В встречном иске не указано об освобождении от судебного сбора. По изложенной версии суд обяжет оплатить судебный сбор.Це не зустрічний позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, а відповідно до ч. 3 ст. 22 цього Закону, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.Тому суд не має прав зобов'язати сплатити с/з, але, погоджуюсь - краще написати додатково:
Звільнено від судового збору на підставі ч. 2 ст. 79 ЦПК,
п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір»,
ч. 3 ст. 22 Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів»
Посмотрите пример оформления иска по защите прав потребителей.Навіщо?
Суд не будет смотреть в ЄДРСР решения судов на которые делается ссылка. Надо приложить к иску копии решений судов.Не потрібно, бо я написав у заяві:
Копії зазначених вище судових рішень будуть подані у судове засідання.Це для того, щоб не надавати пів-сотні аркушів у двох екземплярах, бо по-перше, ще невідомо, чи буде відкрите провадження, а по-друге, до клопотання не треба додавати екземпляр для відповідача.
Тому суд не має прав зобов'язати сплатити с/з,Должны суд убедить в нарушении прав потребителя.
Звільнено від судового збору на підставі ч. 2 ст. 79 ЦПК,Не все указанные нормы законов действующие. Проверьте законность указанных норм.
п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір»,
ч. 3 ст. 22 Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів»
Смотрите ГПК Украины о предоставлении доказательств. Ваше мнение суд не интересует.Суд не будет смотреть в ЄДРСР решения судов на которые делается ссылка. Надо приложить к иску копии решений судов.Не потрібно, бо я написав у заяві:ЦитуватиКопії зазначених вище судових рішень будуть подані у судове засідання.Це для того, щоб не надавати пів-сотні аркушів у двох екземплярах, бо по-перше, ще невідомо, чи буде відкрите провадження, а по-друге, до клопотання не треба додавати екземпляр для відповідача.
Здесь указана статья закона. Какое это имеет отношение к истцу. Где обращение к суду об освобождении от оплаты и краткое изложение обстоятельств, подтверждающих нарушение прав потребителя.У позовній заяві вказано про звільнення від с/з:ЦитуватиВідповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, а відповідно до ч. 3 ст. 22 цього Закону, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.Тому суд не має прав зобов'язати сплатити с/з,
??? :)Посмотрите пример оформления иска по защите прав потребителей.Навіщо?
Должны суд убедить в нарушении прав потребителя.Ви помиляєтесь - див. ч. 3 ст. 22 Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів».
Не все указанные нормы законов действующие.Ви помиляєтесь.
Смотрите ГПК Украины о предоставлении доказательств. Ваше мнение суд не интересует.До чого тут "моя думка"? :o Позивач має право надавати докази до розгляду справи по суті.
Здесь указана статья закона. Какое это имеет отношение к истцу.Див. перші три абзаца позову і додаток №1.
Где обращение к суду об освобождении от оплаты и краткое изложение обстоятельств, подтверждающих нарушение прав потребителя.Ви помиляэтесь, це не потрібно.
Ви помиляєтесь.Давайте разберемся, кто ошибается.
2. Позовна заява повинна містити:Этого пункта в Вашем иске нет.
3) зміст позовних вимог;
6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;Требование ч.6 смотрите совместно с ст.60
1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
7. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.Это обязательство не выполнено.
1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.При предварительном рассматривании дела или до начала рассмотрения дела, по сути, суд определяет по иску
3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;В иске должны быть доказаны исковые требования приложением доказательств к изложенным обстоятельствам.(См. иски юристов)
4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин;
3. Сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.В завершение подготовки до перехода рассмотрения, по сути
1. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Є, Ви не читали мій позов.Цитувати2. Позовна заява повинна містити:Этого пункта в Вашем иске нет.
3) зміст позовних вимог;
Не фантазуйте, я виконав зазначену вимогу ЦПК.Цитувати6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;Требование ч.6 смотрите совместно с ст.60
В ст.119 так же указано об иске в защиту прав потребителей.Виконано, я вже Вам відповідав на це питання у попередньому повідомленні.Цитувати7. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.Это обязательство не выполнено.
Иск должен быть составлен с учетом требований каждой части в п.2...Всі вимоги ст. 119 ЦПК виконано.
При предварительном рассматривании дела или до начала рассмотрения дела, по сути, суд определяет по искуДо чого тут попереднє судове засідання? :oЦитувати3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;
Стаття 131.До чого тут взагалі ст. 131? :o
Написав для сусідів ПОЗОВНУ ЗАЯВУ на захист прав споживачів
на перерахунок нарахувань за житлово-комунальні послуги:
Запитання:
1. З якої дати треба надавати копії рахунків на сплату за ЖКП і скільки? По одному місяцю з грудня 2006 року для кожного застосованого тарифу?
2. Чи є десь перелік тарифів для цього періоду? Чи шукати на сайті КП ГІОЦ?
3. Чи має сенс робити розрахунок суми зайвих нарахувань за період, що оскаржується по кожній ЖКП? У мене є сумніви, бо виконавець 100% заявить клопотання про застосування позовної давності.
4. У разі задоволення позову як виконавець повинен виконати рішення суду? Просто зменшити суму загального боргу на особовому рахунку позивача у базі даних КП ГІОЦ? Але ж відповідач вже давно не є виконавцем ЖКП! Чи він повинен також надати детальний розрахунок перерахунку по кожній ЖКП? Може просити суд, щоб він перерахував зайво сплачені кошти на рахунок позивача у банку?
І ще питання: у вересні 2012 року наше КП змінило назву з КП "УЖГ" на КП "Дирекція замовника..." і устав (ідентифікаційний код юридичної особи не змінився). У такому випадку мені не треба зазначати другим відповідачем КП "УЖГ"?Не треба. Треба по тексту зазначити "КП "Дирекція замовника..." (ідентифікаційний код юридичної особи ХХХХХХХХ), що до ХХ.09.2012р. мало назву "КП "УЖГ"" ....."
Треба по тексту зазначити "КП "Дирекція замовника..." (ідентифікаційний код юридичної особи ХХХХХХХХ), що до ХХ.09.2012р. мало назву "КП "УЖГ"" ....."Це має бути дата реєстрації КП як юридичної особи?
Якими судовими рішеннями РКМДА № 978 від 30.07.2007 р.Я так зрозумів, що таких с/р немає, але:
[url]http://gioc-kmda.kiev.ua/files/File/978_2007.htm[/url] ([url]http://gioc-kmda.kiev.ua/files/File/978_2007.htm[/url])
і № 1060 від 30.07.2008 р.
[url]http://gioc-kmda.kiev.ua/files/File/1060_2008.htm[/url] ([url]http://gioc-kmda.kiev.ua/files/File/1060_2008.htm[/url])
визнані незаконними і нечинними з моменту їх прийняття?
РКМДА № 978 від 30.07.2007 р., як вбачається з його преамбули, видано на виконання незаконного рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 58/719 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги», яким доручено КМДА внести зміни до нечинних розпоряджень у зворотному часі (з 01.12.2006 р.).(РКМДА № 1060 від 30.07.2008 р. вносить зміни до РКМДА № 978 від 30.07.2007 р.).
Тому виникає логічне питання: яким чином КП "Дирекція замовника", у випадку програшу суду про перерахунок за ЖКП, зможе виконати рішення суду на суму, більшу, ніж сума "боргу", яка наразі фігурує у вигляді "боргу" на особистому рахунку сусідів у базі даних КП ГІОЦ і, відповідно, у рахунках на сплату за ЖКП? Якщо ніяк і таких випадків ще не було, то навіщо заявляти і робити "Розрахунок неіснуючого "боргу" на суму зайвих нарахувань, більшу, ніж ~7000грн.?
І ще питання: у вересні 2012 року наше КП змінило назву з КП "УЖГ" на КП "Дирекція замовника..." і устав (ідентифікаційний код юридичної особи не змінився). У такому випадку мені не треба зазначати другим відповідачем КП "УЖГ"?
Якими судовими рішеннями РКМДА № 978 від 30.07.2007 р.
[url]http://gioc-kmda.kiev.ua/files/File/978_2007.htm[/url] ([url]http://gioc-kmda.kiev.ua/files/File/978_2007.htm[/url])
і № 1060 від 30.07.2008 р.
[url]http://gioc-kmda.kiev.ua/files/File/1060_2008.htm[/url] ([url]http://gioc-kmda.kiev.ua/files/File/1060_2008.htm[/url])
визнані незаконними і нечинними з моменту їх прийняття?
Питання:
1. Такий текст треба навести у позовній заяві після переліку 10-ти с/р про визнання незаконними і нечинними всіх інших РКМДА з моменту їх прийняття?
2. А само рішення Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 58/719 визнане незаконним у судовому порядку?
3. У додатках - друга редакція позову (прошу зробити зауваження),
а також - таблиця порівняльного розрахунку за ЖКП (поки що без конкретики - для перевірки помилок).
Ні. Дата реєстрації залишається та сама і після зміни назви.Треба по тексту зазначити "КП "Дирекція замовника..." (ідентифікаційний код юридичної особи ХХХХХХХХ), що до ХХ.09.2012р. мало назву "КП "УЖГ"" ....."Це має бути дата реєстрації КП як юридичної особи?
Я неправильно висловився. У довідці з ЄДРПОУ зазначено таке:Ні. Дата реєстрації залишається та сама і після зміни назви.Треба по тексту зазначити "КП "Дирекція замовника..." (ідентифікаційний код юридичної особи ХХХХХХХХ), що до ХХ.09.2012р. мало назву "КП "УЖГ"" ....."Це має бути дата реєстрації КП як юридичної особи?
Таким чином, зміна назви КП відбулась 13.09.2012 ?Не відомо. Реєстраційна дія може бути і з іншого приводу. Не ставте цю дату. Просто вкажіть "...попередня назва...".
Я побачив, що на Статуті КП "Дирекція замовника..." стоїть штамп з печаткою, а на печатці написано: "Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 13.09.2012".ЦитуватиТаким чином, зміна назви КП відбулась 13.09.2012 ?Не відомо. Реєстраційна дія може бути і з іншого приводу. Не ставте цю дату. Просто вкажіть "...попередня назва...".
