прийдеться чекати 8 діб і тому треба купити 11-сантиметрові латунні вставки (ціна питання - 9 грн. за 1 шт.). На базарі не знайшов (бо їм це не вигідно), купив тут:
[url]https://teplobezgaza.kiev.ua/p756394564-vstavka-pod-schetchik.html[/url] ([url]https://teplobezgaza.kiev.ua/p756394564-vstavka-pod-schetchik.html[/url])
І ще. Київводоканал пломбує і водомір гарячої води, але тільки для ТОВ "Київські енергетичні послуги". Для ТОВ "Євро-реконструкція" - не пломбує (їм треба писати заявку на опломбування на їх е-мейл разом з фото водоміру у день демонтажу, його паспорту, та фото/сканом акту про повірку).
Повірку лічильників води у ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" можна здійснити наступними способами:
1. У власній лабораторії ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" на стаціонарних проливних установках за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 4, тел. +38 (044) 526-53-89. Термін повірки скаладає 2-5 днів. Вартість повірки станом на 01.01.2019 р. складає 81,00 грн. Для оплати послуги при собі необхідно мати копію ідентифікаційного кода.
...
[url]http://metrology.kiev.ua/ru/home/408-povirka-zvt/povirka-lichilnikiv-vodi/634-yak-poviriti-kvartirni-lichilniki-vodi[/url] ([url]http://metrology.kiev.ua/ru/home/408-povirka-zvt/povirka-lichilnikiv-vodi/634-yak-poviriti-kvartirni-lichilniki-vodi[/url])
Державний герб України
Постанова
Іменем України
04 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 233/3919/17
провадження № 61-37116св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2018 року у складі судді Малінова О. С. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Гапонова А. В., Папоян В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі - КП «Компанія «Вода Донбасу») про захист прав споживача послуг з централізованого водопостачання і водовідведення.
Позовна заява мотивована тим, що вона є споживачем послуг у сфері водопостачання та водовідведення, а виконавцем цих послуг є КП «Компанія «Вода Донбасу». Вона оплачує вказані послуги за показниками належного їй лічильника, встановленого в її квартирі та прийнятого в експлуатацію 11 березня 2013 року.
У жовтні 2016 року під час оплати послуг, які надаються КП «Компанія «Вода Донбасу», вона дізналася, що за її особовим рахунком обліковується заборгованість у розмірі 85,15 грн. Для встановлення причини нарахування заборгованості вона звернулася із письмовою заявою до КП «Компанія «Вода Донбасу», на яку отримала відповідь, згідно з якою з 01 липня 2016 року нарахування за надані послуги водопостачання і водовідведення їй здійснюється за нормами споживання та запропоновано за власний рахунок провести повірку засобів обліку холодної води.
Вважала вказані дії КП «Компанія «Вода Донбасу» незаконними, оскільки законодавством у сфері житлово-комунальних послуг не передбачена відповідальність споживача за прострочення проведення повірки засобів вимірювальної техніки. Крім того, згідно з положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» саме КП «Компанія «Вода Донбасу» як надавач послуг з водопостачання і водовідведення зобов'язано провести роботи з демонтажу, повірки і монтажу засобів обліку холодної води за власний рахунок.
На підставі вказаного, ОСОБА_4 просила суд: скасувати рішення Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» про вивід з експлуатації та з комерційних розрахунків за водопостачання та водовідведення технічно справного та опломбованого лічильника холодної води; скасувати заборгованість з водопостачання і водовідведення; зобов'язати Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснити за власний рахунок без додаткової оплати планову періодичну перевірку, обслуговування (за необхідності - ремонт) лічильника холодної води, встановленого у квартирі ОСОБА_4, у повному обсязі (розпломбування, демонтаж, транспортування, повірку, монтаж та опломбування) з поновленням приладу обліку води на абонентському обліку; зобов'язати Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» провести перерахунок оплати нею за водопостачання та водовідведення з 01 січня 2016 року з урахуванням показань встановленого у квартирі технічно справного та опломбованого лічильника холодної води, з офіційним письмовим повідомленням Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради для вирішення питання про призначення їй субсидії з 01 травня 2017 року; стягнути з КП «Компанія «Вода Донбасу» 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди завданої протиправною поведінкою КП «Компанія «Вода Донбасу»; зобов'язати Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» підготувати і укласти з нею, як споживачем послуг, письмовий договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Зобов'язано Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» поновити на абонентському обліку лічильник холодної води, встановлений у квартирі АДРЕСА_1.
Зобов'язано Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснити за власний рахунок періодичну повірку, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, лічильника холодної води, встановленого у квартирі АДРЕСА_1.
Зобов'язано Костянтинівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1, відкритим на ім'я ОСОБА_4, з 01 січня 2016 року з урахуванням показань лічильника холодної води, встановленого в квартирі АДРЕСА_1.
Стягнуто з Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» в дохід держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що правовідносини між сторонами виникли з 01 вересня 2016 року та регулюються Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції, чинній на час їх виникнення. Позивач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку приладу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 березня 2016 року № 303 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), згідно з яким витрати, понесені відповідачем, включені в тариф на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення. Відповідачем не доведено несправності приладу обліку холодної води, встановленого у квартирі позивача, що стало підставою для нарахування оплати за водопостачання і водовідведення за нормами споживання.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2018 рокуапеляційну скаргу КП «Компанія «Вода Донбасу» залишено без задоволення.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивна тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до законодавства, діючого на момент виникнення спірних правовідносин, саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку лічильника холодної води у квартирі позивача.
Крім того, відповідно до пункту 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, єдиною підставою для переведення споживача на плату за послуги згідно з нормативами (нормами) споживання є виявлена несправність засобів обліку води, що не підлягає усуненню. Такі нарахування здійснюються лише з моменту виявлення несправності засобів обліку води.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів несправності засобу обліку води, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач здійснив нарахування позивачу плати за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за затвердженими нормативами з порушенням вимог вищевказаного пункту 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2017 року КП «Компанія «Вода Донбасу» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_4 скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що КП «Компанія «Вода Донбасу» зобов'язано за власний рахунок провести планову повірку належного позивачу лічильника холодної води, оскільки витрати на її проведення не були включені до тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води.
Крім того, судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахована правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року ОСОБА_4 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга КП «Компанія «Вода Донбасу» підлягає залишенню без задоволення.
Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У частинах другій, третій статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час прийняття в експлуатацію приладу обліку холодної води, встановленого у квартирі позивача - 2013 рік) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочнихінтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час повідомлення позивача про сплив строку повірки його приладу обліку і нарахування їй за послуги з водопостачання за нормами споживання) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» ( в редакції, чинній на час вирішення справи судами) відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).
Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
З урахуванням вказаного, ОСОБА_4 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 березня2019 року у справі № 229/1539/17 (касаційне провадження № 61-27909сво18).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про зобов'язання відповідача поновити на абонентському обліку лічильник холодної води, встановлений у квартирі позивача, здійснити за власний рахунок періодичну повірку, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж зазначеного лічильника і провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_4
Доводи касаційної скарги про те, що судами при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахована правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15, на правильність висновків судів не впливає, оскільки за обставинами справи, яка була предметом перегляду Верховним Судом України, споживач здійснив повірку лічильника води за власні кошти і просив стягнути їх з відповідача, який не був виконавцем послуг з періодичної повірки квартирних приладів обліку води, а тому не повинен нести відповідальність з відшкодування понесених споживачем витрат на вказані цілі.
Тобто у справі, яку переглядав Верховний Суд України, та у цій справі встановлені різні фактичні обставини.
Інші доводи касаційної скаргизводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» залишити без задоволення.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 24 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Ю. В. Черняк
Державний герб України
Постанова
Іменем України
15 липня 2019 року
м. Київ
справа № 235/499/17
провадження № 61-32739св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Покровськводоканал»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Покровськводоканал» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2017 року у складі судді Хмельової С. М. та рішення апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2017 року в складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Покровськводоканал» (далі - КП «Покровськводоканал») про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 03 червня 2010 року за власні кошти позивач обладнав квартиру приладом обліку холодної води типу кВ-1,5 заводський номер 366135, згідно доповнення до акту прийняття до експлуатації від 03 червня 2010 року, позивача під підпис було зобов`язано у встановлені терміни проводити перевірку водоміра, дата якої повинна бути в термін до 03 червня 2013 року, а наступну перевірку необхідно було провести до 03 липня 2016 року.
