'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Форум => ПРО СУДОЧИНСТВО ВЗАГАЛІ і про суддів зокрема => Тема розпочата: Перо від 10 Листопада 2017, 12:35:39

Назва: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 10 Листопада 2017, 12:35:39
Верховный Суд зарегистрирован как юридическое лицо

Цитувати
Верховный суд зарегистрирован как юрлицо.

Победительница конкурса в Верховный суд Анна Вронская на своей странице в  Facebook сообщила, что 9 ноября новый Вeрховний Суд зарeестрован как юридическое лицо.

Идeнтификацийний код 41721784.

«Судебно-юридическая газета» сообщала, что ВСП утвердил ряд судей нового Верховного Суда

http://sud.ua/ru/news/sud-info/110724-verkhovnyy-sud-zaregistrirovan-kak-yuridicheskoe-litso (http://sud.ua/ru/news/sud-info/110724-verkhovnyy-sud-zaregistrirovan-kak-yuridicheskoe-litso)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Олександр_2015 від 28 Листопада 2017, 18:51:11
"Новий" Верховний Суд: реформа, якої не було:
http://www.pravda.com.ua/columns/2017/11/10/7161319/ (http://www.pravda.com.ua/columns/2017/11/10/7161319/)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 14 Грудня 2017, 21:24:30
«В решениях Верховного Суда должно быть право, а не только законность», — секретарь Пленума ВС Д. Луспеник

(http://sud.ua/uploads/news/2017/12/14/62b087927e3bc2bf15535a36f5a6ca63354c25da.jpg)

http://sud.ua/ru/news/publication/112289-v-resheniyakh-verkhovnogo-suda-dolzhno-byt-pravo-a-ne-tolko-zakonnost-sekretar-plenuma-vs-d-luspenik (http://sud.ua/ru/news/publication/112289-v-resheniyakh-verkhovnogo-suda-dolzhno-byt-pravo-a-ne-tolko-zakonnost-sekretar-plenuma-vs-d-luspenik)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 14 Грудня 2017, 23:41:21
«Для нас нет  и не будет разделения дел на важные и неважные», — глава КГС Верховного Суда Б. Гулько

(http://sud.ua/uploads/news/2017/12/14/a1c58325b5ea0ef5777f12a60949682353c84e5b.jpg)

http://sud.ua/ru/news/publication/112294-dlya-nas-net-i-ne-budet-razdeleniya-del-na-vazhnye-i-nevazhnye-glava-kgs-verkhovnogo-suda-b-gulko (http://sud.ua/ru/news/publication/112294-dlya-nas-net-i-ne-budet-razdeleniya-del-na-vazhnye-i-nevazhnye-glava-kgs-verkhovnogo-suda-b-gulko)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 14 Грудня 2017, 23:43:51
Глава КУС Верховного Суда С. Кравченко рассказал об инструментах для обеспечения единства практики

(http://sud.ua/uploads/news/2017/12/14/d2c1e7cfbc42d44ec1e3860259b63d96ddf2555f.jpg)

http://sud.ua/ru/news/publication/112296-glava-kus-verkhovnogo-suda-s-kravchenko-rasskazal-ob-instrumentakh-dlya-obespecheniya-edinstva-praktiki (http://sud.ua/ru/news/publication/112296-glava-kus-verkhovnogo-suda-s-kravchenko-rasskazal-ob-instrumentakh-dlya-obespecheniya-edinstva-praktiki)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 14 Грудня 2017, 23:45:14
«Моя команда — это все судьи Верховного Суда», — замглавы Верховного Суда Б. Львов

(http://sud.ua/uploads/news/2017/12/14/ebe0c31aa8872aa6df5ef4e7211af22d261f60f0.jpg)

http://sud.ua/ru/news/publication/112290-moya-komanda-eto-vse-sudi-verkhovnogo-suda-zamglavy-verkhovnogo-suda-b-lvov (http://sud.ua/ru/news/publication/112290-moya-komanda-eto-vse-sudi-verkhovnogo-suda-zamglavy-verkhovnogo-suda-b-lvov)

Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 14 Грудня 2017, 23:50:45
«До Большой палаты должно доходить минимальное количество дел», — глава КАС Верховного Суда М. Смокович

(http://sud.ua/uploads/news/2017/12/14/9598567a32ccdd199de44f06cfab889b61dfa735.jpg)

http://sud.ua/ru/news/publication/112287-do-bolshoy-palaty-dolzhno-dokhodit-minimalnoe-kolichestvo-del-glava-kas-verkhovnogo-suda-m-smokovich (http://sud.ua/ru/news/publication/112287-do-bolshoy-palaty-dolzhno-dokhodit-minimalnoe-kolichestvo-del-glava-kas-verkhovnogo-suda-m-smokovich)

Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 15 Грудня 2017, 15:29:17
Сайт Верховного Суду:
http://supreme.court.gov.ua/supreme/ (http://supreme.court.gov.ua/supreme/)

Контакт-центр Верховного Cуду 0-800-501-492

Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 18 Квітня 2018, 15:46:07
Полиция отпустила машину нарушителя из Верховного Суда, сославшись на оперталон

Виявляється, що Верховний Суд займається "оперативною роботою" (https://ukranews.com/news/558526-polycyya-otpustyla-mashynu-narushytelya-yz-verkhovnogo-suda-soslavshys-na-opertalon)...  :o
Відео:
https://youtu.be/i4tVqa-CdP0
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 05 Липня 2018, 10:04:07
УВАГА! ЗМІНЕНО ПОШТОВУ АДРЕСУ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ!

Шановні громадяни!