Схоже, що ці зміни і є зміна назви КП і його Статуту...Можливо. Зміна назви призводить до потреби міняти і статут. Зміна статуту можлива і окрема.
Питання: чи потрібен "довідковий" розрахунок за 3 попередніх роки?
Може його прибрати з таблиці?
У позові слід підтвердити, що він заявляється саме власником квартири. Також слід послатися на ст. 393 ЦК. З таблиці слід виключити графи E (оскільки у прохальній частині позову зазначено РКМДА, відповідно до яких слід провести перерахунки -вони у кожному місяці однакові) та J (це нехай відповідач доводить, які саме РКМДА він застосовував та чи є вони чинними; позивачеві достатьньо підтвердити суду конкретні суми у рахунках до сплати, що виставлялися).1. Достатньо вказати:
5) Суду слід надати рахунки на початок і кінець періоду, а якщо щось сплачувалися -усі квитанції на підтвердження таких оплат.Суду треба надавати оригінали квитанцій чи їх копії?
5) Суду слід надати рахунки на початок і кінець періоду, а якщо щось сплачувалися -усі квитанції на підтвердження таких оплат.Суду треба надавати оригінали квитанцій чи їх копії?
Якщо у якості доказу сплат за ЖКП за частину періоду у справі буде фігурувати довідка з ЖЕКу Відповідача, а не квитанції, то і у таблиці порівняльного розрахунку за ЖКП за відповідні місяці також повинна фігурувати ця довідка, а не квитанції?
Надати копії, із собою в суді мати оригінали.Позивач планує після відкриття провадження надати клопотання про залучення доказів (копій судових рішень та квитанцій про сплату за ЖКП, на які є посилання у позові) та заяву про розгляд справи за його відсутності.
Цю ухвалу ВСУ я не можу знайти...http://reyestr.court.gov.ua/Review/50287805 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/50287805)
Посилання заявника на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу про звільнення від сплати судового збору, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року не передбачено пільг щодо звільнення від оплати судового збору за подання заяв про перегляд Верховним Судом України судових рішень у даній категорії справ.
відповідно до пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (на час подачі заяви) від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами пов'язаними з порушенням їхніх прав, в той час як представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подана заява про перегляд судового рішення Верховним Судом України, за якою оплата судового збору передбачена підп. 11 п. 1 ст. 4 цього Закону
не передбачено пільг щодо звільнення від оплати судового збору за подання заяв про перегляд Верховним Судом України судових рішень у даній категорії справ
І що в такій ситуації робити?
Суддя Каліушко змішав "грішне з праведним"Ви також.
ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 не змінив п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір»!п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір» не звільняє від сплати судового збору. Звільняла попередня редакція п. 7) ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
У сусідів справа на захист прав споживачів на перерахунок за ЖКП, а не про кредитний договір чи договір іпотекиЄ рішення КСУза яким споживчі кредити підпадають під дію ЗУ "Про захист прав споживачів", тому це одна "категорія" справ.
Звільнено від судового збору на підставі ч. 2 ст. 79 ЦПК,написано по рекомендації Перо. Це помилка? Суддя правий? Чи це колізія? ???
п. 4 ч. 2 ст. 10 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір»,
ч. 3 ст. 22 Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів»
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.сама по собі вона не звільняє. Потрбно дивитися закон. Між нормами законів "Про захист прав споживачів" та "Про судовий збіір" колізія. Пленум ВССУ вирішував її на користь споживачів. У ВСУ інша думка. Потрібне рішення КСУ.
ч. 2 ст. 79 ЦПК "відсилочна"Пленум ВССУ - це ось цей (ПОСТАНОВА 17.10.2014 № 10 - Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах):Цитувати2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.сама по собі вона не звільняє. Потрбно дивитися закон. Між нормами законів "Про захист прав споживачів" та "Про судовий збіір" колізія. Пленум ВССУ вирішував її на користь споживачів. У ВСУ інша думка. Потрібне рішення КСУ.
А може - до Вищої кваліфікаційної комісії суддів? ???
написано по рекомендації Перо. Це помилка? Суддя правий? Чи це колізія? ???
не зазначено повне найменування відповідача, а не його абревіатура, не вказані всі особи, на права та обов'язки яких впливають спірні правовідносини (КП ГІОЦ), відповідно не виконані вимоги ч.1 ст. 120 ЦПК України, - не надано копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів для вказаних осібТобто, суддя погодилась, що позивача звільнено від судового збору? ??? Щось не віриться. :)
Стаття 32. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів???
1. Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
2. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Заява про усунення недоліків позову та ЗМІНЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА - у вкладенні:
1) Доводити слід кожну обставину (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК).1) Є копія "довідки структурного підрозділу Відповідача-1 ЖЕК-206 від 09.01.2014 р. щодо нарахувань, сплат та «боргу» за ЖКП за нечинними тарифами по о/р 667598 за період з грудня 2006 року по лютий 2014 року включно" + у рахунках вказано номер ЖЕО та ЖЕК-206. Цього для суду буде достатньо, щоб визнати, що "ЖЕК-206" - структурний підрозділ КП "Дирекція замовника..."?
2) -
3) Я не бачив усіх рахунків -див. вчорашній пост. Належність р/р 2603... ГІОЦ можна підтвердити також постановою про порушення кримінальної справи, або зробить запит і отримаєте відповідь.
4) Можна.
5) Можна, головне нічого не пропустити.
рахунок 2603000018106 в ВАТ «Хрещатик», МФО 300670 на користь КП ГІОЦ КМДА є недійсним та таким, що не підлягає оплаті(викладаю тільки 1,5 та 6 стор. цього рішення через обмеження на кількість вкладень).
Питання трансформувалось у позов. Ви можете перемістити в розділ "Цивільні справи" в нову гілку з назвоюЗаява про усунення недоліків позову та ЗМІНЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА - у вкладенні:
Взагалі яке це все має відношення до темиНаявний строк позовної давності по боргам за ЖКП, його збільшення та зупинення?
1) Є копія "довідки структурного підрозділу Відповідача-1 ЖЕК-206 від 09.01.2014 р. щодо нарахувань, сплат та «боргу» за ЖКП за нечинними тарифами по о/р 667598 за період з грудня 2006 року по лютий 2014 року включно" + у рахунках вказано номер ЖЕО та ЖЕК-206. Цього для суду буде достатньо, щоб визнати, що "ЖЕК-206" - структурний підрозділ КП "Дирекція замовника..."?Краще витяг з реєстру, Рішення Київради чи КМДА... Було стільки реорганізацій...
3)Якщо послатися на процитоване рішення у позові, то чи треба його додавати до уточненої позовної заяви (його немає у ЄДРСР)?Якщо Ви посилаєтесь на судове рішення, то треба додавати його копію...
В мене є копія рішення Київради про зміни назв КП, витяги з ЄДРПОУ по КП "Дирекція замовника..." та КП "УЖГ" (попередня назва), копія свідоцтва про держреєстрацію юридичної особи КП "УЖГ", копії статутів обох КП, але про ЖЕД-203 мова йде лише в наказі КП "УЖГ", де перелічуються всі ЖЕДи цього КП. Мабуть надам в суд всі ці копії. От тільки не знаю - чи варто надавати копії статутів обох КП...1) Є копія "довідки структурного підрозділу Відповідача-1 ЖЕК-206 від 09.01.2014 р. щодо нарахувань, сплат та «боргу» за ЖКП за нечинними тарифами по о/р 667598 за період з грудня 2006 року по лютий 2014 року включно" + у рахунках вказано номер ЖЕО та ЖЕК-206. Цього для суду буде достатньо, щоб визнати, що "ЖЕК-206" - структурний підрозділ КП "Дирекція замовника..."?Краще витяг з реєстру, Рішення Київради чи КМДА... Було стільки реорганізацій...
Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду...>:(
Якщо платежі отримував не зазначений відповідач, а ГІОЦ на р/р 2603... і "борг" вказується саме в його рахунках -зазначити його другим відповідачем. Також повна назва та код в ЄДРПОУ. (Теоретично "Дирекція..." може у запереченнях вказати, що ніяких коштів від позивача не отримувала взагалі, а суд має в такому випадку відмовити у позові).мабуть краще написати заяву про залишення позовної заяви без розгляду судді Колеснику, ніж судді Коренюк?
Хамство и беспредел в Дарницком суде вещи привычные. Эти так называемые слуги народа сосвем обнаглели и стыд потеряли. Вы побробуйте обратиться в Дарницкий суд — потеряете несколько дней в лучшем случае. Бюрократизм и узаконеная мафия. И Вовк там не единственный такой. Имел честь общаться с Коренюк Аллой Николаевной — скажу одно наглая и подлая хамка. Смотрит на посетителя как на мусор. Суды ведет — лишь бы отчитаться. Никому не советую к ней обращаться — потеряете время и здоровье!!!:(
До початку судового засідання необхідно надати оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви.Тобто, зрозуміло, що суддя вирішив не призначати попереднє судове засідання, але як можна до початку судового засідання надати оригінали документів? :o
але як можна до початку судового засідання надати оригінали документів? :o
але як можна до початку судового засідання надати оригінали документів? :oА статті 64,131,138 ЦПК спробували прочитати?
Стаття 64. Письмові доказиКопія свідоцтва про право власності позивача на квартиру - це доказ, який має значення для справи, бо інакше його не треба було подавати. То що - позивач мусить подати його оригінал у загальну канцелярію, бо так захотів секретар судді? :o
1. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
2. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Стаття 131. Подання доказівДокази, а не оригінали документів.
1. Сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.
Стаття 138. Повернення оригіналів письмових доказівТобто свідоцтво про право власності на квартиру може бути у судді роками? Це нормально? :o
1. Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
1) Змінена позовна заява;Дякую. Значить будемо клопотання про долучення доказів подавати у судове засідання (як і написано у позові) - в одному екземплярі.
2) Копії зміненого позову подаються за числом сторін.
