|
Перегляд Повідомлень
This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.
Topics - nemo
1
« : 05 Лютого 2022, 16:03:52 »
Односторонні дії газорозподільної організації щодо встановлення загальнобудинкового лічильника газу без згоди на це співвласників відповідного багатоквартирного будинку слід кваліфікувати як протиправні незалежно від того, вчинені вони до чи після 20 січня 2018 року. Якщо з будь-яких причин установити загальнобудинковий лічильник природного газу в певний проміжок часу з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, внаслідок відсутності згоди співвласників будинку) не є можливим, то визначення обсягу спожитого газу до встановлення індивідуальних лічильників має відбуватися за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення спору в умовах відсутності юридичної визначеності у правовому регулюванні щодо застосовних норм споживання природного газу суд повинен застосовувати останні норми споживання природного газу, які затвердив Кабінет Міністрів України (незалежно від втрати чинності відповідною постановою, зокрема визнання її нечинною чи скасування), до затвердження нових норм споживання природного газу. 26 жовтня 2021 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за позовом ОСОБА_1 і ще 24 осіб до Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз», третя особа на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011», про визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів за касаційною скаргою позивачів на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2019 року, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивачі у справі проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_4, та є споживачами послуг з надання природного газу, регулярно оплачували послуги згідно з договором у терміни, визначені у рахунках.
У січні 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» установило позивачам на будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальнобудинковий вузол обліку газу.
У червні 2017 року позивачам з рахунків за спожитий природний газ стало відомо, що для них ПАТ «Криворіжгаз» в односторонньому порядку з 01 травня 2017 року почало нараховувати об’єми використаного природного газу згідно з показаннями загальнобудинкового прибору обліку газу.
На думку позивачів, ПАТ «Криворіжгаз» неправомірно нараховує позивачам, які проживають у вказаному будинку, плату за спожитий природний газ згідно з показаннями загальнобудинкового вузла обліку газу. Такі доводи обґрунтовуються тим, що зазначений вузол документально не введений в експлуатацію, ПАТ «Криворіжгаз» не складено акт балансового розмежування зі схемою, акт зняття первинних показників лічильника та не отримано дозвіл власника будинку на його встановлення.
У червні 2017 року мешканцями будинку проведені загальні збори співвласників багатоквартирного будинку. З метою забезпечення раціонального використання природних ресурсів та забезпечення оплати кожним споживачем фактично спожитого об’єму газу на зборах прийнято рішення щодо ініціювання звернення власників квартир, які не обладнані індивідуальними лічильниками газу, до ПАТ «Криворіжгаз» із заявами про забезпечення та встановлення індивідуальних лічильників газу за рахунок ПАТ «Криворіжгаз».
Листом ПАТ «Криворіжгаз» від 17 липня 2017 року повідомлено, що ПАТ «Криворіжгаз» не передбачено фінансування робіт зі встановлення індивідуальних лічильників газу в кожній квартирі будинку.
ОЦІНКА СУДУ
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог про визнання дій ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку незаконними, суди попередніх інстанцій виходили з того, що встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, здійснено за кошти ПАТ «Криворіжгаз», тому позивачі як співвласники багатоквартирного будинку не мають права заперечувати проти встановлення такого лічильника.
Відповідно до приписів частини другої статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції від 20 січня 2018 року загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
До 20 січня 2018 року питання встановлення загальнобудинкового приладу обліку природного газу не було врегульоване на рівні закону, а регламентувалося підзаконними нормативно-правовими актами.
З аналізу приписів Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року No 620 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 року No 46), та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року No 2494, вбачається, що до 20 січня 2018 року оператор газорозподільної системи мав право встановити загальнобудинковий лічильник природного газу, врегулювавши з власником (власниками) будинку, експлуатаційною організацією, балансоутримувачем будинку (будинків) тощо договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечити можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.
Будь-яке втручання у належні до багатоквартирного будинку інженерні мережі (незалежно від місця їх розташування – всередині чи за межами будинку) є діями, які вчиняються щодо майна, належного співвласникам такого будинку на праві спільної сумісної власності. Відтак Велика Палата Верховного Суду вважає, що до та після 20 січня 2018 року першочергово слід враховувати, що втручатися у газові мережі, що складають спільне майно багатоквартирного будинку, можна лише за згодою власників такого майна, яка мала бути надана в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (якщо в такому будинку створене об’єднання співвласників – у порядку статті 10 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»). У свою чергу, будь-які підзаконні нормативно-правові акти не могли встановлювати інший порядок вирішення цього питання і тим більше надавати оператору газорозподільної системи право в односторонньому порядку втручатися в газові мережі багатоквартирного будинку для встановлення загальнобудинкового лічильника.
Суди попередніх інстанцій установили, що в управителя будинку – Товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» відсутні договірні відносини з ПАТ «Криворіжгаз» щодо зняття показань будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку та лічильників газу, а також щодо проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового (загальнобудинкового) вузла обліку природного газу в будинку за адресою: АДРЕСА_1, відсутня також згода власників будинку.
