|
Перегляд Повідомлень
This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.
Topics - gro-za
Сторінок: 1 ... 12 13 [14] 15 16
196
« : 18 Лютого 2010, 18:06:22 »
Середня добова температура повітря у м. Києві за даними Центральної Геофізичної Лабораторії Гідрометеоцентру України протягом останніх трьох років.
Ці дані використовуються при розрахунках витрат теплової енергії для потреб опалення житлових і нежитлових приміщень, а також при перерахунках зайво нарахованих/сплачених коштів за ЦО.
197
« : 18 Лютого 2010, 17:22:01 »
http://ord-ua.com/2010/02/12/volchara-iz-obolonskogo-rajsuda/?lpage=1 - Волчара из Оболонского райсуда 12.02.2010 13:21 | 37 комментариев | документы, сигналы, суд Антон Павлович Чехов утверждал — «Краткость — сестра таланта. Но, мачеха гонорара». Судья Оболонского районного суда Киева Сергей Анатольевич Волков сумел одновременно подтвердить и опровергнуть эту мысль великого литератора. Я держу в руках определение, вынесенное судьей С.Волковым, касающееся имущества, оцениваемого в десятки миллионов долларов (речь идет об имущественном комплексе «Склад централизованной заправки самолетов», расположенном в г.Борисполь). Сей документ занимает не более трех четвертей обычного листа формата А4. Талантливый человек, этот судья Волков! Скажу больше, он талантлив вдвойне — ибо краткость в данном случае не стала мачехой гонорара, полученного Волковым. Понятно, что под «гонораром» понимается отнюдь не жалование судьи, которое господину Волкову выплачивает 5-ого и 20-го числа каждого месяца государство. Не буду скрывать — я не сомневаюсь в том, что судья Оболонского районного суда Киева Сергей Анатольевич Волков получил взятку. Причины, в силу которых я имею именно такое мнение, привожу ниже. Итак, сверхлаконичный судебный документ, изготовленный судьей Волковым 1 февраля 2010 года, содержит два резюмирующих мессиджа: отменить решение третейского суда, которым признано право на вышеуказанное имущество за компанией «Кребо-Авиасервис», и возобновить право Бориспольского межрайонного прокурора на обращение в суд по данному имущественному спору. К этому судья Волков добавил вопиюще циничное окончание — «определение обжалованию не подлежит». На мысль о вынесении заранее неправосудного решения за соответствующее материальное вознаграждение наталкивает ознакомление с материалами дела. Причем количество грубейших нарушений действующих правовых норм, в том числе — международных, не дает оснований предположить, что Волков просто ошибся. Не может опытный судья — а Сергей Волков отнюдь не вчера окончил юрфак — столь серьезно «налажать». Можем ли мы предположить, что судья Оболонского районного суда Сергей Волков не знаком с Законом Украины «О третейских судах»? Я не верю, что столь опытный судья не в курсе, что данный законодательный акт предоставляет право на обжалование решений третейских судов в течении трех месяцев (от даты вынесения решения — для тех кто принимал участие в судебном разбирательстве и от даты, когда это стало известно — для тех, кто не принимал участие в данном деле, но его интересы могут быть затронуты решением третейского суда).
199
« : 16 Лютого 2010, 09:22:07 »
Печерський районний суд міста Києва вулиця Гайцана, 4, місто Київ, 01010.
Суддя - Литвинова І.В. Справа № 2-2174-1/09.
Позивач — Захарченко Геннадій Олександрович 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 2/34, кв.20
Представник позивача - Куля Віктор Іванович, 03055, м. Київ, вул. Боткіна, 4, кв. 18, т.457-40-72.
Відповідач - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Печерськжитло», 01103, бульв. Дружби народів, 30/1,т.285-22-30 (факт, адреса) 01010, м. Київ, провулок Січневий, 8. (Юридична адреса). П/рахунок №2600130110337 в АК Промінвестбанку МФО 300012, ЄДРПОУ 03366569.
Моральна (немайнова) шкода - 5 000 гривень.
08 грудня 2009 року
ВИПРАВЛЕНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
на захист прав споживачів житлово-комунальних послуг та відшкодування
моральної (немайнової) шкоди.
У провадженні Печерського районного суді м. Києва під головуванням судді Литвинової І.В. знаходиться цивільна справа №2-2174-1/09 за первісним позовом Захарченко Геннадія Олександровича до комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерськжитло» - надалі КП УЖГ «Печерськжитло» про вчинення дій на захист прав споживачів житлово-комунальних послуг.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва під головуванням судді Литвинової І.В. від 30 листопада 2009 року по справі № 2-2174-1/09 позовну заяву Захарченко Геннадія Олександровича до КП УЖГ «Печерськжитло» залишено без руху, надавши позивачу термін до 10 грудня 2009 року для усунення недоліків.
Позивач повідомляє, що всі докази, заявлені в позовній заяві від 18.11.2009р., залишаються в силі та підтверджують кожну обставину та підстави для звернення до суду з позовними вимогами.
В зв'язку з цим, позивач вносить на розгляд суду виправлену позовну заяву з врахуванням зазначених недоліків.
1). Зміст позовних вимог.
1. Визнати незаконним та протиправним ухилення виконуючого обов'язки директора
КП УЖГ «Печерськжитло» громадянина Дворніка Сергія Петровича від обов'язку надання
належним чином обґрунтованих відповідей на звернення громадян, згідно Закону України
«Про звернення громадян».
2. Визнати неправомірним систематичне ухилення виконуючого обов'язки директора
КП УЖГ «Печерськжитло» громадянина Дворніка Сергія Петровича від обов'язку укладання
договорів з мешканцями багатоквартирних будинків на надання житлово-комунальних послуг,
передбачених статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та затверджених
постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 і від 03
вересня 2009 року №630/933-01.
3. Визнати невідповідним законодавству, юридично нікчемним, тобто таким, що не
створює жодних правових наслідків, крім своєї нікчемності. Договір від 04 вересня 2002
року «Про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території», підписаний
колишнім начальником ЖЕО-605 КП УЖГ «Печерськжитло» громадянином Дворніком С.П. і
який втратив чинність.
4. Визнати невідповідним законодавству, юридично нікчемним, тобто таким, що не створює
жодних правових наслідків, крім своєї нікчемності, Договір № 1993 від 20 липня 2007 року
про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних
приладів обліку споживання холодної та гарячої води, підписаний колишнім неіснуючим
головним інженером ЖЕО-605 КП УЖГ «Печерськжитло» і який втратив чинність.
5. Визнати недійсними та такими, що не підлягають оплаті та є нікчемними, усі
рахунки за житлово-комунальні послуги на користь Комунального підприємства «Головний
обчислювальний центр» (надалі - КП ГІОЦ) Київської міської державної адміністрації, з яким у
Захарченко Геннадія Олександровича відсутні будь-які, у тому числі договірні, правовідносини.
6. Зобов'язати виконуючого обов'язки директора КП УЖГ «Печерськжитло» громадянина
Дворніка Сергія Петровича укласти з Захарченко Геннадієм Олександровичем, у відповідності до
вимог статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Договір про надання послуг
з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, по формі та
змісту Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 03.09.2009 року
№630/933-1, зі змінами, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня
2005 року № 630 та з істотними умовами, визначеними у статті 26 того ж Закону.