01 жовтня 2015 року між сторонами укладено договір № 286710 «Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків», згідно якого всі члени сім`ї позивача зобов`язані проводити оплату за надані відповідачем послуги з централізованого постачання холодної води і за водовідведення, виходячи з показань засобів обліку таких послуг.
При цьому в підпунктах 14-16 пункту 4.2 та в пункті 7 пункту 4.4 зазначеного договору відповідачем було зазначено, що позивач зобов`язаний у строки, призначені в «Акті приймання в експлуатацію засобу обліку холодної води» виконати періодичну перевірку, обслуговування та ремонт засобу обліку з залученням відповідних співробітників підприємств; оплачувати послуги опломбування водо лічильника після повірки засобу обліку; а на період повірки водолічильника сплачувати послуги згідно з середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; оплачувати послуги з опломбування окремо на підставі виданої виконавцем робіт квитанції.
Після проведення у 2013 році співробітниками відповідача приладу обліку водопостачання, його опломбування та фіксацію початкових показань лічильників, співробітники відповідача здійснювали нарахування оплати за спожиту воду згідно обсягів, які показували лічильники, а ОСОБА_1 щомісячно сплачував ці рахунки.
Так тривало до 03 липня 2016 року, а після цієї дати відповідач почав нараховувати оплату без урахування показів квартирних засобів обліку згідно норм споживання, мотивуючи це тим, що позивачем порушено строк проведення державної повірки квартирних приладів обліку.
Письмове звернення ОСОБА_1 від 04 липня 2016 року про проведення періодичної перевірки лічильника відповідачем, співробітниками було проігноровано, а на аналогічний лист від 04 серпня 2016 року до адреси позивача надійшла відповідь від 12 серпня 2016 року про те, що згідно розпорядження № 107 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 20 вересня 2013 року з 30 липня 2016 року у зв`язку з не проходженням повіряння водолічильника у зазначений термін нарахування за водопостачання проводиться по нормам водопостачання, а саме 520,25 грн. Оскільки позивач продовжує сплату рахунків за спожиту воду за показанням приладів обліку, то згідно квитанцій за сплату житлово-комунальних послуг за грудень 2016 року у нього виник борг у розмірі 1470,50 грн.
Просив суд скасувати борг, зобов`язати внести зміни до договору і проведення повіряння квартирних засобів обліку холодної води та відшкодувати моральну шкоду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2017 року позов задоволено частково.
Зобов`язано КП «Покровськводоканал» скасувати ОСОБА_1 борг у розмірі 1470,50 грн.
Зобов`язано КП «Покровськводоканал» здійснити перерахунок нарахувань ОСОБА_1 за водопостачання з 03 липня 2016 року та у подальшому, враховуючи показники приладу обліку спожитої холодної води типу кВ-1,5 заводський номер 366135, розташованого у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язано КП «Покровськводоканал» провести, згідно вимог чинного законодавства, а саме: статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 за №1314 та «Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року за № 474, за власний рахунок демонтаж, транспортування, повірку та монтаж приладу обліку спожитої холодної води типу кВ-1,5 заводський номер 366135, розташованого у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_1 .
Зобов`язано КП «Покровськводоканал» привести зміст підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4 договору № 286710 від 01 жовтня 2015 року «Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків» до вимог вищезазначеного чинного законодавства в десятиденний термін з дня набрання рішенням суду законної сили.
Вирішено питання про судові витрати.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, виходив із того, що сплата не за показниками засобів обліку води може здійснюватись тільки у випадку їх несправності і під час періодичної повірки. У період з 03 липня 2016 року водолічильник, який встановлено у квартирі позивача не перебував на повірці, та доказів його несправності в цей період суду не надано, тому нарахування відповідачем боргу у розмірі 1 470,50 грн є безпідставними.Отже зміст підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4 договору № 286710, не відповідає Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2017 року рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2017 року скасовано в частині зобов`язання привести зміст підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4 договору № 286710 від 01 жовтня 2015 року «Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків» до вимог вищезазначеного чинного законодавства в десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, у задоволенні позову в цій частині відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, виходив із того, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого укладення договору є неможливим. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, а тому відсутні підстави для задоволення вимог зобов`язання привести зміст оскаржених підпунктів до вимог чинного законодавства.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 235/499/17-ц та витребувано її з Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
31 травня 2018 року справу № 235/499/17-ц передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу № 235/499/17-ц призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року КП «Покровськводоканал» подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу, що ОСОБА_1 згідно з договором отримував протягом 2016 року та отримує по теперішній час послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення по затверджених тарифах за визначеною структурою тарифів, до якої фінансування витрат виробника послуг на повірку, демонтаж, транспортування і монтаж після повірки квартирних лічильників в багатоквартирних будинках не включено, а тому ухвалення судом рішення щодо безоплатної повірки лічильника без внесення змін щодо тарифів на послуги є порушенням принципу рівності сторін. Така ситуація не відповідає принципу справедливості, ставить сторони в нерівне становище і надає матеріальні переваги позивачу, як споживачу послуг централізованого постачання холодної води.
Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання води і водовідведення в квартирі АДРЕСА_1 та за вказаною адресою був здійснений прийом в експлуатацію прилад обліку холодної води, який був опломбований та в подальшому 03 червня 2013 року пройшов державну повірку.
04 липня 2016 року підприємство отримало повідомлення про необхідність за власний рахунок провести повірку приладів обліку води у зв`язку із закінченням міжповірочного інтервалу. Повторне повідомлення аналогічного змісту отримано представником підприємства 09 серпня 2016 року.
12 серпня 2016 року підприємство відмовило ОСОБА_1 у здійсненні повірки лічильників води за рахунок підприємства.
Згідно з підпунктами 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4 договору від 01 жовтня 2015 року № 286710 «Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків» споживач зобов`язаний своєчасно проводити за власний рахунок роботи з усунення виявлених несправностей, пов`язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини, відшкодовувати збитки завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім`ї, шкоду, що заподіяна його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства і цього договору. Сплачувати споживачу неустойку (штраф, пеня) у разі ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства і цим договором.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні визначає Закон України із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 січня 2015 року N 124-VIII, який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці в міжповірочні інтервали порядок встановлення яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 9, 30, 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Правила) передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Отже, підприємства, які надають послуги з водопостачання повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачання.
При цьому за змістом пункту 10 Правил справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
За таких обставин правильним є висновки судів, що у спірний період (до 03 липня 2016 року) проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води, що були власністю фізичних осіб результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду повинні були здійснюватись за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з водопостачання.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Таким чином, суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
За таких обставин, правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що приведення змісту положень укладеного договору до вимог чинного законодавства чи зобов`язання укласти договір на певних умовах у випадку коли сам договір не оспорений та в судовому порядку навіть не заявлялась вимога про визнання договору недійсним або частково недійсним, а тому відсутні підстави для приведення змісту підпунктів 14-16 пункту 4.2 та підпункту 7 пункту 4.4 договору від 01 жовтня 2015 року № 286710 «Про надання послуг з водопостачання та водовідведення мешканців багатоповерхових житлових будинків» до вимог чинного законодавства.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки суди правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушили норми процесуального права.
Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Покровськводоканал» залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
Я сам в лютому і в травні 2017р. проводив дві повірки БЕЗКОШТОВНО.
А от з 02.08.2017р. вже з'явилосяЦитуватиПеріодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".АЦитувати"повернули оглобли"буде через 13 днів. І ніяк неЦитуватив сторону потребителяБоЦитуватиПеріодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
{Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017}ЦитуватиПеріодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
{Абзац частини четвертої статті 17 в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017}
Державний герб України
Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 265/1540/16-ц
провадження № 61-8099св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», Комунальне комерційне підприємство «Керуюча компанія «Східна»,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Биліни Т. І., Лопатіної М. Ю., Пономарьової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (далі - КП «МВУ ВКГ»), Комунального комерційного підприємства «Керуюча компанія «Східна» (далі - ККП «Керуюча компанія «Східна»), третя особа - ОСОБА_2 , про захист прав споживачів щодо здійснення повірки квартирних засобів обліку води, про визнання припису, дій та бездіяльності незаконними, зобов`язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що вона проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить її матері ОСОБА_2 . Разом з нею у квартирі зареєстровані та проживають її чоловік ОСОБА_3 та неповнолітній син ОСОБА_4 Власник квартири у квартирі не зареєстрована, не проживає та послугами з водопостачання та водовідведення не користується.
