'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВС: нарахування за опалення МЗК (місць загального користування)  (Прочитано 887 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

Постанова

Іменем  України

13 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 751/1939/17

провадження № 61-34812св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Петрова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Сімоненко В. М., Мартєва С. Ю.

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на рішення Новозаводського суду міста Чернігова від 26 липня 2017 року у складі судді Овсієнко Ю. К. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Вінгаль В. М., Лакізи Г. П.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

03 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Облтеплокомуненерго», в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 51) просив: визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування йому витрат на оплату теплової енергії за опалення місць загального користування по квартирі АДРЕСА_1 за період з лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 7 592,93 грн; зобов`язати відповідача скасувати безпідставно нараховану йому заборгованість по оплаті теплової енергії за опалення місць загального користування згідно будинкового лічильника по квартирі АДРЕСА_1 за період з листопада 2016 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 6 040,76 грн шляхом проведення відповідного коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 ; зарахувати надмірно сплачені ним кошти за опалення місць загального користування в сумі 1 552,17 грн за період з лютого 2014 року по жовтень 2016 року в рахунок майбутніх платежів шляхом проведення відповідного коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно він є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1 і згідно договору про надання послуг з централізованого опалення та водонагрівання від 16лютого 2006 року (код споживача 40539) і є споживачем послуг, які надає ПАТ «Облтеплокомуненерго», а саме послуги з централізованого опалення та водонагрівання. Об`єктом надання послуг є вищевказана квартира опалювальною площею 72,0 кв. метри (п.2 договору). Пояснює, що вказаний будинок обладнано будинковим засобом обліку теплової енергії, а квартира № 75 обладнана окремим засобами обліку теплової енергії теплообчислювач № НОМЕР_2 , термоперетворювач № НОМЕР_3 . Відповідно до змісту з п.п. 1, 7, 9 п. 22 договору виконавець зобов`язаний забезпечувати вчасне, відповідної якості надання послуг згідно із законодавством та умовами договору: поводити перерахунок розміру плати за послуги в разі їх не надання або надання не в повному обсязі; звільняти від плати за послуги у разі їх не надання. Пунктом 23 договору визначено, що точками розподілу в яких здійснюється передача передбачених цим договором послуг від Виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку є: з централізованого опалення - стояки в межах квартири; з водонагрівання - перша запірна арматура на вводі в квартиру. Зазначає, що зі змісту квитанцій за надані послуги за період з лютого 2014 року по лютий 2017 року включно вбачається, що відповідач крім показників квартирного лічильника теплової енергії додатково нараховує оплату за опалення місць загального користування по загальнобудинковому лічильнику. Стверджує, що донарахування додаткової оплати за опалення по загальнобудинковому лічильнику суперечить умовам укладеного між ним та відповідачем договору та законодавству, що регулює порядок обліку та оплати послуг з централізованого опалення, а саме Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26 липня        2017 року позов задоволено. Визна но неправомірними дії ПАТ «Облтеплокомуненерго» щодо нарахування ОСОБА_1 витрат на оплату теплової енергії за опалення місць загального користування по квартирі АДРЕСА_1 за період з лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 7 592,93 грн.

Зобов`язано ПАТ«Облтеплокомуненерго» скасувати безпідставно нараховану ОСОБА_1 заборгованість по оплаті теплової енергії за опалення місць загального користування згідно будинкового лічильника по квартирі АДРЕСА_1 за період з листопада 2016 року по 03 квітня 2017 року включно в сумі 6 040,76 грн. шляхом проведення відповідного коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Зарахувати надмірно сплачені ОСОБА_1 кошти за опалення місць загального користування в сумі 1 552,17 грн. за період з лютого 2014 року по жовтень 2016 року в рахунок майбутніх платежів шляхом проведення відповідного коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Стягнуто з ПАТ «Облтеплокомуненерго» на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.