7. Зобов'язати виконуючого обов'язки директора КП УЖГ «Печерськжитло» громадянина
Дворніка Сергія Петровича, у відповідності до вимог статті 29 Закону України «Про житлово-
комунальні послуги», укласти з Захарченко Геннадієм Олександровичем Договір про надання
послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за формою та змістом
Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009
року № 529, з обов'язковими додатками по п.2 і З Типового договору з визначенням
вартості кожної складової частини тарифу для будинку №2/34 по вулиці Кіквідзе в місті
Києві, відповідно до Порядку, затвердженого цією Постановою, з забезпеченням прозорості
усіх його складових, в розрахунку на 1 кв. метр загальної квартири, яка належить Позивачу,
та істотними умовами, визначеними у статті 26 того ж Закону.
8. Стягнути з КП УЖГ «Печерськжитло» на користь Захарченко Геннадія Олександровича
моральну (немайнову) шкоду, нанесену систематичними та досить тривалими порушеннями прав
споживача житлово-комунальних послуг, ігноруванням розгляду звернень громадян у розмірі 5 000,00 (П'ять тисяч) гривень.
2). Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Суперечки між Позивачем та Відповідачем з приводу неналежної якості житлово-комунальних послуг, завищення нарахувань за їх обсяги та вартість, виникли у зв'язку з систематичним порушенням останнім вимог Конституції України, Цивільного Кодексу України, ігноруванням Законів України «Про захист прав споживачів», «Про звернення громадян», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», актів цивільного законодавства, зокрема Постанов Кабінету Міністрів України (КМУ) від 08 жовтня 1992 року № 572 «Про затвердження правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», від 30 грудня 1997 року №1497 «Про затвердження Порядку надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення», від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», від 03 вересня 2009 року № 630933-01 «Про внесення змін, що вносяться до Постанови КМУ від 21 липня 2005 року № 630
«Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення та Типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», нормативно-правових актів, зареєстрованих Київським міським управлінням юстиції та внесених до державного реєстру, зокрема, розпоряджень Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 20 жовтня 2000 р. № 1887 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з водо-, теплопостачання для населення та порядку розрахунків за їх надання» від 20 червня 2002 року № 1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення», від 26 грудня 2002 року № 2306 «Про затвердження Методики проведення перерахунків за надані населенню послуги центрального опалення та централізованого гарячого водопостачання».
Іншою обставиною, яка загострює зазначені суперечки, є направлення на виконання міською владою розпоряджень КМДА від 27 січня 1997 року № 80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги (із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням КМДА від 19 травня 2000р. № 748), які не подавалися на державну реєстрацію, а відтак не можуть вважатися такими, що набрали чинності, і не можуть бути застосовані (пункт 15 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731). Зазначеними розпорядженнями встановлений порядок, відповідно до якого нарахування за житлово-комунальні послуги та отримання коштів за їх надання з подальшим розподілом між постачальником товарів, робіт та послуг здійснює Комунальне підприємство «Головний обчислювальний центр» КМДА, яке не є і не може бути визначене виконавцем житлово-комунальних послуг, не має мати жодних правовідносин, у тому числі договірних, з фізичними особами — споживачами.
В той же час, житлово-експлуатаційні організації міста, у тому числі Комунальне підприємство (КП) управління житлового господарства (УЖГ) «Печерськжитло», досить тривалий час, з дати набрання чинності постанови КМУ № 1497 (з 1 лютого 1998 р.)» фактично на протязі більш як 11 років, до листопада 2009 року ігнорують вимоги законодавства щодо надання житлово-комунальних послуг, виключно на договірних засадах, посилаючись на невизначеність їх виконавцями відповідних послуг київською владою. Остання сприяла цим порушенням, незаконно, всупереч приписам Законів України «Про теплопостачання», «Про питну воду і питне водопостачання», визначала виконавцями комунальних послуг відповідно АЕК «Київенерго» та ВАТ «Київводоканал». Таким чином, споживача комунальних послуг були незаконно позбавлені права мати договірні відносини безпосередньо з балансоутримувачем багатоквартирних будинків, яке повинно було забезпечуватися відповідно до законодавства.
Таким чином, будинки перебували у віданні балансоутримувачів, зокрема районних комунальних підприємств, таких, як «Печерськжитло», але останні по суті не несли ніякої відповідальності ні за кількість, ані за якість житлово-комунальних послуг, а також за правильність стягування коштів з населення за ні послуги.
Ці обставини були змінені на краще лише завдяки органів судової влади. Так, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2005 року у справі № 2-1703/05 (суддя -Гуменюк А.І.) визнано розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про вдосконалення системи надання населенню м. Києва послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення» від 02 серпня 1999 року № 1261 незаконним та скасовано його.
У подальшому Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2006 року (суддя Ігнатченко Н.В.) у справі № 2а-1405/06 (том.1 а.с.40-41) визнано рішення Київської ради від 24 листопада 2005 року № 427/2888 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва» невідповідним законодавству та скасовано його. Зобов'язано виконавчий орган Київської міської ради - Київську міську державну адміністрацію негайно прийняти розпорядження про визначення виконавців житлово-комунальних послуг для мешканців багатоквартирних будинків згідно з Порядком, затвердженим Наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.04.2005р. №60 та зареєстрованими
В Міністерстві юстиції України 19.05.2005 за № 541/10281. Також, зобов'язано Київську міську державну адміністрацію забезпечити дотримання балансоутримувачами житлового фонду м. Києва вимог ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо укладання зі споживачами - мешканцями багатоквартирних будинків Типових договорів про надання житлово-комунальних послуг, затверджених постановами Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р. та № 560 від 12.07.2005р. Постанова набрала законної сили 22 січня 2007р. на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва по зазначеній справі (том 1, ас.42-43). Проте, внаслідок бездіяльності міської влади, до цього часу не визначені виконавці послуг з постачання гарячої води. Ні Київенерго, ні Київводоканал, які по суті мають відношення до зазначеної проблеми і отримують кошти від населення за складові частини тарифу на гаряче водопостачання через посередництво КП ГІОЦ, ЖЕО та комунальні підприємства, відповідно до законодавства не можуть бути визначеними виконавцями цієї послуги. Тобто, сама послуга надається і споживається, але невідомо, хто є виробником та виконавцем цієї послуги.
...
(Продовження далі)
200
« : 15 Лютого 2010, 17:58:24 »
Шановні Гості та Користувачі Форуму цього сайту!
З метою уникнення непорозумінь, будь-ласка,зверніть увагу ось на яку обставину.
Перед тим, як виступати, подумайте - з якою метою. Якщо бажаєте отримати консультацію - звертайтеся у розділ ЗАПИТАННЯ. Якщо маєте актуальні повідомлення, які стосуються порушених або невизнаних прав громадян, тоді в НОВИНИ. Якщо маєте судові рішення, або процесуальні документи, направлені до суду, які будуть корисними для інших осіб, розміщуйте їх в НАРИСАХ. Відносно режиму функціонування цього сайту - направляйте короткі виступи у розділ НАШ САЙТ.
Однак, прохання не зловживати.
Як негативний приклад можу послатися на справжню бурю у склянці води, ініційовану активними Користувачами Ольга та Л.П. Погляньте на статистику, відображену у вкладенні. Чемпіоном у темі, яка стосується дописів саме цих Користувачів, виявилася тема "Просимо відновити стан наших дописів". Маємо своєрідний рекорд - 224 відвідування (!) на 15.01.2010 р., 17:45.