У квартирі встановлені два засоби обліку холодної води. Їх встановлення відбувалося відповідно до вимог діючого законодавства, вони були опломбовані постачальником послуг.
17 лютого 2014 року співробітник КП «МВУ ВКГ» здійснив перевірку лічильників та склав припис на зняття лічильника, у якому зазначив необхідність здійснення повірки лічильників до 17 березня 2014 року за власні кошти споживача. Позивач з такими діями відповідача КП «МВУ ВКГ» не погодилась, оскільки відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична перевірка, обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств та організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо-, та водопостачання. Посилаючись також на положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869, позивач вважала, що до 24 жовтня 2014 року обов`язок здійснювати періодичну повірку лічильників було покладено на ККП «Керуюча компанія «Східна» як на підприємство, що надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, а витрати на таку повірку включаються до тарифів зі сплати комунальних послуг.
З 17 лютого 2014 року і до теперішнього часу повірка лічильників здійснена не була, натомість відповідач КП «МВУ ВКГ» продовжив здійснення нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення не за показниками лічильників, а: з 17 лютого 2014 року до 16 березня 2014 року - за середнім споживанням за попередній період; з 17 березня 2014 року і до часу звернення з позовом - за встановленою нормою споживання без лічильника.
Позивач зазначала, що вона весь цей час сплачує послуги за показниками лічильника, так як лічильники опломбовані, пломби не порушені і не встановлена неправильність у роботі лічильників. З цих причин вважала, що нарахування плати за послуги по нормі для споживачів без лічильника є неправомірним.
З урахуванням наведеного, позивач просила визнати бездіяльність ККП «Керуюча компанія «Східна» щодо періодичної повірки засобів обліку холодної води у квартирі АДРЕСА_1 незаконною; визнати незаконним припис КП «МВУ ВКГ» від 17 лютого 2014 року, яким їй наказано в місячний термін провести перевірку лічильників; визнати безпідставно нарахованим борг за водопостачання та водовідведення, що утворився як різниця між нарахованими відповідачем на загальних підставах сумами та сплаченими нею за показниками лічильників упродовж періоду з 17 лютого 2014 року до дати ухвалення рішення; зобов`язати відповідача зробити перерахунок та списати борг за користування нею послугами водопостачання та водовідведення, що утворився як різниця між нарахованими відповідачем на загальних підставах сумам та сплаченими нею за показниками лічильників упродовж періоду з 17 березня 2014 року до дати ухвалення рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 липня 2016 року у складі судді Ковтуненко О. В. позов задоволено частково.
Зобов`язано КП «МВУ ВКГ» здійснити перерахунок нарахованої оплати послуг з водопостачання холодної води та каналізації за показаннями лічильника СК-15Х-01 № 328687 та лічильника СК-15Х-01 № 318103, які встановлено в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , за період з 17 лютого 2014 року до дня ухвалення рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що саме КП «МВУ ВКГ» є виконавцем послуг з питань періодичної повірки засобів обліку холодної води. Та обставина, що витрати, пов`язані з проведенням повірки лічильників не були включені у тарифи послуг, як зазначав відповідач КП «МВУ ВКГ», а, відповідно, їх оплата не проводилась, не ґрунтується на нормах закону та не звільняє відповідача від обов`язку здійснити такі дії.
При цьому, чинним законодавством на споживача не покладено обов`язок з проведення чергової повірки засобу обліку, а доказів про те, що позивач перешкоджала проведенню такої повірки засобу обліку чи чинила перешкоди у його проведенні відповідачем не надано. Отже винні дії ОСОБА_1 або інших членів її родини відсутні, а нарахування їй плати за надані послуги з загальних норм споживання порушують її права.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2016 року апеляційну скаргу КП «МВУ ВКГ» задоволено.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 липня 2016 року в частині зобов`язання КП «МВУ ВКГ» здійснити перерахунок нарахованої оплати послуг з водопостачання холодної води та каналізації за показаннями лічильника СК-15Х-01 № 328687 та лічильника СК-15Х-01 № 318103, які встановлено в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , за період з 17 лютого 2014 року по день ухвалення рішення, скасовано, у задоволенні вказаних вимог відмовлено.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що спір про здійснення перерахунку нарахованої оплати послуг з водопостачання холодної води та каналізації за показаннями лічильників не повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки суди розглядають заяви про визнання незаконними тільки рішень, дій чи бездіяльності державних та інших органів влади або органів місцевого самоврядування за умовах, якщо останні порушують права громадянина. Саме ці рішення, дії чи бездіяльність вищезазначених органів можуть бути предметом спору при розгляді позовних заяв фізичних осіб - споживачів, пред`явлених до водопостачальної організації. Розрахунок заборгованості не є актом нормативного характеру, оскільки він складений органом юридичної особи, а не державним органом. Оскарження розрахунку, який не встановлює для позивачів будь-яких обов`язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав. Отже, відповідно до правової позиції суду касаційної інстанції, вищезазначений розрахунок збитків може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов`язковими до виконання, зокрема при визнанні дій водопостачальної організації щодо відключення від водопостачання неправомірними та відшкодування шкоди, при вирішенні яких суд зобов`язаний буде надати оцінку вищевказаному розрахунку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
В іншій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась засобом поштового зв`язку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, пунктів 9, 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630; абзац другий частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314.
При цьому заявник у касаційній скарзі зауважила, що висновки апеляційного суду не ґрунтуються на жодних нормах матеріального права.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У квітні 2017 року КП «МВУ ВКГ» засобом поштового зв`язку надіслало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у яких посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, просить судове рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
06 лютого 2018 року справу № 365/1540/16-ц та матеріали касаційного провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статі 400 цього Кодексу.
За правилами частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установлено, ОСОБА_1 є споживачем послуг з холодного водопостачання, які надає КП «МВУ ВКГ» до квартири АДРЕСА_1 , у якій встановлено засоби обліку холодної води - лічильник СК-15Х-01 № 328687 та лічильник СК-15Х-01 № 318103.
17 лютого 2014 року квартиру відвідали працівники КП «МВУ КВГ» та залишили припис на зняття водомірів, у якому зазначили, що наявні у квартирі лічильники знаходяться у робочому стані та пломби не порушені. Також у приписі зазначили, що споживач зобов`язаний за власні кошти здійснити до 17 березня 2014 року повірку лічильників, при цьому у цей період нарахування за спожиті послуги буде здійснюватися по середньому споживанню за попередні два місяці. У разі нездійснення повірки у місячний термін нарахування за послуги буде здійснюватися відповідно до безоблікових норм споживання.
Позивач неодноразово зверталася із заявами до КП «МВУ КВГ» щодо їх неправомірних дій, проте отримала лише одну відповідь від 17 березня 2015 року, у якій зазначено, що у тариф на водопостачання та водовідведення не закладені витрати, пов`язані з періодичною повіркою, а тому такі роботи здійснюються виключно за рахунок споживача.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин другої, третьої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року № 113/98-ВР (в редакції, чинній на час повідомлення позивача про сплив строку повірки його приладу обліку і нарахування йому за послуги з водопостачання за нормами споживання (вересень 2016 року)засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).
Пунктом 9 Правил, передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (пункт 10 зазначених Правил).
У пункті 16 Правил зазначено про право споживача проводити позачергову повірку за власні кошти квартирних засобів обліку у разі виникнення в нього сумнівів щодо правильності їх показань, про що він інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.
Положенням частини четвертої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2005 року, передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 28 вищевказаного Закону, якщо виконавцем послуг є водопостачальна організація, то її витрати, пов`язані з періодичною повіркою, обслуговуванням та ремонтом квартирних лічильників холодної води повинні відшкодовуватись власником або балансоутримувачем цього будинку через оплату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Витрати на періодичну повірку включені до типового переліку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Згідно з абзацом першим пункту 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.