Звертаємо вашу увагу на те, що з 05 липня 2018 року змінюється поштова адреса Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У зв’язку з відкриттям нового поштового відділення відтепер кореспонденцію для Касаційного цивільного суду слід надсилати за такою поштовою адресою:

просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ, 03063.
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/517625
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: nemo від 15 Серпня 2018, 06:31:28
Гонорар успеха для адвоката: в КГС Верховного Суда прокомментировали свою позицию

Цитувати
...адвокат подала в суд на клиента о взыскании гонорара успеха, Кассационный гражданский суд в составе Верховного Суда 12 июня 2018 года принял постановление (по делу №462/9002/14-ц ([url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75003682[/url]))

Суть дела была в следующем. В декабре 2014 года адвокат обратилась в суд с иском к учительнице из Львова. В обоснование своих требований она указала, что 19 января 2013 г. заключила с ней договор о предоставлении юридических услуг по гражданскому делу, согласно условиям которого она обязалась представлять интересы матери учительницы в Печерском районном суде Киева о признании завещания недействительным, признании частично недействительным свидетельства о праве на наследство по закону и признании права собственности на 2/3 части квартиры, а ответчица обязалась оплатить ее услуги в сумме 32 500 грн. Кроме того, за достижение положительного решения в суде первой инстанции адвокат по договору получала вознаграждение в размере 10% от экспертной стоимости части квартиры по улице Грушевского в Киеве – предмета судебного разбирательства.

Адвокат выиграла дело в Печерском райсуде, учительница полностью оплатила ей сумму в 32 500 грн (4000 у. е.). Однако выплатить гонорар успеха в размере 10% экспертной стоимости квартиры – отказалась.

Отметим, что в итоге эти 10% в пересчете адвоката составили 165 178,20 грн, 144 114,40 грн инфляционных потерь и 12 598,80 грн как 3% годовых в связи с несвоевременным исполнением денежного обязательства, 157 742,91 грн пени, 609,65 грн расходов на проезд в судебных заседаниях и 4810 грн судебных издержек.

То есть, помимо уже оплаченных 4 тысяч долларов, адвокат хотела взыскать с клиента почти полмиллиона гривен (485 053,96 грн, если быть точными).

Учительница обратилась в суд со встречным иском к адвокату о признании недействительным договора в части дополнительного вознаграждения. В обоснование иска она ссылалась на то, что адвокат при заключении договора ввела ее в заблуждение относительно существенных условий договора, а именно порядка определения размера и уплаты стоимости юридических услуг и момента наступления положительного результата.


В связи с критическими замечаниями от адвокатского сообщества «Судебно-юридическая газета» (https://sud.ua/ru/news/sud-info/123377-gonorar-uspekha-dlya-advokata-v-kgs-verkhovnogo-suda-prokommentirovali-svoyu-pozitsiyu) попросила председательствующую по данному делу судью Кассационного гражданского суда ВС Марину Червинскую прокомментировать позицию суда.
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: nemo від 15 Серпня 2018, 06:36:02
Цитувати
Судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім окремих випадків, передбачених КАС України.

Про це зазначено в рішенні Верховного Суду в адміністративній справі за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про стягнення з фізичної особи витрат, пов’язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 55 629 грн 13 коп.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, зробивши висновок, що таке судове рішення прийнято у справі незначної складності, водночас скаржник не зазначив та не обґрунтував виняткових обставин для перегляду цієї справи у касаційному порядку (ст. 328 КАС України).

Постанова Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі № П/811/1170/16 ([url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75425151[/url])


Верховний Суд як суд права переглядає рішення, що мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави (https://court.gov.ua/press/news/537331/)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: nemo від 31 Серпня 2018, 04:59:47
Президент Петр Порошенко назначил судьями Верховного Суда:
Валентину Симоненко (https://www.president.gov.ua/documents/2592018-24822)
Викторию Мацедонскую (https://www.president.gov.ua/documents/2602018-24826)
Сергея Слынько (https://www.president.gov.ua/documents/2612018-24830)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: stepan від 31 Серпня 2018, 07:46:41
(click to show/hide)
А якщо ВС відмовляє позивачам у відкритті касаційного провадження на підставі того, що справи є незначної склажності, то чи мають право такі позивачі звертатись до ЕСПЧ?
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Юрій Васильович від 31 Серпня 2018, 09:04:05
А якщо ВС відмовляє позивачам у відкритті касаційного провадження на підставі того, що справи є незначної складжності, то чи мають право такі позивачі звертатись до ЕСПЧ?
Такі позивачі мають право звертатись до ЕСПЛ і без подання касаційної скарги. Після отримання рішення апеляційного суду, яке є остаточним і не підлягає перегляду у касаційному порядку.
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: stepan від 31 Серпня 2018, 11:47:23
А якщо ВС відмовляє позивачам у відкритті касаційного провадження на підставі того, що справи є незначної складжності, то чи мають право такі позивачі звертатись до ЕСПЧ?
Такі позивачі мають право звертатись до ЕСПЛ і без подання касаційної скарги. Після отримання рішення апеляційного суду, яке є остаточним і не підлягає перегляду у касаційному порядку.

Цитувати
5. Згідно з п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення.
[url]http://old.minjust.gov.ua/12704[/url] ([url]http://old.minjust.gov.ua/12704[/url])

Хіба подання касаційної скарги не є засобом юридичного захисту?
І якщо громадянин не використав цей засіб захисту, то чи не буде це підставою для ЕСПЧ не приймати заяву у такого громадянина?
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Юрій Васильович від 31 Серпня 2018, 19:10:48
Цитувати
Стаття 35
Умови прийнятності

1. Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні.
Ви навели приклад в якому рішення апеляційного суду є остаточним рішенням на національному рівні...
Цитувати
Стаття 389. Право касаційного оскарження
3. Не підлягають касаційному оскарженню:
2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
У рішенні буде зазначено, що воно є остаточним і перегляду у касаційному порядку не підлягає. Наприклад:
Цитувати
Постанова  суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71539485 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71539485)
Цитувати
Постанова набирає законної сили з  дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73068701 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73068701)
P.S.  Доречі, очікуємо строк у 4 місяці, замість 6-ти: https://gro-za.org/forum/index.php?topic=9921.msg59773#msg59773 (https://gro-za.org/forum/index.php?topic=9921.msg59773#msg59773)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 19 Грудня 2018, 12:47:29
Завдання Верховного Суду як суду касаційної інстанції

Цитувати
Основне завдання ВС — забезпечення єдності судової практики, але з тим, аби не була вихолощена сама суть доступу до правосуддя.