Питається в задачі - скільки дорогоцінного часу втрачено на цю безплідну полеміку, яка нікому і нічого не додала?
На моє сподівання, подібні історії не повинні повторюватися. Якби це була полеміка з суб'єктом владних повноважень, і не з приводу авторського права на сайті, а щодо незаконних дій чи бездіяльності, то можна було б аплодувати. Але такі суб'єкти ухиляються від будь-якого спілкування, скільки їх не заохочувати.
Не запрошую нікого продовжувати дану тему. Вона доводиться до відома, щоб замислитися.
Відносно поведінки на Форумі - читайте розділ РЕЄСТРАЦІЯ на Головній сторінці.
Тема на цьому закрита. Продовження не буде.
201
« : 15 Лютого 2010, 13:58:22 »
У цій темі будуть викладені матеріали багатьох судових справ, які вирішувалися і продовжують розглядатися в Шевченківському районному суді м. Києва.
Для початку викладена ухвала про відкриття провадження за позовом Реви Л.М. до Товариства "Комфорт".
202
« : 15 Лютого 2010, 13:24:54 »
http://www.dsnews.ua/infrastructure/infrastructure-kiev/art42667.html - Досье: Люди. Леонид Черновецкий. Гаражный кооператив им. Леонида Черновецкого Киев Ключевые слова: Леонид Черновецкий причуды Ирэна Кильчицкая №07(457) от 15 февраля 2010 Столичный муниципалитет заявил о планах начать в нынешнем году реализацию масштабного проекта «Народная парковка», который должен решить проблему недостатка парковочных мест возле жилых домов. Специалисты считают, что любое строительство во дворах противоречит нормам законодательства. А оппозиция утверждает, что истинной целью чиновников являются землеотводы части территории дворов. Еще в начале 2000-х годов градоначальник Москвы Юрий Лужков предложил реализовать проект «Народный гараж», предполагавший сооружение многоэтажных парковок во дворах жилых домов за средства самих жильцов. Этот документ должен был решить проблему разницы между количеством автомобилей и мест для их хранения, которая постоянно росла. Но около года назад мэрия Москвы окончательно признала его провал: жители не захотели инвестировать деньги в уродование собственных дворов. Примерно в это же время в Белокаменной побывала делегация Киевской горадминистрации, в составе которой находилась и первый заместитель председателя КГГА Ирэна Кильчицкая, курирующая сферу парковок в городе. Идея россиян ей, видимо, пришлась по душе, и осенью прошлого года на сайте подотчетного ей предприятия «Киевтранспарксервис» появилась программа «Народная парковка», как две капли воды похожая на проект московских коллег. А на прошлой неделе чиновники даже озвучили условия реализации проекта. «Граждане могут инвестировать средства в строительство многоэтажных паркингов из легких конструкций прямо у себя во дворе. Аккумулировать деньги и возводить объекты будет КП «Киевтранспарксервис». Цена одного машиноместа в таком случае может составить всего $3 тыс.», — утверждают в мэрии. Как и многие другие идеи столичного муниципалитета, проект «Народная парковка» вызывает у специалистов только скепсис. «Эта идея изначально мертворожденная. Во-первых, по строительным нормам возводить любые объекты можно как минимум в 30 м от стены жилого дома. В Киеве просто нет дворов, соответствующих данным требованиям. Во-вторых, реализация этой идеи возможна лишь при наличии доверия жителей к власти. А кто отдаст свои деньги КП «Киевтранспарксервис», действующему от имени Ирэны Кильчицкой и Леонида Черновецкого?» — вопрошает генеральный конструктор компании «Институт парковочных систем» Владимир Татаренко. Согласен с ним и председатель комиссии Киеврады по вопросам транспорта и связи Дмитрий Олейник, по мнению которого заявление мэрии о решении проблемы недостатка парковок — обычный популизм. «Насколько мне известно, зарегистрировать право собственности на паркоместо в здании, построенном из легких конструкций, невозможно, так как это не капитальное сооружение. А без этого инвестировать средства люди не захотят», — полагает он. Оппозиционеры утверждают, что польза от этого проекта все же будет, но получат ее не жильцы, а сами чиновники. По их мнению, истинная цель проекта — выделение земельных участков. Ведь жители сами будут способствовать передаче части придомовой территории в управление коммунальной структуре. «Оформив землеотвод, строить там паркинг совсем необязательно. Всегда можно прикрыться какими-нибудь СНиПами, техническими ограничениями, протестами жителей. А землю потом легко сдать в аренду под те же МАФы», — заявляет оппозиция. [ Илья Ратман ]
203
« : 14 Лютого 2010, 21:10:21 »
Що показує 4-тарифний лічильник ГВП типу ЛВ-4Т?
Він показує обсяги використаної підігрітої води у чотирьох тарифних зонах, визначених постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630, а саме, температура води: 1) нижча 40 градусів Цельсія; 2) в межах 40-45 градусів; 3) в межах 45-50 градусів; 4) вища 50 градусів.
Відповідно до зазначеного розподілу, при температурі гарячої води:
понад 50 град. С - плата справляється згідно з установленим тарифом;
45-49 град. С - плата зменшується на 10 відсотків за весь строк відхилення;
40-44 град. С - плата зменшується на 30 відсотків за весь строк відхилення;
нижче 40 град. С - плата не справляється за весь строк відхилення.
Крім того, ЛВ-4Т обліковує холодну воду (ХВП), тобто заміняє два звичні квартирні водолічильники.
Як це виглядає на практиці, можна побачити в доданій електронній таблиці.
204
« : 14 Лютого 2010, 15:09:55 »
Як Київенерго нараховує теплоенергію для потреб ЦО та ГВП без лічильників?
Для цього спеціалісти Київенерго давно вигадали власну Методику нарахування обсягів теплової енергії для потреб ЦО та ГВП у відсутності приладів облікуу, яка нічого спільного не має з нормативно-правовими актами.
І приховували, поки Печерський районний суд м. Києва не витребував її своєю ухвалою у цивільній справі. Методика ніким не затверджена, суперечить існуючим нормативно-правовим актам. Але ж застосовується! Бо дає можливість стягувати "заборгованість" з житлово-експлуатаційних організацій у дво-, трикратних розмірах.
Див. вкладення.
205
« : 14 Лютого 2010, 13:02:05 »
Пособие предназначено для использования при проектировании систем водяного отопления строящихся или реконструируемых жилых и общественных зданий.
1. Общая часть
1.1 Пособие охватывает круг вопросов, которые могут возникнуть при проектирова-нии насосных систем водяного отопления жилых и общественных зданий с местными и центральными регуляторами тепловой мощности.
1.2 Системы отопления должны быть, как правило, двухтрубными. Двухтрубные системы отопления должны проектироваться с радиаторными термостатическими клапанами (РТК), устанавливаемыми на подводках к радиаторам и конвекторам, и с центральными автоматическими регуляторами тепловой мощности, устанавливаемыми в индивидуальных тепловых пунктах зданий.
1.3 В зданиях с двухтрубными системами для отопления вспомогательных по-мещений (санитарных узлов, лестничных клеток, кладовых и т.д.) могут проектироваться однотрубные стояки
1.4 Системы отопления рекомендуется конструировать с горизонтальными од-нотрубными ветвями для помещений, в которых размещается много отопительных при-боров. Такие ветви должны проектироваться, как правило, с групповыми авто-матическими регуляторами тепловой мощности.
