'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник
Форум => Запитання по ЖКП => Договори => Тема розпочата: funmaster від 11 Лютого 2011, 11:11:48
-
В матеріалах сайту надаються завідомо неправильні рекомендації співвласникам багатоквартирних будинків вимагати укладення та укладати договори безпосередньо з виконавцями ЖКП.
Виконавці ЖКП можуть бути визначені ОМС лише для комунальних будинків. Таких в Україні майже не залишилось.
Громадяни будьте пильні. Вас розводять!
-
Читайте розділ судові справи. Фактичної інформації багато.
Такі договори в м. Києві укладаються або за погодженням сторін на базі певного компромісу, або примусово, в судовому порядку. Приклад - справи Віктора Івановича (сайт-попередник), справи Бреничів, Захарченко, мої позови до КП Чоколівське.
В кожному місті своя специфіка. В Києві до 2008 року в кожному районі існувало одне КП з управління житлового господарство. Воно виконувало послуги, воно було балансоутримувачем. Зараз в нашому районі КП Дирекція - балансоутримуввач. І 6 КП, які виграли "псевдоконкурс" по наданню ЖКП мешканцям.
Далі - підходимо до юриспруденції як до "мистецтва можливого". Розібравшись, хто має повноваження укласти з споживачами договори - надсилаємо цьому щасливчику оферту. Зазвичай відповіді не буває. Через місяць - повторну. І позов до суду.
Не плутайте себе і не плутайте інших щодо "будинок комунальний". Якщо в будинку є хоча б одна приватна квартира - будинок у спільній сумісній власності. Якщо є хоч одна неприватизована квартира - то в комунальній власності є ця квартира і частка спільного майна в будинку.
Чи встановлені в Черкасах виконавці ЖКП? Звертаєтесь з запитом до ОМС. Хто визначений балансоутримувачем будинку? Звертаєтесь з запитом до ОМС. Хто повинен укласти договори з мешканцями? Звертаєтесь з запитом до ОМС. З проханням надати документи, згідно яких ОМС визначив виконавців та балансоутримувачів. Почитайте тему http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5451.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5451.0.html) (зразки документыв)
Якщо надані ОМС відповіді суперечать вимогам закону - оскаржуєте прийняті ОМС рішення в адміністративному процесі. Приблизно так працює зараз постійний учасник форуму dugf.
Так вчиняв Віктор Іванович, так діють інші учасники.
Це перший крок.
-
Я виходжу з того, яку інформацію надає управління власністю міста. Я не можу знати про дійсний стан речей в будиках, щодо яких немаю достовірної інформації. Якщо можете підтвердіть вказане Вами нормами ЦК. Спільну сумісну власність в ЦК найшов. Другого варіанту - не знайшов.
Управління власністю міста пише Вам відписки. В яких, як казав цар сусідньої південно-східної держави, "дурь каждого видна".
І таку нісенітницю пише не тільки ваша влада. Так всюди. А Ваша справа - розібратись самому.
ЗУ Про ЖКП, ПКМУ 529,ПКМУ 630, Накази Держжитлокомунгоспу 60, 76, 150.
Редагування. Виправлено описку.
-
Постанови Кабінету міністрів 529,630
-
Я виходжу з того, яку інформацію надає управління власністю міста. Я не можу знати про дійсний стан речей в будиках, щодо яких немаю достовірної інформації. Якщо можете підтвердіть вказане Вами нормами ЦК. Спільну сумісну власність в ЦК найшов. Другого варіанту - не знайшов.
ЦК. статті 181-183, 186-188, 316-327, 355, 368-372, 379-385.
Статті 1, 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»
Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. N 4-рп/2004 - підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.
ЦК передбачає наступні види права власності:
Право власності Українського народу
Право приватної власності
Право державної власності
Право комунальної власності
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Додатково. Не можна окремі норми права видирати з загального контексту. Застосовувати їх слід в комплексі.
-
Може допоможе викладене мною "Размышления о балансодержателях для домов" в ветке:
Житлово-комунальні послуги, тема: ЖК послуги в ст.1160 ЦК України
-
Я все це знаю. Все це знаєте Ви, все це знають інші учасники форуму.
Що далі? В моєму багажі є безмежно неправосудне рішення, яке набрало законної сили. Який сенс влаштовувати плач Ярославни? Колись писала - кожен вибирає по собі. Я з якогось моменту не змогла "не думати, не звертати уваги, бути як всі". Тому зараз у мене кілька цивільних процесів, в яких відповідачами мій балансоутримувач, виконавець послуг, Київенерго.
Як казав Віктор Іванович, юриспруденція - це не наука і не ремесло. Це мистецтво - можливого.
І Вам, як і мені, як іншим громадянам, не лишається нічого іншого, ніж опановувати це мистецтво, створювати власне правове поле, через судові рішення примусити наших чиновників та начальників дотримуватись закону.
Тому обговорювати щось - немає сенсу. Краще напишіть позов на примусове укладання договорів на ЖКП з всіма істотними умовами. Та виграйте справу. Як це роблять інші учасники форуму. І ваша перемога, зафіксована в реєстрі судових рішень, допоможе якомусь новачку. Успіху Вам!
-
Ст. 29 - у багатоквартирних будинках договори на надання ЖКП уклааються не з виконавцями ЖКП, а з балансоутримувачем.
Можливо і з виконавцями:
Стаття 29. Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку
1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
ОМС затверджує виконавця - Балансоутримувач укладає з виконавцем договір і уповноважує його укладати договори зі споживачами.
Стаття 20. Права та обов'язки споживача
3. Споживач зобов'язаний:
1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
-
МІНІСТЕРСТВО З ПИТАНЬ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Л И С Т
23.10.2008 N 8/4-843
Щодо укладання договорів
на надання житлово-комунальних послуг
між житлово-будівельними кооперативами,
ОСББ та їх виробниками/постачальниками
та перекладання ними на ОСББ та ЖБК
своїх обов'язків
До Міністерства з питань житлово-комунального господарства
останнім часом надходить велика кількість звернень від
житлово-будівельних кооперативів та об'єднань співвласників
багатоквартирних будинків щодо укладання договорів на надання
житлово-комунальних послуг між житлово-будівельними кооперативами,
ОСББ та їх виробниками/постачальниками та перекладання ними на
ОСББ та ЖБК своїх обов'язків і повноважень.
Щодо законодавчого врегулювання порушеного питання
Мінжитлокомунгосп повідомляє.
1. Визначення виконавця житлово-комунальних послуг згідно із
статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"
( 1875-15 ) віднесено до повноважень органів місцевого
самоврядування.
Статтею 27 згаданого Закону ( 1875-15 ) передбачено
застосування конкурсних засад при наданні житлово-комунальних
послуг та укладанні договорів.
Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення яких
виборюється на конкурсних засадах, визначає орган місцевого
самоврядування.
Порядок проведення конкурсу з надання житлово-комунальних
послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від
21.07.2005 р. N 631 ( 631-2005-п ).