Пунктами 9, 30, 32 Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
З урахуванням правової позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17 (провадження № 61-27909сво18), ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «МВУ ВКГ», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «МВУ ВКГ» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд, в порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України 2004 року, не визначився в повному обсязі з характером спірних правовідносин, належним чином не встановив у повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення з урахуванням наданих сторонами доказам у їх сукупності та дійшов помилкового висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання КП «МВУ ВКГ» здійснити перерахунок нарахованої оплати послуг з водопостачання холодної води та каналізації за показанням лічильника СК-15Х-01 №328687 та лічильника №СК-15Х-01 №318103, які встановлені в квартирі АДРЕСА_1 , за період з 17 лютого 2014 року по день ухвалення рішення, апеляційний суд помилково виходив з того, що позивачем фактично обраний неправильний спосіб захисту порушеного права, Дійшовши такого висновку, апеляційний суд залишив поза увагою, що позивач оскаржувала дії виконавця послуг шляхом зобов`язання здійснити перерахунок оплати за надані послуги.
Разом з цим, апеляційний суд, враховуючи доводи апеляційної скарги КП «МВУ ВКГ» та задовольняючи його апеляційну скаргу, залишив поза увагою, що заявник у апеляційній скарзі посилається на положення Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII, який набрав чинності 01 січня 2016 року, тобто який не існував на час виникнення спірних правовідносин, при цьому не здійснив жодного посилання на норми матеріального права у судовому рішенні.
Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин та наданих учасниками справи доказів, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог про зобов`язання КП «МВУ ВКГ» здійснити перерахунок нарахованої оплати послуг з водопостачання холодної води та каналізації за показаннями лічильника СК-15Х-01 № 328687 та лічильника СК-15Х-01 № 318103, які встановлено в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , за період з 17 лютого 2014 року до дня ухвалення рішення, з підстав, викладених у рішенні суду.
З такими висновками погоджується й Верховний суд.
В іншій частині позовних вимог судові рішення не оскаржуються, а отже не є предметом їхньої перевірки судом касаційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Таким чином, суд першої інстанції встановив всі обставини справи, надав їм належну оцінку, дослідив надані учасниками справи докази та ухвалив законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Апеляційний суд вищевикладеного не врахував та дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог й наявність правових підстав для відмови у захисті порушеного права споживача.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції на підставі статті 413 ЦПК України.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За змістом частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
Оскільки касаційну скаргу позивача задоволено та залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким позов задоволено частково, то з відповідача КП «МВУ ВКГ» в дохід держави необхідно стягнути судовий збір, який позивач мав би сплатити за подання касаційної скарги у розмірі 1 280,00 грн.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Донецької області від 05 жовтня 2016 року скасувати, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 липня 2016 року залишити в силі.
Стягнути з Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (код ЄДРПОУ 03361508) в дохід держави судовий збір, сплачений у зв`язку переглядом справи у суді касаційної інстанції в розмірі 1 280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов
Решение хорошее, но "вчерашнее" и воспользоваться им невозможно.В якому сенсі неможливо? По-перше, положеннями статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що
(click to show/hide)
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором, а у разі укладення співвласниками багатоквартирного будинку індивідуальних договорів про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких вузлів обліку забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування, встановленої відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".По друге, Касаційний цивільний суд Верховного Суду 15 липня 2019 року, розглянувши справу №235/499/17, постановив, що
підприємства, які надають послуги з водопостачання повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачанняhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/83025066 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/83025066)
По друге, Касаційний цивільний суд Верховного Суду 15 липня 2019 року, розглянувши справу №235/499/17, постановив, щоПо- перше. Нічого подібного ВС не постановляв. Постановив він оце :Цитуватипідприємства, які надають послуги з водопостачання повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачання[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/83025066[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/83025066[/url])
Що ще треба?
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Покровськводоканал» залишити без задоволення.А Ви цитуєте мотивувальну частину, в якій ВС обгрунтовує правомірність вимог позивача у певний період
Рішення апеляційного суду Донецької області від 31 травня 2017 року залишити без змін.
За таких обставин правильним є висновки судів, що у спірний період (до 03 липня 2016 року) проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води, що були власністю фізичних осіб результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду повинні були здійснюватись за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з водопостачання.Для чого наводить цитату з закону у редакції, чінній на той час
Відповідно до частини четвертої статті 17 цього Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.Порівняйте
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
4. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18/ed20160210 З 02.08. 2017р. діяла інша редакція, а з 01.05.2019р. ще інша.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Проте, щодо минулого періоду це важливо.
Не бачу, щоб щось принципово змінилось для споживачів ЖКП у питанні повірки приладів обліку.(click to show/hide)
Отже, підприємства, які надають послуги з водопостачання повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води за рахунок включення цих робіт до тарифу на водопостачання.було сказано про 2016 рік...
"Киевводоканал" решил ввести новые взносы: за что будут платить жители столицы
https://www.segodnya.ua/kiev/kommunalka/kievvodokanal-reshil-vvesti-novye-vznosy-za-chto-budut-platit-zhiteli-stolicy-1369930.html (https://www.segodnya.ua/kiev/kommunalka/kievvodokanal-reshil-vvesti-novye-vznosy-za-chto-budut-platit-zhiteli-stolicy-1369930.html)
Уже первые платежки с графой на обслуживание киевляне получат в январе 2020 года", – уточнил Люлин.
Як спеціально для Олександр_2015 https://gro-za.org/forum/index.php?topic=5160.msg65826#msg65826 (https://gro-za.org/forum/index.php?topic=5160.msg65826#msg65826)Так це стосюється виключно загальнобудинкових приладів обліку витрат води... З цим я погоджуюсь, бо 2,50 грн в місяць на технічне обслуговування приладу комерційного обліку води - це "копійки". До речі, нижче за посилання кияни можуть перевірити величину цього щоквартального внеску для свого будинку:"Киевводоканал" решил ввести новые взносы: за что будут платить жители столицы
https://www.segodnya.ua/kiev/kommunalka/kievvodokanal-reshil-vvesti-novye-vznosy-za-chto-budut-platit-zhiteli-stolicy-1369930.html (https://www.segodnya.ua/kiev/kommunalka/kievvodokanal-reshil-vvesti-novye-vznosy-za-chto-budut-platit-zhiteli-stolicy-1369930.html)ЦитуватиУже первые платежки с графой на обслуживание киевляне получат в январе 2020 года", – уточнил Люлин.
Тариф на централизованное водоснабжение для потребителей составит 9,86 грн за куб. м, что на 9,43% выше действующего тарифа., то разом з водовідведенням та з урахування ПДВ це буде 20,82 грн. за куб.м. Наразі маємо за ХВП: 21,76 грн.за куб. м. ;D
Тариф на водоотвод составит 7,49 грн за куб. м, что на 6% ниже действующего тарифа.
Отмечается, что тарифы приведены без учета НДС.
https://www.segodnya.ua/kiev/kommunalka/v-kieve-podorozhaet-holodnaya-voda-1365146.html (https://www.segodnya.ua/kiev/kommunalka/v-kieve-podorozhaet-holodnaya-voda-1365146.html)
Так це стосюється виключно загальнобудинкових приладів обліку витрат води... З цим я погоджуюсь, бо 2,50 грн в місяць на технічне обслуговування приладу комерційного обліку води - це "копійки".А ні хто й не казав, що це стосується чогось іншого. Є й менше ніж 2,50, а є й значно більше. Кому як пощастило. Тільки за старим законодавством загальнобудинковий лічильник, що ставив ліцензіат, обслуговувався і повірявся за рахунок тарифу. А Ви кажете нічого не змінилося...
Таким чином розмір абонплати складатиме:Не впевнений, що з кожного "проживаючого" (за постановою
опалення – 34,16 грн з ПДВ;
гаряча вода – 34,16 грн з ПДВ;
водовідведення – 34,16 грн з ПДВ;
холодна вода – 34,16 грн з ПДВ;
вивезення сміття – 16,18 грн з ПДВ.
Всього:
– 152,82 грн / місяць для квартири з 1 проживаючим;
– 305,64 грн / місяць для квартири з 2 проживаючими;
– 458,46 грн / місяць для квартири з 3 проживаючими.
Під абонентом слід розуміти споживача відповідної комунальної послуги, з яким виконавець уклав індивідуальний договір про надання такої послуги у багатоквартирному будинку.).
Як я вже раніше писав, особисто мені не вигідно, щоб Київводоканал брав з мене кошти за демонтаж, транспортування, повірку та монтаж моїх водомірів. По-перше, вони роблять повірку під великим тиском і тому водоміри частіше псуються, а по-друге, для мене ціна питання - ~200 грн. на 4 роки...Я теж колиись писав, що мені дешевше виконувати повірку самому ніж мати це в тарифі...
