|
Перегляд Повідомлень
This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.
Messages - stepan
Сторінок: 1 [2] 3 4 ... 147
16
« : 25 Червня 2020, 02:53:31 »
втратив страх... поліз до корита та став публічною особою, за що і поплатився.
Він не поплатився, сьогодні він рятує Київ від наслідків надзвичайної ситуації (вірогідно не маючи страху перед наслідками). Мабуть користується надзвичайною довірою мера... 2 квітня 2020 г.
Радник Київського міського голови, секретар Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Володимир Бондаренко про обмежувальні протиепідемічні заходи в столиці https://www.youtube.com/watch?v=2ao7IfpKYKk 24 червня, 2020,
Радник київського міського голови та секретар Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Володимир Бондаренко пояснив, що, попри заяву МОЗ, карантин в столиці послабили, адже почала діяти нова постанова уряду.
https://zik.ua/news/Kyiv/u_kmda_poiasnyly_chomu_poslabyly_karantyn_u_stolytsi_popry_zaiavu_moz_972733
18
« : 16 Травня 2020, 17:55:14 »
Дякую!
Зрозуміло.
19
« : 14 Травня 2020, 23:52:30 »
То визначено кодексами (ЦПКУ, ГПКУ, КАСУ).
Так в справі http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88138144 суди першої та апеляційної інстанції у відповідності з ЦПКУ вирішили, що спір повинен розглядатись в порядку господарського судочинства... провадження у справі, суд першої інстанції керувався тим, що спір стосується припинення діяльності юридичної особи, а вимога скасувати державну реєстрацію юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливість мати господарські права та обов`язки) і не є таким, що виникає у зв`язку зі здійсненням цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, а тому є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності конкретної юридичної особи - ОСББ «Соборності-19». При цьому зазначено, що ці спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88138144
Але ВП ВС вирішила, що цей спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.У справі, яка переглядається, позивач не є власником квартири та/або нежитлового приміщення ОСББ «Соборності-19», не є його членом, оспорює створення цієї юридичної особи, оскільки вважає, що останнє потягло за собою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій також розташовано КП «Єдність», яке обслуговує житловий будинок, у якому і знаходиться належна позивачу на праві власності квартира, зазначаючи, що цим порушені його права користування нерухомим майном.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає, якщо фізична особа, яка не є членом ОСББ, не є співвласником майна членів ОСББ, не є власником чи користувачем нерухомого майна у будинку, у якому діє ОСББ, створення якого оспорюється, при цьому оспорює правомірність створення цього ОСББ, то такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88138144
А якщо наприклад особа арендувала квартиру в будинку, в якому не було створено ОСББ, а потім ОСББ створили, і особа вважає, що це порушує його право користування нерухомим майном (наприклад ОСББ встановив значно більшу суму сплати внесків на обслуговування будинку), на підставі наприклад того, що збори по створенню ОСББ були проведені у не відповідності з вимогами закону, то ця особа має право оскаржити створення ОСББ у порядку цивільного судочинства? Тому то у мене і виникло питання, яке я задав - "Чи означає правова позиція в цій постанові ВП ВС те, що будь яка особа, що не є власником і не є членом певного ОСББ, може подати позов проти діяльності цього ОСББ, і у цьому разі такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства?"
20
« : 14 Травня 2020, 20:25:20 »
Те що права і свободи громадянина на судовий захист захищає Конституція - то зрозуміло.
Але в Конституції не вказано в процесі якого судочинства (цивільного чи господарського) громадянин має право захищати свої права, якщо він вважає що діяльність ОСББ порушує його права.
22
« : 05 Травня 2020, 12:46:46 »
За весь цей час ніхто з суду зі мною так і не зв'язався, і поштою теж нічого не надходило ...
То мабуть треба було самому подзвонити до канцелярії, та запитати - чи зареєстровано було Ваш документ, що Ви поклали до коробки.Або можна дізнатись телефон помічника судді, та у нього запитати.