1.5 Однотрубные системы отопления допускается применять при реконструкции зда-ний, в которых такие системы ранее существовали, а в новом строительстве - при технико-экономическом обосновании. Узлы присоединения отопительных приборов однотрубных систем должны иметь замыкающие участки, а на подводках должна устанавливаться регулирующая арматура. Допускается при обосновании применять в качестве регули-рующей арматуры в однотрубных системах ручные полнопроходные шаровые краны, ес-ли это предусмотрено Заданием на проектирование, согласованным в органах архстрой-контроля.
Однотрубные системы должны проектироваться с центральными автоматическими регуляторами тепловой мощности.
206
« : 14 Лютого 2010, 12:28:30 »
Це облік ведеться вже багато років. І виходить, що норма споживання теплоенергії за опалювальний період у розмірі 0,147 Гкал на квадратний метр площі квартири у м. Києві не досягається. А тариф на ЦО розрахований саме на цю норму. Дивіться прикріплений файл.
207
« : 14 Лютого 2010, 11:15:14 »
Джерело: http://grom-bezpeka.pp.ua/publ/2-1-0-265"ЖИЛКОМСЕРВИС" В СУДАХ: НЕКОМПЕТЕНТНОСТЬ, БЕЗГРАМОТНОСТЬ, БЕЗДОКАЗАТЕЛЬНОСТЬ Неспособность коммунальщиков доказать свои претензии к гражданину установлена судебным решениемВ одном из предыдущих номеров "Пятницы" (№45 от 26.11.2009 г., статья "Кто под маской правосудия?") уже рассказывалось о том, что типовой иск коммунального предприятия "Жилкомсервис", предъявленный к гражданину П. и рассматривавшийся в Киевском районном суде г. Харькова, вдруг встретил неожиданную преграду. Суть в том, что в судебном заседании 13.11.2009 г. представитель ответчика обратил внимание суда на тот факт, что иск не соответствует требованиям процессуального законодательства, а именно – в нем отсутствуют ссылки на доказательства, подтверждающие каждое обстоятельство, на которое ссылается истец (п. 6 ч.2 ст.119 ГПК Украины). И суд удовлетворил ходатайство ответчика, оставив исковое заявление КП "Жилкомсервис" без движения и обязав представителя истца исправить соответствующие недостатки в срок до 19.11.2009 г. Далее события развивались следующим образом. 18.11.2009 г. представители КП "Жилкомсервис" подали некий набор документов, который, мягко говоря, мало соответствовал тому, что требовал суд. Если называть вещи своими именами, то вместо доказательств (либо исключения из искового заявления бездоказательных утверждений) представители КП "Жилкомсервис" подали либо документы не о том, о чем требовал суд, либо о том, почему у них отсутствуют соответствующие доказательства. 04.12.2009 г. состоялось очередное и последнее заседание по данному делу. Оно оказалось очень коротким, поскольку свелось к тому, что судья зачитал определение, текст которого полностью приводится ниже. Спустя пять дней, ввиду отсутствия заявлений об обжаловании, это определение вступило в законную силу:
Дело №2-6360/09/11
ОПРЕДЕЛЕНИЕ
4 декабря 2009 года Киевский районный суд г. Харькова в составе:
- председательствующего – судьи Попрас В.А.,
- при секретаре – Бутыриной О.В.,
рассмотрев в открытом судебном заседании в г. Харькове гражданское дело по иску КП "Жилкомсервис" к П. о взыскании задолженности за жилищно-коммунальные услуги, -
УСТАНОВИЛ:
В судебном заседании при рассмотрении гражданского дела по указанному иску, определением Киевского районного суда г. Харькова от 13.11.2009 г. исковое заявление КП "Жилкомсервис" к П. о взыскании задолженности за жилищно-коммунальные услуги оставлено без движения и дан срок до 19.11.2009 г. для исправления недостатков иска и подачи в суд новой редакции искового заявления, оформленного в соответствии с требованиями ст. ст. 119, 120 ГПК Украины.
18.11.2009 г. представитель КП "Жилкомсервис" подала для присоединения к материалам дела документы: отчет об истраченных средствах на обслуживание жилого фонда Киевского района г. Харькова за период 2007-2008 г.г.; документы участка №11 КП "Жилкомсервис" по проведению технического обслуживания здания; справку о задолженности за жилищно-коммунальные услуги ответчика; информация КП "Жилкомсервис" о порядке изготовления и вручения квитанций по оплате за жилищно-коммунальные услуги; справка о балансовой принадлежности жилого дома, однако искового заявления в новой редакции подано не было.
Исследовав поданные 18.11.2009 г. представителем ответчика документы, суд приходит к выводу, что истец не выполнил требование суда, указанные в определении суда, исковое заявление в соответствии с требованиями ст. ст. 119, 120 ГПК Украины представителем истца не подано.
Таким образом, в исковом заявлении не указаны доказательства, подтверждающие каждое обстоятельство, в частности: что истец предоставляет ответчику коммунальные услуги и ответчик получает эти услуги, поскольку не указано, какие именно услуги ответчику предоставляет истец; что истец является Управителем дома, в котором проживает ответчик; а также доказательства того, что про наличие задолженности ответчик ежемесячно уведомляется путем вручения ему письменного расчета предоставленных услуг, их стоимости и суммы задолженности.
В связи с изложенным, исковое заявление КП "Жилкомсервис" к П. о взыскании задолженности за жилищно-коммунальные услуги следует оставить без рассмотрения.
Руководствуясь ст. ст. 121, 207 ГПК Украины,
РЕШИЛ:
Исковое заявление КП "Жилкомсервис" к П. о взыскании задолженности за жилищно-коммунальные услуги - оставить без рассмотрения.
Разъяснить представителю КП "Жилкомсервис", что после устранения условий, которые были основанием для оставления заявления без рассмотрения, он имеет право обратиться в суд повторно.
Определение может быть обжаловано в апелляционном порядке через суд первой инстанции путем подачи в 5-дневный срок с дня вынесения определения заявления об апелляционном обжаловании и подачи после этого в течение 10 дней апелляционной жалобы либо в порядке ч.4 ст. 295 ГПК Украины.