Мій самостійний розрахунок вартості ЖКП за спірні періоди згідно тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних судами незаконними і нечинними з моменту їх прийняття, дав суму 9438,02 грн., тобто я переплатив за ЖКП Відповідача-1 загалом
38689,76 грн. - 9438,02 грн. = 29251,74 грн.
Сьогодні відбулось перше судове засідання по справі. Суддя - Парамонов М.Л.27 березня 2017 року с/з не відбулось, оскільки перший раз не прийшов відповідач-2 - КП ГІОЦ, який був належним чином повідомлений. Сьогодні, 28 липня 2017 року повинно було розпочатись слухання справи по суті, перед яким позивач мав надати суду для посвідчення оригінали документів, які були додані до справи, але виявилось, що заслужений юрист України головуючий суддя Парамонов раптом... подав у відставку! :o Тепер справу буде вести суддя Леонтюк Любов Кирилівна. У канцелярії сказали, що зараз працює всього 4 судді і тому наступне с/з може бути призначене навіть на листопад 2017 року... :-\
Відповідачі не прийшли, хоча були повідомлені належним чином.
Представник позивача заявила два клопотання:
1) про долучення доказів, та
2) про розгляд справи за відсутності позивача.
Суддя сказав, що клопотання про надання суду для посвідчення оригіналів документів, які були додані до справи прийме на наступному судовому засіданні, коли мають бути відповідачі, яким будуть надіслані копії зміненої позовної заяви від 27 січня 2017 року.
27 січня 2017 року через загальну канцелярію суду були подані
а) змінена позовна заява по числу сторін;
б) пояснення (щодо КП ГІОЦ);
в) дві заяви про залишення позову без розгляду - судді Коренюк та судді Колесник.
До речі, суддя дійсно справляє враження заслуженого юриста України - інтелігентний та фаховий :) .
Наступне судове засідання призначено на 27 березня 2017 року на 16 годин.
Тепер справу буде вести суддя Леонтюк Любов Кирилівна. У канцелярії сказали, що зараз працює всього 4 судді і тому наступне с/з може бути призначене навіть на листопад 2017 року... :-\Так і сталось - с/з призначено на 16 листопада 2017 року на 16-30:
ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ>:(
ТРЕТЯ ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА
ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ
УХВАЛА
9 серпня 2017 року Київ № 2395/3дп/15-17
Таким чином, попереднім розглядом дисциплінарної скарги були встановлені обставини, які можуть свідчити про те, що суддя Леонтюк Л.К. умисно або внаслідок недбалості під час розгляду справи № 753/4920/17 незаконно відмовила в доступі до правосуддя або допустила істотні порушення норм процесуального права, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, що відповідно до підпункту а) пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Любові Кирилівни.
ПИТАННЯ:
Чи може мати якесь значення той факт, що після того, як позивач дізнався на початку 2016 року про порушення своїх прав і 15 лютого 2016 року написав акт-претензію про перерахунок виконавцю ЖКП, він ще пару раз сплатив за ЖКП, спожиті у спірні періоди по незаконним (це вже йому було відомо) тарифам (але він це робив примусово, на виконання судового рішення, згідно виконавчого листа!)?
Така таблиця є у справі, але вона була складена, коли відповідач був один, а наразі їх вже два. А в позові написано таке:ПИТАННЯ:
Чи може мати якесь значення той факт, що після того, як позивач дізнався на початку 2016 року про порушення своїх прав і 15 лютого 2016 року написав акт-претензію про перерахунок виконавцю ЖКП, він ще пару раз сплатив за ЖКП, спожиті у спірні періоди по незаконним (це вже йому було відомо) тарифам (але він це робив примусово, на виконання судового рішення, згідно виконавчого листа!)?
Має значення у площині визначення точної суми переплати. Бо наявність переплати -це доказ існування спору. Я вже казав, що до суду слід подати таблицю, з якої у розрізі кожного з місяців спірного періоду видно -скільки було нараховано і ким з відповідачів, скільки і кому було фактично сплачено (у т. ч. стягнуто на виконання рішення суду), та скільки підлягає сплаті за РКМДА, які були останніми чинними. Фактично сплачене слід підтвердити квитанціями.
Відповідач-1 оманював мене не тільки відносно вартості ЖКП, яку належало сплачувати (на підставі нечинних РКМДА), але й порядку розрахунків за ЖКП: як з'ясувалося, гроші мною сплачувалися не виконавцю ЖКП і не балансоутримувачу будинку, а на розподільчий рахунок 2603000018106 у банку «Хрещатик» фінансового посередника Відповідача-2.
З рахунків Відповідача-2 вбачається, що кошти за ЖКП мають сплачуватися чи то на користь цієї установи, чи то на користь Відповідача-1 (саме таким чином вони складені).
Після дебатів суддя зробила перерву в с/з до 22 лютого 2017 року, 15-00 і попросила позивача надати до цієї дати копію судового рішення про стягнення заборгованості за спірний період.С/з раптово перенесено на 13 березня 2018 року на 11-00. :o
С/з раптово перенесено наСьогодні мало відбутись перше с/з по суті справи. Обидва відповідача у с/з з'явились, а представник позивача - ні, оскільки до позивача та його представника (які проживають у одній квартирі) не надійшла судова повістка про виклик у с/з (і це вже другий раз - від судді Леонтюк). Я прийшов як вільний слухач. Порушниця присяги суддя Леонтюк вразила мене своєю непрофесійністю і неадекватністю. По-перше, вона стверджувала, що позивачу не потрібно надсилати ніяких повісток, оскільки інформація про призначені с/з розміщується на сайті суду :o ! По друге, вона навіть не ознайомлена з документами справи, бо у справі є клопотання позивача від 2 лютого 2017 року про розгляд справи за його відсутності (первісний позов було подано до суду ще 4 листопада 2016 року)! По-третє, вона сказала, що те, що сторона позивача не прийшла на перше засідання з розгляду справи по суті - це неповага до суду і що наступного разу вона накладе за це штраф (за новим ЦПК це може бути до 27460 грн. !!!), або навіть... відкриє кримінальне провадження (!!!) :o (може вона вживала наркотики перед с/з? >:( ). По-четверте, вона розглядала справу за старим ЦПК, а після с/з заявила, що новий ЦПК почне діяти тільки... з січня 2019 року :o ! По-п'яте, вона з якогось дива відклала розгляд справи до 11-30 22 травня 2018 року!1312 березня 2018 року на 11-00. :o
Може через введення нового ЦПК? ???
3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:,
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;
5. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.:o
Сьогодні мало відбутись перше с/з по суті справи. Обидва відповідача у с/з з'явились, а представник позивача - ні, оскільки до позивача та його представника (які проживають у одній квартирі) не надійшла судова повістка про виклик у с/з (і це вже другий раз - від судді Леонтюк). Я прийшов як вільний слухач.
Вчора, 16 листопада 2017 року у Дарницькому суді відбулось с/з ...Не зрозуміло, Ви знали про перенесення на 12.03.
...Позивач надав суду для посвідчення оригінали документів, які були додані до справи і нова суддя розпочала слухання по суті справи без попереднього слухання. ...
... суддя зробила перерву в с/з до 22 лютого 2018 року, 15-00 і попросила позивача надати до цієї дати копію судового рішення про стягнення заборгованості за спірний період.
С/з раптово перенесено на 12 березня 2018 року на 11-00.а позивач ні? Якщо позивач не знав про перенесення, то про дату 22.02. він же знав, бо був присутнім 16.11. 2017р. Відповідно він повнен був з'явитися 22.02. і на місці отримати повістку на 12.03. (міг не брати повістку, якщо не потрібна, а просто взнати дату). Якщо він 22.02. не з'явився, то мав би поцікавитись а що ж там відбулось і коли наступне с/з...
...у справі є клопотання позивача від 2 лютого 2017 року про розгляд справи за його відсутності (первісний позов було подано до суду ще 4 листопада 2016 року)!То добре, але можна і продублювати...
суддя Леонтюк сказала, що те, що сторона позивача не прийшла на перше засідання з розгляду справи по суті - це неповага до суду і що наступного разу вона накладе за це штраф (за новим ЦПК це може бути до 27460 грн. !!!),То якщо були б дані про отримання повістки.
Стаття 216. Обов’язки осіб, присутніх у залі судового засіданняЗУ "Про судоустрій...":
... 4. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.
Стаття 50. Відповідальність за неповагу до суду чи судді
1. Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
Стаття 185-3. Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України
Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, -
тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (850 - 1700 грн.)
Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 2550 - 4250 грн. ) або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
вона з якогось дива відклала розгляд справи до 11-30 22 травня 2018 року!Якщо вона не бачила заяви про розгляд без участі позивача...
Прошу юристів порадити, як діяти у такій ситуації (відвід судді тепер можна давати тільки протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження)? А може це я щось переплутав?А як Ви взнаєте про упередженість судді до початку засідань?
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
1) Я вірно розумію ч.2 ст. 60 ЦПК, що для малозначних справ представником позивача все-таки може бути не тільки адвокат (але, якщо у справі 2 відповідача, то суддя повинен спочатку вирішити, чи є справа малозначна, чи ні)?А звідки критерій про кількість відповідачів?
2) У ст. 223 нового ЦПК є колізія:Згоден з Вами. Є питання...
Не зрозуміло, Ви знали про перенесення на 12.03.За тиждень до 22.02. я подивився на сайт суду і побачив, що с/з чомусь перенесено на 12.03. (при цьому ніякі судові повістки ні позивач, ні його представник не отримував). Позивач не ходить на с/з, бо написав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Але для перестраховки, поки діяв старий ЦПК, його інтереси у суді представляв представник (хоча ні старий, ні новий ЦПК не вимагає цього). З 15 грудня 2017 року діє новий ЦПК, згідно з яким:
а позивач ні? Якщо позивач не знав про перенесення, то про дату 22.02. він же знав, бо був присутнім 16.11. 2017р. Відповідно він повнен був з'явитися 22.02. і на місці отримати повістку на 12.03. (міг не брати повістку, якщо не потрібна, а просто взнати дату). Якщо він 22.02. не з'явився, то мав би поцікавитись а що ж там відбулось і коли наступне с/з...
