'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Перегляд Повідомлень

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Topics - Юрій Васильович

Сторінок: 1 2 3 [4] 5 6 ... 18
46
Визначення терміну "копіпаст" (copypast) в інтернеті (Викисловарь)
Цитувати
2. интернет. публикация чужого текста под видом собственного;
  https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%82

Про застосування копіпасту:
Цитувати
Копіпаст (англ. copy-paste – скопіювати-вставити) – метод створення тексту шляхом копіювання та вставки фрагментів з кількох джерел, іноді навіть без подальшого редагування результату. Текст, який в кінцевому підсумку виходить, може містити логічні скачки і провали, що знижує інтерес читача до нього.
Іноді копіпастом називають заливку великих обсягів тексту з іншого сайту на інформаційний ресурс. Часто ці дії є грубим порушенням авторських прав, але некотороя ресурси (такі, наприклад, як Вікіпедія) не заперечують проти використання їхніх текстів будь-яким способом. У подібних випадках хорошим тоном буде вказівка посилань на джерело інформації. Ще правильніше відмовитися від «промислу» копіпастом на користь підстановки анотованих посилань.
http://vidpo.net/shho-take-kopipast.html 
Цитувати
Копипаст (copypast) – это то, что можно назвать воровством. Сам копипаст проводится очень и очень просто. Берётся чужая авторская статья, копируется и вставляется на совершенно другой сайт схожей тематики. Всё, копипаст можно считать законченным.
https://voproshayka.ru/blogovedenie/chto-takoe-kopipast-copypast.html

Копіювання матеріалів сайту  не  буде плагіатом за умови вказівки активного посилання на наш ресурс.
Якщо дотримуватися цих умов, копіпаст не буде порушенням.

47
Тема перенесена до Наш сайт.

https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10020.0

Тема Андрій Герус, голова Асоціації споживачів електроенергії та комунальних послуг видалена.

Посилання на сайт Асоціації споживачів електроенергії та комунальних послуг див. у розділі "Корисні посилання".

48
 Ресурс "Асоціація споживачів енергетики та комунальних послугhttp://consumers.com.ua/


49
В темі https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10004.0   виник конфлікт між дописувачами Gelo та Олександр_2015
На виконання доручення  Правонаступника сайту проаналізував зміст постів дописувачів Gelo та Олександр_2015.
Висновок: Між дописувачами Gelo та Олександр_2015 виникли неприязні стосунки раніше. Gelo вже отримував "бан" піся скарг Олександр_2015. Сам Олександр_2015  отримував зауваження, щодо перебирання на себе модераторських функцій.  Пізніше виник новий конфлікт у темі, зазначеній вище, та у темі "Позов про перерахунок за ЖКП у Дарницькому райсуді". Останній було припинено модератором (Ю.В.) -
,...
Gelo, я уже просил Вас не комментировать мои вопросы. Мне абсолютно все равно, согласны Вы со мной или возражаете. Не засоряйте мои ветки своим флудом. Просто не отвечайте.  Это так тяжело?  ???
Пане, Gelo! Проявіть повагу до прохання дописувача Олександр_2015. Не залишайте свої коментарі у цій темі.
Дякую за розуміння.
  Дописувач Gelo дотримався поради і більше не "коментував" тему дописувача Олександр_2015.
Дописувач Олександр_2015 навпаки прийняв активну участь у темі "Витяг з особового рахунку на підтвердження боргу за жкп", яку було створено відокремленням від іншої і перенесенням у  розділ "Полеміки". Аналіз постів обох дописувачів дозволяє дійти висновку, що дописувач Олександр_2015 часто провокував дописувача Gelo на здійснення дій, що сууперечать "Правилам форуму". Провокування було не "відкритим", а "прихованим"... Але було!
Що фактично визнано і самим Олександр_2015 у о/п
Цитувати
З приводу того, що я "провокував" Gelo.
Я не заперечую, що це можна так назвати
  Дописувач Gelo "піддався" на провокацію. Застосував образливі висловлювання на адресу дописувача Олександр_2015.
В той же час  дописувач Олександр_2015 "закидав" адміністрацію сайту, правонаступника, модераторський центр скаргами на Gelo.
 Дописувач Gelo отримав покарання - "бан" на два тижні. Отримав заслужено! Не треба було "піддаватись" на провокації...
Дописувач Олександр_2015 висловив у о/п (відповідно до "Правил...") незгоду з терміном покарання для Gelo. Запропонував інше... Припустився сам до образливих висловів на адресу Gelo, хоча і непублічних.