(https://sud.ua/uploads/news/2018/12/18/1bacff27e3d18afe8e526235f8841d93d4082b9d.jpg)

https://sud.ua/ru/news/sud-info/130875-zavdannya-verkhovnogo-sudu-yak-sudu-kasatsiynoyi-instantsiyi
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 28 Січня 2019, 16:49:40
Касаційний адміністративний суд розглянув лише 50% справ та матеріалів

Цитувати
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відзвітував про діяльність за перший рік роботи під час зборів суддів ВС. 

Голова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Михайло Смокович зазначив, що упродовж 2018 року на розгляді в КАС ВС перебувало справ та матеріалів у кількості 76 502. Цей показник становлять 42 440 справ і матеріалів, переданих з Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, і 34 062 нових матеріали.

Загалом протягом минулого року судді Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді розглянули 37 449 справ і матеріалів (49%), що перебували на розгляді.

Голова КАС ВС звернув увагу, що найбільшу кількість становлять податкові справи:  надійшло справ і матеріалів – 23 622, розглянуто – 13 767. Наступною категорією справ, які домінують в надходженні та розгляді, є так звані соціальні справи: надійшло – 14 978, розглянуто – 9 888. З відносин публічної служби надійшло 6 476 справ і матеріалів, розглянуто – 3 122. З приводу регулювання містобудівної діяльності та землекористування надійшло – 6 645, розглянуто – 2 557. З приводу реалізації публічної фінансової політики  надійшло – 5 965, розглянуто справ та матеріалів – 1 461.

У 2018 році до КАС ВС як суду першої інстанції надійшло 998 позовних заяв і справ, із них 958 щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Упродовж року суд ухвалив 686 судових рішень, якими закінчив розгляд цих справ і матеріалів.

Станом на 1 січня 2019 року показник нерозглянутих справ і матеріалів становить 37 124 (49%), зауважив голова КАС ВС.

Він звернув увагу, що до одного судді в середньому надійшло 2844 справи та матеріали. Середній показник ухвалених судових рішень одним суддею Касаційного адміністративного суду становив 1498 одиниць і є одним з найбільших серед усіх касаційних судів Верховного Суду.

Головна мета – єдина судова практика, спрямована на захист прав людини, яку Верховний Суд забезпечує виключно через судові рішення, наголосив голова КАС ВС. Для досягнення цієї мети процесуальний закон містить кілька механізмів. Зокрема, розгляд справи палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду. Упродовж 2018 року на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів як колегії передано 7 справ, судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав – 10, судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян – 2. Станом на 1 січня 2019 року судовими палатами як колегіями розглянуто 11 справ.

Об’єднана палата Касаційного адміністративного суду розглянула 3 справи та 1 передала на розгляд Великої Палати. На початок 2019 року 1 справа залишилася не розглянутою.

На розгляд Великої Палати у 2018 році було передано 875 справ.

http://ukrainepravo.com/news/ukraine/kasatsiynyy-administratyvnyy-sud-rozglyanuv-lyshe-50-sprav-ta-materialiv/ (http://ukrainepravo.com/news/ukraine/kasatsiynyy-administratyvnyy-sud-rozglyanuv-lyshe-50-sprav-ta-materialiv/)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 10 Березня 2019, 11:05:20
Переможці конкурсу до Верховного Суду: стало відомо, хто перший за рейтингом

(https://sud.ua/uploads/news/2019/03/06/7bcdb4798fa6c77d4113a15a1ad696c5662ce196.jpg)

Цитувати
ВККС оголосила результати конкурсу до Верховного Суду.

У середу, 6 березня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила результати конкурсу до Верховного Суду.

Нагадаємо, до Касаційного адміністративного суду ВС проходять 26 перших кандидатів за рейтингом, до Касаційного цивільного — 23 перших за балами, до Касаційного кримінального — 13, Касаційного господарського —16.

За результатами всіх випробувань переможцями конкурсу до Верховного Суду визначені наступні кандидати:

Касаційний адміністративний суд

    Радишевська Олеся Ростиславівна, 879, доцент кафедри адміністративного права, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, КАС
    Шевцова Наталія Володимирівна, 873,25, суддя, Харківський апеляційний адміністративний суд, КАС;
    Калашнікова Олена Володимирівна, 869,5, суддя, Вищий адміністративний суд України, КАС;
    Єзеров Альберт Анатолійович, 866,25, адвокат, Адвокатське об’єднання «МАКСИМУС», КАС;
    Блажівська Наталія Євгенівна, 864, суддя, Вищий адміністративний суд України, КАС;
    Гусак Микола Борисович, 858,25, член Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя, КАС;
    Губська Олена Анатоліївна, 853,25, суддя, Київський апеляційний адміністративний суд, КАС;
    Усенко Євгенія Андріївна, 849,25, суддя, Вищий адміністративний суд України, КАС;
    Шишов Олег Олексійович, 840,75, суддя, Донецький апеляційний адміністративний суд, КАС;
    Загороднюк Андрій Григорович, 836, суддя, Вінницький апеляційний адміністративний суд, КАС;
    Мельник-Томенко Жанна Миколаївна, 831,25, суддя, Вінницький апеляційний адміністративний суд, КАС;
    Яковенко Микола Миколайович, 826,75, суддя, Харківський апеляційний адміністративний суд, КАС;
    Желєзний Ігор Вікторович, 820,25, адвокат, індивідуальна адвокатська діяльність, КАС;
    Білак Мирослава Вікторівна, 815,75, професор кафедри теорії права та прав людини, Український католицький університет, КАС;
    Соколов Володимир Миколайович, 812,5, суддя, заступник голови суду, Сумський окружний адміністративний суд, КАС;
    Єресько Людмила Олександрівна, 809, суддя, заступник голови суду, Полтавський окружний адміністративний суд, КАС;
    Чумаченко Тетяна Анатоліївна, 806, суддя у відставці, суддя ВАСУ у відставці, КАС;
    Кашпур Ольга Валеріївна, 801,25, суддя, Чернігівський окружний адміністративний суд, КАС;
    Рибачук Андрій Іванович, 796, суддя, Львівський апеляційний адміністративний суд, КАС;
    Уханенко Сергій Анатолійович, 793,25, суддя, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, КАС;
    Стеценко Семен Григорович, 789,25, професор кафедри адміністративного та господарського права, Запорізький національний університет, КАС;
    Чиркін Сергій Миколайович, 787,75, суддя, голова суду, Луганський окружний адміністративний суд, КАС;
    Мартинюк Наталія Миколаївна, 782,75, голова, Громадська спілка "Податки України", КАС;
    Жук Андрій Володимирович, 780, суддя, Тернопільський окружний адміністративний суд, КАС;
    Дашутін Ігор Володимирович, 778,75, суддя, голова суду, Сумський районний суд Сумської області, КАС;
    Тацій Лариса Василівна, 773,5, суддя, Харківський апеляційний адміністративний суд, КАС;

