Доброго дня!
Прошу допомоги у наступній ситуації.
Є квартира в якій я прописаний (далі
ПРОПИСАНИЙ), а власником (далі
ВЛАСНИК) є мій батько, який в ній не прописаний і не проживає. З липня 2014 року, коли замість ЖЕКів постачальниками послуг з централізованого опалення стали місцеві
ТЕПЛОЕНЕРГО, рахунки нами не оплачувались.
Нижче для зручності привожу хронологічний порядок подій (дати та цифри умовні, оскільки на суть не впливають):
1. 01.01.2016 -
Судовий Наказ (далі СН) за заявою
ТЕПЛОЕНЕРГО де боржником вказано
ПРОПИСАНОГО. Період стягнення
з 07/2014 по 12/2015. Сума стягнення
1000 грн.
2. 01.02.2016 – Заява про скасування СН, в якій серед іншого сказано, що належним боржником є
ВЛАСНИК, а не
ПРОПИСАНИЙ (зокрема і особовий рахунок в
ТЕПЛОЕНЕРГО відкритий саме на
ВЛАСНИКА)
3. 01.03.2016 – Ухвала суду про скасування СН
4. 01.04.2016 – пропозиція
ПРОПИСАНОМУ від
ТЕПЛОЕНЕРГО підписати договір на надання послуг.
5. 01.05.2016 – відповідь
ПРОПИСАНОГО з відмовою від підписання договору, в якій серед іншого знову звертається увага на те, що договірні відносини слід встановлювати з
ВЛАСНИКОМ.
6. 01.06.2016 – відкриття
СПРАВИ за позовом
ТЕПЛОЕНЕРГО щодо стягнення заборгованості за послуги з
ПРОПИСАНОГО в сумі
1000 грн (відповідає сумі у скасованому СН)
7. 01.07.2016 – Заява
ТЕПЛОЕНЕРГО про залучення співвідповідачем
ВЛАСНИКА8. 01.08.2016 –
ТЕПЛОЕНЕРГО збільшує позовні вимоги на суму
2000 грн – за період з
01/2016 по 07/2016. Ціна позову тепер
3000 грн.
9. 01.09.2016 –
ВЛАСНИК надає письмові
Заперечення,
Клопотання про залишення без розгляду (
К-РОЗГЛЯД) та Клопотання про залишення без руху (
К-РУХ).
10. 01.10.2016 – Ухвали суду про відмову в задоволенні обох клопотань.
Текст в обох Клопотаннях однаковий, відрізняється лише прохальною частиною. Той же текст є одним з пунктів заперечень.
Сам текст:Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. В контексті цієї справи таким боржником, як ми зазначили в запереченнях на позов, може бути лише ВЛАСНИК.
Згідно із ч.3 ст.118 ЦПК позовна заява щодо вимог, визначених у ч.1 ст.96 ЦПК, може бути подана тільки в разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Відповідно до ч.6 ст.119 ЦПК до позовної заяви мають бути додані копії ухвали про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
Згідно п.1 ч.1 ст.121 ЦПК та п.6 ч.3 тієї ж статті, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК або без дотримання порядку, визначеного ч.3 ст.118 ЦПК, залишається без руху і повертається заявнику.
Відповідно до п.8 ст.207 позовна заява залишається без розгляду, якщо провадження у справі відкрите за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.119 та 120 ЦПК.
Отже, з вищенаведеного слід зробити висновок, що позивач не дотримався встановленого законом порядку реалізації права на звернення в суд, оскільки:
1. в долученій до позовної заяви ухвалі про скасування судового наказу від 01.03.2016 боржником, замість ВЛАСНИКА., зазначено неналежну особу – ПРОПИСАНОГО
2. до Заяви про збільшення позовних вимог від 01.08.2016, якою ціну позову збільшено з 1000 грн до 3000 грн, взагалі не долучено жодної ухвали за результатами розгляду заяви на видачу судового наказу щодо суми заборгованості, яка складає різницю ціни позову після і до збільшення позовних вимог, а саме 2000 грн (3000 – 1000 = 2000).
Іншими словами, в контексті даної справи, вірним порядком реалізації права позивача на звернення в суд для стягнення заборгованості яка, на його думку, виникла у сумі 3000 грн мав би бути наступний:
1. Звернення до суду в порядку наказного провадження із:
- заявою на видачу судового наказу щодо стягнення боргу з ВЛАСНИКА у сумі 3000грн.
або
- декількома заявами на видачу судових наказів щодо стягнення боргу з ВЛАСНИКА, в яких разом заявлятиметься заборгованість, що утворить ту ж суму 3000 грн
2. Звернення до суду в порядку позовного провадження з долученою(-ними) до позовної заяви ухвалою (-ами) за результатами розгляду заяви (-ав) на видачу судового (-их) наказу (-ів).
Прохальні частини Клопотань:
1. К-РОЗГЛЯД:
Відповідно до п.8 ст.207 та на підставі викладеного, просимо Залишити позовну заяву без розгляду
2. К-РУХ:
Згідно п.1 ч.1 і п.6 ч.3 ст.121 ЦПК та на підставі викладеного, просимо Залишити позовну заяву без руху
Прохальна частина Заперечень: Відмовити у позові повністю
Відмову у задоволенні клопотань суддя мотивував тим, що потрібно було з викладених в них мотивів оскаржувати відкриття провадження у справі. Самих Ухвал про відмову в задоволенні
К-РОЗГЛЯД та
К-РУХ наразі на руках не маємо, та й сенсу в них наразі не бачимо, оскільки вони окремо не оскаржуються, про що суддя нагадав.
Під час судового засідання 01.10.2016 нами також було
усно озвучено третій варіант клопотання – про залишення без
РУХУ в частині позовних вимог на
1000 грн (оскільки до позову долучено ухвалу про скасування СН, хоча і з неналежним боржником) та без
РОЗГЛЯДУ в частині збільшених позовних вимог на
2000 грн (не долучено жодної ухвали за наслідками розгляду заяви на видачу СН).
Питання до форумчан наступні:1. Наскільки правомірною ви вважаєте відмову судді задовольнити К-РОЗГЛЯД, К-РУХ та третього усного клопотання?
2. Беручи до уваги, що текст клопотань дублюється в запереченнях ВЛАСНИКА, чи повинен суддя залишити справу без РУХУ чи без РОЗГЛЯДУ повністю або частково при винесенні РІШЕННЯ, зважаючи що прохальній частині заперечень ВЛАСНИКА є лише прохання «Відмовити у позові повністю»?
3. Чи є потреба заявляти ще якісь клопотання з приводу залишення без РУХУ та без РОЗГЛЯДУ, чи в цьому плані ми вже зробили все що могли (звичайно окрім повторних клопотань того ж змісту)?
4. Чи все ж таки чекати РІШЕННЯ і якщо наші аргументи в ньому не будуть відображені, посилатись на порушення судом норм ЦПК вже в апеляційній скарзі?
Наперед вдячний за відповіді!