З метою упорядкування правовідносин, що виникають між
виробниками, виконавцями і споживачами у процесі надання та
споживання житлово-комунальних послуг, та створення правового поля
для визначення виконавця житлово-комунальних послуг наказом
Держжитлокомунгоспу від 25.04.2005 р. N 60 ( z0541-05 )
затверджено Порядок визначення виконавця житлово-комунальних
послуг у житловому фонді, який зареєстровано у Мін'юсті
19.05.2005 р. за N 541/10821.
Враховуючи викладене та з метою визначення виконавця
житлово-комунальних послуг, орган місцевого самоврядування повинен
затвердити Перелік житлово-комунальних послуг, право на здійснення
яких виборюється на конкурсних засадах, і забезпечити проведення
таких конкурсів в установленому порядку.
Виконавці житлово-комунальних послуг, які не будуть включені
до згаданого переліку, визначаються органом місцевого
самоврядування згідно із Порядком визначення виконавця
житлово-комунальних послуг у житловому фонді ( z0541-05 ).
Відповідно до цього Порядку ( z0541-05 ) виконавцем
житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання,
предметом діяльності якого є надання відповідних
житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання
обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України
"Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 ).
Окрім того, Порядком ( z0541-05 ) передбачено, що виконавець
житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого
самоврядування, крім випадків коли власник (власники) житлових
будинків бажає (бажають) визначити виконавця житлово-комунальних
послуг самостійно.
Органи місцевого самоврядування чи власник (власники)
житлових будинків може (можуть) визначати виконавців всіх або
окремих житлово-комунальних послуг.
Власник (власники) житлових будинків може (можуть)
уповноважити на визначення виконавців житлово-комунальних послуг
виконавця послуги з управління будинком, спорудою або групою
будинків.
Отже, житлово-будівельні кооперативи та об'єднання
співвласників багатоквартирного будинку мають право за власним
бажанням самостійно визначати виконавців житлово-комунальних
послуг. У разі відсутності такого бажання виконавців послуг
визначає орган місцевого самоврядування.
2. Згідно з Законом України "Про об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку" ( 2866-14 ) об'єднання співвласників
багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками
для сприяння використанню їхнього власного майна та управління,
утримання і використання неподільного та загального майна.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій,
що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння
та користування спільним майном членів об'єднання, належне
утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам
об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг
належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх
зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Житлово-будівельні кооперативи створювалися з метою
забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей, а також
подальшої експлуатації та управління будинком житлово-будівельного
кооперативу (Примірний статут житлово-будівельного кооперативу,
затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.85 р. N 186
( 186-85-п )).
Тобто ОСББ та ЖБК не є суб'єктом господарювання, предметом
діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг
та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у
частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні
послуги" ( 1875-15 ).
3. Укладання господарських договорів на основі типових
договорів, відповідно до статті 184 Господарського кодексу України
( 436-15 ), повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених
статтею 179 цього Кодексу ( 436-15 ), не інакше як шляхом
викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого
згідно з вимогами цього Кодексу ( 436-15 ).
Так, відповідно до статті 179 цього Кодексу ( 436-15 )
Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої
влади можуть у визначених законом випадках затверджувати типові
договори.
При укладанні господарських договорів сторони визначають
зміст договору на основі типового договору, затвердженого
Кабінетом Міністрів України, коли сторони не можуть відступати від
змісту типового договору, але мають право конкретизувати його
умови.
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" ( 1875-15 )
(розділ VI) визначено порядок укладання договорів у сфері
житлово-комунальних послуг, а саме статтею 26 чітко встановлено
істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем,
тобто Законом ( 1875-15 ) первісно обумовлюються сторони договору:
виробник/виконавець послуг та споживач.
Ці ж терміни визначаються і статтею 1 цього Закону
( 1875-15 ), а саме:
"виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності
якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно
до умов договору;
виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює
житлово-комунальні послуги;
споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має
намір отримати житлово-комунальну послугу;
власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або
комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або
юридична особа, якій належить право володіння, користування та
розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом
або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому
законом порядку".
При цьому типовими договорами про надання житлово-комунальних
послуг, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від
05.07.2006 р. N 938 ( 938-2006-п ) (послуги з газопостачання), від
21.07.2005 р. N 630 ( 630-2005-п ) (послуги з централізованого
опалення та водопостачання), від 12.07.2005 р. N 560
( 560-2005-п ) (послуги з утримання будинків і споруд та
прибудинкових територій), чітко визначено, що власник приміщення
(тільки фізична особа) одночасно є споживачем послуг.
Стаття 29 згаданого Закону ( 1875-15 ) хоча і передбачає
особливості укладання договорів у багатоквартирних будинках, а
саме, що договір на надання житлово-комунальних послуг у
багатоквартирному будинку укладається між власником квартири,
орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або
уповноваженою ним особою: у разі якщо балансоутримувач не є
виконавцем, він укладає договори про надання житлово-комунальних
послуг з іншим виконавцем, але механізму застосування такої
процедури немає, і в типових договорах відсутні варіанти для
юридичної особи - споживача.
Враховуючи викладене Міністерство зазначає, що у випадку
укладання договорів на житлово-комунальні послуги слід
дотримуватися умов типових договорів, затверджених відповідними
постановами Кабінету Міністрів України, відхилятися від яких не
можна. Типовими договорами передбачені такі сторони, як споживач
(фізична особа) та виконавець послуг (юридична особа, що виконує
та/або надає житлово-комунальні послуги, тобто у випадках, коли
надання таких послуг є предметом його діяльності).
Просимо вжити необхідних заходів щодо забезпечення дотримання
законодавства по суті порушених питань та довести викладене у
листі до виробників/надавачів житлово-комунальних послуг у
-
Тобто живем ми з Вами не по закону, а по Листу пана... Лотоцького.
Вибачте, це не Лотоцький винен, винен той хто не виписав у законі про "уповноважену особу" так, щоб не розуміли це двояко : одні тільки як управителя, інші ще і як виконавця. Проблема виникла через те що на ринку жкп з`явились замість державних жеків приватні. З`явилися ще до появи ЗУ "Про жкп". І платити мешканці стали не на один рахунок ( що належав балансоутримувачу (для невеликих міст це одна контора на все місто)) а на рахунки саме тих приватних виконавців , які обслуговували саме їх будинки. І стали ці приватники укладати договори з мешканцями ( цікаво було, бо на той час жеки передали їм договори найму квартири, які для власників не застосуєш, довелося знайти договір на участь у витратах з утримання будинку). А тут і ЗУ "Про жкп" з`явився. І ст. 29 про балансоутримувача. Приватники миттю відмовилися удладати договори - є балансоутримувач. Балансоутримувач в разі укладення договору повинен і гроші збирати та роздавати виконавцям (зайва морока) або створити щось подібне до ГІОЦ (що це за монстр видно на прикладі Києва). Але тут виконавці теж проти - навіщо їм клопіт перерахували їм кошти чи ні, як можна отримувати прямо на свій рахунок.