Я вважаю, що  ДОПИСУВАЧ Олександр_2015 ВТРУТИВСЯ У ДІЯЛЬНІСТЬ АДМІНІСТРАЦІЇ (ПОВЧАЮЧИ, ХОЧ І НЕ ПУБІЧНО, ЯК ТРЕБА ДІЯТИ), ЩО ТЕЖ МОЖНА КВАЛІФІКУВАТИ ЯК ПОРУШЕННЯ "Правил форуму" ОСКІЛЬКИ
Цитувати
14. .....
Ступінь порушення та види обмежень визначаються адміністрацією за своїм внутрішнім переконанням.
https://gro-za.org/forum/index.php?topic=5758.0
Дописувача Олександр_2015 ПОПЕРЕДЖЕНО Правонаступником про можливість накладення на нього санкцій адміністрацією  сайту. Важайте це попередження "відкладеним штрафом"!
Вимоги дописувача Олександр_2015 щодо безстрокового "бану" для дописувача Gelo визнані адміністрацією сайту БЕЗПІДСТАВНИМИ.
В подальшому дописувача Олександр_2015  просимо уникати від коментарів у темах  Gelo, а дописувача Gelo просимо уникати від коментарів у темах Олександр_2015.
Також дописувача Gelo просимо уникати від надання порад з юридичними помилками (краще взагалі не коментуйте),  у темах інших дописувачів.

Текст посту узгоджено з Правонаступником.
Посилання на це повідомлення направлене дописувачам Gelo та Олександр_2015 у о/п.
Тема закрита. Коментарі та зауваження не приймаються.

52
Согласно Перечню, для п.336 Первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій и п.769 Квитанції, корінці квитанцій про оплату всіх видів комунальних послуг, установлен Строк зберігання документів - 3 рока.
Цитувати
1.7. Строки зберігання документів, визначені в цьому Переліку, є мінімальними, їх не можна скорочувати. Продовження в організаціях строків зберігання документів, передбачених цим Переліком, допускається у випадках, якщо ця потреба спричинена специфічними особливостями роботи конкретної організації.
Вот пусть ЖКХ докажет без этих документов существование долга. Без них утверждение о долге необоснованное. Только заставить доказывать можно через суд.
Квитанції про сплату жкп потрібні споживачу для спростування боргу і не потрібні КП для доказування наявності боргу.

54
ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. № 1402 в редакції на 15.12.2017р.
Цитувати
Стаття 17. Система судоустрою
1. Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
2. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.
3. Систему судоустрою складають:
1) місцеві суди;
2) апеляційні суди;
3) Верховний Суд.
Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди.
Цитувати
Глава 2. Місцеві суди
Стаття 21. Види і склад місцевих судів
1. Місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).
Цитувати
Стаття 36. Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою України
1. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Цитувати
Стаття 37. Склад та структура Верховного Суду
...
2. У складі Верховного Суду діють:
1) Велика Палата Верховного Суду;
4) Касаційний кримінальний суд;
5) Касаційний цивільний суд.
3. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації.
4. У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
Кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішенням зборів суддів касаційного суду з урахуванням вимог частин п’ятої та шостої цієї статті та судового навантаження.
7. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.
8. У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду визначаються цим Законом.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19

55
ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. № 1402 в редакції на 15.12.2017р.
Цитувати
Стаття 17. Система судоустрою
1. Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
2. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.
3. Систему судоустрою складають:
1) місцеві суди;
2) апеляційні суди;
3) Верховний Суд.
Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди.
Цитувати
Стаття 36. Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою України
1. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Цитувати
Стаття 37. Склад та структура Верховного Суду
...
2. У складі Верховного Суду діють:
1) Велика Палата Верховного Суду;
2) Касаційний адміністративний суд;
3. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації.
4. У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
Кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішенням зборів суддів касаційного суду з урахуванням вимог частин п’ятої та шостої цієї статті та судового навантаження.
5. У Касаційному адміністративному суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо:
1) податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
2) захисту соціальних прав;
3) виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
7. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.
8. У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду визначаються цим Законом.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19

