Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

                                                КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД                                     

                                                                                03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А

Справа № 754/10156/18                                                                                                   Головуючий у 1 інстанції - Зотько Т.А.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/13247/2019 р.                                                        Доповідач  -  Мараєва Н.Є. 

 

                                             

                                                        ПОСТАНОВА

                                                   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21.11.2019 р. Київський Апеляційний  суд    в складі  суддів судової  палати з розгляду

цивільних  справ :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів -  Заришняк Г.М., Рубан С.М.

При секретарі -  Гаврюшенко К.О.

Розглянули у відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні Київського апеляційного

суду  в порядку спрощеного позовного провадження

Цивільну справу за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства

«Київтеплоенерго» 

на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства

«Київтеплоенерго»

           про визнання незаконними дій щодо нарахування плати за послугу

з централізованого опалення і зобов`язання зробити її перерахунок.

Заслухавши  доповідь  судді Мараєвої Н.Є.,  пояснення осіб, які з`явилися, перевіривши 

матеріали   справи, обговоривши  доводи  апеляційної  скарги, колегія суддів,-

                                                             В с т а н о в и л а :

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київтеплоенерго» про визнання незаконними дій щодо нарахування плати за послугу з централізованого опалення і зобов`язання зробити її перерахунок.

Визнано неправомірним нарахування ОСОБА_1 плату за послугу з централізованого опалення в період за лютий 2018 року - березень 2018 року з розрахунку за 1 кв.м опалювальної площі.

Зобов`язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)  «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок плати ОСОБА_1 за послугу з централізованого опалення в період за лютий 2018 року - березень 2018 року з розрахунку відповідно до середнього споживання за минулий опалювальний сезон;  стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенеро» судовий збір на користь держави в розмірі 704,80 грн.

В апеляційній скарзі представник Комунального підприємства «Київтеплоенерго» просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.Києва від 05 червня 2019 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема,  що суд неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна  скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом,  26.12.2014 р. ОСОБА_1 з однієї сторони та ПАТ «Київенерго» з іншої сторони уклали договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався надавати позивачу послуги відповідної якості з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Згідно наданого договору тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. На момент укладання договору тарифи на послуги становили за централізоване опалення, за наявності будинкового або квартирного засобів обліку теплової енергії - 374,6 грн. Гкал (з ПДВ), при відсутності будинкового або квартирного засобів обліку теплової енергії 9,20 грн. м2 (з ПДВ) опалювальної площі в опалювальний сезон, за централізоване постачання гарячої води 25,06 грн.  куб.м (з ПДВ) за умови підключення рушникосушильників до системи гарячого водопостачання - 23,43 грн.  куб.м (з ПДВ) за відсутності рушникосушильників (а.с. 4, 5).

24.04.2018 року Київською міською радою прийнято рішення № 517/4581 про завершення укладеної з ПАТ «Київенерго» Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27.09.2001 р. Майно комунальної власності територіальної громади м.Києва, повернене з володіння та користування ПАТ «Київенерго» після припинення вищезазначеної Угоди, з 30.04.2018 р. було закріплено на правах господарського відання за комунальним підприємством «Київтеплоенерго» виконавчого органу Київської міської державної адміністрації.

З 01.05.2018 р. ПАТ «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання, про що було повідомлено на офіційному сайті ПАТ «Київенерго» та у газеті «Хрещатик» від 04.05.2018 року № 48(5099) про припинення дії пропозиції (публічної оферти) мешканцям житлових будинків м.Києва відносно укладення Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно  ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях,  будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р.  №630  з наступними змінами та доповненнями не регламентують порядок розрахунку оплати за опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках, обладнаних загальнобудинковими приладами обліку теплової енергії, певна кількість споживачів в яких обладнало квартири приладами обліку витрат теплової енергії  на опалення.

Згідно  п.12 Правил зазначено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі квартири.

Згідно п.15 Правил визначено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. Періодична повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку: - з централізованого постачання холодної та гарячої води - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці; - з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період.

У разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Згідно  п.21 Правил зазначено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: - з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; - з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Так, заперечуючи проти позову, представник відповідача  КП «Київтеплоенерго» посилався  на те, що у зв`язку із відсутністю у будинку працездатного засобу обліку теплової енергії в опалювальний період 2016/2017 р.р., починаючи з лютого 2018 року нарахування за послуги з ЦО здійснюються відповідно до п.21 Правил, а саме - плата за надані послуги з ЦО справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з розрахунку за 1 кв.м опалюваної площі квартири та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

На підтвердження вказаних доводів представник відповідача надала копію акту № 13983 від 24.10.2016 року про перевірку стану вузла обліку теплової енергії балансоутримувача, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обстеження вузла обліку теплової енергії, який встановлено на системі ЦО. Лічильник SА №17417 - в ремонті, копію акту №053 від 01.08.2017 року про перевірку стану вузла обліку теплової енергії Балансоутримувача, відповідно до якого лічильник SА №17417 - знято в ремонт підрядною організацією КП «Дирекція». Лічильник відсутній.

Крім того, відповідно до копії акту №1744 від 05.12.2018 року про перевірку стану вузла обліку теплової енергії  споживача, за адресою: АДРЕСА_1, з лютого 2018 року по квітень 2018 року лічильник  SА-97 № 17417, перебував в ремонті. Лічильник  на балансі КП Керуючої компанії Деснянського району (а.с.53, 54,71).

Однак, посилання представника відповідача про неможливість застосування середньомісячних показників засобів обліку за попередній опалювальний період (лютий, березень 2017 року), оскільки в той час був відсутній лічильник, не підтверджені жодними належними доказами (акти про обстеження в конкретний день).

Крім того, при здійсненні нарахувань було порушено вимоги ч.3 ст.9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», в якій зазначено: «У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку до відновлення його роботи або заміни, комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду».

Постановлюючи рішення  суд виходив з того, що не можуть вважатися доказами  надані відповідачем копії актів обстеження від 24.10.2016 року за №13983 та від 01.08.2017 року за № 053 та від 05.12.2018 за №1744, які свідчать про несправність і відсутність засобу обліку, оскільки складені вони були лише представником відповідача одноосібно, без присутності споживача. 

Крім того, знаючи про несправність лічильника, виконавець відповідно до п.7 Постанови КМ України від 8 липня 2015 р. №474 «Про порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт» повинен був: «Не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформувати про це споживача шляхом надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем».

Також було порушено п.п.9, 11, 16 даної Постанови, а  саме : в  п.11 Постанови зазначено про те, що на час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки.

Оскільки, в Акті від 01.08.2017 р. № 053 зазначено, що лічильник відсутній, тоді відповідно до п.9 даної Постанови виконавець в обов`язковому порядку повинен був провести демонтаж засобу вимірювальної техніки виключно у присутності споживача та оформити акт за формою згідно з додатком 2 до Постанови №474.

Крім того, виконавцем було порушено також п.3 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», в якому зазначено про те що у разі виходу з ладу вузла обліку він підлягає заміні на справний та прийняттю на абонентський облік протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту виходу з ладу.

З огляду на викладене, судова колегія  вважає, що  суд першої інстанції дійшов  обґрунтованого  висновку, що розрахунки по сплаті за централізоване опалення здійснені невірно, і відповідно, до  необхідності визнання неправомірним нарахування позивачу плати за послугу з централізованого опалення  в період лютий 2018 року - березень 2018 року з розрахунку за 1 кв.м опалювальної площі.

Також, суд обґрунтовано дійшов  висновку щодо необхідності зобов`язання відповідача - КП «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок плати за послугу з централізованого опалення ОСОБА_1 за період лютий 2018 року - березень 2018 року виходячи з розрахунку відповідно до середнього споживання за минулий опалювальний сезон, з тих підстав, що з 01.05.2018 року ПАТ «Київернерго» припинило свою діяльність у сфері теплопостачання, та саме за Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» закріплено на правах господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м.Києва. 

Судова колегія вважає, що також  із вказаних вище  підстав  не можуть  бути взяті  до уваги  доводи представника відповідача, що  КП «Київтеплоенерго»  є неналежним відповідачем  у даній  справі, оскільки рішенням суду було фактично  зобов`язано КП «Київтеплоенерго» як набувача  прав за договором №602-18 про відступлення  права вимоги (цесії) від 11.10.2018 р., зробити перерахунок  оплати ОСОБА_1   за послугу з ЦО (а.с.34-39).

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов  висновку щодо   задоволення  позову.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування  не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом  повно  з`ясовано  обставини  справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги  висновків суду не спростовують. 

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368,  374, 375, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                        П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргупредставника Комунального підприємства «Київтеплоенерго»  - залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 року  - залишити  без  змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду  протягом  тридцяти днів з  дня  складення  повного  судового рішення.

