Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

21 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 489/3864/16-ц

провадження № 61-30650св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. Журавель В. І., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Жилец-Юг»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Галущенка О. І., Самчишиної Н. В.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жилец-Юг» (далі - ОСББ                 «Жилец-Юг») про припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі нотаріально посвідченого договору дарування квартири від 23 травня 1997 року позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .

У березні 2016 року від інших мешканців будинку позивач дізнався, що                      27 грудня 2015 року мешканцями житлових будинків АДРЕСА_2 було проведено установчі збори та створено ОСББ «Жилец-Юг».

Позивач вважає, що ОСББ «Жилец-Юг» створено з порушеннями положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року та права позивача користуватися, розпоряджатися та управляти своїм майном. Тому ОСОБА_1 просив суд припинити юридичну особу - ОСББ «Жилец-Юг» шляхом ліквідації, не пов`язаної з банкрутством.

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12 вересня                2017 рокупозов задоволено. Припинено юридичну особу ОСББ «Жилец-Юг» шляхом ліквідації, не пов`язаної з банкрутством.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при створенні ОСББ «Жилец-Юг» порушено норми статті 87 ЦК України, статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», не дотримано визначеного законом порядку повідомлення співвласників квартир багатоквартирного будинку про проведення установчих зборів та прийняття рішення про створення об`єднання, протокол установчих зборів ОСББ не відповідає вимогам закону. У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ліквідації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення на установчих зборах ОСББ  були прийняті одноголосно, а відтак присутність на зборах позивача та його волевиявлення не могло вплинути на прийняття іншими співвласниками житлових будинків таких рішень. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення його прав при скликанні та проведенні установчих зборів об`єднання, що є його процесуальним обов`язком.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку при вирішенні спору.

На думку заявника, апеляційний суд не врахував, що в порушення частини третьої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» будинки, які входять до зазначеного ОСББ, не об`єднанні ані спільною прибудинковою територією, ані елементами благоустрою, ані обладнанням, ані інженерною інфраструктурою. В порушення частини четвертої статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» позивач не був належним чином повідомлений про проведення установчих зборів.

Крім того, в порушення частини сімнадцятої статті 6 вказаного Закону голосування з питання створення ОСББ проводилось по всіх будинках одночасно, а не за кожним будинком окремо, протоколи загальних зборів співвласників будинків від 12 грудня 2015 року не містять підписних листів, не прошиті та не пронумеровані, що робить неможливим встановлення реального волевиявлення співвласників з кожного питання.

Заявник вказав, що в порушення частини сьомої статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у протоколі установчих зборів не зазначені пропорційні частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення кожного співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень.

Також не було проведено письмове опитування співвласників, а реєстрація об`єднання відбулася більш як за місяць до проведення установчих зборів мешканців будинків.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                             і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано матеріали справи                    № 489/3864/16-ц з Ленінського районного суду міста Миколаєва. Крім того, зупинено виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від               23 жовтня 2017 року в частині стягнення судового збору, до закінчення касаційного провадження.

На виконання підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» 29 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскарженого судового рішення та закриття провадження у справі з таких мотивів.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 , на підставі нотаріально посвідченого договору дарування квартири від 23 травня 1997 року є власником квартири АДРЕСА_1 .

27 грудня 2015 року були проведені установчі збори об`єднання «Жилец-Юг», створеного співвласниками багатоквартирних будинків АДРЕСА_1 АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , за участю 347 осіб. За результатами проведення установчих зборів прийнято рішення про створення ОСББ «Жилец-Юг», затверджено статут об`єднання, обрано членів правління               і ревізійну комісію, що оформлено відповідним протоколом.

14 січня 2016 року проведено державну реєстрацію ОСББ «Жилец-Юг» як юридичної особи та затверджено статут об`єднання.

Розпорядженням Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради № 17-р від 19 лютого 2016 року «Про передачу на баланс ОСББ «Жилец-Юг» житлових комплексів по АДРЕСА_5 » на баланс відповідача передано вказані житлові комплекси.

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що при створенні об`єднання співвласників багатоквартирного будинку були порушені положення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», фактично останній висловлював свою незгоду з прийнятим рішенням установчих зборів ОСББ «Жилец-Юг» та рішеннями загальних зборів співвласників будинків, оформлених відповідними протоколами.

У частині третій статті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦПК України 2004 року суди розглядають       у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічна норма передбачена в частині першій статті 19 ЦПК України                        в редакції від 03 жовтня 2017 року.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою,               є компетентним здійснювати правосуддя.

У цій справі позивачем пред`явлено вимогу про припинення шляхом ліквідації юридичної особи - ОСББ «Жилец-Юг».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року справі № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не              є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку                  з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб             та фізичних осіб - підприємців суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такий спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

Аналогічний висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду                           в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, за змістом якої при визначенні предметної юрисдикції справи слід виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача.

При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно зі статтею             385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень                                           у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення                      і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є мешканцем та співвласником квартири в будинку, який увійшов до створеного                                  та зареєстрованого ОСББ «Жилец-Юг». При цьому ОСОБА_1 . вважає, що об`єднання було створене без його згоди та волевиявлення, з порушенням процедури, встановленої законом.

За таких обставин цей спір стосується захисту права позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи - ОСББ «Жилец-Юг».

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що спір, пов`язаний з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинен розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Отже, ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули справу в порядку цивільного судочинства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження з роз`ясненням позивачу права на звернення до суду з позовом в порядку господарського судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК Українивизначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У частинах першій і другій статті 414 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 і 257 цього Кодексу.

З огляду на викладене касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржене судове рішення - скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини першої статті 414 ЦПК України.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті  141 ЦПК України).

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України від08 липня 2011 року «Про судовий збір»).Такого клопотання матеріали справи не містять.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                             і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року зупинено виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року в частині стягнення судового збору до закінчення касаційного провадження.

Оскільки вимоги касаційної скарги ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року скасовано, то виконання такого рішення в частині стягнення судового збору поновленню не підлягає.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12 вересня                2017 рокута рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків        «Жилец-Юг» про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, не пов`язаної з банкрутством, закрити.

Повідомити ОСОБА_1 про право на звернення з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Жилец-Юг» про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, не пов`язаної з банкрутством, у порядку господарського судочинства.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення апеляційного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2017 року втрачає  законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                               В. І. Крат

Судді                                                                                                  Н. О. Антоненко

  І. О. Дундар

  В. І. Журавель

                                                                                                     М. М. Русинчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/83976248