Стаття 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в редакції від 10 жовтня 2015 року визначає, що постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку, зокрема, для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: тільки для приготування їжі – з 1 січня 2018 року.
Закон України від 21 грудня 2017 року No 2260-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу» змінив строк постачання природного газу, яке здійснюється за умови його комерційного обліку в частині населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі, – з 1 січня 2021 року. Ці зміни набули чинності 20 січня 2018 року.
Отже, з 1 січня 2018 року почало діяти правило про облік до моменту встановлення лічильників газу за нормами споживання, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Законодавчими актами передбачено лише два механізми обчислення обсягу спожитого газу: за даними лічильників газу; за встановленими Кабінетом Міністрів України нормами споживання.
Дії газорозподільної організації щодо визначення обсягів спожитого природного газу до 01 січня 2021 року на підставі показників загальнобудинкового лічильника газу будуть правомірними за одночасного дотримання таких умов: у споживачів не встановлені індивідуальні лічильники обліку газу; загальнобудинковий лічильник газу встановлений з дотриманням положень законодавства, зокрема за наявності згоди на це співвласників відповідного багатоквартирного будинку.
Якщо з будь-яких причин установити загальнобудинковий лічильник природного газу у певний проміжок часу з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, внаслідок відсутності згоди співвласників будинку) не виявляється можливим, то визначення обсягу спожитого споживачами газу до встановлення індивідуальних лічильників має відбуватися за нормами
споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.
3 березня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову No 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» (далі – постанова No 203), що мала усунути неналежний стан правового регулювання у відносинах між постачальником та споживачем природного газу, який немає лічильника.
В подальшому 30 травня 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанції, яким зокрема, визнав протиправною та нечинною постанову No 203. 30 січня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову No 63 «Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами» (далі - постанова No 63), якою, зокрема, затвердив норми споживання природного газу побутовими споживачами природного газу у разі відсутності лічильників та установив, що не допускається нарахування та облік заборгованості на особовому рахунку побутового споживача за природний газ, яка виникла у зв’язку з втратою чинності постановами No 237 та No 203.
27 лютого 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову No 143 «Питання споживання природного газу» (далі - постанова No 143), яка за змістом відповідає нормам постанови No 63.
14 серпня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін апеляційним судом, яким визнав протиправними дії Кабінету Міністрів України, зокрема, щодо прийняття зазначених пунктів постанови No 63.
13 лютого 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без мін судом апеляційної інстанції, яким визнав протиправними дії Кабінету Міністрів України, зокрема, щодо прийняття зазначених пунктів постанови No 143.
Враховуючи зазначене, виникла прогалина у правовому регулюванні відносин щодо споживання населенням природного газу за відсутності лічильників. Велика Палата Верховного Суду вважає що, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів. Застосування норм споживання комунальних послуг не може погіршуватися
невизначеністю дії нормативних актів, яким вони затверджуються.
Отже, у разі виникнення спору в умовах відсутності юридичної визначеності у правовому регулюванні щодо застосовних норм споживання природного газу суд повинен застосовувати останні норми споживання природного газу, які затвердив Кабінет Міністрів України (незалежно від втрати чинності відповідною постановою, зокрема від визнання її нечинною чи скасування), до затвердження нових норм споживання природного газу.
У спірний період такими постановами Кабінету Міністрів України слід вважати постанову No 203, постанову No 63, постанову No 143, якими затверджені норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників.
Відтак, Велика Палата Верховного Суду вважає, що вирішуючи позов у частині вимог про визнання дій ПАТ «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку незаконними та в частині вимог щодо зобов’язання відповідача поновити позивачам режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, суди першої та апеляційної інстанцій помилково відмовили у задоволенні вимог у цих частинах.
2
« : 29 Грудня 2021, 08:12:57 »
"Запустили бета-тест уведомлений о судебных заседаниях, которые вас касаются. Еще больше работаем над защитой украинцев. Беспокоимся, чтобы вы не упустили ничего важного.
Теперь уже не будет случаев, когда суд отправляет вам судебное сообщение обычной почтой, а вы об этом впервые слышите. Благодаря уведомлениям в Дії вы будете проинформированы вовремя.
Ведь у многих были ситуации, когда вы не знали, что слушается дело в суде, где вы являетесь участником. Теперь все изменится. Вы заранее получите уведомление о том, какой судебный спор и кем вы выступаете в суде, – истцом или ответчиком.
Приложение обновлять не нужно. Включите в настройках опцию «Разрешить уведомления». Еще больше возможностей в Дії для вашего удобства." - подчеркнул министр цифровой трансформации Михаил Федоров.