Судья (подпись) Позволим себе сделать некоторые выводы. Первое. Хотя у нас в стране отсутствует прецедентное право, тем не менее значение указанного судебного решения трудно переоценить. КП "Жилкомсервис" – не единственное среди харьковских коммунальных предприятий, которые пачками подают в наши суды бездоказательные иски о взыскании задолженности с граждан, не соответствующие целому букету требований процессуального законодательства и не выдерживающие никакой критики. И суды принимают эти иски к рассмотрению, выносят решения... С этой точки зрения – определение Киевского районного суда г. Харькова можно считать первой ласточкой законности в этом вопросе. Второе. Как уже говорилось выше, иск КП "Жилкомсервис" является типовым иском, то есть в судах Харькова в течение этого года рассматривались и продолжают рассматриваться сотни и тысячи идентичных (повторяющихся по содержанию и доказательной базе слово в слово) исков. Сам факт признания того, что типовой иск КП "Жилкомсервис" судебным решением признан не соответствующим процессуальному законодательству, безусловно будет иметь влияние на рассмотрение этих исков. В противном случае, неодинаковое применение законодательства по одинаковым искам одной и той же организации может окончательно дискредитировать харьковское правосудие (хотя куда уже больше его дискредитировать?). Третье. Тот факт, что в КП "Жилкомсервис" работают и получают зарплату "юрисконсульты", чьи типовые иски на самом деле не стоят даже той бумаги, на которой они напечатаны, прямо вытекает из вышеприведенного судебного решения. И даже несмотря на то, что суд давал возможность представителям КП "Жилкомсервис" устранить соответствующие недостатки, они оказались не в состоянии это сделать. А ведь зарплата т.н. "юрисконсультов" КП "Жилкомсервиса" входит в состав оплаты "коммунальных услуг", которые нам якобы оказываются. И оплачивая эти услуги, мы попросту финансируем оплату "деятельности" безграмотных юристов по составлению бездоказательных исков. Четвертое. Неспособность КП "Жилкомсервис" снабдить доказательствами свои претензии к гражданину по типовому иску – это результат не только непрофессионализма юристов этого предприятия, но и слабости его юридической позиции в целом. Навязывание услуг, условий договора, который никто не подписывал, с последующим вымогательством денег – эти действия являются противозаконными по определению. Независимо от того, оказывалась эта услуга или нет. Если вы прямо и недвусмысленно не заявили о своем желании покупать тот или иной товар либо услугу у конкретной организации, никто не вправе вам ее навязать, и уж тем более требовать за нее денег. И это прекрасно знают вымогатели из "Жилкомсервиса" и управляющего его деятельностью горисполкома. Поэтому в ход идут приемы, позаимствованные у наперсточников с улицы – обман, шантаж, вымогательство, а также подделка документов. Каждое судебное дело по иску КП "Жилкомсервис" – это живое свидетельство описанной уголовной деятельности данной организации. И если наши суды в большинстве случаев закрывают на это глаза – судьи тем самым невольно становятся сообщниками уголовников от правосудия. А теперь – попробуем немного разобраться в самой сути некоторых претензий КП "Жилкомсервис" по мотивам типового искового заявления этой организации, хотя последняя так и не смогла доказать в конкретном судебном деле обоснованность своих претензий. Во всех документах КП "Жилкомсервис" с подачи горсовета совершенно противозаконно объявляет себя "Управителем" и "балансодержателем" домов с приватизированными квартирами. В соответствии с Законом Украины "О приватизации государственного жилого фонда" и Решением Конституционного Суда №4-рп от 02.03.2004 г. собственники квартир являются совладельцами неделимого имущества, куда входят и вспомогательные помещения, и техническое оборудование, и элементы внешнего благоустройства, распоряжаться которыми могут только жители конкретного дома. Иными словами горсовет и КП "Жилкомсервис" самовольно присвоили себе право распоряжаться чужой собственностью, и уже на основании этого предъявляют свои дальнейшие претензии. Естественно, что "Управителем" и "балансодержателем" того или иного дома можно стать только с согласия его жителей. Отдельное внимание следует уделить утверждениям КП "Жилкомсервис" об оказании услуг. Как правило, очень трудно выяснить конкретное содержание этих услуг, их реальный объем и затраты на их оказание. Например жители одного из домов в Дзержинском районе уже полгода ведут безуспешную переписку с мэром города и КП "Жилкомсервис" в надежде узнать ответ на один-единственный вопрос – что собой представляет их "придомовая территория", за уборку которой "Жилкомсервисом" взимаются деньги. И если г-н Добкин М.И. предпочитает вообще не отвечать на подобные запросы, то директор Департамента жилого хозяйства Лемента А.А. ответил как отрубил: мол, информация о придомовой территории – это есть "документированные данные КП "Жилкомсервис", предназначенные для внутреннего пользования" (!), а потому гражданам эта информация предоставлена быть не может (!!!). Иными словами, потребителям нечего знать, какая собственно территория убирается, убирается ли вообще, и где она находится. При этом практически ни одна из заявленных "Жилкомсервисом" услуг не предоставляется непосредственно этой организацией. Очень часто деньги, собранные "Жилкомсервисом" с доверчивых жителей города Харькова, подолгу не перечисляются исполнителям тех или иных услуг (если они вообще оказываются), и возникает задолженность в десятки миллионов гривен. Как вы думаете, кто является реальным получателем этих недоперечисленных денег и на кого их спишут, если в один прекрасный день КП "Жилкомсервис" прекратит свое существование? А ведь возможность ликвидации этой структуры все возрастает с приближением выборов. Вполне возможная грядущая смена городской власти может заставить бывших наперсточников спрятать концы в воду, предварительно обнулив балансовые счета и уничтожив финансовую документацию КП "Жилкомсервис". Но самое главное – это то, что "Жилкомсервису" никто этих услуг не заказывал, и соответственно, навязывание этих услуг с последующим требованием их оплаты является противозаконным. В соответствии со статьей 19 Закона Украины "О защите прав потребителей", требование оплаты товаров либо услуг, поставленных в отсутствие прямого и недвузначного согласия потребителя на их приобретение признается агрессивной предпринимательской практикой и запрещено Законом. Любые сделки и прочие юридически значимые действия, осуществленные с применением такой практики, являются недействительными. И в этом случае даже факт оказания услуги, если потребитель ее не заказывал и не заключал соответствующий договор, не является основанием для требования оплаты. В целом, любое обязательство гражданина (в том числе и по оплате услуг) может возникнуть либо из Закона, либо из договора. Законом же прямо предусмотрена обязательность заключения договора между поставщиком и потребителем в сфере жилищно-коммунальных услуг. При этом договор может быть заключен только на основании ясно выраженного волеизъявления сторон и их согласия по всем существенным условиям договора. Поэтому ссылки представителей КП "Жилкомсервис" на односторонне опубликованный т.н. "публичный" договор не то что неуместны – они противозаконны, поскольку не может быть объявлен или "назначен" участником договора гражданин, его не подписавший или не выразивший свое согласие с ним. Представьте себе, что завтра КП "Жилкомсервис" закроется, а вместо него будет создано новое предприятие, скажем ООО "Гепа Лтд", и опубликует очередной "публичный договор", по которому все жители города будут должниками учредителей данного предприятия. Вам это ничего не напоминает? Любой гражданин, попавшийся на удочку тех или иных мошенников (шулеров, наперсточников и тому подобных), совершает одну и ту же ошибку – заключающуюся в том, что он вступает с ними в какие-либо отношения и принимает их "правила игры". К сожалению, в такое положение попали все жители нашего города, оказавшегося во власти людей, чья мошенническая схема по выколачиванию денег из населения (и соответствующие их наперсточным талантам "правила игры") будет работать в течение всего срока их полномочий. P.S. Автор обладает достаточной доказательной базой, подтверждающей каждое из вышеописанных обвинений в адрес КП "Жилкомсервис" по поводу уголовной деятельности этой организации. И посему готов в любое время дать соответствующие пояснения компетентным органам по вопросу возбуждения уголовного дела. Евгений Соловьев, Гражданское объединение "Поступ"
208
« : 14 Лютого 2010, 11:06:46 »
Джерело: http://maidan.org.ua/static/news/2009/1233760237.html Начальнику ЖЕКу Дупкеру М.М.
ПРО УКЛАДЕННЯ ПРАВОЧИНУ.
Шановний начальнику ЖЕКу!
Повідомляю, що з 01 лютого 2009 року мешканцями квартири № ___ будинку № по вул. Космонавтів встановлються наступна вартість послуг, які будуть надаватись співробітникам ЖЕКу №___.
