Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

29 травня 2019 року

м. Київ

справа №215/4967/16-ц

провадження №61-16007св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року у складі судді Квятковського Я. А. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

учасники справи:

позивач - комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»,

відповіадч - ОСОБА_1 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1.   У листопаді 2016 року комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому, з урахування уточнення позовних вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за послуги опалення по квартирі

АДРЕСА_1 , за період з 01 вересня 2011 року по 01 листопада 2016 року у розмірі 16 768,46 грн, згідно поданого розрахунку.

2.   Позовна заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 та отримує послуги з централізованого опалення, які надаються позивачем.

3.   Згідно затверджених у встановленому законом порядку тарифів відповідач не вносить плату, починаючи з 2002 року. Судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за період 01 січня  2002 року по 01 вересня 2011 року у розмірі 13 629,12 грн скасовано 13 жовтня 2016 року, тому строк позовної давності перервався, як визнанням зобов`язання, так і поданням заяви про видачу судового наказу відповідно до статей 257, 264 ЦК України.

4.   З моменту скасування судового наказу відповідач не виконує зобов`язання по сплаті за опалення, що є підставою для стягнення усієї суми заборгованості в судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5.   Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 27 лютого           2017 року позов КПТМ «Криворіжтепломережа» задоволено частково.

6.   Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа»

53 86,70 грн заборгованості за надані послуги централізованого опалення та 442,61 грн судового збору, всього 58 29,31 грн.  У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

7.   Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт порушення відповідачем, як споживачем послуг, обов`язку з оплати наданих послуг централізованого опалення є доведеним, у зв`язку з чим, є підстави для стягнення наявної заборгованості в межах трирічного строку позовної давності, з урахуванням заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

8.   Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня           2017 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Апеляційну скаргу КПТМ «Криворіжтепломережа» задоволено. Рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості за централізоване опалення, стягнутої з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства за період з жовтня 2013 року по листопад 2016 року та стягнутого судового збору змінено, шляхом збільшення її розміру з 5 386,70 грн до 11 482,21 грн та розміру судового збору з 442,61 грн до 943,59 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

9.   Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції правильно застосовано трирічний строк позовної давності до вимог позивача, однак неправильно розраховано розмір заборгованості за вказаний період.

10.   Відповідач, за період з вересня 2009 року по листопад 2016 року не здійснювала оплату за послуги з опалення. При цьому, за захистом порушеного права позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за період з 01 вересня 2011 року по 01 листопада 2016 року у розмірі 16 768,46 грн - 28 листопада 2016 року, а відповідач під час розгляду справи заявила про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

11.   Згідно висновків апеляційного суду задоволенню підлягають вимоги                       КПТМ «Криворіжтепломережа» про стягнення заборгованості, починаючи з жовтня 2013 року по листопад 2016 року в розмірі 11 482,21 грн, тоді як позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, починаючи з 01 вересня 2011 року по жовтень 2013 року в розмірі 5 386,70 грн, задоволенню не підлягають з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, про поновлення якого питання позивачем перед судом не ставилося.

12.   Апеляційний суд відхилив доводи позивача про переривання строку позовної давності видачею судового наказу від 28 грудня 2011 року та наявність підстав для стягнення заборгованості за період з 01 вересня

2011 року по 01 листопада 2016 року в розмірі 16 768,46 грн, оскільки вимог про стягнення заборгованості за період з 01 лютого 2002 року по 01 вересня 2011 року в сумі 13 629,12 грн позивачем не заявлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13.   У касаційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14.   Доводи касаційної скарги зводяться до того, що в квартирі АДРЕСА_1 відповідач не проживає й послуги з централізованого опалення не отримує, оскільки її квартира відключена від теплопостачання, у ній відсутні радіатори, по яким надаються послуги теплопостачання у зв`язку з їх демонтажем працівниками комунального підприємства в результаті аварії 13 січня 1997 року в тепломережі. Після ліквідації аварії позивач не здійснив монтаж радіаторів та безпідставно нараховує плату за централізоване опалення. Крім того, договору про надання послуг з теплопостачання за вказаною адресою з позивачем вона не укладала.

15.   Нараховуючи заборгованість за фактично спожиту послугу централізованого опалення, КП «Криворіжтепломережа» не надала доказів про забезпечення нормативної температури у квартирі, відсутні будь-які документи про перевірку стану теплової системи, кількісних та якісних показників наданих послуг. Подача теплової енергії до квартири відповідача здійснюється по стоякам до радіаторів, які відсутні її квартирі.

