'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ВС: бездоказовість -відмова у позові про стягнення заборгованості  (Прочитано 1100 раз)

0 Користувачів і 2 Гостей дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Цитувати
Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 766/3899/16

провадження № 61-35577 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати                     Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),             Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Мікон-М»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мікон-Н» на рішення апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2017 року в складі колегії суддів Семиженка Г. В., Бугрика В. В., Фурман Т .Г.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2015 року ТОВ «Мікон-М» звернулося в суд із позовом до                ОСОБА_1 і просило стягнути з неї 42 343,76 грн заборгованості за послуги з утримання належного їй нежитлового приміщення за періодз травня                 2012 року по травень 2015 року.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Мікон-М» указував, що відповідач є власником нежитлового офісного приміщення загальною площею 43,3 м2 по АДРЕСА_1 , яке знаходиться на балансі позивача.

Товариство в установленому законодавством порядку надає за даною адресою послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак ОСОБА_1 не сплачує їх вартість у добровільному порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцїі

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 26 січня               2017 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мікон-М» 42 343,76 грн заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Суд першої інстанції виходив із того, що позивач надавав послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак відповідач не виконував належним чином зобов`язання та не сплачував вартість послуг, у зв`язку з чим наявні правові підстави для задоволення позову.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 26 січня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційний суд виходив із того, що договір щодо утримання належного відповідачеві нерухомого майна між сторонами не укладався, факт надання послуг позивач не довів, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні в зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У травні 2017 року ТОВ «Мікон-М» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказане судове рішення.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIIIЦПК України в            редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» дана справа передана до Верховного Суду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу

Заперечення на дану касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від інших учасників справи не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником офісного приміщення загальною площею 43,3 м2 по АДРЕСА_1 , яке знаходиться на балансі ТОВ «Мікон-М».

Договір щодо утримання належного відповідачеві нерухомого майна між сторонами не укладався.

У матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт, розрахунки належних до стягнення платежів відповідно до періоду надання послуг та площі нежитлового приміщення за тарифами, встановленими товариством, а також інші докази на підтвердження факту надання послуг з утримання вказаного нерухомого майна.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій).

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 13 цього Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 904/7183/17  (провадження № 12-153гс18).

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено поділ житлово-комунальних послуг залежно від порядку затвердження цін/тарифів. Затвердження цін та тарифів на житлово-комунальні послуги віднесено до повноважень органу місцевого самоврядування; за статтею 32 цього Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, а розмір плати розраховується, виходячи з розміру встановлених цін (тарифів) та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Факт утримання будинків і споруд та прибудинкових територій утримання може бути підтверджений, зокрема, нарядами-завданнями та актами виконаних робіт; розрахунками належних до стягнення платежів відповідно до періоду надання послуг та площі нежитлового приміщення за тарифами, встановленими товариством.

Установивши, що позивач не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували зазначений факт, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову в зв`язку з його безпідставністю.


Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судових рішення - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мікон-Н» залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді                                                                                                 Н. О. Антоненко

                                                                                                            В. І. Журавель

                                                                                                            М. М. Русинчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/86400718

Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email