Стягнуто з ПАТ «Облтеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1  витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги, у розмірі 2 000 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ПАТ «Облтеплокомуненерго» є законними та обґрунтованими, дії відповідача щодо нарахування позивачу витрат та оплати теплової енергії на опалення місць загального користування з лютого 2014 року по квітень 2017 року (включно) є неправомірними, тому його порушене право підлягає захисту заявленим способом шляхом зобов`язання ПАТ «Облтеплокомуненерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок витрат теплової енергії на опалення місць загального користування з лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року та провести коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 , з урахуванням вже сплачених позивачем сум.

Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ПАТ«Облтеплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 1 500 грн в рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з тих обставин, що відповідно до п.1.4. Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 31 жовтня 2006 року №359, кількість теплової енергії на опалення місць загального користування окремо не визначається, а входить до загальної кількості теплової енергії, виставленої до плати за опалення у таких випадках: якщо в багатоквартирному будинку незалежно від наявності або відсутності загальнобудинкового обліку теплової енергії відсутні суб`єкти господарювання, помешкання з індивідуальним опаленням, усі житлові квартири не обладнані приладами обліку витрат теплової енергії на опалення.

У даному випадку, як з`ясовано судом першої інстанції в ході судового розгляду даної справи, певна кількість квартир у будинку  АДРЕСА_1 , в тому числі і квартира позивача, обладнані приладом обліку витрат теплової енергії на опалення, і за даних обставин, пункт 1.4. Методики застосованим бути не може. Суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що розрахунок витрат теплової енергії на опалення місць загального користуваннябудинку позивача повинен проводитись відповідно до розділу 2 Методики, який регламентує порядок розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування. Зокрема, судом першої інстанції зазначено у оскаржуваному рішенні, що вказаний розрахунок повинен проводитись із застосуванням п.2.1.та п.2.1.4. Методики, а оскільки відповідач визначив одну із вихідних даних не у відповідності із зазначеними пунктами, то за даних обставин подальше застосування Методики є неправомірним. За даних обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу витрат та оплати теплової енергії на опалення місць загального користування з лютого 2014 року по квітень 2017 року (включно) є неправомірними, і за даних обставин порушене право позивача підлягає захисту заявленим у позовній заяві способом, а саме, шляхом зобов`язання ПАТ «Облтеплокомуненерго» здійснити ОСОБА_1 перерахунок витрат теплової енергії на опалення місць загального користування з лютого 2014 року по 03 квітня 2017 року та провести коригування по особовому рахунку № НОМЕР_1 , з урахуванням вже сплачених позивачем сум.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ПАТ «Облтеплокомуненерго» звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в якій просить рішення судів скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

27 жовтня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у цій справі.

29 листопада 2017 року до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу.

Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

05 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року вказану справу призначено судді - доповідачеві Петрову Є. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами не в повній мірі з`ясовані дійсні обставини справи, надано не вірну трактовку подій, що мали місце, суди не звернули уваги і не надали правової оцінки доказам відповідача, а отже вказані судові рішення підлягають скасуванню у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права.

В оскаржуваних судових рішеннях суди дійшли висновку, що Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 не регламентують порядок розрахунку оплати за опалення місць загального користування (МЗК) у багатоквартирних житлових будинках, обладнаних загальнобудинковим приладом обліку теплової енергії, певна кількість споживачів в яких обладнано квартири приладами обліку теплової енергії, та зобов`язав відповідача скасувати, на думку суду, безпідставно нараховану заборгованість по оплаті за опалення місць загального користування згідно будинкового лічильника, чим взагалі звільнив позивача від витрат теплової енергії на опалення місці загального користування у багатоквартирному житловому будинку в межах строку, що перевищує позовну давність, що порушує норми процесуального права.

Крім цього, суд не проаналізував наявні у справі докази. Зокрема, у преамбулі Методики вказано, що вона затверджена на виконання п. 28 Правил та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630, а не виключно на виконання п. 28 Правил, (тобто для споживачів, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку автономні системи опалення), як стверджує позивач, на що незважаючи на неодноразові посилання відповідача, апеляційний суд не звернув уваги. Відповідно до договору про надання послуг централізованого опалення та водонагрівання, плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил, якими і передбачений загальний принцип розподілу оплати за теплову енергію - пропорційно площі квартири споживача, а також умови оплати за місця загального користування.