Касаційний цивільний суд

    Петров Євген Вікторович, 825,75, суддя, Дружківський міський суд Донецької області;
    Бурлаков Сергій Юрійович, 819,25, керуючий, адвокат, адвокатське бюро «Бурлаков і партнери»;
    Коротенко Євген Васильович, 810,5, суддя, Апеляційний суд Луганської області;
    Грушицький Андрій Ігорович, 802,75, суддя, Апеляційний суд Волинської області;
    Сакара Наталія Юріївна, 794, доцент кафедри цивільного процесу, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого;
    Жданова Валентина Сергіївна, 785, суддя, Апеляційний суд Донецької області;
    Яремко Василь Васильович, 773, суддя, Апеляційний суд Чернівецької області;
    Литвиненко Ірина Вікторівна, 767,5, суддя, Деснянський районний суд міста Чернігова;
    Ігнатенко Вадим Миколайович, 762,25, доцент кафедри цивільного права №1, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого;
    Шипович Владислав Володимирович, 757,5, суддя, заступник голови суду, Придніпровський районний суд міста Черкаси;
    Гулейков Ігор Юрійович, 752,5, виконавчий директор управління проблемних активів та судового захисту департаменту правового забезпечення та стягнення боргів, Акціонерне товариство «СБЕРБАНК»;
    Зайцев Андрій Юрійович, 748, суддя, Апеляційний суд Вінницької області;
    Дундар Ірина Олександрівна, 744,25, суддя, Апеляційний суд Донецької області;
    Тітов Максим Юрійович, 743, суддя, Оболонський районний суд міста Києва;
    Воробйова Ірина Анатоліївна, 739, суддя, Апеляційний суд Запорізької області;
    Кривцова Ганна Василівна, 737,5, суддя, Зарічний районний суд міста Суми;
    Сердюк Валентин Васильович, 734,75, заступник керівника апарату, Верховний Суд України;
    Русинчук Микола Миколайович, 732,25, суддя, Апеляційний суд Волинської області;
    Пархоменко Павло Іванович, 730,25, суддя, голова суду, Бахмацький районний суд Чернігівської області;
    Лідовець Руслан Анатолійович, 727,5, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін, Національний університет «Острозька академія»;
    Краснощоков Євгеній Віталійович, 725, заступник голови адвокатського об'єднання, адвокат, адвокатське об’єднання «Рада»;
    Осіян Олексій Миколайович, 722,75, суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставці;
    Калараш Андрій Андрійович, 720,75, суддя, Апеляційний суд Одеської області;

Касаційний кримінальний суд

    Луганський Юрій Миколайович, 793,25, суддя, Апеляційний суд Луганської області;
    Анісімов Герман Миколайович, 788, доцент кафедри кримінального права №2, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого;
    Крет Галина Романівна, 778,25, завідувач кафедри кримінального процесу та криміналістики, Івано-Франківський юридичний інститут Національного університету «Одеська юридична академія»;
    Чистик Андрій Олегович, 769,75, адвокат, індивідуальна адвокатська діяльність;
    Святська Олена Володимирівна, 763,5;
    Іваненко Ігор Володимирович, 762,25, суддя, Апеляційний суд Черкаської області;
    Булейко Ольга Леонідівна, 757,95, викладач-координатор відділу підготовки викладачів (тренерів), Національна школа суддів України;
    Ковтунович Микола Іванович, 747, суддя, Кузнецовський міський суд Рівненської області;
    Єремейчук Сергій Володимирович, 744,25, суддя, Апеляційний суд Рівненської області;
    Бородій Василь Миколайович, 739,75, суддя, голова суду, Подільський районний суд міста Києва;
    Єленіна Жанна Миколаївна, 735,5, суддя, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
    Фомін Сергій Борисович, 734,75, доцент кафедри кримінального процесу та оперативно-розшукової діяльності, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого;
    Вус Світлана Михайлівна, 733,1, суддя, Верховний Суд України;

Касаційний господарський суд

    Багай Надія Онуфріївна, 811,25, доцент кафедри трудового, екологічного та аграрного права навчально-наукового юридичного інституту, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
    Волковицька Наталя Олександрівна, 806,25, член Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя;
    Власов Юрій Леонідович, 790,75, суддя, Київський апеляційний господарський суд;
    Могил Сергій Костянтинович, 784,25, суддя, заступник голови суду, Вищий господарський суд України;
    Кондратова Ірина Дмитрівна, 770,75, суддя, Вищий господарський суд України;
    Зуєв Віталій Анатолійович, 760,25, завідувач кафедри цивільного, господарського та екологічного права, Університет митної справи та фінансів;
    Кролевець Ольга Анатоліївна, 757,75, суддя, Вищий господарський суд України;
    Малашенкова Тетяна Михайлівна, 755,75, член Вищої ради правосуддя, Вища рада правосуддя;
    Бенедисюк Ігор Михайлович, 752,75, голова Вищої ради правосуддя,суддя, Вища рада правосуддя. Вищий господарський суд України;
    Картере Валерій Іванович, 750,5, суддя, секретар Першої судової палати, Вищий господарський суд України;
    Случ Олексій Васильович, 749,5, заступник начальника департаменту з судової роботи юридичного департаменту, адвокат, Приватне акціонерне товариство «НАК «Нафтогаз України»;
    Губенко Надія Михайлівна, 747,25, суддя, Вищий господарський суд України;
    Банасько Олександр Олександрович, 746,75, суддя, Господарський суд Вінницької області;
    Огороднік Костянтин Михайлович, 744,75, суддя, секретар Першої судової палати, Рівненський апеляційний господарський суд;
    Васьковський Олег Вікторович, 744,25, суддя, голова суду, Господарський суд Закарпатської області;
    Колос Ірина Борисівна, 743, заступник генерального директора з правових питань, Товариство з обмеженою відповідальністю «НК ІТ-ПРОЕКТ»;

