'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВС: наслідки скасування акту, яким встановлено норми споживання природного газу  (Прочитано 749 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

     

Постанова

Іменем України

18 липня 2019 року

м. Київ

справа № 524/8888/16-ц

провадження № 61-31601св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),  Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Кременчукгаз», 

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу   ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 03 травня 2017 року у складі суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» (далі - ПАТ «Кременчукгаз») про визнання неправомірними та скасування рішень про встановлення фактичного об`єму газу за лютий-березень 2016 року, зобов`язання провести перерахунок сплачених платежів за зазначений період з розрахунку 4,4 куб. м на одну особу,  визнання дій неправомірними, та зобов`язання провести коригування рахунків за споживання природного газу.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачем неправомірно проведено йому перерахунок обсягу спожитого газу як споживачу, у якого відсутній лічильник газу, за період з 06 травня 2015 року до січня 2016 року включно, враховуючи  те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року, у справі № 826/16447/15, визнано незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».

Посилаючись на неправомірність проведення ПАТ «Кременчукгаз» перерахунку обсягу спожитого газу лише за період з 04 листопада 2015 року до січня          2016 року включно є неправомірним, оскільки саме з 04 листопада 2015  року набрало чинності рішення суду, згідно з яким втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237  «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив визнати неправомірними дії відповідача по здійсненню коригування нарахувань за природний газ у разі відсутності лічильників за період з травня 2015 року до       04 листопада 2015 року на загальну суму 377,78 грн та зобов`язати ПАТ «Кременчукгаз» провести коригування наявних нарахувань за користування газом за період з 04 листопада 2015 року по січень 2016 року на загальну суму 194,08 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 04 квітня 2017 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та залишено без розгляду його позовні вимоги про визнання неправомірними та скасування рішень про встановлення фактичного об`єму газу за лютий-березень 2016 року у розмірі 18 куб. м та 16,77 куб. м відповідно та зобов`язання провести перерахунок сплачених платежів за зазначений період з розрахунку 4,4 куб. м на одну особу.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 04 квітня 2017 року у складі головуючого судді Кривич Ж. О. позов задоволено. Визнано неправомірними дії ПАТ «Кременчукгаз» щодо нарахувань позивачу різниці у тарифах норм споживання природного газу за період з травня 2015 року до 04 листопада 2015 року на суму 377,78 грн. Зобов`язано ПАТ «Кременчукгаз» провести коригування наявних в електронній системі розрахунків за житлово-комунальні послуги «ВАС» нарахувань споживачу ОСОБА_1 таким чином: зазначити, що заборгованість, яка виникла внаслідок різниці у тарифах норм споживання природного газу становить          194,08 грн за період з 04 листопада 2015 року по січень 2016 року (замість заборгованості в сумі 571,86 грн за період з травня 2015 року по січень 2016 року. Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» втратила чинність з моменту набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року, тобто з 04 листопада 2015 року - дати ухвалення рішення Київського апеляційного адміністративного суду, а тому за період з 04 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року позивачу підлягає донарахуванню лише сума 194,08 грн, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року № 619.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 03 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Кременчукгаз» задоволено. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 04 квітня 2017 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що дії відповідача щодо проведених перерахунків за спірний період є правомірними, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» є нечинною з моменту її прийняття, а тому за спірний період з        06 травня 2015 року по лютий 2016 року діяли норми споживання газу для населення у разі відсутності лічильників, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року № 619.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У червні 2017 року   ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом  норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду  скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке було помилково скасовано.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано те, що момент втрати чинності нормативно-правового акта, в даному випадку постанови  Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», напряму пов`язаний саме з набранням чинності судовим рішенням, яке було прийнято після розгляду по суті відповідного позову.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У поданих 13 липня 2017 року запереченнях, ПАТ «Кременчукгаз» просить касаційну скаргу ОСОБА_1 відхили, оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

30 травня 2018 року справу № 524/8888/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кременчукгаз» про визнання неправомірними та скасування рішень про встановлення фактичного об`єму газу за лютий-березень 2016 року, зобов`язання провести перерахунок сплачених платежів за зазначений період з розрахунку 4,4 куб. м на одну особу,  визнання дій неправомірними, та зобов`язання провести коригування рахунків за споживання природного газу передано до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення  суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 і є споживачем послуг з газопостачання, постачальником яких є відповідач ПАТ «Кременчукгаз».

За період з травня 2015 року по січень 2016 року позивачу, як споживачу, у якого відсутній лічильник газу, донараховано 571,86 грн як різницю у тарифах норм споживання природного газу у зв`язку з визнанням незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За правилами  частини першої статті 16 ЦК України, частини першої               статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Подібні за змістом положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.

Відповідно до частин другої, третьої статті 18 Закону України «Про ринок природного газу» приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у частині першій статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 01 січня 2018 року. У разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік  до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Норми споживання природного газу були встановлені чинною на час виникнення спірних правовідносин постановою  Кабінету Міністрів від 08 червня 1996 року  № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», а саме при використанні газової плити за наявності централізованого гарячого водопостачання -  6 куб. м людино-місяць, при використанні газової плити у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача - 9 куб. м людино-місяць, при використанні газової плити та водонагрівача - 18 куб. м людино-місяць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» вдвічі зменшено вказані вище норми споживання природного газу.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року, у справі № 826/16447/15, визнано незаконною постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2016 року касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня        2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року залишено без змін.

У вказаній ухвалі Вищий адміністративний суд України зазначив, що з огляду на те, що проект регуляторного акту не був у жодний спосіб оприлюднений, за умови відсутності аналізу регуляторного впливу акту та погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, а також зважаючи на порушення відповідачем принципу передбачуваності, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов законного та обґрунтованого висновку, що наведені порушення, допущені Кабінетом Міністрів України під час прийняття спірної постанови, у сукупності є достатньою підставою для визнання її незаконною, нечинною з моменту прийняття, що означає, що така постанова не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції надаючи оцінку діям ПАТ «Кременчукгаз» щодо коригування нарахувань позивачу різниці у тарифах норм споживання природного газу, дійшов обґрунтованого висновку про правовомірність дій відповідача при проведенні перерахунків за спірний період на підставі постанови Кабінету Міністрів від 08 червня 1996 року  № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 237 від 29 квітня 2015 року «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» визнана в судовому порядку нечинною з моменту прийняття, й відповідно не породжує правових наслідків з моменту її прийняття.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що втрата чинності постанови відбувається з моменту набрання законної сили рішенням суду є безпідставними й зводяться до невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного його тлумачення. Такі доводи оцінені судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження. 

При вирішенні вказаної справи судом апеляційної інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416  ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Полтавської від 03 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов   В. С. Жданова       В. М. Ігнатенко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/83142702
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email