(click to show/hide)
П. Пантелеєв наголосив, що виділення абонплати з тарифу на тепло не вплине на кінцеву вартість послуги. «Це не впливає на збільшення тарифу, це складова, яка виділяється. https://biz.ligazakon.net/ua/news/185233_kiyanam-dovedetsya-platiti-shche-za-odnu-komunalnu-poslugu
Державний герб України
Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 398/1581/18
провадження № 61-44662св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2018 року у складі судді Крімченко С. А. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області
від 22 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Єгорової С. М.,
Дуковського О. Л., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОКВП «Дніпро-Кіровоград») про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що законодавством України передбачено, що повірка квартирних засобів обліку води (лічильників) здійснюється за рахунок виконавця, тобто організацій, що надають житлово-комунальні послуги, а не за рахунок споживача. Контроль за періодичністю повірок також здійснює виконавець. Натомість ОКВП «Дніпро-Кіровоград» переклало витрати на повірку квартирних засобів обліку води на споживача. Крім того, в разі порушення термінів періодичних повірок, останній переводить оплату замість фактично спожитої на нормативну, тобто за кількістю зареєстрованих в квартирі мешканців.
Дізнавшись про необхідність повірки лічильника, він ініціював її за чергою, однак його лічильник не був знятий на повірку, оскільки він не сплатив ОКВП «Дніпро-Кіровоград» кошти за повірку лічильника.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОКВП «Дніпро- Кіровоград» здійснювати періодичну повірку, обслуговування та ремонт
(у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирного засобу обліку за адресою:
АДРЕСА_1 , за рахунок ОКВП «Дніпро- Кіровоград».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у відповідача
ОКВП «Дніпро-Кіровоград» відсутній обов`язок за власний рахунок проводити періодичну повірку засобу вимірювальної техніки (лічильника холодної води), який встановлено в квартирі позивача. Проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) має здійснюватися не за рахунок виконавця зазначених послуг, а за рахунок власників таких вузлів обліку.
У зв`язку з викладеним, враховуючі викладені норми права, що регулюють порядок повірки лічильників води на час виникнення спірних правовідносин, відсутні правові підстави зобов`язати відповідача за свій рахунок провести повірку лічильника води позивача.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 серпня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обов`язку у відповідача ОКВП «Дніпро-Кіровоград» за власний рахунок проводити періодичну повірку засобу вимірювальної техніки (лічильника холодної води), який встановлено в квартирі позивача. Згідно чинного законодавства проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) має здійснюватися не за рахунок виконавця зазначених послуг, а за рахунок власників таких вузлів обліку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у вересні 2018 року,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу
№ 398/1581/18 з Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2019 року вищевказану справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що порядок проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, врегульовано положеннями Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до видів державного метрологічного контролю і нагляду належить, зокрема, й повірка засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до частини третьої статті 28 вказаного Закону порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Тобто, частиною третьою статті 28 зазначеного Закону визначено, що відповідач, як суб`єкт господарювання, який надає послугу з опалення житлових квартир (виконавець), здійснює, у тому числі, періодичну повірку вимірювальної техніки (лічильників тепла) за свій рахунок.
Отже, саме на виконавці житлово-комунальних послуг лежить обов`язок проводити періодичну повірку лічильників тепла.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на касаційну скаргу ОСОБА_1 у якому воно просило вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 проживає у квартирі
АДРЕСА_2 і користується послугами водопостачання, за які сплачує плату відповідно до встановлених тарифів. Квартира обладнана лічильником холодної води.
Відповідно до копії договору про надання населенню послуг ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з централізованого питного водопостачання та водовідведення від 06 грудня 2013 року № 5914, який не підписаний споживачем
ОСОБА_1 , проте фактично виконується сторонами, пунктом 5.4.15 визначено, що споживач зобов`язаний за власний рахунок проводити роботи по встановленню, ремонту та періодичній повірці водолічиника.
Попередня повірка лічильника води ОСОБА_1 була проведена 28 грудня 2013 року. Строк наступної перевірки лічильника визначено до 28 грудня 2017 року.
Споживачу ОСОБА_1 було направлено повідомлення, в якому зазначено, що в зв`язку з набранням чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», з 02 серпня 2017 року, повірка квартирних приладів обліку води платна. В повідомлені була зазначена плата за повірку приладів обліку і запропоновано споживачу ОСОБА_1
19 грудня 2017 року з 8 год. до 17 год. забезпечити допуск представника ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до засобу вимірювальної техніки.
ОСОБА_1 , отримавши вказане повідомлення про заплановану повірку лічильника на 19 грудня 2017 року, не оплатив вартість послуг і відповідно повірка лічильника не була проведена.
У січні 2018 року ОСОБА_1 неодноразово звертався до ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з письмовими заявами щодо структури нових тарифів та проведення повірки його квартирного засобу обліку за рахунок останнього. Йому надавалися відповіді на його заяви з роз`ясненням змін до законодавства та підстав формування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), в які не були включені затрати на повірку та обслуговування лічильників води, а також порядок оплати за повірку лічильника.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суд
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Відповідно до частин другої, третьої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року
№ 113/98-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII, який набрав чинності 01 січня 2016 року, періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII в редакції, чинній на час вирішення справи судами, відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України
від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).
Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Враховуючи викладене, колегія дійшла висновку, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з отримання холодної води, виконавцем яких є
ОКВП «Дніпро-Кіровоград», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку вузла обліку водопостачання та водовідведення, встановленого у квартирі позивача. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин ОКВП «Дніпро-Водоканал» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку теплової енергії.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року
у справі № 229/1539/17 (провадження № 61-27909сво18).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв`язку із тим, що позивача звільнено від сплати судових витрат та його позов задоволено, відшкодування цих витрат на користь держави покладається на відповідача.
Отже, з ОКВП «Дніпро-Водоканал» на користь держави підлягають стягненню: 704 грн 80 коп. за вимогами позовної заяви, 1 057 грн 20 коп. за розгляд судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_1 та
1 409 грн 60 коп. за розгляд судом касаційної інстанції касаційної скарги ОСОБА_1 , а всього - 3 171 грн 60 коп. судового збору.
Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 412 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 серпня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Зобов`язати обласне комунальне виробниче підприємства «Дніпро-Кіровоград» провести повірку засобу обліку води, який встановлений у квартирі АДРЕСА_2 .
Стягнути з обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на користь держави судовий збір у розмірі 3 171 (три тисячі сто сімдесят одну) гривню 60 (шістдесят) копійок.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович
Державний герб України
Постанова
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 521/6670/18
провадження № 61-558св19
Верховний суд у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс», філія «Інфоксводоканал»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 05 вересня 2018 року у складі судді Бойчука А. Ю. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс», в особі філії «Інфоксводоканал» (далі - ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал») про скасування нарахованого боргу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 31 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» укладено договір № 31231 про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення гарячої води.
Починаючи з 01 липня 2015 року, ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» почало нараховувати йому борг за спожиту холодну воду, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , як споживач, у 2014 році не провів за свій рахунок періодичну повірку засобів обліку холодної води.
На його звернення до Департаменту міського господарства, філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», він отримував відповіді, в яких зазначено, що споживач повинен проводити періодичну повірку лічильників води за свій рахунок.
Вважаючи такі дії незаконними, ОСОБА_1 просив суд скасувати нарахований борг у розмірі 1 825,01 грн; врахувати суму 2 066,80 грн сплачену за холодну воду з 01 липня 2015 року до 01 квітня 2018 року до суми боргу; зобов`язати ТОВ «Інфокс» філію «Інфоксводоканал» у подальшому враховувати оплату за водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до квартирних засобів обліку та стягнути з відповідача судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що витрати, понесені ліцензіатом на повірку засобів обліку води, власниками яких є фізичні особи, не передбачені тарифом, що діяв на час виникнення обов`язку, тому відповідач не повинен за власний рахунок здійснювати повірку засобів обліку води, які є власністю споживача.