56
ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. № 1402 в редакції на 15.12.2017р.
Цитувати
Стаття 17. Система судоустрою
1. Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
2. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд.
3. Систему судоустрою складають:
1) місцеві суди;
2) апеляційні суди;
3) Верховний Суд.
Для розгляду окремих категорій справ відповідно до цього Закону в системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди.
Цитувати
Стаття 36. Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою України
1. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Цитувати
Стаття 37. Склад та структура Верховного Суду
...
2. У складі Верховного Суду діють:
1) Велика Палата Верховного Суду;
3) Касаційний господарський суд;
3. До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації.
4. У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.
Кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішенням зборів суддів касаційного суду з урахуванням вимог частин п’ятої та шостої цієї статті та судового навантаження.
6. У Касаційному господарському суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про):
1) банкрутство;
2) захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;
3) корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.
7. Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.
8. У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для вирішення питань, визначених Конституцією України та цим Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду визначаються цим Законом.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19

58
Цитувати
Категорія справи № 21-470а14: не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.01.2015. Оприлюднено: 12.01.2015.
Цитувати
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2014 року   м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,  Колесника П.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Потильчака О.І., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Шицького І.Б., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КМДА), Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, треті особи: акціонерна енергопостачальна компанія (далі - АЕК) «Київенерго», публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Акціонерна компанія «Київводоканал», закрите акціонерне товариство (далі - ЗАТ) «Екостандарт», Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - Нацкомісія), ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними, розпоряджень нечинними та зобов'язання вчинити дії,

встановила:

У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій Київського міського голови щодо: прийняття ним розпоряджень від 30 листопада 2009 року № 1332 про встановлення та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води для населення (далі - розпорядження № 1332), № 1333 про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення (далі - розпорядження № 1333), № 1335 про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради від 31 серпня 2009 року №№ 978, 979 про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (далі - розпорядження № 1335); від 30 березня

2010 року № 191 щодо подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради від 31 серпня 2009 року №№ 978, 979 (далі - розпорядження № 191); від 31 травня 2010 року № 392 про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення (далі - розпорядження № 392); визнання зазначених розпоряджень незаконними та нечинними з моменту прийняття.

На обґрунтування позову зазначив, що оскаржувані розпорядження ухвалені з порушенням принципу розподілу владних повноважень і на порушення статті 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Указ № 493/92) не були зареєстровані в органах юстиції як нормативні акти місцевої державної адміністрації.

Шевченківський районний суд міста Києва постановою від 10 грудня 2010 року позов задовольнив. Рішення обґрунтував тим, що через порушення статті 1 Указу № 493/92, пункту 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі -Положення), оскаржені розпорядження не набули чинності та не могли застосовуватися на території м. Києва. Понад те, всупереч частині першій

статті 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи місцевого самоврядування не мають права затверджувати тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами некомунальної форми власності.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 березня 2011 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що оскаржувані розпорядження є нормативно-правовими актами, дія яких поширюється на невизначене коло осіб та породжує для них правові наслідки, але вони не є регуляторними актами, бо «вони не спрямовані на правове регулювання господарських відносин».

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 червня 2014 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2011 року скасував та залишив без змін постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2010 року.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ПАТ «АК «Київводоканал» і АЕК «Київенерго» звернулись із заявами про його перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування статті 1 Указу № 493/92.

На обґрунтування заяви надали ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня, 20 листопада і 11 грудня 2012 року (справи №№ К/9991/14255/11, К/9991/29600/12, К/9991/16573/11 відповідно), 7 лютого 2013 року (справа №№ К/9991/79833/12, К/800/3835/13); постанови Вищого господарського суду України від 13 травня 2008 року, 13 травня 2009 року, 16 грудня 2010 року, 23 лютого 2011 року (справи №№ 37/371, 21/109-08, 42/122, 12/13 відповідно), в яких вказано, що нормативно-правові акти КМДА щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, прийняті цим органом у межах своїх повноважень, реєстрації в органах Міністерства юстиції України не підлягають.

Перевіривши наведені у заявах доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.

У частині другій статті 118, частині другій статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до частини третьої статті 133 Основного Закону мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України.

Згідно з частиною п'ятою статті 118 Конституції України Київський міський голова як голова КМДА при здійсненні своїх повноважень у сфері виконавчої влади відповідальний перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, а також підзвітний і підконтрольний Кабінету Міністрів України.

За змістом статей 14, 16 Закону України від 15 січня 1999 року

№ 401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в м. Києві є зосередження у КМДА функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 грудня 2003 року

№ 21-рп/2003 вказав, що КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. КМДА має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою КМДА.