3
« : 30 Жовтня 2020, 13:30:29 »
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного суду і негайно почати відбір нових кандидатів. Проект закону, який отримав назву "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" вже розміщений на сайті Верховної Ради. У ньому пропонується визнати, що рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року є юридично нікчемним, оскільки було прийнято суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів. У проекті закону передбачається, що повноваження складу КСУ, який діяв на момент прийняття ним згаданого рішення, припиняються з дня набрання чинності цим законом. У ньому також говориться, що "Закон України" Про запобігання корупції "та відповідна стаття Кримінального кодексу діють в редакції, що діяла до прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 жовтня 2020 року. Проект Закону "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" (№ 4288 від 29.10.2020)З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про відновлення суспільної довіри
до конституційного судочинства
______________________________
Верховна Рада України від імені Українського народу, виражаючи суверенну волю народу, реалізуючи принцип верховенства права, захищаючи народне волевиявлення, захищаючи незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини,прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу,
усвідомлюючи важливість забезпечення ефективного запобігання та протидії корупції в Україні,
беручи до уваги зухвале та безпрецедентне порушення Конституційним Судом України основних засад своєї діяльності під час розгляду справи № 1-24/2020(393/20) та спробу повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні, з метою відновлення діяльності органу конституційної юрисдикції на принципах верховенства права та захисту Конституції України приймає цей Закон.
Стаття 1. Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах
1. Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20) є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів.
2. Закон України "Про запобігання корупції" та Кримінальний кодекс України з дня набрання чинності цим Законом діють у редакції, що діяла до прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020(393/20).
Стаття 2. Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України
1. Повноваження складу Конституційного Суду України, діючого на момент прийняття Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020(393/20), припиняються з дня набрання чинності цим Законом.
2. Суб'єктам призначення суддів Конституційного Суду України невідкладно розпочати процедуру відбору на конкурсних засадах з подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України", нового складу Конституційного Суду України.
Стаття 3. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Голова
Верховної Ради України
5
« : 13 Лютого 2020, 09:14:25 »
...підключили до сервісу check.gov.ua всі основні державні органи:
- Сервісні центри МВС (водійські посвідчення, довідка про несудимість тощо).
- Міграційна служба (паспорти, закордонні паспорти тощо).
- РАЦСи (усі послуги з народження, шлюбу тощо).
- ЦНАПи (послуги Міграційної служби та РАЦСів).
- Послуги в Обласних державних адміністраціях (ліцензії, витяги тощо).
Це означає, що українцям більше не потрібно буде гаяти час на те, щоб принести в ці органи банківські квитанції про сплату. Можна просто сплачувати послуги через Інтернет-банк або мобільний банківський додаток (можна прямо на місці) та дати номер квитанції працівнику державної установи.
Окрім часу, для українців це буде заощадження і грошей. Бо часто саме через вимогу паперових квитанцій люди вимушені сплачувати послуги через “місцеві” банки з гігантськими комісіями.
Працівники цих державних установ отримали службові інструкції. Але якщо раптом хтось зі списку вище все одно вимагає квитанцію у паперовій формі, дзвоніть нам на гарячу лінію 1545, будемо додатково роз’яснювати.
Зараз до сервісу Check приєднано вже три банки, в стадії підключення — ще 10 установ. check.gov.ua - На цій сторінці Ви можете перевірити факт оплати по коду квитанції. Для цього оберіть установу та введіть код квитанції.
6
« : 28 Листопада 2019, 10:10:21 »
Хочу поділитися, як ми заощадимо в наступному році 2-3 млрд грн на переписі населення.
Перепис населення України — один з моїх топ-20 проектів. Його проведення було заплановано на кінець наступного року, і в бюджеті на нього було передбачено 3.4 млрд грн. Майже 100.000 інтерв'юерів з планшетами мали обійти будинки і квартири українців.
Перепис — це важливий захід. Ось тільки нас не покидало відчуття, що в такому форматі це — недозволена розкіш для України.
Я мав під сотню зустрічей і дзвінків з різними потенційними користувачами. Я провів інтерв’ю з міністрами, директорами департаментів, представниками регіонів, соціологами (включаючи неперевершену Еллу Лібанову).
У результаті я умовно розбив усі запити потенційних замовників на два типи.
Тип 1. Десь 90% запитів — це інформація про те, в яких населених пунктах мешкає скільки людей, а також їхні стать та вік.
Тип 2. Спеціалізована інформація про склад сім'ї, житло, етно-національність тощо.
Важливо, що більшість запитів першого типу були терміновими. Зараз уряд робить генеральний план інфраструктури країни (дороги, опорні школи, лікарні) — і більшість міністерств сказали, що не можуть чекати кінця наступного року.
Тому ми вирішили провести т.зв. електронний перепис. Разом з фахівцями з математики і соціології ми проводимо його за таким алгоритмом.
1. Збираємо анонімну інформацію у мобільних операторів про кількість користувачів та їх розташуванні.