Таким чином, суд вважав, що обов`язок по повірці, обслуговуванні, ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку, як і сплата витрат на такі дії, покладений вказаними нормативно-правовими актами саме на споживачів, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів та ухвалив законне судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
27 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 05 вересня 2018 року і постанову Апеляційного суду Одеської області
від 12 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду 25 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі для формування єдиної правозастосовчої практики та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норму матеріального права, зокрема, не застосували норми законодавства, що підлягають застосуванню, а саме, Закон України «Про житлово-комінальні послуги», Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Правила користування системами комуналого водопостачання і водовідведення в містах і населених пунктах України від 27 червня 2008 року № 190, Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», якими передбачено обов`язок саме виконавця послуг проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку за його рахунок.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
11 лютого 2019 року ТОВ «Інфокс» подало відзив на касаційну скаргу, підписаний представником ОСОБА_3 , у якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на безпідставність доводів ОСОБА_2 та законність висновків оскаржуваних судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» укладено договір № 31231 про надання послуг із постачання холодної води та водовідведення.
Згідно з пунктом 3.4.5 договору споживач зобов`язаний проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку.
Пунктом 7.4 вказаного договору передбачено, що з усіх питань, що не зазначені в договорі, сторони повинні керуватися Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 21 липня 2005 року № 630, Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і населених пунктах України від 27 червня 2008 року № 190, які затверджено наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року.
18 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту міського господарства Одеської міської ради із запитом про законність проведення періодичної повірки лічильників води споживачами за власний рахунок.
Департамент міського господарства Одеської міської ради у своїй відповіді від 09 грудня 2015 року № К-2680 зазначив, що законодавством не передбачено механізм відшкодування понесених витрат, а тому такі витрати покладаються на споживача.
Згідно з відповідями ТОВ «Інфокс» від 23 лютого 2016 року № 603/мал-03, від 20 травня 2016 року № К-511 нарахування за послуги водопостачання здійснювалися відповідно до умов договору та нормативів водопостачання, а саме: з 01 січня 2008 року до 30 червня 2015 року згідно з показниками приладів обліку води, після 01 липня 2015 року - відповідно до норм споживання, у зв`язку з тим, що лічильник не був повірений вчасно.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд зробив висновок, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак оскаржувані судові рішення в повній мірі не відповідають зазначеним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами
ЦК України, Законами України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «;Про місцеве самоврядування в Україні»,
«Про житлово-комунальні послуги», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про захист прав споживачів», Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, якою затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фізичні особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.
Частиною третьою статті 28 зазначеного Закону встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результатами вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час повідомлення позивача про сплив строку повірки його приладу обліку і нарахування їй за послуги з водопостачання за нормами споживання) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).
Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17 (касаційне провадження № 61-27909сво18) викладено правовий висновок такого змісту: позивач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у будинку позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.
Таким чином, проведення періодичної повірки, обслуговування засобів обліку води у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж повинен здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій на зазначене не звернули належної правової уваги та дійшли помилкового висновку про те, що саме на ОСОБА_1 як власника засобів обліку води покладено обов`язок за власний рахунок здійснювати повірку, обслуговування та ремонт лічильника.
Встановивши, що ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» не контролювало міжповіркові інтервали і не забезпечило проведення повірки установленого у будинку ОСОБА_1 лічильника води, суди неправильно застосували до спірних правовідносин положення Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» і Правил № 630 та дійшли помилкового висновку про нарахування боргу згідно з діючими нормативами споживання.
У пункті 10 Правил № 630 вказано, що справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Плата за послуги з водопостачання споживачем, у будинку якого встановлений засіб обліку холодної води, вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення (абзац п`ятий пункту 16 Правил № 630).
Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що за наявності у будинку садибного типу засобу обліку холодної води оплата за надані послуги здійснюється згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадку виявлення його несправності, що не підлягає усуненню.
Непроведення виконавцем періодичної повірки засобу обліку води не є підставою для неврахування його показників, так як забезпечення проведення повірки є обов`язком виконавця послуг і невиконання ним такого обов'язку не повинно мати негативних наслідків для споживача.
Оскільки заборгованість за водопостачання холодної води і водовідведення у розмірі 1 825,01 грн виникла у ОСОБА_1 у зв`язку з нарахуванням йому оплати за послуги згідно з діючими нормативами споживання, а не за показаннями засобу обліку холодної води, що суперечить пункту 10 Правил № 630, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову саме з цих підстав.
Пославшись в обґрунтування своїх висновків на те, що ОСОБА_1 зобов`язаний самостійно забезпечувати проведення періодичної повірки засобу обліку води, суди не врахували, що суб`єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення до будинку позивача, є ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал», тому саме це товариство є виконавцем послуг із водопостачання та водовідведення і на нього покладається обов`язок проводити повірку засобів обліку холодної води.
Разом із тим, статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Звернувшись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив суд скасувати нарахований борг у розмірі 1 825,01 грн; врахувати суму 2 066,80 грн сплачену за холодну воду з 01 липня 2015 року до 01 квітня 2018 року до суми боргу; зобов`язати ТОВ «Інфокс» філію «Інфоксводоканал» у подальшому враховувати оплату за водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до квартирних засобів обліку. Вказані позовні вимоги не узгоджуються із частиною другою статті 16 ЦК України, якою передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Колегія суддів вважає, що оскільки ТОВ «Інфокс», філія «Інфоксводоканал» як виконавець послуг із водопостачання та водовідведення не виконало свій обов`язок щодо повірки засобів обліку води, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання ТОВ «Інфокс», філію «Інфоксводоканал» здійснити перерахунок нарахованої оплати послуг за водопостачання і водовідведення за показаннями лічильника, який встановлено в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржувані рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, помилково вважав відсутніми підстави для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
З урахуванням того, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року та постанови Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року та ухвалення нового рішення про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частинами 1, 3 статті 412 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухваленням нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені частково без додержанням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2018 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії товаристваз обмеженою відповідальністю «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» по нарахуванню боргу незаконними, зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» філія «Інфоксводоканал»здійснити перерахунок нарахованої оплати послуг з водопостачання і водовідведення за показаннями лічильника, який встановлено в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з 01 липня 2015 року до дня ухвалення рішення.
У решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Сімоненко
Судді А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
С. П. Штелик
Державний герб України
Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 233/4684/17
провадження № 61-24665св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства,
третя особа - Відділ економіки та торгівлі Костянтинівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2018 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Санікової О. С., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - КП «Компанія «Вода Донбасу»), третя особа: Відділ економіки та торгівлі Костянтинівської міської ради, про зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що в належній їй квартирі АДРЕСА_1 , встановлено лічильник води типу КВ-1.5 заводський № 357837 . Вартість спожитої води вона сплачувала за особовим рахунком № НОМЕР_2 відповідно до показів вказаного приладу обліку. В жовтні 2016 року за рахунок відповідача мала бути проведена повірка лічильника води, але їй в цьому відповідач відмовив і з 15 жовтня 2016 року без повідомлення вивів лічильник води з абонентської бази та став нараховувати плату за нормою споживання, а не за показаннями лічильника, що не відповідає вимогам діючого законодавства та порушує її права як споживача комунальних послуг. Оскільки вона продовжує сплачувати вартість спожитої води за показами лічильника, станом на 01 вересня 2017 року відповідач нарахував їй заборгованість у розмірі 817,29 грн. Зважаючи на цю заборгованість служба соціального захисту мала намір відмовити їй в призначенні субсидії. Зазначає, що неправомірними діями відповідача заподіяно моральну шкоду, яка полягає в безсонні, знервованості, погіршенні стану здоров`я, яку вона оцінила в 1 000,00 грн.
З огляду на викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати КП «Компанія «Вода Донбасу» скасувати борг станом на 01 вересня 2017 року у розмірі 817,29 грн; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 1 000,00 грн; стягнути з відповідача на її користь витрати на правову допомогу у розмірі 1 000,00 грн; винести на підставі статті 211 ЦПК України окрему ухвалу, яку направити до Костянтинівської місцевої прокуратури; зобов`язати відповідача принести письмові вибачення; стягнути з відповідача витрати, пов`язані із виготовленням ксерокопій документів до суду у розмірі 61,20 грн; зобов`язати відповідача повернути або зарахувати 85,00 грн, сплачені за повірку лічильника; зобов`язати КП «Компанія «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства забезпечити за власний рахунок проведення планової повірки належного їй лічильника холодної води № 357837 ; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок оплати за послуги водопостачання та водовідведення з 15 жовтня 2016 року по 14 грудня 2017 року з урахуванням показань лічильника холодної води № 357837 , який поновити на абонентському обліку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснити перерахунок нарахувань ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 15 жовтня 2016 року по 14 грудня 2017 року з урахуванням встановленого у квартирі АДРЕСА_1 , лічильника води № 357837 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з положень статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги (у редакції, чинній на час виникнення спірний правовідносин), а також п. п. 10, 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), відповідно до яких у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків передбачених законодавством.
