'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВС: Луспеник, Гулько і Донбасенерго за споживача вирішують як зарахувати кошти  (Прочитано 684 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

Постанова

Іменем  України     

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 243/1919/17

провадження № 61-32650 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,           Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство «Донбасенерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» на рішення апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року у складі колегії суддів:                Хейло Я. В., Осипчук О. В., Соломахи Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

1.                 Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (далі - ПАТ «Донбасенерго») про захист прав споживачів.

Позовна заява мотивована тим, що він зареєстрований та проживає у будинку АДРЕСА_1 та користується послугами теплопостачання, які надає ПАТ «Донбасенерго».

06 жовтня 2016 року він звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів за двічі сплачені ним послуги теплопостачання будинку за одні і ті самі показання засобів вимірювальної техніки, а саме 29 березня 2012 року він сплатив за спожиту теплову енергію по поточним показанням 102,213 МВт                  і попереднім 96,366 МВт на суму 999 грн 96 коп. 24 квітня 2012 року він вдруге оплатив за ті самі показання лічильника.

Листом від 22 листопада 2016 року відповідачем йому було відмовлено у поверненні коштів з посиланням на помилковість вказаних ним показників засобу вимірювальної техніки. Вважав таку відмову відповідача необґрунтованою та неправомірною.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути                                             з ПАТ «Донбасенерго» на його користь надміру сплачені за одні й ті самі показання засобу вимірювальної техніки кошти у розмірі 999 грн 96 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2017 року у складі судді Мірошниченко Л. Є. у задоволенні позову               ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем належними доказами свої вимоги про стягнення надміру сплачених коштів не доведено.              Розбіжності у квитанціях, які надав ОСОБА_1 та відповідач, є помилкою, що була допущена позивачем при заповненні квитанції, яка залишилася у останнього, оскільки дата та час сплати у квитанціях, надані сторонами, повністю співпадають, а розмір спожитої теплової енергії у квитанції відповідача повністю узгоджується з цифрами, що зазначені у Журналі обліку показників по опаленню житлових будинків, де є особистий підпис позивача.

Доводи позивача про те, що між ним та відповідачем не було укладено                будь-якого договору є безпідставними, оскільки сам факт відсутності укладеного договору не звільняє позивача від обов`язку сплачувати за отримані житлово-комунальні послуги, а лише утруднює можливість скористатися у повному обсязі правами споживача, які передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», на отримання послуг вчасно та відповідної якості згідно з умовами укладеного договору. Крім того, між сторонами склалися фактичні відносини, у результаті яких відповідач надавав послуги, а позивач сплачував зазначені послуги з надання теплової енергії.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ «Донбасенерго» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у розмірі 999 грн            96 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що згідно з особовим рахунком позивача його заборгованість за надані відповідачем комунальні послуги за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року складає 7 608 грн 29 коп., яка виникла у зв`язку з опаленням поза приладом обліку теплової енергії приміщення ванної кімнати будинку позивача. Проте, ці обставини не дають ПАТ «Донбасенерго» права самостійно зарахувати надміру отримані ним                від ОСОБА_1 кошти на погашення цієї заборгованості, оскільки                             у платіжних документах позивач про погашення заборгованості не зазначав,               а вказав конкретний період оплати за послуги теплопостачання, суму та показання приладу обліку, але помилково сплатив двічі за ті самі показання лічильника. Таким чином, позивач двічі сплатив відповідачу кошти за надані комунальні послуги у розмірі 999 грн 96 коп., які ПАТ «Донбасенерго»утримує у себе без достатньої правової підстави. Суд керувався статтею 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «Донбасенерго»просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 243/1919/17 з Слов`янського міськрайонного суду Донецької області.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України                         у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 жовтня 2019 року зазначену справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що показання приладу обліку теплової енергії, зазначені у квитанціях позивачем за березень 2012 року та надані відповідачем, складають 108,06 Гкал і повністю співпадають з показниками, що були зафіксовані у Журналі обліку показань по опаленню житлових будинків - 108,061 Гкал. Розбіжності у квитанціях, які надані позивачем, виникли через допущену ним при їх заповненні помилку. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем.

Доводи особи, яка подала заперечення

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. У відповідача відсутні правові підстави вказувати про існування у позивача заборгованості за отримані комунальні послуги. ПАТ «Донбасенерго» без належної правової підстави утримує кошти відповідача, які вірно стягнуто судом апеляційної інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1  зареєстрований та проживає у будинку АДРЕСА_1 та користується послугами теплопостачання, які надає ПАТ «Донбасенерго».

Позивач вказував про те, що 06 жовтня 2016 року звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів за двічі сплачені ним послуги теплопостачання будинку за одні і ті самі показання засобів вимірювальної техніки. Листом від 22 листопада 2016 року відповідачем йому було відмовлено у поверненні коштів з посиланням на помилковість вказаних ним показників засобу вимірювальної техніки. Позивач вважав таку відмову відповідача необґрунтованою та неправомірною.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПАТ «Донбасенерго» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення,             в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604-607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Тобто коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Судами установлено, що фактично між сторонами виникли договірні правовідносини, що узгоджується зі статтею 207 ЦК України та нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за умовами яких                        ПАТ «Донбасенерго» надає комунальні послуги, здійснює теплопостачання, до будинку ОСОБА_1 , який сплачує за отримані послуги. 

Таким чином, апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону та вимог статей 212-214, 303, 316 ЦПК України 2004 року не звернув уваги на те, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-88 цс 13, яка є незмінною.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що розбіжність у квитанціях, які надав ОСОБА_1 та відповідач, є помилкою, що була допущена позивачем при їх заповненні, оскільки дата та час сплати у квитанціях наданих сторонами, повністю співпадають, а розмір спожитої теплової енергії у квитанції відповідача повністю узгоджується з показниками, внесеними у Журналі обліку показників по опаленню житлових будинків, який підписано позивачем.

У вищевказаних квитанціях зазначено період сплати за комунальні послуги,              а саме: лютий 2012 року та березень 2012 року, відповідачем зарахування сплачених ОСОБА_1 коштів здійснено за вищевказаний період,                             а надміру отримані кошти зараховано на погашення заборгованості останнього за попередній період у розмірі 7 608 грн 29 коп., що відповідає роз`ясненням Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, викладеним у листі від 29 жовтня 2004 року № 06-10/10-1215.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання позивача на те, що між ним та відповідачем не було укладено                договору про надання комунальних послуг на увагу не заслуговують, так як сам факт відсутності укладеного договору не звільняє позивача від обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги (статті 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Крім того, між сторонами склалися фактичні відносини, у результаті яких відповідач надавав комунальні послуги з надання теплової енергії, а позивач сплачував за отримані послуги.

Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951 цс 15 і підстав для відступлення від цього висновку немає.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, дійшов законного і обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову   ОСОБА_1 .

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2017 року скасувати, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області            від 15 червня 2017 року залишити у силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник

Судді:                                                                                               І. А. Воробйова

                                                                                                            Б. І. Гулько

                                                                                                            Р. А. Лідовець

                                                                                                            Ю. В. Черняк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/85582018
« Останнє редагування: 21 Листопада 2019, 21:26:58 від Перо »
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email