2. Збираємо дані з реєстрів про дітей (РАЦСи) і пенсіонерів (Пенсійний Фонд). Адже ці групи мають менше проникнення мобільних.
3. Проводимо “калібруючі” соціологічні опитування. Уточнюємо, скільки сім-карт припадає в середньому на одного українця в різних групах.
4. Вставляємо ці дані в математичну модель.
У підсумку ми отримуємо досить точну модель того, скільки людей мешкає в яких населених пунктах. Ці дані будуть, можливо, більш точними, ніж від традиційного перепису, оскільки далеко не всі українці відкривають двері тим, хто проводить опитування.
Звісно, цей метод не дає відповіді на більш спеціалізовані питання (другий тип). Однак я вважаю, що для них, коли вони виникнуть, можна придумати точкові та більш дешеві способи дослідження. Можна проводити соціологічні опитування, роботу з електронними реєстрами або знайти інші незвичайні джерела. Наприклад, для вивчення мовного питання можна подивитися статистику банкоматів ПриватБанку 
Тому в бюджет 2020 ми знизили бюджет на перепис з 3.4 млрд грн до 1.4 млрд. А якщо все піде, як заплановано, думаю, потім ми зможемо заощадити ще під 1 млрд. Заощаджені гроші пішли на медицину та інші важливі програми.
Ми плануємо оприлюднити результати нашого дослідження вже цього року. ДЖЕРЕЛО - міністр кабінету миністрів, Дмитро Дубілет (facebook)ПИТАННЯ: Всі державні органи приймуть результати як базу для своєї роботи?
7
« : 08 Жовтня 2019, 09:46:54 »
Мы запустили вместе с Opendatabot новый сервис. Он сделает наше государство прозрачней.
Как вы знаете, в нашей стране много государственных предприятий. Слишком много. Если быть точным, 3654 штуки. На прошлой неделе Рада приняла закон, который открывает возможность для их приватизации (кроме нескольких).
Так вот, теперь каждый гражданин/журналист/активист может начать мониторить изменения, которые происходят со всеми этими компаниями — смена собственников, руководства, налогового статуса, судебные дела и т.д.
Чтобы подписаться, откройте в Телеграме, Вайбере или Фейсбуке Opendatabot и просто напишите “Державні компанії”. При любом изменении вам в мессенджер будет присылаться уведомление.
Госпредприятия — это наша общая собственность. За ней надо приглядывать Дмитрий Дубилет на facebook Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.
8
« : 15 Травня 2019, 13:49:38 »
Газовая служба ставит всем жильцам дома бесплатно газовые счетчики. При предварительном согласовании было сказано, что после установки счетчика возникнет проблема с его вводом в эксплуатацию из-за отсутствия двери между кухней и другими помещениями квартиры.
9
« : 23 Лютого 2019, 07:46:01 »
Огляд практики ЄСПЛ, який містить опис двох справ проти України, одна з яких (CASE OF YAKUBA v. UKRAINE) стосувалась позбавлення заявника права допитати свідка у його справі, права ознайомитися з доказами по справі, незаконності відмови у розслідуванні факту жорстокого поводження з заявником та порушення його права на звернення до ЄСПЛ у зв’язку з відмовою національних органів надати копії з матеріалів справи для обґрунтування висловлених у скарзі порушень Конвенції. Друга справа (CASE OF ZORINA AND OTHERS v. UKRAINE) – неефективності досудового розслідування причин смерті сина заявниці та встановлення винних осіб. Верховний Суд: ОГЛЯД РІШЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ (За період з 11.02.2019 по 15.02.2019р.р.)
10
« : 21 Лютого 2019, 06:40:27 »
Верховный Суд в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда при рассмотрении иска о взыскании задолженности по выплате заработной платы пришел к выводу, что для получения даже минимальной зарплаты рабочий должен выполнить нормы труда.
В постановлении от 11 февраля по делу № 736/675/17 разъяснено, что оплата труда не ниже уровня минимальной заработной платы не является безусловной гарантией и требует от работника выполнения нормы труда.
ВС согласился с выводом низших судов об отсутствии оснований для взыскания с предприятия в пользу доярки заработной платы за ноябрь 2004 года в размере 48,76 грн. поскольку истица не доказала, что в указанный месяц полностью выполнила месячную, почасовую норму труда (объем работ) и имеет право на получение заработной платы в большем размере, чем ей выплачено. При этом, документы, на основании которых истице выплачена в ноябре 2004 года заработная плата именно в размере 188,24 грн ответчик не имеет возможности предоставить в связи с окончание срока их хранения и уничтожением.