Повний текст складено   26.11.2019 р.

Головуючий  :   

                                                                       Судді :

http://reyestr.court.gov.ua/Review/85900392

[Перо]

Державний герб України

справа № 759/14232/19                                           головуючий у суді І інстанції Ул'яновська О.В.

провадження № 22-ц/824/8719/2020             суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

             ПОСТАНОВА      

                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ   

16 липня 2020 року                                                                                                       м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді -Березовенко Р.В.,   суддів:Лівінського С.В.,  Нежури В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», поданою представником - Комісаром С.П., на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про перерахунок вартості надання послуг з централізованого опалення в опалювальному сезоні 2017-2018 років та захисту прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про перерахунок вартості надання послуг з централізованого опалення в опалювальному сезоні 2017-2018 років та захисту прав споживачів. Свої вимоги мотивувала тим, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 де виконавцем послуг з централізованого опалення в опалювальному сезоні 2017-2018 рр. було ПАТ «Київенерго, а в подальшому відповідач 2, а з 01.05.2019 вказані послуги надає КП ВО Київради «Київтеплоенерго». Так, у березні 2018 р. позивачу та іншим мешканцям будинку надійшла квитанція про сплату послуг централізованого опалення за лютий 2018 р. з непомірно високою сумою до сплати на підставі чого вони звернулися із колективним зверненням до ПАТ Київенерго», яке було підписано 75 мешканцям будинку, у відповідь на яке було зазначено, що у зв`язку і відсутністю у будинку працездатного засобу обліку теплової енергії нарахування за послугу ЦО починаючи з лютого 2018 справляється згідно з установленими нормами споживання з розрахунку на 1 кв.м опалювальної площі квартири та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим. Окрім того, у листі було зазначено, що засіб обліку теплової енергії SKS-3 №015411 (9164) встановлений у житловому приміщенні для діапазону квартири 1-125 є непрацездатним з грудня 2017 р. однак нарахування з ЦР нараховувалося в січня 2018 згідно обсягу споживання за 1 кв.м опалювальної площі квартири, а вже в лютому-квітні 2018 р. з розрахунку за 1 кв.м опалювальної площі квартири та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги, внаслідок чого позивач вважає, що ПАТ «Київенерго» порушило вимоги Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №865.

Рішенням  Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про перерахунок вартості надання послуг з централізованого опалення в опалювальному сезоні 2017-2018 років та захисту прав споживачів задоволено. Зобов`язано Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» виконати перерахунок (коригування) нарахувань за період з лютого по квітень 2018 року, згідно умов п. 3 ст. 9 розділу 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 року, по квартирі АДРЕСА_1 , з опалювальною площею 78,4 квадратних метра, на суму 2507 грн. 56 коп.. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь держави судовий збір по справі у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», ПАТ «Київенерго»подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

При цьому, зазначає, що виконавцем послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого  постачання гарячої води (ЦПГВ) КП «Київтеплоенерго» стало  лише з 01.05.2018 року, тому відповідальність  за порушення  нарахувань  за послуги до 01.05.2018 року  повинен  нести виконавець, що надавав такі  послуги. Вказує, що особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1    не був переданий, тому відповідач не має правових підстав  на виконання перерахунку  нарахувань. Судом не надано оцінки факту проведення Головним  управлінням  Держпродспоживслужби  в м. Києві від 18.10.2018 року  перевірки  нарахувань за  послуги  з ЦО у вказаному позивачем будинку за зазначений період.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження відповідачу було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

03.06.2020 року до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просила відмовити у задоволенні  апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що КП  «Київтеплоенерго» наділено  відповідними повноваженнями на здійснення за заявою  споживача, коригування  розміру  основного  боргу та додаткових грошових зобов`язань такого споживача, що було  нараховане попереднім  постачальником. Вказує, що позивачем було  виконано всі  приписи законодавства  щодо сплати  за житлово-комунальні  послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до  ч. 1  ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки, в даній справі ціна позову становить 2 507, 56 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 29).

Виконавцем послуг з централізованого опалення будинку АДРЕСА_1 до 01.05.2018 р. являлось Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

З 01.05.2018 ПАТ «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання, у зв`язку з тим, що 24.04.2018 Київською міською радою прийнято рішення № 517/4581 про завершення укладеної з ПАТ «Київенерго» Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001. Після припинення вищезазначеної Угоди 30.04.2018 майно комунальної власності територіальної громади м. Києва закріплене на правах господарського відання за КП «Київтеплоенерго».

Майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, повернене з володіння та користування ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» після припинення вищезазначеної Угоди 30.04.2018 і  закріплено на правах господарського відання за Комунальним підприємством «Київтеплоенерго» виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, в експлуатацію якого з 01.05.2018 перейшли котельні, теплові мережі та пункти, засоби обліку інше допоміжне майно.

До КП «Київтеплоенерго» та Комунального концерну «Центр комунального сервісу» також відбулося переведення персоналу ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», у т. ч. технічного персоналу районів теплозбуту, що обслуговуватимуть теплові мережі, ведуть облік показань будинкових засобів обліку, здійснюють розподіл обсягів спожитої теплової енергії, та у яких залишилися архіви вихідних даних за попередні роки постачання теплової енергії. Програми обліку споживачів передано для користування у режимі on-line до КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу», у зв`язку із чим ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» наразі взагалі вже не має технічної можливості та відповідного персоналу для внесення даних та коригувань у нарахування, що було здійснено за часів теплопостачальної діяльності ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Для можливості передачі дебіторської заборгованості споживачів теплової енергії та комунальних послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ) новому постачальнику теплової енергії та виконавцю вказаних комунальних послуг у зоні колишньої діяльності ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» - «Київтеплоенерго»,  проведено аудит (перевірка даних облікових регістрів в частині дебіторської заборгованості всіх категорій споживачів станом на 01.08.2018 та дебіторська заборгованість передана КП «Київтеплоенерго», у зв`язку із чим наразі у програмі обліку споживачів ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» проведення жодних коригувань вже те неможливе, та буде здійснюватися КП «Київтеплоенерго».

Зазначені обставини підтверджуються п. 3.1.1 Договору №602-18 від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» (Кредитор) та КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (новий Кредитор), відповідно до умов якого сторони Договору підтверджують, що на дату підписання Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього Договору за актами прийому-передачі Кредитор передав Новому кредитору оригінали або засвідчені належним чином копії документів, які підтверджують право вимоги, що відступається, а також інші документи та інформацію (але в будь-якому випадку без виключень та обмежень договори та/або будь-яка первинна документація яка підтверджує стан розрахунків споживача із кредитором, електронні інформаційні реєстри, бази, розрахунки позовних вимог, що заявлені до стягнення із споживачів у судових спорах, рішення за результатами розгляду яких на дату укладення цього Договору не прийняті, акти звіряння розрахунків) (а.с. 75-30).

Відповідно до положень пункту 3.4.3 Договору Новий кредитор має право на зійснення, на підставах визначених чинним законодавством, за заявою споживача, коригування розміру основного боргу та додаткового грошового зобов`язання такого споживача, право вимоги до якого відступлене за цим Договором.

У березні 2018 р. ОСОБА_1 надійшла квитанція про сплату послуг з централізованого опалення за лютий 2018 р. з сумою до сплати 2 979 грн 11 коп. (а.с. 7).

Колективним листом ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «Київенерго» за роз`ясненням.

Відповідно до відповіді ПАТ «Київенерго» від 05.04.2018 засіб обліку теплової енергії SRS-3 встановлений в будинку (корпус А) для діапазону квартир 1-125 є непрацездатним з грудня 2017 року і нарахування здійснювалось не згідно обсягу споживання за 1 кв.м., а відповідно до п. 21 «Правил надання послуг з центрального опалення» (а.с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що права позивача, якому нараховано заборгованість за період з лютого по квітень 2018 року не у відповідності з п. 3 статті 9 розділу 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», повинні бути захищені шляхом зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» виконати коригування відповідно до вказаних вимог Закону та врахувати таке коригування при обчисленні розміру заборгованості позивача за спожиті послуги з централізованого опалення.

При перевірці висновків суду першої інстанції, у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України) .

При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що КП «Київтеплоенерго» не є правонаступником ПАТ «Київенерго» в розумінні статті 104 ЦК України та на них не може бути покладений обов`язок виконати коригування нарахувань за надані послуги з централізованого опалення позивачу за період з лютого по квітень 2018 року, оскільки порушення порядку нарахування було допущено саме ПАТ «Київенерго», а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги лише по стягненню заборгованості за надані комунальні послуги.

Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими та розцінює їх критично, з огляду на наступне.

З 01 травня 2018 року ПАТ «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання, у зв`язку із тим, що 24 квітня 2018 року Київською міською радою прийнято рішення № 517/4581 про завершення укладеної з ПАТ КИЇВЕНЕРГО» Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001.

Майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, повернене з володіння та користування ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» після припинення вищезазначеної Угоди 30.04.2018 року і закріплено на правах господарського відання за Комунальним підприємством «Київтеплоенерго» виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, в експлуатацію якого з 01.05.2018 перейшли котельні, теплові мережі та пункти, засоби обліку інше допоміжне майно.

До КП «Київтеплоенерго» та Комунального концерну «Центр комунального сервісу» також відбулося переведення персоналу ПАТ «КИЇВЕНЕРГО», у т. ч. технічного персоналу районів теплозбуту, що обслуговуватимуть теплові мережі, ведуть облік показань будинкових засобів обліку, здійснюють розподіл обсягів спожитої теплової енергії, та у яких залишилися архіви вихідних даних за попередні роки постачання теплової енергії. Програми обліку споживачів передано для користування у режимі on-line до КП «Київтеплоенерго» та КК «Центр комунального сервісу», у зв`язку із чим ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» наразі взагалі вже не має технічної можливості та відповідного персоналу для внесення даних та коригувань у нарахування, що було здійснено за часів теплопостачальної діяльності ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Для можливості передачі дебіторської заборгованості споживачів теплової енергії та комунальних послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ) новому постачальнику теплової енергії та виконавцю вказаних комунальних послуг у зоні колишньої діяльності ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» - «Київтеплоенерго», Відповідачем проведено аудит (перевірка даних облікових регістрів в частині дебіторської заборгованості всіх категорій споживачів станом на 01.08.2018 та дебіторська заборгованість передана КП «Київтеплоенерго», у зв`язку із чим наразі у програмі обліку споживачів ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» проведення жодних коригувань вже те неможливе, та буде здійснюватися КП «Київтеплоенерго».

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані апелянтом.

Крім того, встановлені судом обставини, також, підтверджуються п. 3.1.1 Договору №602-18 від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» (Кредитор) та КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (новий Кредитор), відповідно до умов якого сторони Договору підтверджують, що на дату підписання Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього Договору за актами прийому-передачі Кредитор передав Новому кредитору оригінали або засвідчені належним чином копії документів, які підтверджують право вимоги, що відступається, а також інші документи та інформацію (але в будь-якому випадку без виключень та обмежень договори та/або будь-яка первинна документація яка підтверджує стан розрахунків споживача із кредитором, електронні інформаційні реєстри, бази, розрахунки позовних вимог, що заявлені до стягнення із споживачів у судових спорах, рішення за результатами розгляду яких на дату укладення цього Договору не прийняті, акти звіряння розрахунків).

Відповідно до положень пункту 3.4.3 Договору Новий кредитор має право на зійснення, на підставах визначених чинним законодавством, за заявою споживача, коригування розміру основного боргу та додаткового грошового зобов`язання такого споживача, право вимоги до якого відступлене за цим Договором.

Поряд з цим, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу і доводи апелянта щодо відсутності особового рахунку № НОМЕР_1 у Договорі №602-18, тобто останній не передавався їм на обслуговування і відповідач не має правових підстав на проведення перерахунку, оскільки зі змісту Договору №602-18 вбачається, що будь які особові рахунки у ньому не зазначено, а перелік договорів (особових рахунків), право вимоги яких відступається, зазначається у Додатку №1, №2 до цього Договору (пункт 1.2. Договору) (а.с.75).

Такі додатки відповідачем до суду не надавалися, а отже, доводи апелянта в цій частині є недоведеними належними та обґрунтованими доказами і розцінюються апеляційним судом критично.

За таких обставин, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини спору, вірно визначив предмет договору  та вид  правовідносин, а також, законодавство, що їх регулює і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції, а наявність відповіді Головного управлінням  Держпродспоживслужби  в м. Києві від 18.10.2018 року  № 06.5/16153 щодо перевірки  нарахувань за  послуги  з ЦО у вказаному позивачем будинкуне виключає  можливості зобов`язаня відповідача  виконати перерахунок нарахувань.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, обставини на які вказує апелянт, не спростовують висновки суду першої інстанції та не є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, оскільки зводяться лише до переоцінки доказів та тлумачення норм права на розсуд апелянта.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, тому, судове рішення, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

                                                 

Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», подану представником - Комісаром С.П., залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий:                                                                                                  Р.В. Березовенко

Судді:                                                                                                              С.В. Лівінський

                                                                                                                           В.А. Нежура

http://reyestr.court.gov.ua/Review/90453035