23
« : 24 Квітня 2020, 23:40:25 »
Був у суді, заяву залишив, але не в канцелярії. На вході охорона повідомила, що канцелярія документи не приймає через карантин, а біля входу стоїть картонна коробка для прийняття таких документів. Мені, як і іншим відвідувачам, довелося залишити заяву там. Доводиться сподівтись на їхню порядність, бо відмітки про прийняття з вхідними номерами ніхто тепер не ставить, і мій другий примірник я залишив собі без відміток. Охорона тільки перепитала, чи залишив я контактні дані в заяві, а там вказані адреса і домашній тел. Маю надію, що хоча б передзвонять.
Взагалі, на вході об'ява про режим на час карантину - особистих прийомів нема, справи на ознайомлення не видаються, документи надсилаються поштою або на e-mail (тобто ті документи очевидно в суді я забрати не зможу), і рекомендують сторонам клопотати про перенесення СЗ на час після карантину. Гірше за все, що мені скоріш за все доведеться і відзив та інше кидати так у коробку, якщо звісно отримаю нарешті документи...
Можливо канцелярія на наступний день (тобто вже в понеділок) надасть Вам по телефону реєстраційний номер поданих Вами документів. У мене було призначено с.з. у Шевченк. суді м. Києва, на наступний день після введення карантину. Я прийшов на засідання, відповідач взагалі не прийшов. С.з. навіть не розпочинали, вийшов помічник судді і сказав мені, що справа знімається з розгляду(без ухвали суду???).Ніяких документів на підпис не надали.Чекайте, вас повідомлять повісткою...
24
« : 14 Квітня 2020, 02:16:10 »
Міністерство юстиції презентувало сайт, присвячений аналізу та опису юридичного протистояння з Росією, повідомив міністр юстиції Денис Малюська https://lawfare.gov.ua
25
« : 16 Березня 2020, 23:37:27 »
Питання виникає - чи має право КП "Київтеплоенерго" вимагати стягнення боргу за послуги надані ПАТ "Київенерго" до лютого 2017 р. (тобто поза межами трирічного строку позовної давності, відраховуючи від лютого 2020 р.), право вимоги на які було відступлено на користь КП "Київтеплоенерго"? ЦКУ
Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності
1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.
3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Заявление было?
Не було ні заяви, ні суду, бо "Київтеплоенерго" ще навіть позов не подав до суду... Але інфляційні та 3% річних вже почав нараховувати. Питання в тому, що "Київтеплоенерго" набув від "Київенерго" за договором право вимоги на борги, що виникли до 01.05.18 р., а строк позовної давності на сьогодні спливає починаючи від дати - березень 2017 р. Тобто "Київтеплоенерго" теоретично може подати позов сьогодні за "свій період", з 01.05.18 р. до сьгодні, та додати до нього позовні вимоги за період з березня 2017 р. до 01.05.18 р., і представити борг за цей період у вигляді однієї, не деталізованої по місяцях суми заборгованості. А заборгованість перед "Київенерго" виходить за межі трирічного строку позовної давності, але "Київтеплоенерго" може теоретично представити всю суму боргу перед "Київтеплоенерго" як таку, що виникла у межах трирічного строку позовної давності. То питання в тому - чи має право "Київтеплоенерго" додати до своїх позовних вимог борг "Київенерго" у не деталізованому вигляді, тобто однією сумою, право вимоги на яку "Київтеплоенерго" отримав за договором з "Київенерго"?
26
« : 15 Березня 2020, 18:14:06 »
У рахунку повідомленні від КП ГІОЦ з"явилось таке повідомлення: Увага!У рахунках - повідомленнях за "Лютий 2020" проведено нарахування 3% річних та інфляційної сладової боргу соживачам , які не вчасно та/або у неповному обсязі здійснювали оплату за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
До уваги споживачів, у яких наявна заборгованість за послуги, надані до 01.05.2018 р. ПАТ "Київенерго", та право вимоги на які було відступлено на користь КП "Київтеплоенерго", відповідно до договору відступлення права вимоги (цесіі) від 11.10.2018 р. №602-18, сума заборгованості відображена у єдиному рядку із поточними нарахуваннями за послуги КП "Київтеплоенерго". Питання виникає - чи має право КП "Київтеплоенерго" вимагати стягнення боргу за послуги надані ПАТ "Київенерго" до лютого 2017 р. (тобто поза межами трирічного строку позовної давності, відраховуючи від лютого 2020 р.), право вимоги на які було відступлено на користь КП "Київтеплоенерго"?