Нагадаємо, цим кандидатам ще потрібно буде пройти через Вищу раду правосуддя.
https://sud.ua/ru/news/sud-info/136860-peremozhtsi-konkursu-do-verkhovnogo-sudu-stalo-vidomo-khto-pershiy-za-reytingom?fbclid=IwAR0EoXRVP5B_-nkL84bVWr1XR1Ox4i4-N0hN2f220SKcpFz-G7czxch7so4
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 03 Грудня 2019, 16:11:42
Верховный Суд отменяет или изменяет каждое третье решение апелляций

(https://sud.ua/uploads/news/2019/12/03/8b460fc3157ecf0fd62001c119a5eafcd2f16563.jpg)

Цитувати
Больше всего Верховный Суд пересматривает решений общих и административных апелляционных судов.

Одним из аргументов для сокращения Верховного Суда авторы новой судебной реформы называют необходимость прийти, наконец, к тому, чтобы окончательную точку в судебных процессах ставили апелляционные суды.

Вместе с тем, в юридическом сообществе вызывают дискуссии вопросы готовности апелляционных судов принять на себя такую ответственность, поскольку Верховный Суд все еще вынужден массово исправлять и направлять их судебную практику.

В связи с желанием Президента Владимира Зеленского и его команды ввести «кассационные фильтры», ограничить возможность подачи жалоб в кассационные суды и сосредоточить рассмотрение основного массива дел в судах апелляционной инстанции возникает логичный вопрос: сколько на самом деле судебных решений остается в силе после кассационного рассмотрения?

С целью получить соответствующую информацию «Судебно-юридическая газета» обратилась в Верховный Суд с запросом о количестве решений апелляционных судов, отмененных или измененных кассационными судами.

Как следует из ответа на запрос издания, в январе-сентябре 2019 года Кассационный административный суд в составе Верховного Суда рассмотрел по существу 12 965 дел. По результатам кассационного рассмотрения были отменены или изменены 41% решений административных судов апелляционной инстанции.

В свою очередь, Кассационный гражданский суд в составе Верховного Суда за указанный период времени рассмотрел по существу спора 13 357 дел. Были отменены или изменены 33,1% решений апелляционных судов.

Что касается Кассационного уголовного суда в составе Верховного Суда, то с января по сентябрь 2019 года Суд рассмотрел по существу 2 485 дел. Были изменены или отменены 27,2% решений общих апелляционных судов.

За этот же период времени Кассационный хозяйственный суд в составе Верховного Суда рассмотрел по существу спора 5 573 дела. В итоге Судом были отменены или изменены 26,9% решений хозяйственных апелляционных судов.

Таким образом, как показывает статистика, ВС отменяется или изменяется каждое третье решение судов апелляционной инстанции.

Напомним, во время рассмотрения на заседании Комитета Верховной Рады по вопросам правовой политики законопроекта №2314, предусматривающего введение новых процессуальных фильтров, затрудняющих возможность рассмотрения кассационных жалоб Верховным Судом, была оглашена информация о том, что апелляционные суды вполне успешно смогут рассматривать жалобы и без кассационной инстанции. При этом была сообщена информация, что Верховный Суд отменяет только 10% решений апелляционных судов.

С позицией Верховного Суда относительно предложенных законопроектом №2314 изменений можно ознакомиться по ссылке.

Напомним, на необходимости повышения качества судебных решений на уровне апелляционных судов ранее акцентировал внимание глава Кассационного гражданского суда Борис Гулько в своем докладе по результатам 2018 года.
Автор: Вячеслав Хрипун
https://sud.ua/ru/news/publication/155904-verkhovnyy-sud-otmenyaet-ili-izmenyaet-kazhdoe-trete-reshenie-apellyatsiy
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: nemo від 22 Січня 2020, 09:44:39
Цитувати
З огляду на принцип пропорційності під час здійснення судочинства особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема ст. 297 КАС України, які надають їй право подати апеляційну скаргу як безпосередньо до апеляційного суду, так і через місцевий суд.

Таку позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду, розглянувши касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції, який ухвалою повернув позивачеві апеляційну скаргу без розгляду через порушення позивачем порядку її подання.

Суть спору полягала в тому, що позивач, не погодившись із додатковим судовим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд повернув позивачеві апеляційну скаргу без розгляду, мотивуючи своє рішення тим, що позивач порушив порядок подання апеляційної скарги, встановлений ч. 1 ст. 186 КАС України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року), та вимоги підпункту 15.5 п. 15 ч. 1 розд. VII Перехідних положень КАС України (у редакції Закону, що діяв після 15 грудня 2017 року), де зазначено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач просив скасувати ухвалу та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, зазначивши, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги позивача без розгляду є помилковим.

Об’єднана палата Касаційного адміністративного суду висловила таку позицію.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 п.15 ч. 1 розд. VII Перехідних положень КАС України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до ст. 297 КАС України.

Постанова Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 2040/8090/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/85836102?fbclid=IwAR3XiWPMf6C2FipMuzG_9-3fva_8mPWA1xDWF9Ydnv4PkcwPpWvif0UtDZ4)

Додатково див. ВС про подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду (https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10369.msg65113#msg65113)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: nemo від 03 Квітня 2020, 11:25:48
Цитувати
Вчора, 2 квітня 2020 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX від 30 березня 2020 року).