1. допуск на приватну територію для перевірки електро лічильника - 67 грн.08 коп
2. допуск для перевірки газового обладнання - 84 грн. 55 коп
3. допуск для перевірки лічильників води та опалення - 40 грн. 32 коп.
4. надання квитанцію про оплату за послуги ЖЕКу - 267 грн 94 коп.
Цей лист є офіційним повідомленням про укладення правочину.
З повагою, громадянин (П.І.Б, повна адреса)
Згідно статей 204, 207 Цивільного кодексу України мовчання ЖЕКу буде рівноцінно укладенню договору на надання таких послуг. Не забудьте заплатити податки!
Майдан-ІНФОРМ: знайшовши в Тенетах цей зразок шляхетної громадянської відповіді на виклики, що продукують для громадян, членів територіальнних громад, так звані ОМС, запрошуємо вас посміхнутися! Фразеологія і стиль збережені, граматичні помилки не виправлялися ("Згідно статей ..."). Згідно з ким/чим, а не кого/чого. В Одесі питають: Як правильно говорити, я звертаюся "к Вам", чи "к Вас"?
209
« : 12 Лютого 2010, 17:31:54 »
Спір тягнеться більше трьох років. Чергове судове засідання 12.02.2010 р. не відбулося - неявка представника відповідача, відсутність зворотного повідомлення про вручення йому повістки. Тим не менше судове засідання було відкрито, поставлене на обговорення питання про можливість продовження слухання справи у відсутність відповідача, з'ясувалося, що повістка йому була направлена поштою, але підтвердження про вручення не надійшло. Тоді звідки представник дізнався про судове засідання на цю дату? Скоріш за все, коли повідомлення про вручення повертаються до канцелярії суду, то далі вони не рухаються. А що спізнився - не дивно, бо проспект Перемоги був заблокований транспортом, який майже не рухався внаслідок сніжної заметілі.
Нижче викладена остання редакція позовної заяви, яка ще не розглядалася.
=================================================================
Солом'янський районний суд м. Києва
справа № 2-73/09
Суддя Мягкоход Ю.В.
Позивач: Тертичний Олександр Васильович,
вул. Симиренка, 13/1, кв.28,
Київ, 03134, т. 402-01-93
Представник позивача: Куля Віктор Іванович,
вул. Боткіна, 4, кв.18, Київ, 03055
Відповідач: ТОВ “Медіа-Промінь”
Повітрофлотський проспект, 40-А
Київ, 03186; т. 245-24-13
19 березня 2009р.
Заява позивача
про збільшення позовних вимог
(позовна заява в редакції 19 березня 2009р.)
ЦІНА ПОЗОВУ щодо компенсації матеріальних втрат – 125831,37 грн
Розмір компенсації моральної шкоди – 50000 грн.
З урахуванням необхідності збільшення позовних вимог за цим позовом, та з огляду на необхідність надати пояснення на наявні у справі заперечення відповідача, надаю для зручності суду позовну заяву у новій редакції, яка включає заяву, обгрунтування позовних вимог та пояснення на заперечення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА
ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Від 1 липня 2004р. по 3 липня 2006р. я працював в ТОВ “Медіа-Промінь” головним редактором комунальної газети “Солом’янка”: фотокопії записів №№35-36 в трудовій книжці Тертичного О.В. т.1 АС 9 – 10.
І. Відповідач неправомірно не нарахував і не виплатив авторський гонорар
Нарахування гонорару (премії) за підготовку власних матеріалів передбачав п.3.2 Трудового контракту (т.1 АС 114 – 116). Уточнення розцінки гонорару (до 59грн. за 1 тис. знаків) внесено наказом №19/1 від 01.11.04 (т.1 АС 52).
Всупереч вищезазначеним зобов’язанням відповідач протягом 2005 року неправомірно не нарахував і не виплатив авторський гонорар (премії) за 11 власних публікацій позивача загальним обсягом 57055 символів на суму 3366грн. 31коп. Фотокопії неоплачених публікацій наявні у справі: т.1 АС 82 – 95. Уточнений перелік неоплачених публікацій з розрахунком суми гонорарів позивач надав: т.2 АС 272. Факт ненарахування гонорарів підтверджується відсутністю нарахувань гонорару в розрахункових відомостях за лютий – листопад 2005р.: т.1 АС 44 – 56.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» «До заробітної плати журналіста включаються посадовий оклад, встановлені нормативними актами надбавки, доплати, авторський гонорар, премії.». Отже, ненарахування і невиплата гонорарів позивачеві є порушенням ст. 21 Кодексу законів про працю України: «Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства, колективного договору на підставі укладеного трудового договору.»
У запереченні на позов (т.1 АС 60 – 62) відповідач визнає факт всіх зазначених у переліку позивача публікацій (т.2 АС 272) і факт ненарахування гонорарів за них, але намагається довести відсутність своєї вини за правопорушення. Заперечення відповідача є неправдивими або неправомірними, тобто, не грунтуються на законі, що доводиться наступними доказами:
1. «Під час роботи в ТОВ „Медіа-Промінь" на посаді головного редактора газети „Солом'янка" Тертичнии О. В. жодного разу не заявляв претензій щодо невиплати йому гонорарів (ні в усному ні в письмовому вигляді).» (т.1 АС 59)
Це неправдива заява, яка не має жодного доказу, тоді як у справі наявні докази, що її спростовують:
- з усними претензіями позивач звертався неодноразово, і один випадок визнає сам відповідач: «При звільненні з посади головного редактора газети „Солом'янка", Тертичний О.В. сказав, що має претензії по виплаті гонорарів.» (т.1 АС 60)
- наявні також письмові докази неправдивості відповідача. Заявами 19 липня 2005р. (т.3 АС ), 11 січня 2006р. (т.1 АС 11) позивач просив надати інформацію про нарахування зарплати з розшифровкою за видами виплат відповідно до ст.30 Закону «Про оплату праці», але ці звернення були проігноровані, про що більш детально див. нижче – у окремому розділі УІ цієї заяви.
2. Відповідач висунув очевидно абсурдну версію: ніби позивач сам винний у тому, що йому не нарахували і не виплатили гонорар, оскільки не подавав відповідних службових записок. «Інших службових записок протягом 2005 року від Тертичного О.В. не надходило, як і не було жодного разу Тертичному О. В. відмовлено у виплаті гонорарів.» (т.1 АС 59 – 60).
До цього варто зазначити, що подання службових записок, як умова нарахування гонорару, не було передбачене жодним законом чи підзаконним актом, жодним нормативним документом підприємства. Зокрема, не має такої умови і єдиний документ, який визначав порядок нарахування гонорарів: Положення про гонорар в газеті “Солом’янка” (т.1 АС 72).
Відповідно, згідно вказаних норм трудового законодавства та внутрішніх документів підприємства, відповідач не може посилатися на відсутність доповідних записок, як підставу для звільнення його від обов’язку виплатити заробітну плату позивачу.
Якщо ж суд з якихось причин визнає необхідність наявності службових записок для оплати гонорарів, маю звернути увагу на неправомірність заперечень відповідача.