"Доводы кассационной жалобы о том, что ответчик не сообщил ей в установленный законом срок о введении на предприятии новых норм труда и изменении существующих не имеют значения для рассмотрения этого дела, поскольку в любом случае размер минимальной заработной платы не является безусловной гарантией и требует от работника выполнения нормы труда", - считает ВС. Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа N 736/675/17
провадження N 61-27571св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О.В. (суддя-доповідач), Погрібного С.О., Усика Г.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство "Червоний маяк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2017 року у складі судді Чурупченка М.І. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О.К., Страшного М.М., Шарапової О.Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Червоний маяк" (далі - ПСП "Червоний маяк") про стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що працювала у відповідача дояркою повний робочий день, проте у листопаді 2004 року їй виплачена заробітна плата у розмрі 160,87 грн. що є нижче встановленої мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, недоплачена заробітна плата становить 225,86 грн. що призвело до порушення її прав на оплату праці. Представник позивача в судовому засіданні зменшив позовні вимоги, посилаючись на те, що ОСОБА_4 у листопаді 2004 року отримала заробітну плату у розмірі 188,24 грн. а мінімальний розмір заробітної плати станом на 01 вересня 2004 року становив 237,00 грн.
Враховуючи наведене, з урахуванням зменшення позовних вимог, позивач просила стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату в розмірі 48,76 грн.
Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачу правомірно здійснено оплату праці за листопад 2004 року у розмірі 188,24 грн відповідно до положень статті 111 КЗпП України за фактично виконану нею роботу, а відтак вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до вимог статті 95 КЗпП України та статті 3 Закону України "Про оплату праці" оплата праці не нижче рівня мінімальної заробітної плати не є безумовною гарантією та вимагає від працівника виконання норми праці.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до положень частини першої статті 3 Закону України "Про оплату праці" в редакції, чинній станом на листопад 2004 року, мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Доказів того, що ОСОБА_4 у листопаді 2004 року повністю виконала місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) в матеріалах справи немає, крім того, позивач на це під час розгляду справи не посилалася.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_4 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2017 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник вказує на те, що відповідно до положень статей 2, 13, 24, 32, 50, 50, 85, 86, 95 КЗпП України, доярці, яка виконала норму праці встановлену в колективному договорі, власник підприємства, або уповноважений ним орган зобов'язаний виплатити заробітну плату не нижче мінімального розміру встановленого законом. При ухваленні оскаржуваних рішень суди не застосували до спірних правовідносин положення статті 86 КЗпП України, відповідно до вимог яких про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніш як за один місяць до запровадження. Відсутні також докази щодо погодження норм праці з виборним органом первинної профспілкової організації. Судами не застосовано положення частини третьої статті 32 КЗпП України.
Заперечень на касаційну скаргу на адресу суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень на неї.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон від 03 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Заперечень на касаційну скаргу на адресу суду не надходило.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час їх ухвалення) щодо законності та обґрунтованості.
Судом установлено, що з 24 травня 1979 року по 27 лютого 2015 року ОСОБА_4 працювала в ПСП "Червоний маяк" дояркою. Заробітна плата ОСОБА_4 за листопад 2004 року склала 188,24 грн. її нарахування проводилося за відрядною формою оплати праці, що підтверджується довідками ПСП "Червоний маяк" від 12 червня 2017 року N 160 та N 161.
Згідно з копії відомості про заробіток (дохід) ОСОБА_4 за звітний період від 14 лютого 2005, наданої Корюківським об'єднанням управління Пенсійного фонду України, за листопад 2004 року позивачу нарахована заробітна плата у розмірі 188,24 грн.
У 2004 році у ПСП "Червоний маяк" діяли норми обслуговування та розцінки із оплати праці робітників тваринництва на 2004 рік.
Відповідач позбавлений можливості надати суду первинну документацію (наряди та відомості з роботи) із виконання позивачем норм виробітку, копію колективного договору, що діяв на підприємстві в листопаді 2004 року, оскільки термін зберігання цих документів минув.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України "Про оплату праці" (в редакції від листопада 2004 року) мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче
якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну,
погодинну норму праці (обсяг робіт).
Статтею 21 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання ним виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Відповідно до статті 111 КЗпП України при невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата проводиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.
Згідно із частиною першою статті 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Розцінка оплати праці за одиницю продукції може розраховуватися як для окремих категорій робітників ферми, так і всього колективу з наступним розподілом її між кваліфікаційними групами та всередині їх через відповідні коефіцієнти, а за умов організації праці, побудованій на принципах суміщення професій і взаємозаміні у виконанні робіт, розподіл оплати між членами колективу може здійснюватися порівну пропорційно відпрацьованому часу.
Відповідно, оплата праці не нижче рівня мінімальної заробітної плати не є безумовною гарантією та вимагає від працівника виконання норми праці.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи наведене, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди належним чином оцінивши подані сторонами докази, дійшли правильного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за листопад 2004 року у розмірі 48,76 грн. оскільки позивач не довела, що у зазначений місяць повністю виконала місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) та має право на отримання заробітної плати у більшому розмірі ніж їй виплачено. При цьому, документи, на підставі яких позивачу виплачена у листопаді 2004 року заробітна плата саме у розмірі 188,24 грн відповідач не має можливості надати у зв'язку із закінчення терміну їх зберігання та знищенням.
Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не повідомив її у передбачений законом строк про запровадження на підприємстві нових норм праці та зміну існуючих не мають значення для розгляду цієї справи, оскільки у будь-якому випадку розмір мінімальної заробітної плати не є безумовною гарантією та вимагає від працівника виконання норми праці.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким суди надали належне обґрунтування, а переоцінка доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Ступак С.О. Погрібний Г.І. Усик
11
« : 19 Лютого 2019, 10:19:04 »
Верховный Суд в составе коллегии судей Второй судебной палаты Кассационного гражданского суда обязал "Укрпошту" привести процедуру направления судебных сообщений рекомендованными письмами, в частности в части отметок о причинах их невручения, в соответствие с требованиями гражданского процессуального законодательства.
Суд отметил, что "Укрпошта" систематически нарушает правила вручения судебных повесток, оставляя в ящиках адресатов сообщения о том, что письмо хранится на почте, а потом возвращает эти заказные письма с отметкой "в связи с окончанием установленного срока хранения" (после 5 дней). ВС объяснил, что такая отметка не является причиной невручения судебного сообщения. Эта отметка не раскрывает истинные причины невозможности вручить адресату соответствующее рекомендованное письмо. Следовательно, подобная отметка не дает суду процессуальных оснований для определения факта надлежащего уведомления стороны по судебному делу, в частности, не определяет, отказался ли адресат от получения судебного сообщения, отсутствует ли адресат, выявлено ли лицо, которому адресована судебная повестка, по месту жительства.
Закон о почтовой связи и Правила предоставления услуг почтовой связи не предусматривают для судебных сообщений, направленных заказным письмом, справки с указанием причины возвращения - "в связи с окончанием установленного срока хранения", заверенной подписью работника почтовой связи и отпечатком календарного штемпеля. Указанное по сути не является причиной невручения, а является причиной возвращения. При возвращении заказного письма с отметкой "Судебная повестка" должны указываться причины невручения, а не причины возвращения.
Суд вынес частное определение, поскольку практика пересылки почтовых сообщений, которая сложилась в "Укрпоште", приводит к существенным злоупотреблениям процессуальными правами со стороны недобросовестных участников судебных споров с целью затягивания рассмотрения дел судами, избежания участия в судебных заседаниях, или создание организационно-процессуальных условий для отмены в будущем справедливых по сути судебных решений.
"Укрпошта" должна сообщить ВС об исполнении указаний, которые содержатся в этом определении, до 23 апреля 2019 года. Окрема ухвала
23 січня 2019 року
м. Київ
справа N 761/15565/16-ц
провадження N 61-7365св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В.С., Мартєва С.Ю., Пророка В.В. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Фаловської І.М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Верховним Судом розглянута справа N 761/15565/16-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ спільного майна подружжя та стягнення грошової компенсації за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 11 січня 2018 року.
2. Розглядаючи справу Шевченківський районний суд міста Києва у відповідності до вимог статті 74 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року N 1618-IV (в редакції, чинній на момент здійснення процесуальних дій судом першої інстанції, далі - ЦПК України 2004) неодноразово направляв рекомендованими листами судові повідомлення відповідачу у цій справі щодо розгляду зазначеним судом відповідної справи. Ці судові повідомлення направлялись на поштову адресу, яка співпадає з адресою реєстрації відповідача відповідно до офіційної довідки адресно-довідкового підрозділу Головного управління Державної міграційної служби України у місті Києві. При направленні зазначених рекомендованих листів Шевченківський районний суд міста Києва користувався послугами підприємства поштового зв'язку Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" (далі - ПАТ "Укрпошта").
3. Копію заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року також було направлено зазначеним судом відповідачу рекомендованим листом з використанням послуг ПАТ "Укрпошта".
4. Постановою Апеляційного суду міста Києва від 11 січня 2018 року заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2017 року було скасовано, в тому числі через те, що апеляційний суд встановив факт неналежного повідомленні відповідача судом першої інстанції про розгляд зазначеної справи. Зокрема, апеляційний суд встановив, що відповідачу направлялися відповідні судові повістки, однак всі конверти з ними повернулися на адресу суду першої інстанції з відміткою "за закінченням встановленому строку зберігання". Копію заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2017 року було направлено відповідачу 20 березня 2017 року. Відповідний конверт 03 квітня 2017 року повернувся на адресу суду першої інстанції з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
5. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини в зв'язку з невідповідністю процедури направлення судом рекомендованими листами судових повідомлень процедурі, передбаченій ЦПК України 2004 стали законною підставою для скасування рішення суду першої інстанції, в тому числі й для Верховного Суду. Зазначена невідповідність процедури направлення судових повідомлень вимогам ЦПК України 2004 відбулась не з вини суду першої інстанції. Приведення її у відповідність до вимог ЦПК України 2004 перебувало поза повноваженнями суду першої інстанції.