9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набранняА у ньому написано, що
чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності
цією редакцією Кодексу;
1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.Тому я вирішив, що інститут представників-неадвокатів для звичайних громадян тепер скасовано, а сама справа є малозначна і буде розглядатись без виклику сторін і сказав про це представнику позивача. Але я не дочитав далі, що:
2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначнихА, оскільки:
спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має
цивільну процесуальну дієздатність
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:, то виходить, що ця справа повинна бути малозначною. А малозначні справи:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадженняА такі страви розглядаються:
1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.Тобто, я вважав, що якщо за старим ЦПК представник позивача мав право бути у с/з, то тепер такого права він лишився (але це помилка, як я написав вище). А от обов'язку ходити на с/з не має ні позивач, ні його представник ні за старим, ні за новим ЦПК (у випадку, коли позивач написав клопотання про розгляд справи за його відсутності):
3. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
То добре, але можна і продублювати...Тобто, якщо у справі вже є таке клопотання, а суддя його не бачить, то його треба подати повторно? ??? Ми так вже зробили з клопотанням надсилати повістки на київську адресу представника позивача, бо суддя Леонтюк надіслала повістку на попереднє слухання на львівську адресу представника позивача. Але результат все одно - "нульовий" (повісток немає).
А як Ви взнаєте про упередженість судді до початку засідань?Дякую, я це бачив, але не "вчитався". Але відвід через це суддівське самодурство вже не можна робити - пройшло 2 дні.ЦитуватиПісля спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
А звідки критерій про кількість відповідачів?
Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження
1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин.
2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згоден з Вами. Є питання...П.п. 2 п. 3 ст. 223 ЦПК треба викласти у такій редакції:
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крімВисновок. Порушниця присяги суддя Леонтюк:відповідачапозивача, незалежно від причин неявки;
І як з цим самодурством і невіглаством боротись?
Пункти частини 3 призначені для застосування з частиною 2.А звідки критерій про кількість відповідачів?ЦитуватиСтаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження
1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин.
2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
2) Неправомірно перенесла останнє с/з.Правомірно. Представника позивача не було ж.
Погоджуюсь. Я переплутав малозначність зі спрощеним позовним провадженням.Пункти частини 3 призначені для застосування з частиною 2.(click to show/hide)
Частиною 1 встановлено перелік справ, які розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження за визначенням. Частиною 2 дозволено і деякі інші справи розглядати у порядку спрощеного позовного провадження. Наприклад за клопотанням позивача (ч. 2 ст. 184). От у такому разі суд і повинен враховувати перелічені в ч. 3 обставини під час визначення порядку розгляду.
А це в ЦПК написано, що представник позивача зобов'язаний приходити на с/з в умовах. коли:2) Неправомірно перенесла останнє с/з.Правомірно. Представника позивача не було ж.
Не перекручуйте...А це в ЦПК написано, що представник позивача зобов'язаний приходити на с/з в умовах. коли:2) Неправомірно перенесла останнє с/з.Правомірно. Представника позивача не було ж.
а) у справі є задоволене клопотання від 02.02.2017 р. про розгляд справи за відсутності позивача;
б) сторона позивача не викликалась до суду повісткою.
3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.Новий ЦПК
Стаття 64. Повноваження представника в суді
1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.
4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Стаття 43. Права та обов’язки учасників справиПредставник позивача може бути в засіданні як разом з позивачем, так і без присутності позивача. Заява позивача про розгляд справи без його присутності не означає що автоматично і без присутності його представника, якщо такий у справі є. На засіданні 16.11. 2017р. було підтверждено наявність представника. Звісно представника про дату засідання треба сповіщати.
2. Учасники справи зобов’язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.
Звісно. Наприклад, представник представник по різним причинам не може фізично бути на с/з, або позивач просто передумав довіряти йому представляти його у суді, або хоче обмежити його функції. Але невже нез'явлення представника позивача у с/з - це є автоматично "припинення його повноважень представляти особу позивача у відповідних інстанціях"? Поки діє довіреність і немає заяви від позивача про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю, всі функції і права представника позивача, зазначені у довіреності, залишаються в силі.ЦитуватиПро припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.
Представник позивача може бути в засіданні як разом з позивачем, так і без присутності позивача. Заява позивача про розгляд справи без його присутності не означає що автоматично і без присутності його представника, якщо такий у справі є. На засіданні 16.11. 2017р. було підтверждено наявність представника. Звісно представника про дату засідання треба сповіщати.Погоджуюсь, але суддя обґрунтувала це перенесення тим, що нібито, сторона позивача повинна була сама дізнатись про перенесене с/з з сайту суду. Але у сторони позивача немає такого обов'язку, та й доступу до інтернету може не бути. Так, вони дізнались за тиждень про перенесення попереднього с/з, але законослухняно чекали на повістку-повідомлення від судді (а про надсилання таких повісток позивач просив суд у своєму клопотанні, яке є у справі!) і... не дочекались. Тому штраф суддя нехай накладе не на сторону позивача, а на саму себе, бо те, що вона робить - це не суд, а театр з поганими акторами. >:(
Підтвердження про те, що представника було попереджено суддя в справі не знайшла. Перенесення правомірне.
...суддя обґрунтувала це перенесення тим, що нібито, сторона позивача повинна була сама дізнатись про перенесене с/з з сайту суду.Ні не цим, нема такої підстави. А тим, що сторона позивача до суду не прибула, та щодо них відсутні відомості про вручення повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Саме це буде записано в ухвалі.
Може будуть коментарі юристів?
13.1. Справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією голови суду, судді (судді-доповідача), секретаря відповідної судової палати на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам:http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v0173750-13 (http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v0173750-13)
іншим учасникам кримінального провадження, адміністративного або цивільного процесу, а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (після пред'явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках - доручення представника).
Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) проводиться виключно у приміщенні суду та у присутності працівника апарату суду.
Факт ознайомлення із матеріалами справи (кримінального провадження) фіксується працівником апарату суду в журналі видачі судових справ шляхом вчинення запису про те, хто і коли ознайомлювався зі справою (матеріалами кримінального провадження).
13.2. Особи, зазначені у пункті 13.1 цієї Інструкції, мають право знайомитися з матеріалами цивільних, адміністративних, кримінальних проваджень і справ про адміністративні правопорушення протягом усього робочого дня апарату суду.
13.3. Особа, яка одержує справу (матеріали кримінального провадження) для ознайомлення, розписується в журналі видачі справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення (Додаток 14), де зазначаються дата, година видачі. Ознайомлення з матеріалами справи (кримінального провадження) та протоколом судового засідання проходить у встановленому розпорядженням голови суду місці.
Після ознайомлення з матеріалами справи особа робить відмітку на заяві про надання справи для ознайомлення, яка долучається до матеріалів справи.
При поверненні справи (матеріалів кримінального провадження) після ознайомлення працівник апарату суду повинен ретельно перевірити наявність усіх матеріалів у справі (матеріалах кримінального провадження), зазначити в журналі видачі справ (матеріалів кримінального провадження) для ознайомлення час повернення справи (матеріалів кримінального провадження) та поставити підпис про її отримання. У разі виявлення нестачі документів, аркушів, їх пошкодження складається акт у двох примірниках, один з яких передається голові суду для вжиття відповідних заходів, а другий долучається до справи (матеріалів кримінального провадження).
Сьогодні я був у Дарницькому суді разом представником позивача, який хотів сфотографувати справу і журнал судових засідань. Але помічниця судді Леонтюк сказала,що вони "можуть дати можливість працювати зі справою тільки... в залі судових засідань"! :o Але, на жаль, там майже постійно йдуть засідання, а в коридорі, де є столи, це начебто робити "небезпечно, бо вже були випадки, коли справи просто крали".Прийдіть до кабінету судді о 9-00.В цей час рідко коли с.з. починаются, навіть, якщо вони призначені на 9-00.
......
Як правильно діяти в такій ситуації?
1. Офіційно коридор не може бути місцем для ознайомлення з матеріалами справи.1. Я знайшов "П О Л О Ж Е Н Н Я Про порядок організації доступу до публічної інформації, що знаходиться у володінні Дарницького районного суду м. Києва (https://dr.ki.court.gov.ua/sud2602/30/polozh/)", але там написана тільки загальна фраза (та й та - з граматичними помилками):
2. ЦПК та інструкцією з діловодства не передбачено.(click to show/hide)
Чомусь на сайті Дарницького суду не виставлено "Порядку доступу..."...
2.5. Особа відповідальна за надання інформації забов’язана:Але в якому ж? :o
Ø у спеціально визначено місці для роботи запитувачів з документами чи їх копіями забезпечувати можливість робити виписки з них, фотографувати, копіювати, записувати на будь які носії інформації;
8.5.У залах судових засідань під час розгляду справ слухачі зобов’язані виконувати вимоги головуючого по справі, дотримуватись тиші під час процесу. Заборонено користуватися мобільними телефонами та входити до зали суду з телефоном з не вимкненими сигналами оповіщення, розмовляти в процесі, допускати будь-які вислови на адресу суду чи учасників процесу, будь-яким іншим чином порушувати порядок у судовому засіданні.Це прямо суперечить ЦПК:
8.6.Учасники судового процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, можуть використовувати портативні аудіо технічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото - і кінозйомки, відеозапису, а також транслювання судового засідання без відповідного рішення суду заборонено.
4. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
1. Ви неуважно читали. Я не є учасником справи.Прийдіть до кабінету судді о 9-00.В цей час рідко коли с.з. починаются, навіть, якщо вони призначені на 9-00.(click to show/hide)
А Ви вимагали, щоб Вам надали можливість ознайомитись зі справою в приміщенні канцелярії суду?
Ви заяву на ознайомлення зі справою в загальну канцелярію суду подали?
Якщо відмовлять письмово на Вашу заяву, то може вимагати, щоб суд переніс с/з на інший час, на час після того, як Ви ознайомитесь зі справою?
Мені одного разу в Солом"янському суді м.Києва теж відмовляли в тому, щоб судова справа(по ЖКП) покидала кабінет судді(який одночасно є і залом с.з.) для ознайомлення з нею, але все ж таки надали можливість сфотографувати справу прямо в кабінеті судді.