Згідно з цим Законом, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України, Господарський, Кримінальний та Цивільний процесуальні кодекси України були доповнені положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах запровадження карантинних заходів, які стосуються таких питань.

✅ Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
✔ Під час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (КАС, ГПК, ЦПК).
✔ Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису. Якщо особа немає такого підпису, то таке підтвердження здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», або Державною судовою адміністрацією України (КАС, ГПК, ЦПК).

✅ Процесуальні строки
✔ Всі процесуальні строки продовжуються на час дії карантину (КАС, ГПК, ЦПК).
✔ Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширенню COVID-19 (КАС, ГПК).

✅ Гласність судового процесу
✔ Суд (або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).

✅ Тимчасові особливості судового контролю у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження (КПК)
Перехідні положення КПК України доповнено пунктом 20-5, відповідно до якого тимчасово, на період карантину, встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження:
✔ розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
✔ у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів).
ДЖЕРЕЛО (https://www.facebook.com/supremecourt.ua/posts/664514864323402?__tn__=K-R)
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 12 Червня 2020, 09:09:59
Практика ВС у сфері надання житлово-комунальних послуг
https://zib.com.ua/ua/142998-praktika_vs_u_sferi_nadannya_zhitlovo-komunalnih_poslug.html
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 22 Жовтня 2020, 13:59:54
Новому ЦПК України – три роки: Дмитро Луспеник розповів суддям про застосування новел кодексу

(https://court.gov.ua/img/news/1011165_news.jpg)

20 жовтня 2020 року секретар Пленуму Верховного Суду, секретар Першої палати Касаційного цивільного суду у складі ВС, к.ю.н., доцент кафедри цивільного процесу Дмитро Луспеник прочитав у режимі онлайн-трансляції лекцію для суддів апеляційних судів на тему «Актуальні питання, які виникають під час розгляду цивільних справ у апеляційному та касаційному порядку». Захід організовано Національною школою суддів України в рамках підготовки для підтримання кваліфікації суддів судових палат у цивільних справах апеляційних судів, яка триває протягом 19–23 жовтня 2020 року.

Свій виступ Дмитро Луспеник розпочав зі слів про те, що 15 грудня 2020 року виповниться три роки, як суди держави застосовують новий ЦПК України. За три роки напрацьовані єдині підходи в застосуванні новел усіх процесуальних кодексів на практиці, а також визначено коло питань, які досі є спірними та над якими працює ВС спільно з науковцями.

Лектор зазначив, що ЦПК України в новій редакції містить концептуальні новації, котрі підказала судова практика, і процесуальні інституції, які вже давно і доволі успішно застосовуються в інших країнах. «Це результат тривалої і кропіткої колективної роботи спеціалістів-практиків, які знають реальний судовий процес: суддів, адвокатів, а також науковців», – сказав він. 

Дмитро Луспеник звернув увагу на те, що новий ЦПК України містить близько 100 новел, змін норм порівняно з ЦПК 2004 року. Таке реформування підвищило ефективність цивільного судочинства й привело його у відповідність до міжнародних стандартів справедливого правосуддя, наслідком чого стали суттєві зміни законодавчого регулювання класичних процедур цивільного судочинства, а також запровадження нових інститутів цивільного процесуального права. В основу змін покладена ідея фундаменталізації прав людини та забезпечення доступності правосуддя як міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Основними новелами кодексу є оновлений каталог основних засад (принципів) цивільного судочинства, в якому особливе місце посідає принцип верховенства права; ключові зміни в інституті судової юрисдикції, зокрема введення механізму подолання конфлікту юрисдикції; недопустимість зловживання процесуальними правами; більш тривалі строки для вчинення процесуальних дій; уточнено завдання і основні засади судочинства тощо.

Розповідаючи про новели апеляційного і касаційного провадження, Дмитро Луспеник акцентував, що Європейський суд з прав людини розрізняє функції та завдання судів апеляційної та касаційної інстанцій: якщо апеляційний перегляд розглядається як мінімальний стандарт оскарження, то касаційний – традиційно вважається екстраординарним з огляду на особливий характер касаційного суду як суду найвищої інстанції, специфіку його повноважень з точки зору обмеження виключно питаннями права, більший ступінь формальності процедур.

Серед спірних питань апеляційного провадження доповідач звернув увагу, наводячи відповідну практику Верховного Суду, на питання, що стосуються:

    права апеляційного оскарження (статті 352, 362 ЦПК України);
    ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду (ст. 353 ЦПК України);
    строку на апеляційне оскарження (ст. 354 ЦПК України);
    порядку подання апеляційної скарги (ст. 355 ЦПК України);
    відкриття / відмови у відкритті апеляційного провадження (щодо складу суду);
    відзиву на апеляційну скаргу, приєднання до скарги, доповнення, зміни скарги;
    межі розгляду справи судом апеляційної інстанції;
    подання та прийняття нових доказів судом апеляційної інстанції;
    порядку розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи;
    повноважень суду апеляційної інстанції (зокрема статті 375, 376 ЦПК України).

Дмитро Луспеник також розповів про застосування новел ЦПК України щодо касаційного провадження. Так, він наголосив, що ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на оскарження судових рішень не є абсолютним та підлягає обмеженню з боку держави, що обумовлено статусом та функціями Верховного Суду як найвищого судового органу (рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2018 року у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/12).

При цьому обмеження в доступі до касації, наприклад, у малозначних справах, не є абсолютними (п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України).

Крім того, він навів практику ВС щодо справ, які не підлягають розгляду в судах у порядку будь-якого виду судочинства, приділив увагу питанню юрисдикції спорів з державними реєстраторами, а також щодо визнання поведінки сторін у справах зловживанням процесуальними правами і застосуванні відповідальності за такі дії.