6. Нажаль зазначена практика ПАТ "Укрпошта" (в редакції Статуту від 2018 року - Акціонерне товариство "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") щодо реалізації відправлення судових повідомлень рекомендованими листами має сталий характер, не відповідає вимогам законодавства та за певних обставин фактично унеможливлює розгляд судами справ, у яких передбачено виклик сторін, без порушення вимог цивільного процесуального законодавства.
7. Відповідно до частини п'ятої статті 74 ЦПК України 2004 судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених ЦПК України 2004, разом з копіями відповідних документів надсилається, зокрема поштою рекомендованим листом із повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
8. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином (абзаци четвертий та п'ятий частини п'ятої статті 74 ЦПК України 2004).
9. Згідно із вимогою частини першої та другої статті 76 ЦПК України 2004 судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
10. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності -відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування (частина третя статті 76 ЦПК України 2004).
11. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду (частина друга статті 76 ЦПК України 2004).
12. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою (частина восьма статті 76 ЦПК України 2004).
13. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (частина четверта статті 76 ЦПК України 2004).
14. Зазначеним нормам ЦПК України 2004 за своєю суттю кореспондують частина шоста статті 128 (з уточненням щодо рекомендованого листа з повідомлення про вручення), пункт 2 частини сьомої статті 128, частини перша -четверта та дев'ята статті 130 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України), якими суди послуговуються на сьогоднішній день.
15. Більше того, зі змісту частини восьмої статті 128 ЦПК України випливають конкретні відмітки, які мають робитись щодо судових повідомлень особами, які здійснюють їх поштову доставку у вигляді рекомендованих листів.
16. Вищезазначені положення цивільного процесуального законодавства не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", така відмітка не передбачена як причина невручення судового повідомлення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист. Отже, подібна відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особа, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання.
17. Практика фактичного залишення у абонентських поштових скриньках адресатів інформації про необхідність забрати у відділенні АТ "Укрпошта" рекомендований лист з судовим повідомленням, який не вручений особисто адресату, (з подальшим поверненням цього листа суду-відправнику через п'ять днів без встановлення передбачених цивільним процесуальним законодавством причин його невручення) не дає можливості суду встановити зазначені обставини щодо адресата та у відповідності до них визначити факт належного повідомлення адресата. Зазначене в певній мірі позбавляє сенсу рекомендовані листи як елемент визначеності в процедурах повідомлення сторін спору у цивільному процесі. Разом з тим, така практика, враховуючи, що відповідні рекомендовані листи АТ "Укрпошта" повертає до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання", сприяє широким можливостям зловживання процесуальними правами, оскільки адресат може безкінечно не з'являтись за відповідним рекомендованим листом до відділення АТ "Укрпошта", уникати особистої зустрічі з працівниками АТ "Укрпошта", а відтак, фактично унеможливлювати розгляд судом спору у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства з застосуванням такого механізму доставки повідомлення сторін спору як рекомендовані листи з повідомленням про вручення.
18. Очевидним є те, що суди не можуть безпосередньо виконувати зазначені вимоги цивільного процесуального законодавства щодо передачі повідомлень під розписку та повернень їх собі з зазначенням причин невручення. Ці функції покладено на особу, яка надає послуги поштового зв'язку.
19. Відповідно до умов пункту 2.3. Статуту АТ "Укрпошта", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 14 грудня 2018 року N 611 (далі - Статут), АТ "Укрпошта" у своїй діяльності керується Конституцією України, законодавством України, у тому числі законодавством щодо запобігання корупції, актами Всесвітнього поштового союзу, Статутом, а також внутрішніми документами АТ "Укрпошта", прийнятими відповідно до Статуту.
20. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 року N 10-р "Про національного оператора поштового зв'язку" АТ "Укрпошта" є національним оператором поштового зв'язку.
21. Закон України від 04 жовтня 2001 року N 2759-III "Про поштовий зв'язок" (далі - Закон про поштовий зв'язок) згідно його преамбули визначає правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку, а також регулює відносини між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв'язку і користувачами їх послуг.
22. Відносини у сфері надання послуг поштового зв'язку регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України і прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина перша статті 2 Закону про поштовий зв'язок).
23. Абзац другий та восьмий частини першої статті 3 Закону про поштовий зв'язок основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку зазначають захист інтересів користувачів у сфері надання послуг поштового зв'язку та єдність правил, стандартів і норм у сфері надання послуг поштового зв'язку.
24. Згідно з абзацами шістнадцятим та дев'ятнадцятим частини першої статті 1 Закону про поштовий зв'язок пересилання поштових відправлень - сукупність операцій з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень. послуги поштового зв'язку - продукт діяльності оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій, спрямований на задоволення потреб користувачів.
25. Оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх поштових відправлень, до яких, зокрема, належать рекомендовані листи (абзац четвертий пункту 8 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N 270 в редакції, чинній на момент направлення копії відповідного судового рішення (далі - Правила). Рекомендованим поштовим відправленням є, зокрема, реєстрований лист, який приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення (абзац двадцять сьомий пункту 2 Правил). У разі подання для пересилання, зокрема, реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу (абзац перший пункту 62 Правил).
26. Згідно із абзацом восьмим пункту 2 Правил вручення поштового відправлення - виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення одержувачу.
27. Відповідно до абзацу вісімнадцять пункту 2 Правил повідомлення про вручення поштового відправлення - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення та прізвище одержувача.
28. Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (абзац другий пункту 17 Правил).
29. Відповідно до абзацу третього пункту 116 Правил у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
30. АніЗакон про поштовий зв'язок, ані Правила не передбачають для судових повідомлень, направлених рекомендованим листом, довідки із зазначенням причини повернення - "за закінченням встановленого строку зберігання", яка засвідчується підписом працівника поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля. Зазначене за своїм сутнісним змістом не є причиною невручення, а є причиною повернення. З зазначених норм права випливає, що у разі повернення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", мають зазначатись причини невручення, а не причини повернення такого рекомендованого листа.
31. Згідно абзацу другого пункту 2.1. Статуту АТ "Укрпошта" здійснює надання послуг поштового зв'язку, зокрема універсальних послуг поштового зв'язку на всій території України, з метою повного задоволення потреб користувачів у послугах поштового зв'язку та забезпечення ефективного розвитку єдиної національної мережі поштового зв'язку України.
32. Приведення АТ "Укрпошта" процедури направлення судових повідомлень рекомендованими листами, зокрема відміток про причини їх невручення, у відповідність до вимог цивільного процесуального законодавства, зокрема ЦПК України, забезпечить судам можливість належним чином виконувати свої процесуальні обов'язки та ефективно здійснювати правосуддя, усуне практику, яка дає можливість суттєвих зловживань процесуальними правами з боку недобросовісних учасників судових спорів з метою затягування розгляду спорів у судах, уникнення участі у судових засіданнях, або створення організаційно-процесуальних умов для скасування у майбутньому справедливих за суттю судових рішень.
33. Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 ЦПК України, може постановити окрему ухвалу.
34. Суд, виявивши при вирішенні спору недоліки в діяльності юридичної особи, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вона учасником судового процесу (згідно із частиною першою статті 262 ЦПК України).
35. Окрема ухвала надсилається відповідній юридичній особі, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (згідно із частиною шостою та сьомої статті 262 ЦПК України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 262, 420 ЦПК України, частиною другою статті 6 Закону про судоустрій і статус суддів,
УХВАЛИВ:
1. Направити окрему ухвалу до Акціонерного товариства "Укрпошта".
2. Звернути увагу Акціонерного товариства "Укрпошта" на необхідність усунення зазначених в окремій ухвалі виявлених судом недоліків в діяльності цього товариства та запобігання їх повторенню у майбутньому.
2. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в цій ухвалі, суд встановлює строк для надання відповіді Акціонерним товариством "Укрпошта" - до 23 квітня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: Висоцька В.С.
Мартєв С.Ю.
Пророк В.В.
Сімоненко В.М.
Фаловська І.М.
12
« : 06 Лютого 2019, 11:47:57 »
"База фишинговых сайтов, выманивающих реквизиты платежных карт, — через которую вы можете проверить репутацию платежного сервиса, которым намерены воспользоваться для проведения платежной операции." ССЫЛКА на сайт Єма
13
« : 30 Січня 2019, 09:47:00 »
Numbeo является крупнейшей в мире базой данных, предоставленных пользователями, о городах и странах по всему миру. Numbeo предоставляет актуальную и своевременную информацию об условиях жизни в мире, включая стоимость жизни, показатели жилья, здравоохранения, дорожного движения, преступности и загрязнения. Стоимость жизни: сайт Numbeo
14
« : 22 Грудня 2018, 13:52:07 »
Міністерство фінансів України - власник порталу.
ДУ ВІдкриті Публічні Фінанси - адміністратор порталу відповідно до постанови КМУ.
Проект реалізується за підтримки програми «Ефективне управління державними фінансами», що провадиться федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, за дорученням Урядів Німеччини та Великої Британії. Public Finance Management Reform Державний веб-портал бюджету для громадян.
15
« : 22 Грудня 2018, 13:37:14 »
Водії відтепер можуть зайти у свій е-кабінет та скористатися низкою послуг, наприклад, переглянути інформацію про свої водійські посвідчення (національне та міжнародне); дізнатися всю інформацію про свої транспортні засоби (технічні характеристики, право власності, історії авто); перевірити, чи не накладені обтяження на ТЗ; одержати повну інформацію про адмінпорушення.
Доступ до е-кабінету здійснюватиметься за допомогою цифрового підпису, BankID або MobileID. Електронний кабінет водія
|