1. Я знайшов "П О Л О Ж Е Н Н Я Про порядок організації доступу до публічної інформації,То не те... Звісно в матеріалах справи можуть бути документи, копії документів що містять публічну інформацію. Але справа вцілому не є публічною інформацією.
2. Але ж ніде немає й прямих заборон,Проте є перелік осіб, які можуть бути допущеними. І він є вичерпним.
...якщо цей представник позивача дозволяє це робити, бо це він особисто відповідає за схоронність матеріалів своєї справи в цей момент.). Чи не так?Дозвіл на ознайомлення надає голова суду, суддя, секретар судової палати, а не позивач, відповідач чи представник. Звісно, можна попросити щоб "помічника" допустили. Для допомоги в копіюванні чи фотографуванні. Але то на розсуд судді...
Тож пристосовуйтесь, ...Ключове...
ПИТАННЯ:Для отвода должны быть основания, соответствующие требованиям ЦПК.
Чи достатньо таких неадекватних погроз для відводу судді?
Стаття 36. Підстави для відводу (самовідв оду) суддіСчитаете есть основания? Подавайте.
1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Считаете есть основания? Подавайте.1. Я могу "считать" всё что угодно, меня интересует точка зрения юристов-практиков.
1. Я могу "считать" всё что угодно,...Согласен и не возражаю.
Для чего показаны отзывы? Даже ответа на отзыв не представлено для ознакомления и анализа.Ответчика два.
"Понравилось" заявление в отзыве, что КП не знало о решении суда,не было его участником, поэтому утверждение о недействительности р//с в банке, безосновательное.
В ЦПК не предусмотрена подача и рассмотрение двух отзывов от одного участника.1. Я могу "считать" всё что угодно,...Согласен и не возражаю.
Только я несколько о другом. Уточняю. Считаете есть основания, соответствующие требованиям ст.36 ЦПК, подавайте.
Представнику позивача вже другий раз прийшла повістка на адресу його реєстрації у м. Львів, хоча у справі вже є два клопотання позивача з проханням надсилати повістки-повідомлення про призначені або перенесені судові засідання по справі на київську адресу позивача ([url]http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9751.msg60488.html#msg60488[/url]), оскільки його представник проживає разом з ним. Причому у справі на першому клопотанні є відмітка судді "до відому та виконання 16.11.2017 р." Я розцінюю це як маніпуляцію суду з метою затягування справи та змусити сторону позивача вважати, що він не повідомлений належним чином і не повинен бути присутнім на черговому с/з, що у випадку неприбуття представника позивача у с/з 22.05.2018 р. начебто дасть право судді вважати, це навпаки, позивач затягує процес і не поважає суд, а це (на думку судді) дає право... арештувати представника позивача, або відкрити кримінальне провадження :o >:( (ці погрози судді є на аудіозапису - наприкінці приєднаного аудіозапису)!
Звісно, що представник позивача на цей раз вже прийде у с/з навіть без офіційного запрошення, але неприємно, що суд намагається маніпулювати як наперсточник... >:(
ПИТАННЯ:
Чи достатньо таких неадекватних погроз для відводу судді?
П.С. На жаль, два дні із дня, коли представник позивача дізнався про цю підставу, вже пройшло... :-\
Пане, Gelo! Проявіть повагу до прохання дописувача Олександр_2015. Не залишайте свої коментарі у цій темі.,...Gelo, я уже просил Вас не комментировать мои вопросы. Мне абсолютно все равно, согласны Вы со мной или возражаете. Не засоряйте мои ветки своим флудом. Просто не отвечайте. Это так тяжело? ???
Стаття 257. Загальна позовна давністьта на публікацію в газеті "Хрещатик" від 22.04.2016 р. (стор. 15) резолютивних частин рішень адміністративних судів, якими визнано незаконність і нечинність тарифів з моменту їх прийняття на ЖКП з грудня 2006 року по червень 2014 року (а по послузі утримання будинків та прибудинкових територій – по травень 2015 року). http://www.kreschatic.kiev.ua/file/11696.pdf (http://www.kreschatic.kiev.ua/file/11696.pdf)
1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 261. Початок перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Заява КП ГІОЦ про застосування позовної давності., чи треба додати ще це:
ПИТАННЯ №1:
У запереченні достатньо послатись на норми ЦПКУ:та на публікацію в газеті "Хрещатик" від 22.04.2016 р. (стор. 15) резолютивних частин рішень адміністративних судів, якими визнано незаконність і нечинність тарифів з моменту їх прийняття на ЖКП з грудня 2006 року по червень 2014 року (а по послузі утримання будинків та прибудинкових територій – по травень 2015 року). [url]http://www.kreschatic.kiev.ua/file/11696.pdf[/url] ([url]http://www.kreschatic.kiev.ua/file/11696.pdf[/url])(click to show/hide)
оскільки позови до відповідачів, що нараховували і приймали кошти споживачів (ГІОЦ, ЖЕО) за нечинними тарифами пред'являються на підставі ч. 2 ст. 393 ЦК, то такі відповідачі є субсидіарними боржниками, а КМДА -основним боржником, до якого вже було пред'явлено позови раніше (ч. 2 ст. 619 ЦК), -отже пред'явленням вимоги в порядку КАС відбулося переривання строку позовної давності (ч. 2 ст. 264 ЦК).?
Крім того, навіть якщо виходити з іншої логіки (пропущення строків), то строки розгляду адмін. справ у Києві об'єктивно складали 4-8 років, а цивільний чи господарський позов заявити можна було тільки після визнання незаконним правового акту, що є поважною причиною для судового захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК).
[url]http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9801.msg58627.html#msg58627[/url] ([url]http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9801.msg58627.html#msg58627[/url])
Заява КП ГІОЦ про застосування позовної давності.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звертався до суду в липні 2011 р. з позовом до ТОВ «Новобудова» про визнання дій відповідача щодо нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території та плати за комунальні послуги за період з 01.08.2008 р. по 01.11.2011 р. незаконними та зобов'язання провести щомісячний перерахунок квартирної плати за житлово-комунальні послуги за вказаний період відповідно до чинних нормативно-правових актів, у задоволенні якого судом було відмовлено відповідно до рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 16.07.2012 p., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 18.09.2012 р.
В серпні 2014 р. ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з заявою про перегляд рішення Голосіївського районного суду м.Києва від '6.07.2012 р. за нововиявленими обставинами в зв'язку з визнанням незаконними розпоряджень Київської міської державної адміністрації у сфері житлово- комунальних послуг, на підставі яких позивачу нараховувалась плата за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території та житлово-комунальні послуги.
У задоволенні зазначеної заяви ОСОБА_2 було відмовлено, оскільки скасування зазначених розпоряджень не є нововиявленими обставинами, в силу того, що вони виникли після ухвалення судового рішення і не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, однак вони є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення новим вимог, у т.ч. про здійснення перерахунку вартості житлово-комунальних послуг за період з серпня 2008 р. по вересень 2011 року.
Про порушення свого права позивачу було відомо ще в 2006 році, оскільки він здійснював оплату у цей час за тарифами, ніж нараховував відповідачем, у зв'язку з чим просив здійснити перерахунок з грудня 2006 року по травень 2011 року.
...можете брати аргументи з процес. документів у розділі Цивільні справи. Можете додати до матеріалів справи позитивні рішення про перерахунок за ЖКП у м. Києві.
Що стосується використання "позитивних" судових рішень, то процесуально корисними можуть бути лише постанови ВС та обставини, що перелічені у ст. 82 ЦПК.
Стаття 258. Спеціальна позовна давність, оскільки вона наполягала, що "позов було подано, ґрунтуючись на ЗУ "Про захист прав споживачів", а там застосовується позовна давність 1 ріік"! Але до чого тут "недоліки ЖКП"? :o
2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:
4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);
Стаття 681. Позовна давність, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару
1. До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Але до чого тут "недоліки ЖКП"? :o
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.На печатці відмічено, що копію повного тексту с/р отримано 06.06.2018 року (копію "скороченого" с/р отримано представником-2 позивача 22.05.2018 року в день с/з.).
...
Повний текст рішення виготовлено 31 травня 2018 року.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.ПИТАННЯ:
До введення в дію ЄСІТС скарга подається через суд першої інстанції. Позивач=представник позивача. Якщо будь-хто зі сторони позивача був присутній при проголошенні повного тексту, чи перший отримав повний текст -з цього часу відлічується строк на оскарження. Після 21.06 (спливу 30-денного строку) у будь-якому випадку слід писати клопотання про поновлення строку на оскарження, зайвим не буде.Тобто - для "перестраховки" (бо згідно чинного ЦПК 30-й день для подання заяви на апеляційне оскарження спливає 30 червня.)
До введення в дію ЄСІТС скарга подається через суд першої інстанції.Тобто, ця норма ЦПК:
Стаття 355. Порядок подання апеляційної скаргище не вступила в дію?
1. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
ще не вступила в дію?
ПИТАННЯ:1. Чи треба додавати до скарги довіреність, що посвідчує повноваження представника у кількості, відповідно до кількості учасників справи?
2. Чи треба додавати до скарги копії постанов ВС від 21.03.2018 р. (доказ того, що споживачі не сплачують судовий збір на усіх стадіях процесу) та від 04.06.2018 р. (доказ того, що незаконність тарифів сама по собі вже є підставою для перерахунку) у кількості, відповідно до кількості учасників справи?
Якщо треба зацитувати статті ЦПКОскаржуване рішення прийнято при дії ЦПК в новій редакції. То навіщо там цитувати стару, якщо суд не міг її порушити? І навіщо взагалі цитувати ЦПК? :o
1) Завжди подавався примірник лише для суду. Буде недостатньо -залишать скаргу без руху.Ч.1 ст. 356 ЦПК:
4. До апеляційної скарги додаються:Тобто, якщо така довіреність вже є у справі, то повторно подавати її з апеляційною скаргою не треба?
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися;
Оскаржуване рішення прийнято при дії ЦПК в новій редакції. То навіщо там цитувати стару, якщо суд не міг її порушити? І навіщо взагалі цитувати ЦПК? :oПитання знято, вибачаюсь. (Я написав "зацитувати статті ЦПК", а мав на увазі "зацитувати номери статей ЦКУ".)