Через рік з`явилась ПКМУ № 560 і типовий договір:
________________________________ _______________ 20__ р.
(найменування населеного пункту) (дата укладення договору)
__________________________________________________________________
(найменування власника, балансоутримувача
__________________________________________________________________
або уповноваженої ним особи)
в особі _________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
що діє на підставі ______________________________________________,
(назва документа)
затвердженого ____________________________________________________
(коли і ким)
(далі - виконавець), з однієї сторони, і _________________________
__________________________________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи)
_________________________________________________________________,
(або найменування юридичної особи)
який (яка) є власником (наймачем, орендарем) квартири (далі -
споживач), з другої сторони, уклали цей договір про нижченаведене:
Предмет договору
1. Предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій
.......................
8. Плата вноситься на розрахунковий рахунок _________________
__________________________________________________________________
(банківські реквізити єдиного розрахункового
__________________________________________________________________
центру або виконавця)
Питання: Балансоутримувача названо виконавцем, але він послуг не надає, надає дісно виконавець затверджений (до того ж після конкурсу) рішенням ОМС.
Кому платити? "ГІОЦу" немає ( і слава богу), балансоутримувач в договір вносить рахунок Виконавця ( окремої юридичної особи). Питання як балансоутримувач виконає пункти договору про перерахунки ( як буде потрібно)? Буде вимагати від виконавця? А як той відмовиться? І взагалі класно споживач (фізична особа) та балансоутримувач/він же управитель/ ( юридична особа уклали договір про те що послугу споживачу надає інша юридична особа яка не є стороною договору, а споживач зобов`язаний платити по договору особі яка не є стороною договору.
Ви такий договір підпишете? Я ні! Саме через це і почали закидати Мін ЖКХ листами та запитами.
А в цей час "газовики" та "електрики" спокійно укладають договори зі споживачами без всіляких управителів та балансоутримувачів бо і Правилами... і типовими договорами ( в редакціях і до і після ЗУ "Про жкп") для них це передбачено без будь-яких управителів та балансоутримувачів ( хоча газопостачання та єлектропостачання теж жк-послуги):
Стаття 13. Розподіл житлово-комунальних послуг залежно від
функціонального призначення
1. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні
послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та
гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання,
централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів
тощо);
І ніякий балансоутримувач і не претендує на цю функцію ( і силою не заставите).
Результатом стала ПКМУ 529 - 2009р.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 травня 2009 р. N 529
ТИПОВИЙ ДОГОВІР
про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій
________________________________ ____ _____________ 20 __ р.
(найменування населеного пункту)
__________________________________________________________________
(найменування суб'єкта господарювання, предметом діяльності
якого є надання
__________________________________________________________________
послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій)
в особі _________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
що діє на підставі ______________________________________________,
(найменування документа)
затвердженого ____________________________________________________
(ким виданий, номер і дата)
(далі - виконавець), з однієї сторони, і _________________________
__________________________________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи
_________________________________________________________________,
або найменування юридичної особи)
що є власником житлового будинку (гуртожитку), власником
(наймачем) квартири (житлового приміщення в гуртожитку), власником
нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) (далі -
споживач), з іншої сторони, уклали цей договір про таке:
Предмет договору
1. Предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання
послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій
(далі - послуги) у житловому будинку (гуртожитку) N_______ по
вул. _______________________ у __________________________________,
(найменування населеного пункту)
а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за
встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим
договором.
2. Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого
(погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу ......
"Балансоутримувач" з тексту зник, є "суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".
А в проекті змін до ЗУ "Про жкп" ст. 29 вже немає ( правда він вже мабуть років з три в лабіринтах ВР тиняється). Та й як вийде, легше не стане, бо відповідно до ЗУ "Про питну воду..." та ЗУ "Про теплопостачання" водоканали та тепломережі не мають права укладати договори з мешканцями окремих квартир, тож не мають права бути виконавцями для них.
Така в нас "консерваторія".
-
Юрій Васильвич! Але ж закон один для всіх. Ст . 19 Конституції говорить, що особа не може бути примушена, до вчинення дій які не передбачені законом. ПКМУ №560 втратила чинність 09.06.2009. А ПКМУ №529 не відповідає ст. 19 Конститтуції та нормам ЗУ "про ЖКП".
Є у нас місця де ст. 29 ЗУ "Про ЖКП" виконується: це гуртожитки, в яких кімнати приватизовані мешканцями. Ще я знаю, це робиться в новобудовах - забудовник як правило має свій ЖЕК, РЕУ і обслуговує збудований будинок.
-
Я так вважаю, що суд повинен зобовязати. Балансоутримувач визначається рішенням ОМС. Ці рішення обовязкові до виконання Конституцією і Законом. Якщо, не хоче -нехай звертається до ОМС, а той призначить іншого, і не ВИКОНАВЦЯ одніє послуги, а іншого Балансоутримувача. Якщо ВОНИ не хочуть виконувати закон - то чому від нас вимагають його виконання?
Пояснюю. Тому, що такі реалії нашого життя. Не враховувати їх - бути не адекватним ситуації. Багато людей вже перевірили на власній шкурі ідею: "Якщо вони порушують - то чого від мене хочуть?"
Вивчайте матеріали судових справ цього сайту. Побачите наслідки подібної позиції - неправосудні рішення "стягнути борг", які набрали законної сили.
Цей сайт створений для захисту прав громадян. За умови виконання громадянами свого обов`язку. Споживач повинен укласти договір з всіма істотними умовами. Споживач повинен оплатити за надані ЖКП належної кількості і якості. Тільки за таких умов споживач усуває з свого життя дамоклів меч "борг за ЖКП".
Вже неодноразово наголошувалось - захист від свавілля влади та ЖЕО можливий лише шляхом створення власного правового поля.
-
Як що зайти на саме запитання, то воно саме так і поставлено: ЧОМУ на сайті дають рекомендації укладати договори безпосередньо з виконавцями ЖКП?
Особисто моя позиція -відправити оферту балансоутримувачу, після чого ніякого договору не укладати взагалі з підстави його невідповідності Типовому (у моєму випаду було саме так).
Щодо суду. Є резолюція Європейського суду, щодо тлумачення поняття "відсутність правосуддя" (ст. 6, 13 Конвенції). Якщо у вашій країні Ви пройшли дві судові інстанції (першу і апеляційну) і Ваші права не захищено, все - правосуддя нема. Право подавати скаргу до Євросуду, надається з дня розгляду справи апеляційним судом.
Ні. До ЄСПЛ з позовом до Держави слід звертатися після вичерпання усіх національних засобів захисту, тобто після касаційної інстанції (протягом 6 міс. після отримання "відмовної" ухвали). І тільки з підстав порушення Конвенції. Я десь викладав документи на форумі.