За змістом підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку та межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Наведене кореспондується із положеннями підпункту 4 частини першої статті 5 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», частиною третьою статті 20 Закону України від 2 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» щодо засад формування органами місцевого самоврядування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

За частиною шостою статті 59 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються міським головою.

За частиною восьмою цієї статті міський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження.

У статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачені повноваження міського голови на прийняття ним розпоряджень, перелік (коло) яких не містить права приймати розпорядження з питань, пов'язаних зі сферою споживання житлово-комунальних послуг.

Водночас відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до статті 1 Указу № 493/92 нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Такі нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. 

Державна реєстрація таких нормативно-правових актів регулюється Положенням, пункт 3 якого передбачає проведення правової експертизи щодо актів, які містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом).

Згідно з абзацом другим пункту 15 Положення нормативно-правові акти, які не пройшли державну реєстрацію, вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Як установили суди, оскаржені акти Київського міського голови за змістом та видом є нормативно-правовими актами, врегульовані ними питання відносяться до повноважень органів місцевого самоврядування і прийняті у формі розпорядження голови КМДА.

Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави дійти такого висновку. Якщо голова КМДА, посада якого поєднує в одній особі повноваження керівника органу державної влади і керівника виконавчого органу міської ради, видає нормативно-правовий акт з питань, які організаційно віднесені до відання органів місцевого самоврядування, як-от щодо питань встановлення та/чи затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, і виражає його у формі розпорядження як одного з виду актів органу державної влади, то такі розпорядження підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Аналогічний підхід до застосування норм права, які регулюють відносини з питань державної реєстрації нормативно-правових актів, виданих Київським міським головою, Верховний Суд України висловив раніше у своїй постанові від 28 листопада 2011 року (справа № 21-246а11).

Згідно з частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

З огляду на наведене, керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати в господарських справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяв публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» і акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                    В.В. Кривенко Судді:                            В.П. Барбара                             І.С. Берднік                                       М.І. Гриців                             В.С. Гуль                                        М.Б. Гусак                              А.А. Ємець                                        Т.Є. Жайворонок                             П.І. Колесник                                         О.А. Коротких                             О.В. Кривенда                                       В.Л. Маринченко                             П.В. Панталієнко                                       О.І. Потильчак                             О.Б. Прокопенко                                       І.Л. Самсін                             О.О. Терлецький                                       І.Б. Шицький                             

59
Цитувати
Категорія справи № 925/1321/16: не визначено.
Надіслано судом: 26.01.2018. Зареєстровано: 28.01.2018. Оприлюднено: 29.01.2018.
Дата набрання законної сили: 23.01.2018
Цитувати
Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року

м. Київ

справа №  925/1321/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5

на рішення господарського суду Черкаської області

у складі судді Грачова В.М.

від 05.04.2017 року

та на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Руденко М.А., Дідиченко М.А., Смірнової Л.Г.,

від 26.09.2017 року,

за позовом 1) ОСОБА_4, 2) ОСОБА_5

до 1) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий Лебідь-2016", 2) Черкаської міської ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради,

про визнання недійсним рішення установчих і загальних зборів об'єднання, установчих документів об'єднання, скасування державної реєстрації об'єднання

за участю представників:

позивача-1: не з'явився

позивача-2: не з'явився

відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: не з'явився

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року до Господарського суду Черкаської області звернулись фізичні особи: ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий лебідь-2016" та Черкаської міської ради, в якому з урахуванням поданої 24.11.2016 року до суду заяви про уточнення позовних вимог, просили:

1) визнати недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку в м. Черкаси по вул. Сумгаїтській, 51, оформлені протоколом №  1 від 15.05.2016 року;

2) визнати запис щодо реєстрації 15.06.2016 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий Лебідь-2016", код №  40572546, номер запису 10261020000016623, внесений державним реєстратором, недійсним;

3) визнати Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий Лебідь-2016" недійсним;

4) скасувати реєстрацію 15.06.2016 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий Лебідь-2016", номер запису 10261020000016623;

5) визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий Лебідь-2016", оформлені протоколом №  2 від 22.08.2016 року;

6) визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий Лебідь-2016", оформлені протоколом №  3 від 26.10.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спір у даній справі є корпоративним та підвідомчий господарським судам, установчі збори співвласників багатоквартирного будинку та проведені в подальшому збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, на яких були прийняті спірні рішення, відбулись без дотримання процедури проведення зборів, встановленої статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Власників квартир (в т.ч. і позивачів) не було належним чином повідомлено про проведення установчих зборів; був порушений порядок голосування, в якому в порушення пункту 7 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" прийняли участь особи, які не є власниками квартир, протокол установчих зборів в частині вимог до змісту і складання протоколу не відповідав типовій формі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затвердженій наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №  203 від 25.08.2015 року. Рішення були прийняті установчими та загальними зборами за відсутності кворуму для їх прийняття та з питань, які не були включені до порядку денного зборів. Збори були проведені без участі Черкаської міської ради, як уповноваженого органу від імені держави та представника власника квартир, які є власністю держави, а також було порушено процедуру створення органів управління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, процедуру передачі будинку в управління Об'єднання і затвердження тарифів. За твердженням позивачів, під час створення і дії Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку було порушено їх права, визначені статтею 17 Загальної декларації прав людини, статті 1 Протоколу №  1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, статей 3, 8, 9, 19, 21, 22, 24, 41, 64, 66, 68 Конституції України, статей 319, 321, 328 Цивільного кодексу України та статей 6, 10, 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема права на участь в управління спільним майном.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.04.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року, в позові відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що оспорюванні позивачами рішення установчих зборів та загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Білий Лебідь-2016" були прийняті з дотриманням норм Законів України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у редакції від 01.07.2015 року, "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 3 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий лебідь-2016" щодо скликання і проведення цих зборів. За висновками судів, позивачі були належним чином повідомлені про скликання установчих зборів та проведених в подальшому загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у спосіб, передбачений частиною 5 статті 6 Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки повідомлення вручались співвласникам, в т.ч. і позивачам, під розписку шляхом поквартирного обходу, а відсутнім або тим, що відмовились отримати, - шляхом поштового відправлення рекомендованим листом та були розміщені у загальнодоступних місцях на дошках оголошень. Установчі та загальні збори, на яких були прийняті спірні рішенні, були правомочними для прийняття рішень, оскільки в усіх зборах прийняла участь достатня кількість співвласників як шляхом особистої участі, так і шляхом вираження думки через письмове опитування. Суди попередніх інстанцій також послались на те, що заявлені позивачами вимоги подані до суду без урахування змін в законодавстві, що регулюють спірні правовідносини, їх твердження про обов'язкову наявність кворуму на установчих та загальних зборах, та про можливість прийняття зборами співвласників оспорюванних рішень лише за умови голосування за них власниками квартир, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир будинку, суди визнали помилковими.

Позивачі у справі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржники послались на те, що господарський суд апеляційної інстанції порушив принцип рівноправності сторін, передбачений статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, оскільки не врахував, що позивачам в порушення статей 4-2, 95, 96 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, не надсилалась відзиви відповідачів і позивачі не були обізнані з їх правовою позицією, суд апеляційної інстанції в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, не здійснив оцінки всіх доказів наявних в матеріалах справи. Крім того, позивачі зазначили про те, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки зазначеною статтею не визначено процедури підрахунку голосів після проведення письмового опитування.

Відповідач-1 - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий лебідь-2016" у наданому відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 05.04.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року залишити без змін. При цьому, відповідач-1 посилається на те, що відзив на позовну заяву був вручений позивачам в суді першої інстанції безпосередньо перед засіданням, а відзив на апеляційну скаргу був надісланий засобами поштового зв'язку. За твердженням відповідача-1 господарські суди попередніх інстанцій надали оцінку всім доказам, наявним в матеріалах справи та дійшли правильних висновків. Зазначає про те, що позивачі були належним чином повідомлені про дату, час та порядок денний проведення установчих зборів з дотриманням порядку, встановленого частиною 4 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", проведення письмового опитування співвласників відбулось у відповідності до частин 10, 11, 12 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", установчі збори були правомочними, а позивачі, зазначаючи про відсутність кворуму на установчих зборах посилаються на редакцію статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", яка втратила чинність на момент прийняття спірних рішень, а нова редакція зазначеної статті не містить поняття кворуму, відсутнє таке поняття і в Законі України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Крім того, відповідач-1 у відзиві на касаційну скаргу просить провести розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідач-2 - Черкаська міська рада у наданому відзиві на касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий лебідь-2016" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Черкаської області від 05.04.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року залишити без змін, посилаючись на те, що Черкаська міська рада, як власник неприватизованих житлових приміщень, реалізувала своє на право на створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку шляхом участі в установчих зборах та не порушувала права позивачів, а оскаржувані позивачем рішення та постанова прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

21.12.2017 року касаційна скарга була передана до Касаційного господарського суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2017 року у справі № 925/1321/16 визначено колегію суддів у складі: Баранець О.М. (головуючий суддя), судді: Вронська Г.О., Студенець В.І.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.12.2017 року касаційну скаргу призначено до розгляду на 23.01.2018 року о 10 год. 00 хв.