Тобто, якщо така довіреність вже є у справі, то повторно подавати її з апеляційною скаргою не треба?
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА на рецензію юристам:Скарга ТУТ:
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА на рецензію юристам:
Скарга ТУТ:
+
ЗАЯВА про поновлення строку на апеляційне оскарження:
7) Щодо статті 632 ЦК –а що є якийсь договір між позивачем та відповідачами? До якого договору судом застосовано цю статтю?Ніде у справі немає жодної згадки про договір між позивачем та відповідачем-1 (а з відповідачем-2 позивач його 100% не укладав), але, не виключено, що представник позивача могла у ході підготовчого засідання усно підтвердити, що договір між позивачем та відповідачем-1 укладався. У рішенні суду мова йде тільки про договори між відповідачами та виробниками ЖКП. То що - у такому випадку слід прибрати фразу наприкінці скарги:
Натомість, у рішенні, що оскаржується, суд першої інстанції застосував закон, який не підлягав застосуванню у цій справі, а саме: ч. 3 ст. 632 ЦК України про те, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.? ???Ця положення можна було б застосовувати, якби позивач забажав би самовільно змінити ціну за отримані ЖКП, алеце не відповідає обставинам справи, бо насправді це судами було встановлено незаконність і нечинність тарифів на ЖКП (які спожив позивач протягом періодів, що оспорюються) з моменту їх прийняття. В результаті суд дійшов до хибного висновку, який не відповідає обставинам справи про те, що, начебто, «позовні вимоги не підлягають задоволенню».
8) Додавати оскаржуване рішення не потрібно, лише докази дати його отримання, як підставу для поновлення строку.
Незрозуміло -яким чином він чи його представник отримали текст рішення. Про яку "печатку" йдеться нижче? Посилайтесь або на розписку у матеріалах справи, або на поштовий конверт (додайте його копію і роздруківку онлайн-сервісу "Укрпошти"), що мають підтвердити календарну дату отримання рішення суду.Суд ні разу не надіслав ні представнику позивача, ні позивачу жодного листа за весь час, поки йшла справа. Представник позивача сама особисто отримала копію рішення Дарницького суду 06.06.2018 р. у цивільній канцелярії суду. Розписку про отримання їй не запропонували (хоча я їй казав, щоб вона її сфотографувала) - за її словами вона не стала наполягати на цій розписці, бо на останній сторінці копії цього рішення є печатка з приписом: Видано 06.06.2018 р. з підписом секретаря суду. Тому ця копія рішення суду першої інстанції є одночасно й доказом, який підтверджує дату його отримання в канцелярії суду. Чи це не так? ??? Якщо це не так, то треба до 30 червня включно (бо с/р було виготовлено 31.05.2018 р.) терміново надіслати апеляційну скаргу через Укрпошту на адресу канцелярії Дарницького суду, бо згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення... зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.То що робити - терміново надсилати скаргу поштою для перестраховки, чи можна спокійно подавати наступного тижня через канцелярію?
Відредагована АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА:
Стаття 357. Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги
4. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Стаття 358. Відмова у відкритті апеляційного провадження? :o Я ж в останній версії аргументацію та прохання про поновлення строку додав до самої апеляційної скарги... ???
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Може АСК хотів побачити окрему заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження?Все банально (в ЄДРСР з'явилась ухвала АСК від 13.07.2018 р.
Відповідно до п.п.11 п.16-1 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.Я просто забув про це :-\ !
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає відповідачу повторному зверненню з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України за своїм підписом або подану через представника - (адвоката) з одночасним поданням клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.Тільки не зрозуміло - скільки днів є на повторне звернення до АСК? 10? І як аргументувати , чому так пізно подається апеляційна скарга? Незабаром завантажу новий варіант скарги на рецензію...
Згідно з оригіналомВірно? ???
Апелянт підпис Іванов І.І.
27.07.2018
Прошу розглядати цю справу Апеляційним судом м. Києва за моєї відсутності.Бо апелянт не прийде в АСК.
А можна написати наприкінці скарги таке:
керуючись ст.ст. 365, 366 ЦПК України, п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, п. 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147 - VII від 03 жовтня 2017 року, ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів,
у х в а л и л а :
Призначити справу до розгляду Апеляційним судом міста Києва в приміщенні Апеляційного суду міста Києва (Солом'янська, 2-а) 20 вересня 2018 року на 09 год. 15 хвилин.
Про дату, час та місце розгляду повідомити учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.
Стаття 372. Наслідки неявки в судове засідання учасників справис/з було перенесено на 11.10.2018 р.
1. Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
2. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.Тим більше, що апелянт написав у апеляційній скарзі:
Прошу розглядати цю справу Апеляційним судом м. Києва за моєї відсутності.
Далі повинен спрацювати пункт
належним чином повідомлениху той час як АСК не повідомив апелянта про с/з :o
Звісно, що тільки у випадку, якщо АСК належним чином повідомить апелянта про наступне с/з.Далі повинен спрацювати пункт
Як він може "спрацювати", щодоЦитуватиналежним чином повідомлениху той час як АСК не повідомив апелянта про с/з :o
Прошу приєднати це клопотання до матеріалів справи.???
01 жовтня 2018 року /Апелянт ХХХ /[/spoiler] це клопотання АСК отримав 4 жовтня, але 3 жовтня чомусь відбувся новий перерозподіл складу суддів і наразі невідомо, чи відбулось с/з 11 жовтня... Чи вони всі похворіли, чи взяли самовідвід? ???
І ще питання.
ПИТАННЯ:
Допуск чи присутність цих двох представників на майбутньому судовому засіданні 04.12.2018 року є підставою скасування судового рішення чи заяви про відвід складу суду через його упередженість? ???
1. Бо в першій інстанції, коли змінився суддя, а нова суддя ігнорувала "старе" аналогічне клопотання, мені юристи тут порадили (не пам'ятаю,хто), що краще написати заново клопотання новому судді. А тут ще й назва суду змінилась, і провадження...І ще питання.
1. Навіщо?
2. Якщо не передбачений -чому запитуєте?
Є очевидне порушення рівності сторін. Чи є це "іншою обставиною, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді" буде знов таки вирішувати цей суд.То що робити? ??? Бо оголошувати відвід старому складу суду - безглуздо.
До речі, судді АСК вважали, що представництво в апеляції має здійснювати адвокат незалежно від того, чи є справа малозначною, чи ні. Схоже, що ВС з такою думкою не погодиться:Ця справа не малозначна, бо визначена як така, що відноситься до загального провадження. Касація 100% буде.
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136423[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136423[/url])
Окрім цього, як вбачається з рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року ОСОБА_1 визнав позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка була визначена на січень 2014 року ( а.с. 46 т. 2 ).
Постанова КАС від 04.12.2018 р. у справі № 753/20262/16-ц:Дякую. Щодо останнього тезису: 1) сусіди укладали договір з КП "Дирекція замовника"; 2) вони дійсно визнали свої "борги" і сплатили їх за виконавчим провадженням, про що я повідомляв раніше; 3) але на початку 2016 року вони дізнались про порушення своїх прав (про те, що РКМДА, якими було встановлено тарифи, за якими вони сплачували за ЖКП з грудня 2006 року по червень 2014 року (а по ЖКП УБ – по травень 2015 року) включно, адмінсудами було визнано незаконними з моменту їх прийняття).
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/78446138[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/78446138[/url])
При оскарженні до ВС слід послатися, що на рівні першої та апеляційної інстанцій формується судова практика, яка є повністю протилежною висновкам ВС і прямо їм суперечить (надати приклади справ). Формування двох протилежних судових практик (кожної на своєму рівні) не сприяє її єдності, а саме єдність судової практики є завданням ВС. Передусім необхідно знайти таке обґрунтування, щоб обійти касаційний фільтр для малозначних справ. Цю частину скарги "дошліфуємо" рецензією. А поки що готуйте скаргу, де не потрібно посилатися на встановлення чи неправильне встановлення обставин справи: тільки на їх невстановлення взагалі (унеможливлення), ігнорування позицій ВС (процесуальне порушення) та на порушення норм матеріального права. Крім того, з цього тезису також слід пояснити:ЦитуватиОкрім цього, як вбачається з рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року ОСОБА_1 визнав позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка була визначена на січень 2014 року ( а.с. 46 т. 2 ).
...судом не встановлено -а за якою саме ціною/тарифом "договір" було "виконане" упродовж спірного періоду, бо сторони справи не можуть цю ціну/тариф визначати самостійно (ч. 1 ст. 632 ЦК), а правовим висновком ВС (https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10134.0) є застосування ціни/тарифу до 01.12.2006 р., що проігноровано КАС...Ну й те, що коли вони визнавали свої "борги", то вони ще не знали, що їх права щодо визначення тарифів у законний спосіб було порушено.
1) З КАС (колишнього АСК) справи передають до суду першої інстанції. Там і отримувати.Вчора (28 грудня 2018 року) сусіди отримали підшиті копії с/р Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року та постанови КАС від 04 грудня 2018 року. Також отримано копії розписки про отримання постанови КАС від 04 грудня 2018 року, правда там не вказано, який номер справи і яке саме с/р отримано, але є його дата (викладаю). Це ж не принципово, що у розписці неповна інформація? ???
2) Позивач або його представник -обов'язково фотографуйте розписку, а також докази не направлення постанови КАС позивачу (представнику).
Цих доказів буде достатньо для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження?
Мабуть я незрозуміло написав, бо за майже 3 роки сусіди не отримали жодного папірця з судів. Немає ніяких конвертів від судів на адресу позивача по цій справі, але в справі є доказ того, що КАС 12 грудня начебто (!) направив копію постанови на неіснуючу адресу (переплутано номер квартири апелянта - вказано номер, якого не існує взагалі у будинку). Копія цього "дива" у сусідів вже є. До пошти вони ще сходять для перевірки - чи приходило щось на цю неіснуючу адресу від КАС (у справі жодних "поштових" доказів цього немає)...Цих доказів буде достатньо для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження?