-
До funmaster. Можливо на якомусь етапі обговорення загубився важливий фрагмент змісту. Якщо я Вас неправильно зрозуміла і відповідала Вам виходячи з невірних допущень - прошу вибачити за ненавмисну плутанину.
Проблему у Вас викликає питання: з виконавцем послуг чи з балансоутримувачем укладати договори?
На це питання в законі однозначна відповідь. Статті 19 ро 29 ЗУ Про ЖКП - споживачі в багатоквартирних будинках укладають договори з балансоутримувачем або з уповноваженою ним особою.
Щодо Вашого питання: ЧОМУ на сайті дають рекомендації укладати договори безпосередньо з виконавцями ЖКП? Тут треба дивитись по кожній конкретній рекомендації окремо.
Приклад. Київ. Взагалі не визначені в законному порядку виконавці ЖКП.
Солом`янський район. Є 1 балансоутримувач (вся користь з нього - проїдання коштів) і 6 КП, які надають послуги. Ці 6 КП не визначені виконавцями послуг для мешканців в законному порядку. Одночасно в договорі, які уклав балансоутримувача з цими КП, явно прописано, що ці КП зобов`язані укладати з споживачами договори по ПКМУ 630.
В моїх обставинах (наявні на сьогодні судові процеси, завершені процеси, отримані судові рішення) у мене є свої резони укласти договори саме з КП Чоколівське. А не з балансоутримувачем.
В останніх справах В.І., де переукладались раніше укладені договори - теж існують певні "історичні нюанси".
Одночасно, якщо починати роботу спочатку - то дійсно, правильним буде подавати оферту балансоутримувачу.
-
funmaster
Силою, це Ви маєте на увазі через Суд? Не заставлю, то й не треба. Якщо не хоче виконувати свій обовязок балансоутримувач, тоді від мене чого потрібно?
Це було сказано "образно". Та малися на увазі конкретні договори про електропостачання та газопостачання. Ці й через суд не заставите балансоутримувача укладати, бо в ньго нема (а по газу і не може бути) відповідних ліцензій.
funmaster На підставі якого закону я повинен укладати договори безпосередньо з виконавцями?
Ст 20 ЗУ ПРО ЖКП? Так вона для одноквартирних будинків.
Вас ніхто не заставляє. Ви вправі діяти відповідно до Вашої конкретної ситуації ( а вони бувають у одному місті різні для різних районів, не те що в країні).
З чого Ви взяли що Ст 20 ЗУ ПРО ЖКП тільки для одноквартирних будинків. Ні де в законі так не написано. Електропостачання та газопостачання теж жк-послуги, а на ці послуги договори укладаються з кожною квартирою окремо і не з балансоутримувачем, а з РЕМ та з УГГ. Ви скажете ст. 29 "особливості", Але по-перше тоді чому ці особливості не стосуються всіх жк-послуг без виключення.
А по-друге особливість є в тому, що договір повинен укладати або балансоутримувач, або уповноважена ним особа. Але ст. 1 закону тлумачення цьго терміну " уповноважена особа" не надає. Ви переконані що це управитель, багато хто ( я теж серед них, можливо помиляюсь, але чомусь ст. 29 законодавець хоче "викинути") вважають що це може бути не тільки управитель ( якого досі в переважній більшості випадків і нема, а балансоутримувач виконує і цю функцію). Доречі ст. 25 закону :
1. Управитель має право:
1) здійснювати управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд та забезпечувати їх належну експлуатацію;
2) укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом;
Не зобов`язаний, як споживач , виконавець? ,балансоутримувач:
3. Споживач зобов'язаний:
1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
2. Виконавець зобов'язаний:
3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
2. Балансоутримувач зобов'язаний:
1) укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна;
2) утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками);
3) вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства;
4) забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном;
5) забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів,
нормативів, норм та правил;
6) забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
а тільки має право.
funmaster Балансоутримувач зі співвласником має укласти два типи договорів:
- на право утримання майна на балансі та управління майном;
- на надання ЖКП (усіх).
Отже оферти повинно бути як мінімум дві.
Якшо рахувати управління то мінімум три : управління, опалення та водопостачання/водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
А як буде договір про управління, то доведеться за управління доплачувати окремо, крім інших жк-послуг.
Договір з управління знайдете тут:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=484-2009-%EF (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=484-2009-%EF)
-
Одночасно, якщо починати роботу спочатку - то дійсно, правильним буде подавати оферту балансоутримувачу.
Пані Тетяна! Чи не знаєте Ви де можна взяти хоч би приблизний зразок такої оферти.
Балансоутримувач зі співвласником має укласти два типи договорів:
- на право утримання майна на балансі та управління майном;
- на надання ЖКП (усіх).
Отже оферти повинно бути як мінімум дві. Щодо договорів на ЖКП, то є купа чорновиків (типових) договорів.
Щодо договорів. Мені поки що ніхто не виставляє платіжних вимог за утримання на балансі та управління будинків. Тому я не морочу собі голову, не укладаю такий договір.
Щодо договорів на ЖКП:
є Типовий договір на обслуговування будинків, споруд і прибудинкових територій, затверджений ПКМУ № 529;
є Типовий договір на надання послуг теплопостачання, холодного, гарячого водопостачання та водовідведення, затверджений ПКМУ № 630;
Оферта це власне заява з пропозицією уклассти договір. Оферта подається балансоутримувачу, її можна оформити в одному-двох реченнях. "Відповідно до ЗУ Про ЖКП пропоную укласти зі мною договір на ....., що за формою відповідає типовому договору, затвердженому ПКМУ № 529 (або № 630). До цієї оферти додаю два екземпляра договору, підготовлені і підписані споживачем, прошу повернути споживачу підписаний і належно оформлений екземпляр споживача."
Щодо зразків оферти, зразків заповнення договору (ви ж не залишите в проекті пусті рядки, щоб Вам в них вписали космічні тарифи чи ще якусь нісенітницю).
Ви на мене образились, коли я пропонувала:"Вивчайте матеріали форуму". На цьому сайті зібрана база знань, яка дає відповідь не 99% запитань стосовно ЖКП.
Скористайтесь функцією "Пошук". Передивіться нариси з сайтів-попередників. Я свого часу викладала на сайті свої оферти. І тексти проектів договорів. Є в двох чи трьох екземплярах оферти та тексти проектів договорів Віктора Івановича.
Щоб знайти потрібне, мені так само як і Вам доведеться займатися пошуком по сайту. Вважаю, що Ви впораєтесь з цією рутинною, але нескладною операцією самостійно.
-
А де б це "Щодо колізії правових норм" подивитися. Щось пошук в Інтернеті нічого не дає.
-
Есть такое письмо минюста (ссылка (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=4968.0.html))
-
А де б це "Щодо колізії правових норм" подивитися. Щось пошук в Інтернеті нічого не дає.
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0758323-08 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0758323-08)
-
funmaster
Написано. Стаття 29. далі дивіться розяснення мінюсту "Щодо колізії правових норм".