В квартирі позивача був встановлений засіб обліку води і єдиною підставою для переведення споживача на плату за послуги згідно з нормативами (нормами) споживання є виявлена несправність засобів обліку води, що не підлягає усуненню. Оскільки відповідачем не надано суду доказів про несправність засобу обліку води № 357837 , який встановлений в квартирі ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що нарахування плати за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення з 15 жовтня 2016 року по 14 грудня 2017 року за нормами споживання здійснено з порушенням наведених норм.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснити перерахунок нарахувань ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 15 жовтня 2016 року по 14 грудня 2017 року, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2018 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року в частині зобов`язання КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснити перерахунок нарахувань ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 15 жовтня 2016 року по 14 грудня 2017 року з урахуванням встановленого у квартирі АДРЕСА_1 , лічильника води № 357837 скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що з частини першої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII вбачається, що законодавець на законодавчому рівні передбачив обов`язкову періодичну повірку засобів вимірювання та заклав умови їх використання та застосування тільки у разі, якщо засоби вимірювальної техніки пройшли чергову повірку. Тобто, застосування вимірювального засобу, по якому не проведено чергової повірки, законом не передбачено, тому не може бути визнано правомірним.
Оскільки лічильник холодної води КВ-1.5, заводський номер 357837, встановлений за місцем проживання позивача, не було повірено у встановленому законом порядку, тому немає підстав для задоволення позову в зазначеній частині.
Короткий зміст касаційної скарги
У березні 2018 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судом апеляційної інстанції не в повній мірі розглянуто обставини справи, не враховано положень статті 3, 19, 41, 55 ,64 129 Конституції України, пункту 30.1, 32.2 Правил надання послуг з централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води і водовідведення, статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», постанову Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 474 та від 21 липня 2005 року № 630.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що відповідач, без надання доказів про несправність лічильника, незаконно зняв лічильник води з особистого рахунку № НОМЕР_2 та перевів на норми споживання води.
Заявник вказує, що на неї, як споживача, не покладено обов`язку здійснювати періодичну повірку лічильника та сплачувати за розпломбування, опломбування, періодичну повірку, транспортування лічильника, та виконання таких послуг входить до обов`язків КП «Компанія «Вода Донбасу», оскільки підприємство є виробником і виконавцем послуг постачання холодної води і вони отримують грошові кошти за послуги та лічильник знаходиться у них на абонентському обліку.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2018 рокуКП «Компанія «Вода Донбасу» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , який обґрунтовано тим, що підставою для виникнення спірних правовідносин є несвоєчасна повірка приладу обліку води позивачем, строк якої настав саме 15 жовтня 2016 року. Враховуючи те, що прилад обліку не пройшов своєчасну повірку у жовтні 2016 року, його не можна було застосовувати та використовувати його показання, тому засіб обліку води був виведений із експлуатації, із комп`ютерної бази підприємства, у зв`язку з закінченням терміну повірки. Оскільки позивач не провела повірку засобу обліку води у встановлені чинним законодавством строки, облік спожитих ним послуг був здійснений відповідно до закону на підставі встановлених норм і тарифів.
Відповідач вважає, що судове рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, враховано всі фактичні обставини справи, надано належну оцінку наявним доказам, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому слід залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційного суду залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 січня 2013 року в квартирі АДРЕСА_1 , у абонента ОСОБА_1 було встановлено повірений 15 жовтня 2012 року прилад обліку холодної води КВ-15 заводський номер 357837, дата наступної повірки якого 15 жовтня 2016 року.
З листа КП Компанія «Вода Донбасу» від 19 вересня 2017 року № К-69 вбачається, що 15 жовтня 2016 року засіб обліку води, встановлений в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виведений із експлуатації та з абонентської бази підприємства; нарахування за спожиті послуги водопостачання здійснюється за нормою споживання; станом на 01 вересня 2017 року заборгованість за особовим рахунком № НОМЕР_2 становить 817,29 грн. Опломбування, розпломбування, зняття та встановлення лічильника спеціалістами Костянтинівського ВУВКГ проводиться на платній основі.
З роздруківки по особовому рахунку № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що нарахування плати за спожиті послуги водопостачання та водовідведення здійснюється за затвердженою нормою споживання.
Позивачем сплачується вартість спожитих послуг з водопостачання відповідно до показань лічильника води, на підтвердження чого надані квитанції (а.с. 49-50).
ОСОБА_1 призначалась субсидія на сплату вартості комунальних послуг, в тому числі, і послуг водопостачання.
25 вересня 2017 року ОСОБА_1 сплачено вартість розпломбування та опломбування лічильника води в сумі 85,00 грн.
22 травня 2015 року № 09/675 КП «Компанія «Вода Донбасу» зверталось до НКРЕКП із заявою про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 листопада 2015 року № 2869 встановлено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Компанія «Вода Донбасу», які діяли в період часу з 01 січня 2016 року до 25 серпня 2017 року тобто, на час виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі.
З дослідженого документу вбачається, що витрати на повірки лічильників води, належних споживачам, на час виникнення та існування спірних правовідносин між сторонами до тарифу включені не були.
З 25 серпня 2017 року відповідно до Постанови НКРЕКП від 10 серпня 2017 року № 1015 «Про внесення змін до Постанови НКРЕКП від 26 листопада 2015 року № 2868» встановлені нові тарифи на послуги з централізованого постачання води, водовідведення для мешканців багатоповерхових будинків (з використанням внутрішньобудинкових мереж).
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що в тариф на послуги з централізованого постачання води, водовідведення для мешканців багатоповерхових будинків (з використанням внутрішньобудинкових мереж, який введений в дію з 25 серпня 2017 року) також не включені витрати на обслуговування квартирних засобів обліку (в тому числі на періодичну повірку).
Розпорядженням НКРЕКП від 13 вересня 2013 року № 87 КП «Компанія «Вода Донбасу» встановлено вимоги про недопущення субсидіювання інших, крім ліцензованих видів діяльності.
Підпунктом 13 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення передбачено обов`язок ліцензіата дотримуватись структури витрат згідно із статтями, затвердженими у тарифі на централізоване водопостачання та/або водовідведення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин другої, третьої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року № 113/98-ВР (в редакції, чинній на час прийняття в експлуатацію приладу обліку холодної води, встановленого у квартирі позивача - 2011 рік) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов`язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку. Порядок подання фізичними особами, що не є суб`єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов`язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII, який набрав чинності 01 січня 2016 року, в редакції, чинній до 01 серпня 2017 року, тобто на час повідомлення позивача про сплив строку повірки його приладу обліку і нарахування йому за послуги з водопостачання за нормами споживання (вересень 2016 року) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII в редакції, чинній на час вирішення справи судами, відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).
Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
З урахуванням вищенаведеного, ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі 229/1539/17 (провадження № 61-27909сво18).
Апеляційний суд зазначеного не врахував та помилково ухвалив судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 15 жовтня 2016 року по 14 грудня 2017 року.
Оскільки відповідач здійснював нарахування за спожиті послуги водопостачання з 15 жовтня 2016 року по 14 грудня 2017 року з порушенням, правильним є висновок суду першої інстанції про зобов`язання відповідача провести перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 15 жовтня 2016 року по 14 грудня 2017 року.
Оскільки рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача забезпечити за власний рахунок проведення повірки належного їй лічильника холодної води; про повернення або зарахування сплачених нею коштів у розмірі 85,00 грн за повірку лічильника; про зобов`язання відповідача скасувати нарахований борг у розмірі 817,29 грн за спожиті послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 1 000,00 грн; про зобов`язання відповідача принести письмові вибачення, не було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, тому Верховний Суд в цій частині оцінку не надає.
Висновки з результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок нарахувань ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі приладу обліку, що встановлений у її квартирі залишенню в силі.