Позивачі у справі (заявники касаційної скарги) - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у поданому до Вищого господарського суду України клопотанні №  6-2017 від 11.12.2017 просять провести розгляд справи без їх участі та без участі їх представників.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради не скористалась своїми правими, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, відзив на касаційну скаргу не подала, не прийняла участь у судовому засіданні і не направила для участі у справі своїх представників, хоча була належним чином повідомлена у відповідності до вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає, що нез'явлення в судове засіданні представників учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 3 статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

З огляду на наведені положення статті 167, 55 Господарського кодексу України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

Однак, відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частин 2, 6 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Частиною 7 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Аналогічні положення закріплені також в пункті 1.6. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий лебідь-2016", затвердженого установчими зборами ОСББ (протокол №  1 від 15.05.2016 року) (т.1, а.с.114).

Слід зазначити, що Статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий лебідь-2016" частку співвласників у статутному капіталі (майні) об'єднання не визначено.

Таким чином, співвласники багатоквартирного будинку не є носіями корпоративних прав, а відносини між співвласниками багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративними. Відповідно, спір у даній справі між фізичними особами - співвласниками багатоквартирного будинку та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку не є корпоративним та враховуючи положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З огляду на те, що спір у даній справі не є корпоративним, не є спором, що виник з господарських правовідносин та не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а виник з цивільних правовідносин між фізичними особами - співвласниками багатоквартирного будинку, та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, позивачі у справі не є суб'єктами господарювання в розумінні частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, а суб'єктний склад учасників даної справи відповідає положенням частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, то розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватись в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 5 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частин 1, 2 статті 313 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 314 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу ІІІ цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Таким чином рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2017 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року у справі №  925/1321/16 підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням судами попередніх інстанцій правил юрисдикції господарських судів, а провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Під час вирішення питання щодо повернення судового збору з бюджету колегія суддів враховує, що позивачі у справі звільнені від сплати судового збору на підставі пунктів 8, 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та не сплачували судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 231, статтями 300, пунктом 5 частини 1 статті 308, статтею 315, частиною 1 статті 314, статтею 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.04.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 року у справі №  925/1321/16 скасувати.

3. Закрити провадження у справі №  925/1321/16.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                          О. Баранець

Судді                                                                                                    Г. Вронська

          В. Студенець

60
В деяких темах форуму присутнє відсилання до КТМ-204 "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських  споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні".
Попередження: Під час роботи з текстом КТМ-204 слід враховувати наступне:
Цитувати
Приміткою 1 до додатка 1 «Основні кліматологічні дані і коефіцієнти для розрахунку витрат тепла на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових та громадських споруд» КТМ 204 визначено, що кліматологічні дані прийняті за СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика» (далі – СниП 2.01.01).

Відповідно до наказу Мінрегіонбуду України від 16.12.2010 № 511 з 01.11.2011 надано чинності національному стандарту України ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія» (далі – ДСТУ-Н Б В.1.1-27), який уведено вперше зі скасуванням чинності СНиП 2.01.01.

Враховуючи зазначене повідомляємо, що при застосуванні показників певних параметрів КТМ 204, які розраховувалися або приймалися з урахуванням вимог СНиП 2.01.01, слід робити перерахунок відповідних показників з урахуванням вимог ДСТУ-Н Б В.1.1-27.
лист Мінрегіону від 22.01.2016р.   http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/teplo-vodopostachannya-ta-vodovidvedennya/listi-rozyasnennya-z-aktualnih-pitan-teplo-vodopostachannya-ta-vodovidvedennya/shhodo-nadannya-roz-yasnennya-z-pitan-zastosuvannya-pokaznikiv-parametriv-ktm-204-ukrayini-244-94-normi-ta-vkazivki-po-normuvannyu-vitrat-paliva-ta-teplovoyi-energiyi-na-opalennya-zhitlovih-ta-gro/

Сторінок: 1 2 3 [4] 5 6 ... 18

Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email