Тут не колізія. Повторюю, відповідно до діючої ст. 29 договір повинен укладати або балансоутримувач, або уповноважена ним особа. Але ст. 1 закону тлумачення цьго терміну "уповноважена особа" не надає. Тобто задекларовано, що це може бути не балансоутримувач, але конкретно хто не зазначено. Тож це й визначено підзаконними актами - Постановами КМУ.
Підзаконний нормативно-правовий акт - акт, який видається відповідно до закону, на підставі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень та їх трактування або встановлення первинних норм.
Підзаконність нормативно-правових актів не означає їх меншої юридичної обов'язковості. Вони мають необхідну юридичну чинність. Правда, їх юридична чинність не має такої ж загальності та верховенства, як це властиво законам. Проте вони посідають важливе місце в усій системі нормативного регулювання, оскільки забезпечують виконання законів шляхом конкретизованого нормативного регулювання всього комплексу суспільних відносин.
...
Підзаконні нормативні акти, що містять первинні (вихідні) норми, які встановлюють загальні основи правового регулювання:
- укази і розпорядження Президента України,видані в межах його компетенції і обов'язкові до виконання на території України (ст. 106 Конституції України)
- акти (постанови) Верховної Ради України нормативного характеру. Як правило, це постанови про порядок введення в дію того чи іншого закону
- акти (постанови та розпорядження) Кабінету Міністрів України,видані в межах його компетенції. Ці постанови є самостійними загальними актами управління, поширюються на всю територію країни і, відповідно до закону (за галузями, групами галузей тощо), можуть поширюватися на все населення (ст. 1 1 7 Конституції України)
http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/34/122/ (http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/34/122/)
funmaster Я вже знаю про такі випадки, що УГГ примушують ЖЕКи укладати договори на обслуговування внутрішньобудинкових систем.
Це інше. Це стосунки двох господарюючих суб`єктів. УГГ має на балансі газопровід до запірної арматури перед будинком. Далі на балансі у балансоутримувача. ЖЕКи (балансоутримувач теж) не мають повноважень проводити ремонтні роботи на газопроводах (зварювальні, чистку та змащення кранів, обслуговування газових
приладів). Залишається тільки фарбування. УГГ не хочуть виконувати роботи на чужому майні без оплати, тож і наполягають на укладенні договорів. (У нас, наприклад, ОМС (з подачі балансоутримувача) для знижки тарифу не включило в тариф затрати на фарбування будинкових газопроводів. Тепер ЖЕКи не фарбують бо витрати не закладено в тариф, УГГ тому що не на їх балансі ( кажуть платіть - пофарбуємо). Але договір з окремою квартирою УГГ укладає ( маю укладений ) і загалом виконує.
funmasterТе ж саме і що до електороенергії. Точка розподілу між виробником та споживачем у Вашому будинку в РЩ. Там є головний "рубильник" та загальний лічильник на будинок - далі (згідно закону) повноваження РЕМу закінчилися. У Вашу квартиру підходять дроти, які обслуговує (кокретний виконавець) і стоїть окремий лічильник, куплений Вами ( а стоїть ... на балансі РЕМ).
Нічого я не купляв і не куплятиму. РЕМ сам міняє, повіряє, ремонтує. Стосовно дротів...
Відповідно до ПКЕЕ (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=z0417-96&text=%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%E8%E9 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=z0417-96&text=%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%E8%E9) )
споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору;
споживачі населеного пункту - населення, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж населеного пункту та яке розраховується за використану електричну енергію з населеним пунктом;
населений пункт - юридична особа-споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту;
2.4. Межа експлуатаційної відповідальності між споживачем - фізичною особою, об'єднанням співвласників (власником) багатоквартирних будинків та/або власником електричних мереж за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок установлюється:
1) для квартир багатоповерхових будинків на відхідних клемах розрахункових засобів обліку поверхових або квартирних електрощитків;
12.8. Споживач на території населеного пункту розраховується з постачальником електричної енергії за тарифом для населення за обсяг електричної енергії, визначений за показами його лічильника згідно з умовами договору про користування електричною енергією.
Якщо Ви створите ОСББ, то воно може як "населений пункт" укласти договір з РЕМ брати плату з Вас і передавати РЕМ. В моєму випадку будинок не є "населеним пунктом".
Відповідно до ПКЕЕН
1. Ці Правила регулюють відносини між громадянами (далі - споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками.
Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами енергопостачальниками незалежно від форм власності.
3. Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки.
5. У разі розташування об'єктів споживача за різними адресами споживач повинен укласти окремий договір щодо кожного об'єкта.
У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=1357-99-%EF&text=%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%E8%E9 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=1357-99-%EF&text=%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%E8%E9)
Як балансоутримувач, чи виконавець "послуги з утримання будинку..." вірішать з РЕМ проблему транзиту електроенергії РЕМ по по мережі, яка є на балансі балансоутримувача, а обслуговується виконавцем "послуги з утримання будинку..." , мені байдуже. Доречі ПКЕЕН затверджені Постановою КМУ, а ПКЕЕ - Постановою НКРЕ. То ж у стосунках РЕМ з населенням ПКЕЕН мають перевагу.
( З РЕМ договір не уклав, через їх намагання внести в договір обов`язок оплати тільки по їх рахункам. У рахунках бардак. Тож я наполягаю на оплаті по абон.книжкам. Залякували відключенням, довелося застосувати прийом суддів про фактичні договірні стосунки. На цю тему є й лист НКРЕ. Тепер пропонують нульовий варіант: не писати ні "по рахункам" ні "по абон.книжкам", а написати "відповідно до п. 22 ПКЕЕН" ).
funmaster Теж саме з водою. Не повіряйте за свій кошт лічильники. Лічильник(и) який купили Ви, водоканал поставив собі на баланс! Його зобовєязують повіряти лічильник, бо він стоїть на балансі.
Не на баланс, а на облік. Це різні речі. По ПКМУ № 529 витрати на повірку повинні враховуватися в тариф. Постанову ніхто не оскаржив. Судову практику можна глянути в темі: http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5459.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5459.0.html)
У нас в тарифі витрати на повірку не враховані. Мене це влаштовує. Я здійснюю демонтаж та монтаж своїми руками, транспортування своїми ногами. Безкоштовно. Залишається тільки вартість повірки. Покищо мене це влаштовує. Бо якщо включать в тариф, то платити доведеться набагато більше, хоч і малими частинами. Тому влаштовує мене це виключно з урахуванням місцевих умов та обставин.
Щодо договорів участь у дискусії припиняю.
Доповнення:
Про лічильники й безкоштовну повірку.
Колись наш "водоканал" вирішив покласти край спорам про повірку і під час розрахунку нового тарифу включив всі витрати на повірку у новий тариф. Обласна інспекція по цінам та ціноутворенню під час процедури погодження цього тарифу його забракувала. пояснення такі: тариф застосовано до всіх споживачів, а лічильники мають не всі, ті що не мають переплачувати не повинні. Видумувати два тарифи : 1 - для споживачів з лічильниками, а 2- - для споживачів без лічильників не стали. Тож маємо те що описано вище.