Наприкінці лекції Дмитро Луспеник зазначив, що судовий процес сповнений емоцій, проте суддя має усвідомлювати своє покликання та при ухваленні судового рішення повинен залишатися неупередженим і таким, що здійснює контроль за власними емоціями та поведінкою. «Робота суддею – це постійне випробування на професійну майстерність, людську мудрість і вдале вирішення конфліктних ситуацій. Бути суддею – величезна відповідальність!» – наголосив секретар Пленуму ВС.   

Більш докладно зі всіма порушеними Дмитром Луспеником на лекції питаннями із посиланням на релевантну практику Верховного Суду можна ознайомитись у його презентації тут.

Верховний Суд
https://court.gov.ua/press/news/1011165/
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: nemo від 10 Лютого 2021, 08:16:18
Велику Палату ВС просять відступити від висновку у справі про встановлення лічильників газу

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду передав на розгляд Великої Палати справу № 212/5836/17. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94362783)
КЦС знайшов підстави для відступу (уточнення) висновку, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18).

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, КЦС виходив із наступних мотивів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18) зроблено правовий висновок про те, що

обов`язок встановити індивідуальні прилади обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем, який належить до такої категорії споживачів природного газу, як населення, покладено на газорозподільні організації. Таких споживачів не зобов`язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів обліку та робіт з їх встановлення, оскільки відповідне фінансування уже закладено в тариф на оплату спожитого газу відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Цитувати
Обставини справи

У вересні 2017 року позивачі звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», яке 21 травня 2019 року перейменовано в Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», про визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів.

Позов мотивовано тим, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, між позивачами та ПАТ «Криворіжгаз» укладений типовий договір постачання природного газу споживачам.

Доказом факту приєднання всіх позивачів до типового договору розподілу природного газу є щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ.

Позивачі регулярно оплачували рахунки ПАТ «Криворіжгаз» про сплату послуг за договором у терміни, визначені у рахунках.

У січні 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» встановило позивачам на будинок загальнобудинковий вузол обліку газу. У червні 2017 року позивачам із рахунків за спожитий природний газ стало відомо, що для них ПАТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку з 01 травня 2017 року почало нараховувати об`єми використаного природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового прибора обліку газу.

 ПАТ «Криворіжгаз» не уклало договору на зняття показань будинкового вузла обліку, не склав акт балансового розмежування зі схемою та акт зняття первинних показників лічильника та вводу лічильника в експлуатацію.

Позивачі звернулися до ПАТ «Криворіжгаз» із заявою про встановлення індивідуальних приладів обліку газу (лічильників).

На зазначену заяву ПАТ «Криворіжгаз» у своєму листі від 17 липня 2017 року № Кд 01.3.-ЛВ-13367-0717 повідомив про те, що постановою Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 01 березня 2016 № 547, затверджено план розвитку газорозподільної системи ПАТ «Криворіжгаз» на 2016-2025 роки та джерела його фінансування по розподілах. Розділом І Плану розвитку на 2016-2025 роки з урахуванням технічних та економічних чинників передбачено встановлення єдиних будинкових вузлів обліку природного газу у м. Кривий ріг Дніпропетровської області. Система газопостачання житлового будинку має таку характеристику - один газопровід-ввід до будинку, відповідно є технічна можливість встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу.

У зв`язку із численними порушеннями процедури введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку, існує вірогідність у завищенні фактичних показань лічильника з метою покладення на позивачів додаткових витрат за спожитий природний газ. Фактично позивачів усунуто від процедури щомісячного зняття показань загальнобудинкового прибора обліку газу. Невідомим є функціональний стан вказаного приладу та чи проходив він державну повірку.

 Позивачі просили суд:

- визнати незаконним встановлений ПАТ «Криворіжгаз» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового прибора обліку газу для побутових споживачів природного газу;

 - зобов`язати ПАТ «Криворіжгаз» із 01 травня 2017 року поновити побутовим споживачам природного газу, які проживають у будинку, режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203;

- визнати право за побутовими споживачами природного газу, які проживають у будинку, на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, позов задоволено частково. 

Задовольняючи позов у частині визнання за позивачами права на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ «Криворіжгаз», суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі індивідуальних, тому відповідач зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачами та відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» зобов`язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 01 січня 2021 року.

Відмовляючи у задоволенні позову у частині вимог про визнання дій ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку незаконними, суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу у будинку, здійснено за кошти ПАТ «Криворіжгаз», тому позивачі, як співвласники багатоквартирного будинку, не мають права заперечувати проти встановлення такого лічильника.

Відмовляючи у задоволенні позову у частині вимог щодо зобов`язання відповідача поновити позивачам режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 203, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що постанова, на яку посилаються позивачі як на підставу проведення перерахунку об`ємів споживання природного газу по об`єкту побутового споживача, на час розгляду справи визнана нечинною, тому не може бути застосована.

Висновок Верховного Суду

Залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком місцевого суду про те, що пропозиція газорозподільної організації щодо врегулювання відносин зі встановлення вузла обліку природного газу, зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу шляхом укладення відповідного договору є такою, що суперечить вимогам статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

КЦС вважає, що наявні підстави для відступу в цій частині від вищезазначеного висновку (шляхом його конкретизації), а саме: щодо застосування статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Відповідно до наведених вище положень нормативно-правових актів України обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу визначаються:

У будинку, де встановлено індивідуальні лічильники газу - за показниками таких лічильників (пункт 5 Тимчасового положення);
У будинках, де встановлено загальнобудинковий лічильник обліку газу: для споживачів, що мають індивідуальні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають індивідуальних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання індивідуальних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають індивідуальних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні (пункт 5 Тимчасового положення);
У будинках, де не встановлено лічильників обліку газу - за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України (пункт 3 Глави ІХ Кодексу газорозподільних систем).
Наведене узгоджується із положеннями частини третьої статті 18 Закону України «Про ринок природного газу», за змістом якої постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу; побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу (як індивідуальних, так і загальнобудинкового) споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до 01 січня 2021 року (якщо газ використовується тільки для приготування їжі).