27
« : 15 Березня 2020, 16:51:51 »
Водоканал нараховує норму 7 куб.м на особу, посилаючись на ДБН В.2.5-64:2012 додаток 3-норми витрат води споживачами.
В Києві "Водоканал" нараховує 11 куб. м. на особу при відсутності лічильника.
28
« : 15 Березня 2020, 15:39:51 »
Хочу подати таке ЗАЯВА
про недопустимість доказів та відсутність належних доказів у позивача
По справі №760/10505/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» (далі позивач) до ... (далі відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відкрито провадження №2/760/4847/18.
Згідно ч.7 ст. 81 «Обов’язок доказування і подання доказів 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом», проте судом без відповідних клопотань про це з боку позивача витребувано у відповідача свідоцтво про право власності на квартиру.
14 березня 2019 року відповідач виконав вимогу суду та надав таке свідоцтво разом із своїми запереченнями проти позову.
29 січня 2020 року відповідач подав клопотання про визнання доказів позивача недопустимими, а відтак позивач не довів що він є належним позивачем, як і те що відповідач також належний. Обидва клопотання мали бути подані ще на попередньому судовому засіданні, яке не відбулося через неповідомлення відповідача.
Щодо відсутності належних доказів у позивача.
Позивачем не надано доказів того, що він пропонував відповідачу укласти ДВА договори (оферти) на утримання будинку і ПРИБУДИНКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ, з двома обов’язковими додатками, та ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ОПАЛЕННЯ.
– Не доведено, що позивач є виконавцем цих послуг, що послуги надавалися і відповідної якості. Не наданий розрахунок складових тарифу по утриманню будинку відповідача (один із додатків до договору).
– Не надані акти виконаних робіт та витрат по всім складовим тарифу за весь період позовних вимог.
– Не наданий договір між позивачем і «Київенерго» про надання послуги з централізованого теплопостачання до будинку відповідача.
– Не надано двосторонніх актів звірки з «Київенерго» по кількості наданої теплової енергії в Гкал. за опалювальні періоди позовних вимог.
– Не надано помісячних табуляграм, які показують кількість наданих Гкал. на будинок відповідача за відсутності будинкового теплолічильника.
– Не надано актів перерахунку із відповідачем після закінчення опалювальних періодів.
Звертаю увагу суду, що відсутність цих доказів ставить під сумнів надання комунальних послуг відповідачу і їх якість. Також звертаю увагу суду, що в рахунках наданих відповідачем разом із його поясненнями фігурує ВСП «Залізничний», а пізніше КП «Залізничне», яке не ліквідоване і могло бути належним позивачем. Проте позивач не довів що є правонаступником останнього і має право представляти його інтереси.
Звертаю ще раз увагу суду, що до 2014 року виконавці ЖКП не були визначені. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2006 р. у справі № 2а-1405/06 скасоване рішення КМР від 24.11.2005 р. №427/2888 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва». Інших рішень не було.
Звертаю увагу суду на відповідь Департаменту земельних ресурсів КМДА (Додаток 10 пояснень відповідача), в якій зазначається, що для будинку відповідача:
« У міському земельному кадастрі земельної ділянки за адресою – вул. Єреванська, ... – не зареєстровано.
…
на теперішній час роботи по встановленню меж прибудинкових територій (земельних ділянок) не були проведені». В розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і ПРИБУДИНКОВИХ ТЕРИТОРІЙ присутня площа земельної ділянки, яка не виділена в натурі, тобто не визначена, а отже збирання платежів за її прибирання НЕЗАКОННЕ.
На підставі викладеного, та згідно ч.1. ст. 78 та ч.7 ст. 81 ЦПК прошу свідоцтво про право власності на квартиру відповідача визнати недопустимим та не брати його до уваги. Також прошу суд звернути увагу на відсутність у позивача належних доказів та права вимоги начебто боргу.