Сьогодні, під час пошуку в інеті нормативки по газу, натрапив на цікаве:
Разом з тим НКРЕ повідомляє, що відповідно до Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою НКРЕ від 04.09.2002 N 983, витрати пов'язані з плановою повіркою лічильників газу передбачено відшкодовувати за рахунок тарифу на транспортування природного газу.
Це лист НКРЕ 10.01.2004 N 05-39-14/39
http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=308384 (http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=308384)
Тож безоплатна повірка газових лічильників це блеф. Все враховано в тарифі. І платять усі і хто має лічильник, і хто не має.
Цікаво, а як ще пошукати, то й не електроенергію знайдеться подібна постанова?
Тоді з водою ( у нас, за інші міста не кажу) не так все й погано: не маєш - не платиш, маєш - платиш, але маєш суттєву економію по вартості послуги.
-
funmaster
Якщо Ви не купували лічильник, зн. він Вам дістався при приватизації квартири. Але зазвичай власник свій перший лічильник купує сам за власні кошти.
Цитувати
ПКЕЕН 8. Прилади обліку електричної енергії (далі - прилади обліку)
мають бути придбані, встановлені, підключені
енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з
встановлення оплачена:
а) для новозбудованих будинків - забудовниками;
Тому ставлення обленерго до лічильників, як до своєї власності ( на нових лічильниках навіть напис є "Власність Донецькобленерго" так їх завод випускає). Мене це влаштовує (Хоча це можно оспорити, але навіщо? За збереження відповідальний ЖЕК ( бо встановлено за межами квартири - п 11.ПКЕЕН), зняття на повірку, заміну на новий виконує РЕМ. Акт про відповідальність за збереження лічильника та пломб на ньому мені підписувати навіть не пропонують. Єдине, що я засвідчую своїм підписом, це показанння старого та нового під час заміни і все.).
В якійсь темі я описував випадок як у приватному будинку споживач через суд добився повернення знятого лічильника, бо то його власність. Йому повернули з висновком експертизи про непридатність до подальшої експлуатаціїї. А свій ( електронний на зовнішньому боці будинку) залишили, безкоштовно, тепер вже точно як свій власний. А споживач тепер може своїм гратися чи здати на брухт.
Забудовником я не був, тож лічильник не оплачував.
funmasterАле ніто не має права своїми договорами породити мої нові обовязки, які не передбачені Конституцією або Законом.
Хто б заперечував? Саме закон зобов`язує Вас укласти договір розроблений виконавцем на основі тимпового. Укласти з балансоутримувачем, або уповноваженою ним (балансоутримувачем) особою. Вам не подобається балансоутримувач - оскаржуйте рішення ОМС про передачу будинку на баланс Цьому балансоутримувачу, або створюйте ОСББ і беріть на свій баланс, чи на баланс гарного, вибраного самим ОСББ, балансоутримувача.
funmasterПри всій повазі до Вас, я не погоджуюсь з Вашим твердженням, що постанови КМУ та РКНЄ мають силу закону, або і більше ніж закону.
:o Де я таке стверджував?
Якщо Ви про цитату з http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/34/122/ (http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/34/122/) про підзаконні акти, то, по-перше, там не так сказано, а по-друге, це не я сказав, це основи права.
Якщо про це: " Доречі ПКЕЕН затверджені Постановою КМУ, а ПКЕЕ - Постановою НКРЕ. То ж у стосунках РЕМ з населенням ПКЕЕН мають перевагу.", то це сказано стосовно цих двох конкретних актів (ПКЕЕ і ПКЕЕН). Сказано тому, що енергетики керуються ЗУ "Про електроенергетику" та ПКЕЕ, а у стосунках зі споживачами ккатегорії населення ще й ПКЕЕН. В ПКЕЕ є окремі розділи, які стосуються і населення, інші населення не стосуються. Але в тексті ПКЕЕ деякі розбіжності з текстом ПКЕЕН, тож у разі виникнення спору споживача (населення) з РЕМ з приводу цих розбіжностей, ПКЕЕН має перевагу над ПКЕЕ, бо
2. У разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.
funmasterЩо вказано в постанові КМУ то добре, але в законі вказано, що точка розподілу між виробником та споживачем визначається у договорі. Тож нехай, як хочуть пишуть у Правилах, затверджених
КМУ та НКРЄ, а ми можливо... домовились установити її і безпосередньо у розетці №8.
Будь ласка домовляйтесь. Але майте на увазі, що в законі написано загальними фразами спеціально, щоб не перелічувати всі випадки ( по різних послугах різні межі). По кожній конкретній послузі межі визначені підзаконними актами.
По електропостачанню в ПКЕЕН теж загальна фраза "визначається у договорі", а в типовому договорі пуста графа, бо договір типовий для всіх (і квартир багатоквартирних будинків, і окремих будинків приватного сектору), а межі різні навіть у одинакових будинках є різні "вводи". Тож заповнюють цю графу під час укладення договору в залежності від конкретних умов. Але не думайте що з Вами будуть дискутувати. Вам зазначать так , як це регламентовано ПКЕЕ ( це для них біблія). Правда в багатоквартирних будинках у разі встановлення лічильника за межами квартири може бути трохи інше - є лист роз`яснення НКРЕ, що межу можна встановити не "на відхідних клемах лічильника", а на "відхідних клемах останнього комутаційного пристою в межах етажного щитка", чи на "вхідних клемах першого комутаційного пристрою в межах квартири". це саме через те що після лічильника ще може бути купа "СОПЛІВ" за які відповідальність несе ЖЕК. Тільки лист НКРЕ це не нормативний акт, тож все залежатиме від доброї волі РЕМу, або від наполегливості споживача.
-
А наше ОМС каже, що "уповноважена особа" (про яку йдеться в ст.29 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"), з якою маємо укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку , є - Виконавець, якому передані повноваження як Виконавцю, СЕСІЄЮ.
Це насправді так? Таке може бути?
То значить, ми таки маємо укладати договори з .....Виконавцем...?
-
А наше ОМС каже, що "уповноважена особа" (про яку йдеться в ст.29 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"), з якою маємо укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку , є - Виконавець, якому передані повноваження як Виконавцю, СЕСІЄЮ.
Це насправді так? Таке може бути?
То значить, ми таки маємо укладати договори з .....Виконавцем...?
Отримайте від ОМС офіційну письмову відповідь з посиланням на конкретні пункти договору між ОМС ( наскільки я пам`ятаю він у Вас є балансоутримувачем) і Виконавцем ( це може бути і КП , і ПП , і взагалі якесь ТОВ ) про те, що Виконавцю надано (делеговано) повноваження укладати договори зі споживачами ( мешканцями квартир). Матимете такий документ, можете укладати договір з цим Виконавцем.