3. Сама заява відповідача про відсутність частини службових записок у діловодстві є неправомірною з наступних обставин. Оскільки відповідач заявив (т.2 АС 4), що головний редактор подавав службові записки, як форму обліку та подання інформації про власні гонорари, то тим самим він визнає, що зазначені службові записки головного редактора були первинним документом обліку для нарахування зарплати. Обов’язок вести їх належний облік і забезпечити зберігання законодавство покладає на роботодавця: «Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву, а до їх передачі повинні зберігатися в бухгалтерії підприємства» (п.6.1,2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95, який зареєстровано Міністерством юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704).
«Забезпечити фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах» законодавство також покладає на керівника підприємства: п. 2.13 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку").
Тим не менше, відповідач стверджує, що облік службових записок він не провадив, а службові записки про гонорар стосовно оспорюваних публікацій в діловодстві відсутні.
4. Якщо припустити, що директор дійсно не знав про ненарахування гонорарів за 11 публікацій (!), то перед звільненням працівника бухгалтер повідомила директору, що такі претензії той висуває (т.1 АС 60), а відповідних актів у неї немає. Отже, роботодавець, як відповідальний за зберігання цих документів, був зобов’язаний їх поновити. Проте, замість поновлення «відсутніх» в бухгалтерії документів і повного розрахунку з працівником, відповідач просто звільнив працівника, тим самим відкидаючи його претензії. Коли за два місяці після звільнення позивач подав вже письмову претензію, відповідач хоч би тоді мав вжити заходи з поновлення «пропавших записок». Для цього треба було тільки написати листа: звернутися до тієї службової особи, яка подавала службові записки у відповідний період, з проханням зробити дублікат документів, які відсутні в бухгалтерії підприємства.
Цією особою є колишній головний редактор газети (він же – позивач у справі) Тертичний О.В. Але жодних звернень від відповідача позивач ніколи не отримував. Відповідач цього не зробив ні у відповіді на претензію (т.1 АС 117 – 119), яка передувала судовому позову, ні після подання позову, в якому міститься аналогічна вимога: оплатіти автору публікації (т.1 АС 127).
Із вищезазначених обставин, які мають письмові докази у справі, випливає логічний висновок: відповідач взагалі не мав наміру врегулювати трудовий спір, навіть після отримання претензії, а потім і судового позову. Бо з того часу пішов третій рік, і цього терміну було цілком досить, щоби поновити нібито відсутні документи. Очевидно, що відсутність службових записок відповідач використовує виключно, як неправомірний ПРИВІД ухилитися від оплати виконаної роботи.
5. Щоби позбавити відповідача і цього приводу, позивач (не дочекавшись звернення відповідача про поновлення відсутніх в бухгалтерії документів) виконав цю роботу за власної ініціативи: 23 вересня 2008р. (разом з відповідною заявою) надав поштою відповідачу 5 службових записок, про відсутність яких у Запереченні (т.1 АС 59 – 61), а згодом і у Поясненні (т.2 АС 4) заявив відповідач. Фотокопії чеку поштового відділення і опису вкладення у цінному листі: т.2 АС 271.
Відповідач не став отримувати листа у поштовому відділенні, не зважаючи на повідомлення, отримані від відділу зв’язку. Отже, позивач змушений був довести зазначені документи до відповідача, а також і до суду, шляхом надання до матеріалів справи: в якості додатків до пояснення позивача від 14 листопада 2008р. (т.2 АС 272 – 276).
6. Відповідач два роки відмовлявся нарахувати гонорари, посилаючись на «відсутність» записок в діловодстві. І навіть запевнив: «якби спірні публікації були розмічені та подані на оплату головним редактором, то обов’язково були б оплачені ТОВ «Медіа-Промінь» (т.2 АС 15 п. 24). Проте, спірні публікації розмічені і подані на оплату (спочатку поштою у вересні, потім - через подання до матеріалів судової справи) 14 листопада 2008р., але публікації досі не оплачені.
Це – щодо честі і порядності, до яких апелює відповідач у своїх запереченнях: АС16 п.25.
7. Очевидна сумнівність доводу про відсутність службових записок змусила відповідача висунути ще цілий ряд пояснень свого правопорушення. Від огульних заперечень він перейшов до неправомірних претензій щодо конкретних публікацій:
7.1 Відмовляючи в оплаті гонорару за публікації під рубрикою «Читач телефонує редактору», відповідач заявляє: «Згідно обов'язкової до виконання головним редактором Програми газети (Див. Додаток №8 Програма (концепція) газети "Солом'янка"): «Газета має забезпечувати зворотній зв'язок з читачами, регулярно повідомляти про враження мешканців (різних соціальних груп) району», що і робилося під цією рубрикою.» (т.1 АС 60 – 61)
Жодного документу, чи іншого доказу, який підтверджує цю заяву, відповідач не надав. Але з точки зору формальної логіки посилання відповідача не поєднано з висновком: виходить, якщо щось в газеті робилося на виконання Програми, то воно має виконуватися безоплатно – не зважаючи на зобов’язання роботодавця, зафіксовані Трудовим контрактом і наказами.
7.2 Ще один дивний аргумент: «За попередньою усною домовленістю з Тертичним О.В., останній повинен був готувати до шпальти матеріалів до кожного номеру газети в рахунок заробітної платні.» (т.1 АС 60) Чи міг редактор погодитися на таку абсурдну умову, якщо вона залишила його без гонорару взагалі? Якщо така (вигадана) домовленість була би в дійсності, хто заважав зафіксувати її серед інших обов’язків позивача в Трудовому контракті, чи, хоч би в якомусь наказі?
7.3 Щодо публікацій без підпису: в тих публікаціях, де в газеті не було зазначно імені автора: «Вказаний огляд проведення сесії Солом'янської [районної в місті Києві ради побудований на інформації, наданою секретаріатом районної ради і є редакційним матеріалом без автора і підпису. Згідно п. 7 Положення про гонорар в редакції газети «Солом'янка» «окремі матеріали, які не потребують значного редагування, також матеріали, які надійшли до редакції від засновників чи новини..., штатні працівники редакції готують без оплати гонорару». (т.1 АС 60 – 61)
Останній «довід» відповідача суперечить його власним заявам. Як повідомив суду сам відповідач, «…директор ніколи не втручався в процеси оцінки матеріалів та нарахування за них гонорарів, які здійснював виключно Тертичний О.В.» (Т.2. АС 4). Тобто, тільки редактору було надано право вирішувати: які матеріали підпадають під дію п.7, а які не підпадають. Оскільки єдиною службовою особою, яка була наділена правом це визначати, був позивач: тільки він мав право і обов’язок визначити, які публікації підпадали під дію п.7. Перебравши на себе чуже право (визначати, які публікації оплачувати, а які ні), директор Г.Б. Бакалінський, який підписав Заперечення, в черговий раз перевищив службові повноваження і продемонстрував свою неправосвідомість.
ІІ. Відповідач не нарахував і не виплатив премії за січень 2006р.
Щомісячна премія позивачу в розмірі 1026 грн. 53 коп. була передбачена наказом №22 від 01.08.2005р. «Про зміну посадового окладу головного редактора газети «Солом’янка» (т.1 АС 27). Жодного рішення із скасування премії відповідачем не ухвалювалося, але в січні 2006р. премія не була нарахована. В наступні місяці 2006р. аж до звільнення і повного розрахунку премія також не була нарахована, про що свідчать відомості з нарахування зарплати Тертичному О.В. (т.1 АС 54 – 56).
Безпідставне скасування щомісячної премії є порушенням ст.21 КЗпП України, ст.ст.22 і 29 Закону «Про оплату праці».