Заява
...проте судом без відповідних клопотань про це з боку позивача витребувано у відповідача свідоцтво про право власності на квартиру. То можливо Вам потрібно було зробити заяву про заперечення на дії головуючого, у відповідності до ст. 214 ЦПК, і наполягати, що б суд ці запереченнях заніс у протокол с.з., та про їх прийняття чи відхилення постановив ухвалу? Стаття 214. Головуючий у судовому засіданні
3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Я у своєму судовому процесі в Солом. суді, два рази подавав заперечення на дії головуючого на наступному засіданні, і суд зачитував ці заперечення, та залучав їх до матеріалів справи. До речі, у мене суддя також вимагав надати свідоцтво на право власності на квартиру (та ще й 2 рази наполягав), я так його і не надав, і тоді суддя сам запропонував позивачеві (проявив ініциативу) - зробити запит до БТІ. І саме про цю ініциативу я написав заяву про заперечення на дії головуючого. БТІ у моєму випадку на запит суду надав копію свідоцтва на право власності, але надав чи то тільки першу сторінку свідоцтва, чи то і зворотню сторінку, але без відмітки про державну реєстрацію свідоцтва. Можливо в БТІ і не має копії свідоцтва з печаткою на зворотній стороні свідоцтва про державну реєстрацію. Але мої зауваження про те, що право власності на нерухоме майно настає з моменту його державної реєстрації, а отже надана БТІ копія свідоцтва не може вважись належним доказом - були судом як першої, так і апеляційної інстанції проігноровані.
29
« : 12 Березня 2020, 00:37:38 »
У платіжках за лютий 2020 р. з"явились нарахування "Київтеплоенерго" інфляційних та 3% річних у платіжках при наявності боргу за гарячу воду та опалення. В постанові ВС 16 травня 2018 року по справі № 686/21962/15-ц http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838873 вказано, що 43. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
44. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).
45. Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838873 Виникло таке питання - "Київтеплоенерго" позов про стягнення заборгованості ще не подавало, але в платіжках почало нараховувати 3% ріних, та інфляційні. Якщо боржником буде сплачено заборгованість за 3 останні роки (до того, як "Київтеплоенерго" можливо подасть позов про стягнення заборгованості), то чи матиме "Київтеплоенерго" право на стягення 3% ріних, та інфляційних за 3 останні роки, та за період заборгованості, що склався поза межами 3 річного строку? А також є питання - чи має право "Київтеплоенерго" на стягнення заборгованості за послуги, які надавало "Киїенерго" поза межами 3 річного строку, і яке стало правонаступником заборгованості боржника перед "Київенерго"?
30
« : 14 Лютого 2020, 20:38:40 »
Переглядається: 1) судове рішення першої інстанції, якщо воно не скасоване і не змінено судами апеляційної (касаційної) інстанцій; 2) судове рішення апеляційної або касаційної інстанції, якщо ними, відповідно, скасоване чи змінено судове рішення першої (апеляційної) інстанції.
В моїй справі саме так і було - КАС змінив рішення суду першої інстанції про відмову в позові, та постановив задовольнити позов. Що мені не зрозуміло з Вашого посту, так це - Перо:
Крім того, н/о -це існуючи під час розгляду справи обставини (про які не було відомо), а не нові обставини, які з'явилися після її розгляду. Обставини про необхідність того, що б суд враховував правову позицію ВС в подібних правовідносинах існувала, і суд першої інстанції в своєму рішенні послався на правову позицію ВС. Але КАС не врахував правову позицію ВС, а також не встановив обставини справи, а саме не виявив наявність, чи відсутність постанови ВС про відступлення від такого висновку, що за зміненим на сьогодні ЦПК ( Про внесення змін до ЦПК https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/460-IX , від 15 січня 2020 року, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.) є підставою для перегляду постанови КАС, і це на мою думку має бути істотною для справи обставиною, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. І в змінах до ЦПК вказано, що підставами для перегляду є обставини , які не "не були відомі", а які "не були встановлені судом". Стаття 423 ЦПК:
2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6
Про внесення змін до ЦПК:
2. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/460-IX
Сторінок: 1 [2] 3 4 ... 147
|