Договір між ОМС і Виконавцем можете вимагати для ознайомлення на підставі ЗУ "Про доступ до публічної інформації".
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-17 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-17)
-
А наше ОМС каже, що "уповноважена особа" (про яку йдеться в ст.29 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги"), з якою маємо укласти договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку , є - Виконавець, якому передані повноваження як Виконавцю, СЕСІЄЮ.
Це насправді так? Таке може бути?
То значить, ми таки маємо укладати договори з .....Виконавцем...?
Отримайте від ОМС офіційну письмову відповідь з посиланням на конкретні пункти договору між ОМС ( наскільки я пам`ятаю він у Вас є балансоутримувачем) і Виконавцем ( це може бути і КП , і ПП , і взагалі якесь ТОВ ) про те, що Виконавцю надано (делеговано) повноваження укладати договори зі споживачами ( мешканцями квартир). Матимете такий документ, можете укладати договір з цим Виконавцем.
Договір між ОМС і Виконавцем можете вимагати для ознайомлення на підставі ЗУ "Про доступ до публічної інформації".
[url]http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-17[/url] ([url]http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-17[/url])
Чи має ПРАВО сесія селищної ради ДЕЛЕГУВАТИ повноваження укладати договори зі споживачами РІШЕННЯМ:
"Зобов'язати Виконавця укласти договори зі споживачами"?
-
ОМС ВСЕ свои акты излагает в форме РЕШЕНИЙ!
-
До уваги:
Після внесення в 2014р. змін до ЗУ "Про ЖКП", по комунальним послугам ЦО, ГВП, ХВП та водовідведення укладення договорів безпосередньо між Виконавцем та Споживачем передбачено нормами закону.
-
До уваги:
Після внесення в 2014р. змін до ЗУ "Про ЖКП", по комунальним послугам ЦО, ГВП, ХВП та водовідведення укладення договорів безпосередньо між Виконавцем та Споживачем передбачено нормами закону.
Хотів би повернутися до цього питання, з огляду на те, як на практиці виглядає "втілення" цієї норми. Принаймні, в м. Києві.
Розуміючи, що бути між Київнерего/ТЕЦ і споживачем як раніше не вийде, деякі з власників ЖЕО (що були нав'язані споживачам забудовниками) пішли на такий крок - створили окрему компанію (вже після набрання чинності згаданими змінами до закону), яка отримала ліцензію в КМДА на провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії. Ось приклад такої ліцензії (http://kievcity.gov.ua/done_img/f/%D0%A0%D0%9A%D0%9C%D0%94%D0%90-1382-26112014.PDF). Тепер вони назвали себе "виконавцем послуг з теплопостачання" по нашому будинку і змушують мешканців укласти договори з цією компанією. При цьому, нашого будинку в переліку на сайті КЕ (http://kyivenergo.ua/ru/te-home/novi_priednannya#perevirte) нема. Тобто КЕ якимось чином в курсі, де у них є ніби "альтернатива". Є думка, що це залежить від того, чи згоден поточний "балансоутримувач" передати необхідні комунікації на баланс КЕ. Або щось подібне. В будь-якому разі не думаю, що такий критерій розподілу "сфер впливу" передбачений законом.
Що Ви думаєте з цього приводу? Законно буде укласти договір з такою компанією? Чи можна відмовитися і примушувати КЕ укласти прямий договір? Дякую.
-
Законно буде укласти договір з такою компанією? Чи можна відмовитися і примушувати КЕ укласти прямий договір? Дякую.
Почніть з інформаційних (електронних) запитів до КМДА про виконавців послуг (УБ, ЦО, ГВ, ХВ) по Вашому будинку з 01.07.2014 р. із зазначенням правових підстав для визначення саме цих виконавців.
http://kievcity.gov.ua/content/39_dostup-do-publichnoi-nformatsii.html (http://kievcity.gov.ua/content/39_dostup-do-publichnoi-nformatsii.html)
Щодо "примушування" -то позовна вимога має бути про визнання договору укладеним (з виконавцем).
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7940.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7940.0.html)
Слід врахувати, що у договорах слід вказувати тарифи на ЦО, ГВ ХВ, проте вони зараз масово оскаржуються в судовому порядку, у т. ч. з підстав неконституційності утворення органу (НКРЕКП), який ці тарифи встановлював, про що вже деякими судами задоволені клопотання про звернення до ВСУ щодо внесення подання до КСУ:
http://gro-za.org/forum/index.php/board,42.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php/board,42.0.html)
-
Почніть з інформаційних (електронних) запитів до КМДА про виконавців послуг (УБ, ЦО, ГВ, ХВ) по Вашому будинку з 01.07.2014 р. із зазначенням правових підстав для визначення саме цих виконавців.
[url]http://kievcity.gov.ua/content/39_dostup-do-publichnoi-nformatsii.html[/url] ([url]http://kievcity.gov.ua/content/39_dostup-do-publichnoi-nformatsii.html[/url])
Дякую за поради. А чому саме з 1 липня 2014?
-
Дякую за поради. А чому саме з 1 липня 2014?
Ви можете запитати за будь-який час. Але, саме з 01.07.2014 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", яким, зокрема, доповнено ст. 19 Закону України "Про ЖКП" частинами наступного змісту:
"4. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
5. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення".
А до 01.07.2014 р. виконавців послуг ЦО, ГВ і ХВ у м. Києві не було, що встановлено судом у справі № 2а-1405/06:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=4722.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=4722.0.html)
-
Ви можете запитати за будь-який час. Але, саме з 01.07.2014 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", яким, зокрема, доповнено ст. 19 Закону України "Про ЖКП"...
Дякую.
Але у Прикінцевих Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії":
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Опубліковано було у Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 23, ст.874. Це 6 червня 2014 року.
http://parlvydav.rada.gov.ua/parlvydav/doccatalog/document?id=49325 (http://parlvydav.rada.gov.ua/parlvydav/doccatalog/document?id=49325)
P.S.: Запит уже надіслав.
-
Закон України № 1198-VII набрав чинності 26.04.2014 р.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1198-18/ed20140410/card4#History (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1198-18/ed20140410/card4#History)
Але тарифи для виконавців послуг ЦО, ГВ, ХВ у м. Києві (а саме Київенерго, Євро-Реконструкція, Київводоканал) були встановлені Нацкомпослуг з 01.07.2014 р. До цього тарифів для виконавців послуг у м. Києві не існувало як внаслідок відсутності до 26.04.2014 р. власне виконавців, так і через незаконність і нечинність РКМДА, якими встановлювалися тарифи. Це доведено в судовому порядку у справі № 2а-118/11:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5153.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5153.0.html)
Починаючи з 01.07.2014 р. є тарифи для перелічених виконавців, але немає тарифів для споживачів, що встановлено судом у справі № 826/20330/14:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9073.0.html (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9073.0.html)
Ще далі тарифи встановлені неконституційно утвореною НКРЕКП.
-
Зрозуміло.