Вже повідомлялось не один раз -до ВС слід подати копію поштового конверту, в якому "сусіди отримали підшиті копії" та роздруківку онлайн-сервісу "Укрпошти" відстеження по ШКІ (штріхкодового ідентифікатора / трек-номеру), який наліплено на конверті, якщо лист рекомендований. Це одна з двох календарних дат одержання постанови КАС в даному випадку, бо є ще одна дата -коли ця постанова була одержана представником "сусідів" (на фото, що викладено, цієї дати в лівому верхньому куті я не бачу). З більш ранньої дати і слід відраховувати строк на оскарження.
формується судова практика, яка є повністю протилежною….Ствержуєте "протилежною", а приклади наводите спочатку позитивні. Можливо мали на увазі що є рішення протилежні... Ае ж по тексту було "практика, яка є повністю протилежною висновку Верховного Суду". Тому краще якось підредагувати...
….» і прямо їм суперечить, а саме:
А) рішення судів, які зобов’язали виконавців послуг здійснити споживачам житлово-комунальним послугам (надалі – ЖКП) перерахунок….
Б) рішення судів, якими відмовлено у вимозі здійснити перерахунок….
Зазначене є грубе порушення п. 1 ч. 3 та п. 1 ч. 4 ст. 265 ЦПК України.грубим порушенням
Все це є грубе порушення судом вимог п. п. 3, 6 ч. 4 ст. 265 ЦПК України.
бо правовідносини сторін регулюються спеціальним Законом України «Про ЖКП» (зокрема ст. 26 з істотними умовами договору).Слід зазначити номер закону та період дії, бо маємо 2 закони.
Дякую.Оскільки по тексту є декілька посилань на позовну заяву, то мабуть варто надати її копію?
Загрузив другу версію касаційної скарги.
ПИТАННЯ:
Чи є сенс надавати у додатках касаційної скарги копії зміненої позовної заяви та апеляційної скарги?
приймають контраверсійні рішення про незадоволення таких вимог, аргументуючи ч. 3 ст. 632 ЦК України/аргументуючи це.../ або /аргументуючи свої дії (свої рішення).../
а правовим висновком Верховного Суду від 10 травня 2018 року /...../ є застосування ціни/тарифу до 01.12.2006 р.,/...../ - щось там не вистачає....
сторін регулюються спеціальним Законом України № 1875-IV «Про ЖКП» – втрата чинності відбудеться 01.05.2019 р. (зокрема ст. 26 з істотними умовами договору).Законом України від 24.06.2004р. № 1875-IV «Про ЖКП», чинним у період за який заявлено позовні вимоги, втрата чинності...
Дякую. Друге виправив, а перше - не зрозумів (чого не вистачає)...Цитуватиа правовим висновком Верховного Суду від 10 травня 2018 року /...../ є застосування ціни/тарифу до 01.12.2006 р.,/...../ - щось там не вистачає....Цитуватисторін регулюються спеціальним Законом України № 1875-IV «Про ЖКП» – втрата чинності відбудеться 01.05.2019 р. (зокрема ст. 26 з істотними умовами договору).Законом України від 24.06.2004р. № 1875-IV «Про ЖКП», чинним у період за який заявлено позовні вимоги, втрата чинності...
Друге виправив, а перше - не зрозумів (чого не вистачає)...Наприклад, "а правовим висновком Верховного Суду від 10 травня 2018 року визначено, що правомірним ( варіант - необхідним) є застосування ціни/тарифу до 01.12.2006 р.,"
Я написав так:Друге виправив, а перше - не зрозумів (чого не вистачає)...Наприклад, "а правовим висновком Верховного Суду від 10 травня 2018 року визначено, що правомірним ( варіант - необхідним) є застосування ціни/тарифу до 01.12.2006 р.,"
а правовим висновком Верховного Суду від 10 травня 2018 року визначено, що при перерахунку необхідно застосовувати ціну/тариф до 01.12.2006 р.,
Я написав так:Теж можна...
Є інформація про відкриття к/п у справі № 753/20262/16Дякую. Це добре. До речі, якщо шукати за номером справи 753/20263/16-ц, то пошук нічого не видає, а от якщо шукати тільки за прізвищем позивача, назвою суду та датою, то все знаходиться.
Ухвала ВС від 30.01.2019 р. у справі № 753/20262/16Дякую. Так, дійсно - замість Дарницького суду помилково написали "Дніпровського". :-\ Прийдеться писати клопотання...
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/79543511[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/79543511[/url])
P. S. Оскільки справу витребувано з іншого суду, слід до ВС подати клопотання про виправлення описки.
Цікаво, що справу у пошуку ВС можна знайти тільки за номером 753/20262/16, а за номером 753/20262/16-ц - не можна...
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.Чи я помиляюсь?
[url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72348780[/url] ([url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72348780[/url])
Викладаю відзив КП ГІОЦ на касаційну скаргу.Щось я не знайшов у ЦПК права на відповідь на відзив та заперечення на таку відповідь у апеляційному та касаційному провадженні...
...
Не знаю - чи варто на цю маячню відповідати?
Решта тверджень - голослівні і маніпуляційні. Не знаю - чи варто на цю маячню відповідати?
Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Стаття 19. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів
6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Для працездатних осіб:
– із 1 січня – 2102 гривні,
Дякую, зрозуміло.(click to show/hide)
Відомості про справу
Дарницький районний суд міста Києва
Єдиний унікальний номер справи 753/20262/16-ц на цивільну справу (позовне провадження)
Номер провадження 2/753/4534/20
Дата реєстрації 11.02.2020
Склад суду Каліушко Федір Анатолійович
Сторони у справі позивач: Ревака Костянтин Борисович, відповідач: КП "УЖГ"
Суть спору про захист прав споживача
Стадія розгляду (Дата) 11.02.2020
Стадія розгляду (Назва) Призначено склад суду
Дарницький районний суд міста КиєваА це нормально - призначати розгляд справи через 3,5 місяці?
Єдиний унікальний номер справи 753/20262/16-ц на цивільну справу (позовне провадження)
Номер провадження 2/753/4534/20
Дата реєстрації 11.02.2020
Склад суду Каліушко Федір Анатолійович
Сторони у справі позивач: Ревака Костянтин Борисович, відповідач: КП "УЖГ"
Суть спору про захист прав споживача
Стадія розгляду (Дата) 17.02.2020
Стадія розгляду (Назва) Призначено до судового розгляду 02.06.2020 10:00
Згідно до закону ненормально...Ну от і гірше - с/з перенесено:
Згідно до практики - бува й гірше...
Дарницький районний суд міста Києва
Єдиний унікальний номер справи 753/20262/16-ц на цивільну справу (позовне провадження)
Номер провадження 2/753/4534/20
Дата реєстрації 11.02.2020
Склад суду Каліушко Федір Анатолійович
Сторони у справі відповідач: КП "УЖГ", позивач: Ревака Костянтин Борисович
Суть спору про захист прав споживача
Стадія розгляду (Дата) 02.06.2020
Стадія розгляду (Назва) Призначено до судового розгляду 21.10.2020 16:00
Державний герб України"Наша песня хороша, начинай сначала"? © :-\
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/20262/16-ц
провадження № 2/753/4534/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі РАСУЛОВІЙ А.А.
за участю:
позивач не з`явився;
відповідачі не з`явилися;
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» та Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про захист прав споживачів на перерахунок за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Комунального Підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» (далі - Відповідач 1) та Комунального Підприємства «Головний інформаційно - обчислювальний центр» (далі - Відповідач 2, КП ГІОЦ) про захист прав споживачів на перерахунок за житлово- комунальні послуги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що тривалий час на поштову адресу позивача надходили рахунки на сплату за житлово - комунальні послуги (далі - ЖКП) від КП ГІОЦ із зазначенням у якості виконавця ЖКП - Відповідача, а саме: за період з грудня 2006 року по червень 2014 року включно позивачу були виставлені нарахування за ЖКП з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення та централізованого опалення, а за період з грудня 2006 року по квітень 2015 року включно були виставлені нарахування за ЖКП з утримання будинку і при будинкової території.
Відповідно до рахунків Відповідача, для нарахування позивачу сплати за вказані ЖКП ним ймовірно застосувалися тарифи, встановлені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації(далі - КМДА) № 1574 від 30 жовтня 2006 року, № 141 від 12 лютого 2007 pоку, № 143 від 12 лютого 2007 pоку, № 144 від 12 лютого 2007 pоку, № 640 від 30 травня 2007 pоку, № 641 від 30 травня 2007 pоку, № 642 від 30 травня 2007 pоку, № 978 від 30 липня 2007 року , № 1060 від 30 липня 2008 pоку, № 1127 від 28 серпня 2007 pоку, № 516 від 29 квітня 2009 pоку, № 518 від 29 квітня 2009 pоку, № 520 від 29 квітня 2009 pоку, № 978 від 31 серпня 2009 pоку, № 980 від 31 серпня 2009 року, № 981 від 31 серпня 2009 pоку, № 1141 від 30 вересня 2009 pоку, № 1192 від 15 жовтня 2009 pоку, № 1193 від 15 жовтня 2009 pоку, № 1332 від 30 листопада 2009 pоку, № 1333 від 30 листопада 2009 pоку, № 1335 від 30 листопада 2009 року, № 191 від 30 березня 2010 pоку, № 392 від 31 травня 2010 року, № 1221 від 29 грудня 2010 року, 30 листопада 2010 року, № 1222 від 29 грудня 2010 pоку, № 99 від 27 січня 2011 pоку, № 101 від 27 січня 2011 pоку, № 857 від 31 травня 2011 року, № 858 від 31 травня 2011 року.
Однак всі розпорядження КМДА, починаючи з жовтня 2006 року, по встановленню, погодженню та затвердженню тарифів на ЖКП для мешканців Києва були прийняті з порушеннями вимог чинного законодавства та оскаржені до суду.