Керуючись статтями 400, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2018 року скасувати, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 грудня 2017 року в частині зобов`язання Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» здійснити перерахунок нарахувань ОСОБА_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_2 з 15 жовтня 2016 року по 14 грудня 2017 року з урахуванням встановленого у квартирі АДРЕСА_1 , лічильника води № 357837 залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
С. П. Штелик
Державний герб України
Постанова
Іменем України
26 травня 2020 року
місто Київ
справа № 229/3182/17
провадження № 61-38506св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року у складі судді Панової Т. Л. та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 травня 2018 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Дундар О. І., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у серпні 2017 року звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі - КП «Компанія «Вода Донбасу», компанія), у подальшому уточненим, про захист прав споживачів послуг з централізованого водопостачання і водовідведення.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що він проживає зі своєю сім`єю в квартирі АДРЕСА_1 та є користувачем послуг водопостачання і водовідведення, які надає відповідач.
У квартирі для обліку обсягів використаної холодної води встановлено лічильник системи КВ-1,5, заводський № 024983, облік показників якого ведеться за особовим рахунком № 304390 .
Стверджував, що на момент вселення вквартиру, у березні 2015 року, заборгованість з оплати послуг за водопостачання була відсутня. З березня 2015 року оплату за надані послуги позивач вносив регулярно, відповідно до даних приладу засобу обліку води, що споживається. 25 березня 2016 року представниками відповідача засіб обліку споживання холодної води було оглянуто, про що свідчить акт прийняття в експлуатацію засобів обліку холодної води від 25 березня 2016 року, порушення не виявлено. Із зазначеного часу, а саме, з березня 2016 року і до 04 липня 2017 року, повідомлень про майбутню перевірку, необхідність проведення перевірки засобу обліку від відповідача не надходило.
04 липня 2017 року представник компанії повідомив ОСОБА_1 про необхідність проведення повірки лічильника, що ним було виконано негайно. Згідно з актом приймання в експлуатацію засобів обліку холодної води від 17 липня 2017 року будь-які порушення не виявлено. За період з 01 січня 2017 року до червня 2017 року оплата за послуги водопостачання і водовідведення нарахована йому згідно з нормами споживання води відповідно до кількості зареєстрованих осіб.
Позивач вважав, що відповідач грубо порушив чинне законодавство, поклав витрати на повірку квартирних засобів води на нього як на споживача послуг. Борг нараховано йому необґрунтовано, оскільки періодична повірка, обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб`єктів господарювання, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки покладається на суб`єктів господарювання. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору.
З урахування уточнених позовних вимог просив суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок нарахувань за водопостачання за особовим рахунком № 304390 за період з січня 2017 року до 05 липня 2017 року за показами квартирного засобу обліку холодної води, а за період знаходження лічильника на повірці з 06 липня до 17 липня 2017 року - здійснити за середніми показами засобу обліку холодної води за попередні 3 місяці.
Стислий виклад позиції інших учасників справи
Відповідач заперечував проти позову, зазначив, що у зв`язку з невключенням до складу тарифів витрат з проведення періодичної повірки приладів обліку води, підприємство не несе відповідальність за своєчасність проведення повірки та обслуговування приладів обліку води. У разі відсутності технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Оскільки позивач не провів повірку засобу обліку води у встановлені законодавством строки, облік спожитих ним послуг провадиться відповідно до закону на підставі встановлених норм і тарифів.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Донецької області від 18 травня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано КП «Компанія «Вода Донбасу» здійснити перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за особовим рахунком № 304390 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 : за період з 01 січня до 05 липня 2017 року за показаннями квартирного засобу обліку холодної води; за період з 06 липня до 17 липня 2017 року згідно із середньомісячними показаннями квартирного засобу обліку холодної води за попередні три місяці. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовувалося тим, що позивач є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку приладу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. З посиланням на вимоги статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункти 10, 15 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630
(далі - Правила № 630), суд першої інстанції зазначив, що у разі, якщо в квартирі позивача був встановлений засіб обліку води, єдиною підставою для переведення споживачів на плату за послуги згідно з нормативами (нормами) споживання є виявлена несправність засобів обліку води, що не підлягає усуненню. Такі нарахування здійснюються лише з моменту виявлення несправності засобів обліку води. Відповідачем не надано суду доказів про несправність засобу обліку води № 024983 , який був знятий позивачем і наданий відповідачеві для повірки. Навпаки, лічильник визнаний придатним до подальшої експлуатації. Тому суд дійшов висновку, що відповідач здійснив нарахування позивачу плати за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за період з 01 січня 2017 року до 05 липня 2017 року за нормами споживання всупереч пункту 10 Правил № 630, а за період повірки лічильника з 06 липня 2017 року до 17 липня 2017 року, що не перевищив одного місяця, - всупереч пункту 15 Правил № 630.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у червні 2018 року, КП «Компанія «Вода Донбасу» просить скасувати рішення Дружківського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 травня 2018 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що КП «Компанія «Вода Донбасу» зобов`язане за власний рахунок проводити планову повірку лічильників холодної води, оскільки витрати на її проведення не були включені до тарифу на послуги з централізованого постачання холодної води. Крім того, судами під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не врахована правова позиція, сформульована Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у червні 2018 року, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правил частини першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного рішення суду першої інстанції визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наймачем квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з ордером на жиле приміщення, № 24788 серія 21, який видано на підставі рішення Виконавчого комітету Дружківської міської ради від 04 лютого 2015 року № 47, є ОСОБА_1 .
Між сторонами фактично склалися договірні відносини з надання послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення, які надає відповідач, а позивач їх оплачує, що підтверджується особовим рахунком № 304390 , який відкритий відповідачем на ім`я ОСОБА_1 як споживача послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до акта від 25 березня 2016 року № 304390 строк повірки лічильника КВ-1,5, заводський № 024983 , визначено у січні 2013 року, наступний строк - у січні 2017 року.
06 липня 2017 року лічильник КВ-1,5 № 024983 знятий позивачем і наданий до Торецького Виробничого управління водопровідного каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» для здійснення повірки.
Цей факт відповідачем визнається.
Згідно з паспортом № 26347 на лічильник води крильчатий КВ-1,5, заводський номер 024983 , на ім`я ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , повірка відбулася 13 липня 2017 року, висновок - придатний.
Актом від 17 липня 2017 року, який складений представником відповідача у присутності позивача за адресою: АДРЕСА_1 , підприємство водопостачання прийняло в експлуатацію засіб обліку холодної води КВ-1,5, заводський № 024983. В особовому рахунку № 304390 є відомості про встановлення 17 липня 2017 року у квартирі позивача лічильника КВ-1,5, номер 024983. В особовому рахунку також є відомості про те, що з січня 2017 року плата за водопостачання нарахована за нормами споживання холодної води.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній на момент приймання в експлуатацію лічильника води, встановленого у квартирі позивача) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній на момент приймання в експлуатацію лічильника води, встановленого у квартирі позивача)).
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній на час передачі позивачем лічильника води на повірку та нарахування позивачу за послуги з водопостачання за нормами споживання) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час вирішення справи судами) відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України
«Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами № 630.
Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов`язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов`язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Отже, ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, виконавцем яких є КП «Компанія «Вода Донбасу», тому саме відповідач несе відповідальність за своєчасну повірку засобу обліку води, встановленого у квартирі позивача, його обслуговування і ремонт, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки. Включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу» як виконавця послуг та органів державної влади і місцевого самоврядування, а позивач має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.
Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 229/1539/17 (касаційне провадження № 61-27909сво18).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за особовим рахунком, відкритим на ім`я ОСОБА_1 .
Доводи касаційної скарги про те, що судами під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не врахована правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15, на правильність висновків судів не впливають, оскільки за обставинами справи, яка була предметом перегляду Верховним Судом України, споживач здійснив повірку лічильника води за власні кошти і просив стягнути їх з відповідача, який не був виконавцем послуг з періодичної повірки квартирних приладів обліку води, а тому не повинен нести відповідальність з відшкодування понесених споживачем витрат на зазначені цілі.
Тобто у справі, яку переглядав Верховний Суд України, та у справі, яка переглядається, встановлені різні фактичні обставини, а також Верховний Суд України сформулював правову позицію щодо застосування інших норм права, відмінних від тих, що підлягають застосуванню у цій справі.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» залишити без задоволення.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
А. С. Олійник
В. В. Яремко