-
Почніть з інформаційних (електронних) запитів до КМДА про виконавців послуг (УБ, ЦО, ГВ, ХВ) по Вашому будинку з 01.07.2014 р. із зазначенням правових підстав для визначення саме цих виконавців.
Мій запит переправили в Дарницьку РДА. (http://thumbnails113.imagebam.com/44394/1901b1443939368.jpg) (http://www.imagebam.com/image/1901b1443939368)
-
Пінг-понг триває... (http://thumbnails113.imagebam.com/44461/86da06444600239.jpg) (http://www.imagebam.com/image/86da06444600239) (http://thumbnails114.imagebam.com/44461/02c5c4444600246.jpg) (http://www.imagebam.com/image/02c5c4444600246)
-
Нормальні відповіді... Що Вам не подобається?
-
Нормальні відповіді... Що Вам не подобається?
По-перше, Вас не дивує, що ні у КМДА, ні у ДРДА немає власних даних, а вони, бачте, цитують повідомлення якогось ТОВ? Тобто будь-яке товариство може щось там повідомити до РДА і з того моменту це буде вважатись офіційною інформацією? Цей стиль підходить для журналістики, а не для офіційного з'ясування юридичних статусів.
По-друге, погляньте наскільки "перевірені" дані цитує РДА: будинок "утримується" на балансі ТОВ з квітня 2013 року на підставі Акту прийняття-передачі на баланс від 23 серпня 2013 року.
По-третє, пишуть, що рішення міськради не потрібно, якщо будинок не належить до комунальної власності, посилаючись на норму, яка говорить про делегування повноважень стосовно комунальної власності.
По-четверте, цитатами про те, хто теоретично є виконавцем і таке інше, відповідають на поставлене питання про конкретних виконавців конкретних послуг. Я просив посилатися на конкретні документи, якими їх визначено такими.
На питання можна було відповісти двома способа:
1) виконавцем є ФІРМА "А";
2) виконавці не визначені.
Але замість цих варіантів прийшла відписка + перекидання на інші організації (по факту ще менш компетентні). Мені вже телефонував представник "Водоканалу" і казав, що у них ВЗАГАЛІ немає даних про мій будинок. От взагалі ніяких. Вони навіть не уявляють, де він знаходиться, і тільки після розмови зі мною працівник, орієнтуючись на сусідні будинки, зміг встановити, де ж розташовано мій будинок-привид...
А такою відповіддю я незадоволений.
-
А такою відповіддю я незадоволений.
Не дивно. Бо Ви написане перевернули "з ніг на голову"...
По-перше, Вас не дивує, що ні у КМДА, ні у ДРДА немає власних даних, а вони, бачте, цитують повідомлення якогось ТОВ?
Ні, не дивує. КМДА точно не має усіх даних по кожному окремому будинку міста. Тому КМДА діяла відповідно до закону і перенаправила запит до вірогідного розпорядника інформації, до РДА. Але РДА не володіє інформацією щодо будинків, які не є комунальною власністю. Тому РДА й з'ясовувала питання балансоутримування у ТОВ. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр) Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17)
По-друге, погляньте наскільки "перевірені" дані цитує РДА: будинок "утримується" на балансі ТОВ з квітня 2013 року на підставі Акту прийняття-передачі на баланс від 23 серпня 2013 року.
Це Ви так накрутили... РДА говорить не так! За повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міська Сервісна Компанія «Управдом» від 08.04.2015 № 1 /1 г/133 на запит Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, будинок № 9-Б на вулиці Здолбунівській утримується товариством з квітня 2013 року. Відповідно до Акту № 1/1 е/299 прийняття-передачі об'єкта на баланс від 23.08.2013 до договору № 2/2в/54/2 від 01.04.2013, будинок № 9-Б на вул.. Здолбунівській передано з балансу Дарницької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой-Сервіс» на баланс товариства з обмеженою відповідальністю «Міська Сервісна Компанія «Управдом».
"утримується товариством з квітня 2013 року."Де тут слова "на балансі"? Утримувати будинок можно і не маючи його на балансі. Є Виконавець житлово-комунальної послуги з "Утримання будинку і прибудинкової території", є Балансоутримувач. Це можуть бути різні підприємства чи організації.
По-третє, пишуть, що рішення міськради не потрібно, якщо будинок не належить до комунальної власності, посилаючись на норму, яка говорить про делегування повноважень стосовно комунальної власності.
Читаємо: Відповідно до роз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.01.2012 № 7/10-1315, при прийнятті новозбудованих житлових будинків в експлуатацію, в разі, якщо вони побудовані за кошти інвесторів та не належать до комунальної власності, окремого рішення міської ради щодо призначення балансоутримувачів цих будинків не потрібно, оскільки пунктом 11 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено право сільських, селищних, міських рад приймати рішення про передачу іншим органам повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади.
РДА просто цитує лист Мінрегіону.
Балансоутримвача, так як виконавців, не призначають. балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;
Якщо будинок не належить до комунальної власності, то ОМС не має підстав вирішувати хто буде балансоутримувачем. Посилання на п. 31 ч. 1 ст. 26 31) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;
зроблено з метою пояснення, що стосовно некомунального майна ОМС рішень приймати не може.
По-четверте, цитатами про те, хто теоретично є виконавцем і таке інше, відповідають на поставлене питання про конкретних виконавців конкретних послуг. Я просив посилатися на конкретні документи, якими їх визначено такими.
Стосовно конкретних виконавців послуг ЦО, ГВ і ХВ ніяких інших, окрім ЗУ 1875 та Наказу № 60, "конкретних" документів щодо їх визначення не може бути
4. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
{Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1198-VII від 10.04.2014}
5. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
{Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1198-VII від 10.04.2014}
1.2. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
{ Розділ 1 доповнено новим пунктом 1.2 згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 279 ( z1367-14 ) від 13.10.2014 }
1.3. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
{ Розділ 1 доповнено новим пунктом 1.3 згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України N 279 ( z1367-14 ) від 13.10.2014 }
Куди ще конкретніше.
Мені вже телефонував представник "Водоканалу" і казав, що у них ВЗАГАЛІ немає даних про мій будинок. От взагалі ніяких. Вони навіть не уявляють, де він знаходиться, і тільки після розмови зі мною працівник, орієнтуючись на сусідні будинки, зміг встановити, де ж розташовано мій будинок-привид...
Ну-ну... Придурюються? http://vodokanal.kiev.ua/ua/page-pryami-dogovori (http://vodokanal.kiev.ua/ua/page-pryami-dogovori) http://vodokanal.kiev.ua/files/dogov_pryedn.pdf (http://vodokanal.kiev.ua/files/dogov_pryedn.pdf)
-
А такою відповіддю я незадоволений.
Не потрібно на цьому зациклюватися і якось оспорювати надану відповідь. Це лише один з документів які можна, або які не слід використовувати у позовному провадженні (в залежності від змісту листа-відповіді та його користі). Лише в суді можливо досягти своєї мети.