Також зазначає, що суди на порушення статей 212-214 ЦПК України, не перевірили доводи та надані ПАТ «Облтеплокомуненерго» докази, чим, фактично, безпідставно звільнили позивача від сплати за опалення місць загального користування за спірний період, всупереч вимогам частини шостої статті 19 Закону України «Про теплопостачання», пункту 12 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної води та гарячої води і водовідведення, пунктів 1.1. 1.2, 1.4. 2.1. 2.2.1 Методики та цінового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1  є споживачем послуг з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7). Квартира ОСОБА_1 обладнана окремимизасобами обліку теплової енергії теплообчислювач № 35821943, термоперетворювач № НОМЕР_3 (а.с. 8). Також, будинок АДРЕСА_1 обладнано будинковим засобом обліку теплової енергії. Зазначені обставини учасниками розгляду не оспорювались.

Згідно розрахунку оплати за опалення місць загального користування ПАТ «Облтеплокомуненерго» за період з лютого 2014 року по квітень 2017 року (включно) по квартирі АДРЕСА_1 нараховано за місць загального користування7 592,93 грн., з них сплачено позивачем 1 552,17 грн. (а.с. 16-25, 52-53, 55).

З відповідей ПАТ «Облтеплокомуненерго» № 2867-Т від 24 листопада 2016 року, № 95-Т від 12січня 2017 року та № 790-т від 24березня 2017 року вбачається, що розрахунок загальних витрат теплової енергії на центральне опалення в будинку АДРЕСА_1 здійснюється з урахуванням положень п. 2.1.4, таблиці № 2 Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 31.10.2006 року №359 та п.2.4. Рекомендацій щодо застосування Методики, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 22.02.2008 року №47.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.

Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Правовідносини між виконавцем послуг та споживачем в сфері надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються договором про надання послуг з централізованого опалення та підігріву питної води від 01 травня 2013 року, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення», затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 (далі - Методика) та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до пункту 12 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

При нарахуванні плати за опалення місць загального користування у житловому будинку виконавець послуг з централізованого опалення зобов`язаний дотримуватися положень Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, затвердженоїнаказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359

Судами встановлено, що квартира позивачаобладнана окремими засобами обліку теплової енергії.

ПАТ «Облтеплокомуненерго», визначаючи позивачукількість теплової енергії на опалення місць загального користування, та, розраховуючи розмір оплати, керувалось пунктами 1.4, 2.2.1, 2.2.2 Методики.

Відповідно до пункту 1.4. Методики кількість теплової енергії на опалення місць загального користування окремо не визначається, а входить до загальної кількості теплової енергії, виставленої до плати за опалення у таких випадках: якщо в багатоквартирному будинку незалежно від наявності або відсутності загальнобудинкового обліку теплової енергії відсутні суб`єкти господарювання, помешкання з індивідуальним опаленням, усі житлові квартири не обладнані приладами обліку витрат теплової енергії на опалення.

Пункти 2.2.1. і 2.2.2. Методики визначають формули розподілу визначених величин теплової енергії, спожитої на опаленнямісць загального користування, між окремими помешканнями будинку.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, визнаючи неправомірними дії ПАТ«Облтеплокомуненерго» при нарахуванні позивачам витрат теплової енергії на опалення місць загального користування, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи) правильно застосував пункт 2.1.4 Методики, у якому визначено, що у разі часткового оснащення приміщень споживачів приладами обліку теплової енергії та відсутності приладів обліку теплової енергії на місцях загального користування витрати теплової енергії на опалення місць загального користування визначаються розрахунком за формулами, наведеними в пункті 2.1 Методики.

Аргументи касаційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки, що відповідно до положень статті 400 ЦПК знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріальногоі процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційноїскарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського суду міста Чернігова від 26 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 02 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                                Є. В. Петров

В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

http://reyestr.court.gov.ua/Review/84343868
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email