'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВС: визнання нечинним Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку  (Прочитано 610 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

Постанова

Іменем України                                 

13 листопада 2019 року                             

м. Київ                                                             

                                                                                                                                   

справа № 534/845/16-ц

провадження № 61-27688св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),  Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.     Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до                     ОСОБА_2 про визнання нечинним Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25 січня 2016 року та прийнятих у відповідності із Протоколом рішень порядку денного.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

25 січня 2016 року відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку, на якому згідно з протоколом взяли участь 65 осіб, та ухвалено рішення про визначення Приватного підприємства (далі - ПП) «Джойнт- плюс» управителем будинку. Також на зборах обрано ОСОБА_2 уповноваженою особою, що представляє інтереси співвласників.

Вказувала, що оскаржувані нею рішення були прийняті зборами співвласників багатоквартирного будинку всупереч положенню частини сьомої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», за відсутності затвердженої центральним органом виконавчої влади форми, яка би регламентувала процедуру проставляння підпису під відповідним варіантом голосування та з перевищенням наданих зборам повноважень, що у підсумку призвело до порушення її прав, як співвласника майна багатоквартирного будинку. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати нечинним протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25 січня, 2016 року та прийнятих відповідно до протоколу рішень порядку денного.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області                      від 19 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано нечинними рішення порядку денного, прийняті зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 згідно із Протоколом від 25 січня 2016 року по питанню № 2 - обрання уповноваженої особи для організації представництва співвласників будинку АДРЕСА_2 , питанню № 3 - визначення способу, використання земельної ділянки у вигляді прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 та питанню № 4 - затвердження кошторису на обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надання зборами співвласників повноважень уповноваженій особі в обсязі, який прямо не передбачений законом, є прямим порушенням його норм, а відтак, рішення порядку денного № 2 щодо обрання уповноваженої особи поряд з рішеннями порядку денного №№ 3, 4, стосовно визначення способу використання земельної ділянки у вигляді прибудинкової території будинку та затвердження кошторису на його обслуговування є такими, що прийняті з перевищенням наданих зборам співвласників повноважень та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області                     від 19 липня 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції, рішення порядку денного, прийняті згідно із протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25 січня 2016 року, вже втратили чинність, оскільки у будинку створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), тому визнання їх нечинними не нестиме ніякого юридичного навантаження та не створюватиме жодних юридичних наслідків для сторін.

Посилання позивача на відсутність затвердженої компетентними органами форми протоколу зборів та рішень, є безпідставними, оскільки наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» було затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, а форма оскаржуваного протоколу повністю відповідає затвердженій.

Крім того, суд вважав, що позивач не вказала, які саме її права були порушені спірними рішеннями, оскільки вона брала участь у їх прийнятті та голосувала за їх прийняття.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що зі створення ОСББ втратили чинності оспорювані нею рішення, оскільки вони продовжують діяти до цього часу, а створене ОСББ не приймало нових рішень з цих питань.

Вважає, що саме ОСОБА_2 є єдиним належним відповідачем у справі, оскільки був обраний уповноваженою особою співвласників будинку. Зазначає, що підтримувала оспорювані рішення зборів через свою юридичну необізнаність.

Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що висновки апеляційного суду є законними та обґрунтованими, а доводи скарги не спростовують його висновків. Вказує, що оспорювані позивачем рішення зборів співвласників були прийняті відповідно до положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а протокол відповідає затвердженій компетентним органом формі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу   Лідовцю Р. А.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві власності згідно з договором купівлі-продажу від 27 грудня               2013 року.

Відповідно до протоколу зборів співвласників вказаного будинку                         від 25 січня 2016 року було ухвалено чотири рішення порядку денного: № 1 визначено управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 - ПП «Джойн-Плюс»; № 2 обрано уповноважену особу для організації представника співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 у правовідносинах перед управителем, органами влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними та фізичними особами - ОСОБА_2 ; № 3 визначено спосіб використання земельної ділянки у вигляді прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (набуття права власності чи постійного користування, а також наступне звернення до Комсомольської міськради з заявами, пропозиціями тощо, зокрема, стосовно припинення прав інших осіб, скасування прийнятих місцевою владою рішень, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; № 4-затверджено кошторис на обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Згідно із протоколом від 25 січня 2016 року вказані рішення прийняті одноголосно 65-ма співвласниками квартир та/або через представників, при цьому ОСОБА_1 також була присутня при прийнятті спірних рішень та голосувала: «за», по кожному з поставлених питань.

2.     Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частин першої-третьої статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1)        розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2)        визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3)        обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4)        визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5)        проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6)        визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7)        визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8)        відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9)        прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону.

Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики (частина сьома статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Форма протоколу, вказаного у зазначеній нормі права, була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку».

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд правильно виходив з того, що посилання позивача на відсутність затвердженої компетентними органами форми протоколу зборів та рішень, є безпідставними, оскільки наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку» було затверджено форму протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, а форма оскаржуваного протоколу повністю відповідає затвердженій.

Апеляційний суд також вказав, що обсяг правовідносин, які були врегульовані прийнятими рішеннями загальних зборів, відповідають положенням Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до частини першої статті З ЦПК України, у редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна норма міститься і в частині першій статті 4 чинного ЦПК України.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Отже, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Тобто, захисту підлягає не будь яке, а саме порушене право особи, яка звертається до суду.

Апеляційний суд обґрунтовано вказав на те, що зі змісту позовних вимог та, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 підтримала кожне рішення порядку денного, що засвідчено Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25 січня 2016 року, не вбачається дійсного порушення законних прав, свобод та інтересів позивача прийнятими рішеннями.

Такі висновки апеляційного суду є законними та обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, послалася виключно на те, що на день проведення зборів та складання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25 січня 2016 року, компетентним органом не затверджена типова форма такого протоколу, що було спростовано під час апеляційного перегляду справи, тому, вважала, що такий протокол та рішення зборів не можна вважати чинними. При цьому, ОСОБА_1 взагалі не обґрунтували та не вказала, як саме оспорюваними протоколом та рішеннями зборів співвласників багатоквартирного будинку порушуються її права.

Колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково вказав, що зі створенням ОСББ рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25 січня 2016 року втратили чинність самі по собі на підставі положень статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», проте це не є підставою для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду, оскільки судом, крім вказаного, були викладені й висновки щодо законності оспорюваних рішень співвласників багатоквартирного будинку, а також щодо форми складеного у зв`язку із їх проведенням протоколу. Тобто, судом апеляційної інстанції були враховані усі доводи та вимоги позовної заяви ОСОБА_1 та їм була надана належна правова оцінка.

Колегія суддів бере до уваги, що викладення в оскаржуваному рішенні вказаного помилкового висновку, поруч з іншими - правильними, не призвело до ухвалення незаконного остаточного рішення у справі, оскільки по суті апеляційний суд правильно відмовив у задоволенні позову, а правильне по суті і законне рішенням не може бути скасовано з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України). Висновок суду про нечинність оспорюваних рішень не став основною та єдиною підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права, були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/85805108

Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email