15 лютого 2016 року позивач звернувся до Відповідача з актом-претензією зробити перерахунок за отримані ЖКП протягом періоду застосування Відповідачем до позивача, як споживача ЖКП, незаконних і не чинних з моменту прийняття розпоряджень КМДА, згідно з тарифами, які були чинними до тарифів, визнаних судами незаконними і не чинними з моменту їх прийняття - у м. Києві це тарифи, затверджені розпорядженням КМДА № 748 від 14 травня 2000 року «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій в м. Києві», зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 19 травня 2000 року за № 54 /246 і розпорядженням КМДА № 1245 від 20 червня 2002 року «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення», зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 27 червня 2002 року за № 46 / 429 (із змінами та доповненнями, внесеними розпорядженнями КМДА № 1907 від 14 жовтня 2003 року, № 2249 від 10 грудня 2004 pоку), однак відповіді від Відповідача позивач не отримав, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16 січня 2020 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року прийнято до провадження дану цивільну справу та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутність та відсутність його представників.
Відповідачі своїх представників до суду не направили, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача 1 до суду не надходило. Представником відповідача 2 подано заяву про розгляд справи у його відсутність.
Суд, у порядку загального позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив обставини та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а. с. 6 т. 1).
З метою забезпечення статутної діяльності, спрямованої на обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 та надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинку (а. с. 166, 167-175 т. 1), Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» уклало ряд договорів з виробниками житлово-комунальних послуг на умовах яких ті надавали послуги Комунальному підприємству «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», а останнє - виставляло вартість житлово-комунальних послуг мешканцям будинку.
Для забезпечення мешканців будинку житлово-комунальними послугами, Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» уклало договори з виробниками послуг, зокрема, договір №03910/2 - 02 від 10 березня 2004 року «На поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі» з Публічним акціонерним товариством «АК «Київводоканал», яке є виробником послуги з постачання питної води та водовідведення (а. с. 192-193 т. 1).
Пунктом 2.2.1 договору встановлено, що Публічне акціонерне товариство «АК «Київводоканал» повідомляє Комунальному підприємству «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» про зміну тарифу на водопостачання та водовідведення та несе відповідальність за дотримання тарифу на послугу при здійсненні розрахунків.
За договором від 02 липня 2012 року «На постачання теплової енергії у вигляді гарячої води» Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» є виробником теплової енергії для послуги «опалення» та «гарячого водопостачання», які поставляє Комунальному підприємству «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» до об`єкта, розташованого по АДРЕСА_2 (а. с. 194-197 т. 1).
Пунктом 6.1, 6.2 договору встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» повідомляє про зміну тарифу на теплову енергію та несе відповідальність за дотримання тарифу на послугу при здійсненні розрахунків.
Договір D21 ОМ №0066 від 19 січня 2011 року «Про закупівлю послуг з технічного обслуговування ліфтів» відповідача із Закритим акціонерним товариством «ОТІС» встановлює вартість вказаних послуг (а. с. 198-202 т. 1).
Правочин №994-ж від 15 травня 2008 року «Про надання послуг з вивезення та утилізації (знешкодження) твердих побутових відходів» відповідача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Володар Роз» регламентує ціну, означених у правочині робіт (а. с. 205-209 т. 1).
Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», при проведенні обліку платежів споживачів житлово-комунальних послуг, з урахуванням наявних у споживачів прав на пільги та субсидії та впровадження інформаційно-програмних комплексів в процес розрахунків з виробниками послуг, як замовник та Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (виконавець) уклали договір №168 від 13 листопада 2003 року «На виконання робіт» (а. с. 210 т. 1).
Зазначений правочин встановлює, що «замовник» доручає та оплачує, а «виконавець» приймає на себе виконання робіт по розщепленню та перерахуванню комунальних платежів населення, які поступили на спеціальний транзитний рахунок за надані «замовником» і підприємствами - постачальниками комунальних послуг, яке здійснюється «виконавцем» згідно наданих «замовником» дислокації будинків та відомостей про реквізити підприємств постачальників комунальних послуг, виготовленню для квартиронаймачів рахунків на сплату комунальних послуг, розщеплення платежів виконується згідно нарахувань наданих «замовником» по тарифам та нормам, які затверджені управлінням з питань цінової політики Київської міської державної адміністрації».
02 січня 2009 року договір №168 «Про надання послуг» було переукладено у новій редакції. Предмет договору №168 від 02 січня 2009 року є тотожним по змісту предмету договору №168 від 13 листопада 2003 року ( а. с. 211 т. 1 ).
Згідно дислокації до договору №168 від 02 січня 2009 року зазначено, що кошти споживачів з оплати комунальних послуг Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» спрямовувало, зокрема, за холодне водопостачання - на рахунок Публічного акціонерного товариства «АК «Київводоканал», за підігрів води та опалення - на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція».
За дислокацією до договору №168 від 02 січня 2009 року встановлено, що кошти споживачів з оплати послуг з утримання будинку, Комунальне підприємство «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» спрямовувало, зокрема, за вивіз сміття - на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Володар Роз», за обслуговування ліфтів - Приватне акціонерне товариство «Отіс», за електроенергію для ліфтів на - Публічне акціонерне товариство «Київенерго».
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно із частиною третьою статті 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» (далі - Закон), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частинами першою та другою статті 32 цього Закону передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Частиною першою статті 7 Закону визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в тому числі, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами, внесеними Законом № 1198-VII від 10 квітня 2014 року, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з частинами 1 - 6 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб`єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб`єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи. Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.
Так, позивач звернувся до суду з вимогою про проведення перерахунку з 01 грудня 2006 року по 30 квітня 2015 року за послугу з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до розпорядження КМДА №748 від 19 травня 2000 року та про проведення з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 рік перерахунку вартості послуг з централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання відповідно до розпорядження КМДА №1245 від 20 червня 2002 року.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що розпорядження КМДА №748 від 19 травня 2000 року втратило чинність згідно з розпорядженням КМДА від 08 липня 2010 року № 505, тарозпорядження КМДА№1245 від 20 червня 2002 року втратило чинність згідно з розпорядженням КМДА від 18 квітня 2008 року № 578.
Разом з цим, нарахування за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 у спірний період (з 1 грудня 2006 року по 30 червня 2014 року) здійснювалися відповідно до тарифів на житлово-комунальні послуги, прийнятих розпорядженнями КМДА, які в подальшому були, зокрема, скасовані постановами Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня та 30 вересня 2014 року.
Так, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що зміна тарифів не є зміною умов договору, а, отже, ні позивач, ані відповідач не мають впливу на визначення чи зміну тарифів та не можуть домовлятися про застосування будь-яких інших тарифів, аніж ті, що встановлені Київською міською державною адміністрацією на певний період і діють протягом даного періоду.
Відтак, відповідач застосовуючи саме такі тарифи, які були встановлені чинними на момент їх застосування розпорядженнями КМДА, не може вважатись таким, що допустив порушення своїх зобов`язань за договором та/або вимог чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є вимога про зобов`язання відповідача здійснити на користь позивача перерахунок за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 , застосувавши, при цьому, тарифи, що були встановлені розпорядженням КМДА від 20.06.2002 №1245 та від 19.05.2000 № 748, які визнано такими, що втратили свою чинність.
Одночасно, суд зауважує, що жодним пунктом укладеного між сторонами договору та жодною нормою законодавства не передбачено обов`язку відповідача здійснювати перерахунки вартості спожитих житлово-комунальних послуг, на підставі не чинних розпоряджень КМДА.
Відтак, враховуючи, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються саме на зобов`язанні відповідача здійснити перерахунок із застосуванням тарифів, що були встановлені саме розпорядженнями КМДА від 20.06.2002 №1245, та від 19.05.2000 № 748, які втратили чинність, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог, оскільки посилаючись на порушення своїх прав внаслідок застосування відповідачем тарифів, визнаних не чинними, позивач вимагає відновлення своїх прав шляхом зобов`язання відповідача застосувати тарифи, які також є не чинними.
Разом з цим, позивачем не надано до суду ні будь-якого правового обґрунтування заявлених вимог, ані належних і допустимих доказів порушення відповідачем законодавчих приписів та/або зобов`язань за договором у спірний період, яке б, в свою чергу, призвело до порушення прав або охоронюваних інтересів позивача і які б підлягали судовому захистові саме у обраний останнім спосіб.
Так, беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі вищевказаного та керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», стст. 15, 632, 901Цивільного кодексу України, стст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва», Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про захист прав споживачів на перерахунок за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/93802475
При цьому суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, взагалі не надав оцінки скасуванню тарифів, та помилково вважав, що оскільки в момент нарахування плати за житлово-комунальні послуги тарифи були чинними, відповідач не має підстав на здійснення перерахунку нарахованих йому платежів та перегляд ціни в договорі з виконавцями послуг.
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/87115182[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/87115182[/url])
Незаконність і нечинність тарифів з моменту їх прийняття на ЖКП з грудня 2006 року по червень 2014 року (а по послузі утримання будинків та прибудинкових територій – по травень 2015 року) включно підтверджується:
- постановою Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 21-246а11, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) № 20014508 ;
- постановою Верховного Суду України від 02.12.2014 р. у справі № 21-470а14, у ЄДРСР № 42246609 ;
- постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010 р. у справі
№ 2а-1888/10, що залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.06.2014 р., у ЄДРСР № 39698748 ;
- постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2014 р. у справі
№ 2а-118/11 (попередній № 2а/761/4/14) з ухвалою від 04.04.2014 р., що залишені без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2014 р., у ЄДРСР №№ 38143087 38186474 39703416 39703442 ;
- постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2014 р. у справі № 761/8760/14-а (попередній № 2-а/761/220/14), що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015 р., у ЄДРСР №№ 40842964 42354578 (ухвалами Вищого адміністративного суду України від 12.02.2015 р. відмовлено у відкритті касаційних проваджень за скаргами КМДА, ПАТ «Київенерго» і ПАТ «АК «Київводоканал»).
Всі зазначені судові рішення оприлюднені в ЄДРСР і є обов’язковими до виконання.
Вказане доказуванню не підлягає в силу ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), за якою обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (постанова від 27.03.2013 р.
№ 6-6ц13, у ЄДРСР № 30443165 ) при перерахунку слід виходити з тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних недійсними, або затверджених на виконання постанови суду.
Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.