16 .   Суди не звернули уваги на те, що відповідач з 1997 року неодноразово зверталася до позивача щодо установлення радіаторів у квартирі, які були зруйновані не з вини споживача. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи зверненнями та додатково наданими апеляційному суду документами, які не були розглянуті судом і не додані до матеріалів справи.

Доводи інших учасників справи

17.   Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18.    ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

19.   Постачальником опалення до належної відповідачу квартири є

КПТМ «Криворіжтепломережа».

20.   Згідно виписки з особового рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2011 року по 01 листопада 2016 року рахується заборгованість за опалення в розмірі 16 768,46 грн.

21.   28 грудня 2011 року судовим наказом, який видано Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за заявою

КПТМ «Криворіжтепломережа», з ОСОБА_1 на користь

КПТМ «Криворіжтепломережа» стягнуто заборгованість по оплаті за теплову енергію і гаряче водопостачання за період з 01 січня 2002 року по 01 вересня 2011 року в сумі 13629,12 грн.

22.   Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 жовтня 2016 року наведений вище судовий наказ скасовано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

23.   Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

24.   Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

25.   Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

26.   Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

27.   Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

28.   Вирішуючи спір та покладаючи на відповідача обов`язок по сплаті заборгованості по оплаті послуг за опалення, суд виходив із того, що тягар утримання майна покладено на власника майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

29.   За положеннями статей 319, 322  ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.   Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

31.   Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд.

32.   Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

33.   За змістом статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

34.   Згідно з пунктом 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

35.   Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії (з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за поточний місяць згідно довідки авіаційної метеорологічної станції м. Кривого Рогу) та вартість опалення 1 кв. м опалювальної площі.

36.   Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

37.   Вирішуючи спір, суд виходив із того, що позивач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, а відповідач користувалася наданими їй послугами, проте не здійснювала їх оплату.

38.   Згідно з частиною першою статті 304 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи місцевим та апеляційним судом, справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими главою 1 розділу V цього Кодексу.

39.   Відповідно до статті 213 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи місцевим та апеляційним судом, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

40.   Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи місцевим та апеляційним судом).

41.   Верховний Суд погоджується з висновком суду про те, що обов`язок оплачувати послуги  за опалення покладається на власника житла.

42.   Поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.

43.   Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення. 

44.   Відповідач заперечувала проти позову КПТМ «Криворіжтепломережа», посилаючись на те, що послуги з централізованого опалення вона не отримує, оскільки її квартира відключена від теплопостачання, у ній відсутні радіатори, по яким надаються послуги теплопостачання у зв`язку з їх демонтажем працівниками комунального підприємства в результаті аварії 13 січня 1997 року. На підтвердження наведеного надано довідку КП «Житлове підприємство № 22» від 21 березня 2005 року, акти від 20 грудня 2005 року, від  26 жовтня 2010 року, від 14 березня 2017 року, якими підтверджено факт відсутності в квартирі відповідача радіаторів тепла.

45.   Матеріали справи не містять доказів того, що вилучення радіаторів тепла, і як наслідок неотримання послуг теплопостачання в квартирі відповідача відбулось з вини останньої.

46.   В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

47.   Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

48.   Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

49.   Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

50.   Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

51.   Згідно з частинами першою-третьою статті 10 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

52.   Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо

Бегеер Б. В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

53.   Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

54.   Частиною четвертою статті 10 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, передбачено, що суд має сприяти всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, сприяти особам, які беруть участь у справі, здійсненню їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

55.   Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи).

56.   Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду.

57.   Обмежившись посиланням на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження факту звернення відповідача ОСОБА_1 в період з вересня 2011 року по листопад 2016 року до позивача з повідомленням про ненадання послуг та проведення перевірки з цього приводу,  апеляційний суд вищенаведені норми процесуального права не врахував та не дослідив належним чином та не дав оцінку зібраним у справі доказам, зокрема наданим відповідачем доказам щодо відсутності радіаторів тепла у квартирі, що призвело до неможливості встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме - факт отримання чи неотримання відповідачем комунальних послуг з опалення житла.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

58.   У силу положень статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення в цій справі, оскільки для його ухвалення необхідно встановлювати обставини, що не були встановлені в оскаржуваному рішенні та оцінити докази, які апеляційним судом не досліджувалися.

59.   Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

60.   Зважаючи на те, що фактичні обставини для правильного вирішення справи апеляційним судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не може  вважатись законними і обґрунтованими та в силу статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня

2017 року скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної  інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                         В. С. Висоцька

Судді                                                                                                    А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/82217624