У запереченні на позов (т.1 АС 59 – 60) відповідач визнає факт ненарахування премії, але намагається довести відсутність своєї вини за правопорушення. Заперечення відповідача є неправдивими або неправомірними, тобто, не грунтуються на законі, що доводиться наступним аналізом:
1. Відповідач заявив, що з 1 січня 2006р. позивачу був підвищений оклад, отже і необхідність у преміюванні відпала (т.1 АС 58-59). Це посилання є неправдивим, і спростоване письмовим доказом: відомістю з нарахування зарплати позивачу за січень 2006р. (т.2 АС 232). Документ був складений в лютому – за два місяці до наказу про підвищення окладу, але вже тоді в графі «премія» залишилася пуста клітинка. Тобто, премію відповідач неправомірно скасував ще задовго до підвищення окладу і відповідного перерахунку (зробленого в березні) зарплати за січень.
Ст.22 Закону «Про оплату праці» забороняє субє’ктам організації оплати праці в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені… угодами.
2. Таким же неправомірним є посилання відповідача на те, що «фонд оплати праці підприємства після перерахунку не передбачає преміювання» (т.1 АС 59). Такої підстави порушувати трудову угоду не передбачає жоден закон чи підзаконний акт України. На це звертають увагу судів і п.п. 7 та 12 постанови пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».
На додачу сам же відповідач спростував своє попереднє посилання, коли повідомив буквально в наступному абзаці (т.1 АС 59): «преміювання працівників ТОВ «Медіа-Промінь» здійснюється відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи…».
3. Це Положення відповідач тут же (т.1 АС 59) намагається використати, як виправдання ненарахування премії. Проте, Положення набуло чинності з 1 лютого, а позивач оспорює ненарахування від 1 до 31 січня 2006р. Положення не може застосовуватися заднім числом: за попередній період часу. До того ж, позивач не був ознайомлений і з Положенням, отже, і не міг їм керуватися.
4. Посилання на підвищення окладу, як причину скасування премії, також не має правових підстав, оскільки змішує сферу державного регулювання оплати праці із сферою її договірного регулювання, від чого застерігає п.4 постанови пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13.
Зазначене відповідачем підвищення окладу позивачеві відбулося не за доброї волі роботодавця, а вимушено: на виконання постанови КМ України №268 від 09.03.2006р., що визнає у запереченні на позов і сам відповідач: т.1 останній абзац АС 58. А ось премію позивачу було встановлено внаслідок трудової угоди. І порушувати цю угоду в односторонньому порядку Закон прямо забороняє суб’єктам організації оплати праці: ст.22 Закону «Про оплату праці».
5. Відповідач вважає, що премія, зазначена в наказі № 22, мала разовий, а не постійний (щомісячний) характер (т.2 АС 161 – 162). Він наводить багато роз’яснень своєї позиції, але жодного правомірного доказу цього твердження. В той же час це твердження заперечують наступні письмові докази:
5.1 Сам відповідач в Запереченні проти позову визнав, що «наказом №22 від 1 серпня 2005 року дійсно передбачалася виплата Тертичному О. В. щомісячної премії в розмірі 1026,53 грн.» (т.1 АС 59).
5.2. Лист директора Г.Бакалінського №144 від 09.12.2005р. начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, де відповідач повідомляє, що «головному редактору встановлена щомісячна премія». (т.3 АС )
5.3. Названа премія в незмінному розмірі нараховувалася кожного місяця без додаткових наказів від серпня по грудень 2005р., про що свідчать наявні в т.1 справи розрахункові листи зарплати позивача
АС 239 – серпень
АС 240 – вересень
АС 242 – жовтень
АС 234 – листопад
АС 233 – грудень
Жодної правомірної підстави для ненарахування премії в наступному місяці – січні 2006р. відповідач не навів.
5.4 Про постійний характер премії свідчить сама назва наказу: «Про зміну посадового окладу головного редактора газети «Солом’янка» (т.1 АС 27).
5.5 Про постійний характер премії свідчить формулювання п.2 наказу:
«З 1 серпня 2005 року оклад головного редактора та відповідні надбавки та нарахування складатиме:
оклад…
за ранг…
за вислугу років…
за інтенсивність праці, високі творчі досягнення…
премія – 1026,53 грн.
6. Належний розрахунок зарплати Тертичного О.В. в січні 2006р. з урахуванням премії позивач надав до справи: т.2 АС 133 – 134. З порівняльної таблиці нарахування з/п, яку надав відповідач (т.3 АС 11 -13), випливає, що сторони погодилися з розрахунками зарплати позивача за січень 2006р. за винятком питання про нарахування/ненарахування премії. На це вказує передостанній рядок вищеназваної таблиці (т.3 АС 13) «Оплата за 12 робочих днів січня 2006р.»: позивач нарахував 2673,96грн, а відповідач – 2058,00грн. Різниця між цими сумами складає 615грн. 96коп – розмір ненарахованої премії за 12 робочих днів.
(Продовження у наступному за цим повідомленні)
210
« : 12 Лютого 2010, 09:29:13 »
http://kommersant.ua/doc.html?docId=1320805 - Оперативное вмешательство // Минфин пытается заблокировать деятельность Родовид Банка Как стало известно Ъ, Минфин потребовал от национализированного Родовид Банка полностью прекратить оперативную деятельность. И. о. министра финансов Игорь Уманский настаивает на остановке всех активных операций банка, включая выплату депозитов. Столь неожиданное решение вызвало недоумение у участников рынка, так как оно негативно отразится на банке. Министерство финансов, управляющее от имени государства 99,9907% акций Родовид Банка, попыталось заблокировать работу учреждения. Как стало известно Ъ, 10 февраля министерство направило временному администратору банка Сергею Щербине письмо #31-36030-08-16/2896 "Относительно приостановки активных операций Родовид Банка" (копией располагает Ъ). "Минфин просит немедленно приостановить все операции, связанные с размещением собственных или привлеченных финансовых ресурсов Родовид Банка",– говорится в письме, подписанном и. о. министра финансов Игорем Уманским. Запрет распространяется в том числе на "выплату вкладов, получение и выдачу кредитов физическим, юридическим лицам и банковским учреждениям, списание и возврат средств с корреспондентских счетов, осуществление операций на рынке ценных бумаг от своего имени, операции зачета взаимных требований и всех остальных видов активных операций". http://www.rbc.ua/rus/newsline/show/minfin_trebuet_ot_rodovid_banka_polnostyu_prekratit_operativnuyu_deyatelnost_12022010 - Минфин требует от "Родовид Банка" полностью прекратить оперативную деятельность. РБК-Украина, 12.02.2010, Киев, 08:12 Как стало известно, Минфин Украины потребовал от национализированного "Родовид Банка" полностью прекратить оперативную деятельность, пишет "Коммерсант-Украина" . Министерство финансов Украины, управляющее от имени государства 99,9907% акций "Родовид Банка", попыталось заблокировать работу учреждения. Как стало известно, 10 февраля министерство направило временному администратору банка Сергею Щербине письмо #31-36030-08-16/2896 "Относительно приостановки активных операций "Родовид Банка". "Минфин просит немедленно приостановить все операции, связанные с размещением собственных или привлеченных финансовых ресурсов "Родовид Банка",- говорится в письме, подписанном И.Уманским.
Сторінок: 1 ... 12 13 [14] 15 16
|