Таким чином, положеннями нормативно-правових актів України, які регулюють відносини між газорозподільними організаціями та споживачами природного газу, встановлена послідовність дій при визначенні газорозподільними організаціями обсягів спожитого природного газу, яка ставиться у залежність від наявності/відсутності забезпечення споживачів лічильниками газу (як індивідуальними, так і загальнобудинковим).

Водночас у випадку не виконання газорозподільними організаціями обов`язку щодо забезпечення встановлення індивідуальних лічильників газу у строки, передбачені частиною першою статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», права споживачів захищаються пунктом 2 вказаної норми, а саме: облік розподілу природного газу із 01 січня 2021 року (якщо газ використовуються тільки для приготування їжі) до моменту встановлення індивідуального лічильника газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України; припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів України дає підстави дійти висновку, що умови встановлення загальнобудинкового лічильника обліку природного газу у період до 20 січня 2018 року та у період після 20 січня 2018 року різнилися:

до 20 січня 2018 року - оператор газорозподільної системи зобов`язаний був врегулювати із власником (власниками) будинку (будинків) (квартир), особою, відповідальною за експлуатацію будинку (будинків), балансоутримувачем будинку (будинків) договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку (пункт 4 Тимчасового положення);
після 20 січня 2018 року - лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (стаття 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»).
Таким чином, для правильного вирішення спору в аналогічних категоріях справ необхідно встановити час встановлення загальнобудинкового лічильника обліку та дотримання сторонами наведених умов.

Ні попередня (до 20 січня 2018 року), ні чинна редакція Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» не кваліфікує дії газорозподільної організації щодо встановлення загальнобудинкового лічильника газу як протиправні чи такі, що суперечать вимогам цього закону.

Враховуючи наведене, КЦС дійшов висновку, що у разі не встановлення у споживачів індивідуальних лічильників обліку газу дії газорозподільної організації щодо визначення обсягів спожитого природного газу до 01 січня 2021 року на підставі показників загальнобудинкового лічильника обліку газу, який встановлений із дотриманням положень законодавства, чинного на момент такого встановлення, є правомірними та не суперечать вимогам Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Колегія судів вважає, що існує необхідність у відступленні (конкретизації) правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18), а саме у частині висновків про те, що пропозиція газорозподільної організації щодо врегулювання відносин зі встановлення вузла обліку природного газу, зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку газу шляхом укладення відповідного договору є такою, що суперечить вимогам статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»,

оскільки має значення період, у який така пропозиція здійснена: якщо до 20 січня 2018 року, коли згода усіх співвласників квартир на встановлення загальнобудинкового лічильника газу не вимагалась, чи після 20 січня 2018 року, коли загальнобудинковий лічильник газу міг бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Кваліфікація правомірності встановлення загальнобудинкового лічильника газу у період до 01 січня 2021 року, тобто до дати, яку визначив законодавець у статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», вказавши, що суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу: для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року, має значення, оскільки це вливає на порядок визначення обсягів спожитого газу споживачами за показниками загальнобудинкового лічильника, чи за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Аналіз судової практики свідчить про те, що застосовуючи висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18) суди, як правило, виходять із того, що визначення газорозподільною організацією обсягу спожитого природного газу на підставі показників загальнобудинкового лічильника обліку є неправомірними, оскільки саме на газорозподільне підприємство покладений обов`язок встановлення індивідуальних лічильників обліку природного газу споживачам, а тому до моменту встановлення таких лічильників облік природного газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

 Таких висновків дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 176/1664/18 (провадження № 61-5545св19), від 02 вересня 2020 року у справі № 725/5727/18 (провадження № 61-15791св19), від 25 листопада 2020 року у справі № 947/26219/19 (провадження № 61-12880св20), при цьому не враховують дату встановлення загальнобудинкового лічильника, а також те, що на час розгляду усіх наведених справ кінцевий термін, у який, суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, ще не настав.

Проте, за змістом наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 214/2435/17 (провадження № 14-347цс18) висновок про те, яким чином визначати обсяг спожитого газу споживачами до встановлення індивідуальних лічильників: за показаннями загальнобудинкового лічильника, чи за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України, відсутній.

Разом з тим, статтею 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», якою встановлено кінцеві дати, коли суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення індивідуальних лічильників (для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року) у частині другій визначено, що у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду бере до уваги те, що національне законодавство з цього питання допускає можливість різного тлумачення судами положень законодавства.
Назва: Re: ВС: Верховний Суд (новини)
Відправлено: Перо від 19 Квітня 2021, 16:40:14
Верховний Суд публікує тематичний дайджест судової практики ВС у справах, пов’язаних з наданням житлово-комунальних послуг

Цитувати
Актуальність пропонованої тематики дайджесту зумовлена соціальною й економічною важливістю правового забезпечення ефективного функціонування житлово-комунальної сфери для десятків мільйонів споживачів і держави.

Серед кола різноманітних правових питань звертаємо вашу увагу, зокрема, на:

    особливості договірних відносин у сфері ЖКП за участю різних категорій споживачів;
    особливості правового статусу ОСББ як учасника спорів щодо надання ЖКП;
    проблемні питання визначення обсягу спожитих послуг (ресурсів) під час здійснення розрахунків за поставлені ЖКП;
    акценти предмета доказування у справах щодо несанкціонованого втручання в роботу приладів обліку ЖКП, щодо їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту;
    тарифне регулювання;
    питання правомірності відключення від мереж постачання ЖКП;
    роль органів соціального захисту, а також органів, що здійснюють державний контроль і нагляд у правовідносинах, пов’язаних з наданням ЖКП;
    спори щодо надання субсидій на оплату ЖКП та обігу цільових коштів;
    особливості відшкодування шкоди, застосування строків та обрання способів захисту в цій сфері;
    проблемні питання визначення юрисдикції спорів, пов’язаних з наданням ЖКП тощо.

Матеріал дайджесту, який уміщує понад 60 правових позицій Верховного Суду, систематизованих за тематичний критерієм, стане в пригоді споживачам ЖКП та широкому колу правників.
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1107714/